Позначка: ВАКС

  • Ексдепутат і його сім’я можуть втратити майно через підозру в незаконному збагаченні

    Ексдепутат і його сім’я можуть втратити майно через підозру в незаконному збагаченні

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) звернулася до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) із позовом щодо конфіскації майна колишнього депутата Глухівської міської ради Сумської області Володимира Гриба, а також його дружини Ірини та сина Артема.

    Загальна сума активів, які прокуратура вважає необґрунтованими, становить 4,27 мільйона гривень. Серед них — квартира у Києві площею 53,8 кв. м вартістю 2,77 млн грн, машиномісце на 12,5 кв. м (вартістю 225 тис. грн), а також автомобіль Toyota RAV4 2022 року випуску (вартістю 1,28 млн грн), що оформлений на сина ексдепутата.

    За даними прокурора, родина Гриба не мала достатніх офіційних доходів для придбання цього майна. Тому в САП вважають такі активи необґрунтованими і вимагають їхньої конфіскації на користь держави. На згадане майно вже накладено арешт.

    ВАКС прийняв позов до розгляду та призначив підготовче засідання у справі на 14 серпня 2025 року о 10:30. Засідання відбудеться у приміщенні Вищого антикорупційного суду.

  • Суд звільнив від покарання учасника оборудок із закупівлями для «Укрзалізниці»

    Суд звільнив від покарання учасника оборудок із закупівлями для «Укрзалізниці»

    Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та обвинуваченим Олексієм Біленьким — фігурантом справи щодо масштабних зловживань під час закупівель для ДП «Укрзалізничпостач» у 2014–2016 роках.

    Біленький, громадянин України та Болгарії, втік до Болгарії, але згодом визнав провину, погодився співпрацювати зі слідством і зобов’язався перерахувати 8 млн грн на підтримку ЗСУ.

    Згідно з вироком ВАКС, Біленький брав участь у схемі із завищенням цін на метизну продукцію, яку закуповували через низку підконтрольних йому компаній — ТОВ «Інкомм», ТОВ «Алеварус» та ТОВ «Люксвен». Внаслідок оборудок, за версією обвинувачення, державі було завдано збитків на понад 41 млн грн.

    У межах угоди Біленький надав викривальні показання на інших учасників схеми, а також послався на пом’якшувальні обставини: участь у бойових діях, інвалідність ІІІ групи, та відшкодування збитків у межах інших справ.

    Суд призначив йому 5 років позбавлення волі, штраф 17 тис. грн і заборону обіймати керівні посади протягом 3 років. Але згідно зі ст. 75 КК України, Біленького звільнено від реального відбування покарання, призначивши іспитовий строк у 2 роки.

    За окремим епізодом — видачу завідомо неправдивих документів — його звільнено від відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

    ВАКС також зняв арешт з численного майна Біленького в Україні та Болгарії, попри масштабність справи. У переліку — десятки об’єктів нерухомості, включно з АЗС, квартирами, адміністративними будівлями, автосервісами, земельними ділянками та інфраструктурою як у Київській, так і в Черкаській областях.

    У Болгарії Біленький володіє квартирами, паркомісцями, будівлями, комерційною нерухомістю та земельними ділянками в Софії, Провадії та Доспаті.

    Повний перелік об’єктів включає понад 40 позицій, пов’язаних безпосередньо або через підконтрольних осіб.

  • Крупа залишиться за ґратами до вересня: суд зменшив заставу до 56 мільйонів

    Крупа залишиться за ґратами до вересня: суд зменшив заставу до 56 мільйонів

    Вищий антикорупційний суд подовжив запобіжний захід для колишньої очільниці Хмельницької медико-соціальної експертної комісії Тетяни Крупи. Вона залишатиметься під вартою щонайменше до 7 вересня 2025 року. Водночас суд погодився зменшити розмір застави — тепер її сума становить 56 мільйонів 18 тисяч гривень.

    Рішення ухвалено після розгляду клопотання детектива НАБУ. Якщо Крупа внесе вказану суму, на неї буде покладено суворі обмеження. Зокрема, вона не зможе виїжджати за межі Хмельницького без дозволу, буде зобов’язана здавати документи для виїзду за кордон та не матиме права контактувати з фігурантами справи — як працівниками МСЕК, так і людьми, які зверталися до комісії.

    Тетяна Крупа є підозрюваною у вчиненні злочинів, передбачених статтями 368-5 (незаконне збагачення) та ч. 2 ст. 366-2 (службове підроблення) Кримінального кодексу України. Справу проти неї супроводжує Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

    Раніше ВАКС вже арештував частину майна Крупи. Серед іншого, йдеться про нерухомість та кошти, які посадовиця вивезла з України під час війни. За даними слідства, ця сума перевищує пів мільйона доларів.

    Розслідування триває, а справу Крупи вважають однією з найбільш показових у сфері викриття корупції серед посадовців системи медико-соціальної експертизи.

  • ВАКС розглядає справу міністерки юстиції: слідство вказує на корупційний ланцюг у владі

    ВАКС розглядає справу міністерки юстиції: слідство вказує на корупційний ланцюг у владі

    Сьогодні Вищий антикорупційний суд провів чергове засідання у резонансній справі проти міністерки юстиції Ольги Стефанішиної. Її обвинувачують у розтраті державних коштів. За версією слідства, гроші Мін’юсту виводилися на фіктивну компанію, зареєстровану у квартирі, що належить чинному міністру енергетики Герману Галущенку.

    Поведінка самої Стефанішиної лише підсилює підозри. Міністерка систематично пропускає судові засідання, посилаючись на «міжнародні зустрічі». Окрім того, її неодноразово викривали на фальсифікації декларацій, які мали б засвідчити доброчесність.

    Журналісти з самого початку документують витрати Мін’юсту на справу про надра в США, яка, за задумом, мала б захищати інтереси держави. Але замість залучення штатних юристів міністерства, що фінансуються з бюджету, Стефанішина витратила 3 мільйони доларів на оплату послуг іноземних адвокатів.

    Коли активісти та журналісти почали ставити незручні питання — почались проблеми. Зокрема, ГО «НОН-СТОП», яка фіксувала порушення, зазнала рейдерської атаки. Державна реєстраторка Лопоцюк спочатку незаконно відмовила в перереєстрації організації, а згодом, під час масштабного збою в реєстрах, провела зміну керівництва на основі фальшивих документів. На скаргу особисто реагувала Стефанішина — і передбачувано винесла відмову.

    Справу уважно відслідковують журналісти й антикорупційні активісти, адже вона має ознаки масштабної корупційної змови на найвищому рівні влади.

  • ВАКС конфіскував майно родини чиновників через незрозуміле походження коштів

    ВАКС конфіскував майно родини чиновників через незрозуміле походження коштів

    Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, поданий за матеріалами НАЗК, і конфіскував майно родини з числа державних службовців, визнавши його необґрунтованим. Йдеться про активи загальною вартістю 8,5 мільйона гривень, якими володіли одеські митники та їхній син — посадовець районної ради на Київщині.

    За результатами моніторингу способу життя, Національне агентство з питань запобігання корупції виявило, що в 2021 році подружжя — начальник відділу та головний інспектор Одеської митниці — придбали простору квартиру в Одесі. Паралельно їхній син, який обіймав посаду заступника голови райради на Київщині, став власником столичної квартири та гібридного позашляховика Toyota RAV-4.

    Втім, родина вирішила перестрахуватися: право власності на всі ці активи було оформлено не на себе, а на близьку родичку 1937 року народження. Імовірно, щоб уникнути уваги з боку контролюючих органів.

    Проте спроба сховати майно виявилась марною. Як з’ясувало НАЗК, доходів, які могли б пояснити придбання такого обсягу нерухомості й транспорту, у родини не було. Установи провели фінансовий аналіз та дійшли висновку: ці активи не могли бути набуті законним шляхом. Ба більше, після того як чиновники дізналися про моніторинг, вони терміново позбулися майна — очевидно, намагалися уникнути можливих наслідків.

    Втім, суд вирішив інакше. Активи буде конфісковано відповідно до положень Цивільного кодексу. Вирок може бути оскаржено, але лише протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

    Таким чином, ВАКС ще раз підтвердив: навіть спроба приховати незаконне майно через родичів не рятує від відповідальності.

  • Корупційна справа Чернишова: суд відклав розгляд справи

    Корупційна справа Чернишова: суд відклав розгляд справи

    Вищий антикорупційний суд України відклав розгляд запобіжного заходу для віцепрем’єр-міністра Олександра Чернишова. Причина — заява самого чиновника про неможливість бути присутнім у суді через участь у засіданні Кабінету Міністрів.

    Це перше засідання у справі після того, як Чернишов, який перебував за кордоном, повернувся в Україну і отримав підозру від Національного антикорупційного бюро. За версією слідства, йдеться про серйозні корупційні порушення, деталі яких поки не розголошують офіційно. Водночас у публічному просторі лунають припущення, що справа може стосуватися періоду його роботи на посаді міністра розвитку громад або керівника “Нафтогазу”.

    Раніше повідомлялося, що детективи НАБУ чекали на повернення Чернишова до країни, щоб особисто вручити йому підозру. Ймовірно, його участь у Кабміні в день суду лише затягує процес притягнення до відповідальності.

  • Lexus і квартира майже за 8 млн: суд конфіскував активи родини харківського поліцейського

    Lexus і квартира майже за 8 млн: суд конфіскував активи родини харківського поліцейського

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) залишила без змін рішення суду першої інстанції, яким визнано необґрунтованими активи родини співробітника Харківського районного управління поліції. Йдеться про позашляховик Lexus LX 450D та частину вартості квартири у Харкові — разом майже на 8 мільйонів гривень.

    Як повідомляє видання «Закон і Бізнес» із посиланням на Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), підставою для ухвалення такого рішення стали результати спільної роботи НАЗК, ДБР, НАБУ та САП.

    Згідно з матеріалами справи, правоохоронець і його дружина володіють автомобілем Lexus 2018 року випуску вартістю 3,8 млн грн, а також квартирою в Харкові ринковою ціною 5,8 млн грн. Проте аналіз офіційних доходів та заощаджень подружжя свідчить, що їхніх коштів не вистачило б на придбання ані автомобіля преміумкласу, ані нерухомості.

    Відтак суд визнав частину вартості квартири — 4 мільйони гривень — і повну вартість авто необґрунтованими активами, які буде стягнуто в дохід держави відповідно до статті 290 Цивільного кодексу України. Рішення набрало законної сили одразу після проголошення.

    Це ще один приклад того, як завдяки механізму моніторингу способу життя та ефективній міжвідомчій співпраці вдається виявляти та вилучати незаконно набуте майно посадовців.

  • Пашинському продовжили запобіжні заходи: ВАКС вважає, що він тисне на слідство

    Пашинському продовжили запобіжні заходи: ВАКС вважає, що він тисне на слідство

    Вищий антикорупційний суд подовжив запобіжні заходи для колишнього народного депутата та голови Об’єднання організацій роботодавців “Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України” Сергія Пашинського. Причина — загроза втечі та перешкоджання слідству. Про це стало відомо з матеріалів кримінального провадження, оприлюднених виданням 368.media.

    Пашинського підозрюють одразу за кількома статтями Кримінального кодексу України:

    • ч. 4 ст. 28 (організація злочинної групи),

    • ч. 5 ст. 191 (розтрата в особливо великих розмірах),

    • ч. 1 ст. 255 (створення злочинної організації).

    Справу веде НАБУ під процесуальним керівництвом САП. За версією слідства, Пашинський ще у 2014 році, разом з бізнесменом Сергієм Тищенком, організував схему заволодіння 97 тисячами тонн арештованих нафтопродуктів, які мали бути націоналізовані як активи олігарха-втікача Сергія Курченка. Сума збитків, за оцінкою слідства — понад 1 мільярд гривень.

    Особливу увагу детективів привернув факт тиску на свідків. Один із ключових — колишній заступник Міністра оборони — прямо заявив про погрози звільненням з боку Пашинського у разі відмови підписувати документи з неправдивими відомостями про паливо.

    Крім того, слідство звернуло увагу на використання Пашинським ЗМІ для тиску на процес, а також на особисті зв’язки зі свідками, з якими він, попри заборону, міг спілкуватися.

    Окремо розслідується пов’язане кримінальне провадження №52024000000000066 за ч. 2 ст. 364 КК — зловживання владою під час тиску на одного зі свідків.

    За словами прокурора САП, Пашинський має реальні ризики для втечі. Він має паспорт для виїзду за кордон і здійснив 10 поїздок за межі України з 2019 року. З огляду на це, суд залишив обов’язок зберігати паспорти в органах державної влади.

    Також Пашинського зобов’язано:

    • з’являтися за викликом до НАБУ, САП та суду;

    • повідомляти про зміну місця проживання;

    • утримуватися від контактів з іншими фігурантами та свідками справи.

    Обов’язки діятимуть до 14 липня 2025 року.

    Незважаючи на арешт, Пашинський уникнув СІЗО, вийшовши під заставу в розмірі 272,52 млн грн. Гроші внесли шість компаній, пов’язаних із ним через ООР “Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України”:

    • ТОВ «Українська бронетехніка» — 62,52 млн грн

    • ТОВ «Равіонікс» — 60 млн грн

    • ТОВ «Термал Віжн Текнолоджис» — 40 млн грн

    • ТОВ «МЗАТЗ» — 43 млн грн

    • ТОВ «Системний електронний експорт» — 32 млн грн

    • ТОВ «УМО Україна» — 35 млн грн

    Ці фірми мають сукупну заборгованість перед Міноборони на 364 млн грн, що викликає питання щодо реальних джерел внесення застави.

    На думку слідства, ці компанії де-факто контролюються самим Пашинським, що дозволяє припустити — кошти були внесені з його активів.

    Згідно з даними розслідування, за весь період політичної кар’єри Пашинський задекларував лише 18,14 млн грн, його дружина — 13,07 млн грн. Але фактично родина володіє:

    • елітною нерухомістю — будинками, каплицею, квартирами в новобудовах;

    • дорогими автомобілями;

    • моторним судном;

    • земельними ділянками;

    • цінними паперами та грошовими активами.

    Ці активи були враховані при визначенні розміру застави, а сама сума визнана судом пропорційною фінансовому стану підозрюваного.

  • ВАКС обрав запобіжні заходи ексдетективу БЕБ і слідчому Нацполіції за вимагання хабаря

    ВАКС обрав запобіжні заходи ексдетективу БЕБ і слідчому Нацполіції за вимагання хабаря

    Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) обрав запобіжні заходи двом колишнім правоохоронцям, яких підозрюють у вимаганні великого хабаря від підприємця. Йдеться про колишнього детектива Бюро економічної безпеки Артема Мацієвського та ексслідчого Нацполіції Владислава Біликова.

    За даними Центру протидії корупції, суд постановив взяти Мацієвського під варту. Однак він може вийти на свободу у разі внесення застави в розмірі 4 мільйони гривень.

    Його спільник Біликов отримав м’якший запобіжний захід — застава в 900 тисяч гривень із п’ятиденним терміном на внесення коштів.

    Крім фінансових умов, суд визначив обом фігурантам перелік обов’язкових обмежень:

    • прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;

    • не покидати межі Києва без дозволу суду;

    • повідомляти про зміну місця проживання чи роботи;

    • утримуватись від спілкування між собою та зі свідками у справі;

    • здати всі закордонні паспорти на зберігання.

    Як повідомляють НАБУ та САП, Мацієвський та Біликов вимагали 150 тисяч доларів у керівника приватної компанії в обмін на уникнення кримінального переслідування. Обіцяли також «розморозити» рахунки підприємства.

    Слідство стверджує, що обидва правоохоронці здійснювали психологічний тиск на бізнесмена — залякували вироком, конфіскацією майна та невідворотністю підозри, якщо той не погодиться на «вирішення питання».

    Після викриття, обидва були звільнені з органів. Досудове розслідування триває, справу розглядає НАБУ під процесуальним керівництвом САП.

  • Фігурант справи про розкрадання в “Харківобленерго” Міндіч вийшов під заставу 8 мільйонів

    Фігурант справи про розкрадання в “Харківобленерго” Міндіч вийшов під заставу 8 мільйонів

    9 червня з-під варти вийшов один з ключових фігурантів гучного антикорупційного розслідування — бізнесмен Леонід Міндіч. Його підозрюють в організації масштабної схеми розкрадання коштів під час закупівель трансформаторного обладнання для АТ “Харківобленерго”. Згідно з рішенням Вищого антикорупційного суду, за нього внесено заставу у розмірі 8 мільйонів гривень.

    Про це повідомила речниця ВАКС Олеся Чемерис у коментарі “Українській правді”.

    За версією слідства, у 2021–2022 роках “Харківобленерго” уклало контракти на постачання 11 904 одиниць трансформаторного обладнання та 79 425 електровимірювальних приладів із двома фірмами, які нібито були спеціально обрані керівництвом компанії. Ціни на обладнання, як вказує НАБУ, були завищені на 132,5 млн грн. Окремі позиції — у п’ять разів.

    Унаслідок часткового виконання контракту компанії зазнали збитків у розмірі 12,5 млн грн, ще 120 млн могли бути розкрадені, але цього вдалося уникнути.

    Леоніда Міндіча було затримано під час спроби залишити територію України. Його взяли під варту, однак тепер, після внесення визначеної судом застави, підозрюваний вийшов на волю з низкою зобов’язань:

    • прибувати за першою вимогою до слідчих;

    • не залишати Київ та Київську область без дозволу;

    • повідомляти про зміну місця проживання;

    • утримуватися від спілкування з іншими фігурантами справи;

    • здати закордонні паспорти;

    • носити електронний браслет.

    Центр протидії корупції вказує, що Леонід Міндіч — двоюрідний брат Тимура Міндіча, бізнесмена і співвласника студії “Квартал 95”, у якій працював Володимир Зеленський до обрання президентом. За даними депутата Ярослава Железняка, ФОП Тимура Міндіча зареєстрований у квартирі, що належить Леоніду Міндічу. Це може свідчити про не лише родинні, а й потенційно ділові зв’язки між ними.

    Слідство вважає, що саме Леонід Міндіч контролював компанії, які виграли сумнівні тендери. Згідно з відкритими даними, він є власником і керівником щонайменше п’яти юридичних осіб:

    • ТОВ “БОДИЛЕ”

    • ТОВ “КОМПАНІЯ „НОВИЙ ШЛЯХ”

    • ТОВ “ГЛОБАЛ МІНАР”

    • ТОВ “МАЕСТРО КИЇВ”

    • ТОВ “ЕНБУД”

    У компанії підтвердили наявність кримінального провадження, але наголосили, що йдеться про колишніх, а не діючих працівників. Там уточнили, що з 30 жовтня 2023 року акціонером АТ “Харківобленерго” є АТ “Українські розподільні мережі”, а в квітні 2024 року відбулася зміна керівництва.

    Керівником компанії у період реалізації корупційної схеми був Костянтин Логвиненко, якого НАБУ також згадує у своїх документах.