Govoritinfo.com

Позначка: укриття

  • Гроші виділили, укриття немає: у Деснянському районі розслідують можливу корупцію

    Гроші виділили, укриття немає: у Деснянському районі розслідують можливу корупцію

    У початковій школі №311 на столичній Троєщині досі не збудували укриття, хоча на його створення ще у 2024 році з державного бюджету виділили 52,4 млн грн. Будівельні роботи фактично не просунулися, а правоохоронці розслідують можливе розкрадання коштів. Водночас компанія-підрядник продовжує отримувати нові багатомільйонні державні замовлення.

    Про ситуацію повідомило «Слідство.Інфо».

    Тендер на будівництво споруди подвійного призначення з функцією протирадіаційного укриття школа оголосила наприкінці липня 2024 року. Уже 11 вересня з ТОВ «МС-Білд» підписали договір на повну суму фінансування — 52,4 млн грн. Завершити проєкт планували до грудня 2025 року.

    Проте за понад рік на об’єкті виконали лише мінімальні підготовчі роботи. Як з’ясували журналісти, на території викопано котлован і частково облаштовано підлогу, але стіни укриття досі не зведені. У школі стверджують, що споруду планують зробити придатною для використання до вересня 2026 року, а повністю завершити — до кінця року.

    Будівництво укриття стало частиною кримінального провадження щодо можливого масштабного розкрадання бюджетних коштів під час ремонтів освітніх і медичних закладів у Деснянському районі. За версією слідства, посадовці районного управління освіти могли діяти у змові з представниками підрядної компанії, підписуючи акти виконаних робіт, які фактично не були завершені або були виконані неналежно.

    Окремі факти викликали додаткові питання у правоохоронців. Зокрема, компанія «МС-Білд» не перебуває за юридичною адресою, не має достатньої кількості працівників і виробничих потужностей для реалізації великих проєктів. Попри це, фірма продовжує вигравати тендери.

    Лише у 2025 році підприємство уклало 17 договорів на загальну суму 181,6 млн грн. Найбільший із них — реконструкція ліцею у Вишневому вартістю 171 млн грн. Частина підрядів стосується ремонтів освітніх закладів у тому ж Деснянському районі.

    За словами голови Деснянської РДА Максима Бахматова, через зрив будівництва укриттів у чотирьох школах район був змушений повернути до бюджету понад 100 млн грн. Загалом із початку повномасштабної війни до суду передали 94 справи, пов’язані з укриттями у столиці, однак реальний вирок винесено лише в одному випадку.

    Справу щодо можливого розкрадання коштів під час будівництва укриття у школі №311 наразі продовжують розглядати в суді, а сама школа досі залишається без повноцінного захисту для дітей у разі повітряної тривоги.

  • Мер Ніжина Олександр Кодола просить мільйони в уряду, поки аудитори знаходять «розпил» на місцях

    Мер Ніжина Олександр Кодола просить мільйони в уряду, поки аудитори знаходять «розпил» на місцях

    За інформацією наших джерел, у кулуарах Ніжинської міської ради паніка після останньої ревізії Держаудитслужби (ДАСУ), яка виявила значні фінансові розтрати бюджетних коштів та міжнародної допомоги.

    Як повідомляє джерело, мер Ніжина Олександр Кодола причетний до розкрадання допомоги міжнародних партнерів та активно намагається зам’яти скандал. Водночас, за інформацією джерела, “справа вже в прокуратурі”.

    Нагадаємо, Ніжинська мерія активно хизувалась цифрами отриманої міжнародної допомоги від Данії, Японії, США та ще десятка країн в розмірі 459 мільйонів гривень.

    Водночас, поки західні партнери на фоні гуманітарної катастрофи фінансують закупку генераторів та ліків для Ніжина, місцеві чиновники (УЖКГ) виписують собі премії в розмірі до 310%.

    За інформацією джерела, сума порушень “на преміях” склала 2,6 млн грн.

    Також, за інформацією нашого джерела у Ніжинській міськраді, перевірка аудиторів виявила порушення при будівництві захисної споруди для гімназії №6.

    Так, за інформацією джерела, побудована  за 4,7 млн гривень захисна споруда, яка за документами мала бути “заглиблена”, фактично має вигляд “будки на поверхні”.

    “Це не просто корупція, це підстава під удар дітей, на безпеку яких іноземні фонди виділяють кошти”, – зазначає джерело.

  • Директор фірми привласнив понад 1,2 млн грн під час ремонту укриттів у столичному університеті

    Директор фірми привласнив понад 1,2 млн грн під час ремонту укриттів у столичному університеті

    Поліція Києва повідомила про підозру директору підрядної компанії, який, за даними слідства, організував схему розкрадання бюджетних коштів під час ремонту укриттів у гуртожитках одного з провідних університетів столиці. Загальна сума завданих збитків перевищує 1,2 мільйона гривень.

    Слідчі встановили, що керівник компанії уклав договори на проведення ремонтних робіт із ліквідації аварійного стану укриттів у двох гуртожитках. Під час виконання робіт він навмисно завищив обсяги виконаних робіт і вартість будівельних матеріалів, зазначених у кошторисній документації.

    Фактично ж, за даними правоохоронців, підрядник використовував значно дешевші матеріали, ніж ті, що були передбачені проєктом. Різницю між задекларованою та реальною вартістю робіт і матеріалів було використано для незаконного збагачення.

    Для реалізації схеми директор залучив заступника головного інженера університету. Посадовець, за версією слідства, підписував підроблені акти виконаних робіт, у яких зазначалися неправдиві дані щодо їх обсягів і вартості. Саме ці документи стали підставою для перерахування коштів підрядній компанії.

    У результаті таких дій бюджет університету зазнав збитків на суму понад 1,2 мільйона гривень. Правоохоронці кваліфікують дії фігурантів як привласнення бюджетних коштів в умовах воєнного стану, що передбачає сувору кримінальну відповідальність.

    Досудове розслідування триває. Поліція встановлює повне коло осіб, причетних до схеми, а також перевіряє інші договори на проведення ремонтних робіт у навчальних закладах столиці.

  • Збитки бюджету Херсона через фіктивні ремонти укриттів перевищили 5 млн грн

    Збитки бюджету Херсона через фіктивні ремонти укриттів перевищили 5 млн грн

    На Херсонщині викрили корупційну схему під час ремонту та реконструкції укриттів, через яку бюджет зазнав збитків на понад 5,5 млн грн.

    За даними правоохоронців, керівник приватної будівельної компанії уклав угоди з громадами Херсонського району та міста Херсона. У 2023 році він завищив обсяги та вартість робіт під час капітального ремонту укриття в опорному ліцеї. З бюджету було перераховано понад 4 млн грн, з яких понад півмільйона було незаконно привласнено.

    Інженер технічного нагляду, який мав контролювати виконання робіт, фактично ігнорував перевірки та підписав фіктивні акти, що спричинило додаткові збитки на суму майже 490 тис. грн.

    У 2024 році та сама компанія повторила схему під час реконструкції укриття у медичному закладі Херсона, який також використовується як сховище під час обстрілів. Завищення даних у документації дозволило безпідставно отримати ще понад 5 млн грн.

    Правоохоронці наразі розслідують усі обставини справи та встановлюють причетних осіб до незаконного привласнення коштів.

  • У Березнегуватому замовили шкільне укриття за 84 мільйони з цінами вище ринкових

    У Березнегуватому замовили шкільне укриття за 84 мільйони з цінами вище ринкових

    Відділ освіти, культури, молоді та спорту Березнегуватської селищної ради Миколаївської області наприкінці грудня уклав договір на будівництво укриття для гімназії №2 вартістю 84,63 млн грн. Підряд отримало ТОВ «Будівельна компанія “Базіс”».

    Згідно з умовами договору, до кінця 2026 року мають звести підземне укриття, розраховане на 239 осіб. Проєкт передбачає окремі приміщення для дітей різного віку, санвузли, буфет, комору, роздягальні, резервне водо- та електропостачання, доступ для маломобільних осіб, а також гідроізоляцію та утеплення.

    Проєктну документацію розробило ТОВ БТК «Граніт-В». У 2025 році її скоригували з урахуванням змін кошторисної зарплати та оновлених інженерно-геологічних вишукувань. Позитивний експертний звіт надала філія державної експертизи у Миколаївській області. Технічний нагляд за 1,17 млн грн виконуватиме ТОВ «Пром-арт-проєкт».

    Це вже друга спроба збудувати укриття для гімназії. У 2024 році замовник уклав договір з ТОВ «Арена спорт 2011» на 59,29 млн грн, однак угоду розірвали влітку після виконання робіт лише на 1,51 млн грн.

    Завищені ціни в кошторисі

    Аналіз кошторису виявив суттєві розбіжності з ринковими цінами на ключові матеріали. Зокрема, арматуру класу А-ІІІ діаметром 16 мм заклали по 43 740 грн за тонну, тоді як комерційні пропозиції на ринку та закупівлі для аналогічних об’єктів у регіоні на 20–25% дешевші.

    Бетон класу В30 у кошторисі фігурує за ціною до 6 060 грн за кубометр, хоча місцеві виробники та галузеві дані показують значно нижчі середні ціни.

    Окрему увагу привертає вартість герметичних і захисно-герметичних дверей для укриття — від 174 до 191 тис. грн за квадратний метр. Це в рази дорожче за ціни спеціалізованих виробників дверей для бомбосховищ і навіть банківських сховищ.

    Також завищеною виглядає ціна на асфальтобетон, який у кошторисі вписали по 7 311 грн за тонну, тоді як пропозиції заводів у регіоні нижчі на 12–30%.

    Лише за кількома перевіреними позиціями ймовірна переплата може перевищувати 4 млн грн.

    Закупівля з одним учасником і моніторинг

    Підрядник був єдиним учасником відкритих торгів. Вимоги до учасників були мінімальними: підтвердження наявності техніки, працівників і досвіду виконання аналогічних робіт. Як доказ досвіду «БК “Базіс”» подала договір ще 2012 року на реконструкцію школи в Березнегуватому.

    Закупівля потрапила під моніторинг. Аудиторів, зокрема, зацікавило, чи надсилав замовник запрошення потенційним учасникам, адже частину документів переможець завантажив уже через 10 хвилин після оголошення торгів. Замовник заявив, що нікого не запрошував, а оперативність пояснив «самоорганізованістю» компанії.

    Порушень не побачили й у тому, що частина документів щодо персоналу була подана російською мовою без перекладу українською.

    Хто стоїть за підрядником

    Відділ освіти Березнегуватської селищної ради очолює Світлана Тригуб, головою громади є Сергій Бойко.

    ТОВ «Будівельна компанія “Базіс”» зареєстроване у 2005 році в Миколаєві. Компанією володіє та керує Євген Дахов. Фірма має ділові зв’язки з низкою будівельних структур у регіоні та брала участь у резонансних забудовних проєктах. З 2017 року компанія отримала державних підрядів на понад 95 млн грн, і нинішній контракт є для неї найбільшим.

  • Харків за 30 км від фронту: як і за які гроші будують лікарню-укриття

    Харків за 30 км від фронту: як і за які гроші будують лікарню-укриття

    Наприкінці 2025 року одним із найбільших державних тендерів стала закупівля на розширення Обласної клінічної лікарні у Харкові з будівництвом підземного укриття. Загальна вартість проєкту — 2,45 млрд грн. Об’єкт, який отримав назву «Ковчег», мають завершити лише у 2029 році, попри те, що лікарня розташована приблизно за 30 км від лінії фронту і регулярно потрапляє під обстріли дронів, артилерії та ракет.

    Проєкт передбачає реконструкцію існуючих корпусів та зведення масштабного підземного укриття, яке в перспективі має виконувати функцію захищеного медичного простору. Водночас у найближчі роки він не зможе реально посилити безпеку пацієнтів і медперсоналу, оскільки будівництво розтягнуте майже на чотири роки.

    Окрему увагу привертає кошторис робіт. У документації зазначені ціни на будівельні матеріали, які суттєво перевищують ринкові. Зокрема, бетон класу В25 закладено по 6 164 грн за кубічний метр, тоді як місцеві виробники пропонують його за цінами від 3 710 до 4 572 грн/м³. Така різниця може формувати потенційну маржу в десятки мільйонів гривень лише на одному виді матеріалу.

    Конкуренція на тендері була формальною. Єдиним суперником переможця виступило ТДВ «Житлобуд-2», яке подало дорожчу пропозицію і не знижувало ціну під час аукціону. Це створює враження імітації конкурентної боротьби при проведенні закупівлі.

    Не до кінця визначеними залишаються і джерела фінансування. Спочатку частину витрат планували покривати у 2026 році коштом Національної служби здоров’я України, однак сам тендер завершили лише 31 грудня 2025 року. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко публічно згадував, що фінансування може здійснюватися з державного бюджету, за рахунок міжнародних партнерів та місцевих бюджетів, проте чіткої фінансової моделі наразі не оприлюднено.

    Підрядником проєкту став консорціум «Білдінг Груп», який за останній час зосередив у своїх руках низку масштабних медичних будівництв у Харківській області. Зокрема, він отримав контракт на добудову онкологічного центру в Харкові вартістю близько 3 млрд грн, а також на реконструкцію Центральної міської лікарні в Ізюмі за 1,04 млрд грн.

    Консорціум об’єднує місцеві компанії ТОВ «Індастріал Білдінг Груп» та ПП «Промтекс», керівником яких є Сергій Кубарєв. За даними публічних реєстрів, починаючи з 2016–2017 років ці компанії отримали державних контрактів на суму понад 4,2 млрд грн.

    Будівництво «Ковчега» подається як стратегічний проєкт для медицини прифронтового Харкова. Водночас затягнуті строки реалізації, питання до кошторису та концентрація підрядів в одних руках викликають дедалі більше запитань щодо ефективності використання бюджетних коштів і реальної користі об’єкта в умовах війни.

  • Олега Кіпера пов’язують із рейдерськими схемами та розкраданням коштів на Одещині

    Олега Кіпера пов’язують із рейдерськими схемами та розкраданням коштів на Одещині

    Колишнього прокурора Києва, а нині очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера низка джерел та заявників пов’язують із функціонуванням організованої групи, яка, за їхніми твердженнями, спеціалізується на рейдерстві, виведенні активів з-під санкцій та привласненні бюджетних коштів. Йдеться як про комерційне майно, так і про кошти державних та міжнародних програм, зокрема спрямованих на будівництво укриттів.

    Одним із найбільш резонансних епізодів називають конфлікт навколо активів родини Ксенофонтових. Після смерті бізнесмена Олександра Ксенофонтова у 2020 році, за твердженням заявників, було ініційовано низку кримінальних проваджень, які вони вважають сфальсифікованими. У результаті цих дій Оксану Ксенофонтову було виселено з житла, а бізнес-структури родини — штучно доведено до боргового стану. Згодом активи, зокрема ТОВ «КК Патріарх Холл», перейшли під контроль компанії «Ньюлайт».

    У матеріалах, які перебувають у розпорядженні заявників, фігурують також імена Сергія Шапрана, Володимира Осіпова та Ігоря Скорохода. Окрему увагу вони звертають на можливий конфлікт інтересів: дружина Олега Кіпера Ірина, за наявною інформацією, має фінансові зобов’язання на суму близько 25 мільйонів гривень перед дружиною Володимира Осіпова.

    Окремий блок звинувачень стосується будівництва захисних укриттів в Одеській області. У Вигоднянській громаді, за твердженнями джерел, тендер на суму близько 97 мільйонів гривень отримала компанія «Давмір Строй». У документах, які аналізували заявники, йдеться про ймовірне завищення вартості будівельних матеріалів, зокрема бетону та арматури, що могло призвести до розкрадання значних сум, у тому числі коштів міжнародної допомоги в межах програми Ukraine Facility.

    Схожі підозри озвучуються і щодо проєктів у Вилківській міській раді, де фігурує «Південна Українська Будівельна Компанія», а також у селі Маяки, де, за твердженням заявників, представники місцевої влади спільно з приватними структурами могли привласнювати кошти міжнародної допомоги через фіктивне або завищене будівництво.

    Особливу роль у цій вертикалі, за словами джерел, відіграє Сергій Шапран. Його пов’язують із бізнес-інтересами, які нібито мають сліди російського походження, а також із компаніями, через які, за версією заявників, здійснювалося зняття арештів з активів осіб, що перебувають під санкціями. Попри затримання Шапрана у 2025 році під час спроби виїзду за кордон, учасники схем, як стверджують джерела, уникають реальної відповідальності.

    Окреме занепокоєння викликає реакція правоохоронних органів. За наявною інформацією, судові ухвали про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у низці випадків залишаються без виконання. Це, на думку заявників, може свідчити про системну корупційну кругову поруку між посадовцями та правоохоронними структурами.

    Наразі всі викладені обставини мають характер заяв і тверджень сторін, а остаточну правову оцінку їм може надати лише суд. Водночас масштаб і чутливість описаних схем у період повномасштабної війни викликають значний суспільний резонанс та потребують публічного і неупередженого розслідування.

  • Будівництво укриття для ліцею в Балаклії обійшлося бюджету на мільйони дорожче

    Будівництво укриття для ліцею в Балаклії обійшлося бюджету на мільйони дорожче

    Безпека дітей у прифронтовій Балаклії стала універсальним прикриттям для сумнівних бюджетних рішень, ухвалених у режимі фактичної адміністративної тиші. Під приводом нагальної необхідності будівництва укриття для ліцею № 2 питання вартості, обґрунтованості кошторисів і реального контролю були повністю виведені за межі публічної дискусії.

    Умови війни у цьому випадку перетворилися на зручний аргумент, який дозволяє не ставити запитань. Сам факт обстрілів використовується як аксіома, що нібито не допускає перевірки цифр, строків і процедур. У результаті безпековий проєкт перетворився на закриту фінансову конструкцію, де контроль замінено формальністю.

    Весь процес будівництва укриття був реалізований у замкненому контурі управлінських рішень. Стратегічний напрям формувався на рівні обласної адміністрації, галузева координація здійснювалася профільним департаментом, а рішення на рівні громади приймалися без зовнішнього нагляду. Кінцеві параметри закупівлі, умови договору та його супровід залишилися в руках одного структурного підрозділу. Така концентрація повноважень фактично усунула будь-які запобіжники.

    Закупівля будівельних робіт з очікуваною вартістю 7 433 410,39 гривні відбулася без реальної конкуренції. У торгах взяв участь лише один учасник, який автоматично став переможцем. Відсутність альтернативних пропозицій нівелювала саму ідею цінового стримування та перетворила формальну прозорість процедури на ілюзію.

    5 грудня 2025 року відділ освіти уклав договір № 204 з приватним підприємством «Будівельна фірма “ПРОМТЕКС”». Попри декларований короткий термін виконання робіт до кінця року, документ містить положення, які дозволяють змінювати строки та вартість без чітко визначених обмежень. Фактичний контроль за виконанням робіт обмежився підписанням актів без незалежного технічного нагляду.

    Аналіз кошторисної документації свідчить про системне завищення вартості матеріалів без жодного технічного або ринкового обґрунтування. Анкери для георешітки закладені за ціною 32,64 гривні при базовій вартості 32,00 гривні. Будівельні болти включені до кошторису з розрахунку 171 360 гривень за тонну при ринковій ціні близько 168 000 гривень. Аналогічна ситуація з брусками хвойних порід, вартість яких зросла до 11 424 гривень за кубічний метр, та георешіткою, закладеною по 234,60 гривні замість 230,00.

    На перший погляд ці відхилення можуть здаватися незначними, однак у масштабах усього проєкту вони формують системну переплату. Сукупно завищення кошторису сягає близько 30 відсотків від загальної вартості робіт. У грошовому еквіваленті це понад 2,2 мільйона гривень бюджетних коштів, які були витрачені без належного економічного обґрунтування.

    Таким чином, укриття для навчального закладу в прифронтовій громаді стало не лише інфраструктурним об’єктом, а й прикладом того, як війна використовується як універсальний індульгенційний аргумент. Під гаслом захисту дітей зникає конкуренція, стирається контроль і розмивається відповідальність, а бюджет перетворюється на ресурс, доступний для безкарного маневру.

  • Понад 600 млн на укриття: у Миколаївській області заявляють про масштабну схему розкрадання

    Понад 600 млн на укриття: у Миколаївській області заявляють про масштабну схему розкрадання

    У Миколаївській області викрито ймовірну масштабну схему розкрадання бюджетних коштів, виділених на будівництво та ремонт захисних споруд. Йдеться про системні зловживання під час реалізації проєктів у Вознесенському районі, де гроші, призначені для безпеки населення в умовах війни, могли бути спрямовані на користь афілійованих приватних структур.

    За інформацією джерел, ключову роль у схемі відіграє керівництво Вознесенської районної державної адміністрації. Центральною фігурою називають голову РДА Олександра Кукурузу, якого пов’язують із забезпеченням перемоги на тендерах заздалегідь визначеним компаніям. Саме ці фірми отримували найбільші підряди на будівництво та ремонт укриттів.

    Загальна сума контрактів, освоєних трьома компаніями — ТОВ «Перша українська будівельна», ТОВ «Господар-2» та ТОВ «Голнест», — перевищує 600 мільйонів гривень. Усі ці підряди були зосереджені в межах одного району, що вже саме по собі викликає питання щодо конкуренції та прозорості процедур.

    За наявною інформацією, зв’язки між керівництвом РДА та підрядниками мають як родинний, так і політично-діловий характер. Зокрема, власника ТОВ «Перша українська будівельна» Сергія Ткаченка пов’язують родинні стосунки з головою Вознесенської РДА: їхні дружини є рідними сестрами. Саме ця компанія без попереднього релевантного досвіду отримала підряди на суму близько 230 мільйонів гривень виключно у Вознесенському районі. За окремими об’єктами фіксувалися ознаки завищення вартості будівельних матеріалів на мільйони гривень.

    Інша компанія — ТОВ «Голнест» — пов’язується з Володимиром Подоляном, якого джерела називають однопартійцем та особою з близького оточення керівника РДА. Ця фірма отримала понад 120 мільйонів гривень за роботи з ремонту укриттів.

    Окремий елемент схеми, за даними джерел, полягає у фінансовому контролі над інфраструктурою. Повідомляється, що Олександр Кукуруза володіє контрольним пакетом акцій ПАТ «Первомайська МПМК». Саме у цієї компанії підрядники вимушені орендувати будівельну техніку, що створює замкнений цикл перерозподілу бюджетних коштів на підконтрольні активи.

    Механізм реалізації схеми, за словами співрозмовників, будувався через замовників робіт — зокрема керівників відділів освіти. У тендерній документації створювалися дискримінаційні умови, які фактично унеможливлювали участь сторонніх компаній. Також йдеться про фальсифікацію довідок про досвід, використання інсайдерської інформації для оперативної подачі пропозицій і формальне відхилення заявок конкурентів.

    Окрему роль у функціонуванні схеми, за твердженнями джерел, могли відігравати посадовці обласного рівня — зокрема представники обласної військової адміністрації, департаменту містобудування, податкових органів та правоохоронних структур, які забезпечували відсутність належної реакції на численні сигнали про порушення.

    У підсумку йдеться про ймовірне нецільове використання коштів, призначених для захисту цивільного населення в умовах воєнного стану. За словами співрозмовників, масштаби схеми дозволяють говорити не про окремі зловживання, а про організовану систему з чітким розподілом ролей.

  • Журналісти показали реальний стан укриттів у Києві

    Журналісти показали реальний стан укриттів у Києві

    У четвертий рік війни кияни опинилися заручниками ілюзії безпеки у власних оселях. За офіційними даними КМДА, у столиці функціонують понад чотири тисячі укриттів, які нібито здатні вмістити все населення. Проте журналістські розслідування та аналіз судових справ демонструють зовсім іншу картину: більшість приміщень занедбані, приватні або непридатні для реального захисту під час балістичних атак.

    Особливо критичною є ситуація на лівому березі Києва, де навіть станції метро позначені як «прості укриття» через малу глибину залягання. За даними досліджень, у загальнодоступних захисних спорудах цивільного захисту можуть сховатися лише трохи більше п’ятдесяти тисяч осіб, що становить лише півтора відсотка населення міста. Решта ж змушена покладатися на підвали панельних будинків, які часто не витримують руйнування будівель.

    Корупційний аспект ситуації не менш вражає. За останні роки на ремонт і будівництво сховищ витрачено понад два з половиною мільярда гривень, однак більшість тендерів отримали фірми-одноденки з мінімальним статутним капіталом. Систематичні переплати на будматеріалах та закупівля непотрібного обладнання, як-от барабани та овочерізки за захмарними цінами, свідчать про глибоку корупцію на всіх рівнях.

    Доступ до інформації про справжній стан укриттів обмежений: чотири з десяти районних адміністрацій відмовляються надавати дані, аргументуючи це службовою таємницею. Це створює ілюзію безпеки, яка розбивається під час першої серйозної атаки. Навіть масштабні тендери та кошти не рятують життя киян, якщо за організацією стоїть мережеве відмивання грошей і безкарність чиновників.

    Трагедії останніх років, коли внаслідок ракетних ударів загинуло десятки людей, включно з дітьми, демонструють ціну цієї паперової безпеки. Система, у якій лояльність до керівників важить більше за життя дітей, не здатна забезпечити справжній захист. Без радикального очищення від корупції та реальних покарань для організаторів схем безпека Києва залишатиметься привілеєм для обраних.