Позначка: відставка

  • Майдану не буде, але… Які ризики створює звільнення Залужного

    Майдану не буде, але… Які ризики створює звільнення Залужного

    “Залужний звільнений. Найбільша помилка з часів повномасштабного вторгнення зроблена. Удар по стійкості нанесено. Власними руками”. Думка.

    Коли між власними політичними амбіціями і державою ти обираєш власні політичні амбіції, то ти не тільки створюєш ризики для держави, але й руйнуєш будь-яке своє політичне майбутнє.

    На жаль, саме таким був рецепт поразки України в усіх попередніх війнах з Росією. На жаль, саме так поводились українські очільники 100-ліття тому. І ключове тут не чиїсь політичні амбіції, бо це власне персональна проблема, а ризики, які створюються для держави. Для стійкості країни під час війни за виживання. Коли, здавалось б, будь-які політичні ревнощі і амбіції мають відходити на другий план. Принаймні для відповідальних державних діячів.

    І, звісно, ніякого Майдану зараз не буде. Бо Майдан творять громадяни, а відповідальні громадяни розуміють, що будь-яка смута неприпустима під час війни. І звісно ми не можемо дозволити собі військову хунту. Проте звільнення Залужного створює ряд ризиків, які будуть впливати на країну в середньостроковій і довгостроковій перспективі. Бо під час тривалої війни, на тлі втоми, важливо, щоб армія мала на чолі очільника, якому довіряє. І таким був Залужний. Бо попереду багато складних місяців, коли нас чекає кропітка робота і багато втрат, і не буде див. Буде багато рішень, які будуть викликати сумніви. І треба, щоб через всю війну армія пройшла із високим рівнем довіри до тих, хто ці рішення приймає.

    І в цей момент не дуже розумно звільняти людину із довірою і брати всю відповідальність на тлі підірваної довіри до себе. Відповідальність за поразки, бо суспільство чекає на беззастережну перемогу і будь-який результат, що може буде досягнуто, буде сприйнято як недостатній. За компроміси, бо всі війни закінчуються домовленостями, навіть якщо вони не укладаються прямо між ворогуючими сторонами. І все через політичні ревнощі. Власне, якщо країна втримається, якщо це не підірве спроможність України тримати удар, то такий крок точно робить Залужного фаворитом будь-яких наступних президентських виборів. Тим більше, що це вже створює образ мученика, який так полюбляють українці.

    Це емоційне, а не раціональне рішення. Емоційне рішення, яке країна не може собі дозволити. В результаті, це не тільки несе ризики для країни, але й деструктивно по відношенню до політичного майбутнього Зеленського. Нівелюючи все те важливе, що було зроблено особисто Зеленським в перший рік війни.

    І так, Зеленський має юридично право звільняти Залужного. І він цим правом скористався. Але окрім легальності є ще поняття легітимності. Чи є таке рішення легітимним в очах суспільства? Особливо тоді, коли відомо, що це рішення стало результатом не професійний суперечок, а політичних ревнощів? Питання риторичне. І так, конфлікти між Зеленським і Залужним створювали занадто токсичну атмосферу і не сприяли ефективній роботі Збройних сил. Але завжди було два виходи. Не тільки поганий, який було обрано. Але й дорослий. Коли люди наступають на горло своїм бажанням і емоціям. Беруть себе в руки. І до кінця війни працюють. Стримуючи емоції. На жаль, в цій кімнаті не знайшлося достатньо дорослих людей. На жаль, розумне рішення не було прийнято.

    І так, якби я був російським агентом впливу, то за останні кілька місяців мені вдалося б майже неможливе. Одночасно викликати протистояння влади з журналістами, бізнесом, а тепер і з військовими. Не вистачає тільки політичних репресій. Атака на журналістів, атака на бізнес, звільнення військового з найбільшим кредитом довіри. І це на тлі втоми суспільства і необхідності збереження підтримки наших західних партнерів. Бінго.

    Коли в кінці 2023 року суспільство потрапило у психологічну яму, були побоювання, що люди почнуть робити щось, що буде шкодити державі. Суспільство витримало. Суспільство проявило зрілість. Але виявилось, що хвилюватись треба було не про суспільство.

    Від звільнення Залужного хтось виграє. Його ім’я Володимир. Але не Зеленський.

    Сьогодні ми всі в Україні програли. Виграв тільки Путін.

  • Зеленський звільнив Залужного. Повна історія конфлікту

    Зеленський звільнив Залужного. Повна історія конфлікту

    50-літнього Валерія Залужного, який понад два роки обіймав посаду головнокомандувача збройних сил України, відправив у відставку президент Володимир Зеленський. Про це він заявив у спеціальному зверненні.

    За пів години до цього Зеленський зустрівся із Залужним і подякував йому за роботу.

    А ввечері президент присвоїв Залужному звання Героя України.

    Новим головкомом Зеленський призначив Олександра Сирського.

    Суперечки між Зеленським та головкомом серйозно посилились ще в листопаді 2023 року, проте тоді відставки так і не сталось. 29 січня 2024 року Зеленський викликав Залужного та повідомив йому, що планує звільнити. Тоді указ президент так і не підписав, але це сталось 8 лютого.

    Перед звільненням Залужний ще встиг опублікувати свою програмну колонку на CNN, в якій виклав бачення війни та план змін в армії на найближчі пів року.

    Давній конфлікт

    Розмови про відставку Залужного, який має більший рейтинг підтримки населення за президента, неабияк збурювали суспільство останніми місяцями. А українські та західні оглядачі писали про велику кризу довіри між військовим та політичним керівництвом України.

    Залужний – кадровий військовий з понад 20-річною військовою кар’єрою. У липні 2021 року Володимир Зеленський призначив його головнокомандувачем ЗСУ.

    “Це був не просто удар нижче пояса, це був нокаут”, – згадуватиме Залужний свої перші емоції від призначення в інтерв’ю Time.

    Саме Залужний керував українським військом, коли в лютому 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення.

    І хоча на адресу української влади часто звучала критика щодо того, що країна недостатньо готувалася до війни і, можливо, тому росіянам так стрімко вдалося дістатися Києва та окупувати південний схід України, експерти та можновладці визнають, що багато в чому те, що держава втрималася в перші місяці – заслуга Залужного.

    Мовляв, саме він подбав про таємну передислокацію української авіації, засобів ППО, не дозволивши їх знищити. А також таємно готував план відбиття агресії.

    Журнал New Yorker стверджує, що Залужний приховував військові приготування навіть від Володимира Зеленського і американських партнерів Києва.

    Зеленському він нічого не казав нібито через побоювання, що той, не вірячи у можливість вторгнення, попросить його згорнути приготування. Американцям – бо ті могли розповісти про ці приготування Зеленському та іншим.

    За майже два роки повномасштабної війни з Росією Залужний став популярним і в українському суспільстві, і на Заході.

    Його високо оцінювали західні колеги, а в мережі охоче постили фотоколажі та меми із Залужним, віддаючи йому належне за перші видимі перемоги України – це поразка росіян під Києвом, потоплення російського крейсера “Москва”, звільнення Херсона і Харківської області восени 2022 року.

    На цьому тлі почались розмови про перспективи Залужного як політика та ймовірного конкурента президента Володимира Зеленського.

    За останній рік успіхи України на фронті фактично зникли – очікуваний контрнаступ, під час якого українська влада обіцяла звільнити якщо не Крим, то всю Херсонщину та Запорізьку область, не дав результатів.

    Відставка була неминуча?

    У листопаді 2023 року вийшла стаття та інтерв’ю Залужного в британському виданні The Economist, які викликали бурю і запустили процес, який зрештою призвів до звільнення.

    У зверненні Залужний вперше визнав, що український наступ завершився без очікуваних успіхів, а розрахунок на те, що великі втрати виснажать росіян, був від початку помилковим.

    Він поділився баченням, що країні слід зробити в технологічному плані, які помилки врахувати і що саме необхідно з боку західних партнерів.

    Доля війни, зі слів Залужного, залежить від позиції та поставок Заходу, але багато чого, як можна прочитати між рядків, залежить і від політичного керівництва України.

    Тоді одразу пішли чутки про можливу відставку Залужного і його конфлікт з президентом Зеленським, який мав інший погляд на перебіг війни.

    Команда президента цю інформацію усіляко заперечувала, але конфлікт поглиблювався. Олії у вогонь додавало те, що соцопитування і надалі фіксували падіння рейтингу президента і стабільну підтримку Залужного.

    Останнім видимим протистоянням Зеленського та Залужного був законопроєкт щодо посилення мобілізації. Президент не надто хотів брати на себе відповідальність за ці рішення і намагався перекласти її на військове керівництво.

    Зрештою закон не ухвалили і його знову внесли на розгляд парламенту, а коли ухвалять – невідомо.

    На рішення президента могла вплинути і ситуація з можливим збиттям ЗСУ російського літака Іл-76 біля Бєлгорода. За твердженням росіян, там могли бути українські полонені. Генштаб обтічно визнав, що збити літаки могли ЗСУ. Росія не надала доказів перебування полонених на борту.

    На фоні чуток про неминуче звільнення 1 лютого американське видання CNN опублікувало колонку головкома, в якому той виклав своє бачення війни та змін у військах, а також розкритикував нездатність держави забезпечити мобілізацію та роботу оборонної промисловості.

    Раніше політологи вказували, що звільнення Залужного буде великою політичною помилкою Зеленського і він своїми руками створить собі сильного політичного конкурента.

    “Це була б найбільш фатальна помилка президента – спроба звільнити Залужного. Це найгірше, що можна зробити. Це автоматично зробить його головним конкурентом Зеленського”, – наполягав восени 2023 року політолог Володимир Фесенко.

    За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного наприкінці листопада-початку грудня 2023, українці найбільше вірили ЗСУ (96%), і ця довіра не змінилася впродовж ще одного року війни.

    Президенту Володимиру Зеленському все ще довіряють більшість українців, але їх стало значно менше, – якщо у грудні 2022 голові держави довіряли 84%, то наприкінці 2023 – вже 62%.

    Окремим питанням, яке соціологи ставили українцям у 2023 році, стала довіра до головнокомандувача Валерія Залужного. На другому році війни йому довіряли 88% українців. Одночасно йому та президенту Зеленському довіряють 59%.

    Як сприйме відставку популярного головкома, “батька Залужного” українське суспільство? Вже згадане грудневе опитування КМІС показало, що 72% українців не підтримують заміну Залужного на іншого генерала (підтримують 2%).

  • ВР підтримала відставку Лапутіної з посади голови Мінветеранів

    ВР підтримала відставку Лапутіної з посади голови Мінветеранів

    В середу, 7 лютого, парламент підтримав відставку Юлії Лапутіної з посади очільниці Міністерства ветеранів. Рішення отримало підтримку 302 народних депутатів під час засідання Верховної Ради.

    Про це повідомив народний обранець Ярослав Железняк, зазначивши, що всі промовці висловили своє невдоволення роботою Лапутіної, а комітет з соціальної політики відзначив незадовільний рівень діяльності Міністерства.

    Сама Юлія Лапутіна не з’явилася на засіданні. Депутат Рома Лозинський, який має власний досвід бойових дій та має повне право на діалог з міністром ветеранів, висловив розчарування через її відсутність.

    Юлія Лапутіна подала заяву про свою відставку до Верховної Ради 5 лютого. Попередньо широка громадськість висловлювала вимоги щодо відставки міністерки, зазначаючи неефективність управління у справах ветеранів. У листопаді 2023 року громадська рада при Міністерстві у справах ветеранів України звернулася до прем’єр-міністра України з вимогою відставки Лапутіної, висловивши незадоволення управлінською діяльністю міністерства. Підтримку вимозі про відставку Лапутіної висловили також громадські організації та родини загиблих.

    Громадська рада при Міністерстві у справах ветеранів України підкреслювала, що Юлія Лапутіна ухилялася від участі у засіданнях профільного комітету, де обговорювалися важливі законодавчі ініціативи, замість цього активно виступаючи у медіа.

    Крім того, за даними Рахункової палати, було виявлено факти неефективного використання бюджетних коштів Міністерством у справах ветеранів, що призвело до значного бюджетного дефіциту. Члени Громадської ради заявляли, що протягом трьох років правління Лапутіної стало очевидним, що відомство не відповідає на очікування ветеранів та не здатне здобути їхню довіру.

  • Чому влада тягне з відставкою Залужного

    Чому влада тягне з відставкою Залужного

    Кілька тижнів ми спостерігаємо за  протистоянням між президентом Володимиром Зеленським та Головнокомандуючим ЗСУ Валерієм Залужним.

    Наше джерело в ОП розповіло, що Офіс Президента свідомо тягне з відставкою Залужного на тлі критичної ситуації в Авдіївці. На Банковій хочуть повісити на Головкома оточення міста і зняти негатив із Зеленського, що Президент змушений реагувати на ситуацію на фронті.

    Також наше джерело в ОП розповіло, що Офіс Президента збирається разом із зняттям Залужного, зачистити все військове керівництво, яке орієнтувалося на нього, залишать тільки відданих Зеленському генералів. Андрій Єрмак хоче завершити всі перестановки до вакууму легітимності, щоб утримати владу у своїх руках.

    Нагадаємо, що повноваження президента України Володимира Зеленського закінчуються в травні 2024 року, а проводити вибори під час війни забороняє Конституція.

  • Чи буде звільнено Залужного?

    Чи буде звільнено Залужного?

    Наші джерела в ОП повідомляють, що Офіс президента шукає причину для відставки Залужного, яка дасть змогу Зеленському не втратити рейтинг, а найголовніше – не викличе негативної реакції серед військових. На Банковій готові проігнорувати думку США, оскільки цього року військова і фінансова допомога буде сильно урізана, а значить немає необхідності виконувати всі вимоги партнерів.

    При цьому західні ЗМІ продовжують публікації про конфлікт між Президентом і Головкомом, який досяг свого апогею цього тижня. Офіс Президента переконував усіх, що конфлікт вигаданий телеграм-каналами, а тепер це обговорює увесь світ, причому явної причини для відставки Головкома немає.

    Радник голови ОП заявив, що не розуміє, чому інформація про можливе звільнення Залужного викликала широку реакцію.

    “Залужний – частина вертикалі президента, його менеджер, і той має оцінювати результати роботи головкому”, – Подоляк

    “Я, чесно кажучи, завжди не зовсім розумів, а в чому тут проблема. Це ж не політичний процес, це ж не політична конкуренція, це війна. Ми повинні оцінити, що сьогодні відбувається, повинні оцінити ефективність проведення тих чи інших дій”, – сказав Подоляк.

    Наше джерело в ОП розповіло, що Офіс Президента провів закриту соціологію з питання відставки Залужного, понад 70% українців не підтримують такий крок Зеленського і вважають його політичною розправою. Тільки 24% підтримують заміну Залужного на Буданова, водночас призначення Сирського на посаду головкому всього 13%.

  • Залишення Залужного на посаді: Інформація, яку ми знаємо і не знаємо, та що очікувати в майбутньому

    Залишення Залужного на посаді: Інформація, яку ми знаємо і не знаємо, та що очікувати в майбутньому

    Епопея з нібито відставкою головнокомандувача Збройних Сил України (ЗСУ) Валерія Залужного розгорнулася історія, яка тривала лише кілька годин, проте викликала хвилю нервової напруги серед мільйонів українців.

    У другій половині понеділка, 29 січня, президент Володимир Зеленський висловив бажання зустрітися з головнокомандувачем ЗСУ для обговорення ситуації на фронті. Це сталося під час того, коли глава Офісу президента Андрій Єрмак перебував на переговорах в Ужгороді.

    На зустрічі, що відбулася на Банковій, брали участь президент Зеленський, головнокомандувач Залужний та міністр оборони Рустем Умєров. За словами джерел, зустріч пройшла у спокійному тоні. Проте, згідно з інформацією, президент оголосив про своє рішення звільнити головнокомандувача ЗСУ, і указ про це буде підписаний у найближчий час.

    Інформація про відставку Залужного почала швидко поширюватися в соцмережах після шостої години вечора. Цей процес відбувався паралельно в двох напрямках, викликаючи жваві обговорення серед громадян.

    Справа навколо припущеної відставки головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного надзвичайно активізувала анонімні телеграм-канали, які, за деякими інформаційними джерелами, можуть мати зв’язок з Офісом президента.

    Несмотря на те, що представники Банкової регулярно заперечують свою причетність до цих каналів, саме вони часто стають джерелом ексклюзивів з президентської адміністрації, та навіть отримують запрошення на офф-рекорд зустрічі в Офісі президента.

    З іншого боку, інші джерела, які важко можна підозрювати у симпатіях до Зеленського, також повідомляли про цю подію, зазначаючи свої джерела. Тон повідомлень варіювався від завірень, що в країні нічого серйозного не трапляється, до пророкувань різних негараздів для Офісу президента.

    Після сьомої години вечора, інформація про відставку Залужного стала фактом, який підтверджували впливові українські ЗМІ, посилаючись на власні джерела.

    Але о 19:41, лише півтори години пізніше, офіційно заявивши про це, Міністерство оборони України у своєму телеграм-пості відкинуло ці чутки, назвавши їх неправдою. Згодом, о 19:23, представник Міноборони Іларіон Павлюк у коментарі ВВС підтвердив, що відставки Залужного не було.

    О 20:05 прессекретар президента Сергій Нікіфоров в інтерв’ю “Українській правді” відмовився від інформації про відставку Залужного, стверджуючи, що “президент точно не звільняв головкома”.

    Лише о 20:20 Офіс президента випустив щоденне звернення Володимира Зеленського, де не було жодного згадування про зустріч із головнокомандувачем чи його відставку. Тільки тоді стало зрозуміло, що 29 січня не стане останнім робочим днем Валерія Залужного.

    Є багато невідомих факторів у ситуації, пов’язаній з припущеною відставкою головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного, які роблять її загадковою. По-перше, за що саме президент вирішив відсторонити Залужного саме зараз?

    Дружба між Володимиром Зеленським і Валерієм Залужним давно перетворилася на проблему, яку важко приховати. Конфлікт між військовим та політичним керівництвом розпочався в квітні 2022 року, після відступу російських військ від Києва.

    Генерал Залужний, хоча і не є фігурою у кримінальній справі про недостатню організацію оборони на півдні України, обговорював це з слідчими ДБР. Проте президент, негласно, але відкрито висловлює своє незадоволення щодо головнокомандувача ЗСУ. Навіть депутатка Мар’яна Безугла, яку пов’язують із главою Офісу президента, висловлює критику Залужного у соцмережах.

    Причини різкого охолодження стосунків між Зеленським та Залужним залишаються загадковими. Деякі коментатори вважають, що причиною можуть бути ревнощі влади до великого рівня довіри та підтримки, яку населення виявляє Залужному, якого вже називають реальним конкурентом Зеленського на майбутніх президентських виборах.

    Інші вказують на різні погляди Залужного та Зеленського на хід війни та її подальший розвиток. Незважаючи на це, деталі та точна причина призначення відставки залишаються невідомими.

    Останнім часом Зеленський розглядав можливість відправлення Залужного у відставку. Юридично президент має право видати указ про відставку без будь-яких додаткових пояснень чи обгрунтувань.

    Однак, що саме надихнуло президента на вирішення повідомити Залужного про неминучу відставку особисто 29 січня, залишається таємницею. Ситуація на фронті не виявила суттєвих змін, а катастрофа російського Іл-76 під Бєлгородом наразі залишається недоступною для широкої громадськості. Однак президент аргументував необхідність відставки Залужного бажанням перезавантажити систему нацбезпеки та оборони України. Наразі про інші можливі кадрові зміни в силових, військових та правоохоронних структурах інформації не надходило.

    Інша невідома частина цієї історії – причина, з якої президент не виписав указ про відставку Залужного негайно після того, як він повідомив генералу своє рішення.

    Згідно зі співрозмовниками ВВС у політичних колах, існують два головні варіанти відповіді на це питання, залишаючи осторонь версію, що на Банковій вагалися через гучну негативну реакцію в соцмережах.

    За першим варіантом, західні партнери Києва втрутилися в ситуацію, виражаючи різке несхвалення відставки Залужного. Це пояснення можна легко підтвердити, враховуючи повну залежність України від західної воєнної та фінансової підтримки. Зараз надання багатомільярдних траншів як європейської, так і американської допомоги обіцяє стати критичним завданням для Києва.

    Також іноземні ЗМІ повідомляють, що західні лідери настійливо рекомендують Києву перейти до стратегічної оборони, яку фактично підтримує Залужний. Звільнення головнокомандувача, особливо без попередньої згоди заходу, могло б викликати “відмову” у виконанні цього рішення Зеленського. Захід, здається, має достатній вплив, щоб настоювати на своєму підході до цього питання.

    Другою можливою причиною, яка завадила видачі указу про відставку Залужного, може бути проблема з призначенням нового головнокомандувача. Українські ЗМІ вказують на двох основних претендентів на цю посаду: Кирила Буданова, голову Головного управління розвідки, та Олександра Сирського, командира Сухопутних військ.

    Але джерела ВВС відзначають, що обидва генерали не проявляють бажання займати місце Залужного і відмовились від цього призначення. За їх словами, основна проблема полягає в тому, що будь-якого нового головнокомандувача автоматично порівняють з попереднім, надзвичайно популярним Валерієм Залужним.

    Згідно з грудневим опитуванням КМІС, Залужному довіряють 92% українців, в той час як Буданову – 60%, а Сирському – 33% (варто відзначити, що близько половини українців останнього не знають).

    Звідси випливає, що навіть при новому призначенні головком ЗСУ немає негайної гарантії поліпшення ситуації на передовій чи розробки нових стратегій у забезпеченні військових. Завдання перемоги над російською армією вкрай складне, а потрібно активізувати мобілізацію незалежно від особистості головнокомандувача.

    Призначення нового лідера може також накласти на нього статус “політичного номінації” або “ручного генерала Банкової”, що може створити труднощі в його відносинах з українськими військовими. В такій ситуації новий головнокомандувач може стати об’єктом критики, вважаючись інструментом політичних сил. Такий лідер, незалежно від свого офіцерського досвіду і військової кваліфікації, може виявитися вразливим перед таким сприйняттям.

    Втручання західних партнерів Києва може вплинути на призначення, особливо якщо вони висловлюють незгоду з рішенням президента. Зокрема, їхні рекомендації щодо стратегічної оборони, яку втілює Залужний, можуть мати вагомий вплив.

    З іншого боку, в умовах війни президентське рішення має бути виконане, і будь-який новий головнокомандувач повинен дотримуватися цього. Відмова будь-якого генерала від виконання рішення президента є неприпустимою, особливо в умовах конфлікту.

    Таким чином, призначення нового головком ЗСУ може стати викликом для кандидата, але в умовах війни президентське рішення має визнаватися і виконуватися.

    Щодо майбутніх подій, співрозмовники ВВС в секторі оборони України вважають, що відставка головнокомандувача ЗСУ лише питання часу.

    Розбіжності між Зеленським і Залужним досягли критичної точки, переростаючи в особисті суперечності. Вже не тільки питання стратегії та майбутніх дій на передовій стають проблемою, а й особисті відносини між цими абсолютно різними особистостями. Відсутність взаємної довіри, яка є критичною для успішного ведення війни, ускладнює ситуацію, з якою стикається Україна в умовах конфлікту з Росією.

    Президент має законне право приймати такі рішення, але їхні наслідки для політичного та міжнародного співтовариства важко передбачити. Як цей крок буде сприйняти західні партнери України, які очікують прогнозованих та розумних кроків в управлінні країною?

    Важливо врахувати, що комунікації Офісу президента, зокрема понеділкові, залишають бажати кращого, що може вплинути на сприйняття таких рішень на міжнародному рівні. Як реагуватиме українське суспільство на відставку високопопулярного головнокомандувача, “батька Залужного”? Опитування КМІС показало, що лише 2% українців підтримують заміну Залужного іншим генералом, тоді як 72% виявили непідтримку такого рішення.

    Соціолог Олексій Антипович у грудневому інтерв’ю ВВС підкреслював, що відставка Залужного не є самогубством, але може бути негативним рішенням, що погано вплине на сприйняття ситуації громадянами. Така дія влади може продемонструвати відсутність єдності, що є ключовою цінністю українського суспільства, згуртованого в умовах війни.

    Відставка Залужного — не лише зміна одного генерала на іншого, це порушення неформальної угоди української влади з суспільством щодо того, що політики не втручаються у військові питання, а військові не займаються політикою.

    “Відправивши Залужного у відставку, Зеленський стає не тільки політичним лідером, а й військовим. Навіть призначивши на його місце ідеального генерала, він бере на себе відповідальність. Такі лідери як Черчилль чи Рузвельт знали межі своєї відповідальності… Коли політичний лідер втручається в військові питання, не маючи розуміння війни, це може мати негативні наслідки”, — зазначив президент центру глобалістики Стратегія ХХІ Михайло Гончар.

    Ймовірно, в разі відставки Залужного, українці не вийдуть на майдани, а військові не обернуть свої багнети проти Києва, однак це може вплинути на загальний настрій суспільства і підтримку влади. Погляди експертів розділені, але багато з них вважають, що відставка Залужного може викликати негативні реакції серед громадян та зменшити підтримку влади, особливо в умовах воєнного конфлікту.

    Деякі експерти вбачають у Залужному потенційного політичного лідера, фаворита виборів, якщо він вирішить брати участь у політиці. Сам генерал поки не висловлював політичних амбіцій і утримується від коментарів щодо понеділкових подій. Однак він оприлюднив селфі на фейсбуці, на якому зображений поруч з главою Генштабу ЗСУ Сергієм Шапталою, що може вказувати на продовження військової служби та співпрацю.