Позначка: українська освіта

  • «До чого готують наших дітей?»: вірш про смерть у підручнику для 8 класу спричинив скандал

    «До чого готують наших дітей?»: вірш про смерть у підручнику для 8 класу спричинив скандал

    В Україні спалахнула дискусія навколо шкільного підручника із зарубіжної літератури для восьмого класу. Причиною став вірш давньогрецького поета Тіртея «Добре вмирати тому…», у якому оспівується загибель воїна за батьківщину, а втеча з рідної землі змальовується як ганебний учинок. Частина українців обурилася тим, що такі рядки пропонують вивчати дітям під час повномасштабної війни, коли багато школярів уже пережили втрату близьких або вимушене переселення.

    Обговорення розпочалося після допису користувачки соціальної мережі Threads, яка звернула увагу на зміст твору в підручнику для восьмого класу за редакцією Ольги Ніколенко.

    ФОТО: Допис користувачки, яка обурена віршем шкільної програми

    Жінку обурило, що школярі віком приблизно 13–14 років мають читати поезію, у якій смерть на полі бою подається як прояв найвищої доблесті.

    Особливе невдоволення викликали рядки, у яких автор протиставляє загибель захисника долі людини, змушеної залишити рідну землю разом із родиною.

    На думку авторки допису, у сучасних українських реаліях такі формулювання можуть сприйматися особливо болісно.

    Адже через російське вторгнення мільйони українців були змушені залишити домівки, а чимало дітей втратили рідних, які захищали країну.

    Жінка поставила під сумнів доцільність викладання такого тексту саме зараз та запитала, хто ухвалив рішення включити його до освітньої програми.

    Публікація викликала суперечку в коментарях.

    ФОТО: Коментарі під дописом

    Частина користувачів підтримала обурення, наголошуючи, що школа повинна враховувати психологічний стан дітей, які живуть в умовах війни.

    На їхню думку, розмови про смерть, героїзм і вимушену еміграцію потребують особливо уважного педагогічного підходу.

    Інші учасники обговорення виступили на захист викладання античної літератури.

    ФОТО: Коментарі під дописом

    Вони нагадали, що Тіртей жив понад 2600 років тому, а його творчість пов’язана з історією Давньої Греції, зокрема Спарти.

    Поезія відображає уявлення античного суспільства про військову доблесть, патріотизм і громадянський обов’язок.

    Тому, на думку цих коментаторів, знайомство школярів із твором не можна автоматично вважати закликом до наслідування всіх ідей давньогрецького автора.

    ФОТО: Допис користувачки Sonatoterapia

    Важливо й те, що вірш не з’явився у шкільній програмі нещодавно.

    Його можна знайти у виданні підручника із зарубіжної літератури за редакцією Ольги Ніколенко ще 2016 року.

    У новішому підручнику для восьмого класу, виданому 2025 року, твір також включено до розділу, присвяченого античній літературі.

    Отже, твердження про те, що поезію спеціально додали під час повномасштабного вторгнення, не підтверджується.

    Водночас зміст сучасного видання справді передбачає проведення паралелей між давньогрецькими уявленнями про героїзм і сьогоденням України.

    У вступному поясненні до твору йдеться про відданість батьківщині, мужність і готовність захищати державу.

    Автори підручника також пропонують школярам поміркувати над тим, чому поет називає загибель воїна доброю, та порівняти античний і сучасний образи захисника.

    Такі завдання можуть стати основою для критичного обговорення, але водночас вимагають від учителя делікатності.

    Особливо це стосується класів, у яких навчаються діти загиблих військовослужбовців, переселенці або школярі, які пережили окупацію.

    Сама поезія належить до давньогрецької військово-патріотичної лірики. Її створювали в історичному контексті, коли спартанське суспільство надавало особливого значення військовій дисципліні та захисту поліса.

    Саме тому літературний аналіз твору неможливий без пояснення історичних обставин його виникнення.

    Водночас сучасні уявлення про права людини, безпеку цивільного населення та вимушене переселення суттєво відрізняються від цінностей античного світу.

    Те, що давньогрецький автор засуджував втечу з рідного міста, не означає, що сучасна школа має засуджувати українські родини, які евакуювали дітей із небезпечних територій.

    Саме розмежування історичного світогляду та сучасних моральних норм є одним із важливих завдань літературної освіти.

    Дискусія навколо вірша Тіртея порушила ширше питання: як викладати класичні твори, присвячені війні, смерті та жертовності, поколінню дітей, для яких ці теми перестали бути абстрактними.

    Поки одні українці закликають переглянути добір текстів, інші переконані, що відмова від складних творів не вирішить проблеми, адже саме їхнє обговорення може допомогти школярам осмислити історію та сучасність.

    На момент публікації немає підтвердженої інформації про рішення Міністерства освіти і науки вилучити твір Тіртея з програми.

    Таким чином, суперечка стосується не лише одного давньогрецького вірша. Вона показує, наскільки важливо сьогодні поєднувати вивчення світової літературної спадщини з повагою до життєвого досвіду українських дітей, які зростають під час війни.

  • Вчителям готують нове підвищення: у МОН назвали дату зростання зарплат

    Вчителям готують нове підвищення: у МОН назвали дату зростання зарплат

    Українським педагогам варто очікувати нового підвищення заробітної плати вже восени 2026 року. Після збільшення виплат, яке відбулося на початку року, наступний етап підвищення запланований на вересень. Про це повідомив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий під час освітнього фестивалю «Вчителі майбутнього 2026», що проходив у Львові.

    Питання оплати праці вчителів уже тривалий час залишається одним із найгостріших в українській освіті. Низький рівень зарплат є однією з головних причин кадрового дефіциту в школах, особливо у невеликих громадах та сільській місцевості. Саме тому будь-які рішення щодо підвищення виплат викликають значний інтерес серед педагогічної спільноти. За словами міністра, уряд продовжує працювати над покращенням матеріального становища освітян навіть попри складну економічну ситуацію та великі видатки державного бюджету, пов’язані з війною.

    Оксен Лісовий наголосив, що після січневого підвищення зарплат уряд не відмовився від намірів і надалі збільшувати оплату праці педагогів. Наступний етап підвищення має відбутися вже у вересні, на початку нового навчального року. За словами міністра, це рішення є частиною довгострокової політики підтримки освітньої галузі, яка сьогодні виконує надзвичайно важливу функцію для українського суспільства.

    Міністр зазначив, що система освіти в Україні продовжує працювати завдяки професіоналізму та самовідданості вчителів. Навіть в умовах повномасштабної війни освітяни забезпечують безперервність навчального процесу, організовують дистанційне та змішане навчання, працюють в укриттях під час повітряних тривог і підтримують дітей, які переживають наслідки війни.

    За даними Міністерства освіти і науки, сьогодні в Україні працює майже 400 тисяч учителів. Вони навчають понад 3,7 мільйона школярів по всій країні. Значна частина педагогів змушена працювати в надзвичайно складних умовах: у прифронтових регіонах, під постійною загрозою обстрілів, із перебоями електропостачання та інтернету. Попри це навчальний процес триває, а освітня система залишається однією з найстійкіших державних сфер під час війни.

    Водночас міністр визнав, що питання зарплат залишається критичним. За останні роки українські школи зіткнулися зі старінням педагогічних кадрів та небажанням молодих спеціалістів приходити в професію через низький рівень доходів. У багатьох регіонах вже спостерігається дефіцит учителів математики, фізики, хімії, інформатики та іноземних мов. Саме тому підвищення заробітної плати розглядається не лише як соціальна підтримка освітян, а й як інструмент збереження кадрового потенціалу української освіти.

    Окрім базового окладу, педагоги мають можливість отримувати додаткові фінансові надбавки. Одним із таких механізмів є сертифікація вчителів. Успішне проходження сертифікації дозволяє отримувати щомісячну доплату у розмірі 20% посадового окладу протягом трьох років. Ця програма спрямована на заохочення професійного розвитку педагогів та підвищення якості викладання.

    Також освітяни отримують спеціальну щомісячну доплату за роботу в складних умовах. Її розмір залежить від педагогічного навантаження та інших чинників і в середньому становить близько двох тисяч гривень. Для багатьох вчителів ця доплата стала важливою складовою заробітної плати.

    Додаткові кошти можна отримати і завдяки професійним званням. Наприклад, звання «вчитель-методист» після проходження атестації забезпечує надбавку на рівні приблизно 15% посадового окладу. Крім цього, передбачені виплати за класне керівництво, перевірку письмових робіт, завідування кабінетами, проведення інклюзивного навчання та виконання інших додаткових функцій. Залежно від виду діяльності такі надбавки можуть становити від 10% до 20% посадового окладу.

    Лісовий також торкнувся питання подальших освітніх реформ. За його словами, Міністерство освіти і науки не має наміру відкладати реформу профільної старшої школи до завершення війни. Навпаки, держава продовжує готуватися до її впровадження, оскільки модернізація системи освіти є важливою умовою післявоєнного відновлення країни та підготовки молоді до сучасного ринку праці.

    Тема зарплат педагогів залишається актуальною і через нерівномірність фінансування освіти в різних регіонах. Раніше повідомлялося, що в більшості громад України доходи вчителів зросли більш ніж на 30% завдяки збільшенню надбавки за престижність праці. Водночас у деяких громадах виплати залишилися на попередньому рівні або навіть скоротилися через складну фінансову ситуацію місцевих бюджетів, невелику кількість учнів та особливості фінансування малокомплектних шкіл.

    Проблеми освітян підтверджують і міжнародні дослідження. Зокрема, аналіз ЮНЕСКО показав, що серед головних викликів для українських учителів залишаються недостатній рівень оплати праці, дефіцит кадрів, професійне вигорання та необхідність шукати додаткові джерела доходу, включно з репетиторством. Попри це більшість педагогів заявляють про відданість своїй професії та підтримують продовження реформи Нової української школи.

    Очікується, що вересневе підвищення зарплат стане черговим кроком держави у напрямку покращення умов праці освітян. В уряді наголошують, що підтримка вчителів є одним із ключових факторів збереження якості освіти під час війни та створення основ для успішного відновлення країни після її завершення.

  • Австрія стала головним напрямком для українських студентів

    Австрія стала головним напрямком для українських студентів

    Повномасштабна війна не лише зруйнувала школи й університети, а й змінила долі тисяч абітурієнтів. Через загибель учнів та вчителів, руйнування інфраструктури, повітряні тривоги, окупацію частини територій та відключення електрики, дедалі більше українських школярів та студентів обирають навчання за кордоном. І найпопулярнішим напрямком стала Австрія.

    Замість вибухів — стипендії

    Згідно з даними освітньої компанії “Дивись ширше”, у 2024 році кількість звернень українців щодо вступу до закордонних вишів зросла на 30% порівняно з попереднім роком. Особливо активно цікавляться австрійськими університетами — там попит зріс аж на 45%.

    “У 2023 році ми отримали 6600 запитів, а у 2024 вже 8500”, — каже CEO компанії Олександра Ковальська.

    Австрія стала освітнім магнітом не випадково: безоплатне навчання в державних вишах, нижчі витрати на проживання порівняно з іншими країнами ЄС, а також відносна близькість до України роблять цю країну привабливою для студентів.

    Статистика зростання

    За даними Статистичного управління Австрії, з 2021 по 2024 рік кількість українських студентів у цій країні зросла з 2077 до 3324 осіб — на 60%.

    Рік за роком:

    • 2021/2022 — 2077 студентів

    • 2022/2023 — 2652 студенти

    • 2023/2024 — 3324 студенти

    Це чіткий індикатор того, наскільки сильно війна вплинула на вибір молоді.

    Англомовні програми для українців

    Австрійські виші швидко адаптувалися до нових реалій. Багато з них запустили англомовні програми, спеціально орієнтовані на українських вступників. Серед найпопулярніших — Віденський університет, Технічний університет Граца, Віденський економічний, Університет Інсбрука, Вебстер та інші.

    Чи повернуться випускники?

    Питання, яке хвилює багатьох, — чи повернуться студенти після завершення навчання? Дмитро Виговський, засновник “Дивись ширше”, стверджує, що його команда вже працює над програмою повернення молодих фахівців в Україну. Йдеться про співпрацю з українським бізнесом для створення реальних робочих місць.

    Графік вступу

    Для охочих вступати до австрійських вишів діють чіткі дедлайни:

    Зимовий семестр

    • Подання документів: березень – липень

    • Іспити: червень – серпень

    • Зарахування: до 5 вересня

    Літній семестр

    • Подання документів: листопад – січень

    • Зарахування: до 5 лютого

    Вступні іспити проводяться лише влітку.

    Освітня еміграція стала ще однією формою порятунку української молоді. І водночас — новим викликом для країни, яка має не лише втримати таланти, а й створити умови, щоб вони захотіли повернутися.

  • Корупційні схеми в медичній освіті: влада має наміри знищити залишки медичних ВНЗ та продати їхні землі

    Корупційні схеми в медичній освіті: влада має наміри знищити залишки медичних ВНЗ та продати їхні землі

    У кулуарах влади знову поширюються тривожні чутки про можливі корупційні схеми, які можуть призвести до суттєвих змін у медичній освіті в Україні. За інформацією, що з’явилася в різних джерелах, певні високопосадовці та бізнес-структури нібито вирішили “знищити залишки медичної освіти” в Україні з метою продати землі медичних вищих навчальних закладів.

    Також вони виконують уже давно завдання соросят з обдурювання України. Чим тупіший народ, тим простіше ним керувати. Українці для білих панів мають бути на рівні африканських колоній.

    Напередодні заступник міністра освіти Михайло «сова не тактик, сова стратег» Вінницький заявив, що «у нас багато медичних вишів, їх потрібно розформувати».

    Вінницький також оголосив, що, виявляється, в Європі є тільки ЧОТИРИ медичні університети, а в Україні – аж 15, але з часом з’явиться розуміння, що модель медінституту або медфакультету в класичному виші є конкурентнішою, ніж в окремому навчальному закладі, і заклади медосвіти стануть частиною класичних університетів в еволюційний спосіб.

    Крім того, спеціалізовані медичні заклади вищої освіти, на думку Вінницького, є радянським рудиментом.

    Нічого дивного в тому, куди скотилася українська освіта, якщо нею керують такі запеклі розумники.

    По-перше, дуже дивно говорити про зайві медвиші в Україні за колосального відтоку і дефіциту лікарів у нас і катастрофічного дефіциту медпрацівників у державних системах охорони здоров’я європейських країн. Чекати черги до лікаря в Італії, Німеччині, Франції, Великій Британії можна місяцями, вільних вакансій тисячі, вартість прийому в приватних клініках непід’ємна для більшості, українські біженці, ризикуючи життям своїм і дітей, ризикуючи втратити статус біженця, їздять в Україну лікуватися.

    По-друге, про чотири медвузи в Європі краще б цілий заступник міністра мовчав:

    У Великобританії – London School of Hygiene & Tropical Medicine,

    В Німеччини – Медуніверситет Шаріте і Ганноверська медична школа,

    В Швеції – Каролінський університет,

    В Польщі – тільки державних дев’ять спецвузів: Варшавський медуніверситет, Гданський медуніверситет, Медуніверситет імені Кароля Марцинковського в Познані, Медуніверситет у Лодзі, Медуніверситет у Любліні, Сілезький медуніверситет у Катовіцах, Медуніверситет у Білостоці, Вроцлавський медуніверситет, Поморський медуніверситет у Щецині, а Медуніверситет ім. Марії Склодовської-Кюрі в Щецині, а також Медуніверситет ім. Марії Склодовської-Кюри в Познані, Медуніверситет ім. Марії Склодовської-Кюрі. Марії Склодовської-Кюрі у Варшаві, Академія медичних і соціальних прикладних наук, Познанська медична академія прикладних наук ім. Князя Мешка I – приватні,

    В Болгарії – Варненський медуніверситет «Параскев Стоянов», Софійський медуніверситет і Медуніверситет Пловдива,

    В Австрії – Інсбрукський, Грацький, Віденський медуніверситети, а також Університет медичних наук імені Карла Ландштейнера і Медуніверситет Парацельса,

    В Прибалтиці – Литовський університет медичних наук.

    За визнанням депутатів, в Україні найвищий рівень смертності та найнижчий рівень народжуваності у світі.

    А вони від лікарів відмовляються.

  • Масовий виїзд: українські школярі залишають країну назавжди

    Масовий виїзд: українські школярі залишають країну назавжди

    Україна стикається з масовим відтоком дітей, які обирають навчання за кордоном і більше не повертаються до української системи освіти.

    Володимир Страшко, керівник дистанційної комерційної школи, повідомив про різке зростання звернень від батьків, які вирішили виїхати з дітьми за межі країни на невизначений термін. Раніше більшість заявок стосувалася хлопців у старших класах, яких родини намагалися вивезти до досягнення ними повноліття, однак сьогодні ця тенденція охоплює дітей усіх вікових категорій.

    За словами Страшка, учні, які виїхали один чи два роки тому, спочатку зберігали український освітній компонент і навіть навчалися паралельно. Проте сьогодні дедалі більше сімей повністю відмовляються від української освіти, оскільки ухвалили рішення залишатися за кордоном назавжди.

    Згідно з даними, учні старших класів, зокрема 11-класники, тепер рідше планують вступати до українських вишів. Серед випускників багато тих, хто не буде писати Національний мультипредметний тест (НМТ), оскільки вони не збираються повертатися в Україну для продовження навчання.

    “Не лише хлопці, але й дівчата. В деяких класах таких дітей 90%, — зазначив Страшко. — Умовно, 27 з 30 учнів планують залишитися за кордоном”. За його словами, це не стосується лише тих, хто націлений на престижні університети за кордоном, — родини готові до вступу в будь-які заклади, аби тільки не повертати дітей в Україну.

    Раніше міністр освіти та науки Оксен Лісовий визнав, що з початком повномасштабної війни Україна стикається з проблемою масового виїзду школярів. Багато з них залишають країну, щоб уникнути мобілізаційних обмежень, тоді як інші прагнуть забезпечити більш стабільне майбутнє для дітей. Народна депутатка Ніна Южаніна заявила, що перед початком навчального року країну залишили близько 300 тисяч дітей.