Позначка: українці

  • Під Варшавою перекинувся автобус з українцями

    Під Варшавою перекинувся автобус з українцями

    У вівторок, 29 квітня, неподалік аеропорту імені Фредеріка Шопена у Варшаві сталася серйозна дорожньо-транспортна пригода за участю міжміського автобуса, в якому перебували 26 осіб, зокрема громадяни України. Інцидент трапився на з’їзді з автомагістралі S2 на трасу S7.

    За повідомленням польського видання Miejski Reporter, автобус зачепив енергопоглинальні бар’єри на крутому повороті, після чого впав на бік. На місце одразу прибули рятувальники та медики. Людей евакуювали з транспортного засобу, частині з них була надана перша допомога просто на місці події.

    «Автобус, що в’їжджав на S7, з’їхав з дороги, врізався в огорожу і перекинувся на бік. Ми евакуювали пасажирів та надали допомогу», — розповів представник Національної пожежної служби Польщі Лукаш Вуєк.

    Нова аварія під час рятувальної операції

    Поки тривали рятувальні роботи, трапився ще один інцидент. Вантажівка врізалася у припаркований на службовій смузі автомобіль добровільної пожежної охорони (OSP). Внаслідок цього постраждали водії обох транспортних засобів, а також один рятувальник. Усіх доставили до лікарні.

    Загалом постраждало 16 осіб

    Прессекретар Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Польщі Яцек Добжинський підтвердив, що до лікарень доправили 16 людей, серед них — дитина.

    «Ситуацію взято під контроль. До лікарні доправлено 16 осіб, зокрема одну дитину. Серед постраждалих — 12 пасажирів автобуса, водій вантажівки, водій OSP та рятувальник», — зазначив Добжинський у своєму дописі на платформі X.

    За даними польських служб, стан двох потерпілих оцінюють як тяжкий.

  • Старість на межі виживання: чверть пенсіонерів в Україні отримують копійки

    Старість на межі виживання: чверть пенсіонерів в Україні отримують копійки

    Українці, які досягли пенсійного віку, мають право на пенсійні виплати, проте реальність цих виплат свідчить про велику соціальну нерівність серед пенсіонерів. За даними аналітики Опендатабот, станом на кінець 2024 року середній розмір пенсії в Україні становив 5 789 грн, а вже у 2025-му — 2 759 грн, якщо рахувати усереднений показник з урахуванням різних видів виплат.

    Особливо тривожить статистика щодо мінімальних пенсій. Громадяни без достатнього трудового стажу змушені виживати на 2 361 грн на місяць. Більше того, 26% пенсіонерів, тобто приблизно 2,68 мільйона осіб, отримують менше ніж 3 000 грн на місяць.

    Водночас 27% пенсіонерів продовжують працювати після виходу на пенсію — для багатьох це не бажання, а вимушена необхідність.

    Найвищі пенсії в Україні традиційно отримують жителі столиці — у 2025 році середній розмір пенсій у Києві сягнув 8 708 грн, що майже на 700 грн більше, ніж у 2024-му. Для порівняння, в Київській області середня пенсія становить 6 671 грн.

    На другому та третьому місцях за розміром пенсій опинилися Донецька (7 814 грн) та Луганська (7 314 грн) області. У п’ятірці також Дніпропетровська область із середнім показником у 7 082 грн.

    А от найменші пенсії отримують у Тернопільській області — 4 931 грн, попри зростання з минулорічних 4 485 грн. До трійки найнижчих також увійшли Чернівецька (5 100 грн) та Закарпатська (5 175 грн) області.

    Варто пам’ятати, що деякі категорії пенсіонерів мають право на пільги: звільнення від оплати за комунальні послуги, а також на безкоштовне пальне для печей і газ.

    Також важливо, щоб громадяни, які виходять на пенсію, вчасно подали документи до Пенсійного фонду. Якщо цього не зробити протягом трьох місяців, виплати за попередні місяці можуть просто “згоріти”.

  • Українці потрапили під обмеження нової міграційної політики ФРН

    Українці потрапили під обмеження нової міграційної політики ФРН

    Уряд Німеччини ухвалив рішення тимчасово припинити прийом нових біженців за програмою переселення, що координується Управлінням ООН у справах біженців. Про це повідомляє видання Handelsblatt із посиланням на офіційні джерела у федеральному міністерстві внутрішніх справ.

    Обмеження зачіпають і українців, які досі могли переїжджати до ЄС за гуманітарними квотами. Йдеться про так званих “особливо вразливих осіб”, яких переселяли до Німеччини за результатами безпекової перевірки та співбесіди з німецькими посадовцями. Тепер нові зобов’язання щодо прийому біженців Німеччина брати на себе не буде, окрім випадків, які перебувають на завершальних етапах оформлення.

    Це рішення стало наслідком політичних переговорів між провідними партіями країни — ХДС, ХСС та СДПН. У коаліційній угоді партнери вже домовилися про припинення добровільних федеральних програм прийому біженців та відмову від запуску нових аналогічних ініціатив.

    Попри це, зобов’язання, взяті раніше, ще діють частково. Так, Німеччина пообіцяла надати 13 100 місць для переселенців у 2024–2025 роках. Станом на сьогодні в рамках програми вже прийнято понад п’ять тисяч осіб, серед яких не лише українці, а й сирійці, які переїхали згідно з домовленістю ЄС та Туреччини 2016 року.

    Тим часом кількість заяв на притулок у Німеччині різко зменшилася. За даними Welt, у першому кварталі 2025 року рівень поданих клопотань впав на 41% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це може свідчити про зміну загальної політики щодо біженців або зменшення потоків через політичні фактори.

    У Берліні також не приховують занепокоєння щодо можливого нового потоку українських біженців. Причиною цього може стати зміна зовнішньої політики США, зокрема — скорочення військової допомоги Україні адміністрацією Дональда Трампа. На думку експертів, це може стимулювати нову хвилю міграції з України до північної Німеччини.

    Водночас, частина німецького суспільства занепокоєна не лише соціальним навантаженням, але й безпековими викликами. У Німеччині також посилюється критика на адресу Вашингтона, оскільки країна зберігає частину своїх золотих резервів у США, і нинішня геополітична ситуація викликає питання щодо їхньої безпеки.

    На тлі загального посилення напруги в Європі, очільник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко наголосив, що більшість країн ЄС, включаючи Німеччину, поки не готові до можливого конфлікту з Росією. За його словами, німецьке суспільство демонструє пасивність і неготовність до серйозних змін.

  • Понад 4,3 мільйона українців отримали тимчасовий захист у ЄС

    Понад 4,3 мільйона українців отримали тимчасовий захист у ЄС

    Станом на січень 2025 року майже 4,3 мільйона українців, які вимушено залишили країну через повномасштабне вторгнення Росії, отримали статус тимчасового захисту у країнах Європейського Союзу.

    Станом на 31 січня 2025 року майже 4,3 мільйона громадян країн, що не входять до ЄС, які покинули Україну внаслідок російської агресії проти України, мали тимчасовий статус захисту в ЄС

    – йдеться у повідомленні.

    Країнами ЄС, які прийняли найбільшу кількість бенефіціарів тимчасового захисту з України, були:

    • Німеччина (1 170 250 осіб; 27.3% від загального числа країн ЄС);
    • Польща (993 015; 23.2%);
    • Чехія (394 985; 9.2%).

    У порівнянні з кінцем грудня 2024 року загальна кількість осіб, які перебувають під тимчасовим захистом в ЄС на кінець січня, збільшилася на 25 530 (+0.6%).

    Найбільший абсолютний приріст числа бенефіціарів спостерігався в Німеччині (+8 800; +0.8%), Чехії (+6 360; +1.6%) та Іспанії (+3 050; +1.3%).

    Кількість осіб, які перебувають під тимчасовим захистом, скоротилася у таких країнах:

    • Данія (-2 245; -6.1%),
    • Франція (-660; -1.1%);
    • Австрія (-420; -0.5%);
    • Литва (-155; -0.3%).

    Порівняно з чисельністю населення кожної країни ЄС, найвище співвідношення отримувачів тимчасового захисту на тисячу осіб спостерігалося в Чехії (36,2), Польщі (27,1) та Естонії (26,0), тоді як відповідний показник на рівні ЄС склав 9,5 на тисячу осіб.

    Хто саме отримує тимчасовий захист

    Громадяни України складають понад 98,4% від загальної кількості бенефіціарів.

    • дорослі жінки – 44,8%;
    • діти – 31,8%;
    • дорослі чоловіки – 23,4%;
  • Найулюбленіші свята українців – дослідження

    Найулюбленіші свята українців – дослідження

    Попри складні часи, традиційні релігійні свята — Різдво та Великдень — залишаються найулюбленішими для українців. Такі результати показало свіже соціологічне дослідження, проведене у 2025 році.

    Про це свідчать дані опитування КМІС.

    “Деяке зниження популярності державних національних свят скоріш за все пов’язано з тим, що так званий ефект “гуртування навколо прапору” за третій рік війни зменшився через появу втоми у частини населення і розуміння, що війна надовго”, – зазначають соціологи.

    Українці знову змінили ставлення до свят: які найбільш популярні

    Згідно з даними дослідження, найбільш популярними залишаються Різдво Христове (70%) та Великдень (69%). Вони стабільно займають лідируючі позиції протягом останніх років. За останній рік ставлення до них не змінилося.

    Далі йде День Незалежності України (54%). Його популярність зросла з 37% у 2021 році до 63-64% у 2023-2024 роках, але цього року впала до 54%.

    Раніше ставлення до Нового року було таким самим, як Різдва (біля 80%), але останніми роками його значення знизилося. Його популярність впала з 55% у 2021 році до 47% у 2024 році, проте у 2025 році він має 50%.

    Наступним за популярністю є День захисників і захисниць України. Його популярність зросла від 29% у 2021 році до 58% у 2024 році, а потім знизилася до 44% у 2025 році. “За даними інших наших досліджень рівень довіри до ЗСУ є найвищим серед всіх соціальних інститутів (92%), тому його популярність могла б бути і вищою. Можливо, проблема в тому, що це відносно молоде свято, яке започатковано у 2014 році”, – зазначають соціологи.

    Позитивне ставлення до Міжнародного жіночого дня 8 березня у 2025 році стабілізувалося на рівні 23%. Якщо ще у 2017 році це свято було одним з найбільш значущих, його відзначали як улюблене приблизно половина населення (49%), то у 2024 році – лише 21%.

    Ще 22% відзначають як улюблене свято Трійцю. Ставлення майже не міняється.

    День Конституції назвали улюбленим 18%. Його популярність зросла до 28% минулого року, але цього року знову впала.

    Ставлення до 9 травня суттєво погіршилося після російського вторгнення. Зараз святкують День перемоги 12% респондентів. Популярність 1 травня впала до 5%.

    Українці знову змінили ставлення до свят: які найбільш популярні

    Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне опитування серед 1000 респондентів 4-9 лютого 2025 року. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій). Також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

    Нагадаємо, за даними соціологів, більшість українців мають низький рівень щастя і задоволеності життям, а також високий рівень тривожності. Водночас значна частина респондентів відчуває сенс і цінність у своїй діяльності.

  • ПриватБанк і Ощадбанк залишаються лідерами за обсягом вкладів українців

    ПриватБанк і Ощадбанк залишаються лідерами за обсягом вкладів українців

    Станом на 1 лютого 2025 року українці зберігали у 61 банку загалом 1,218 трильйона гривень. Лише за січень цей показник зріс на 1,7 мільярда гривень. Про це повідомляє Національний банк України.

    Лідером за обсягом вкладів залишається державний ПриватБанк – 440,8 млрд грн.
    На другому місці Ощадбанк – 211,9 млрд грн.
    Третій – приватний Універсал Банк – 82,2 млрд грн.

    До п’ятірки також увійшли:
    Райффайзен Банк (іноземна банківська група) – 69,1 млрд грн
    ПУМБ – 54,5 млрд грн
    УкрСиббанк (іноземна банківська група) – 47,7 млрд грн

    Загалом у банківському секторі працює 96,3 тис. осіб, з яких 19 тис. – у ПриватБанку.

    Частка державних банків на ринку поступово зменшується: у 2024 році їхня частка чистих активів скоротилася до 53,3%, а обсяг коштів населення – до 63,3%.

    В Україні з 1 лютого банки запровадили обмеження на перекази з картки на картку (не більш ніж 150 тис. грн на місяць). Таке обмеження стало продовженням боротьби з виведенням коштів через рахунки фізосіб. Фінансовий моніторинг за останні роки значно посилився. Тепер заблокувати можуть будь-яку підозрілу операцію, а через підозру в порушенні закону банк може, не розкриваючи причину, закрити рахунок українця.

  • Дослідження КМІС: Більше 25% українців задоволені своїм життям, 43% відчувають високу тривожність

    Дослідження КМІС: Більше 25% українців задоволені своїм життям, 43% відчувають високу тривожність

    Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) проводить дослідження рівня особистого добробуту українців за методологією Британського управління національної статистики. Результати опитування свідчать про складний емоційний стан громадян, зумовлений воєнною та економічною нестабільністю.

    Дослідження особистого добробуту українців за методологією Національного статистичного управління Великої Британії, проведене в червні 2024 року, показало, що добробут — це не лише економіка, а й емоційний стан, здоров’я, стосунки, умови життя, робота і освіта. Це дає змогу оцінити якість життя більш глибоко, ніж звичайні економічні індикатори.

    Ключові результати дослідження особистого добробуту українців:

    – Задоволеність життям: 42% опитаних оцінюють своє життя як незадовільне, що може свідчити про труднощі в соціально-економічному та психологічному аспектах. Лише 25% відчувають високу або дуже високу задоволеність життям, що значно нижче за очікувані стандарти добробуту.

    Image

    – Сенс і цінність діяльності: 62% респондентів вважають свою діяльність сповненою сенсу та вартою зусиль. Однак понад третина оцінюють її як частково вартісну, що вказує на необхідність підтримки активної участі в житті та створення можливостей для самореалізації.

    Image

    – Рівень щастя: 50% українців відчувають щастя на низькому або середньому рівні. Лише 43% мають високий або дуже високий рівень щастя, що підкреслює потребу в покращенні соціальних, економічних та культурних умов життя.

    Image

    – Рівень тривожності: 43% респондентів відчувають високий рівень тривоги, що свідчить про емоційну нестабільність. Лише 34% зазначили низький рівень тривоги, що вказує на важливість створення сприятливого соціального середовища та можливостей для емоційної підтримки.

    Image

    “Результати показують цікаву особливість: хоча 75% опитаних українців незадоволені своїм життям, а 65% відчувають високий рівень тривоги, 62% усе ж знаходять значний сенс у тому, чим займаються. Це свідчить, що відчуття сенсу допомагає українцям частково справлятися зі стресом і труднощами. Можливо, це пов’язано з важливістю для нас культурних, історичних та патріотичних цінностей. Варто дослідити це глибше, адже відчуття сенсу може стати основою для програм, які підтримують активність, згуртованість і психологічне відновлення”, – сказала партнерка агенції Ruban Litvinova Social Impact Advisory та співавторка проєкту Олена Літвінова.

    Порівняння добробуту українців та британців

    Дослідження також дає можливість порівняти рівень особистого добробуту в Україні та Великій Британії:

    • В Україні майже половина опитаних (46%) відчуває незадоволеність життям, тоді як у Великій Британії таких лише 6%.

    • 60% українців вважають свою діяльність змістовною, порівняно з 80% британців, що свідчить про схожі настрої щодо важливості того, чим займаються.

    • Лише 43% українців відчувають щастя, тоді як у Великій Британії цей показник складає 74%.

    • Половина українців стикається з високим рівнем тривоги, у той час як у Великій Британії тривога стосується лише кожного четвертого.

    Image

    Дослідження було проведено Агенцією з розробки імпакт-стратегій Ruban Litvinova Social Impact Advisory та Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) за підтримки спільноти Social Value Ukraine у червні 2024 року.

    Опитування, яке проводилось за допомогою телефонних інтерв’ю (CATI), охопило 2008 респондентів із територій, підконтрольних уряду України.

    В Україні близько 50% українців надали пріоритет свободі над безпекою. Натомість 34% опитаних зазначили, що готові поступитися державі часткою своїх прав та громадянських свобод в обмін на безпеку.

  • Українці все частіше усиновлюють дітей-сиріт: що змінилося?

    Українці все частіше усиновлюють дітей-сиріт: що змінилося?

    У 2024 році в Україні усиновлено 1270 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Цей показник зріс на 27% у порівнянні з 2023 роком, що свідчить про посилення уваги до проблеми сирітства та активнішу участь українських сімей у процесі усиновлення.

    Про це повідомив голова Державної служби України у справах дітей Петро Добромільський під час брифінгу.

    “За оперативними даними обласних служб у справах дітей, станом на кінець 2024 року усиновлено 1 270 дітей-сиріт  і дітей позбавлених батьківського піклування за рішенням судових органів.

    Показник усиновлених дітей у 2024 році зріс на 27 і більше відсотків, в порівнянні з 2023 роком”, — зазначив Добромільський.

    За його словами, в багатьох країнах, де починалися війни, такий процес був призупинений. В Україні ж цей процес динамічно розвивається, і багато сімей реально виявляють бажання усиновити дітей, а також їх підтримувати.

    Крім того, він наголосив, що з 15 021 дитини, яка може бути усиновлена, вже 11 052 влаштовані до сімейних форм виховання. Кількість кандидатів на усиновлення до кінця 2024 року складає 2 399 осіб, більшість з яких прагнуть усиновити дітей до 5 років.

    Раніше ми писали, що в Україні триває реформа системи догляду та підтримки дітей, спрямована на зміцнення сімей та запобігання розлученню дітей з рідними, а також забезпечення дітей, які цього потребують, сімейними формами виховання.

    Зокрема, Координаційний центр з розвитку сімейного виховання та догляду дітей безпосередньо співпрацює із 10 демонстраційними регіонами України, які отримують підтримку в реалізації реформи системи догляду та підтримки дітей. У рамках Реформи вже здійснили збір даних про становище дітей та сімей з дітьми та провели ситуаційний аналіз на обласному та місцевому рівнях в кожній з 86 громад.

  • В Україні оформлено більше 450 тисяч угод з купівлі-продажу нерухомості в 2024 році: основний тренд – земля

    В Україні оформлено більше 450 тисяч угод з купівлі-продажу нерухомості в 2024 році: основний тренд – земля

    У 2024 році нотаріуси України засвідчили рекордну кількість договорів щодо купівлі-продажу нерухомості, що складає 452 217 угод, згідно з даними Міністерства юстиції України. Важливою тенденцією стало те, що більше 60% з цих угод стосуються земельних операцій.

    Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на Опендатабот.

    452 тис. договорів купівлі-продажу нерухомості провели нотаріуси торік. Це на 12% більше, ніж у 2023 році, проте все ще 28% менше, ніж до повномасштабного. 60% усіх договорів укладено щодо земельних ділянок. Це у 1,5 раза більше, ніж паперів щодо квартир чи будинків: 273 тис. проти 178 тис. угод.

    Купівля-продаж земельних ділянок за рік зросла на 18%: до 273 тисяч угод. Наразі таких угод укладається на 11% менше, ніж у 2021 році. До порівняння, тоді нотаріуси засвідчували 306 тис. подібних договорів.

    Втім вкладатися у житло українці не поспішають: за рік таких угод побільшало лише на 3%. Наразі показник купівлі-продажу квартир та будинків залишається в 1,8 рази нижчими, ніж до повномасштабного вторгнення.

    Водночас українці стали частіше брати іпотеки — за рік таких угод побільшало на 14%. Це майже 13 тис. об’єктів. Переважно, відновлення попиту на квартиру під виплату відбулося за рахунок державної програми єОселя: 70% або 8,5 тисяч іпотек на житло торік оформили саме через «єОселю».

  • Конфлікт на гірськолижному курорті Драгобрат: поліція відкрила кримінальне провадження

    Конфлікт на гірськолижному курорті Драгобрат: поліція відкрила кримінальне провадження

    У середу, 30 січня, на гірськолижному курорті Драгобрат, що в Закарпатській області, стався інцидент, в результаті якого одна особа отримала легкі тілесні ушкодження. Подія сталася між двома українцями, і за фактом інциденту вже відкрите кримінальне провадження. Поліція розслідує порушення відповідно до статті 125 Кримінального кодексу України

    “Була зафіксована конфліктна подія на Драгобраті, але це були не громадяни Польщі. Конфлікт був між українцями”, – сказали в поліції.

    У поліції повідомили, що в результаті сутички один з чоловіків звернувся із заявою до поліції, відкрито провадження через умисне легке тілесне ушкодження.

    “Там була сутичка, але незначна. Серйозних побоїв не було. Сама подія була 26 січня, й один з чоловіків на наступний день звернувся до лікарні й поліції. Є заява та відкрито кримінальне провадження за ст. 125 ККУ – умисне легке тілесне ушкодження”, – розповіли в поліції.

    У мережі шириться відео на якому стався конфлікт між групою чоловіків на Драгобраті. Один з чоловіків погрожував іншому ТЦК. Проте, як повідомили в поліції поляків там не було.