Govoritinfo.com

Позначка: Україна

  • Ризик розділення України увійшов до “Топ-10 глобальних небезпек на 2024 рік” за версією журналу The Time

    Ризик розділення України увійшов до “Топ-10 глобальних небезпек на 2024 рік” за версією журналу The Time

    Журнал The Time опублікував “Топ-10 глобальних ризиків на 2024 рік”, відзначивши на третьому місці ймовірний розділ України. У розділі “Розділена Україна” видання визнало історичну поразку Росії в аспекті вторгнення та відзначило посилення НАТО за участю нових членів – Фінляндії та Швеції.

    Зазначено, що Україна розпочала процедуру вступу до ЄС, введено 11 раундів санкцій проти Росії та заморожено половину її суверенних активів, призначивши ці кошти на відновлення України. Також відзначено, що Європа припинила закупівлю російських енергоносіїв.

    Згідно з публікацією, у 2024 році Україна може фактично розділитися, і Росія набула ініціативи та матеріальної переваги. Автори вважають цей рік переломним в війні, наголошуючи на необхідності вирішення кадрових проблем, збільшення виробництва зброї та розробленні реалістичної військової стратегії.

    Журнал вказує, що Київ постраждав від зменшення підтримки Сполучених Штатів, а європейська допомога є обмеженою. Зазначається, що Україні необхідні додаткові війська.

    Відзначаючи ризики, The Time вважає, що Київ в цьому році прийме більше військових ризиків, включаючи удари по Росії, що може спричинити непередбачену відповідь та залучити країни НАТО.

    Серед інших глобальних ризиків на 2024 рік, вказані:

    • Криза та розкол у США через президентські вибори та можливість перемоги Трампа;
    • Розширення конфліктів на Близькому Сході;
    • Вихід штучного інтелекту з-під контролю;
    • Співпраця Росії, Північної Кореї та Ірану;
    • Економічні труднощі Китаю;
    • Конфлікти через корисні копалини;
    • Глобальна інфляція;
    • Екстремальні погодні умови та їхні наслідки;
    • Невизначеність та втрати для компаній та корпорацій.

    Також повідомляється про таємну зустріч у Саудівській Аравії, де обговорювався план мирних переговорів щодо припинення війни між Україною та Росією, незалежно від вимог західних союзників щодо зупинення бойових дій.

  • Японія та ООН спільно закупили 70 тонн ліків для пологових будинків України

    Японія та ООН спільно закупили 70 тонн ліків для пологових будинків України

    Правительство Японії та Представництво Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні об’єднали зусилля для придбання 70 тонн ліків та медичних засобів для 93 пологових будинків по всій Україні. Цю інформацію розкрило посольство Японії в Україні через соціальну мережу “Х”.

    “Розпочато надання фармацевтичної допомоги для підтримки репродуктивного здоров’я в умовах надзвичайних ситуацій. Уряд Японії разом з Представництвом Фонду ООН у сфері народонаселення в Україні спільно придбали 70 тонн життєво важливих препаратів та медичних товарів для 93 пологових будинків України”, – повідомили у дипломатичному представництві.

    Цього зимового періоду за підтримки Японії до України також надійшло п’ять мобільних газотурбінних генераторів та було доставлено сім трансформаторів.

  • Великобританія висловлює готовність надавати довгострокову підтримку Україні – заявив Кемерон

    Великобританія висловлює готовність надавати довгострокову підтримку Україні – заявив Кемерон

    Міністр закордонних справ Великобританії Девід Кемерон оголосив, що Сполучене Королівство та його західні союзники планують надавати допомогу Україні протягом тривалого періоду та рішуче демонструватимуть це Росії. Заяву він зробив під час дебатів у Палаті громад у вівторок, 9 січня.

    Кемерон висловив впевненість, що зобов’язання Великобританії та її союзників докладно продемонструвати Путіну, що вони готові підтримувати Україну протягом довгого періоду. “Ми готові подавати цю підтримку протягом 24-го, 25-го, 26-го років, оскільки це становить виклик для нашого покоління. Ми не вдаємося в цифри стосовно снарядів і решти, але якщо врахувати ВВП країн коаліції, ми опережаємо Росію у 25 разів, тому нам не слід зневажати можливість побудови власної промислової бази”, – зауважив Кемерон.

    Відповідаючи на запитання щодо можливого впливу війни між Ізраїлем і ХАМАС на міжнародну підтримку України, Кемерон відзначив, що ця ситуація “безумовно, відволікає увагу від України”. Він висловив надію, що найсильніші прихильники України, включаючи Велику Британію, будуть робити все можливе для тривалого утримання цього питання на порядку денному, щоб партнерство і коаліція країн, що підтримують Україну, залишалися стійкими, єднаними і цілеспрямованими. Кемерон також зазначив, що Великобританія “абсолютно” продовжить свою підтримку Україні, відрізняючись в цьому від деяких інших країн, де це може стати об’єктом політичних суперечок.

  • Виснажені, в обороні та біля «пекельних воріт» в Україні

    Виснажені, в обороні та біля «пекельних воріт» в Україні

    Під покровом темряви, нахилившись уперед під вагою рюкзаків і рушниць, загін солдатів йшов багнюкою провулком і прослизнув до сільської хати.

    Це були українські піхотинці 117-ї окремої механізованої бригади, які зібралися на останній інструктаж і перекличку за кілька миль від позицій Росії перед тим, як вирушити до окопів на передовій. Незграбні чоловіки в касках і гумових чоботях, вони мовчки слухали, як офіцер розвідки інформував їх про новий маршрут до своїх позицій.

    «З моральним станом все гаразд», — сказав заступник командира батальйону на позивний Шира, стоячи поруч, проводжаючи людей. «Але ми фізично виснажені».

    Українські війська на більшій частині лінії фронту протяжністю 600 миль офіційно перебувають у режимі оборони. Лише в південному районі Херсонщини вони ще продовжують наступ у щільному штурмі через Дніпро.

    Але бої не вщухають, і російські війська зараз перебувають у наступі.

    Взяття містечка Роботине на південному сході Запорізької області — це те, на що українським військам вдалося просунутися в літньому контрнаступі. Прориву не відбулося. Зараз в окопах навколо Роботиного щодня наступають російські підрозділи. Українські війська намагаються негайно контратакувати, якщо втрачають позиції, кажуть командири.

    «Це щось на кшталт гри в пінг-понг», — сказав командир взводу Нацгвардії України, який використовує позивний «Планшет». «Є частина землі від 100 до 200 метрів, яка завжди забирається і забирається», – сказав він.

    Дійсно, українські солдати та командири, опитані останніми тижнями на великій ділянці центрального та східного фронту, сказали, що російські атаки були настільки інтенсивними, що діяти поблизу лінії фронту ніколи не було так небезпечно.

    Останніми днями Росія зосередилася на бомбардуванні великих міст України, щоб виснажити цивільне населення; тижнями її сухопутні сили атакували, щоб повернути територію, втрачену минулого літа, і захопити давно відомі українські редути вздовж східного фронту.

    Добре звиклі до російського артилерійського вогню, солдати сказали, що з березня вони зазнали додаткової руйнівної сили плануючих бомб, півтонної вибухівки, випущеної з літаків, які розбивають підземні бункери.

    «Посилали по двоє, по вісім за годину», — розповідає 27-річний солдат 14-ї бригади Нацгвардії «Червона калина», відомий як Кіт. Як і інші опитані, Кіт назвав себе своїм позивним, згідно з військовим протоколом. «Це звучить так, ніби на вас летить реактивний літак, — сказав він, — як ворота пекла».

    У містах і селах поблизу лінії фронту помітні руйнування, спричинені плануючими бомбами. Місто Оріхів, приблизно за 12 миль на північ від Роботиного, свого часу служило командним центром для контрнаступу. Тепер це порожня оболонка, головна вулиця безлюдна, школа та інші будівлі розділені величезними вирванами від бомб.

    Містом їхав на велосипеді самотній робітник Валера. Він сказав, що залишився, незважаючи на сильний обстріл, тому що мав оплачувану роботу, лагодив генератори. За його словами, він жив на гуманітарну допомогу і годував 20 бродячих котів у своєму будинку.

    Солдати обережно пересувалися в цьому районі, переважно живучи в підвалах і залишаючись під прикриттям, поза полем зору.

    Це пов’язано з тим, що останньою загрозою є використання Росією безпілотних літальних апаратів-камікадзе FPV, через що українські солдати здебільшого залишили техніку на передовій і діяли пішки.

    Дешевий комерційний дрон, FPV — для перегляду від першої особи — став найновішою зброєю в українській війні. Він може літати так само швидко, як автомобіль, несе смертельний вантаж вибухівки, і його направляє до цілі солдат, який сидить у бункері за кілька миль від нього.

    І російська, і українська армії використовують їх для полювання та нападу на цілі, тому що вони скорочують затримку передачі координат і запитів артилерійських ударів. Українські військові кажуть, що часто використовують безпілотники замість артилерії, тому що снарядів дедалі більше не вистачає, а безпілотники є дешевою швидкою зброєю для атак на російську техніку, доти та піхоту поблизу.

    Військові підрозділи обох сторін викладають в мережу відео успішних ударів, які закінчуються чорним екраном у момент вибуху. Кілька українських підрозділів безпілотників дозволили журналістам The New York Times спостерігати за операціями в прямому ефірі з позицій поблизу лінії фронту, коли вони відстежували  російських солдатів і атакували обрані цілі.

    В одному підрозділі показали відео влучного удару, який знищив російські камери спостереження та антену на офісній будівлі. Інший націлився на російський бункер у смузі дерев, хоча перед ударом дрон був відхилений російськими радіоелектронними перешкодами.

    Лише один з кількох безпілотників влучає в ціль, і багато хто втрачається через глушіння та інші перешкоди, кажуть солдати. Для тих, хто отримує дрони FPV, захист і постачання лінії фронту стають дедалі ризикованішими.«Їздити на машині вкрай небезпечно», — сказав український нацгвардійець на позивний Варвар. Бійці його підрозділу розповіли, що з вересня залишили свою бронетехніку та йшли пішки за шість миль до позицій. — Зайти можна лише пішки, — сказав Варвар.

    На бійців 117-ї бригади, які минулої ночі відправлялися  на передову в Запорізькій області, чекав чотирикілометровий похід через дощ і багнюку, повідомив командир розвідки. Якщо вони будуть поранені і захоплені, російські війська їх стратять, попереджав він.

    23-річний командир роти Адольф сказав, що тривала важка робота з доставки боєприпасів і продовольства для забезпечення військ і винесення поранених була однією з причин, чому Україна не змогла витримати свій контрнаступ.

    Машини швидкої допомоги та машини постачання потрапляли під вогонь з безпілотних літальних апаратів-камікадзе так часто, що його підрозділ перестав їх використовувати, вдавшись натомість до чотириколісного багі, який інженери-волонтери прилаштували для перевезення носилок. Багі було заховано під деревами біля його командного пункту за кілька миль від лінії фронту.

    Українські підрозділи застосовують таку ж обробку з безпілотниками FPV на російських лініях і кажуть, що вони першими почали використовувати безпілотники для нападу на цілі. Але росіяни скопіювали цю тактику і останніми тижнями заповнили прифронтові безпілотниками до летального результату, кажуть українські солдати та командири.

    «Моє враження, що Росія зацікавлена ​​в безпілотниках на державному рівні», — сказав солдат, відомий як Кіт, але, навпаки, Україна все ще значною мірою покладається на волонтерів і цивільних донорів для своєї програми безпілотників. «Я вважаю, — сказав він, — що уряд має робити більше».

    За словами Planshet, росіяни також застосовували хитрість, відтворюючи записи стрілянини на безпілотниках, щоб змусити українських солдатів подумати, що їх атакують, залишити бункери та розкрити свої позиції.

    Деякі члени його взводу сказали, що росіяни використовували безпілотники, щоб скинути димові шашки в їхні окопи. Один військовий, який використовує позивний Медик, сказав, що це було схоже на сльозогінний газ.

    “Це викликає дуже сильний біль в очах і вогонь, як шматок вугілля, в горлі, і ви не можете дихати”, – сказав він.

    Кілька солдатів одягнули протигази, щоб надати допомогу постраждалим, але коли двоє чоловіків у взводі виповзли з бункера, щоб уникнути газу, вони були вбиті гранатами, скинутими з російських безпілотників, що ширяли вгорі, кажуть солдати.

    Жертва є великою для всіх підрозділів уздовж фронту. За словами солдатів, за останні місяці майже всі були поранені або вижили, ледве врятувавшись.

    «Нам не вистачає людей», — сказав після актора командир розвідки 117-ї бригади, який носить позивний «Бандерас». «У нас є зброя, але недостатньо людей».

    Проте багато хто залишається оптимістом. Далі на схід у Донецькій області майор Сергій Бец, командир батальйону 72-ї окремої механізованої бригади, вирушив минулого дня перед світанком, проїжджаючи брудними дорогами, вкритими льодом, щоб перевірити свої підрозділи безпілотників поблизу лінії фронту. Він запросив із собою журналістів New York Times.

    Бригади працюють під землею, в бункерах, обсаджених стовбурами дерев і засипаних землею. На моніторі комп’ютера командир увімкнув пряму трансляцію з безпілотників із сусідньої бригади, де точився бій.

    «Російські танки заходять у село», — сказав командир по рації. «Все готово?» — запитав майор команду безпілотника. «Танк — це класна ціль для знищення; допоможемо нашим братам».

    Миші снували через їхній бункер, шелестячи в мішку для сміття, а щойно розгорнута команда, щойно закінчивши тренування, возилася з проводкою та перемикачами, щоб підняти FPV у повітря над позиціями росіян для їхнього першого удару.

    Вони були надто повільними, і їхні перші два рейси розбилися через російські радіоелектронні перешкоди.

    Але майор залишився задоволений. “Ми розвиваємося”, – сказав він.

  • США та союзники провели таємну зустріч з Україною щодо “мирного плану” – Bloomberg

    США та союзники провели таємну зустріч з Україною щодо “мирного плану” – Bloomberg

    На початку січня стало відомо, що в минулий місяць відбулася закрита зустріч між Україною, країнами G7 та невеликою групою держав глобального Півдня, з метою здобуття підтримки для українських умов щодо проведення мирних переговорів з Росією. За інформацією Bloomberg, зустріч радників із національної безпеки відбулася 16 грудня в Саудівській Аравії і мала секретний характер для забезпечення комфорту для країн-учасниць.

    Згідно з джерелами, такий формат дозволив більш відкрито обговорити українську формулу миру та плани щодо її реалізації, а також обговорити принципи майбутньої взаємодії з Росією. Останнім часом зусилля союзників, зокрема у США та ЄС, зазнали затримок у зв’язку зі затвердженням допомоги у Вашингтоні та Брюсселі, і контрнаступ України не призвів до суттєвого змінення обстановки на фронті.

    За інформацією високопосадовців, остання зустріч в Ер-Ріяді не принесла суттєвих результатів. Україна та її союзники продовжують виступати проти пропозицій країн Півдня непосредственно взаємодіяти з Росією. На тлі цього російська сторона засудила спроби союзників вирішувати питання без її участі.

    Хоча високопосадовці Індії, Саудівської Аравії та Туреччини брали участь у грудневій зустрічі в Ер-Ріяді, представники інших великих країн глобального Півдня, таких як Китай, Бразилія та ОАЕ, відсутні. За даними джерел, багато країн-учасниць вважають Пекін ключовим чинником впливу на Москву через тісні зв’язки між Росією та Китаєм.

    Київ та його союзники з G7 визначили свої ставлення до ситуації, підтвердивши важливість територіальної цілісності та суверенітету України. Вони також наголосили на тому, що позиція російського лідера Володимира Путіна залишається незмінною, і він не виражає серйозного бажання вести конструктивні переговори.

    Спільно заявлено, що підтримка України буде продовжена, і ЄС та США висловили впевненість у тому, що пакети допомоги будуть узгоджені. Важливо відзначити, що великий пакет допомоги у вигляді понад 100 мільярдів доларів від США та ЄС все ще знаходиться на розгляді відповідних урядів.

    Переговори з Росією

    В грудні минулого року The New York Times повідомило про “сигнали” від російського лідера Володимира Путіна щодо бажання заморозити війну проти України та розпочати переговори. Зазначалося, що Путін пропонує зупинити бойові дії на поточних лініях фронту. Подібні сигнали були відправлені і рік тому.

    Аналітики вважають, що Кремль може використовувати ці “сигнали” для того, щоб змінити обстановку на фронті та зменшити допомогу від союзників. Україна підтверджує свою готовність до швидкого завершення війни, але на своїх умовах та в рамках міжнародного права.

  • Чому внутрішньополітична ситуація в США така важлива для України

    Чому внутрішньополітична ситуація в США така важлива для України

    2024 рік гарантовано стане для України ще турбулентнішим за попередній. А багато подій у ньому визначать, чи зможе Україна перемогти Росії у війні.

    У рівнянні війни для України головною невідомою величиною, від якої беззаперечно залежить фінальний результат, є роль Сполучених Штатів Америки.

    Американська воєнна та фінансова допомога, навіть за умови збільшення підтримки з боку Європи, є тим фактором, від якого залежить не лише боєздатність українського війська, а й загалом функціонування української держави й моральний стан українського суспільства.

    Адже понад половина бюджету України залежить від зовнішнього фінансування.

    Діалоги про американську підтримку та аналіз прогнозів на майбутні вибори у США звучать не лише у високих київських кабінетах, але й у громадському транспорті та на кухнях українців як удома, так і в тимчасовому житлі за кордоном.

    І саме Штати задають тренд на надання чи ненадання допомоги Україні іншими державами, виконуючи роль першої скрипки в оркестрі українських союзників.

    Саме до Америки апелює Кремль, коли намагається навʼязати Києву переговори на власних умовах, применшуючи роль України до такої, яка позбавлена будь-якої субʼєктності. Москва і досі вірить, що може домовитися з Вашингтоном про Україну. Без України.

    Джо Байден донині демонстрував протилежне. Але його перша каденція спливає у листопаді 2024, і за всіма правилами американської політики чинний президент, будь-який, не лише Байден, в останній рік правління перетворюється на “кульгаву качку”.

    Прикметно, що минулого року українці відчули, як це – втратити впевненість в американській підтримці.

    Під час емоційного обговорення щодо доцільності багатомільярдної допомоги Вашингтона Києву у Конгресі США українці вже зʼясували відмінності між Сенатом та Палатою представників, вивчили імена їхніх спікерів і лідерів меншості.

    Голосування щодо надання Україні $61-мільярдної допомоги через розбіжності між республіканцями та демократами щодо мексиканського кордону перенесли на січень, і позитивне рішення видається очікуваним та навіть неминучим. Хоча і тут можуть бути сюрпризи.

    Плюс це може стати останнім таким голосуванням на користь України.

    З президентськими виборами в США на горизонті Україна втрачає впевненість у подальшій залізобетонній підтримці з боку Америки у війні проти Росії.

    Джокером тут виступає, звісно, Дональд Трамп, який може узагалі не бути допущеним до виборів 5 листопада. Та якщо його таки допустять, холодним душем для українців може служити красномовне різдвяне привітання експрезидента США, в якому він побажав опонентам “гнити у пеклі разом зі своєю Україною та Росією”.

    І хоча президентські вибори – не єдина велика подія серед запланованих на 2024 рік у Америці, яка здатна круто змінити траєкторію відносин між Києвом та Вашингтоном, утім так чи інакше більшість описаних нижче дат в американському календарі повʼязані або з судами над Дональдом Трампом, або з перебігом президентської кампанії.

    Досліджуємо хронологію політичного життя 2024 року в США в деталях.

    Зима. Голосування щодо підтримки України та дебати республіканців

    9 січня 2024 року з різдвяних канікул повертається Палата представників. Очікується, що конгресмени розблокують допомогу Україні. Дискусії між республіканцями та демократами з цього питання більше немає.

    Принаймні, спікер Палати представників Джонсон називає допомогу Україні “пріоритетом для США”.

    Утім залишається невирішеною проблема з фінансуванням зміцнення південного кордону США з Мексикою.

    Адміністрація Байдена зробила кроки назустріч контрольованій республіканцями Палаті представників. Києву залишається лише чекати.

    10, 18 та 21 січня 2024 року відбудуться дебати претендентів на номінацію від Республіканської партії на посаду президента США.

    Експрезидент і фаворит соцопитувань Дональд Трамп, ймовірно, пропустить їх, як проігнорував і попередні чотири раунди внутрішньопартійних дебатів.

    Тож експосол США в ООН Ніккі Гейлі, губернатор Флориди Рон Десантіс, ексгубернатор Нью-Джерсі Кріс Крісті, підприємець Вівек Рамасвамі, якого ще називають “Дональдом Трампом 2.0”, та, можливо, ексгубернатор Арканзасу Аса Гатчинсон намагатимуться переконати телеглядачів у спроможності стати гідним кандидатом у президенти США.

    З-поміж них в Україні був лише Кріс Крісті – він відвідав Київ уже після повномасштабного російського вторгнення.

    Німою тінню над дебатами нависатиме відсутність фронтраннера від республіканців – Дональда Трампа. Сам експрезидент тим часом заявляє, що хотів би дебатувати, але вже з Джо Байденом.

    Весна. Суди проти Трампа

    Суперспекотним місяцем в американській політиці обіцяє бути березень. На початку першого весняного місяця відбудуться відразу дві події – суд над Дональдом Трампом та “Супервівторок”.

    4 березня 2024 року розпочнеться судовий розгляд по суті федеральної кримінальної справи «Сполучені Штати Америки проти Дональда Дж. Трампа» про ймовірну участь експрезидента Трампа у спробах скасувати президентські вибори 2020 року в США, включаючи роль Трампа у нападі на Капітолій 6 січня 2021 року.

    Велике журі оприлюднило звинувачення проти Дональда Трампа за чотирма наступними пунктами:

    – змова з метою обману Сполучених Штатів;

    – змова з метою перешкоджання офіційним процедурам;

    – перешкоджання та спроба перешкоджання офіційним процедурам;

    – змова з метою порушення прав громадян.

    Слідство вважає, що Трамп був рішуче налаштований залишитися при владі після програшу на президентських виборах, відтак поширював брехню про нібито шахрайство під час голосування, усвідомлюючи, що це було неправдою. І намагався не дозволити Конгресу затвердити перемогу Джо Байдена, закликаючи конгресменів відтермінувати процедуру і підбурюючи своїх прихильників до насильства на Капітолії.

    Дональд Трамп своєї провини не визнає. Його оточення називає процес спробою втручання у майбутні президентські вибори і “полюванням на відьом”.

    Зараз найбільша драма полягає в тому, що прискореного розгляду цієї справи, на чому наполягав спецпрокурор, може не статися. Відповідне рішення ухвалив Верховний суд. Це може ускладнити електоральний процес і полегшити роботу Дональду Трампу.

    Чіткого консенсусу щодо того, чи потенційне визнання провини Дональда Трампа автоматично заборонить йому участь в президентських виборах США, немає.

    Третій розділ 14-ї поправки до американської Конституції забороняє обіймати державні посади тим особах, хто коли-небудь брали участь у повстанні. Це правило в Америці запровадили після Громадянської війни, аби не допустити сепаратистів до влади.

    Водночас існує лише три умови для можливості балотування в президенти США: кандидат має народитися в Америці, йому має виповнитися щонайменше 35 років і він має проживати у Штатах не менш як 14 років. А про судимість кандидата у президенти США в Конституції не згадується. Тим паче преценденти вже були. У 1920 році соціаліст Юджин Дебс балотувався в президенти просто з тюрми, де відбував покарання за антивоєнну промову, яка критикувала вступ Америки у Першу світову війну.

    Сполучені Штати поринули в новий сезон серіалу про Трампа, дія якого відбувається навколо його права балотуватися.

    Спершу Верховний суд штату Міннесота відмовився забороняти Трампу брати участь у президентських перегонах.

    Тоді Верховний суд штату Колорадо заборонив Дональду Трампу брати участь у виборах на території штату. Тим самим суд по суті визнав Трампа учасником заколоту 6 січня 2021 року.

    Згодом Верховний суд штату Мічиган назвав право Трамп права балотуватися чи ні питанням політичним, а отже компетенцією Конгресу США, а не суду.

    Потім держсекретар штату Мен Шенна Беллоуз заборонила Дональду Трампу брати участь у республіканських праймеріз штату, пославшись на той таки третій розділ 14-ї поправки Конституції США. Трамп оскаржив це рішення.

    Тепер долю американського експрезидента, який хоче знову стати президентом, має визначити Верховний суд США. На нього покладене завдання вирішити, чи скасувати рішення Верховного суду Колорадо – і тоді Трамп автоматично отримає можливість потрапити у бюлетені всіх без виключення штатів. Однак для цього більшість суддів мають бути переконаними, що Дональд Трамп не брав участі у заколоті.

    5 березня 2024 року відбудеться так званий “Супервівторок”.

    Цього дня відразу 15 штатів і територій проведуть праймеріз, на яких обиратимуть делегатів на національні зʼїзди республіканської та демократичної партій. Ті згодом оберуть кандидатів у президенти від партій.

    25 березня 2024 року розпочнеться суд “Народ штату Нью-Йорк проти Дональда Дж. Трампа”.

    Експрезидента США звинувачують у виплаті таємних коштів порноакторці Стормі Деніелс [справжнє імʼя – Стефані Кліффорд] під час президентської кампанії 2016 року.

    Слідство вважає, що він прагнув гарантувати мовчання Кліффорд про їхній сексуальний звʼязок у минулому. Кліффорд тоді саме домовлялася про інтервʼю на телебаченні, темою якого могли бути її стосунки з Трампом.

    Колишній адвокат Трампа Майкл Коен заявляв, що з власної кишені заплатив порноакторці 130 тисяч доларів. Згодом Трамп відшкодував йому витрати, які виявилися класифікованими як судові витрати.

    Через це Трампа звинувачують у фальсифікації ділової документації.

    І якщо його визнають винними за всіма пунктами, максимальне покарання може сягнути 136 років за ґратами.

    Дональд Трамп провини не визнає і звинувачує прокурора у політичній вмотивованості.

    Але це ще не все.

    20 травня 2024 року стартують судові засідання у справі “Сполучені Штати Америки проти Дональда Дж. Трампа, Уолтіна Наути та Карлоса Де Олівейри”.

    Це федеральна кримінальна справа проти Дональда Трампа, його помічника Волта Наути та начальник технічного обслуговування його вілли Мар-а-Лаго – Карлоса Де Олівейри і стосується зберігання таємних документів експрезидентом на своїй віллі.

    Трампа звинувачують у неправомірній обробці таємних документів уже після завершення президентської каденції відповідно до Закону про шпигунство, а також у наданні неправдивих свідчень та змові з метою перешкоджанню слідству.

    Трамп себе винуватим не визнає.

    Літо. Саміт НАТО та формальне висунення кандидатів

    9-11 липня 2024 року у Вашингтоні відбуватиметься саміт НАТО, який припадатиме на 75-річний ювілей організації. Україна прагне якнайшвидше отримати формальне запрошення приєднатися до Альянсу.

    Утім дорога України до НАТО довга і звивиста, як засвідчив саміт 2023 року у Вільнюсі. Там генсек Альянсу Єнс Столтенберг пообіцяв Україні запрошення, коли “погодяться всі союзники і будуть виконані умови”. І водночас зауважив, що повноцінне членство України неможливе, допоки точиться війна.

    Після Вільнюса ексгенсек НАТО Андерс Фог Расмуссен запропонував розглянути щодо України так зване “гібридне членство”, яке передбачає частковий вступ України в Альянс. Спершу, згідно такого плану, НАТО могло б прийняти підконтрольні Києву території. А згодом в теорії могли б доєднатися звільнені в майбутньому від російської окупації українські землі.

    Утім президент Зеленський на підсумковій річній пресконференції назвав таку пропозицію маячнею та сказав, що Україну “не запрошують в НАТО”.

    Тож сміливі думки про ймовірне запрошення України до НАТО від президента Байдена, які ще нещодавно лунали в українському інформаційному середовищі навряд чи зможуть матеріалізуватися наступного року.

    15-18 липня 2024 року у Мілуокі відбудеться Національний зʼїзд республіканської партії, на якому висунуть кандидатів від республіканців у президенти та віцепрезиденти США. За традицією, першою такий зʼїзд і висунення кандидатів проводить та партія, яка не господарює у Білому домі.

    Демократична партія проведе свій Національний зʼїзд 19-22 серпня 2024 року в Чикаго.

    Найголовнішим суперником Байдена називають навіть не Трампа, а власний вік – 81 рік.

    Існують голоси, які твердять про необхідність підтримки альтернативного кандидата, який може мати більші, на їхній погляд, шанси перемогти Дональда Трампа. Але те, як ситуація розгортається станом на початок 2024 року, вказує, що демократи, вочевидь, ставитимуть на кандидатуру чинного президента – Джо Байдена.

    Щоправда крісло під його віцепрезиденткою – Камалою Гарріс – хитається. І тут можливі варіанти.

    Осінь. Дебати і день виборів

    16 вересня 2024 року в Техасі відбудуться перші дебати між кандидатами у президенти США від республіканської та демократичної партії. Кандидати вправлятимуться у красномовності впродовж 90 хвилин.

    Другий і третій тур дебатів заплановані на 1 жовтня та 9 жовтня 2024 року відповідно.

    5 листопада 2024 року відбудуться президентські вибори в США. Хто братиме в них участь, досі достеменно невідомо. Занадто багато факторів можуть вплинути на остаточне рішення. Хоча найбільші шанси зустрітися у політичному двобої мають старі опоненти – чинний президент США Джо Байден та його попередник Дональд Трамп.

    Навіть якщо імена кандидатів будуть іншими, вже зараз очевидно, що боротьба буде запеклою. І її результат багато в чому передбачить, на яких умовах Україна зможе завершувати повномасштабну війну, яку проти неї розпочала Росія.

  • Умова для схвалення допомоги Україні визначена спікером Палати представників США

    Умова для схвалення допомоги Україні визначена спікером Палати представників США

    За даними спікера Палати представників Конгресу США, Майка Джонсона, ухвалення законопроекту про фінансування допомоги для України буде залежати від того, наскільки Білий дім представить стратегію підтримки Києва. Республіканський представник також вказав, що існують важливі питання, які потребують уваги, і наголосив на необхідності захисту кордонів США перед наданням допомоги іншим країнам.

    Джонсон відзначив, що республіканці чекають від Білого дому конкретних відповідей на питання про стратегію відносно України, а також про відповідальне використання ресурсів. Відмовившись надати необхідну інформацію, Білий дім створює завади у розгляді подальших рішень щодо фінансування допомоги Україні, зауважив Джонсон.

    До того ж, колишній керівник ЦРУ, Девід Петреус, висловив думку, що підтримка США є важливою для України, так як її успіх може вплинути на стратегічні плани російського президента Путіна. Петреус наголосив на необхідності постійної багатомільярдної підтримки для України, щоб зупинити агресію Росії та захистити країни ЄС від подальших загроз.

  • Україна виражає зацікавленість у спільному виробництві зброї з Швецією – повідомив Зеленський

    Україна виражає зацікавленість у спільному виробництві зброї з Швецією – повідомив Зеленський

    Президент України, Володимир Зеленський, визначив спільне оборонне виробництво з Швецією як пріоритет для країни. Цю заяву він зробив під час конференції “Суспільство та оборона”. Зеленський відзначив, що Україна завжди прагнула бути одним з найбільш вагомих європейських донорів безпеки та наголосив на необхідності мати доступ до найкращої зброї та техніки в світі. Спільне виробництво з Швецією є стратегічним пріоритетом для України.

    Президент також висловив вдячність Швеції за внесок у оборонну підтримку України, зазначивши, що надана техніка та зброя вже допомагають у збереженні життя воїнів.

    Виступаючи про інші ініціативи, Зеленський зазначив, що Україна вже розпочала спільну оборонну діяльність з іншими країнами, такими як Туреччина, Румунія, Польща та Велика Британія. Також були досягнуті домовленості щодо співпраці з Чехією, Сполученими Штатами та Німеччиною.

    У контексті боротьби з російською агресією, Зеленський наголосив на важливості єдиної європейської збройової промисловості. Він також висловив сподівання, що зусилля міжнародних союзників допоможуть Україні в боротьбі з потенційною російською агресією, що може спрямуватися і проти країн НАТО.

  • Мета Києва та Токіо: залучення японських компаній до процесу відновлення України – заявив Шмигаль

    Мета Києва та Токіо: залучення японських компаній до процесу відновлення України – заявив Шмигаль

    Український Прем’єр-міністр провів зустріч з Міністром закордонних справ Японії, Йоко Камікавою, під час якої обговорили широкий спектр питань співпраці між обома країнами.

    Серед основних тем розмови були підтримка Формули миру Президента України, впровадження реформ, співпраця в інфраструктурному секторі, цифровій та атомній галузях, а також підготовка до Конференції відновлення в Токіо. Прем’єр-міністр також висловив інтерес України до можливого розміщення виробництва провідних японських компаній на своїй території.

    “Наша мета – зміцнення торговельних зв’язків та розвиток співпраці між українськими та японськими бізнес-структурами”, – наголосив Прем’єр-міністр у своєму заявленні.

    Він також висловив надію, що на майбутній Конференції відновлення в Токіо буде досягнуто практичні результати. У свою чергу, Йоко Камікава підтвердила готовність японської сторони підписати важливі документи та взяти участь у відновленні України.

    Обговорені також були питання залучення японських компаній до відбудови України. Прем’єр-міністр висловив подяку Японії за підтримку та важливу гуманітарну та фінансову допомогу. Він відзначив рішення Японії виділити 1 мільярд доларів на гуманітарні проєкти, з можливістю збільшення цієї суми до 4,5 мільярдів через міжнародні інституції.

    Окремо були висловлені слова подяки за зусилля Японії у забезпеченні участі Президента України у саміті G7 в Хіросімі.

  • Одеса в ігровій ролі: серфінг офіційно стає олімпійським видом спорту в Україні

    Одеса в ігровій ролі: серфінг офіційно стає олімпійським видом спорту в Україні

    Серфінг в Україні тепер офіційно визнаний видом спорту, внесеним до Реєстру Міністерства молоді та спорту. Поряд із серфінгом у список визнаних видів спорту додані лакрос, кудо, падел та текбол, тоді як деякі, такі як карате JKA WF, мінігольф, спорт надлегких літальних апаратів та фітнес, були виключені.

    Також було відмінено рішення щодо визнання водного поло, спортивної та художньої гімнастики, ковзанярського спорту і спортивного туризму як видів спорту для осіб з інвалідністю, які мають ураження опорно-рухового апарату, порушення зору, слуху та розумового і фізичного розвитку.

    Одеса, в якій в 2018 році відбулися перші в Україні змагання з серфінгу, відзначається як місце, де українські серфери зробили вражаючий стрибок і досягли вагомого результату. Агентство PR Batteries висловило вдячність за офіційне визнання серфінгу в Україні та підтримку змагань в Одесі.

    Слід відзначити, що серфінг офіційно дебютував на літній Олімпіаді у Токіо 2021 року, і наступні Ігри відбудуться у Парижі у липні 2024 року. Зараз Україна має 38 олімпійських ліцензій, що гарантує їй участь у різних турнірах, таких як легка атлетика, футбол, плавання, веслування та інші.