Український снайпер встановив новий світовий рекорд за дальністю ураження цілі. 14 серпня він ліквідував двох російських військових пострілом із відстані 4000 метрів, перевищивши попереднє досягнення на 200 метрів. Про це повідомляє Daily Mail.
Подія відбулася на ділянці фронту між Покровськом та Мирноградом. Пара снайперів – стрілець і коректувальник – використали 14,5-мм гвинтівку Snipex Alligator українського виробництва.
Завдяки коригуванню з повітря та системам штучного інтелекту куля пролетіла чотири кілометри та влучила прямо у вікно будівлі, де переховувалися російські військові. Обидва окупанти були знищені.
Попереднє досягнення належало українському снайперу В’ячеславу Ковальському, який у 2023 році влучив у ціль із відстані 3800 метрів. До цього рекорд тримали:
канадські військові — 3540 м (2017 рік);
британські снайпери — 2478 м (2009 рік).
Новий рекорд не лише демонструє професіоналізм українських воїнів, а й підтверджує ефективність вітчизняної зброї. Snipex Alligator, створений українськими інженерами, став символом технологічної переваги ЗСУ у війні проти росії.
Українські військові дедалі частіше доводять, що здатні перевершувати найкращі показники світу навіть у найскладніших умовах.
Росія здатна зводити пускові майданчики для дронів-камікадзе типу “Шахед” у рекордно короткі терміни — всього за кілька місяців. Це підтверджує аналіз супутникових знімків, проведений українськими фахівцями з Ukrainian Intelligence.
Нові об’єкти виявлено у Брянській та Орловській областях РФ, поблизу селища Навля (66 км від кордону з Україною) та Цимбулово (176 км). Будівництво стартувало влітку 2024 року, а вже у жовтні звідти було здійснено перші пуски дронів.
Кожен комплекс обладнаний дорогою для запуску безпілотників із даху автомобіля, стаціонарними направлячами з прискорювачем, укриттями та сховищами для зберігання БпЛА.
Експерти наголошують, що теоретично ці об’єкти можна знищити ракетними ударами або далекобійними дронами. Найефективнішими методами можуть стати касетні боєприпаси чи дистанційне мінування, що паралізують роботу комплексів. Проте Україна наразі не має достатнього арсеналу балістичних ракет з касетними бойовими частинами та засобів далекобійного мінування.
Додаткову складність становить потужне прикриття цих майданчиків російськими системами ППО та засобами радіоелектронної боротьби.
Раніше повідомлялося, що в Україні було зафіксовано нову модифікацію “Шахедів”, під крила яких окупанти встановлюють дві протитанкові міни ПТМ-3, що значно підвищує загрозу від цих безпілотників.
Українські війська зупинили літній наступ Росії в Сумській області, відвоювавши частину захоплених територій та два населені пункти. Як повідомляє The Wall Street Journal, ці події засвідчили нездатність Москви проводити масштабні, скоординовані операції на полі бою.
За словами командира 225-го окремого штурмового полку майора Олега Ширяєва, противник у цьому районі «виснажений». Із середини липня російські війська практично припинили активний наступ, а за останні тижні Україна повернула собі від 4 до 6 квадратних миль території.
Втім, у регіоні зберігається значне угруповання РФ — понад 50 тисяч військових. Це створює ризик відновлення наступальних дій, зазначають українські офіцери. Співвідношення сил у районі, за їхніми словами, становить приблизно один український військовий на п’ятьох росіян.
Тактика росіян у цьому секторі фронту — обстріли керованими авіабомбами, дронами та артилерією, після чого йдуть атаки невеликих піхотних груп. При цьому бронетехніку, зокрема танки, застосовують рідко. Найбільших втрат завдають авіабомби та осколково-фугасні боєприпаси з дешевими системами наведення.
Україна змогла зупинити просування противника завдяки ударам по його логістиці та транспортних маршрутах, що постачають боєприпаси і підкріплення. За словами військових, у деяких випадках знищувались цілі дороги, щоб відрізати передові підрозділи РФ, а сили ГУР здійснювали атаки у ворожому тилу.
Аналітики вважають, що ситуація на Сумщині демонструє труднощі РФ в організації «комбінованих операцій», коли піхота, артилерія, бронетехніка, логістика, авіація та флот діють одночасно. Замість цього Росія покладається на невеликі просування на кілька миль та тактику виснаження.
Водночас лідер РФ Володимир Путін погодився зустрітися з президентом США Дональдом Трампом, але прибуде на переговори без вагомих успіхів на фронті. За прогнозами Forbes і CNN, війна, ймовірно, триватиме, а змінити ситуацію можуть лише масштабна військова допомога Україні, економічний колапс Росії або успішний наступ ЗСУ.
Російські війська щодня намагаються прорвати оборону ЗСУ на Харківському напрямку, посилюючи інтенсивність атак у надії досягти результату за 50 днів — саме такий умовний термін Кремль, імовірно, отримав від президента США Дональда Трампа для початку мирних переговорів. Про це в ефірі телеканалу “КИЇВ24” розповів Микола Волохов, командир підрозділу TERRA у складі 3-го армійського корпусу ЗСУ.
“Штурми відбуваються фактично щодня. Наш рекорд — понад 20 атак на ділянці. Ми тримаємо близько 60 км фронту — це одна з найбільших ділянок, які утримує один підрозділ“, — зазначив Волохов.
За його словами, противник веде безперервні штурми невеликими групами, намагаючись “промацати” оборону та знайти слабке місце для прориву. Волохов пов’язує активізацію ворога з політичним фактором — Кремль прагне домогтися успіхів до умовного дедлайну, після якого можуть розпочатися перемовини.
“Вони хочуть накопичити сили, знайти дірку у фронті і використати її. Саме зараз росіяни намагаються максимально реалізувати свій потенціал — до тих 50 днів, про які говорять наші союзники“, — зазначив командир TERRA.
Попри шалений тиск, українські оборонці тримають лінію. Зокрема, 3-й армійський корпус ефективно стримує наступальні дії ворога на Харківщині та блокує спроби прориву.
У перші години повномасштабного вторгнення Росії в Україну, коли Київ готувався до можливої окупації, президент Володимир Зеленський і керівник його Офісу Андрій Єрмак особисто тримали зброю в руках. Штурмові гвинтівки були при них не для параду — вони готувалися до найгіршого сценарію: прориву або останнього бою.
Про це йдеться в матеріалі Financial Times, який опублікував спогади наближених до ОП осіб про найтемніші години новітньої історії України.
Один із помічників президента згадує, що гвинтівки були “для того, щоб пробитися на вихід… або померти гідно“. Ризик фізичного захоплення або ліквідації керівництва країни був цілком реальним, і у президента, за його словами, “не було страху за себе — був страх за народ і за сім’ю“.
Та особливо драматичним виявився момент телефонного дзвінка з Москви, що пролунав у ті самі перші дні. На зв’язку був Дмитро Козак, заступник глави адміністрації Путіна. Він висунув ультиматум:
“Переконайте Зеленського здатися, або буде повномасштабне знищення”.
У відповідь Андрій Єрмак без коливань сказав те, що згодом стало символом незламності:
“Ідіть ви до біса!” (в оригіналі — “F*ck you”).
Після цих слів слухавка була покладена.
Цей короткий, але гранично чіткий діалог став не просто відповіддю Росії — він став маркером рішучості керівництва країни чинити опір будь-якою ціною. Тоді в Києві не здалися — і ця відмова капітулювати стала точкою неповернення для подій всієї війни.
Близько 9,5 тисяч засуджених українців вже проходять службу в Збройних силах України, і частина з них — безпосередньо на передовій. Про це повідомила Державна кримінально-виконавча служба. Серед військових — близько сотні жінок, яких залучають до логістики, зв’язку та медичного забезпечення.
У Мін’юсті пояснюють: далеко не кожен в’язень може бути мобілізований. Заборона стосується засуджених за особливо тяжкі злочини — від тероризму до статевих. Водночас заступник міністра юстиції Євген Пікалов вважає, що участь у війні — це не лише внесок у оборону, а й реальний шанс для людини почати з чистого аркуша.
Військові оцінюють участь таких бійців позитивно. Як зазначив підполковник Максим Жорін, все залежить від того, як з ними працює командування: при належній підготовці вони виявляють себе дисциплінованими й вмотивованими.
Цей досвід може стати не лише тимчасовим рішенням для армії, а й частиною ширшої системи ресоціалізації через відповідальність перед державою.
В Україні тривають воєнний стан і загальна мобілізація, які продовжено до 6 серпня 2025 року. Під призов підпадають чоловіки віком від 25 до 60 років, якщо вони визнані придатними до військової служби та не мають законних підстав для відстрочки.
Ключовим етапом перед мобілізацією є проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), яка визначає стан здоров’я призовника, зокрема психічне. Саме психіатричні діагнози часто стають підставою для обмеження або звільнення від служби.
Кого визнають непридатним за психічним станом
Відповідно до медичних критеріїв, непридатними до служби визнають осіб із тяжкими психічними розладами, якщо вони:
мають виражені симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР),
страждають на тяжкі депресивні епізоди з суїцидальними спробами,
мають обсесивно-компульсивний або тривожний розлад, що не піддається лікуванню.
При цьому симптоми мають тривати не менше трьох місяців і бути підтверджені лікарями.
Хто може бути придатним із обмеженнями
Якщо стан людини не є тяжким, але потребує контролю або лікування, вона може бути визнана “придатною з обмеженнями”. Таких осіб можуть направляти у тилові або медичні підрозділи.
У разі наявності легких розладів, які піддаються лікуванню, військовозобов’язаному дають відтермінування та призначають повторне проходження ВЛК.
Кому надається відстрочка
Право на офіційну відстрочку від мобілізації визначає стаття 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. До таких категорій належать:
особи з інвалідністю,
працівники заброньованих підприємств,
особи, які доглядають за хворими родичами або неповнолітніми дітьми,
студенти денної форми навчання,
наукові працівники,
родичі загиблих або зниклих безвісти під час війни.
Оформити відстрочку можна через ТЦК, застосунок “Резерв+” або через районні військові адміністрації. Кожен запит розглядається індивідуально.
Посилення контролю у регіонах
Попри незмінність законодавства, у деяких регіонах уже фіксують посилення контролю. Зокрема, в Полтавській області створюють мобільні блокпости для виявлення військових, які самовільно залишили частини.
Таким чином, ситуація залишається динамічною, а умови мобілізації – жорсткими. Утім, наявність серйозних медичних підстав, у тому числі психіатричних, може стати аргументом для визнання непридатності або тимчасового звільнення від служби.
Досліджуючи внутрішню документацію відділу у справах сім’ї та дітей окупаційної адміністрації міста Торез, що на Донеччині, команді KibOrg вдалося з’ясувати нові подробиці механізму викрадення українських дітей та встановити причетних до цього осіб.
Ще до початку повномасштабного вторгнення Росія примусово почала вивозити дітей з притулків, розташованих на окупованій Донеччині та Луганщині. Листи зі звітами щодо примусової евакуації українських дітей 22 лютого 2022 року надіслали Лідії Ємельяновій — керівниці відділу у справах сім’ї та дітей адміністрації нині окупованого міста Торез.
Звіти стосувалися двох закладів: Амвросіївської школи-інтернату №4 та Вуглегірської спеціальної школи-інтернату №6, що перебувають в окупації з 2014 року. Згідно знайденої інформації, вже 19 лютого 2022 року вихованців однієї зі шкіл релокували до Ростовської області — на територію дитячого оздоровчого центру «Ромашка». Місце, до якого потрапили вихованці іншої школи-інтернату, залишилося невідомим.
Нам вдалося отримати доступ до двох звітів, втім, закладів для дітей, позбавлених батьківської опіки, на окупованих територіях суттєво більше, відповідно, і дітей, за яких взялася окупаційна влада, теж значно більше. Самі ж накази щодо «евакуації» були видані з припискою «До особого распоряжения», яке від окупаційної адміністрації так і не надійшло.
Команді KibOrgвдалося отримати доступ до квартальних моніторингів окупаційної адміністрації у Донецькій області щодо кількості дітей-сиріт та дітей, залишених без батьківського піклування. Згідно знайдених документів, наприкінці травня 2024 року на окупованих Росією територіях перебували 3 349 таких дітей. Органи окупаційної адміністрації провели 636 консультацій щодо подальшого усиновлення українських дітей та їхнього ймовірного вивезення на територію Росії.
Натомість ще в квітні 2022 року в Торезі право на усиновлення мали лише 34 дитини, яких зрештою незаконно вивезли до Росії з прифронтових територій (про це свідчить складений окупаційною адміністрацією міста список, який є в розпорядженні команди KibOrg). З цього числа 31 дитина — вихованці інтернатних закладів.
Крім того, нам вдалося отримати доступ до файлу з інформацією про 746 дітей з територій, окупованих уже після 24 лютого 2022 року. У випадку майже половини з них окупанти провели консультації про подальше усиновлення та ймовірне їх вивезення на територію Росії.
Процес переміщення дітей триває й досі — зокрема в нашому доступі є дані за 2024 рік, де лиш за один квартал до окупованої Донецької області прибули щонайменше восьмеро дітей. Причому ці діти фігурують в документації окупаційної влади під наступним формулюванням — «чисельність дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків, які прибули з територій інших держав або тимчасово непідконтрольної території ДНР за звітний період».
Згідно тих самих документів, шестеро з восьми дітей прибули до нині окупованого Маріуполя. Команді KibOrgстало відомо, що лише одну дитину згодом повернули батькам.
Окрему увагу варто звернути на розподіл дітей: з 53 осіб, незаконно переміщених до Московської області, немає жодної старше 2017-го — всім було до шести років. На відміну від інших викрадених дітей, яких відправляли переважно до Ростовської області, цю групу, ймовірно, відбирали за критерієм «перспективності» подальшого усиновлення в російській столиці. Зі знайденого нами документу стало відомо, що 47 дітей мали старших братів або сестер, проте жодного з них не перевезли до Московської області. Це може свідчити про те, що родинні зв’язки розривали свідомо.
Загалом у списку з розподілом дітей та їхніми біографічними даними, який ми отримали в своє розпорядження, фігурують три спеціалізовані дитячі будинки, з яких потім незаконно вивозили українських дітей:
Міський спеціалізований будинок дитини Донецька;
Республіканський спеціалізований дитячий будинок міста Макіївка;
Міський спеціалізований будинок дитини Донецька Міністерства охорони здоров’я.
Команда KibOrgідентифікувала більшість мешканців Тореза, відповідальних за незаконне переміщення українських дітей до Росії. Значна частина керівництва закладів для дітей без батьківської опіки виявилась громадянами України, які отримали російські паспорти. Ми ідентифікували повний склад Ради з питань захисту прав дитини та соціальної підтримки сім’ї міста Торез.
Зліва-направо: Лідія Ємельянова, Ольга Дідух, Людмила Бабушкіна. Колаж: KibOrg
1. Керівниця відділу у справах сім’ї та дітей адміністрації міста Торез.
Ємельянова Лідія Миколаївна (08.07.1963) — уродженка міста Слов’янськ, Донецької області. Зареєстрована за адресою: м. Чистякове, Донецька область, Мікрорайон-4, буд. 26, кв. 41.
З 2004 року працювала в торезькому міському центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Нагороджена окупаційною адміністрацією за «заслуги у боротьбі з попередженням безнаглядності та попередженням правопорушень серед неповнолітніх» у місті Торез.
2. Заступниця начальника відділу у справах сім’ї та дітей адміністрації міста Тореза, заступниця голови Ради.
Буза Інна Борисівна (05.06.1958) — уродженка міста Шахтарськ, Донецької області. Зареєстрована за адресою: м. Чистякове, Донецька область, Мікрорайон-4, буд. 24Б, кв. 49.
З 2004 року працювала в службі з питань неповнолітніх міста Торез.
4. Завідувачка сектору профілактики та соціального захисту сімей відділу у справах сім’ї та дітей адміністрації міста Торез.
Бабушкіна Людмила Володимирівна (27.05.1974) — уродженка міста Торез, Донецької області. Зареєстрована за адресою: м. Торез, вул. Енгельса, буд. 97, кв. 10.
З 2005 року працювала у торезькому міському центрі соціальних служб сім’ї, дітей та молоді.
Зліва-направо: Антоніна Ковцик, Катерина Куршина, Тетяна Радченко. Колаж: KibOrg
5. Головна спеціалістка відділу обліку та звітності управління муніципальної власності та міського господарства адміністрації міста Торез.
Ковцик Антоніна Олександрівна (07.10.1985) — уродженка міста Торез, Донецької області. Зареєстрована за адресами: м. Торез, вул. Шевцової, буд. 13, кв. 32 та м. Таганрог, вул. Сергія Шило, буд. 261, кв. 11.
З 2004 року працювала у житловому комунальному підприємстві «ЖИТЛОКОМУНСЕРВІС» міста Торез.
7. Начальниця відділу грошових виплат та компенсацій управління праці та соціального захисту населення адміністрації міста Торез.
Литвинова Людмила Миколаївна (09.08.1963) — уродженка міста Торез, Донецької області. Зареєстрована за адресою: м. Чистякове, Донецька область, Мікрорайон-1, буд. 14, кв. 10 та м. Торез, вул. 50 лєт СССР, буд. 8, кв.32.
З 2005 року працювала у торезькому міському управлінні праці та соціального захисту населення.
8. Завідувачка амбулаторії №7 державної бюджетної установи «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Торез»
Масленникова Наталя Вікторівна (05.09.1975) — уродженка міста Шахтарськ, Донецької області. Зареєстрована за адресою: м. Шахтарськ, вул. Леніна, буд. 59, кв. 53.
З 2005 року працювала у відособленому підрозділі з оздоровлення населення державного підприємства «Шахтарськантрацит».
СНІОР (СНИЛС): 16247846287
Паспорт: 4620 836097
9. Головна спеціалістка відділу освіти адміністрації міста Торез.
Радченко Тетяна Олександрівна (25.05.1980) — уродженка міста Сніжне, Донецької області. Зареєстрована за адресою: м. Торез, вул. Вокзальна, буд. 70, кв. 2.
Голова Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що Володимир Путін фактично проігнорував пропозицію щодо припинення вогню з 12 травня. Про це він сказав в інтерв’ю «РБК-Україна».
«Думаю, для українців це не новина. Ми роками вели переговори з агресором і знаємо, як вони вміють тягнути час. Україна понад усе прагне справедливого і міцного миру. І ми прямо говоримо про це на всіх рівнях. Саме тому ми постійно наголошуємо: Україна готова до будь-яких форматів переговорів», – зазначив Єрмак.
Він наголосив, що Україна вже підтримала ініціативу США та європейських партнерів про всеосяжне 30-денне припинення вогню і очікує аналогічної реакції від Москви.
«Сьогодні м’яч на боці Москви. Якщо Кремль дійсно зацікавлений у мирі – він знає, що потрібно робити. Україна – за мир, але не за його імітацію», – підсумував Єрмак.
Нагадаємо, 10 травня президент Володимир Зеленський разом із лідерами європейських країн звернувся до Росії з ультиматумом: або Кремль погоджується на безумовне припинення вогню з 13 травня, або отримає нові санкції.
У відповідь Путін запропонував провести прямі переговори з Україною в Туреччині, не давши чіткої відповіді на пропозицію про перемир’я.
Президент Зеленський заявив, що прибуде до Туреччини в четвер і очікує участі російської сторони в переговорах.
Президент США Дональд Трамп оголосив, що протягом трьох днів публічно представить план припинення війни в Україні. Як пише New York Post, ключовими елементами ініціативи можуть стати європейські “сили стійкості”, новий формат миротворчої місії та економічні гарантії без прямої участі США у бойових діях.
“Я дам вам повну інформацію протягом наступних трьох днів”, — заявив Трамп, коментуючи перемовини щодо Росії та України. За його словами, ініціатива передбачає “дуже хороші” перспективи, але деталі поки не розголошуються.
Один із представників його адміністрації зазначив, що у проєкті йдеться про створення “сил стійкості” — європейських підрозділів, які б відповідали за моніторинг потенційного перемир’я.
Також, за інформацією Wall Street Journal, Трамп розглядає ідею спільної комісії Україна-РФ-“нейтральна країна”, яка здійснювала б нагляд за дотриманням умов припинення вогню. США, у свою чергу, можуть долучитися до мирної ініціативи як “грошова сила”, не розгортаючи власні війська.
Як повідомляє WSJ, в одному з варіантів угоди може йтися про “де-факто” визнання Криму російським. Попри те, що адміністрація Трампа раніше засуджувала анексію, нині у Білому домі обговорюють можливість поступок.
За словами джерела, Україна нібито готова погодитися на втрату до 20% територій “де-факто”, без юридичного оформлення. Ідеться про тимчасове визнання окупації, без відмови від суверенітету.
“Це означає: ми визнаємо, що росіяни там є, але не визнаємо це як остаточну втрату”, — пояснив посадовець.
Міністр оборони України Рустем Умеров, який брав участь у перемовинах у Парижі, підтвердив, що діалог триває. Водночас наголосив, що його відомство “не приймає політичних рішень”, а лише обговорює технічні аспекти безпеки.
“Наше ключове питання — як забезпечити ефективність пропозиції та надійний моніторинг дотримання перемир’я”, — зазначив Умеров у коментарі Sky News.
На тлі заяв Трампа Росія офіційно не відповіла на пропозицію. Натомість Путін згадав про “великоднє перемир’я”, яке, за його словами, було порушено понад 3 тисячі разів.
У той же час Москва активізує зовнішні зв’язки: цього тижня російський парламент ратифікував стратегічну угоду з Іраном, яка передбачає поглиблення військової та економічної співпраці.
Процес переміщення дітей триває й досі — зокрема в нашому доступі є дані за 2024 рік, де лиш за один квартал до окупованої Донецької області прибули щонайменше восьмеро дітей. Причому ці діти фігурують в документації окупаційної влади під наступним формулюванням — «чисельність дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків, які прибули з територій інших держав або тимчасово непідконтрольної території ДНР за звітний період».
