Govoritinfo.com

Позначка: відмивання коштів

  • Соратник Зеленського Тимур Міндіч може стати фігурантом розслідування ФБР

    Соратник Зеленського Тимур Міндіч може стати фігурантом розслідування ФБР

    Один із найближчих соратників президента Володимира Зеленського, бізнесмен та співвласник студії «Квартал 95» Тимур Міндіч, може стати фігурантом розслідування Федерального бюро розслідувань США. Про це повідомляє «Українська правда» з посиланням на власні джерела.

    За даними журналістів, справа може стосуватися корупційних схем на Одеському припортовому заводі (ОПЗ), неформальний контроль над яким ще до повномасштабної війни перейшов від іншого співвласника «Кварталу 95» Сергія Шефіра до Міндіча.

    У квітні 2023 року НАБУ оголосило в розшук підозрюваних у розкраданні коштів на ОПЗ. Серед них — Олександр Горбуненко, який за кілька днів до початку вторгнення РФ утік до США та отримав там тимчасовий статус біженця.

    Після звернення НАБУ до американської сторони у квітні 2025 року проти Горбуненка відкрили кримінальне провадження. Його затримали під час спроби вилетіти до Дубая. Українські антикорупційні органи намагалися встановити контакт із підозрюваним, щоб провести допит.

    Під час спілкування Горбуненка з представниками американських правоохоронних органів пролунали питання про Тимура Міндіча. Після цього, за інформацією джерел, ФБР несподівано взяло Горбуненка під свій захист, звільнивши його від покарання. Це може свідчити про його співпрацю з американським слідством.

    «Горбуненко міг бути залучений до відмивання грошей, як і інші учасники схеми ОПЗ. Тому він може бути цікавий федеральним агентам не лише у контексті Міндіча, але й інших впливових фігурантів фінансових схем», — зазначив один із представників українських правоохоронних органів.

    Якщо інформація підтвердиться, Міндіч може стати ключовою ланкою у міжнародному розслідуванні щодо відмивання коштів через державні активи України.

  • Поки українці економлять газ, Нафтогаз розкошує на мільйони

    Поки українці економлять газ, Нафтогаз розкошує на мільйони

    Поки НАК «Нафтогаз України» закликає громадян економити газ через руйнування критичних об’єктів у кількох областях після нічної комбінованої атаки, сам концерн витрачає десятки мільйонів на розкішні винагороди топ-менеджерам.

    За 2024 рік п’ять членів правління та шість директорів Нафтогазу отримали загалом 81 млн грн. У середньому один топ-менеджер заробляв близько 7,3 млн грн на рік, що еквівалентно понад 613 тис. грн на місяць. Для порівняння, середня зарплата українця нині становить лише 26 499 грн.

    Крім того, Нафтогаз використовує механізм штучного заниження ціни газу при його продажу дочірнім та афілійованим компаніям. Газ закуповується за ринковими цінами, а продається дешевше через контрольовані структури, що призводить до збитків державного бюджету. Різниця між ринковою та заниженою ціною акумулюється на рахунках приватних компаній, пов’язаних із топ-менеджерами концерну.

    Також Нафтогаз активно уникає сплати податків. З 2020 по 2024 рік АТ «Оператор ГТС» виплатив НАК «Нафтогаз України» близько 48 млрд грн як компенсацію за транзит російського газу до ЄС через територію України. Проте ці суми не були відображені як власний дохід компанії, що дозволило уникнути сплати податків і дивідендів.

    Попри це, за інформацією слідства, СУ ГУНП у Києві розпочало досудове розслідування у провадженні № 12025100000001296 за ч. 1 ст. 364 КК України. Однак розслідування триває дуже повільно, а топ-менеджери Нафтогазу продовжують отримувати багатомільйонні виплати.

  • Як «Банк Альянс» і Фірташ крадуть мільярди під прикриттям держави

    Як «Банк Альянс» і Фірташ крадуть мільярди під прикриттям держави

    Система контролю над фінансами України опинилася під загрозою через діяльність олігархів, які мають змогу уникати відповідальності. У центрі скандалу – «Банк Альянс», який став ключовою ланкою у схемах відмивання коштів та обслуговування фінансових інтересів підсанкційного Дмитра Фірташа та його фінансово-промислової групи DF Group.

    Одним із організаторів цих схем є колишній начальник відділу процесуального керівництва в Офісі Генпрокурора Ігор Стадник, який безперешкодно виїхав до Канади. Там він отримав тимчасовий захист і продовжує контролювати фінансові операції через дружину Катерину, купуючи нерухомість та легалізуючи кошти, незаконно виведені з України. Моральна відповідальність Стадника, за словами експертів, залишається непокараною.

    Окремо розкрито зловживання «Банку Альянс» у взаємодії з державними структурами. У 2021 році банк виступив гарантом за договором ПрАТ «НЕК «Укренерго» з ТОВ «Юнайтед Енерджі», пов’язаним з Ігорем Коломойським, на суму 1,85 млрд грн. Після невиконання зобов’язань трейдера банк відмовився сплатити кошти, завдавши державі збитків понад 1,7 млрд грн. Розслідування НАБУ підтвердило незаконний відвід коштів через офшори, а колишня голова банку Юлія Фролова оголошена в розшук. Судові процеси затягуються, і відповідальні особи досі не понесли покарання.

    Крім того, «Банк Альянс» був причетний до масштабної незаконної переказки коштів за кордон: лише за 2019–2020 роки через його канали вивели до Росії 6,5 млрд гривень.

    Масив доказів щодо протиправної діяльності банку та причетності посадових осіб Національного банку передано до Офісу Генпрокурора України. Проте реальної реакції з боку правоохоронних органів поки що немає.

  • Бізнесмен Мітрохін та його компанії під підозрою у шахрайстві на сотні мільйонів, – розслідування СБУ

    Бізнесмен Мітрохін та його компанії під підозрою у шахрайстві на сотні мільйонів, – розслідування СБУ

    Служба безпеки України розслідує масштабну схему легалізації незаконних доходів через систему державних закупівель, організовану бізнесменом Олегом Мітрохіним. За даними слідства, підконтрольні йому компанії, серед яких ТОВ «НАШ ІМПОРТ», ТОВ «МІК», ТОВ «ЮГСТАЛЬ» та ТОВ «ПАКОПТТОРГ», а також державне підприємство ДП «ДОТ», використовувалися для реалізації товарів неналежної якості, фіктивних процедур закупівель та відмивання коштів.

    Кримінальне провадження №22025101110001160 веде Головне слідче управління СБУ у м. Києві та Київській області за ознаками порушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України. Слідчі перевіряють підробку сертифікаційних і фінансових документів, фіктивне підприємництво, ухилення від сплати податків та можливе сприяння цим діям посадовців Міністерства оборони.

    Механізм схеми полягав у формально прозорих, але контрольованих процедурах закупівель. Заздалегідь визначених переможців обирали, відхиляючи дешевші та економічно вигідні пропозиції. На підставі підроблених сертифікатів якості оформлювали акти приймання товарів неналежної якості, а вартість договорів систематично завищувалась.

    Слідство також досліджує джерела походження коштів, коло підконтрольних компаній та роль довірених осіб Мітрохіна у реалізації схеми. Крім того, перевіряється причетність представників податкових, митних і банківських структур, а також посадовців Міністерства оборони, які могли забезпечувати прикриття незаконної діяльності.

    Виявлені факти свідчать про системну організацію та масштабні втрати державних коштів, що підкреслює необхідність посилення контролю за держзакупівлями та прозорості процедур.

  • Депутат Шевченко підозрюється у відмиванні 9 мільйонів через купівлю люксових авто

    Депутат Шевченко підозрюється у відмиванні 9 мільйонів через купівлю люксових авто

    Народного депутата Євгенія Шевченка підозрюють у відмиванні понад 9 млн грн — НАБУ та САП повідомили йому про підозру. За даними слідства, парламентар міг використовувати кошти приватного товариства для придбання люксових автомобілів через юридичну фірму, пов’язану з його родичем.

    За інформацією правоохоронців, Шевченко пообіцяв керівникам приватної компанії сприяння в отриманні дозволів на транскордонне перевезення мінеральних добрив. У результаті фірма перерахувала гроші на рахунок особи з близького оточення депутата. Однак обіцяної допомоги компанія так і не отримала.

    Щоб легалізувати незаконні кошти, парламентар, за версією слідства, перевів понад 9 мільйонів гривень на рахунок юридичної компанії, яка належить його родичу, нібито за правові послуги. Згодом частина цих грошей була витрачена на купівлю двох елітних авто — BMW X5 M (F95) та Mercedes-Benz G 63 AMG. Після цього Шевченко почав користуватися автомобілями, створюючи враження законного походження майна.

    Наразі слідчі дії тривають. Деталі справи не розголошуються через таємницю досудового розслідування.

  • Прокуратура розслідує схему відмивання коштів з участю податківців і митників

    Прокуратура розслідує схему відмивання коштів з участю податківців і митників

    Громадянин Республіки Білорусь на ім’я Гранц став фігурантом масштабного розслідування щодо легалізації незаконно отриманих доходів. За даними слідства, він організував складну схему відмивання коштів через підконтрольні юридичні особи, серед яких ТОВ «Д’юті Фрі Трейдінг», ТОВ «БФ енд ГХ Тревел Рітейл Лтд», ТОВ «ВБЕТ Україна» та ТОВ «Києвріанта».

    Через ці компанії здійснювалася незаконна торгівля підакцизними товарами, зокрема тютюновими виробами та алкогольними напоями. Формально продукція реалізовувалася нібито пасажирам у магазинах безмитної торгівлі, однак фактично постачалася на нелегальні ринки в Україні та країнах ЄС. Отримана готівка конвертувалася у безготівкові кошти та проводилася через українські банки для подальшого фінансування діяльності мережі онлайн-казино Vbet та легалізації прибутків за кордоном.

    Ці факти розслідуються в межах кримінального провадження №42025110000000248, яким займається Київська обласна прокуратура. Провадження відкрито за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України — використання підроблених документів та організація фіктивного підприємництва.

    Слідство також перевіряє можливе ухилення від сплати податків, підробку фінансової документації та участь у легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. Особливу увагу приділено ролі довірених осіб Гранца: Романа Лапонога, Саймона Форда, Ігоря Мегединюка та Андрія Петкевича, які могли забезпечувати функціонування схеми.

    Правоохоронці досліджують джерела походження коштів, мережу підконтрольних компаній та причетність посадових осіб податкових, митних і банківських органів до прикриття незаконної діяльності.

    Це розслідування може стати одним із найрезонансніших у сфері нелегального грального бізнесу та відмивання коштів за участю міжнародних структур.

  • Скандал з безпілотниками: ТОВ «Скрінтек» під підозрою у відмиванні коштів

    Скандал з безпілотниками: ТОВ «Скрінтек» під підозрою у відмиванні коштів

    ТОВ «Скрінтек» Павла Єлізарова опинилося в центрі антикорупційного розслідування через можливе відмивання коштів під прикриттям державного замовлення на безпілотні системи. За даними слідства, ключовим елементом схеми стала фізична особа-підприємиця Яковенко Сніжанна Олегівна, яка одночасно є директором, бухгалтером, засновницею та бенефіціаром ТОВ «Енергопром-СК» – єдиного контрагента, що переказав їй значні кошти.

    У 2021 році на рахунок ФОП Яковенко надійшло 4,15 млн грн нібито за закупівлю товарів. Майже одразу 3,99 млн грн було переведено на її особистий рахунок та знято готівкою. Документальних підтверджень закупівель чи зберігання товарів не надано, а фінансовий моніторинг банку та рішення господарських судів вказали на непрозорість транзакцій та високі ризики легалізації коштів.

    Особливу увагу привернуло й пояснення Яковенко у лютому 2024 року, що вона брала участь у виконанні оборонного держзамовлення на безпілотні системи згідно з постановою КМУ №256. Проте підтверджень реальної поставки комплектуючих чи виконання договору не було надано.

    У липні 2024 року АТ «Універсал Банк» дійшов висновку, що діяльність ФОП Яковенко має ознаки класичної схеми переведення безготівкових коштів у готівку для подальшого неконтрольованого використання. Раніше вже фіксувалися підозріле зростання доходів ТОВ «Скрінтек» у період війни, зокрема через перемоги у підрядах Міністерства оборони за закритими процедурами.

    Вартість безпілотників і комплектуючих досі не оприлюднена, а умови контрактів залишаються засекреченими. Масштабні закупівлі для армії та непрозорість діяльності таких структур викликають обґрунтовані підозри щодо можливого зловживання довірою держави та спотворення цільового використання бюджетних коштів.

  • У Києві викрили схему нелегальних онлайн-казино з оборотом у 83 мільйони гривень

    У Києві викрили схему нелегальних онлайн-казино з оборотом у 83 мільйони гривень

    Бюро економічної безпеки повідомило про підозру організатору незаконних азартних ігор та п’ятьом його спільникам. За даними слідства, мережа онлайн-казино та букмекерських ресурсів працювала без ліцензій і державного контролю, а загальний обіг коштів становив близько 83 мільйонів гривень.

    Схема була організована через p2p-перекази: гравці надсилали гроші безпосередньо на банківські картки підставних осіб. Надалі ці кошти переводилися у готівку, криптовалюту чи іноземну валюту.

    Операційні «офіси» діяли в Києві, Полтаві, Одесі та Харкові. Адміністратори контролювали платежі, використовували спеціальні застосунки для підтвердження транзакцій, вели «бухгалтерію» та регулярно звітували кураторам.

    До схеми були залучені технічні адміністратори, оператори та «дропи», які відкривали банківські рахунки для приховування справжніх обсягів обігу коштів. За даними БЕБ, щоденний оборот становив щонайменше 5 мільйонів гривень.

    Спілкування між учасниками відбувалося лише через месенджери під вигаданими іменами. Для конспірації вони постійно змінювали офіси, техніку та SIM-карти.

    Організатору повідомлено про підозру у незаконній діяльності з організації азартних ігор (ч. 2 ст. 203-2 ККУ) та відмиванні доходів в особливо великому розмірі (ч. 3 ст. 209 ККУ). Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють інших учасників схеми.

  • Компанії «НОВААГРО» постачала зерно окупантам і виводила мільярди в офшори

    Компанії «НОВААГРО» постачала зерно окупантам і виводила мільярди в офшори

    Група компаній «НОВААГРО», яку контролюють колишній нардеп-регіонал Дмитро Шенцев і бізнесмен Сергій Полумисний, вибудувала багаторівневу схему, що поєднує колабораціонізм, ухилення від оподаткування, фіктивне підприємництво та відмивання коштів.

    З початком повномасштабної війни частина елеваторів «НОВААГРО» у Граковому, Великому Бурлуці, Шевченковому та Козачій Лопані опинилася на тимчасово окупованих територіях. Однак замість припинення діяльності керівники компанії налагодили постачання української агропродукції до рф та ОРДЛО.

    Задокументовано продаж майже 70 тонн кукурудзи, що належала ТОВ «Агрома», без жодного обліку та з грубими порушеннями правил зберігання. Розрахунки здійснювалися виключно готівкою, що дозволяло уникати податків.

    Отримані кошти спрямовувалися на закупівлю пального та запчастин у російських постачальників і підконтрольних окупаційній владі структур. Ба більше, техніка та складські приміщення «НОВААГРО» передавалися у користування ворогу, фактично забезпечуючи функціонування економіки рф.

    Через афілійовані структури, зокрема ТОВ «НОВААГРО УКРАЇНА» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «НОВААГРО», укладалися десятки фіктивних контрактів на продаж агропродукції. Більшість із них підписувалися з підставними фірмами, які не вели реальної діяльності.

    Особливо показовим є те, що чимало угод припадало на періоди, коли доступ до складів був фізично неможливим через бойові дії та окупацію. Це вказує на їх штучний характер і використання лише як прикриття для відмивання коштів.

    Крім того, частина продукції продавалася за кордоном через офшорні компанії за ринковими цінами, але без декларування в Україні. Загальний обсяг таких «тіньових» операцій перевищує 5 мільярдів гривень — прямі втрати держбюджету.

    Схеми «НОВААГРО» — це не лише економічні злочини проти держави, а й свідчення співпраці українського бізнесу з окупантами. Розслідування таких випадків має стати показовим прикладом того, що жодна компанія чи посадовець не залишаться поза відповідальністю.

  • Суд арештував готель і 292 млн грн у справі, пов’язаній з бізнесменом Жеваго

    Суд арештував готель і 292 млн грн у справі, пов’язаній з бізнесменом Жеваго

    Голосіївський районний суд Києва наклав арешт на приміщення готелю Військово-Микільського монастиря по вулиці Івана Мазепи, 11, а також на 292 мільйони гривень на рахунку ТОВ «Тіквел Компані». Про це стало відомо з ухвали суду в межах кримінального провадження, відкритого за статтею про відмивання коштів.

    Мова йде про нерухомість площею понад 6,7 тисяч квадратних метрів, що має статус памʼятки архітектури місцевого значення. Саме це приміщення стало предметом довготривалих судових спорів, торгів і фінансових операцій із сумнівним походженням.

    Справу зареєстрували 24 квітня 2025 року. Розслідуванням займається Бюро економічної безпеки. Підставою для кримінального провадження стало повідомлення від ПриватБанку до Держфінмоніторингу про те, що «Тіквел Компані» збирається переказати майже 292 млн грн на рахунок приватного виконавця з призначенням «за придбання на СЕТАМ». У банку виникла підозра, що операція може бути пов’язана з обходом санкцій, накладених на бізнесмена Костянтина Жеваго.

    У грудні 2017 року повʼязане з Жеваго ТОВ «3В Ріелті» придбало цей будинок на торгах Фонду гарантування вкладів. Згодом, через банкрутство фірми, обʼєкт знову виставили на продаж. Переможцем нових торгів стала «Фінансова компанія «Фінтакт» — також фігурант у справах, повʼязаних з Жеваго. Проте навіть після перемоги компанія не викупила майно.

    У 2023 році майно було арештовано в межах справи про розтрату активів банку «Фінанси та Кредит», а після накладення санкцій на Жеваго в лютому 2025 року — на торги виставили знову. Цього разу переможцем стала «Тіквел Компані» — маловідома фірма, зареєстрована в 2021 році, яка до моменту участі в торгах взагалі не здійснювала господарську діяльність.

    До 26 березня 2025 року її власником був депутат Київської облради від «Європейської солідарності» Леонід Глиняний. Після цього компанію переоформили на Ярослава Вербовського, який у подальшому надав фірмі 184 млн грн у вигляді поворотної фінансової допомоги. Ще 111 мільйонів компанія отримала від ПАТ «ЗНКІФ «Каскад-Інвест».

    Слідство припускає, що ці дії могли бути частиною схеми із легалізації коштів сумнівного походження. Зокрема, є підозра, що Жеваго намагається зберегти контроль над активами через підставні компанії, попри офіційне блокування його майна рішенням РНБО.

    Арешт, накладений на будинок і рахунок «Тіквел Компані», покликаний унеможливити проведення подальших операцій до з’ясування джерел коштів і потенційного зв’язку з особами, які перебувають під санкціями.