Govoritinfo.com

Позначка: військова допомога Україні

  • Після удару по Дніпру Зеленський зробив заяву: назвав єдиний спосіб зупинити атаки РФ на українські міста

    Після удару по Дніпру Зеленський зробив заяву: назвав єдиний спосіб зупинити атаки РФ на українські міста

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що регулярні російські удари по українських містах можуть бути зупинені лише за умови посилення міжнародного політичного, економічного та санкційного тиску на Росію. Таку заяву глава держави зробив 31 травня на тлі чергової масованої атаки РФ із застосуванням сотень безпілотників та удару по Дніпру, де внаслідок влучання дрона було повністю знищене відділення «Нової пошти».

    У своєму зверненні президент наголосив, що Росія продовжує системну кампанію повітряного терору проти українських міст і цивільної інфраструктури, а тому міжнародна спільнота має перейти до більш рішучих дій.

    «Всі ці удари треба зупинити. Потрібна лише достатня підтримка нашого захисту і продовження тиску на Росію», — підкреслив Зеленський.

    За словами президента, йдеться не лише про військову допомогу Україні, а й про посилення санкційних механізмів, які повинні завдати відчутного удару по економічних можливостях держави-агресора. Зеленський акцентував увагу на тому, що саме поєднання військової підтримки, міжнародної дипломатії та економічних обмежень здатне створити умови для реальної безпеки.

    «Наші далекобійні санкції, санкції від партнерів, усі форми політичного та економічного тиску на Росію повинні спрацювати, щоб можна було досягти реальної безпеки. Тільки тиск спрацює на мир», — заявив глава держави.

    Заява пролунала після чергової масштабної атаки російських військ. За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч проти 31 травня Росія випустила по Україні 229 ударних безпілотників різних типів, серед яких були Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори «Пародія». Українські сили протиповітряної оборони змогли знешкодити 212 повітряних цілей.

    Повітряна атака здійснювалася одночасно з кількох напрямків території Росії та тимчасово окупованого Криму. До відбиття нападу були залучені авіація, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби, зенітні ракетні війська та сили безпілотних систем. Попри високий відсоток збитих цілей, зафіксовано влучання на кількох об’єктах у різних регіонах країни.

    Одним із найбільш резонансних епізодів стала атака на Дніпро. Вдень 31 травня російський ударний безпілотник влучив у логістичний об’єкт, де виникла масштабна пожежа. Згодом стало відомо, що повністю знищене відділення №1 компанії «Нова пошта». Будівля вигоріла вщент.

    У компанії повідомили, що співробітники не постраждали, а логістичні маршрути вже перебудовані для уникнення затримок доставки. Клієнтам пообіцяли компенсувати повну оголошену вартість знищених відправлень. На місці удару продовжують працювати рятувальники, поліція та аварійні служби.

    Зеленський зазначив, що ліквідація наслідків атаки триває безперервно. За його словами, до гасіння масштабної пожежі було залучено близько 70 рятувальників, 40 працівників поліції та майже 30 одиниць спеціальної техніки.

    Президент наголосив, що подібні удари вкотре демонструють справжню мету Росії — завдавати шкоди цивільній інфраструктурі та створювати атмосферу постійної небезпеки для мирного населення. Саме тому питання посилення української системи протиповітряної оборони залишається одним із ключових у переговорах із міжнародними партнерами.

    Протягом останніх місяців Зеленський неодноразово заявляв про необхідність нарощування захисту українського неба. На тлі зростання кількості дронових атак президент повідомляв, що Україна працює над посиленням ППО для найбільш уразливих регіонів, зокрема Дніпра та Одеси.

    Паралельно українська влада продовжує просувати ідею так званих «далекобійних санкцій» — комплексу обмежувальних заходів, які повинні ускладнити Росії виробництво ракет, безпілотників та іншого озброєння. Йдеться про контроль за поставками мікроелектроніки, обмеження доступу до технологій подвійного призначення, фінансові санкції та посилення контролю за схемами обходу вже чинних обмежень.

    Останніми тижнями російські атаки по українських містах суттєво посилилися. За словами Зеленського, лише за один із попередніх тижнів Росія застосувала проти України понад 3170 безпілотників, більш як 1300 керованих авіабомб та десятки ракет різних типів.

    На цьому тлі Україна також активізувала удари по російській військовій та енергетичній інфраструктурі. Лише за останні дні Генеральний штаб підтвердив ураження Саратовського нафтопереробного заводу, паливних баз, нафтотранспортної інфраструктури та військових об’єктів на території РФ.

    Українське керівництво переконане, що саме поєднання міжнародного тиску, санкцій, військової допомоги та посилення обороноздатності держави може змусити Кремль відмовитися від подальшої ескалації та наблизити завершення війни.

    На думку Зеленського, будь-які спроби пом’якшення тиску або зниження уваги світу до російської агресії лише заохочують Москву продовжувати атаки. Тому, як наголосив президент, підтримка України повинна залишатися системною та довгостроковою, а санкційний тиск — лише посилюватися.

    «Тільки тиск спрацює на мир», — підсумував глава держави.

    Фото: ДСНС Дніпропетровщини
    Фото: ДСНС Дніпропетровщини
    Фото: ДСНС Дніпропетровщини

     

  • Зеленський у Швеції анонсував «сильний крок» щодо Gripen: Україна може отримати перші шведські винищувачі вже незабаром

    Зеленський у Швеції анонсував «сильний крок» щодо Gripen: Україна може отримати перші шведські винищувачі вже незабаром

    Президент України Володимир Зеленський 28 травня прибув із робочим візитом до Швеції, де разом із урядом країни обговорює новий масштабний оборонний пакет для України та подальше посилення української бойової авіації. Однією з головних тем візиту стали шведські винищувачі JAS 39 Gripen, щодо яких Київ і Стокгольм готують, за словами президента, «сильний крок».

    Про свій візит Зеленський повідомив у соцмережах. Президент наголосив, що Україна та Швеція нині працюють над новим великим пакетом оборонної підтримки, який має посилити українські Сили оборони на тлі продовження російських масованих атак.

    «Сьогодні з робочим візитом у Швеції. Готуємо великий оборонний пакет для України та сильний крок щодо винищувачів Gripen, який точно зробить нашу бойову авіацію ефективнішою», — заявив глава держави.

    У межах візиту Зеленський проводить переговори з прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном. Також у зустрічах беруть участь представники шведської оборонної промисловості, зокрема компаній, які залучені до виробництва сучасної авіації та озброєнь.

    Шведські медіа ще до прибуття українського президента повідомляли, що уряд Швеції готує рішення щодо передачі Україні винищувачів Gripen модифікації C/D. За даними видання Aftonbladet, офіційна заява може пролунати під час спеціальної пресконференції на військовій базі в Уппсалі.

    Водночас паралельно сторони можуть розпочати переговори щодо майбутнього продажу Україні сучасніших літаків JAS 39 Gripen E. Як повідомляють шведські ЗМІ, фінансування такого проєкту може здійснюватися за рахунок кредитних програм Європейського Союзу.

    За інформацією Reuters, обговорення між Києвом та Стокгольмом стосується не лише передачі вже наявних літаків, а й масштабної довгострокової співпраці у сфері бойової авіації. Йдеться про можливе постачання Україні до 100–150 винищувачів Gripen у майбутньому.

    Ще восени 2025 року Україна та Швеція підписали лист про наміри щодо розвитку повітряних спроможностей України. Тоді Зеленський заявляв, що Київ розраховує отримати перші Gripen уже у 2026 році.

    Шведські Gripen вважаються одними з найбільш адаптованих винищувачів для умов сучасної війни. Їхньою ключовою перевагою є можливість працювати з коротких злітних смуг, швидке технічне обслуговування та ефективність у протидії російській авіації та крилатим ракетам.

    Крім того, Gripen інтегровані з сучасними ракетами класу «повітря–повітря» та «повітря–земля», а також можуть використовувати широкий спектр озброєння стандартів НАТО.

    В українських Повітряних силах неодноразово заявляли, що Gripen можуть стати важливим доповненням до F-16, особливо з огляду на здатність працювати у складних умовах та швидко змінювати аеродроми базування.

    У квітні 2026 року президент Зеленський також повідомляв, що Україна очікує старту навчання українських пілотів на Gripen уже цього року.

    На тлі постійних російських атак тема посилення української авіації стала для Києва однією з ключових. Лише за останні тижні Росія здійснила кілька масованих комбінованих ударів із використанням сотень дронів та десятків ракет, зокрема балістичних.

    Українська влада наголошує, що для ефективного захисту неба країні необхідні не лише системи ППО Patriot, а й сучасна бойова авіація, здатна перехоплювати ракети та дрони ще на дальніх підступах.

    Сам Зеленський останніми днями активно порушує тему посилення ППО та авіації у переговорах із союзниками. Зокрема, напередодні стало відомо, що президент звернувся до Дональда Трампа та Конгресу США із закликом допомогти Україні захистити небо від російської балістики.

    Швеція залишається одним із найбільш активних партнерів України у Європі. Від початку повномасштабної війни Стокгольм надав Києву мільярдні пакети військової допомоги, включно з артилерією, системами ППО, бронетехнікою та боєприпасами.

    Reuters повідомляє, що загальний обсяг шведської підтримки України вже перевищив 13 мільярдів доларів, а у 2026–2027 роках Швеція планує спрямувати ще мільярди на підтримку української оборони.

    На тлі цього рішення щодо Gripen може стати одним із найбільш символічних та стратегічних кроків у військовій співпраці між Києвом і Стокгольмом.

    Аналітики зазначають, що передача Україні Gripen стане не лише посиленням української авіації, а й серйозним сигналом для Росії та союзників по НАТО про готовність Заходу переходити до нових рівнів військової підтримки Києва.

    Очікується, що офіційні деталі нового оборонного пакета та рішень щодо винищувачів можуть бути озвучені вже найближчим часом після переговорів Зеленського та шведського уряду.

  • НАТО сперечається через гроші для України: союзники не можуть погодити новий план допомоги перед самітом в Анкарі

    НАТО сперечається через гроші для України: союзники не можуть погодити новий план допомоги перед самітом в Анкарі

    У Північноатлантичному альянсі тривають складні та напружені дискусії щодо майбутньої військової підтримки України напередодні саміту НАТО в Анкарі, який має відбутися вже за шість тижнів. Головним предметом суперечок стала ініціатива генерального секретаря Альянсу Марка Рютте щодо запровадження фіксованого внеску для держав-членів на допомогу Києву у розмірі 0,25% від ВВП.

    Про це заявила голова Місії України при НАТО Альона Гетьманчук в ефірі телемарафону.

    За її словами, підтримка України офіційно увійшла до трійки ключових тем майбутнього саміту. Саме тому всередині Альянсу зараз тривають активні переговори щодо того, яким має бути механізм фінансування української оборони та як забезпечити довгострокову й стабільну допомогу Києву.

    Гетьманчук наголосила, що наразі лише сім країн НАТО вже досягли або перевищили рівень у 0,25% ВВП на військову підтримку України. Саме ці держави підтримали пропозицію Марка Рютте, однак частина союзників виступає проти жорсткого закріплення конкретних фінансових зобов’язань.

    «Є країни, які хотіли б мати більше гнучкості та не фіксувати підтримку України у вигляді конкретних цифр чи відсотків. Вони шукають альтернативний варіант», — пояснила дипломатка.

    Водночас вона підкреслила, що сама ініціатива генсека НАТО вже дала поштовх до важливої дискусії всередині Альянсу. За словами посолки, зараз головне завдання — створити механізм, який зробить допомогу Україні сталою, передбачуваною та довгостроковою.

    «Навіть якщо цифра 0,25% у нинішньому вигляді не буде підтримана всіма, ця пропозиція змусила союзників серйозно обговорювати питання системної підтримки України. Йдеться про те, щоб допомога була оцифрована та закріплена на роки вперед», — зазначила Гетьманчук.

    Дипломатка також звернула увагу на нерівномірний розподіл фінансового навантаження між союзниками. За її словами, цього року майже половину всієї задекларованої військової допомоги Україні забезпечують лише дві країни-члени НАТО. Аналогічна ситуація спостерігається і в межах програми PURL — механізму довгострокової підтримки України, де менше десяти держав фактично несуть основний фінансовий тягар.

    Саме через це питання розподілу витрат стало одним із найчутливіших у переговорах перед самітом в Анкарі.

    Раніше британське видання The Telegraph повідомляло, що одразу кілька великих країн НАТО — зокрема Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада — заблокували пропозицію Марка Рютте щодо обов’язкового виділення 0,25% ВВП на підтримку України.

    За інформацією видання, частина держав побоюється, що закріплення конкретного відсотка може створити додатковий політичний тиск усередині країн та викликати дискусії щодо збільшення оборонних витрат на тлі економічних проблем.

    Водночас Альона Гетьманчук вважає позитивним те, що жорстке закріплення показника 0,25% наразі не підтримали остаточно, адже це могло б стати умовною «стелею» для держав, які вже зараз допомагають Україні значно більше.

    «Нам важливо не демотивувати країни, які вже виділяють понад 0,25% ВВП. Бо саме ці держави залишатимуться ключовими донорами військової допомоги для України й надалі», — пояснила вона.

    За словами посолки, саме тому Київ зацікавлений не лише у фіксованих цифрах, а й у механізмах, які дозволять союзникам нарощувати підтримку залежно від ситуації на фронті та потреб української армії.

    Саміт НАТО в Анкарі проходитиме на тлі посилення російських атак по Україні та дедалі жорсткіших дискусій у Європі щодо майбутньої архітектури безпеки на континенті. Одним із головних очікувань Києва є не лише нові пакети військової допомоги, а й закріплення довгострокових механізмів фінансування української оборони.

    Українська сторона наполягає, що війна переходить у фазу виснаження, а тому підтримка союзників має бути системною та гарантованою, а не залежати від внутрішньополітичної ситуації в окремих країнах НАТО.

    Окрім допомоги Україні, серед головних тем саміту в Анкарі також очікуються питання збільшення оборонних бюджетів країн Альянсу, посилення східного флангу НАТО, виробництва озброєння та реагування на гібридні загрози з боку Росії.

  • Трампівський Пентагон затягує допомогу: сенатори США вимагають негайно розблокувати сотні мільйонів для України

    Трампівський Пентагон затягує допомогу: сенатори США вимагають негайно розблокувати сотні мільйонів для України

    У США спалахнув новий політичний конфлікт навколо військової допомоги Україні. Група сенаторів від Республіканської та Демократичної партій направила жорсткий лист міністру оборони США Піту Гегсету з вимогою негайно розблокувати 600 мільйонів доларів допомоги Україні та союзникам у Східній Європі. Причиною став зрив дедлайну, який сам глава Пентагону раніше пообіцяв Конгресу.

    Йдеться про 400 мільйонів доларів для України та ще 200 мільйонів — для оборонних програм Естонії, Латвії та Литви. Кошти мали бути спрямовані на зміцнення обороноздатності союзників США на тлі російської агресії та загроз для східного флангу НАТО.

    Про конфлікт повідомило Associated Press. За інформацією агентства, три тижні тому Піт Гегсет запевняв Конгрес, що кошти вже фактично розблоковані, а план їхнього використання буде офіційно переданий до 15 травня. Однак дедлайн минув, а жодного плану Пентагон так і не надіслав. Це викликало різке невдоволення навіть серед республіканців, які раніше підтримували обережнішу лінію адміністрації Дональда Трампа щодо України.

    У своєму листі сенатори прямо попередили, що затримка допомоги може серйозно вдарити по системі стримування Росії в Європі.

    «Будь-які подальші затримки, особливо на тлі повідомлень про можливе скорочення американської військової присутності в регіоні, ризикують підірвати нашу здатність стримувати Росію», — наголошується у зверненні законодавців.

    Особливо показовим є склад підписантів листа. Документ підтримали як демократи, так і республіканці. Серед них — республіканець Том Тілліс, який останнім часом став одним із найгучніших критиків м’якої політики щодо Кремля всередині Республіканської партії. Також лист підписали республіканці Чак Грасслі та Кевін Крамер, а з боку демократів — Майкл Беннет і Кетрін Кортес Масто.

    Тілліс після цього опублікував окрему заяву у соцмережах, де фактично звинуватив оточення Дональда Трампа у бездіяльності щодо злочинів Росії.

    «Радники Трампа не притягують Путіна до відповідальності за систематичне викрадення, зґвалтування, катування та вбивства українських цивільних», — написав сенатор.

    Ситуація навколо допомоги Україні зараз стає дедалі напруженішою у Вашингтоні. Після повернення Дональда Трампа до Білого дому питання підтримки Києва перетворилося на одну з найбільш конфліктних тем американської політики. Частина республіканців вимагає скорочення витрат на Україну та перекладення фінансового навантаження на Європу. Інші ж, навпаки, попереджають, що послаблення підтримки Києва лише підштовхне Кремль до нової ескалації.

    Окреме занепокоєння у Конгресі викликають повідомлення про можливе скорочення американського військового контингенту у Східній Європі. Західні медіа останніми місяцями неодноразово писали, що адміністрація Трампа розглядає варіанти перегляду військової присутності США у Польщі, країнах Балтії та Румунії. На цьому тлі затримка допомоги Україні виглядає для частини сенаторів сигналом небезпечного розвороту американської політики.

    Паралельно у Палаті представників США демократи просувають нову ініціативу щодо масштабного санкційного пакета проти Росії. Законопроєкт передбачає не лише нові економічні обмеження, а й виділення Україні ще одного мільярда доларів військової допомоги. Попри те, що документ має мало шансів швидко стати законом через політичний баланс у Конгресі та позицію Білого дому, сама поява такої ініціативи посилює тиск на адміністрацію Трампа.

    Водночас частина американських політиків дедалі частіше заявляє, що основний тягар підтримки України повинна взяти на себе Європа. Голова комітету із закордонних справ Палати представників Браян Маст нещодавно прямо сказав, що Конгрес навряд чи погодить новий великий пакет допомоги Києву у форматі, який існував за попередньої адміністрації.

    На цьому тлі Європейський Союз уже активізував власні програми підтримки України. Країни ЄС продовжують фінансування військової допомоги через European Peace Facility, а окремі держави — зокрема Німеччина, Франція та країни Балтії — збільшують постачання систем ППО, артилерії та боєприпасів.

    Для України нинішня ситуація у Вашингтоні має критичне значення. Саме США залишаються ключовим постачальником далекобійних систем, високоточного озброєння, засобів ППО та розвідданих. Будь-яке затягування рішень щодо фінансування може безпосередньо впливати на можливості української армії на фронті.

    Крім того, дискусія навколо допомоги Україні стала частиною ширшої боротьби за майбутню зовнішню політику США. Частина американських еліт переконана, що поступки Росії створять загрозу не лише для України, а й для всієї системи безпеки НАТО. Інші ж наполягають на концентрації ресурсів США на внутрішніх проблемах та стримуванні Китаю.

    Поки Пентагон не пояснив причин затримки з передачею плану використання коштів. Однак сам факт публічного тиску з боку сенаторів обох партій показує: навіть у нинішніх політичних умовах підтримка України залишається важливим питанням для значної частини американського істеблішменту.

  • Сибіга: У війні настав переломний момент

    Сибіга: У війні настав переломний момент

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що війна Росії проти України входить у “переломний момент”, а сама Україна вже не є лише державою, яка просить допомоги у партнерів, а виступає повноцінним учасником системи європейської безпеки та важливим союзником НАТО.

    Таку заяву глава української дипломатії зробив під час неформального засідання Ради Україна–НАТО у шведському Гельсінгборзі, де зібралися міністри закордонних справ держав-членів Альянсу та представники української влади для обговорення подальшої підтримки Києва, ситуації на фронті та безпекових загроз з боку Росії.

    За словами Сибіги, нинішній етап війни є визначальним не лише для України, а й для всієї європейської системи безпеки. Міністр наголосив, що українська армія за понад два роки повномасштабної війни отримала безпрецедентний бойовий досвід, який уже вивчають західні союзники.

    “Україна більше не просто просить про пожертви; ми є учасником у забезпеченні безпеки, донором та партнером, готовим ділитися своїм досвідом із союзниками”, – заявив він.

    Сибіга підкреслив, що Україна фактично стримує одну з найбільших армій світу, захищаючи не лише власну територію, а й східний фланг НАТО. За його словами, досвід українських військових у сфері протидії дронам, використання сучасних технологій на полі бою, ведення гібридної війни та кіберзахисту вже став важливим елементом для оборонних стратегій країн Альянсу.

    Глава МЗС наголосив, що міжнародна підтримка України зараз має ключове значення, оскільки ситуація на фронті поступово змінюється на користь Києва. За словами Сибіги, Кремль втрачає одну зі своїх головних переваг – можливість компенсувати втрати великою кількістю особового складу.

    “Україна тримає лінію, і людські ресурси Росії більше не є вирішальною перевагою”, – підкреслив він.

    Міністр також заявив, що міжнародний тиск на Москву продовжує посилюватися. Йдеться як про санкції, так і про зростання військової допомоги Україні та дипломатичну ізоляцію Росії. На думку Сибіги, саме сукупність цих факторів свідчить про те, що війна входить у переломну фазу.

    “Тиск на Москву зростає”, – наголосив глава МЗС, додавши, що нині відбувається “переломний момент війни”.

    Сибіга закликав союзників не зменшувати підтримку України та збільшити оборонні витрати. За його словами, інвестиції в українську оборону є прямою інвестицією у стабільність Європи та стримування подальшої агресії Росії.

    “Збільшення витрат на оборону — це гарантія миру, і я закликаю кожного члена НАТО внести вклад у оборону України. Ця інвестиція принесе найбільший мирний дивіденд у нашому житті”, – заявив міністр.

    Очільник МЗС наголосив, що Україна потребує не лише політичної підтримки, а й конкретних рішень щодо постачання зброї, систем протиповітряної оборони, боєприпасів та фінансування оборонної промисловості. За словами Сибіги, Росія продовжує масовані удари по українських містах та енергетичній інфраструктурі, тому питання посилення ППО залишається критично важливим.

    Окремо міністр окреслив три головні складові, які, на його переконання, необхідні для досягнення справедливого миру. Йдеться про дипломатію, тиск на Росію та силу України й її союзників.

    “Щоб досягти миру, ми маємо зосередитися на трьох ключових елементах: дипломатії, тиску та силі. Нам потрібен новий поштовх у наших зусиллях заради миру”, – заявив він.

    На полях зустрічі у Гельсінгборзі Сибіга також провів переговори з генеральним секретарем НАТО Марк Рютте. Сторони обговорили поточну ситуацію на фронті, безпекові виклики для Європи та подальшу координацію між Україною та Альянсом.

    За інформацією МЗС, окрема увага під час переговорів приділялася питанням зміцнення української протиповітряної оборони, розвитку оборонної промисловості та підготовки до майбутніх рішень НАТО щодо підтримки України.

    Засідання Ради Україна–НАТО відбувається на тлі активних дискусій серед союзників щодо довгострокової стратегії підтримки Києва. Частина країн Альянсу наполягає на збільшенні виробництва зброї та прискоренні постачання озброєння Україні, оскільки війна дедалі більше переходить у фазу виснаження ресурсів.

    Водночас країни НАТО дедалі частіше заявляють, що результат війни в Україні матиме прямий вплив на майбутню архітектуру безпеки в Європі. У Альянсі наголошують, що поразка України може створити нові ризики для держав східного флангу НАТО та спровокувати подальшу дестабілізацію регіону.

    На цьому тлі Київ продовжує закликати партнерів посилити санкції проти Росії, обмежити доходи Кремля від експорту енергоносіїв та перекрити шляхи обходу обмежень через треті країни. Українська влада також домагається пришвидшення інтеграції до євроатлантичних структур та поглиблення оборонної співпраці із союзниками.

    Заяви Сибіги у Гельсінгборзі стали ще одним сигналом того, що Україна прагне позиціонувати себе не лише як держава, яка потребує підтримки, а як ключовий елемент нової системи безпеки Європи на тлі тривалої російської агресії.

  • Зеленський попередив: без жорсткого тиску США Росія не піде на мир

    Зеленський попередив: без жорсткого тиску США Росія не піде на мир

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що без рішучого та системного тиску з боку США Росія не піде на припинення війни, а зміщення американського фокусу на Близький Схід уже впливає на загальну динаміку міжнародної підтримки України та може призвести до затягування бойових дій.

    Про це глава держави повідомив в інтерв’ю Newsmax.

    За словами Зеленського, ключовим фактором, який сьогодні впливає на перебіг війни, є трансформація зовнішньополітичних пріоритетів Вашингтона. На тлі ескалації на Близькому Сході увага американської адміністрації частково змістилася з України, що вже має конкретні наслідки.

    Президент прямо вказав: Росія реагує не на дипломатичні сигнали чи політичні заяви, а виключно на відчутний економічний, військовий і політичний тиск. Саме тому будь-яке його послаблення, навіть тимчасове, створює для Кремля “вікно можливостей”.

    Йдеться передусім про санкційну політику. Зеленський зазначив, що санкційний тиск міг би бути значно жорсткішим, однак зараз, за його словами, частина рішень відкладається або пом’якшується через інші глобальні виклики.

    У ширшому контексті це відповідає тенденціям останніх років: санкції проти Росія залишаються безпрецедентними за масштабом, однак їхня ефективність значною мірою залежить від координації між США, ЄС та іншими партнерами, а також від готовності посилювати обмеження.

    Зеленський окремо підкреслив, що Україна продовжує отримувати військову допомогу. Зокрема, йдеться як про американські пакети озброєнь, так і про використання європейських фінансових механізмів для закупівлі сучасних систем, включно з протибалістичними ракетами.

    Водночас президент наголосив: навіть значні обсяги зброї не можуть компенсувати відсутність довгострокового політичного та економічного тиску на Москву.

    Фактично Київ сигналізує партнерам, що стратегія підтримки має бути комплексною:

    • військова допомога — для стримування і оборони;
    • санкції — для виснаження економічного потенціалу РФ;
    • дипломатичний тиск — для ізоляції Кремля на міжнародній арені.

    Без поєднання цих елементів, за оцінкою української сторони, досягнення сталого миру виглядає малоймовірним.

    Попри критику, Зеленський підкреслив, що Україна підтримує постійний контакт з американськими партнерами. Комунікація відбувається на різних рівнях — від дипломатичних каналів до військово-технічної координації.

    Це свідчить про те, що стратегічне партнерство між Києвом і Вашингтоном зберігається, однак Україна прагне його поглиблення саме в частині політичного тиску на Росію.

    Окрему увагу в інтерв’ю президент приділив темі атак на російську енергетичну інфраструктуру.

    За його словами, Україна отримувала сигнали від партнерів щодо доцільності обмеження таких ударів на тлі загострення ситуації на Близькому Сході. Ймовірно, це пов’язано з глобальною енергетичною стабільністю та ризиками для світових ринків.

    Втім, позиція Києва залишається незмінною: жодних односторонніх обмежень без взаємних кроків з боку Росії не буде.

    Зеленський підкреслив, що жодних офіційних домовленостей про “енергетичне перемир’я” не існує, Україна відкрита до таких форматів, але лише за умови взаємності, у разі продовження російських атак відповідь буде неминучою.

    Ця позиція вкладається у загальну стратегію стримування: Київ демонструє готовність діяти симетрично у відповідь на удари по власній інфраструктурі.

    Президент також різко відреагував на позицію віцепрезидента США Джей Ді Венс, який виступає проти подальшої масштабної допомоги Україні.

    Зеленський фактично поставив знак рівності між відмовою від підтримки України та посиленням позицій Росії. За його словами, Кремль сприймає будь-які прояви слабкості як сигнал до подальшої ескалації.

    Цей коментар відображає занепокоєння Києва внутрішньополітичними дискусіями у США, де питання допомоги Україні дедалі частіше стає предметом політичних суперечок.

    Заяви Зеленського пролунали на тлі складної міжнародної ситуації, де увага провідних держав розподіляється між кількома кризами одночасно: війна Росії проти України, ескалація на Близькому Сході та напруженість у відносинах між глобальними гравцями.

    У таких умовах Україна намагається утримати питання війни в центрі міжнародного порядку денного, наголошуючи, що будь-яке зниження уваги чи тиску грає на користь Кремля.

    У своєму інтерв’ю Зеленський фактично сформулював ключовий сигнал союзникам: військова допомога залишається критично важливою, однак без посилення санкційного та політичного тиску на Росію вона не здатна забезпечити завершення війни.

    На думку Києва, саме рішучі дії США як глобального лідера можуть стати тим фактором, який змусить Москву переглянути свою позицію і відкрити шлях до реальних переговорів про мир.

  • Німеччина визнає несподівану вигоду від війни в Україні: що отримує Берлін

    Німеччина визнає несподівану вигоду від війни в Україні: що отримує Берлін

    Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова підтримка України у війні проти Росії приносить Берліну не лише політичні та стратегічні результати, а й відчутні практичні вигоди, зокрема у сфері технологій та оборонних інновацій.

    Про це він сказав під час круглого столу за участі представників урядів України та Німеччини, а також німецького оборонного та промислового сектору. Його заяву цитує DW.

    Пісторіус наголосив, що Україна в умовах повномасштабної війни змогла стрімко розвинути власні оборонні технології, особливо у сферах безпілотних систем і кіберзахисту.

    За його словами, цей досвід є унікальним, адже українські розробки створюються і вдосконалюються безпосередньо в умовах бойових дій, що дозволяє швидко адаптувати технології до реальних загроз.

    «Україна – це країна, яка з необхідності розвинула неймовірний потенціал у сфері інновацій та оперативності. Вони розробляють технології не в лабораторних умовах, а – у буквальному сенсі – на полі бою», – зазначив міністр.

    Фактично, за словами Пісторіуса, це робить Україну важливим партнером для європейських країн у сфері розвитку сучасних оборонних рішень.

    Окремо глава німецького оборонного відомства повідомив про плани посилити присутність Німеччини в Україні. Зокрема, Міністерство оборони ФРН має намір направити до німецького посольства в Києві додаткових військових аташе.

    Вони виконуватимуть роль контактних осіб для розширення співпраці між оборонними відомствами двох країн, а також сприятимуть координації спільних проєктів.

    Цей крок розглядається як частина ширшої стратегії поглиблення партнерства у сфері безпеки та оборони, яке активізувалося після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    Під час зустрічі також обговорювалися економічні та промислові аспекти співпраці. Міністерка економіки Німеччини Катеріна Райхе заявила про намір створити спеціальне координаційне бюро.

    Його завданням стане підтримка німецьких компаній, які планують співпрацювати з українським оборонним та технологічним сектором. Очікується, що це спростить комунікацію між бізнесом двох країн і пришвидшить реалізацію спільних проєктів.

    Таким чином, співпраця виходить за межі виключно державного рівня і поступово залучає приватний сектор, який зацікавлений у використанні українського досвіду в умовах війни.

    Паралельно з оборонними ініціативами, у Німеччині готують довгострокове фінансування допомоги Україні. Міністр фінансів Ларс Клінгбайль повідомив, що проєкт бюджету Німеччини на 2027 рік передбачатиме продовження значної фінансової підтримки Києва.

    За попередніми планами, Німеччина має намір надати Україні 11,6 млрд євро у 2027 році. Надалі передбачається щорічне фінансування на рівні 8,5 млрд євро у період з 2028 по 2030 роки.

    Ці цифри, за словами німецьких урядовців, демонструють довгостроковий характер підтримки України з боку Берліна, яка розглядається як елемент європейської безпеки.

    Пісторіус раніше також підкреслював, що українські оборонні технології вже виходять за межі країни та користуються попитом у світі. Йдеться, зокрема, про інновації у сфері дронів, систем спостереження та кіберзахисту.

    У Німеччині вважають, що цей досвід може бути інтегрований у європейську оборонну промисловість, що посилить її конкурентоспроможність.

    На початку квітня міністр оборони України Михайло Федоров провів телефонну розмову з Пісторіусом, під час якої сторони обговорили запуск нових спільних оборонних проєктів. Очікується, що частина з них буде реалізована вже найближчим часом.

    Таким чином, співпраця між Україною та Німеччиною у сфері оборони поступово переходить у більш структурований та системний формат, що охоплює як державні інституції, так і приватний сектор.

  • Україна може отримати новий кредит ЄС із можливим внеском Великої Британії

    Україна може отримати новий кредит ЄС із можливим внеском Великої Британії

    Європейський Союз розглядає можливість залучення Великої Британії до масштабного кредитного механізму для України обсягом 90 млрд євро. Про це повідомляє The Times.

    Йдеться про довгострокову фінансову програму ЄС, яка має забезпечити стабільне та передбачуване фінансування України в умовах повномасштабної війни. Частина цього пакета — близько 60 млрд євро — передбачена для закупівлі озброєння та військового обладнання у найближчі роки. Інша частина має бути спрямована на загальну підтримку оборонних і фінансових потреб України.

    Фактично цей механізм розглядається як один із ключових інструментів довгострокової підтримки України, який дозволить планувати витрати на оборону та закупівлі озброєння не лише на короткий період, а на кілька років уперед.

    За чинними правилами ЄС, компанії з Великої Британії можуть брати участь у тендерах лише в тих випадках, коли відповідне обладнання або технології не виробляються в країнах Євросоюзу. Однак зараз у Брюсселі тривають дискусії щодо можливого розширення доступу для британських оборонних компаній, що дозволило б Лондону активніше долучитися до реалізації програми.

    Європейська комісія, зокрема єврокомісар з питань відносин із Великою Британією Марош Шефчович, заявила, що ЄС відкритий до більш глибокої співпраці з Лондоном у сфері безпеки та оборони. Він наголосив, що в умовах зростання глобальної нестабільності Європейський Союз має працювати в тісній координації з найближчими партнерами, серед яких ключове місце посідає Велика Британія.

    За попередніми оцінками, внесок Великої Британії у цей механізм може становити близько 15% щорічної вартості обслуговування кредиту — приблизно 3 млрд євро на рік. Водночас ці цифри є орієнтовними, оскільки остаточні параметри участі Лондона ще не узгоджені та залишаються предметом переговорів.

    Джерела в уряді Великої Британії підтверджують, що консультації з ЄС тривають. Лондон розглядає пропозиції щодо участі у програмі, однак остаточного рішення щодо приєднання поки не ухвалено.

    Кредитна програма вже була погоджена всіма державами ЄС у грудні, однак її запуск наразі заблокований через позицію Угорщини. Прем’єр-міністр Віктор Орбан виступає проти виділення першого траншу та пов’язує свою позицію з вимогами щодо транзиту російської нафти трубопроводом «Дружба». Це створює політичну напругу всередині ЄС і затримує старт програми.

    Водночас у Євросоюзі наголошують, що цей кредитний механізм є частиною довгострокової стратегії підтримки України. Його мета — забезпечити стабільне фінансування оборонних потреб, зокрема закупівлю озброєння, розвиток оборонної промисловості та зміцнення стійкості держави в умовах війни.

    Окремо підкреслюється, що програма також має економічний вимір для самого ЄС, адже значна частина коштів може повертатися в європейську економіку через замовлення у виробників озброєння та оборонних технологій.

    Обговорення участі Великої Британії відбувається на тлі поступового відновлення співпраці між Лондоном і Брюсселем після Brexit, особливо у сфері безпеки. Війна Росії проти України стала одним із факторів, який змусив сторони активніше шукати спільні формати взаємодії.

    Очікується, що подальші переговори щодо формату участі Великої Британії та запуску самого кредитного механізму триватимуть у найближчі місяці. Остаточне рішення залежатиме як від внутрішньополітичних дискусій у ЄС, так і від готовності Лондона долучитися до фінансування програми.

  • Венс заявив про зміну політики США щодо України: фінансування передають Європі

    Венс заявив про зміну політики США щодо України: фінансування передають Європі

    Віцепрезидент США J. D. Vance заявив, що одним із ключових рішень нинішньої адміністрації стало припинення прямого фінансування війни в Україні з боку Сполучених Штатів. За його словами, Вашингтон більше не закуповує озброєння для Києва та передав фінансову відповідальність за підтримку української оборони європейським союзникам.

    Відповідну заяву Венс зробив під час спілкування з журналістами, наголосивши, що вважає це рішення одним із головних досягнень адміністрації Дональда Трампа. Він прямо зазначив, що США «вийшли з процесу» закупівлі та постачання зброї Україні, запропонувавши Європі самостійно фінансувати ці витрати.

    Ця позиція не є новою для Венса. Ще раніше він неодноразово виступав проти масштабної військової допомоги Україні та закликав скоротити участь США у фінансуванні війни. У своїх заявах політик підкреслював, що саме європейські країни мають брати на себе більшу частину витрат, оскільки війна відбувається на їхньому континенті.

    Фактично зміна підходу США почала формуватися ще у 2025 році. За оцінками аналітичних центрів, адміністрація поступово скорочувала прямі програми військової допомоги, не затверджуючи нові пакети підтримки та переводячи постачання озброєння у формат непрямих схем — через європейських партнерів або спільні фонди.

    У результаті Європа вже значно збільшила свою фінансову участь у підтримці України. Деякі країни, зокрема Німеччина та держави Балтії, оголосили про багатомільярдні пакети допомоги, щоб компенсувати зменшення ролі США. Водночас самі Сполучені Штати дедалі частіше виступають як постачальник технологій і озброєння, але не як основний фінансовий донор.

    Політика Венса також вписується у його загальну позицію щодо війни в Україні. Ще під час роботи в Сенаті він виступав проти нових пакетів допомоги, аргументуючи це тим, що фінансування не змінить стратегічного перебігу війни і лише затягне конфлікт.

    Крім того, він неодноразово заявляв про необхідність пошуку переговорного врегулювання та навіть припускав можливість територіальних компромісів як частини майбутньої угоди. Така риторика викликала критику як серед демократів, так і серед частини республіканців у США.

    Зміна підходу Вашингтона відбувається на тлі ширшого перегляду глобальної безпекової політики. Зокрема, адміністрація Трампа одночасно стикається з кількома міжнародними кризами, включно з напруженням на Близькому Сході та конфліктом із Іраном. Це змушує США перерозподіляти ресурси та визначати нові пріоритети у сфері оборони.

    Водночас повної відмови від підтримки України не відбулося. Як зазначають експерти, США продовжують відігравати важливу роль у логістиці, технологічному забезпеченні та координації допомоги через механізми НАТО. Таким чином, мова йде не про припинення підтримки, а про зміну її формату.

    Аналітики звертають увагу, що така трансформація може мати як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, посилення ролі Європи може зробити підтримку України більш стійкою в довгостроковій перспективі. З іншого — це створює ризики нерівномірного фінансування та залежності від політичних рішень окремих країн ЄС.

    Крім того, нова модель може вплинути на швидкість постачання озброєння. Якщо раніше США могли оперативно ухвалювати рішення щодо допомоги, то тепер процес потребує узгодження між кількома країнами та інституціями.

    Таким чином, заява J. D. Vance відображає глибшу зміну стратегії США щодо війни в Україні. Вашингтон поступово переходить від ролі головного фінансового донора до координатора та постачальника технологій, перекладаючи основне фінансове навантаження на європейських партнерів.

    Подальший розвиток цієї політики залежатиме від ситуації на фронті, позиції союзників по НАТО та внутрішньополітичних рішень у США.

  • Зеленський прибув до Берліна: переговори з Мерцом і підготовка до “Рамштайну”

    Зеленський прибув до Берліна: переговори з Мерцом і підготовка до “Рамштайну”