Govoritinfo.com

Позначка: війна в Україні

  • Зірка російських серіалів змінив камеру на фронт: пішов воювати за Україну

    Зірка російських серіалів змінив камеру на фронт: пішов воювати за Україну

    Актор Анатолій Пашинін, який свого часу був добре відомий глядачам за ролями в українських і російських серіалах, уже кілька років практично не з’являється у публічному просторі. Нові подробиці про його життя розповів режисер Андрій Дончик, який працював із Пашиніним над серіалом «Украдене щастя». За його словами, актор фактично відмовився від звичної професії та у певний період перейшов до військової служби в Україні.

    Дончик розповів, що ще під час спільної роботи його вразило те, наскільки добре Пашинін володів українською мовою, хоча значну частину свого професійного життя провів у Росії. За словами режисера, після початку російської агресії актор залишив РФ і долучився до українського війська. Він також заявив, що Пашинін певний час служив в «Азові». Водночас Дончик одразу уточнив, що вже близько трьох років особисто не бачив актора і не знає, чи продовжує той службу зараз і де саме перебуває.

    Саме ця деталь важлива: нинішнє місцеперебування та статус Пашиніна публічно не підтверджені. Тому говорити, що він і зараз служить у конкретному підрозділі, без додаткового підтвердження не можна.

    Для самого актора це був кардинальний розворот життя. У Росії Пашинін мав стабільну кар’єру, регулярно знімався та був упізнаваним актором. Після повернення в Україну ця система фактично зникла. Дончик зазначив, що Пашинін залишився без звичних доходів і професійного середовища, а військова служба стала для нього основною справою.

    Пашинін народився 15 вересня 1978 року у Світловодську на Кіровоградщині. Дитинство провів у Запоріжжі, де закінчив школу. Пізніше навчався у Запорізькому індустріальному інституті, а потім переїхав до Москви та вступив до театрального училища імені Щепкіна. Саме в Росії почалася його велика акторська кар’єра.

    Загалом він знявся більш ніж у 30 фільмах і серіалах. Українському глядачеві Пашинін запам’ятався, зокрема, за «Украденим щастям», а в Росії він працював у таких проєктах, як «Грозовые ворота», «Адмирал», «Мы из будущего» та інших.

    Після початку російської агресії проти України у 2014 році його життя поступово змінилося. У 2017 році журналіст Андрій Цаплієнко повідомив, що Пашинін став добровольцем і воює на Донбасі. Тоді стало відомо, що актор приєднався до 8-го окремого батальйону Української добровольчої армії «Аратта» і мав позивний «Дублер».

    Це був не формальний медійний жест. Пашинін справді перебував у зоні бойових дій, а в інтерв’ю того періоду пояснював, що бачить своє завдання в тому, щоб допомогти молодшим українцям мати майбутнє. Він прямо говорив, що не розраховує на політичні чи матеріальні дивіденди від участі у війні.

    Саме через це нинішня розповідь Дончика не виглядає несподіваною у контексті біографії Пашиніна. Ще задовго до повномасштабного вторгнення він фактично перестав будувати кар’єру в Росії та обрав Україну.

    Щодо згадки про «Азов», тут важливо уточнення. Дончик стверджує, що Пашинін служив саме там, але у відкритих джерелах значно краще задокументований його попередній період служби в Українській добровольчій армії. Офіційного актуального підтвердження від 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» щодо нинішньої служби Пашиніна я не знайшла. Сама 12-та бригада сьогодні є підрозділом Національної гвардії України.

    За словами Дончика, останній помітний контакт між ними був пов’язаний не з війною, а з кіно. Пашинін звертався до нього зі сценаріями й пропонував матеріали для можливої спільної роботи. Пізніше актор майже повністю зник із публічного поля.

    Саме тому останні роки навколо нього з’являлося чимало припущень. Але підтверджених свіжих даних небагато.

    Відомо точно, що Пашинін був добровольцем, воював на Донбасі та свідомо відмовився від кар’єри, яку до цього будував у Росії. Підтверджено також, що Андрій Дончик у 2026 році заявив про його подальшу військову службу та перебування в «Азові» у певний період. Але де Пашинін зараз, у якому він статусі та чи продовжує службу — публічно достовірно не встановлено.

    Історія Пашиніна тим і привертає увагу, що в ній майже немає звичного для шоу-бізнесу сценарію. Він не намагався перетворити свій перехід до війська на постійний медійний образ, не будував на цьому нову кар’єру та поступово взагалі зник з інформаційного простору.

    Колись він працював у російській індустрії, мав ролі, гроші й впізнаваність. Потім залишив усе це, повернувся до України, став добровольцем і фактично поміняв акторський майданчик на фронт.

    Саме так його нині описує Андрій Дончик: людина, яка серйозно змінила професію та спосіб життя і поставила військову справу вище за колишню кар’єру.

  • Нічний рій над Україною: Росія запустила 108 дронів, є влучання

    Нічний рій над Україною: Росія запустила 108 дронів, є влучання

    Російські війська в ніч проти 2 жовтня здійснили чергову масштабну повітряну атаку на Україну, застосувавши 108 безпілотників різних типів. Майже половина ударних апаратів — 47 дронів — були реактивними, що вкотре показує зростання частки швидкісних БпЛА у російських атаках. За попередніми даними Повітряних сил ЗСУ, сили протиповітряної оборони змогли збити або подавити 88 ворожих безпілотників, однак уникнути влучань не вдалося.

    Повітряні сили повідомили, що Росія запускала ударні дрони типу Shahed, реактивні модифікації безпілотників, «Гербери» та апарати-імітатори типу «Пародія». Запуски здійснювалися одразу з кількох напрямків — із районів Брянська та Приморсько-Ахтарська на території РФ, а також із тимчасово окупованої частини Донецької області та району Гвардійського в окупованому Криму.

    Станом на 08:00 українська ППО, за даними військових, збила або подавила 88 із 108 цілей. Йдеться як про кінетичне ураження дронів засобами протиповітряної оборони, так і про роботу систем радіоелектронної боротьби.

    Водночас зафіксовано влучання засобів повітряного нападу на 11 локаціях. Ще на кількох локаціях упали уламки збитих дронів. На момент публікації ранкового зведення атака ще не була повністю завершена — у повітряному просторі залишалися окремі російські безпілотники.

    Це означає, що наведена статистика залишалася попередньою і могла уточнюватися протягом дня.

    Майже половина дронів — реактивні

    Особливістю нічної атаки знову стало масоване використання Росією реактивних БпЛА.

    Із 108 запущених безпілотників 47 були реактивними. Тобто майже кожен другий ударний апарат належав до швидкісних моделей.

    Це вже не одиничне застосування нового типу цілей. Лише напередодні, 1 жовтня, Повітряні сили повідомляли, що протягом дня Росія атакувала Україну 97 безпілотниками, 66 із яких були реактивними. Українська ППО тоді заявила про збиття або подавлення 78 БпЛА, серед них 55 реактивних.

    Таким чином, лише за день і наступну ніч російська сторона застосувала понад сотню швидкісних безпілотників.

    Реактивна тяга дає таким апаратам вищу швидкість, ніж у класичних «Шахедів», а отже зменшує час, який мають підрозділи ППО для виявлення, супроводу та знищення цілі. При цьому точні характеристики конкретних модифікацій Росія не розкриває, тому оцінки їхньої швидкості та бойового навантаження у відкритих джерелах можуть відрізнятися.

    Київ знову став однією з головних цілей

    Одним із напрямків нічної атаки знову була столиця.

    У Дарницькому районі Києва внаслідок російського удару було пошкоджено 25-поверховий житловий будинок. Влучання припало на верхні поверхи, після чого виникла пожежа. За уточненими даними міської влади, одна людина загинула, ще двоє отримали поранення.

    На місці працювали рятувальники та інші екстрені служби. Інформація про масштаби пошкоджень будинку уточнювалася.

    У Голосіївському районі уламки одного з безпілотників упали на відкриту територію. Внаслідок цього були пошкоджені вікна нежитлової будівлі та кілька автомобілів. Пожежі та постраждалих у цьому епізоді, за повідомленнями міської влади, не було.

    Південний міст атакували знову

    Окрему увагу привернув ще один удар по Південному мосту.

    Близько п’ятої ранку мер Києва Віталій Кличко повідомив про нове влучання в переправу. На місце направили екстрені служби.

    Для Південного мосту це вже продовження серії ударів, які почалися напередодні.

    1 жовтня два безпілотники влучили поблизу опорної частини мосту. Через атаку тимчасово змінили рух метро та наземного транспорту. У момент одного з вибухів мостом саме рухався поїзд метро — через вентиляцію до вагонів потрапив пил, однак пасажири та машиніст не постраждали. Сам склад після цього відправили до депо на огляд.

    Після першого обстеження фахівці не виявили критичних пошкоджень споруди, і рух наземного транспорту через міст почали відновлювати.

    Проте ввечері 1 жовтня стало відомо вже про влучання безпосередньо в дорожнє полотно Південного мосту.

    «Ненька інфо» писала про цей удар окремо: «Нове влучання по Південному мосту: дрон пробив дорожнє полотно»

    Тепер, у ніч проти 2 жовтня, влада повідомила про новий епізод атаки на ту саму переправу.

    Чому саме Південний міст кілька разів поспіль опиняється серед уражених об’єктів, офіційно не повідомлялося. Тому твердження про конкретну мету російських ударів наразі залишаються припущеннями.

    Атаки на Київ тривають кілька діб поспіль

    Нинішня нічна атака стала продовженням серії ударів по столиці та області.

    У ніч проти 1 жовтня російські дрони спричинили пожежі у Солом’янському й Оболонському районах. У Солом’янському районі загорілося приміщення на першому поверсі 16-поверхового житлового будинку та припарковані поруч автомобілі. На Оболоні пожежа виникла у складській будівлі, одна людина постраждала.

    «Ненька інфо» детально писала про наслідки цієї атаки: «Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий»

    Ще раніше російський БпЛА влучив у територію Інституту ядерних досліджень НАН України, де розташований дослідницький реактор ВВР-М. Реактор та системи, важливі для ядерної безпеки, не постраждали, радіаційний фон не змінився. Супутній матеріал «Ненька інфо»: «Російський дрон вдарив по території ядерного реактора в Києві»

    ППО працювала авіацією, ракетними комплексами, РЕБ та мобільними групами

    У перехопленні російських повітряних цілей традиційно задіюється кілька компонентів української протиповітряної оборони: винищувальна авіація, зенітні ракетні підрозділи, мобільні вогневі групи, засоби радіоелектронної боротьби та підрозділи безпілотних систем.

    Саме тому у зведеннях Повітряних сил використовується формулювання «збито/подавлено». Частина БпЛА фізично знищується, тоді як інші втрачають керування або збиваються з маршруту внаслідок роботи РЕБ.

    Якщо виходити з попередніх даних Повітряних сил, у ніч на 2 жовтня ППО нейтралізувала понад 80% запущених Росією безпілотників. Водночас цей показник не скасовує наслідків тих апаратів, яким вдалося пройти оборону або уламки яких спричинили пошкодження після збиття.

    Саме тому 88 знищених або подавлених дронів одночасно супроводжуються повідомленнями про 11 локацій із влучаннями.

    Повітряна атака на момент ранкового звіту ще тривала

    Станом на 08:00 Повітряні сили окремо попереджали: остаточну крапку у нічній атаці ще не поставлено.

    У небі залишалися кілька російських БпЛА, тому громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги. Це також означає, що підсумкова кількість збитих цілей, місць влучань та пошкоджених об’єктів може змінитися після завершення бойової роботи та обстеження територій.

    Поки що ключові цифри ночі виглядають так: 108 російських безпілотників, із них 47 реактивних; 88 цілей збито або подавлено; влучання зафіксовано на 11 локаціях.

    Найважчі підтверджені наслідки станом на ранок зафіксовані у Києві: удар по житловій 25-поверхівці у Дарницькому районі призвів до загибелі людини та поранення ще двох. Крім того, Росія вкотре атакувала Південний міст, який уже кілька разів потрапляв під удари протягом попередньої доби.

  • «Ми не починали»: Путін на «Валдаї» знову переписав причини війни

    «Ми не починали»: Путін на «Валдаї» знову переписав причини війни

    Президент Росії Володимир Путін 1 жовтня під час виступу на дискусійному клубі «Валдай» знову повторив ключові тези російської версії війни проти України. Він заявив, що РФ нібито «не починала» війну, була змушена «захищатися зі зброєю в руках», а російські військові начебто «ніколи першими спеціально не атакували об’єкти цивільної інфраструктури».

    Ці заяви суперечать зафіксованим міжнародними організаціями фактам про початок повномасштабного вторгнення та наслідки російських атак по Україні.

    Путін стверджував, що конфлікт нібито був нав’язаний Росії через підтримку Заходом України та розширення НАТО. Він також знову назвав територію України «історичними територіями Росії» та заявив, що Москва опинилася в ситуації, коли їй нібито не залишили іншого вибору, окрім застосування сили.

    Водночас Генеральна асамблея ООН ще 2 березня 2022 року ухвалила резолюцію «Агресія проти України», в якій дії Російської Федерації прямо були названі агресією проти України. За документ проголосувала 141 держава. Резолюція вимагала від Росії негайно припинити застосування сили та повністю і безумовно вивести свої війська з міжнародно визнаної території України.

    Тобто твердження про те, що Росія «не починала» повномасштабну війну, не відповідає оцінці, яку міжнародна спільнота зафіксувала після введення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року.

    Путін знову переклав відповідальність на НАТО

    У своєму виступі Путін вкотре пов’язав рішення про вторгнення з НАТО. За його версією, Альянс не мав «освоювати» територію України, яку президент РФ назвав частиною російського історичного простору.

    Таке пояснення Москва використовує від початку повномасштабної війни. Водночас Україна на момент вторгнення не була членом НАТО, а рішення про прийняття країни до Альянсу не було ухвалене.

    Крім того, резолюція Генасамблеї ООН підтвердила суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах.

    Сам Путін на «Валдаї» паралельно закликав «жити дружно» та шукати способи мирного співіснування, однак ці слова пролунали на тлі російських ударів по українських містах та інфраструктурі.

    Reuters 1 жовтня повідомляв, що під час виступу Путін говорив про високу ймовірність продовження міжнародних конфліктів у період зміни світового порядку. Він також знову виступив із критикою західної політики та говорив про завершення епохи західного домінування.

    «По цивільних не б’ємо» — дані ООН свідчать про масштабні жертви

    Ще одна заява Путіна стосувалася дій російської армії.

    Він заявив, що російські військові нібито завжди дотримуються законів ведення війни та «ніколи першими спеціально не атакували об’єкти цивільної інфраструктури».

    При цьому моніторингова місія ООН з прав людини протягом війни регулярно документує загибель і поранення цивільних унаслідок ударів російських збройних сил.

    Лише з 1 по 24 вересня 2026 року місія ООН зафіксувала щонайменше 200 загиблих і 1234 поранених цивільних в Україні. У повідомленні прямо зазначено, що російські збройні сили протягом кількох днів здійснювали повторні удари ракетами, дронами та керованими авіабомбами по різних регіонах, пошкоджуючи житлові будинки, лікарні, магазини та робочі місця.

    За даними ООН, лише у серпні 2026 року в Україні загинули щонайменше 372 цивільні, ще 2349 людей були поранені. Майже половина всіх жертв того місяця припала на далекобійні ракети та безпілотники, причому значна частина таких ударів відбувалася далеко від лінії фронту — у великих містах.

    У перші вісім місяців 2026 року ООН зафіксувала 2222 загиблих і 13 058 поранених цивільних. Це більше, ніж за весь 2025 рік, і на 55% перевищувало показник аналогічного періоду попереднього року

    Ці цифри не означають автоматично, що кожне конкретне влучання було навмисною атакою саме на цивільну ціль — для такої правової оцінки необхідно встановлювати обставини кожного удару окремо. Однак вони прямо суперечать загальній картині, яку Путін намагається створити твердженням про те, що російські удари нібито не зачіпають цивільне населення та цивільну інфраструктуру.

    ООН фіксує системні удари по енергетиці, портах і залізниці

    Моніторингова місія ООН окремо наголошує на регулярних російських атаках по об’єктах, від яких залежить повсякденне життя цивільного населення.

    У березні 2026 року місія повідомляла, що російські збройні сили продовжували атакувати енергетичну, залізничну та портову інфраструктуру України. Такі удари порушували електропостачання, транспортне сполучення та доставку необхідних товарів. 97% цивільних жертв, зафіксованих місією того місяця, припали на території, контрольовані українським урядом.

    У квітні ситуація повторилася. ООН зафіксувала щонайменше 14 атак, які пошкодили морську портову інфраструктуру Одеської області, спричинили цивільні жертви та створили ризики для цивільного судноплавства.

    Тобто об’єкти цивільної інфраструктури протягом 2026 року регулярно опинялися під ударами російських сил.

    Росія сама називає останні атаки «відплатою»

    Показовою є й риторика самого Кремля останніх днів.

    28 вересня речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Україна нібито «платить ціну» за атаки по території Росії та що російські удари у відповідь продовжуватимуться. Reuters тоді зазначав, що Кремль прямо пов’язував масштабування атак по Україні з українськими ударами по російських цілях.

    Сам Путін 25 вересня також говорив про можливість посилення «відповіді» на українські удари та визнавав, що інтенсивність і масштаб російських атак по Україні зростають.

    Це створює помітну суперечність із його новою заявою про те, що Росія нібито лише захищається й «першою» не атакує цивільні об’єкти.

    Формула «Росія не починала» залишається центральною тезою Кремля

    Твердження про те, що Росія не є стороною, яка розпочала війну, Путін повторює протягом кількох років. Москва намагається подавати вторгнення як вимушену реакцію на дії України, НАТО та Заходу.

    Проте ця версія не збігається з міжнародно-правовою оцінкою подій.

    Генеральна асамблея ООН назвала дії РФ агресією проти України та вимагала виведення російських військ. Згодом ООН також створила міжнародний механізм для документування збитків, завданих російською агресією.

    Міжнародні спостерігачі паралельно продовжують документувати цивільні жертви, руйнування житлових будинків та удари по енергетичній, транспортній, портовій та іншій інфраструктурі.

    Тому заяви Путіна на «Валдаї» коректніше подавати саме як позицію російського керівництва, а не як встановлені факти.

    РФ 24 лютого 2022 року розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, яке Генасамблея ООН кваліфікувала як агресію, а станом на 2026 рік міжнародні спостерігачі продовжують фіксувати значні цивільні втрати від російських ракетних, дронових та авіаційних атак.

  • Російська ракета збила МіГ-29: загинув пілот «Привида Києва» Марат Мамбетов

    Російська ракета збила МіГ-29: загинув пілот «Привида Києва» Марат Мамбетов

    Під час виконання бойового завдання 1 жовтня загинув український військовий льотчик капітан Марат Редванович Мамбетов — командир ланки 40-ї бригади тактичної авіації «Привид Києва». Про втрату офіційно повідомили Повітряні сили Збройних сил України.

    За даними командування, Мамбетов виконував бойове завдання на винищувачі МіГ-29 на одному з напрямків фронту. Український пілот завдавав ракетно-бомбових ударів по російських військах, коли його літак був уражений російською ракетою.

    Льотчик встиг катапультуватися з підбитої машини, однак урятувати його життя не вдалося. Місце виконання завдання та інші подробиці бойового епізоду Повітряні сили не розкривають з міркувань безпеки.

    У Повітряних силах висловили співчуття родині та близьким військового, наголосивши, що він захищав Україну до останнього.

    Марат Мамбетов служив у 40-й бригаді тактичної авіації, яка носить почесне найменування «Привид Києва». Саме її льотчики з перших годин повномасштабного вторгнення брали участь у захисті столиці та Київщини від російської авіації. Згодом підрозділ виконував бойові завдання і на інших напрямках фронту.

    Бригада озброєна, зокрема, винищувачами МіГ-29. Ці літаки українські льотчики використовують не лише для повітряних боїв, а й для ударів по наземних цілях, перехоплення крилатих ракет та безпілотників.

    Лише у вересні Повітряне командування «Центр» демонструвало бойову роботу МіГ-29 40-ї бригади під час перехоплення швидкісного російського ударного дрона. Тоді український льотчик успішно уразив реактивний безпілотник під час польоту на швидкості близько 500 км/год.

    Назва «Привид Києва» походить від збірного образу українських пілотів, які обороняли небо столиці у перші дні великої війни. Згодом Повітряні сили пояснили, що йшлося не про одного конкретного льотчика-аса, а про узагальнений образ військових 40-ї бригади, які брали участь у боях за Київ.

    40-ва бригада вже зазнавала важких втрат серед досвідчених льотчиків. У серпні 2025 року під час повернення з бойового завдання загинув майор Сергій Бондар — заступник командира авіаційної ескадрильї тієї ж бригади. Він також літав на МіГ-29 і виконував завдання зі знищення повітряних та наземних цілей.

    Нинішня загибель Мамбетова стала ще однією втратою для української винищувальної авіації, яка щодня працює в умовах високої загрози з боку російської протиповітряної оборони та авіаційних ракет.

    Особливо небезпечними залишаються бойові завдання поблизу лінії фронту. Щоб завдавати ударів по російських позиціях, українським літакам доводиться працювати в зоні дії ворожих зенітно-ракетних комплексів та винищувальної авіації.

    Повітряні сили не уточнили, ракетою якого саме типу було уражено МіГ-29 Мамбетова. Тому будь-які твердження про конкретний російський комплекс або літак, із якого могли атакувати український винищувач, наразі залишалися б припущеннями.

    Офіційно підтверджено лише те, що літак був підбитий російською ракетою під час виконання бойового завдання.

    Для 40-ї бригади його загибель — втрата не просто пілота, а командира ланки, тобто офіцера, який безпосередньо відповідав за роботу групи льотчиків і виконання бойових завдань.

    Марат Мамбетов загинув 1 жовтня — у День захисників і захисниць України, виконуючи бойовий виліт проти російських військ.

    Повітряні сили завершили повідомлення словами співчуття родині та близьким загиблого пілота. Інформації про дату і місце прощання з військовим станом на момент публікації не оприлюднювали.

  • Україна збиває лише 55% реактивних «Шахедів»: Зеленський назвав небезпечні плани РФ на 2027 рік

    Україна збиває лише 55% реактивних «Шахедів»: Зеленський назвав небезпечні плани РФ на 2027 рік

    Росія планує у 2027 році витратити 12 мільярдів доларів лише на виробництво реактивних безпілотників та баражуючих боєприпасів. Про такі дані української воєнної розвідки заявив президент Володимир Зеленський, попередивши, що йдеться про загрозу не лише для України.

    За словами президента, інформацію про російські технологічні плани на наступний рік ГУР представило під час засідання Ставки Верховного головнокомандувача. Розвідка доповіла про виробничі можливості РФ, нові види озброєння та схеми постачання компонентів для російського ВПК.

    «Наступного року тільки на виробництво реактивних дронів і баражуючих боєприпасів Росія планує витратити 12 мільярдів доларів – і тільки на одну цю категорію зброї», — заявив Зеленський. Він окремо наголосив, що масштаби такого виробництва, на думку української сторони, становлять небезпеку не лише для України.

    Одночасно президент назвав актуальні показники боротьби з новими реактивними ударними дронами. За його словами, українське перехоплення реактивних «Шахедів» зараз становить близько 55%.

    Лише протягом вересня Росія, за даними, озвученими Зеленським, застосувала понад 2730 реактивних «Шахедів», із яких більш ніж 1,5 тисячі вдалося збити або подавити.

    Ці цифри показують, наскільки швидко змінився характер російських дронових атак.

    Раніше основу масованих нальотів становили повільніші ударні БпЛА типу Shahed, проти яких Україна протягом кількох років вибудувала багатошарову систему оборони — від мобільних вогневих груп і засобів РЕБ до зенітних комплексів та дронів-перехоплювачів.

    Однак реактивні модифікації летять значно швидше та залишають менше часу для виявлення й знищення.

    «Ненька інфо» ще на початку вересня писала, що Україна терміново прискорює виробництво спеціальних швидкісних дронів-перехоплювачів саме для боротьби з реактивними «Шахедами». На той момент українські компанії вже створили прототипи таких систем, але перед державою та виробниками стояло завдання швидко довести їх до серійного виробництва. Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних «Шахедів»

    25 вересня Зеленський повідомив уже про нові рішення щодо розгортання в Україні виробництва реактивних двигунів різних типів. На Ставці також аналізували результати випробувань перехоплювачів російських реактивних дронів та визначали системи, які можуть стати основним засобом протидії такій загрозі.

    Крім того, під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН президент заявляв, що українські військові вже успішно випробували чотири нові реактивні дрони-перехоплювачі. Україна планує масштабувати їхнє виробництво.

    Раніше «Ненька інфо» також повідомляла про оцінки ГУР, згідно з якими Росія прагне довести частку реактивних «Шахедів» приблизно до 50% від загального обсягу ударних безпілотників цього типу. Розвідка оцінювала наявні російські виробничі можливості приблизно у 500 таких апаратів на місяць із перспективою подальшого нарощування.  ГУР: Росія планує довести частку реактивних «Шахедів» до 50%

    Також «Ненька інфо» писала, що масштаби застосування швидкісних безпілотників різко зросли протягом літа. У серпні йшлося вже про понад 2,5 тисячі реактивних апаратів проти приблизно 1,5 тисячі у липні. «Путін збільшує удари»: Зеленський заявив про масову відповідь на реактивні дрони

    На цьому тлі 55-відсотковий показник перехоплення залишається одним із головних викликів для української ППО. Для порівняння, проти звичайних повільніших «Шахедів» ефективність української системи захисту суттєво вища.

    Водночас Україна намагається уникнути використання дорогих зенітних ракет проти масових дешевших цілей. «Ненька інфо» раніше писала про активне формування сегмента бюджетних дронів-перехоплювачів, які поступово стають окремим ешелоном української ППО.

    Сам Зеленський заявляє, що російські плани на 2027 рік є ще одним доказом того, що Москва зараз не готується до швидкого завершення війни.

    За його словами, Кремль продовжує шукати причини, щоб уникати повноцінного переговорного формату та продовжувати бойові дії.

    Разом із військовою відповіддю Україна планує посилювати санкційний тиск. Після доповіді ГУР президент назвав одним із пріоритетів нові обмеження проти схем, через які Росія отримує іноземні компоненти для виробництва дронів, ракет і особливо балістичного озброєння.

    Таким чином, головна загроза полягає не лише в появі нового виду «Шахедів», а в масштабі, до якого Росія намагається довести їх виробництво. Якщо озвучені українською розвідкою плани щодо $12 млрд на одну категорію озброєння реалізують, реактивні дрони можуть стати одним із ключових інструментів російських повітряних атак у 2027 році.

    Україна у відповідь прискорює виробництво перехоплювачів, розгортає власне виробництво реактивних двигунів і перебудовує ППО під загрозу, яка вже за кілька місяців із експериментальної перетворилася на масову.

  • «Вірити в добре, але готуватися до найгіршого»: Буданов відповів Трампу на прогноз про мир до зими

    «Вірити в добре, але готуватися до найгіршого»: Буданов відповів Трампу на прогноз про мир до зими

    Керівник Офісу президента Кирило Буданов обережно відреагував на сподівання президента США Дональда Трампа щодо можливого завершення війни Росії проти України ще до настання суворої зими. За словами Буданова, Україна може сподіватися на позитивний сценарій, однак повинна одночасно готуватися до продовження бойових дій узимку.

    «Давайте вірити в щось добре, але ми маємо бути реалістами і готуватись до найгіршого варіанту», — сказав Буданов у коментарі Новини.LIVE. Він додав, що якщо завершити війну вдасться раніше, це буде позитивним результатом, однак будувати підготовку лише на такому сценарії не можна.

    Так Буданов прокоментував слова Дональда Трампа, який 26 вересня знову висловив сподівання, що Україна та Росія зможуть домовитися про припинення війни в найближчому майбутньому. Американський президент заявив, що хотів би побачити домовленість між Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним ще до приходу суворої зими.

    Трамп аргументував необхідність якнайшвидшої угоди великими людськими втратами у війні. При цьому наведені ним цифри — 25 тисяч, 32 тисячі та 33 тисячі загиблих за окремі місяці — є саме заявою президента США; незалежного підтвердження такої помісячної статистики у відкритих джерелах немає.

    Обережна позиція Буданова збігається з його іншими останніми заявами. 26 вересня він наголошував, що Україна підтримує негайне припинення вогню, однак Росія наразі не демонструє готовності погодитися на нього. За його словами, вплив Вашингтона залишається одним із ключових факторів, який може допомогти зрушити переговорний процес.

    При цьому тема можливого результату ще до зими не нова. 22 вересня Зеленський зустрічався з Трампом у Нью-Йорку. Білий дім офіційно підтвердив проведення цієї двосторонньої зустрічі.

    Раніше «Ненька інфо» писала, що напередодні переговорів Київ розглядав серед ключових тем енергетичну деескалацію, зміцнення ППО, підготовку України до зими та можливі дипломатичні кроки.

    Енергетична деескалація та кулуарні компроміси: чого насправді очікує Київ від зустрічі Зеленського з Трампом

    Ще 7 вересня Зеленський після консультацій із представниками Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером заявляв, що українська сторона має розуміння кроків, які повинні «спрацювати до зими». Тоді серед тем також були дипломатія, ППО, гарантії безпеки та підготовка енергетики до холодного сезону.

    «Знаємо, що має спрацювати до зими»: Зеленський розкрив підсумки переговорів із посланцями Трампа

    Водночас нинішній переговорний порядок денний за останні тижні змінився. Зеленський 24 вересня заявив, що так звані «анкориджські домовленості» та частина попередніх російських територіальних вимог більше не розглядаються як основа нинішніх переговорів.

    Територіальні вимоги РФ прибрали з переговорного порядку денного — Зеленський

    Попри активізацію дипломатії, конкретної погодженої дати завершення війни або публічно підтвердженої домовленості між Україною та Росією наразі немає.

    Тому заява Буданова фактично зводиться до двох паралельних сценаріїв: Київ продовжує працювати над дипломатичним завершенням війни та припиненням вогню, але водночас військове й державне планування має виходити з того, що бойові дії можуть продовжитися і взимку.

    Саме цей підхід — сподіватися на дипломатичний результат, але не будувати оборонні плани виключно на оптимістичному прогнозі — Буданов і сформулював у відповіді на слова Трампа.

  • «Скажи своєму начальнику: досить»: Сікорський публічно розніс Лаврова в Радбезі ООН

    «Скажи своєму начальнику: досить»: Сікорський публічно розніс Лаврова в Радбезі ООН

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський під час засідання Ради Безпеки ООН різко відповів своєму російському колезі Сергію Лаврову та спростував низку тверджень Москви про Україну. Лавров залишив залу буквально перед виступом польського дипломата, однак Сікорський все одно звернувся до нього напряму. Про це пише польське видання RMF24.

    «Припини руйнувати майбутнє Росії, Сергію. Я знаю, що ти слухаєш. Скажи своєму начальнику, що досить», — заявив Сікорський.

    Польський міністр сказав, що Росія може припинити війну в будь-який момент, і звинуватив Кремль у подальшій ескалації. За його оцінкою, Володимир Путін не досяг заявлених цілей повномасштабної війни, але продовжує тиснути на Україну та провокувати НАТО.

    Сікорський також відповів на російські твердження щодо подій 2014 року. Він нагадав, що особисто перебував у Києві разом із главами МЗС Німеччини та Франції, і відкинув російську версію про нібито «державний переворот». За його словами, Віктора Януковича усунув демократично обраний парламент після подій Майдану.

    Окремо польський дипломат спростував російські заяви про начебто заборону російської мови в Україні. Він зазначив, що нещодавно сам був у Києві й чув, що російська мова там залишається широко вживаною.

    Виступ Сікорського відбувся під час його візиту до Нью-Йорка на високорівневий тиждень 81-ї сесії Генеральної асамблеї ООН. Польське МЗС заздалегідь повідомляло, що серед ключових тем для глави дипломатії будуть російська агресія проти України, міжнародна безпека та захист принципів Статуту ООН.

    Того ж засідання Лавров заявив, що Росія нібито готова до переговорів щодо «стійкого та справедливого миру», але водночас прямо сказав, що Москва не збирається робити паузу у воєнних діях на час переговорів.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також виступив у Радбезі ООН і поставив Лаврову низку запитань щодо війни, наголосивши, що російська сторона продовжує перекладати відповідальність за агресію на Україну, Захід і НАТО.

    Для «Ненька інфо» до цього матеріалу логічно додати кілька внутрішніх посилань. Раніше видання писало, що Сікорський попереджав про можливі російські провокації проти НАТО, а також звинувачував Москву у спробах посварити Польщу та Україну через історичні питання.

    Сікорський: Росія намагається посварити Польщу та Україну через історію

    Сікорський попередив про можливі провокації Росії проти НАТО

    Також «Ненька інфо» раніше писала про оцінку Сікорського, що стратегічна ініціатива у війні більше не належить Росії.

    «Ініціатива більше не у Росії» — Сікорський

  • Російські удари залишають токсичний слід: чим забруднення загрожує здоров’ю українців

    Російські удари залишають токсичний слід: чим забруднення загрожує здоров’ю українців

    Російські ракетні та дронові удари створюють для українців не лише безпосередню небезпеку вибухів. Пожежі, руйнування будівель, складів, промислових об’єктів та техніки можуть спричиняти забруднення повітря, ґрунту й води токсичними речовинами, наслідки якого здатні проявлятися значно пізніше.

    Всесвітня організація охорони здоров’я прямо відносить до ризиків війни в Україні дрібнодисперсний пил, токсичні метали, продукти горіння, леткі органічні сполуки та поліциклічні ароматичні вуглеводні. Найдрібніші частинки пилу можуть проникати глибоко в легені, а тривалий вплив забрудненого повітря пов’язаний із підвищеним ризиком респіраторних і серцево-судинних захворювань.

    Особливу небезпеку становлять частинки PM2.5 і PM10. Навіть після того, як дим розсіявся і запах гару зник, частина забруднювачів може залишатися в повітрі. Найуразливішими є діти, літні люди, а також люди із захворюваннями серця, легень та астмою.

    Не менш серйозною проблемою є забруднення ґрунтів і води. Під час горіння техніки, складів та промислових об’єктів у довкілля можуть потрапляти свинець та інші токсичні метали, паливні продукти й хімічні речовини. UNEP раніше попереджала, що війна в Україні вже призвела до численних випадків забруднення повітря та потенційного забруднення поверхневих і підземних вод.

    Додатковий ризик створює руйнування водогонів, каналізації та очисних споруд. У звіті UNEP за 2026 рік зазначено, що удари по комунальній інфраструктурі погіршують очищення стічних вод і створюють ризики для довкілля та здоров’я населення.

    ВООЗ також попереджає, що через пошкодження енергетичної та водної інфраструктури в Україні зростають ризики забруднення води та поширення хвороб, пов’язаних із порушенням водопостачання й санітарії.

    Водночас твердження про неминучий «вибух» конкретних онкологічних захворювань в Україні вже найближчими роками поки не підтверджене достатніми епідеміологічними даними. Фахівці справді говорять про потенційні довгострокові ризики через тривалий вплив токсинів, однак для встановлення прямого зв’язку між конкретними випадками раку та воєнним забрудненням потрібні багаторічні дослідження.

    Під час пожеж після ударів Центр громадського здоров’я радить за можливості залишити зону задимлення, зачинити вікна та двері й уникати контакту з продуктами горіння. Якщо влада повідомляє про хімічне забруднення, варто дотримуватися саме офіційних рекомендацій для конкретної речовини або аварії.

    Перевіряти актуальні дані про стан повітря, води та інші екологічні наслідки російських атак можна через державну систему «ЕкоЗагроза», де публікуються дані моніторингу довкілля.

  • Зеленський розповів, чого хоче після завершення президентства

    Зеленський розповів, чого хоче після завершення президентства

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що після завершення війни та своєї роботи на посаді президента хотів би залишитися жити в Україні й вільно ходити її вулицями. Про це він розповів в інтерв’ю головній редакторці The Wall Street Journal Еммі Такер.

    Під час розмови Зеленського запитали, як йому вдається справлятися зі стресом після років повномасштабної війни. Президент відповів, що сам не впевнений, наскільки добре йому це вдається.

    За його словами, для нього важливо виконувати свою роботу так, щоб після завершення президентства мати можливість продовжити звичайне життя у власній країні.

    «Справа навіть не в тому, щоб люди тебе поважали. Справа в тому, щоб після війни і після цієї президентської роботи ти міг продовжувати жити у своїй країні, ходити вулицями, і щоб ніхто не хотів тебе вбити й не ненавидів тебе», — сказав Зеленський.

    Президент також пов’язав майбутнє після війни з тим, як людина ставиться до своєї роботи, країни та суспільства. За його словами, під час війни доводиться ухвалювати багато складних рішень, зокрема й таких, яких особисто не хочеться приймати.

    Зеленський визнав, що за роки повномасштабної війни припускався помилок, пояснивши це великою кількістю складних рішень і домовленостей, які президенту доводиться приймати щодня.

    Водночас він наголосив на ролі людей у власній мотивації. За словами Зеленського, одні люди дають енергію, тоді як спілкування з іншими, навпаки, її забирає.

    «Я намагаюся жити для добрих людей», — пояснив президент, додавши, що сподівається бачити таких людей навколо себе і після війни.

    При цьому Зеленський не оголошував у цій частині інтерв’ю конкретних політичних планів після завершення війни чи строків завершення своєї президентської роботи. Його слова стосувалися передусім особистого бачення майбутнього — життя в Україні після завершення нинішнього етапу його політичної кар’єри.

  • Під ударом — «Каста», П-18 і база дронів: Сили оборони атакували важливі об’єкти РФ

    Під ударом — «Каста», П-18 і база дронів: Сили оборони атакували важливі об’єкти РФ

    Сили оборони України 23 вересня та в ніч на 24 вересня завдали ударів по низці російських військових об’єктів на тимчасово окупованих територіях. За даними Генерального штабу ЗСУ, уражено дві радіолокаційні станції, місце зберігання і запуску ударних безпілотників, а також склад пального.

    У районі тимчасово окупованого Донецька українські військові вдарили по об’єкту, який російські війська використовували для зберігання, підготовки та запуску ударних БПЛА. У Генштабі наголосили, що такі цілі залишаються одним із пріоритетних напрямів бойової роботи Сил оборони.

    Паралельно на окупованій частині Запорізької області були уражені дві російські РЛС. У районі Чехограда, який раніше мав назву Новогродківка, та Якимівки під удар потрапили станції 35Н6 «Каста» і П-18.

    «Каста» — мобільна радіолокаційна станція, яку використовують для кругового огляду та виявлення повітряних цілей, зокрема тих, що летять на малих висотах. Вона передає інформацію системам протиповітряної оборони.

    П-18 — радянська мобільна РЛС метрового діапазону, яка й досі перебуває на озброєнні російської армії. Її використовують для раннього виявлення повітряних цілей і передачі координат підрозділам ППО.

    Ще один удар припав на район тимчасово окупованої Великої Білозерки Запорізької області. Там, за даними Генштабу, уражено склад паливно-мастильних матеріалів російських військ.

    Це вже не перша серія ударів по російській дроновій та радіолокаційній інфраструктурі за останні дні. 21 вересня Сили оборони повідомляли про ураження ще однієї РЛС «Каста» на Донеччині, а також пункту управління БПЛА.

    22 вересня українські військові вдарили по місцю зберігання та запуску реактивних дронів в Орловській області РФ. Тоді, за даними Генштабу, було пошкоджено щонайменше три склади, майданчик запуску та п’ять пускових установок.

    А 23 вересня Сили оборони повідомили про удари по пунктах управління БПЛА на Донеччині та складу безпілотників російського підрозділу «Рубікон» поблизу Волновахи.

    «Ненька інфо» раніше також писала про удари по інфраструктурі «Рубікону». Зокрема, у травні Генштаб заявляв про ураження штабу цього російського підрозділу в районі Старобільська.

    Генштаб: у Старобільську ЗСУ вдарили по штабу “Рубікону”, а не коледжу

    Також «Ненька інфо» писала про те, що саме «Рубікон» російське командування залучає до масштабного використання дронів проти українських цілей.

    Росія готує нову хвилю дронового терору: під прицілом АЗС, автобуси та цивільні авто — ГУР

    Таким чином, нинішня серія ударів охопила одразу кілька елементів російської військової системи — засоби раннього виявлення, інфраструктуру запуску дронів і паливне забезпечення. Ступінь пошкодження об’єктів Генштаб наразі не деталізував.