Govoritinfo.com

Позначка: військові технології

  • Зеленський заявив про переговори зі США щодо масштабного виробництва дронів

    Зеленський заявив про переговори зі США щодо масштабного виробництва дронів

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна зацікавлена у підписанні зі Сполученими Штатами довгострокової угоди щодо виробництва безпілотників орієнтовною вартістю від 35 до 50 мільярдів доларів.

    Про це глава держави сказав під час зустрічі з журналістами, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

    За словами Зеленського, Україна вже має відповідні виробничі потужності для реалізації такого проєкту, а сама домовленість могла б стати великою багаторічною угодою між двома країнами.

    Президент зазначив, що технології у сфері безпілотників швидко змінюються, тому навіть якщо деякі рішення з часом втратять актуальність, їх можуть замінити нові розробки. Зокрема, він згадав можливість розвитку підводних дронів.

    Заява Зеленського прозвучала на тлі дискусії про роль українських технологій у боротьбі з безпілотниками.

    Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати не потребують допомоги України для перехоплення іранських дронів на Близькому Сході.

    Зеленський у відповідь назвав такі заяви «риторикою».

  • Українські дрони проти іранських БПЛА: компанія «Дикі Шершні» відреагувала на чутки про експорт

    Українські дрони проти іранських БПЛА: компанія «Дикі Шершні» відреагувала на чутки про експорт

    Українська miltech-компанія «Дикі Шершні», яка розробляє дрони-перехоплювачі для боротьби з російськими безпілотниками, заявила, що не веде переговорів про експорт своїх розробок до країн Перської затоки.

    Заява пролунала після того, як у західних медіа з’явилася інформація про можливу зацікавленість найбільшої нафтової компанії світу Saudi Aramco в українських технологіях перехоплення дронів. За даними журналістів, мова могла йти про використання українських безпілотників для захисту нафтової інфраструктури Саудівської Аравії від атак іранських БПЛА.

    У «Диких Шершнях» заявили, що подібні повідомлення не відповідають дійсності. Компанія підкреслює, що наразі не веде жодних комерційних переговорів із державами або компаніями регіону Перської затоки.

    Водночас виробник визнає: інтерес до українських дронів на міжнародному ринку дійсно існує. До компанії регулярно звертаються представники різних держав — як із Близького Сходу, так і з країн Європейського Союзу. Йдеться передусім про технології перехоплення безпілотників, які Україна активно розвиває під час війни.

    Попри це, пріоритетом для компанії залишається забезпечення українських сил оборони. У «Диких Шершнях» наголошують, що основні ресурси спрямовані на співпрацю із Збройними силами України, Національною гвардією, Службою безпеки України та Головним управлінням розвідки.

    Представники компанії також звертають увагу на те, що питання експорту подібних технологій регулюється державою. Наразі Україна лише формує правила міжнародного постачання військових технологій, тому будь-які контракти на зовнішні ринки можливі лише після відповідних дозволів.

    Водночас у компанії не приховують, що в майбутньому планують працювати на глобальному ринку оборонних технологій. Але це, за їхніми словами, стане можливим лише після того, як будуть повністю закриті потреби української армії.

    «Дикі Шершні» — одна з найвідоміших українських команд розробників бойових FPV-дронів. Серед їхніх розробок — дрон-перехоплювач STING, створений спеціально для знищення ворожих безпілотників, зокрема іранських дронів Shahed, які Росія регулярно застосовує під час масованих атак на українські міста та енергетичну інфраструктуру.

    Завдяки таким системам Україна поступово формує новий сегмент оборонної індустрії — технології боротьби з дронами, попит на які зростає у світі разом із поширенням безпілотної війни.

  • Експорт зброї для фронту: держава планує заробляти на власних оборонних розробках

    Експорт зброї для фронту: держава планує заробляти на власних оборонних розробках

    Україна переходить від моделі виключно внутрішнього виробництва озброєння до системного експорту оборонних технологій і створення власної інфраструктури присутності на європейських ринках. Уже в 2026 році за кордоном мають запрацювати десять експортних центрів, а перший український безпілотник, виготовлений на виробничих потужностях у Німеччині, буде готовий найближчим часом.

    Про це повідомив президент Володимир Зеленський.

    За його словами, держава запускає мережу представництв у країнах Європи, які відповідатимуть за просування українських розробок, кооперацію з місцевими підприємствами та організацію виробництва. Йдеться насамперед про Балтійські держави та країни Північної Європи.

    У межах цієї стратегії українські технології вже інтегруються у закордонні виробничі лінії. Зокрема, в Німеччині стартує виготовлення дронів за українськими розробками, а у Великій Британії вже працюють відповідні виробництва. Перший дрон, створений на німецьких підприємствах, планують представити в середині лютого.

    Президент наголосив, що безпека європейських країн дедалі більше залежить від сучасних технологій, зокрема безпілотних систем. Саме тому українські рішення, випробувані в реальних бойових умовах, викликають значний інтерес у партнерів.

    Йдеться не лише про експорт готової продукції, а й про повноцінну кооперацію — локалізацію виробництва, спільні проєкти та залучення українських інженерів і фахівців до міжнародних програм. Водночас війна та регуляторні обмеження поки що стримують повноцінний вихід частини компаній на зовнішні ринки.

    Окремо Зеленський підкреслив, що 2026 рік має стати роком масштабних інвестицій у сектор оборонних технологій, передусім у безпілотну індустрію. Наразі в Україні працює близько 450 компаній, які виробляють дрони, з них 40–50 — великі гравці ринку. За словами глави держави, інтерес інвесторів до галузі постійно зростає.

    Керований експорт озброєння, за задумом влади, дозволить залучати додаткові фінансові ресурси. Отримані кошти планують спрямовувати на закупівлю дефіцитної техніки та масштабування виробництва, що безпосередньо вплине на забезпечення українських військових на фронті.

    Таким чином, оборонна сфера поступово перетворюється не лише на елемент безпеки, а й на одну з ключових галузей економіки, здатну забезпечувати валютні надходження, робочі місця та технологічний розвиток країни.

  • Що відомо про новий російський безпілотник «Гєрань-5»

    Що відомо про новий російський безпілотник «Гєрань-5»

    Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило детальні характеристики та компонентну базу нового російського ударного безпілотника «Гєрань-5», який Росія, за наявною інформацією, планує запускати зі штурмовика Су-25.

    Розвідка представила повний технічний розбір апарата, включно з інтерактивною тривимірною моделлю, описом конструкції, електронної компонентної бази та основних тактико-технічних характеристик. Дані оприлюднені в межах фіксації використання Росією іноземних технологій у засобах повітряного нападу.

    Згідно з оприлюдненою інформацією, повна злітна маса «Гєрані-5» становить близько 850 кілограмів. Тривалість польоту оцінюється приблизно у дві години, а максимальна дальність може сягати до 950 кілометрів. Максимальна висота польоту заявлена на рівні шести кілометрів, однак фактично зафіксоване застосування відбувалося на висотах від 200 метрів до трьох кілометрів.

    Крейсерська швидкість безпілотника становить від 450 до 600 кілометрів на годину, що суттєво перевищує показники попередньої модифікації «Гєрань-3». Як силову установку використано китайський турбореактивний двигун із тягою близько 200 кілограмів сили.

    У конструкції безпілотника застосовані типові для лінійки «Гєрань» компоненти. Зокрема, апарат оснащений польотним контролером, інерціальною навігаційною системою, супутниковою навігацією з багатоелементною антеною, системою передачі телеметричних даних на базі мікрокомп’ютера та мобільних модемів, а також мережевими модулями зв’язку.

    Обшивка фюзеляжу, крил і хвостового оперення виготовлена з вуглецевого волокна, тоді як силова конструкція виконана з алюмінієвого профілю та металевих елементів. Для маркування безпілотників використовується експериментальна серія, аналогічна тій, що застосовувалася на модифікаціях «Гєрань-2» у поєднанні з авіаційними ракетами та переносними зенітно-ракетними комплексами.

    Розвідка також ідентифікувала походження електронної компонентної бази безпілотника. За наявними даними, комплектуючі мають походження з Китаю, США та Німеччини.

    За оцінками фахівців, «Гєрань-5» за конструктивними рішеннями нагадує іранський безпілотник Karrar, а більшість його блоків є уніфікованими з іншими російськими дронами цього типу. Довжина апарата становить близько шести метрів, розмах крил — до п’яти з половиною метрів. На відміну від попередніх модифікацій лінійки, новий дрон виконаний за нормальною аеродинамічною схемою.

    Окремо зазначається, що російська сторона опрацьовує можливість запуску цього безпілотника безпосередньо зі штурмовика Су-25, що може розширити тактичні можливості його застосування.

  • Як 3D-принтери будують укриття для фронту за один день

    Як 3D-принтери будують укриття для фронту за один день

    Війна завжди була каталізатором технологічного прогресу, і сьогодні цей процес особливо помітний у сфері будівництва захисних споруд. З огляду на зміну лінії фронту, масове використання безпілотників та артилерії, військовим потрібні укриття, які можна швидко зводити навіть у зоні бойових дій. Саме для цього дедалі активніше використовують будівельний 3D-друк — технологію, яка вже довела свою ефективність у цивільному будівництві.

    Будівельний 3D-друк працює за принципом пошарового нанесення спеціальної бетонної суміші відповідно до цифрової моделі. Цей процес мінімізує участь людини, прискорює зведення споруд і робить будівництво незалежним від традиційних методів, які потребують великої кількості техніки.

    Французька компанія Constructions-3D стала одним із лідерів у цій сфері. Її будівельний принтер MaxiPrinter вагою 2,7 тонни використовує бетонну суміш Termix 3D, створену для роботи в екстремальних умовах. Під час спільних випробувань із французькою армією (підрозділ STAT) принтер у повністю автономному режимі за один день надрукував довготривалу вогневу точку.

    У межах експерименту було доведено, що система здатна створювати не лише оборонні споруди, а й укриття для техніки, командні пункти та інші елементи фортифікацій. При цьому, якщо необхідно, конструкції можна додатково зміцнити — арматурою, металевими плитами чи залізобетоном.

    Переваги 3D-друку на полі бою очевидні:

    • будівництво триває від кількох годин до одного дня;

    • система працює автономно, без значної участі людей;

    • споруди можна адаптувати під конкретні умови;

    • знижується потреба у транспортуванні готових блоків чи бетонних конструкцій.

    У перспективі будівельний 3D-друк може стати основою нової інженерної доктрини — швидкого, мобільного та цифрового укріплення позицій. З розвитком матеріалів, здатних поглинати радіохвилі або забезпечувати теплоізоляцію, подібні системи дозволять створювати укриття нового покоління — стійкі до артобстрілів, вибухів і навіть ударів FPV-дронів.

  • Європейські компанії крадуть українські розробки дронів і заробляють на цьому мільярди

    Європейські компанії крадуть українські розробки дронів і заробляють на цьому мільярди

    Українські інженери створюють передові військові дрони прямо на передовій війни, але плоди цієї роботи часто опиняються в руках європейських компаній, які вміло видають їх за свої. Як стверджує головний виконавчий директор української компанії Skyeton Роман Княженко, такі випадки вже стали системними.

    У розмові з The Telegraph він заявив, що представники західних компаній неодноразово навідувалися до Skyeton нібито з пропозиціями про співпрацю. Насправді ж вони намагалися отримати доступ до ноу-хау, а потім використати їх у власних презентаціях.

    “Іноді я відкриваю їхні матеріали і бачу свої ж фрази — слово в слово, без жодної зміни“, – обурюється Княженко.

    Після таких “візитів” західні уряди укладають контракти на мільйони і мільярди з фірмами, які не мають ані практичного досвіду, ані реальних технологій. На думку Княженка, вони купують копії, які далекі від бойових реалій і приречені на провал.

    “Це гроші на фейки. У результаті у вас не буде нічого, окрім красивих слайдів“, – пояснює він.

    Княженко підкреслює: дронові технології в умовах війни змінюються надзвичайно швидко, і навіть інновація, якій місяць, може вже вважатися застарілою. Це означає, що інженерні рішення потребують постійного оновлення, експериментів і, найголовніше, досвіду роботи в бойових умовах.

    “Вони думають, що побачать нашу фабрику і відтворять її. Але це як зробити BMW з нуля за рік — неможливо. Потрібні роки, а в нас їх замінили тижні фронтової роботи“, — наголошує він.

    Водночас Княженко вважає, що західні уряди могли б піти іншим шляхом — підтримати відкриття українських виробництв у своїх країнах. Це дозволить одночасно розвивати власну промисловість і отримати справді боєздатні технології.

    “Нам не треба гроші на стартапи. Побудуйте завод — і матимете справжнього виробника на своїй землі“, — підсумовує він.

  • Залужний представив свою стратегію війни

    Залужний представив свою стратегію війни

    На міжнародному семінарі, організованому Королівською армією Нідерландів та Бундесвером, посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний поділився своєю оцінкою розвитку сучасних воєнних технологій та їх впливу на стратегію ведення бойових дій. За словами Залужного, технологічна революція, що охоплює безпілотні системи та штучний інтелект, вже створює ідеальні умови для ведення війни на виснаження.

    Залужний наголосив, що майбутнє війни може полягати в знищенні стратегічної військової та цивільної інфраструктури на території противника, що створить умови для виснаження його ресурсів. Цей підхід, на його думку, стане основною стратегією досягнення політичних цілей.

    Виступаючи на семінарі, Залужний окреслив важливість формування системи «життєстійкості» країни. За його словами, країни повинні не лише мати потужні оборонні спроможності, але й забезпечити стійкість своєї інфраструктури та ресурсів, що дозволить витримати тривалу агресію та успішно протистояти виснаженню з боку противника.

    Таке стратегічне мислення, на думку Залужного, є безцінним для усіх союзників України, адже дає уявлення про те, якою буде оборона в найближчому майбутньому, коли війна буде йти не лише на полі бою, але й у цифровому середовищі та на рівні інфраструктурної стійкості.