Govoritinfo.com

Позначка: Віктор Орбан

  • Орбанівську заборону скасовано: Угорщина відкрила доступ до українських ЗМІ

    Орбанівську заборону скасовано: Угорщина відкрила доступ до українських ЗМІ

    Угорщина офіційно скасувала обмеження на діяльність українських засобів масової інформації, які були запроваджені попереднім урядом Віктора Орбана. Рішення стало одним із найпомітніших кроків нової влади у напрямку покращення відносин з Україною та перегляду політики, що тривалий час викликала суперечки між Будапештом і Києвом.

    Про це повідомив міністр соціальних відносин і культури Угорщини Золтан Тарр. За його словами, рішення про розблокування українських медіа було ухвалене після консультацій із Міністерством закордонних справ та іншими державними структурами.

    Таким чином українська громада в Угорщині, а також десятки тисяч українських біженців, які перебувають на території країни після початку повномасштабної війни, знову отримають безперешкодний доступ до інформації рідною мовою.

    За словами Тарра, заборона на українські медіа була введена у 2025 році як відповідь на рішення української влади обмежити діяльність окремих угорських видань. У Києві тоді пояснювали свої дії тим, що деякі медіаресурси систематично поширювали російські наративи, дезінформацію та матеріали, які могли загрожувати інформаційній безпеці держави в умовах війни.

    Водночас новий угорський уряд вважає, що попередня влада допустила серйозну помилку, фактично прирівнявши незалежні українські медіа до пропагандистських ресурсів.

    «Не можна плутати ЗМІ, які поширюють російську пропаганду, зі справжньою незалежною пресою ні в Угорщині, ні на міжнародному рівні. Попередній уряд постійно створював нові конфлікти, а блокування цих видань не мало іншої мети», – заявив Тарр.

    Його слова стали одним із найжорсткіших публічних випадів представників нової влади на адресу політики Віктора Орбана після зміни уряду.

    Міністр наголосив, що нинішній кабінет міністрів ставить за мету відновлення добросусідських відносин з Україною та іншими країнами регіону. За його словами, це відповідає національним інтересам Угорщини та сприятиме покращенню становища угорських громад за кордоном.

    «Наше завдання – налагодження добросусідських відносин. Це спільна національна справа. Завдяки нашим першим рішенням ми за кілька тижнів досягли більшого, ніж попередній уряд за шістнадцять років», – зазначив посадовець.

    Важливу роль у скасуванні заборони відіграли представники української меншини в Угорщині. Зокрема, рішення було погоджене з представницею української громади Ліліаною Грексою.

    Вона підкреслила, що доступ до інформації українською мовою має критично важливе значення для громадян України, які проживають в Угорщині, особливо в умовах війни.

    «Для української громади та біженців можливість отримувати новини рідною мовою є не лише питанням комфорту, а й важливим елементом зв’язку з Батьківщиною», – наголосила Грекса.

    Скасування заборони відбулося на тлі масштабних політичних змін в Угорщині. Після парламентських виборів партія «Тиса» сформувала новий уряд та отримала можливість проводити масштабні реформи.

    Одним із пріоритетів нової влади стало реформування медійної сфери, яка протягом багатьох років перебувала під жорстким політичним впливом.

    Зокрема, до парламенту вже внесено законопроєкт про реформу суспільного мовлення. Документ передбачає створення незалежних наглядових органів, оновлення керівництва державних медіа та запровадження додаткових гарантій редакційної незалежності.

    Аналітики відзначають, що рішення щодо українських ЗМІ може стати сигналом більш широкого перегляду політики Будапешта стосовно України.

    За часів уряду Орбана відносини між двома країнами неодноразово загострювалися через питання прав національних меншин, євроінтеграції України, санкцій проти Росії та військової допомоги Києву.

    Після приходу нової влади тональність офіційних заяв помітно змінилася. У Будапешті дедалі частіше говорять про необхідність відновлення діалогу та пошуку компромісів із Києвом.

    Політичні оглядачі вважають, що розблокування українських медіа може стати лише першим кроком на шляху до нормалізації двосторонніх відносин. Водночас подальший розвиток подій залежатиме від готовності обох сторін вирішувати накопичені проблеми шляхом переговорів.

    Для десятків тисяч українців, які нині проживають в Угорщині, рішення нової влади означає повернення доступу до українського інформаційного простору та можливість без обмежень отримувати новини з України рідною мовою.

    На тлі тривалої війни та складної міжнародної ситуації цей крок Будапешта вже називають одним із найбільш позитивних сигналів у відносинах між Україною та Угорщиною за останні роки.

  • Погані новини для Путіна: Європа ухвалила рішення щодо санкцій

    Погані новини для Путіна: Європа ухвалила рішення щодо санкцій

    Лідери Європейського Союзу ухвалили безпрецедентне рішення щодо санкційної політики проти Російської Федерації, погодившись продовжити дію обмежувальних заходів не на традиційні шість місяців, а одразу на один рік. Це стало першим подібним рішенням від початку повномасштабної війни Росії проти України та одним із найважливіших політичних сигналів для Кремля за останні роки. Відтепер Москва не зможе розраховувати на регулярні піврічні дискусії всередині ЄС, під час яких окремі країни-члени намагалися використовувати питання санкцій для досягнення власних політичних цілей.

    Рішення було ухвалене під час засідання Європейської ради в Брюсселі. Обговорення українського питання розпочалося за участю президента України Володимира Зеленського, який звернувся до лідерів держав-членів ЄС із закликом зберігати єдність у підтримці України та посилювати тиск на Росію. Після завершення відкритої частини зустрічі європейські лідери продовжили переговори у закритому форматі. Загалом дискусія щодо України, санкційної політики та подальших кроків Євросоюзу тривала близько трьох з половиною годин і завершилася незадовго до опівночі за київським часом.

    Після закінчення саміту речниця президента Європейської ради Марія Томасік повідомила журналістам, що лідери ЄС завершили обговорення українського питання, погодили підсумкові висновки саміту та ухвалили рішення про продовження санкцій проти Росії на дванадцять місяців. Таким чином Європейський Союз продемонстрував готовність зберігати довгостроковий економічний і політичний тиск на Кремль, не залишаючи простору для сумнівів щодо власної позиції.

    У Брюсселі наголошують, що це рішення має не лише символічне, а й практичне значення. Протягом останнього десятиліття санкції ЄС проти Росії продовжувалися кожні шість місяців. Після початку повномасштабного вторгнення така процедура фактично перетворилася на постійне джерело напруги всередині Євросоюзу. Для продовження обмежень була потрібна одностайна підтримка всіх держав-членів, тому будь-яка країна могла заблокувати рішення або вимагати поступок в обмін на свою згоду.

    Найчастіше цим механізмом користувалася Угорщина на чолі з прем’єр-міністром Віктором Орбаном. Будапешт регулярно затримував або погрожував заблокувати санкційні рішення, використовуючи право вето як інструмент політичного тиску на Брюссель. Угорська влада неодноразово вимагала фінансових поступок, винятків із санкційних режимів або перегляду окремих рішень Євросоюзу. У деяких випадках до угорської позиції приєднувалася також Словаччина, що додатково ускладнювало переговорний процес.

    Саме тому рішення про річне продовження санкцій багато європейських дипломатів розглядають як серйозну зміну правил гри. Воно дозволяє уникнути постійних політичних криз навколо санкційного питання та забезпечує більшу передбачуваність для всіх країн ЄС. Крім того, це створює додатковий сигнал для міжнародних партнерів України про те, що Європейський Союз залишається відданим курсу на стримування російської агресії незалежно від внутрішньополітичних процесів у державах-членах.

    Зміна підходу стала можливою після політичних змін в Угорщині та ослаблення впливу сил, які раніше виступали проти жорсткої санкційної політики щодо Москви. У результаті країни ЄС змогли досягти консенсусу щодо більш тривалого терміну дії обмежувальних заходів, що раніше вважалося майже недосяжним через ризик блокування з боку окремих урядів.

    Рішення також має важливе значення для України. У Києві неодноразово наголошували, що санкції залишаються одним із ключових інструментів тиску на Росію поряд із військовою допомогою та дипломатичною ізоляцією. Українська влада переконана, що збереження та посилення санкцій поступово підриває економічний потенціал Росії, обмежує її можливості фінансувати війну та ускладнює доступ до сучасних технологій і фінансових ресурсів.

    Водночас робота над новими обмеженнями триває. Наразі Європейський Союз продовжує переговори щодо 21-го пакета санкцій проти Росії. Очікується, що він міститиме нові заходи проти російського фінансового сектору, енергетичної галузі, оборонно-промислового комплексу та осіб, причетних до підтримки війни проти України. Проте дискусії навколо окремих положень нового пакета залишаються складними.

    Одним із найбільш суперечливих питань стала позиція Болгарії щодо включення до санкційних списків глави Російської православної церкви патріарха Кирила. Софія висловила застереження щодо такого кроку, що ускладнило фінальне узгодження нового пакета обмежень. Незважаючи на це, дипломати ЄС висловлюють сподівання, що компроміс буде знайдений найближчим часом.

    Напередодні саміту джерела в європейських інституціях уже повідомляли, що ЄС має реальний шанс продовжити санкції одразу на рік, оскільки головні політичні перешкоди для такого рішення фактично зникли. Зрештою ці прогнози справдилися, а саміт у Брюсселі став важливою демонстрацією єдності європейських держав у питанні підтримки України.

    Експерти зазначають, що ухвалене рішення може мати довгострокові наслідки не лише для санкційної політики, а й для всієї системи ухвалення рішень у Європейському Союзі. Воно свідчить про прагнення Брюсселя мінімізувати ризики політичного шантажу та забезпечити стабільність стратегічних рішень у сфері безпеки. Для Росії це означає, що санкційний тиск з боку ЄС збережеться щонайменше протягом наступного року без необхідності проходити черговий етап складних міжурядових переговорів уже цієї зими.

    На тлі триваючої війни в Україні та відсутності ознак готовності Кремля припинити агресію рішення Європейського Союзу стало черговим підтвердженням того, що Брюссель не планує послаблювати обмеження проти Росії. Навпаки, європейські країни демонструють намір зберігати санкційний режим стільки, скільки буде потрібно для захисту міжнародного права, підтримки України та стримування подальших агресивних дій Москви.

  • США обговорюють можливу посаду Орбана в ООН для забезпечення імунітету

    США обговорюють можливу посаду Орбана в ООН для забезпечення імунітету

    У США, за даними журналістського розслідування проєкту Vsquare, обговорюють можливість надання експрем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану високої посади в системі Організації Об’єднаних Націй, яка потенційно могла б забезпечити йому дипломатичний імунітет та захист від судових переслідувань у разі зміни політичної ситуації в Будапешті.

    Як зазначає видання, відповідні обговорення нібито ведуться в колах, пов’язаних із MAGA-крилом Республіканської партії США. У межах цього сценарію розглядається варіант призначення Орбана на одну з керівних посад в ООН або в її спеціалізованих структурах. Такий крок, за оцінками авторів розслідування, міг би мати не лише політичне, а й юридичне значення для угорського політика, оскільки певні категорії посад в системі ООН передбачають міжнародно визнаний дипломатичний імунітет.

    Журналісти посилаються на положення Конвенції ООН 1946 року, згідно з якою Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй, його заступники та помічники користуються повним дипломатичним імунітетом, аналогічним статусу послів. Такий захист поширюється не лише на офіційні дії в межах виконання обов’язків, а й на особистий статус посадовців, а також членів їхніх сімей, включно з подружжям і неповнолітніми дітьми.

    Окрім цього, керівники спеціалізованих агентств ООН також мають право на дипломатичний імунітет, однак його обсяг є більш обмеженим і стосується переважно дій, здійснених у межах виконання службових обов’язків. Попри це, навіть такий рівень захисту може суттєво ускладнити будь-які судові процеси або переслідування щодо посадової особи.

    За даними Vsquare, у дискусіях щодо потенційного призначення Орбана в ООН також згадується підтримка з боку окремих міжнародних політичних гравців. Зокрема, йдеться про можливу роль президента Аргентини Хав’єра Мілея, чия позиція може бути важливою в контексті внутрішньоорганізаційної конкуренції за ключові посади в системі ООН, включно з виборами майбутнього Генерального секретаря.

    У матеріалі нагадується, що серед потенційних претендентів на керівні позиції в ООН фігурує також Рафаель Гроссі — очільник Міжнародного агентства з атомної енергії, який має аргентинське походження і вважається близьким до політичного кола Мілея. Це створює додатковий дипломатичний контекст навколо можливих кадрових рішень у системі Організації Об’єднаних Націй.

    Окремо журналісти звертають увагу на те, що потенційне призначення Орбана в ООН може мати для нього не лише юридичний захист, але й практичні переваги, зокрема можливість легально перебувати та працювати в Нью-Йорку. Це, за оцінками авторів розслідування, може стати важливим фактором у разі загострення внутрішньополітичної ситуації в Угорщині.

    У цьому контексті згадується, що родина Орбана вже певний час проживає у США. Також повідомляється, що сам політик планує поїздку до Сполучених Штатів улітку у зв’язку з проведенням Чемпіонату світу з футболу. Журналісти припускають, що за певних обставин ця поїздка могла б перетворитися на триваліше перебування за океаном, якщо політична ситуація в Будапешті стане нестабільною.

    Автори розслідування також згадують попередні повідомлення про те, що Орбан може розглядати США як потенційний безпечний напрямок у разі загострення політичної кризи в Угорщині. Раніше окремі журналісти та політичні опоненти в країні заявляли про можливі фінансові та юридичні ризики для оточення експрем’єра, однак ці твердження офіційно не підтверджені.

    Сам Віктор Орбан публічно відкидає будь-які припущення про можливі судові переслідування або політичні ризики. У своїх коментарях він заявляв, що дотримується законодавства та виконував усі свої обов’язки на посаді прем’єр-міністра. Також він наголошував, що не має підстав побоюватися будь-яких розслідувань.

    Водночас політична ситуація в Угорщині останнім часом залишається напруженою. Опозиційні сили, зокрема команда Пітера Мадяра, заявляють про необхідність розслідувань щодо діяльності представників чинної влади та пов’язаних із ними бізнес-структур. Це посилює внутрішньополітичну конкуренцію та формує дискусії про можливі сценарії майбутнього для колишнього прем’єра.

    Таким чином, повідомлення Vsquare описує гіпотетичний сценарій, у якому міжнародна посада в системі ООН може розглядатися як інструмент одночасно політичного впливу, дипломатичного захисту та потенційної юридичної безпеки для одного з найбільш впливових політиків Центральної Європи. Ця інформація наразі базується на даних журналістського розслідування і не підтверджена офіційними заявами сторін, які згадуються в матеріалі.

  • «Зробимо Вірменію великою»: Трамп несподівано підтримав Пашиняна перед виборами та згадав свій новий геополітичний проєкт

    «Зробимо Вірменію великою»: Трамп несподівано підтримав Пашиняна перед виборами та згадав свій новий геополітичний проєкт

    Президент США Дональд Трамп несподівано втрутився у політичну кампанію у Вірменії та відкрито підтримав чинного прем’єр-міністра Нікола Пашиняна напередодні парламентських виборів, які мають відбутися 7 червня.

    Гучна заява Трампа пролунала у його соцмережі Truth Social і вже викликала резонанс як у самій Вірменії, так і за її межами.

    Американський президент назвав Пашиняна «чудовим другом і лідером», який нібито робить Вірменію «сильною, заможною та надзвичайно безпечною».

    «З цих причин Нікол має мою повну та безперечну підтримку на переобрання 7 червня 2026 року», — написав Трамп.

    Наприкінці свого звернення він перефразував власне відоме гасло Make America Great Again і заявив: «Зробимо Вірменію знову великою».

    Заява Трампа стала безпрецедентною для американської політики щодо Вірменії, адже чинні президенти США традиційно уникають настільки прямої підтримки конкретних кандидатів на виборах у пострадянських країнах.

    Особливу увагу привернуло й те, що Трамп у своєму дописі згадав державного секретаря США Марко Рубіо та новий транзитний проєкт під назвою «Маршрут Трампа заради міжнародного миру та процвітання» — TRIPP.

    За словами Трампа, Рубіо вже відвідав Вірменію у межах реалізації цього проєкту.

    Деталі самого проєкту офіційно майже не розкриваються, однак західні аналітики припускають, що йдеться про нову американську логістичну та економічну ініціативу на Кавказі, яка має посилити вплив США у регіоні та зменшити залежність країн Південного Кавказу від Росії й Китаю.

    На цьому тлі підтримка Пашиняна виглядає не лише політичним жестом, а й частиною ширшої геополітичної стратегії Вашингтона.

    Нікол Пашинян останніми роками поступово дистанціювався від Кремля, особливо після конфлікту навколо Нагірного Карабаху та фактичної втрати Вірменією контролю над регіоном у 2023 році.

    Після цього Єреван різко активізував контакти із Заходом.

    Вірменія почала брати участь у спільних військових навчаннях зі США, заморозила участь у деяких структурах ОДКБ та дедалі жорсткіше критикувала Росію за відсутність підтримки у конфлікті з Азербайджаном.

    Крім того, Пашинян відкрито заявляв, що Вірменія більше не може покладатися лише на Москву у питаннях безпеки.

    Саме тому заява Трампа вже викликала бурхливу реакцію у проросійських колах.

    Російські пропагандистські медіа та низка політиків у РФ сприйняли підтримку Пашиняна як чергову спробу США остаточно «відірвати» Вірменію від російської сфери впливу.

    Водночас у самій Вірменії реакція виявилася неоднозначною.

    Прихильники Пашиняна назвали заяву Трампа свідченням того, що Єреван отримує дедалі більшу підтримку Заходу.

    Натомість опозиція заявляє про «небезпечне зовнішнє втручання» у вибори.

    Опоненти прем’єра також нагадують, що Пашинян уже переживав масштабні внутрішньополітичні кризи після поразки у війні за Карабах та втрати частини територій.

    Попри це, його партія досі залишається однією з найвпливовіших політичних сил країни.

    Вибори у Вірменії 7 червня можуть стати одними з найважливіших за останні роки, адже фактично визначать подальший зовнішньополітичний курс держави — між Росією та Заходом.

    Політологи звертають увагу й на іншу деталь: це вже не перший випадок, коли Трамп відкрито підтримує іноземних політиків.

    Раніше він активно агітував за прем’єра Угорщини Віктора Орбана та називав його «великим лідером Європи».

    Втім, на виборах у квітні 2026 року Орбан програв своєму опоненту Петеру Мадяру.

    Саме тому в соцмережах уже почали жартувати про «ефект підтримки Трампа».

    Окремі аналітики вважають, що нинішній президент США дедалі активніше формує власну міжнародну політичну мережу союзників, орієнтовану на консервативні, націоналістичні та антиглобалістські сили.

    Водночас Кавказ для США залишається стратегічно важливим регіоном через енергетичні маршрути, транспортні коридори та близькість до Росії, Ірану й Туреччини.

    На цьому тлі підтримка Пашиняна може свідчити про бажання Вашингтона посилити свій вплив у Вірменії напередодні можливих великих змін у регіоні.

    Офіційний Єреван поки стримано відреагував на заяву Трампа.

    Сам Пашинян публічно не коментував підтримку американського президента.

    Тим часом у Вірменії триває активна передвиборча кампанія, а головною темою дискусій залишаються питання безпеки, відносин із Росією та майбутнього курсу країни.

  • Орбан відступив? Угорщина несподівано зберегла членство в МКС, а уряд Мадяра вже заговорив про арешт Нетаньягу

    Орбан відступив? Угорщина несподівано зберегла членство в МКС, а уряд Мадяра вже заговорив про арешт Нетаньягу

    Угорщина офіційно скасувала рішення про вихід із Міжнародного кримінального суду. Відповідний закон 27 травня ухвалила Національна асамблея країни в межах надзвичайної процедури. Таким чином новий уряд Петера Мадяра фактично переглянув один із найбільш резонансних зовнішньополітичних курсів епохи Віктора Орбана, який торік оголосив про намір залишити МКС на тлі конфлікту навколо ордера на арешт прем’єра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу.

    За даними угорських медіа та європейських видань, за законопроєкт проголосували 133 депутати від партії «Тиса», 37 представників «Фідес–KDNP» виступили проти, ще п’ятеро парламентарів утрималися. Рішення набуде чинності вже наступного дня після офіційного опублікування документа.

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр особисто подав законопроєкт до парламенту. Він пояснив, що членство країни у Міжнародному кримінальному суді необхідне «для збереження міжнародного миру та безпеки, а також для притягнення до відповідальності винних у найтяжчих міжнародних злочинах». Саме це формулювання стало одним із ключових сигналів зміни зовнішньополітичного курсу Будапешта після багаторічного правління Віктор Орбан.

    Ще у квітні 2025 року уряд Орбана оголосив про початок процедури виходу з Міжнародний кримінальний суд. Тоді це рішення напряму пов’язували з ордером МКС на арешт прем’єра Ізраїлю Беньямін Нетаньягу, якого суд у Гаазі підозрює у воєнних злочинах та злочинах проти людяності під час війни в секторі Гази. Орбан називав дії МКС «політизованими» та заявляв, що Угорщина не виконуватиме ордерів суду.

    Ситуація набула міжнародного резонансу після того, як Нетаньягу прибув до Будапешта з офіційним візитом навесні минулого року. Попри членство Угорщини в Римському статуті, ізраїльського прем’єра не затримали. Це викликало різку реакцію частини європейських політиків та правозахисних організацій, які наголошували, що Будапешт порушив міжнародні зобов’язання.

    Процес виходу Угорщини з МКС мав завершитися у червні 2026 року, однак після перемоги партії «Тиса» нова влада фактично розвернула країну у протилежному напрямку. Ще до офіційного вступу на посаду Мадяр заявляв, що його уряд не лише зупинить вихід із суду, а й виконуватиме міжнародні ордери, якщо цього вимагатиме закон.

    Особливу увагу привернула його заява щодо Нетаньягу. У квітні Мадяр прямо зазначив: якщо ізраїльський прем’єр приїде до Угорщини під час чинного членства країни в МКС, Будапешт буде юридично зобов’язаний його затримати. Водночас політик наголошував, що прагне зберегти прагматичні відносини з Ізраїлем та підтримує тісні контакти з єврейською громадою Угорщини.

    Попри це, ізраїльські медіа повідомляли, що під час першої телефонної розмови після перемоги на виборах Мадяр запросив Нетаньягу до Будапешта на урочистості з нагоди 70-річчя Угорської революції, які відбудуться восени цього року. Таким чином новий уряд опинився у складній дипломатичній ситуації між міжнародним правом та стратегічними відносинами з Ізраїлем.

    Аналітики вважають, що рішення залишитися у МКС є важливим сигналом для Європейського Союзу та міжнародних партнерів Угорщини. За часів Орбана Будапешт неодноразово конфліктував із Брюсселем через питання верховенства права, санкцій проти Росії та незалежності судової системи. Тепер новий уряд намагається демонструвати більшу готовність до співпраці із західними інституціями.

    Водночас політика Мадяра щодо України залишається неоднозначною. Попри рішення зберегти членство в МКС, уряд Угорщини паралельно підтримав заборону імпорту української агропродукції, що вже викликало занепокоєння у Києві та серед європейських партнерів.

    Міжнародний кримінальний суд був створений у 2002 році для розслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну МКС активізував свою діяльність, а у 2023 році суд видав ордер на арешт російського диктатора Володимир Путін через незаконну депортацію українських дітей.

    Для України рішення Будапешта може мати додаткове політичне значення, адже демонструє збереження підтримки міжнародних правових механізмів у Європі навіть після спроб окремих урядів дистанціюватися від суду в Гаазі.

    Джерело: “Європейська правда“, Telex

  • ЄС хоче обмежити право вето для нових членів через блокування Орбана

    ЄС хоче обмежити право вето для нових членів через блокування Орбана

    У Європейському Союзі почали обговорювати один із найбільш суперечливих сценаріїв майбутнього розширення блоку — тимчасове обмеження права вето для нових держав-членів після їх вступу до ЄС. Причиною таких дискусій став багаторічний досвід конфліктів усередині Союзу через позицію уряду Віктор Орбан, який неодноразово блокував ключові рішення Євросоюзу щодо України, санкційної політики та зовнішньої безпеки.

    Про це повідомляє The Guardian із посиланням на європейських дипломатів та джерела в інституціях ЄС. За інформацією видання, у Брюсселі дедалі серйозніше побоюються, що масштабне розширення Євросоюзу без внутрішньої реформи системи ухвалення рішень може фактично паралізувати роботу об’єднання.

    Йдеться про механізм одностайного голосування, який нині діє у низці критично важливих сфер. Зараз кожна країна-член ЄС має право накласти вето на рішення щодо зовнішньої політики, санкцій, безпекових питань, податкових реформ та окремих міжнародних угод. Саме ця система, яка десятиліттями вважалася гарантією рівноправності держав-членів, останніми роками дедалі частіше стає джерелом політичних криз усередині Євросоюзу.

    Особливе роздратування в Брюсселі викликала поведінка уряду Віктора Орбана, який регулярно використовував право вето як інструмент політичного тиску на партнерів по ЄС. Угорщина неодноразово блокувала або затягувала ухвалення пакетів допомоги Україні, санкцій проти Росії та низки зовнішньополітичних рішень. У багатьох європейських столицях це почали розглядати як приклад того, наскільки вразливою стала система одноголосного ухвалення рішень.

    Саме тому в Єврокомісії та серед держав-членів почали обговорювати варіант, за якого нові країни після вступу до ЄС протягом певного перехідного періоду не отримуватимуть автоматичного права блокувати рішення Союзу. За даними The Guardian, це може стосуватися насамперед сфер зовнішньої політики, санкційної політики та міжнародної безпеки.

    У Брюсселі побоюються, що якщо до ЄС одночасно приєднаються Україна, Молдова та країни Західних Балкан, кількість потенційних центрів блокування рішень різко зросте. За відсутності реформ це може ускладнити або навіть зробити неможливим швидке реагування ЄС на міжнародні кризи.

    Однією з перших держав, щодо яких потенційно можуть застосувати такий механізм, називають Чорногорію. Саме вона нині вважається найближчою до повноправного вступу до Євросоюзу серед усіх країн-кандидатів. Переговори про членство тривають уже 14 років, а цього місяця спеціальна технічна група провела перші засідання щодо підготовки фінального договору про вступ.

    Європейські дипломати визнають, що сама ідея тимчасового обмеження права вето є юридично та політично дуже складною. В ЄС побоюються, що такий підхід можуть сприйняти як створення “членів другого сорту”, що суперечить базовим принципам рівності всередині Союзу. Саме тому в Брюсселі наголошують, що мова може йти лише про тимчасовий перехідний механізм.

    Один із дипломатів ЄС назвав цю ідею “частиною креативного мислення”, яке зараз активно триває в межах дискусії про майбутнє розширення Союзу. За його словами, Європа намагається знайти модель, яка дозволить одночасно прийняти нових членів і не зруйнувати ефективність самої системи ухвалення рішень.

    Паралельно в Європі дедалі активніше обговорюють необхідність масштабної внутрішньої реформи ЄС. У Німеччина вже відкрито заявляють, що Євросоюз із 35 державами не зможе працювати за нинішньою моделлю. Міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль раніше попереджав, що без переходу до нових механізмів голосування ЄС ризикує втратити керованість.

    На цьому тлі окремо обговорюється майбутнє Україна в Євросоюзі. У Брюсселі визнають, що Україна є особливим випадком через масштаб війни, необхідність післявоєнного відновлення та стратегічне значення для безпеки континенту. За оцінками ЄС, технічно Україна може завершити переговори про вступ приблизно за чотири роки, однак остаточні терміни залежатимуть як від внутрішніх реформ, так і від безпекової ситуації.

    Окрім цього, в Європі триває дискусія щодо проміжних моделей інтеграції для України. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував ідею “асоційованого членства”, яка дозволила б Україні брати участь у роботі європейських інституцій без повного права голосу на початковому етапі. Однак президент Володимир Зеленський уже публічно відкинув такий підхід, заявивши, що Україна прагне виключно повноправного і рівноправного членства.

    Усередині ЄС дедалі сильніше зростає розуміння того, що майбутнє розширення стане не лише випробуванням для країн-кандидатів, а й одним із найбільших викликів для самого Євросоюзу за останні десятиліття. Дискусії про право вето, реформу системи голосування та нову модель управління Союзом свідчать про те, що Європа вже готується до глибокої трансформації власної політичної архітектури.

  • «Європа прокинеться від українського зерна»: чому новий прем’єр Угорщини вже конфліктує з Києвом

    «Європа прокинеться від українського зерна»: чому новий прем’єр Угорщини вже конфліктує з Києвом

    Новий прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр лише кілька тижнів на посаді, але вже опинився в центрі гучного конфлікту з Україною через рішення продовжити заборону на імпорт частини української агропродукції. Хоча багато хто в соцмережах поспішив назвати його «новим Орбаном», ситуація значно складніша й може стати сигналом того, що чекає Україну на шляху до повноцінного членства в Європейському Союзі.

    Саме про це у своїй колонці для «Еспресо» пише журналіст Ігор Гулик, аналізуючи не лише рішення Будапешта, а й ширший контекст майбутніх переговорів України з ЄС.

    За словами автора, уряд Петера Мадяра фактично не запровадив нових обмежень, а лише продовжив дію указу, який ще раніше ухвалив уряд Віктора Орбана в межах «надзвичайного економічного стану». Термін дії заборони спливав найближчими днями, тому нова влада вирішила її пролонгувати.

    Йдеться про обмеження на імпорт низки українських сільськогосподарських товарів — передусім зерна та іншої агропродукції. Подібні рішення раніше вже викликали напругу між Україною та низкою східноєвропейських країн ЄС, зокрема Польщею, Словаччиною та Угорщиною.

    Проте головна проблема, як наголошує Гулик, значно глибша за чергову торговельну суперечку. На його думку, ситуація демонструє, що після відкриття всіх переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС Київ зіткнеться з жорстким економічним спротивом багатьох держав-членів.

    «Європейці битимуться за свої ринки до останнього», — зазначає автор.

    На його переконання, найбільшими бар’єрами для вступу України можуть стати не питання корупції чи судової реформи, а саме економічний протекціонізм і страх конкуренції з боку українського агросектору.

    Україна вже зараз є одним із найбільших експортерів зерна у світі, а після потенційного вступу до ЄС українська продукція зможе повноцінно заходити на європейські ринки без нинішніх обмежень. Саме це викликає дедалі більше занепокоєння у фермерів та політиків багатьох країн Євросоюзу.

    Особливо гостро це питання стоїть для Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини, де місцеві аграрії неодноразово виходили на протести через українське зерно. Вони заявляли, що дешевша продукція з України обвалює внутрішні ціни та ставить під загрозу місцевий агробізнес.

    У колонці також згадується нещодавня заява канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який запропонував для України формат «асоційованого членства» в ЄС — із представництвом в інституціях Євросоюзу, але без права голосу.

    Гулик вважає цю ідею спробою знайти компроміс між політичною підтримкою України та небажанням частини Європи приймати настільки потужного економічного конкурента.

    Автор нагадує, що Україна вже понад десять років має статус асоційованого партнера ЄС, тому нова пропозиція виглядає суперечливою й може свідчити про небажання окремих європейських столиць рухатися до повноцінного членства України.

    Окрему увагу журналіст приділяє позиції Петера Мадяра щодо угорської меншини на Закарпатті. Новий прем’єр Угорщини заявив, що понад 100 тисяч угорців в Україні нібито живуть «без основних прав людини».

    Саме ці слова Гулик називає однією з головних ознак того, що Мадяр у певних питаннях продовжує лінію Орбана.

    За словами автора, особливо провокативною виглядає пропозиція угорського прем’єра провести зустріч із президентом Володимиром Зеленським у Береговому саме в річницю Тріанонського договору — історично болючої теми для угорської політики.

    Тріанонський договір 1920 року після Першої світової війни позбавив Угорщину значної частини територій, і тема «втрачених земель» досі залишається емоційною для частини угорського суспільства та політиків.

    На думку автора, подібні символічні кроки можуть мати реваншистський підтекст і створювати додаткову напругу у відносинах між Києвом та Будапештом.

    Водночас ситуація навколо українського зерна вже перетворюється на одну з головних політичних тем у Європі. І хоча зараз Україна має безпрецедентну підтримку ЄС через війну з Росією, економічні інтереси окремих держав дедалі частіше виходять на перший план.

    У Європейському Союзі фактично починається дискусія про те, чи готовий блок інтегрувати державу з одним із найбільших аграрних секторів у світі, потужною металургією та великим ринком праці.

    Аналітики вже попереджають, що наступні роки переговорів про вступ України до ЄС можуть бути значно складнішими, ніж очікувалося раніше. І саме питання аграрного ринку, дотацій та конкуренції стане одним із найболючіших.

  • Зеленський привітав нового прем’єра Угорщини: “Разом можемо зробити сильнішою всю Європу”

    Зеленський привітав нового прем’єра Угорщини: “Разом можемо зробити сильнішою всю Європу”

    Президент України Володимир Зеленський привітав Петера Мадяра з призначенням на посаду прем’єр-міністра Угорщини та побажав йому успіхів на новій посаді.

    Про це глава держави написав у соцмережі X.

    “Вітаю Петера Мадяра з призначенням та початком роботи на посаді прем’єр-міністра Угорщини. Символічно, що ця інавгурація відбувається в День Європи”, — зазначив Зеленський.

    Президент наголосив, що Україна готова розвивати співпрацю з Угорщиною та будувати відносини між країнами на основі добросусідства і взаємної поваги.

    “Разом ми можемо додати більше сили нашим народам і зробити сильнішою всю Європу”, — підкреслив Зеленський.

    Він також побажав новому угорському прем’єру успіхів та результативної роботи.

    Петер Мадяр офіційно очолив уряд Угорщини 9 травня після перемоги його партії “Тиса” на парламентських виборах. Таким чином завершилася багаторічна епоха правління Віктора Орбана, якого в Європі часто критикували за проросійську позицію та конфлікти з ЄС.

    На парламентських виборах партія “Тиса” здобула понад 70% голосів і отримала 141 мандат із 199 у парламенті. Коаліція партії “Фідес” та Християнсько-демократичної народної партії на чолі з Орбаном набрала трохи більше 26% голосів.

    Під час своєї першої промови на посаді прем’єра Мадяр заявив, що країна потребує не лише зміни уряду, а й зміни всієї системи.

    “Я не правитиму — я служитиму своїй країні”, — наголосив новий глава угорського уряду.

    Він також заявив про складну економічну ситуацію в Угорщині та пообіцяв провести масштабні реформи.

    Попри зміну влади, експерти звертають увагу, що Угорщина залишається значно залежною від Росії, насамперед в енергетичному секторі. Зокрема, російська компанія “Росатом” продовжує брати участь у добудові АЕС “Пакш-2”, а частка російської нафти в імпорті Угорщини за останні роки суттєво зросла.

    Аналітики припускають, що Петер Мадяр намагатиметься балансувати між підтримкою європейського курсу та збереженням прагматичних відносин із Москвою.

  • Угорщина повернула Україні $80 млн і банківське золото

    Угорщина повернула Україні $80 млн і банківське золото

    Український “Ощадбанк” офіційно підтвердив повернення коштів і цінностей, які були затримані угорською владою після резонансного інциденту з українськими інкасаторськими автомобілями у березні цього року. Про це повідомляє пресслужба банку. Історія, яка протягом двох місяців залишалася однією з найбільш напружених тем у відносинах між Києвом і Будапештом, завершилася поверненням усіх активів українській стороні.

    За даними “Ощадбанку”, Угорщина повернула близько 40 мільйонів доларів США, 35 мільйонів євро та приблизно 9 кілограмів банківського золота. Представники українського державного банку заявили, що кошти й цінності були повернуті в повному обсязі, а їхня цілісність та належність пакування перевірялися безпосередньо під час передачі активів. У банку наголосили, що жодних втрат або пошкоджень виявлено не було.

    Голова правління “Ощадбанку” Юрій Каціон, який особисто очолював команду банку під час врегулювання ситуації в Угорщині, заявив, що саме затримання українських інкасаторів та вилучення коштів стало грубим порушенням міжнародних норм і принципів міждержавної співпраці у фінансовій сфері. Водночас він подякував угорській стороні за подальший “конструктивний підхід”, який дозволив завершити процес повернення активів відповідно до європейських процедур міжнародної взаємодії.

    Інцидент, який спричинив серйозний дипломатичний резонанс, стався 6 березня. Тоді український інкасаторський конвой перевозив готівкові кошти та банківське золото з австрійського Raiffeisen Bank до України. За даними української сторони, вантаж містив активи на загальну суму приблизно 80 мільйонів доларів. Під час транзиту територією Угорщини місцева влада зупинила українських інкасаторів, а кошти та цінності були вилучені.

    Подія одразу викликала різку реакцію Києва, оскільки йшлося про державні активи українського банку, які перевозилися відповідно до міжнародних банківських процедур. Ситуація швидко переросла у дипломатичний конфлікт між Україною та Угорщиною, які й без того перебувають у складних відносинах через низку політичних і зовнішньополітичних питань.

    Після затримання інкасаторів угорська сторона згодом звільнила українських громадян, однак самі кошти й золото залишалися під контролем влади Угорщини. Додатковий резонанс викликало те, що Будапешт ухвалив окремий закон, який фактично дозволяв вилучення валюти та цінностей з інкасаторських автомобілів “Ощадбанку”. В Україні це рішення сприйняли як безпрецедентний крок, що суперечить міжнародним правилам захисту фінансових перевезень і може створити небезпечний прецедент для державних банків та міжнародної банківської системи загалом.

    Президент України Володимир Зеленський 6 травня повідомив про повернення коштів і цінностей, назвавши це важливим результатом для України. Водночас українська сторона наголошує, що справа не вичерпується лише поверненням активів. Посол України в Угорщині Федір Шандор раніше заявляв, що Київ очікує не лише повернення майна, а й належної юридичної оцінки дій посадовців, причетних до затримання інкасаторів і вилучення коштів.

    Історія з “Ощадбанком” стала одним із найбільш гучних епізодів у сучасних українсько-угорських відносинах. Вона привернула увагу не лише дипломатів, а й міжнародної банківської спільноти, оскільки йшлося про безпеку транскордонних перевезень державних фінансових активів у межах Європейського Союзу. Аналітики відзначають, що ситуація створила репутаційні ризики для Угорщини, адже затримання державних коштів іншої країни-члена європейського партнерства викликало запитання щодо передбачуваності фінансової та правової політики Будапешта.

    Водночас експерти звертають увагу, що інцидент став ще одним свідченням складного політичного фону у відносинах між Києвом і урядом прем’єр-міністра Угорщини Віктор Орбан. Упродовж останніх років між сторонами регулярно виникають суперечки щодо санкційної політики ЄС, військової допомоги Україні, питань національних меншин та двосторонньої співпраці.

    Попри повернення коштів, у Києві наголошують, що правові та дипломатичні наслідки інциденту можуть залишатися предметом подальших міжнародних консультацій. Українська сторона також очікує, що подібні ситуації не повторюватимуться у майбутньому, а механізми захисту державних фінансових активів у Європі залишатимуться гарантованими навіть в умовах політичної напруги між країнами.

    Теги: Ощадбанк, Україна, Угорщина, гроші, золото, інкасатори, Будапешт, Володимир Зеленський, Юрій Каціон, Федір Шандор, Віктор Орбан, міжнародне право, дипломатичний конфлікт, банківська система, Raiffeisen Bank, фінанси, Європейський Союз, валютні резерви

  • Орбан після поразки відмовився від мандата і готує перезапуск «Фідес»

    Орбан після поразки відмовився від мандата і готує перезапуск «Фідес»

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан після поразки на парламентських виборах оголосив про відмову від депутатського мандата та намір зосередитися на внутрішній трансформації своєї політичної сили — Фідес. Про це він повідомив у відеозверненні, оприлюдненому на своїй сторінці у Facebook.

    За словами Орбана, рішення стало результатом засідання президії «Фідес», яка визначила необхідність «кардинального перезавантаження» парламентської фракції після невдалих для партії виборів. Політик наголосив, що мандат, отриманий ним як лідером списку, фактично належить партії, а не особисто йому.

    «Я повертаю цей мандат, тому що зараз він потрібен не в парламенті, а для реорганізації нашого національного табору», — заявив Орбан.

    Таким чином, він фактично відмовляється від ролі депутата і не планує працювати в новому складі парламенту, натомість концентруючись на відновленні позицій партії після втрати влади.

    У межах переформатування політичної сили «Фідес» планує створити оновлену парламентську фракцію, яку, за словами Орбана, очолить Гергей Гуляш. Він вважається одним із найближчих соратників Орбана та має значний досвід роботи в уряді.

    Очікується, що нова фракція буде сформована вже найближчими днями, а її завданням стане не лише парламентська опозиційна діяльність, але й збереження політичної впізнаваності «Фідес» у нових умовах.

    Паралельно партія готується до загальнонаціонального засідання, під час якого планується обговорити подальшу стратегію. З’їзд із переобрання керівництва перенесено на червень — саме тоді Орбан може офіційно підтвердити свій статус голови партії.

    Попри відмову від парламентської ролі, Орбан чітко дав зрозуміти, що не планує залишати політику. Президія партії вже запропонувала йому залишитися на посаді голови «Фідес», і він заявив про готовність продовжити виконання цих обов’язків, якщо отримає підтримку з’їзду.

    У своєму зверненні політик підкреслив, що очолює політичну спільноту вже майже чотири десятиліття і за цей час вона пережила як перемоги, так і поразки. Водночас, за його словами, головним досягненням залишається згуртованість партії.

    «Це завжди була найбільш єдина політична сила Угорщини, і ця єдність зараз потрібна як ніколи», — зазначив він.

    Заява Орбана прозвучала після його поразки на парламентських виборах, які стали переломним моментом для угорської політики. Політик перебував при владі понад 16 років і був однією з найвпливовіших фігур у Європі.

    Одразу після закриття виборчих дільниць Орбан визнав поразку та привітав опонентів із перемогою, що стало важливим сигналом про готовність до мирної передачі влади. Це рішення аналітики розцінюють як спробу зберегти політичну стабільність у країні та уникнути внутрішніх конфліктів.

    Що означає відмова від мандата

    Експерти зазначають, що відмова від депутатського мандата для політика такого рівня є доволі нетиповим кроком. Зазвичай лідери партій, навіть після поразки, залишаються в парламенті, щоб безпосередньо впливати на законодавчий процес.

    У випадку Орбана це рішення, ймовірно, має стратегічний характер. Воно дозволяє йому уникнути щоденної парламентської рутини, зосередитися на відновленні партійної структури, підготувати «Фідес» до майбутніх виборів та зберегти контроль над політичною силою як її лідер.

    Фактично Орбан обирає роль політичного стратега та ідеолога, залишаючи оперативну парламентську роботу новому поколінню партійців.

    Попереду у партії — складний період трансформації. Втрата влади після тривалого домінування означає необхідність перегляду політичної риторики, оновлення кадрів і пошуку нових форм взаємодії з виборцями.

    Очікується, що найближчі місяці стануть визначальними для майбутнього «Фідес». Партія має не лише сформувати ефективну опозицію в парламенті, але й зберегти свій електорат і політичний вплив у країні.

    Сам Орбан, попри відхід від парламенту, залишається ключовою фігурою цього процесу. Його рішення свідчить про намір не завершувати політичну кар’єру, а перейти до нового етапу — зосередженого на відновленні позицій і підготовці до можливого реваншу в майбутньому.

    Таким чином, угорська політика входить у період змін, де роль Орбана трансформується, але не зникає: з прем’єра і парламентаря він перетворюється на архітектора оновлення своєї політичної сили.