Govoritinfo.com

Позначка: Вінницька область

  • Дрони РФ вдарили по промисловості, Вінниця частково без світла

    Дрони РФ вдарили по промисловості, Вінниця частково без світла

    Російські війська в ніч проти 25 жовтня здійснили чергову атаку безпілотниками на Вінницю та Вінницьку область. У регіоні зафіксували пошкодження цивільного промислового об’єкта та приватного домоволодіння. Через попередні удари по енергетичній інфраструктурі виникли аварійні відключення електроенергії, а вранці жителі кількох районів обласного центру також повідомляли про відсутність світла.

    Про наслідки атаки повідомила начальниця Вінницької обласної військової адміністрації Наталя Заболотна.

    За її словами, російські безпілотники завдали ударів по території області, внаслідок чого постраждали об’єкти цивільної інфраструктури.

    «Наразі внаслідок атаки ворога є пошкодження цивільного промислового об’єкта та приватного домоволодіння. Інформація про постраждалих не надходила», — зазначила очільниця ОВА в ранковому повідомленні.

    На місцях влучань розпочали роботу підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій та інші відповідальні служби. Вони ліквідовують наслідки обстрілів і встановлюють масштаби пошкоджень.

    За повідомленнями Повітряних сил ЗСУ, протягом ночі російські безпілотники неодноразово рухалися в напрямку Вінниці. Над містом лунали вибухи.

    Місцеві інформаційні ресурси також повідомляли про зникнення електроенергії в окремих районах обласного центру. Водночас точна кількість знеструмлених споживачів та остаточні терміни відновлення електропостачання на момент перших повідомлень залишалися невідомими.

    Ситуацію ускладнює те, що російські війська атакують енергетичну інфраструктуру Вінниччини вже не першу добу.

    Зокрема, увечері 24 жовтня окупанти завдали удару по одному з енергетичних об’єктів області. За інформацією Наталі Заболотної, влучання спричинило аварійне відключення електропостачання в одному з районів регіону.

    Рятувальники та енергетики працювали над ліквідацією наслідків атаки і відновленням пошкоджених мереж.

    Жителів області закликали ощадливо використовувати електроенергію, щоб уникнути додаткового навантаження на енергосистему після відновлення живлення.

    Під ударом російських військ Вінниччина опинялася і протягом попереднього тижня.

    Так, 20 жовтня російські безпілотники атакували об’єкти енергетичної інфраструктури області. Тоді частина Вінниччини та обласного центру залишилася без електро- і водопостачання.

    За повідомленням Укрінформу, енергетики ліквідовували наслідки ударів, поки в регіоні тривала повітряна загроза.

    Того самого дня внаслідок чергової атаки на одному з об’єктів критичної інфраструктури виникла пожежа.

    Уже 22 жовтня російські війська знову здійснили масований удар по Вінницькій області. Тоді зафіксували пошкодження промислових підприємств, енергетичної інфраструктури, приватних будинків та господарських споруд.

    Про ці наслідки повідомляло Суспільне з посиланням на керівництво обласної військової адміністрації.

    Таким чином, остання атака стала продовженням серії ударів по промисловості та енергетичній системі Вінниччини.

    Повторні пошкодження інфраструктури ускладнюють відновлювальні роботи, оскільки енергетикам доводиться ремонтувати мережі в умовах постійної загрози нових обстрілів.

    Станом на ранок 25 жовтня офіційної інформації про постраждалих унаслідок останньої нічної атаки не надходило.

    Аварійні служби продовжують працювати на місцях пошкоджень. Остаточні масштаби руйнувань, кількість споживачів без електроенергії та строки відновлення електропостачання мають уточнити відповідальні служби.

  • У самому центрі Харкова знайшли тіло з ознаками насильницької смерті

    У самому центрі Харкова знайшли тіло з ознаками насильницької смерті

    У центрі Харкова в ніч проти 2 жовтня виявили тіло чоловіка з ознаками насильницької смерті. Загиблого знайшли просто на тротуарі на вулиці Сумській — одній із центральних вулиць міста. Поліція вже встановила його особу та відкрила кримінальне провадження за статтею про умисне вбивство.

    Повідомлення про тіло надійшло правоохоронцям приблизно о 02:30 2 жовтня. На місце одразу виїхали слідчо-оперативна група та фахівці профільних служб. За попередніми даними поліції, на тілі були ознаки, які можуть свідчити про насильницьку смерть.

    Згодом правоохоронці встановили особу загиблого. Ним виявився 33-річний уродженець Вінницької області. Його ім’я наразі публічно не називають. Також поліція поки не повідомляє, скільки часу тіло могло перебувати на місці, які саме травми виявили експерти та чи були поруч особисті речі чоловіка.

    Слідчі внесли інформацію до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України — умисне вбивство. Саме за цією кваліфікацією зараз встановлюють усі обставини події.

    Наразі залишається невідомим і мотив можливого злочину. Правоохоронці не повідомляли про затриманих чи підозрюваних, а також не уточнювали, чи зафіксували камери відеоспостереження момент нападу або людей, які могли бачити загиблого незадовго до смерті.

    Через місце, де знайшли тіло, справа може отримати значний суспільний резонанс. Сумська — одна з центральних і найбільш людних вулиць Харкова. Сам факт того, що чоловіка з ознаками насильницької смерті виявили просто на тротуарі, змусив поліцію розпочати комплекс слідчих дій безпосередньо в центральній частині міста.

    За повідомленням місцевих медіа, на місці працювали правоохоронці та експерти. Інших підтверджених деталей про характер поранень чи можливе знаряддя злочину на момент публікації не було.

    Важливо, що поки що йдеться саме про розслідування можливого умисного вбивства, а не про встановлений судом факт чи доведену версію подій. Стаття 115 часто використовується слідчими на початковому етапі, коли смерть має ознаки насильницької і потрібно встановити її точну причину та обставини.

    Тіло чоловіка мають направити на судово-медичну експертизу, яка повинна визначити точну причину смерті та характер отриманих ушкоджень. Саме експертиза разом із оглядом місця події, записами камер та показами можливих свідків може дати слідству відповідь на ключові питання — де саме стався напад, чи загинув чоловік на Сумській і чи був він знайомий із можливим нападником.

    Поки що поліція Харківської області повідомила лише базові факти: загиблому було 33 роки, він походив із Вінницької області, тіло знайшли вночі 2 жовтня в центрі Харкова, а слідство розпочали за статтею про умисне вбивство.

    Інформація про підозрюваних, мотив або передісторію конфлікту наразі не оприлюднювалася. Тому будь-які версії про те, що саме сталося на Сумській тієї ночі, поки залишаються припущеннями.

    Правоохоронці продовжують встановлювати обставини смерті 33-річного чоловіка. Якщо поліція оприлюднить нові дані — зокрема результати експертизи, інформацію про підозрюваного або можливий мотив — картина події може суттєво змінитися.

  • Після нічної атаки у Києві та п’яти областях зникло світло: де тривають аварійні роботи

    Після нічної атаки у Києві та п’яти областях зникло світло: де тривають аварійні роботи

    Унаслідок нічної російської атаки на енергетичні об’єкти в Україні виникли нові знеструмлення у Києві та Київській області. Також перебої з електропостачанням зафіксували у Сумській, Донецькій, Вінницькій та Запорізькій областях.

    Про це вранці 8 вересня повідомило НЕК «Укренерго».

    За даними компанії, аварійно-відновлювальні роботи вже розпочали там, де це дозволяє безпекова ситуація. Енергетики працюють над тим, щоб якнайшвидше повернути електропостачання всім споживачам.

    Нічна атака стала черговим ударом Росії по українській енергетичній інфраструктурі. У повідомленні «Укренерго» йдеться саме про нові знеструмлення, спричинені обстрілами енергетичних об’єктів.

    На момент ранкового зведення компанія не назвала точну кількість споживачів, які залишилися без електрики, а також не деталізувала перелік пошкоджених енергооб’єктів.

    Де є перебої зі світлом

    За інформацією «Укренерго», наслідки нічної атаки зафіксували одразу в кількох регіонах.

    Знеструмлення є у:

    • Києві;
    • Київській області;
    • Сумській області;
    • Донецькій області;
    • Вінницькій області;
    • Запорізькій області.

    Енергетики зазначають, що відновлення електропостачання залежить не лише від масштабу пошкоджень, а й від безпекових умов у конкретних районах.

    У прифронтових та атакованих регіонах ремонтні бригади можуть розпочинати роботи тільки після того, як ділянка стає достатньо безпечною для персоналу.

    У Києві атака спричинила серйозні наслідки

    Знеструмлення відбулися на тлі масованої нічної атаки на столицю та Київську область.

    У Києві внаслідок ударів та падіння уламків зафіксували пошкодження одразу в кількох районах. Йшлося про житлові та нежитлові будівлі, гаражі, складські приміщення та інші об’єкти.

    Станом на ранок було відомо про двох загиблих і щонайменше десятьох постраждалих у столиці.

    Наслідки атаки також зафіксували в кількох районах Київської області, де були пошкоджені житлові будинки, підприємства, складські приміщення, автомобілі та вантажівки.

    На цьому тлі перебої з електропостачанням стали ще одним із наслідків нічного удару.

    Споживання електроенергії знизилося

    Водночас «Укренерго» повідомило, що загальне споживання електроенергії в Україні вранці 8 вересня було нижчим, ніж напередодні.

    Станом на ранок рівень споживання був на 5,6% нижчим, ніж у той самий час у понеділок, 7 вересня.

    У компанії пояснюють це передусім погодними умовами. На більшій частині території України встановилася ясна погода, що підвищує ефективність роботи сонячних електростанцій.

    Через це енергосистема вдень отримує більше електроенергії із сонячної генерації.

    Українців просять перенести активне споживання на день

    «Укренерго» звернулося до споживачів із рекомендацією за можливості перенести використання потужних електроприладів на період з 11:00 до 15:00.

    Саме в ці години промислові та побутові сонячні електростанції за сприятливої погоди виробляють найбільше електроенергії.

    Тому використання пральних машин, бойлерів, посудомийних машин, зарядних станцій та іншого енергоємного обладнання в денні години допомагає зменшити навантаження на енергосистему ввечері.

    Ця рекомендація особливо актуальна після атак на енергетичну інфраструктуру, коли частина мережевого обладнання може бути пошкоджена або тимчасово виведена з роботи.

    Чи вводять графіки відключень

    У ранковому повідомленні «Укренерго» не йшлося про запровадження загальнонаціональних графіків погодинних відключень.

    Зазначені знеструмлення мають аварійний характер і пов’язані з наслідками нічних ударів по енергооб’єктах.

    Тобто це не планові обмеження споживання за заздалегідь визначеними графіками, а відключення через пошкодження мереж та обладнання.

    Ситуація може відрізнятися залежно від конкретного регіону, тому споживачам варто орієнтуватися також на повідомлення місцевих операторів систем розподілу.

    Енергетична система знову під тиском

    Російські війська систематично атакують українську енергетичну інфраструктуру — електростанції, підстанції, високовольтні лінії та інші елементи мережі.

    Такі удари можуть спричиняти як локальні аварійні відключення, так і масштабніші проблеми з передачею електроенергії між регіонами.

    Особливо складною ситуація стає восени та взимку, коли через зниження температури зростає споживання, а пошкоджене обладнання має менший резерв міцності.

    Тому енергетики традиційно закликають українців ощадливо споживати електроенергію в години пікового навантаження та, за можливості, переносити частину побутового споживання на денний період.

    Що відомо про відновлення

    Станом на ранок 8 вересня аварійно-відновлювальні роботи вже проводяться в тих районах, де це можливо.

    «Укренерго» наголошує, що бригади працюють над якнайшвидшим поверненням живлення всім споживачам.

    Водночас точні строки відновлення залежать від характеру пошкоджень, доступу до об’єктів та безпекової ситуації.

    Тож у найбільш постраждалих районах відновлення може тривати довше.

  • Міст до Молдови вже перетнув половину Дністра: будівельники вийшли на молдовську частину русла

    Міст до Молдови вже перетнув половину Дністра: будівельники вийшли на молдовську частину русла

    Будівництво тимчасового технологічного мосту через Дністер між Україною та Молдовою вийшло на новий етап. Конструкція вже дійшла до середини русла, а бригади компанії Autostrada розпочали роботи безпосередньо у молдовській частині річки. Станом на 27 серпня з 276 метрів майбутньої переправи збудовано 120 метрів, а з 24 запроєктованих металевих опор змонтовано 11. Роботи ведуться цілодобово, а рух через тимчасовий міст планують відкрити до кінця 2026 року.

    Йдеться про переправу у районі майбутнього міжнародного пункту пропуску «Ямпіль – Косеуць», який має з’єднати Вінницьку область із Молдовою та створити новий транспортний маршрут у напрямку Європейського Союзу.

    Ще наприкінці липня Autostrada повідомляла, що збудувала 96 метрів мосту, а роботи поступово наближалися до середини Дністра — державного кордону. Тоді компанія пояснювала, що починаючи з 12-ї опори будівництво вже продовжуватиметься на території Молдови. Тепер цей етап фактично розпочався.

    Тимчасовий міст матиме загальну довжину 276 метрів і складатиметься з 24 металевих опор-стійок, металевих балок та залізобетонних плит. За даними Autostrada, кожна опора формується з восьми труб і трьох льодорізів, які мають захищати конструкцію від навантажень під час руху криги.

    Висота переправи над рівнем води становитиме близько 11 метрів. Поверхню залізобетонних плит спеціально роблять із насічкою, щоб покращити зчеплення автомобільних коліс із покриттям.

    На цьому будівництво не обмежується. З українського боку дорожні бригади паралельно облаштовують близько трьох кілометрів під’їзної дороги. З молдовського боку мають створити з’їзд із мосту та приєднати його до місцевої дорожньої мережі.

    Ця переправа важлива не лише як окремий міст. Фактично вона є ключем до відновлення значно масштабнішого проєкту — основного міжнародного мостового переходу через Дністер завдовжки 1309 метрів.

    Основний міст почали реалізовувати ще у 2021 році. Саме тоді Autostrada розпочала підготовчі роботи поблизу Ямполя. Проєкт передбачав спорудження великого переходу, який мав стати частиною нового міжнародного транспортного коридору між Україною та Молдовою. Після початку повномасштабного вторгнення Росії роботи фактично призупинили.

    У 2023 році Київ і Кишинів офіційно закріпили плани відновити проєкт. 12 червня уряди двох країн підписали угоду про спорудження автомобільного прикордонного мосту через Дністер між Ямполем і Косеуцем. Українську сторону тоді представляв віцепрем’єр із відновлення Олександр Кубраков, молдовську — міністерка інфраструктури Лілія Дабіжа.

    Проте відновити основне будівництво виявилося непросто. Одна з головних проблем — фізичний доступ важкої техніки до будмайданчика в руслі річки. Саме для цього і споруджують нинішній технологічний міст.

    Після його відкриття по ньому зможуть доставляти будівельну техніку, матеріали, металоконструкції та забезпечувати роботу бригад на основному мостовому переході.

    Після завершення великого мосту технологічну переправу не планують залишати назавжди. Її мають розібрати, а металеві конструкції зможуть повторно використати на інших інфраструктурних об’єктах.

    Ціна лише тимчасової переправи показує масштаб робіт. У 2026 році Кабінет Міністрів виділив із резервного фонду державного бюджету 383,8 млн грн на її спорудження. Міністерство розвитку громад та територій прямо називає технологічний міст необхідною частиною реалізації проєкту Ямпіль – Косеуць.

    Значно дорожчим буде основний міст. Ще раніше загальну вартість проєкту оцінювали приблизно у 3,4 млрд грн. Восени 2025 року посол України в Молдові Паун Роговей визнавав, що проєкт зіткнувся з фінансовими труднощами, однак наголошував, що Київ і Кишинів не відмовилися від його реалізації та шукають додаткові джерела фінансування.

    У проєкті є вагома економічна причина. Після запуску нового переходу маршрут між Вінницею та молдовським містом Сорока має скоротитися приблизно на 28–30 кілометрів. Це означає менше часу в дорозі для пасажирів, дешевшу логістику вантажів і додатковий канал перетину українсько-молдовського кордону.

    Новий міст також має зменшити навантаження на існуючі прикордонні переходи та посилити транспортне сполучення між центральними областями України і Молдовою.

    З українського боку міст буде пов’язаний із дорожньою мережею Вінниччини. Проєкт розглядають як продовження транспортного маршруту через Ямпіль, а дороги в цьому напрямку модернізували ще під час підготовки до першого етапу будівництва.

    Ще одна важлива деталь — майбутня пропускна спроможність основного мосту. За первинним проєктом, він має пропускати близько 5000 автомобілів на добу. Для його будівництва планувалося використати близько 9000 тонн металоконструкцій і понад 16 000 кубометрів монолітного залізобетону.

    Водночас проєкт має значення далеко за межами двосторонніх українсько-молдовських відносин.

    У Міністерстві розвитку громад і територій заявляють, що після завершення міст має стати частиною інтеграції української дорожньої мережі до загальноєвропейської транспортної системи TEN-T.

    Це особливо важливо після початку повномасштабної війни, коли Україна була змушена перебудовувати логістику та значно більше орієнтуватися на наземні транспортні коридори із західними сусідами.

    Молдова при цьому сама рухається шляхом європейської інтеграції. Тому нові дороги, мости та прикордонні переходи потенційно можуть стати частиною ширшої мережі маршрутів між Україною, Молдовою, Румунією та іншими країнами Євросоюзу.

    Влітку 2026 року представники двох держав уже окремо координували наступні етапи реалізації проєкту, включно з майбутньою роботою митних і прикордонних служб.

    Тож нинішні 120 метрів металевої конструкції посеред Дністра — це лише перша практична частина значно більшого задуму.

    Якщо графік вдасться витримати, вже до кінця 2026 року тимчасовий міст має з’єднати два береги та забезпечити повноцінний доступ будівельної техніки з обох країн. Після цього Україна й Молдова зможуть перейти до наступної фази основного переходу завдовжки понад 1,3 км.

    А поки що будівництво вперше фізично перетнуло державний кордон: українські бригади вже працюють у молдовській частині Дністра, і майбутній маршрут між двома країнами буквально формується метр за метром.

  • Росія вдарила по «Новій пошті» на Вінниччині: восьмеро поранених, один постраждалий у тяжкому стані

    Росія вдарила по «Новій пошті» на Вінниччині: восьмеро поранених, один постраждалий у тяжкому стані

    Російські війська 31 липня завдали удару по відділенню «Нової пошти» у Вінницькій області. Унаслідок атаки постраждали щонайменше восьмеро людей, троє з яких були госпіталізовані до реанімаційного відділення. Один із поранених перебуває у тяжкому стані.

    Про наслідки атаки повідомила начальниця Вінницької обласної військової адміністрації Наталя Заболотна. На місці влучання працюють рятувальники, медики, правоохоронці та інші екстрені служби.

    Інформація щодо обставин удару, типу застосованого російськими військами озброєння та остаточного масштабу руйнувань продовжує уточнюватися. Влада наразі не називає населений пункт, де було розташоване уражене відділення, і не розкриває його номер із міркувань безпеки.

    Кількість постраждалих зросла протягом ранку

    Перші повідомлення про наслідки російської атаки з’явилися вранці 31 липня. Спочатку обласна влада інформувала про влучання в об’єкт цивільної інфраструктури та одну постраждалу людину. Згодом стало відомо, що під ударом опинилося саме відділення «Нової пошти».

    Пізніше кількість поранених збільшилася до п’яти. Серед них був 19-річний хлопець, стан якого медики оцінювали як середньої тяжкості. Ще четверо людей на той момент мали легкі травми.

    Після обстеження людей та завершення першочергових рятувальних заходів начальниця Вінницької ОВА уточнила, що загальна кількість постраждалих зросла до восьми.

    Троє поранених перебувають у реанімації. Один із них отримав тяжкі травми, стан ще двох офіційно детально не уточнювався. П’ятеро інших постраждалих мають легші ушкодження.

    Інформації про загиблих станом на момент підготовки матеріалу не надходило.

    Удар припав на цивільний об’єкт

    Опубліковані обласною владою фотографії свідчать про значні пошкодження поштового відділення. На кадрах видно зруйновану частину будівлі, вибиті вікна, пошкоджені конструкції та розкидані уламки.

    Поблизу місця удару перебували автомобілі та працівники поштового оператора. Точна кількість людей, які в момент атаки були безпосередньо у приміщенні або поруч із ним, поки не повідомляється.

    «Нова пошта» є цивільним логістичним оператором, відділення якого використовуються для приймання, сортування та видачі посилок. Компанія також перевозить документи, гуманітарні вантажі, медикаменти й особисті речі громадян.

    Удар по відділенню став черговою атакою Росії на українську цивільну логістичну інфраструктуру. Від початку повномасштабного вторгнення російські ракети, авіабомби та безпілотники неодноразово влучали у відділення, сортувальні депо й термінали поштового оператора в різних регіонах України.

    Що відомо про атаку на Вінниччину

    Перед повідомленням про влучання Наталя Заболотна попереджала, що Вінницька область перебуває під повітряною атакою. Згодом вона заявила про ураження цивільної інфраструктури та роботу всіх необхідних служб на місці.

    Яким саме озброєнням російські війська атакували поштове відділення, офіційно не повідомлялося. Тому стверджувати, що йшлося саме про ракету або певний тип безпілотника, наразі немає підстав.

    Повітряні сили та місцева влада можуть оприлюднити додаткові подробиці після завершення першочергових заходів і перевірки уламків. Водночас точне місце влучання та характеристики пошкоджень можуть не розголошуватися одразу, щоб не допомагати російським військам оцінювати результати атаки.

    На території поштового відділення триває ліквідація наслідків. Фахівці обстежують пошкоджені конструкції, перевіряють, чи немає під уламками людей, а також усувають потенційні загрози для працівників і місцевих жителів.

    Постраждалим надають медичну допомогу

    Найбільше занепокоєння викликає стан одного з трьох пацієнтів, госпіталізованих до реанімації. Обласна влада повідомила, що він перебуває у тяжкому стані.

    Лікарі проводять необхідні обстеження та надають постраждалим допомогу. Деталі щодо характеру поранень не розголошуються. Також поки не уточнено, скільки серед постраждалих працівників «Нової пошти», клієнтів відділення або випадкових перехожих.

    Відомо лише, що серед поранених є 19-річний хлопець. У перших повідомленнях його стан оцінювали як середньої тяжкості.

    Обласна влада пообіцяла інформувати про зміни у стані поранених та перебіг ліквідації наслідків атаки.

    Росія систематично атакує поштову інфраструктуру

    Відділення та логістичні центри «Нової пошти» неодноразово зазнавали російських ударів у різних областях України. Під час таких атак гинули й отримували поранення працівники компанії та цивільні, які перебували поруч.

    Зокрема, 3 липня 2026 року російський FPV-дрон атакував відділення «Нової пошти» у Запоріжжі. Унаслідок влучання загинув 50-річний працівник компанії, який працював водієм.

    Російські війська також атакували сортувальні депо, вантажні відділення та термінали оператора у прифронтових і тилових регіонах. Після таких ударів компанія зазвичай евакуює персонал, переносить обслуговування клієнтів до найближчих відділень та уточнює інформацію про пошкоджені відправлення.

    У разі знищення або пошкодження посилок «Нова пошта» повідомляє клієнтів про подальші дії окремо. Місце перебування відправлення можна перевірити через офіційний трекінг або мобільний застосунок компанії.

    Водночас на момент публікації офіційної інформації про кількість знищених посилок у відділенні на Вінниччині, можливу компенсацію або перенесення його роботи не було.

    Удар стався далеко від лінії фронту

    Вінницька область розташована в центральній частині України та не межує з територіями, де безпосередньо ведуться бойові дії. Попри це регіон регулярно перебуває під загрозою російських ракетних і дронових атак.

    Росія застосовує далекобійне озброєння для ударів по об’єктах у глибині української території. Під загрозою опиняються енергетичні підприємства, промислові об’єкти, транспортна та логістична інфраструктура, житлові будинки й інші цивільні споруди.

    Атака на поштове відділення вкотре демонструє, що небезпека зберігається не лише у прифронтових громадах. Під час повітряної тривоги влада закликає жителів усіх регіонів прямувати до найближчих укриттів і залишатися там до офіційного відбою.

    Остаточні наслідки ще встановлюють

    Станом на останнє офіційне повідомлення відомо про вісьмох постраждалих. Троє з них перебувають у реанімації, зокрема одна людина — у тяжкому стані. Ще п’ятеро отримали легкі травми.

    Усі екстрені служби продовжують працювати на місці удару. Територію обстежують рятувальники та правоохоронці, медики надають допомогу пораненим, а слідчі документують наслідки російської атаки.

    Остаточний масштаб руйнувань, тип застосованого озброєння та можливі пошкодження сусідніх будівель або автомобілів встановлюються. Вінницька ОВА закликала громадян стежити за офіційними повідомленнями та не публікувати точне місце влучання чи переміщення екстрених служб.

  • На Вінниччині чоловік поранив ножем військовослужбовця ТЦК під час перевірки документів

    На Вінниччині чоловік поранив ножем військовослужбовця ТЦК під час перевірки документів

    У Вінницькій області стався конфлікт між місцевим жителем та представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки. За повідомленням обласного ТЦК, чоловік поводився агресивно, висловлювався нецензурною лайкою, а згодом поранив одного з військовослужбовців ножем.

    Інцидент стався під час проведення мобілізаційних заходів. За попередньою версією ТЦК, військовослужбовці звернулися до чоловіка для перевірки його військово-облікових документів. У відповідь він почав лаятися та вступив у конфлікт із представниками групи оповіщення.

    Під час сутички чоловік дістав ніж і завдав поранення одному з військовослужбовців. Інформація про характер травми, стан потерпілого та його госпіталізацію наразі уточнюється. Також поки не повідомляється, чи перебували разом із працівниками ТЦК представники Національної поліції.

    В обласному територіальному центрі комплектування назвали подію нападом на військовослужбовця під час виконання ним службових обов’язків. Представники ТЦК наголосили, що будь-які спірні ситуації під час перевірки документів мають вирішуватися виключно у правовому полі, а застосування зброї або фізичного насильства тягне за собою кримінальну відповідальність.

    Правоохоронці мають встановити всі обставини інциденту, зокрема послідовність подій, законність дій учасників конфлікту та мотиви нападника. Юридичну кваліфікацію події визначать після проведення першочергових слідчих дій і отримання медичних висновків щодо тяжкості поранення військовослужбовця.

    Станом на момент публікації детального повідомлення поліції або прокуратури щодо інциденту не оприлюднено. Тому твердження про перебіг події наразі ґрунтуються на версії Вінницького обласного ТЦК та СП. Термін «бусифікація», використаний у повідомленнях у соціальних мережах, не є офіційним визначенням і не підтверджує можливих порушень під час мобілізаційних заходів.

  • У Вінниці мобілізували чоловіка з інвалідністю? Після резонансного відео його повторно відправили на ВЛК

    У Вінниці мобілізували чоловіка з інвалідністю? Після резонансного відео його повторно відправили на ВЛК

    У Вінниці набув розголосу випадок із мобілізацією чоловіка, який, за словами його родичів та військовослужбовців навчального центру, має розумову відсталість. Попри це, під час проходження військово-лікарської комісії його визнали придатним до військової служби та направили до навчального центру. Після появи відеозаписів, на яких видно, що чоловік не може самостійно виконувати навіть найпростіші побутові дії, його повторно направили на проходження ВЛК. Наразі офіційних результатів повторного медичного огляду ще немає.

    За інформацією, що поширюється у соціальних мережах, під час проходження базової військової підготовки мобілізований не міг самостійно взутися, потребував постійної допомоги інших військовослужбовців та мав труднощі з виконанням елементарних команд. Один із таких епізодів був зафіксований на відео, яке швидко набуло широкого розголосу.

    Після появи цих кадрів командування навчального центру, за даними, які поширюються в українських медіа та соцмережах, ухвалило рішення направити чоловіка на повторний медичний огляд. Остаточне рішення щодо його придатності має ухвалити військово-лікарська комісія після додаткового обстеження.

    На цей момент немає офіційного підтвердження, що чоловік має встановлений медичний діагноз «розумова відсталість» або оформлену інвалідність саме за цим захворюванням. Також не оприлюднено медичних документів, які б підтверджували його психічний стан. Саме тому ця інформація наразі базується на повідомленнях сторін конфлікту та відеоматеріалах, які з’явилися у відкритому доступі.

    Водночас випадок викликав широку дискусію щодо якості проходження військово-лікарських комісій. Відповідно до чинних правил, рішення ВЛК повинно ухвалюватися після комплексної оцінки фізичного та психічного стану людини, а за наявності сумнівів або нових медичних обставин військовозобов’язаний може бути направлений на повторний огляд. Процедура повторного проходження ВЛК прямо передбачена нормативними актами Міністерства оборони.

    Подібні історії вже неодноразово ставали предметом суспільного обговорення. Зокрема, раніше у Вінниці широкий резонанс викликала мобілізація чоловіка, родичі якого також заявляли про серйозні проблеми зі здоров’ям, тоді як у ТЦК повідомляли, що після проходження ВЛК його було визнано придатним до служби.

    Наразі офіційних коментарів від Вінницького обласного ТЦК та СП щодо нового випадку станом на момент публікації немає. Також не повідомлялося, чи буде призначена службова перевірка обставин проходження первинної військово-лікарської комісії.

    Остаточну оцінку ситуації має дати повторний висновок ВЛК, який визначить, чи відповідає стан здоров’я чоловіка вимогам для проходження військової служби. До появи офіційних результатів робити висновки про можливі порушення під час мобілізації передчасно.

  • Росія вдарила по енергетиці Вінниччини: що відомо про наслідки нічної атаки

    Росія вдарила по енергетиці Вінниччини: що відомо про наслідки нічної атаки

     

    У ніч на 16 липня російські війська здійснили чергову масовану повітряну атаку по території України, застосувавши ракети та ударні безпілотники. Під ударом опинилася й Вінницька область, де внаслідок обстрілу зафіксовано пошкодження об’єктів енергетичної інфраструктури. Про це повідомила начальниця Вінницької обласної військової адміністрації Наталя Заболотна. Наразі на місцях працюють аварійні та енергетичні служби, які ліквідовують наслідки ворожого удару та оцінюють масштаби пошкоджень.

    За словами очільниці області, внаслідок нічної атаки пошкоджень зазнали об’єкти енергомережі. Водночас влада поки що не розголошує деталей щодо характеру руйнувань та конкретних об’єктів із міркувань безпеки. Також не уточнюється, чи вплинули пошкодження на стабільність електропостачання в області. Заболотна лише зазначила, що всі відповідні служби вже працюють над усуненням наслідків російського удару та відновленням інфраструктури.

    Начальниця ОВА подякувала українським військовим, які цієї ночі відбивали повітряний напад, а також працівникам енергетичної галузі та рятувальникам, які оперативно приступили до відновлювальних робіт. За її словами, саме завдяки роботі сил протиповітряної оборони та екстрених служб вдається мінімізувати наслідки подібних атак і максимально швидко повертати критичну інфраструктуру до роботи.

    Нічний удар по Вінниччині став частиною масштабної комбінованої атаки Росії на Україну. Ворог одночасно застосував різні типи озброєння, намагаючись уразити критичну інфраструктуру в кількох регіонах країни. Однією з головних цілей цієї атаки став Київ, де російські війська завдали ударів балістичними ракетами та дронами. Найбільших руйнувань у столиці зазнали Дарницький та Святошинський райони. Там загинули двоє людей, ще кілька осіб отримали поранення, серед них дитина. Внаслідок влучань виникли масштабні пожежі у складських та адміністративних будівлях, було пошкоджено вантажні автомобілі та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Паралельно з Києвом російські війська атакували й інші регіони України. У Харкові ударні безпілотники пошкодили Центральний парк, цивільну інфраструктуру та приватні домоволодіння. Також повідомлялося про пожежі після влучань дронів у різних районах міста. Таким чином ніч проти 16 липня стала однією з наймасштабніших за кількістю одночасних атак на різні області України.

    Водночас влада Вінницької області закликає жителів не поширювати інформацію про місця влучань, роботу сил протиповітряної оборони та наслідки ударів до офіційних повідомлень. Такі обмеження діють із початку повномасштабної війни та спрямовані на те, щоб не допомагати російським військовим оцінювати результати своїх атак.

    Попри пошкодження енергетичних об’єктів, офіційної інформації про масштабні аварійні відключення електроенергії станом на час публікації не надходило. Енергетики продовжують обстеження обладнання, визначають ступінь пошкоджень та проводять аварійно-відновлювальні роботи. Остаточна інформація про наслідки атаки буде оприлюднена після завершення оцінки технічного стану об’єктів.

    Росія систематично завдає ударів по українській енергетичній інфраструктурі від початку повномасштабного вторгнення. Особливо інтенсивними такі атаки стали протягом останніх місяців, коли під ударами опинилися підстанції, магістральні мережі та інші об’єкти критичної інфраструктури в різних регіонах країни. У відповідь українська влада та енергетичні компанії продовжують роботи із захисту енергосистеми, відновлення пошкоджених об’єктів та зміцнення мереж.

    Президент Володимир Зеленський після нічної атаки вкотре закликав міжнародних партнерів прискорити постачання сучасних систем протиповітряної оборони та ракет до них. За його словами, лише посилення українського повітряного щита дозволить ефективніше захищати цивільне населення та критичну інфраструктуру від регулярних російських ударів. На тлі постійних атак по енергетичних об’єктах питання зміцнення ППО залишається одним із ключових пріоритетів для України.

  • Втеча на акваскутерах провалилася: двоє братів із Харкова попалися посеред Дністра

    Втеча на акваскутерах провалилася: двоє братів із Харкова попалися посеред Дністра

    На Вінниччині прикордонники затримали двох чоловіків, які вирішили незаконно залишити територію України досить незвичним способом. Двоє братів із Харкова намагалися перетнути державний кордон через річку Дністер, використовуючи для цього акваскутери. Однак реалізувати свій задум їм не вдалося – правоохоронці виявили порушників безпосередньо під час спроби переправи.

    Про це повідомила Державна прикордонна служба України.

    За інформацією прикордонників, затриманими виявилися рідні брати віком 32 та 34 роки. Для підготовки до незаконного перетину кордону чоловіки заздалегідь продумали маршрут та спосіб пересування. До прикордонної смуги вони прямували в обхід блокпостів та місць можливих перевірок, намагаючись не привертати уваги правоохоронців.

    Кінцевою метою була одна із сусідніх країн Європейського Союзу, куди чоловіки планували дістатися через водну ділянку кордону. Для цього вони обрали Дністер, який на окремих відтинках слугує природною межею між Україною та сусідніми державами.

    У Державній прикордонній службі зазначили, що до своєї подорожі чоловіки підготувалися досить ретельно. Особисті речі, документи та інші необхідні предмети вони запакували у герметичні водонепроникні мішки. Для швидкого подолання водної перешкоди брати використали акваскутери.

    Однак сучасна техніка не допомогла їм уникнути затримання.

    Під час моніторингу прикордонної ділянки співробітники ДПСУ помітили рух плавзасобів у забороненій зоні та оперативно відреагували на ситуацію. Порушників затримали фактично посеред маршруту, коли вони вже перебували на воді та намагалися реалізувати свій план.

    У відомстві наголосили, що будь-які спроби незаконного перетину державного кордону фіксуються та припиняються незалежно від способу пересування порушників.

    Після затримання на братів були складені адміністративні матеріали. Їх притягнуто до відповідальності відповідно до чинного законодавства України.

    У ДПСУ не уточнюють, чи діяли чоловіки самостійно, чи користувалися допомогою сторонніх осіб під час організації своєї втечі.

    Останнім часом прикордонники регулярно повідомляють про нестандартні спроби незаконного перетину кордону. Порушники використовують човни, підводне спорядження, велосипеди, маскування під туристів або працівників різних служб. Втім дедалі частіше фіксуються випадки, коли для втечі намагаються використовувати водний транспорт.

    За даними Державної прикордонної служби, після запровадження воєнного стану значно збільшилася кількість спроб незаконного залишення території України чоловіками призовного віку. Для цього порушники нерідко вдаються до ризикованих маршрутів через річки, гори або важкодоступні ділянки кордону.

    У відомстві нагадують, що такі дії можуть становити серйозну загрозу для життя та здоров’я. Особливо небезпечними є спроби самостійного перепливання прикордонних річок, адже сильна течія, погодні умови або технічні несправності плавзасобів можуть призвести до трагічних наслідків.

    Правоохоронці вкотре закликають громадян не порушувати закон та не наражати себе на небезпеку заради сумнівних спроб нелегально залишити країну.

    Наразі обставини інциденту з двома братами з Харкова встановлюються. Правоохоронці перевіряють усі деталі підготовки до незаконного перетину державного кордону та можливу причетність інших осіб до організації цієї спроби.

  • «Мільярд є, але гроші зависли»: Свириденко назвала області, які гальмують житло для переселенців

    «Мільярд є, але гроші зависли»: Свириденко назвала області, які гальмують житло для переселенців

    Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко провела масштабну селекторну нараду з регіонами щодо гуманітарної ситуації та забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб. Під час обговорення урядовці окремо зосередилися на використанні державної субвенції для облаштування житла для ВПО, а також на проблемах із реалізацією програм підтримки переселенців у деяких областях.

    Про це глава уряду повідомила у своєму Telegram.

    За словами Свириденко, ключовими темами наради стали житло для внутрішньо переміщених осіб, підтримка соціально вразливих категорій населення, а також функціонування соціальної інфраструктури в умовах війни.

    «Провели селекторну нараду з гуманітарних питань із регіонами. У фокусі – житло для ВПО, підтримка вразливих категорій людей та робота соціальної інфраструктури», – зазначила прем’єрка.

    Нарада з гуманітарних питань із регіонами. Фото: Офіційний канал новин і важливих повідомлень від Премʼєр-міністерки.

    Уряд наголошує, що проблема житла для переселенців залишається однією з найгостріших в Україні. Після початку повномасштабного вторгнення мільйони українців були змушені залишити свої домівки через бойові дії або окупацію територій.

    За офіційними даними Міністерства соціальної політики, станом на травень 2026 року в Україні офіційно зареєстровано понад 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Значна частина з них досі не має постійного житла і проживає у тимчасових прихистках, модульних містечках, гуртожитках або орендованих квартирах.

    Свириденко повідомила, що уряд продовжує розширювати мережу місць тимчасового проживання для переселенців та соціальну підтримку людей, які втратили житло через війну.

    Особливу увагу під час наради приділили використанню державної субвенції у розмірі 1 мільярда гривень, виділеної регіонам для облаштування житла для ВПО.

    За словами прем’єрки, станом на зараз області вже розподілили майже 700 мільйонів гривень із цієї суми.

    «Із 1 млрд грн субвенції області вже розподілили майже 700 млн грн на облаштування житла для ВПО, зокрема для маломобільних людей та людей з інвалідністю», – повідомила Свириденко.

    Йдеться не лише про ремонт чи облаштування житлових приміщень, а й про створення доступного середовища для людей з інвалідністю та громадян із обмеженою мобільністю.

    У Кабміні наголошують, що частина регіонів уже повністю використала виділені державою кошти та активно реалізує житлові проєкти для переселенців.

    За словами прем’єрки, 14 областей уже повністю освоїли фінансування.

    Водночас уряд окремо звернув увагу на регіони, де процес використання коштів затягується.

    «Звернули увагу на затримки у Дніпропетровській, Вінницькій та Полтавській областях», – зазначила глава уряду.

    Причини затримок офіційно не уточнюються, однак, за інформацією джерел у регіональній владі, йдеться про складні процедури погодження, проблеми з документацією та затягування тендерних процесів.

    Окремим питанням наради став новий урядовий проєкт із придбання житла у сільській місцевості для переселенців.

    Свириденко повідомила, що уряд обговорив програму закупівлі тисячі будинків для ВПО.

    «Окремо обговорили проєкт програми з придбання 1000 будинків у сільській місцевості для ВПО», – повідомила прем’єрка.

    За попередніми задумами уряду, програма має одночасно вирішити одразу кілька проблем: забезпечити переселенців житлом, підтримати розвиток українського села та дати нове життя будинкам, які роками стояли порожніми.

    У Кабміні розглядають можливість викупу житла у громадах із подальшою передачею його внутрішньо переміщеним особам. Перевагу планують надавати регіонам із дефіцитом робочої сили та наявністю соціальної інфраструктури.

    Тим часом уряд продовжує реалізацію ще однієї великої програми підтримки переселенців – «Житло для ВПО з ТОТ».

    Нагадаємо, з 1 травня в Україні стартував новий етап державної програми допомоги людям, які виїхали з тимчасово окупованих територій.

    Відтепер українці, які мають житлові сертифікати за програмою «єВідновлення», можуть бронювати кошти для купівлі нового житла через застосунок «Дія».

    Також переселенці отримали можливість перевіряти свою чергу на фінансування онлайн.

    За даними уряду, станом на кінець травня вже 160 родин, які втратили житло через війну та окупацію, придбали нові оселі у межах програми «єВідновлення».

    Експерти ринку нерухомості зазначають, що державні програми підтримки ВПО вже почали впливати на ринок житла в окремих регіонах України. Найбільший попит спостерігається на квартири економкласу та приватні будинки у центральних і західних областях.

    Водночас фахівці попереджають: темпи реалізації житлових програм для переселенців досі значно нижчі за реальні потреби.

    За оцінками профільних організацій, сотні тисяч родин ВПО все ще залишаються без постійного житла, а потреба у нових механізмах підтримки лише зростає.

    На цьому тлі уряд намагається прискорити використання вже виділених коштів та змусити регіони активніше реалізовувати гуманітарні програми.

    У Кабміні наголошують: фінансування для допомоги переселенцям є, однак окремі області мають пришвидшити процес ухвалення рішень і запуску житлових проєктів.