Govoritinfo.com

Позначка: Угорщина

  • Зеленський став головним персонажем виборчої кампанії Орбана в Угорщині

    Зеленський став головним персонажем виборчої кампанії Орбана в Угорщині

    Передвиборча кампанія в Угорщині несподівано отримала український вимір. У Будапешті з’явилася велика кількість білбордів і сітілайтів із зображенням президента України Володимира Зеленського. Політична реклама розміщена вздовж головних вулиць столиці, на фасадах будинків і біля транспортних вузлів.

    Свідки, які проїжджали містом, зазначають, що рекламні щити з українським президентом трапляються буквально на кожному кроці. За словами очевидців, лише на одній ділянці дороги можна нарахувати понад два десятки таких бордів.

    Для людини, яка не розуміє угорської мови, це виглядає так, ніби Зеленський є одним із ключових учасників політичної кампанії. Насправді ж його образ використовується у внутрішній політичній боротьбі напередодні виборів.

    Аналітики зазначають, що уряд прем’єр-міністра Віктора Орбана вже не вперше використовує тему війни в Україні у власній політичній комунікації. Образ Зеленського в цьому контексті подається як символ політики, яку угорська влада намагається протиставити власному курсу.

    Політична кампанія відбувається на тлі загострення відносин між Будапештом і частиною європейських партнерів через позицію Угорщини щодо підтримки України.

    Лідер опозиційної партії «Тиса» Петер Мадяр нещодавно заявив, що влада Угорщини може намагатися використовувати зовнішні фактори для впливу на виборчий процес. За його словами, уряд нібито навіть контактує з представниками російських структур.

    Тим часом у Європейському Союзі також критикують позицію Будапешта. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль закликав угорський уряд припинити блокування фінансової допомоги ЄС для України. За його словами, затримка цього рішення створює додаткові ризики для економічної стабільності та відбудови країни.

    Попри політичні суперечки, виборча кампанія в Угорщині вже набрала високих обертів. І, схоже, одним із найпомітніших її образів став саме президент України.

  • Партія Орбана запропонувала конфіскувати вилучені гроші та цінності Ощадбанку до завершення розслідування

    Партія Орбана запропонувала конфіскувати вилучені гроші та цінності Ощадбанку до завершення розслідування

    В Угорщині з’явилася законодавча ініціатива, яка може суттєво вплинути на долю вилучених грошей і цінностей, що належать українському Ощадбанку. Представник правлячої партії «Фідес» Мате Кочіш подав до парламенту законопроєкт, який передбачає збереження арешту цих активів до завершення офіційного розслідування.

    Документ вже зареєстрований у парламенті Угорщини. У ньому йдеться про значну суму готівки та золотих цінностей, які транспортували через територію країни.

    Ініціатива з’явилася після інциденту, який у місцевих медіа назвали справою «українського золотого конвою».

    У поданому законопроєкті пропонується, щоб вилучені кошти та цінності вважалися фактично конфіскованими до завершення перевірки, яку проводить Національна податкова та митна адміністрація Угорщини (NAV).

    За словами автора документа Мате Кочіша, навколо цієї історії залишається багато невизначених обставин, тому, на його думку, активи мають залишатися під арештом до повного з’ясування ситуації.

    Він наголосив, що мова йде про «незвичайно велику суму» готівки та дорогоцінних металів.

    Ініціатива з’явилася на тлі напружених відносин між урядом Віктора Орбана та Україною. Угорщина останні роки неодноразово вступала у політичні суперечки з Києвом і Брюсселем щодо підтримки України.

    У цьому контексті ситуація з вилученими активами українського банку може отримати не лише юридичний, а й політичний вимір.

  • Піарник Зеленського заявив, що підтримав би війну з Угорщиною

    Піарник Зеленського заявив, що підтримав би війну з Угорщиною

    У соціальних мережах активно поширюється заява піарника президента України Володимира Зеленського Петрова, у якій він заявив, що підтримав би можливе рішення про війну з Угорщиною.

    За його словами, у такому випадку йшлося б не про боротьбу за ресурси або території, а про захист честі та гідності держави.

    «Це було б не заради грошей, землі чи корисних копалин, а заради гідності та честі держави», — йдеться у поширеній у мережі цитаті.

    Висловлювання викликало жваві дискусії серед користувачів соціальних мереж. Частина коментаторів підтримала емоційну риторику, інші ж розкритикували подібні заяви, вказуючи на ризики ескалації у відносинах між країнами.

    На тлі інциденту з українськими інкасаторами в Будапешті та дипломатичної напруги між Києвом і Будапештом слова Петрова отримали додатковий резонанс.

    Станом на цей момент офіційних коментарів від Офісу президента України щодо цієї заяви немає.

  • Угорщина досі утримує інкасаторські автомобілі «Ощадбанку» з десятками мільйонів

    Угорщина досі утримує інкасаторські автомобілі «Ощадбанку» з десятками мільйонів

    Державний Ощадбанк України вимагає від угорської влади повернути два інкасаторські автомобілі та цінності, які були затримані під час інциденту в Будапешті. Йдеться про значні суми готівки та банківське золото, які перевозили співробітники банку.

    Про це йдеться у заяві Ощадбанку.

    У банку нагадали, що після подій 5 березня сімох співробітників інкасаторської служби, яких затримали в Угорщині, вже повернули до України. Водночас інкасаторські машини та цінності, які вони перевозили, досі залишаються затриманими угорською стороною.

    За інформацією банку, йдеться про два інкасаторські автомобілі та цінності на суму близько 40 млн доларів США, 35 млн євро та приблизно 9 кілограмів банківського золота.

    У заяві наголошується, що Ощадбанк вважає дії угорських органів незаконними та вимагатиме повернення свого майна в повному обсязі.

    Банк планує діяти у двох юридичних напрямках. Перший — це оскарження обмежувальних заходів, які міграційна служба Угорщини застосувала до співробітників інкасаторської бригади. Йдеться про рішення щодо обмеження їхнього перебування на території Європейського Союзу.

    Другий напрямок — правові дії, спрямовані на повернення інкасаторських автомобілів і цінностей.

    В Ощадбанку підкреслюють, що впевнені у законності своїх дій. Усі необхідні документи та інформацію вже передано до Національного банку України.

    Крім того, для підтвердження своєї правової позиції банк планує звернутися до однієї з провідних міжнародних компаній для проведення незалежного аудиту процесів і договірних відносин між усіма сторонами, які брали участь у транспортуванні коштів і цінностей.

    Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що угорська влада затримала в Будапешті сімох співробітників Ощадбанку та вилучила кошти і цінності, які вони перевозили.

    Угорська сторона пізніше оприлюднила фотографії конфіскованих коштів і заявила, що розслідує можливе відмивання грошей. Також повідомлялося про намір видворити затриманих інкасаторів з території країни.

    Глава МЗС України назвав дії угорських органів «тероризмом та захопленням заручників». Міністерство закордонних справ також рекомендувало громадянам України утриматися від поїздок до Угорщини.

  • Дипломатичний конфлікт: у ЄС різко відреагували на слова Зеленського про Орбана

    Дипломатичний конфлікт: у ЄС різко відреагували на слова Зеленського про Орбана

    У Європейській комісії різко відреагували на заяву президента України Володимира Зеленського, в якій пролунали погрози на адресу прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. У Брюсселі заявили, що подібна риторика щодо держав-членів Європейського Союзу є неприйнятною.

    Про це повідомив речник Європейської комісії Олоф Жилл, коментуючи ситуацію навколо гучної заяви українського президента.

    За словами представника Єврокомісії, у ЄС чітко наголошують на неприпустимості будь-яких погроз у бік країн-членів союзу.

    «Європейська комісія дуже чітко заявляє, що такий тип висловлювань є неприйнятним. Не повинно бути погроз на адресу держав-членів Європейського Союзу. Я також повторю, що ми ведемо активні обговорення з усіма сторонами щодо цього питання», — заявив Жилл.

    Раніше президент України Володимир Зеленський у публічній заяві пригрозив передати українським військовим адресу прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, щоб вони могли «поговорити з ним своєю мовою».

    Ці слова викликали гостру реакцію не лише на міжнародному рівні, але й усередині самої Угорщини. Зокрема, заяву розкритикували представники угорської опозиції, які також назвали подібні висловлювання неприйнятними.

    Інцидент став черговим епізодом напружених відносин між Києвом і Будапештом. Останні роки між Україною та Угорщиною регулярно виникають дипломатичні суперечки, пов’язані як із питаннями національних меншин, так і з політичною позицією угорського уряду щодо війни та санкцій проти Росії.

    У Брюсселі підкреслюють, що продовжують консультації з усіма сторонами та очікують на деескалацію риторики.

    Тим часом лідер угорської опозиційної партії «Тиса» Петер Мадяр посилив критику на адресу Володимира Зеленського.

    Сьогодні він закликав Європейський Союз розірвати відносини з Україною доти, доки Зеленський не вибачиться перед Віктором Орбаном через вчорашні погрози.

    «Жоден іноземний глава держави не сміє погрожувати жодному громадянину Угорщини. Енергопостачання Угорщини — це національне питання, яке стоїть вище партійної політики та передвиборчих кампаній. Я очікую від керівництва Європейського Союзу, що воно розірве всі відносини з Україною, доки президент Зеленський не прояснить свої слова і не вибачиться перед усіма громадянами Угорщини за свої висловлювання», — заявив Мадяр.

  • Відмивання мільйонів у Європі: названі імена фігурантів розслідування в Угорщині

    Відмивання мільйонів у Європі: названі імена фігурантів розслідування в Угорщині

    Історія із затриманням великих сум готівки та золота на території Угорщини отримує нове і значно серйозніше продовження. За інформацією джерел у дипломатичних колах, Центральний слідчий відділ Національного агентства фінансів Угорщини розпочав досудове розслідування за фактом відмивання коштів.

    Йдеться про провадження за пунктом (а) частини 1 статті 399 Кримінального кодексу Угорщини, а також пунктом (а) частини 7 цієї ж статті. За цими нормами розслідуються випадки легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, а також операції з великими сумами коштів, що можуть бути пов’язані з організованими фінансовими схемами.

    У межах розслідування фігурує одразу кілька громадян, які, за даними джерел, можуть бути причетні до операцій із переміщенням значних сум готівки через територію Європейського Союзу.

    Серед них:

    Олександр Кучеряний
    Петро Качанов
    Сергій Сидоренко
    Валерій Канасевич
    Сергій Малько
    Олег Чабанюк
    Геннадій Кузнєцов

    Останнє ім’я у цьому списку викликає особливу увагу. За інформацією джерел, мова може йти про того самого Геннадія Кузнєцова — колишнього генерала Служби безпеки України, відомого в професійних колах за прізвиськом «Собачник».

    Генерал-майор Кузнецов відомий під прізвиськом «Собачник» або «Охотник» за свою пристрасть до мисливських собак. Кузнецов був засуджений Печерським районним судом Києва в 2011 році за корупційні злочини (формально – за службову недбалість) і після звільнення з СБУ працював в охороні Турчинова, який повернув його на службу в 2014-му – спочатку в «Альфу», а потім – начальником штабу АТЦ при СБУ.

    Саме Кузнецов перетворив штаб АТЦ при СБУ на філію ФСБ. Але Геннадій Іванович не тільки обслуговував своїх московських кураторів, а ще й розкрадав грошове забезпечення підлеглих, використовував службовий автотранспорт для поїздок у відпустку й навіть оформлював офіцерам штабу АТЦ при СБУ фіктивні відрядження в зону АТО, а, насправді, направляв їх для охорони концертів Святослава Вакарчука. При цьому, як було встановлено в ході службового розслідування, Вакарчук платив за це Кузнецову готівкою «у конверті».

    Але, найголовніше, Кузнецов разом зі своїми московськими кураторами продавав місця в списку на «обмін полоненими». Більш того, «МГБ ДНР» добирало заможних громадян на окупованій території, яких кидало до в’язниці, далі в’язні передавали через «МГБ ДНР» гроші для Кузнецова й начальник штабу АТЦ при СБУ включав їх у список на обмін.

    З СБУ Кузнецову довелось піти після того, як були отримані достеменні докази роботи Кузнецова на ФСБ. Зокрема – записана розмова між Кулінічем і Сівковичем:

    Сівкович: А департамент контррозвідки повністю не його (мається на увазі, що голова СБУ Баканов не контролює ДКР СБУ)?
    Кулініч: Я там плюс-мінус утримую ***, тому задача на це місце вивести «Охотніка» … на першого зама.
    Сівкович: Коли все буде вже більш-менш готово, воно швидко може бути, я просто швидко не хочу тому, що ви кадри не поставите, хоча якщо «Охотніка» переконаєте, що «Охотнік»… Хоча б «Охотніка» поставте першим замом… Тому, що лінія контррозвідки, якщо «Охотнік» її забере і цю штуку, то воно буде непогано, інше можемо самі там…

    «Охотнік», він же ж «Собачник» – це Кузнецов, якого у ФСБ планували призначити керівником АТЦ при СБУ замість Руслана Баранецького. За посадою керівник АТЦ при СБУ був першим заступником голови СБУ і, за розподілом обов’язків, контролював діяльність Департаменту контррозвідки. Саме тому Сивкович в Кулініч так хотіли бачити Кузнецова першим заступником голови СБУ. Але не судилось.

  • Інкасаторські авто з грошима і золотом затримали в ЄС: чому їхній шлях пролягав до Сербії

    Інкасаторські авто з грошима і золотом затримали в ЄС: чому їхній шлях пролягав до Сербії

    Затримання в Угорщині двох інкасаторських мікроавтобусів із валютою та золотом може мати значно ширший політичний і фінансовий підтекст, ніж це подається у перших офіційних повідомленнях.

    За інформацією джерел, мова йде не просто про банківське перевезення. В інкасаторських автомобілях, які використовувалися для транспортування цінностей, знаходилися десятки мільйонів доларів та євро, а також золото. Формально вантаж нібито перевозили між європейськими банківськими установами у рамках стандартної фінансової операції.

    Втім, одразу кілька деталей викликали запитання у європейських спецслужб. По-перше, маршрут. Попри офіційну версію про доставку цінностей до України, за даними співрозмовників, інкасаторські буси рухалися не на схід, а у напрямку Балкан — зокрема Сербії. Саме після цього угорські силові структури зупинили транспорт.

    По-друге, походження коштів. Джерела стверджують, що гроші та золото можуть бути пов’язані з людьми з найближчого політичного оточення президента України. У приватних розмовах європейські співрозмовники припускають, що йдеться про активи сумнівного походження, які могли намагатися вивести через складну транзитну схему.

    Угорщина заявляє, що інкасаторів українського «Ощадбанку» затримали у справі про відмивання грошей.

    Серед семи затриманих — колишній генерал СБУ, який відповідав за управління вантажем, повідомляють ЗМІ з посиланням на угорську податкову службу (NAV).

    На двох броньованих інкасаторських автомобілях перевозили з Австрії до України 40 млн доларів, 35 млн євро та 9 кг золота. Загалом же за трохи більше ніж два місяці цього року було перевезено понад 900 млн доларів, 420 млн євро та 146 кг золотих злитків.

    Угорщина заявляє, що повідомляла українські правоохоронні органи про затримання, але відповіді не отримала.

    МЗС України вимагає надати доступ до затриманих.

    У політичних колах вже іронічно називають цю історію «черговою двушечкою на Москву» — натякаючи на те, що подібні фінансові маршрути інколи мають значно складнішу географію, ніж заявляється публічно.

  • У Будапешті затримали інкасаторів Ощадбанку з готівкою на десятки мільйонів

    У Будапешті затримали інкасаторів Ощадбанку з готівкою на десятки мільйонів

    У Будапешті угорські правоохоронці затримали два інкасаторські автомобілі державного Ощадбанку та сімох співробітників банку. Про інцидент повідомили в самому фінансовому установі.

    За інформацією банку, подія сталася під час перевезення валюти та банківських металів між Райффайзен Банком в Австрії та Ощадбанком. Інкасацію супроводжувала бригада із семи співробітників.

    За попередніми даними, інкасатори перевозили значні цінності — близько 40 млн доларів США, 35 млн євро та приблизно 9 кілограмів золота.

    Згідно з даними GPS-моніторингу, інкасаторські автомобілі наразі перебувають у центрі Будапешта поблизу одного з силових відомств. Українські медіа припускають, що йдеться про місцевий антитерористичний центр. Водночас місцеперебування самих співробітників банку наразі залишається невідомим.

    В Ощадбанку наголосили, що перевезення здійснювалося в межах міжнародної угоди з австрійським банком і було оформлене відповідно до європейських митних правил. У фінансовій установі вимагають негайного звільнення співробітників та повернення майна.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також відреагував на ситуацію. За його словами, угорська влада фактично утримує сімох громадян України без пояснення причин.

    «Угорська влада взяла в заручники сімох громадян України. Причини досі невідомі, як і їхній стан та можливість зв’язку з ними», — заявив Сибіга.

    Він уточнив, що йдеться про співробітників державного Ощадбанку, які перевозили готівку між Австрією та Україною в рамках регулярних банківських операцій.

    Міністр також різко розкритикував дії угорської сторони, назвавши інцидент проявом державного тиску.

  • Угорщина може заблокувати в’їзд на свою територію українським чиновникам та військовослужбовцям. Джерела

    Угорщина може заблокувати в’їзд на свою територію українським чиновникам та військовослужбовцям. Джерела

    За інформацією наших джерел, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто збирається викликати посла України і вручити йому ноту у зв’язку із останніми різкими заявами Володимира Зеленського.

    Водночас, за інформацією джерела, Угорщина може частково заблокувати в’їзд на свою територію через прикордонні пункти пропуску громадянам України які мають відношення органів влади та збройних сил України.

    “Уже з 6-го березня, якщо не встигнуть то з 8-го березня, для тих  хто перетинає кордон України з Угорщиною, можуть початися проблеми з в’їздом.

     Зокрема, угорським прикордонникам буде спущена інструкція про перевірку в’їжджаючих на причетність до органів влади та збройних сил України.

     Таким громадянам може бути відмовлено у в’їзді без пояснення причин” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський під час брифінгу заявив, що ремонтувати пошкоджений нафтопровід “Дружба” не варто.

    У відповідь угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан пригрозив Україні силовим шляхом “зламати блокаду” нафтопроводу.

  • Після атаки на «Дружбу» Угорщина та Словаччина оголосили надзвичайний стан і звинуватили Україну

    Після атаки на «Дружбу» Угорщина та Словаччина оголосили надзвичайний стан і звинуватили Україну

    20 лютого уряд Угорщини заявив про намір блокувати виділення Україні кредиту ЄС у розмірі 90 млрд євро, доки не буде відновлено поставки російської нафти через нафтопровід «Дружба». Ця заява стала черговим епізодом політичного тиску з боку Будапешта, який разом зі словацьким урядом раніше вже погрожував обмеженням експорту нафтопродуктів та електроенергії до України.

    На тлі російської атаки на західноукраїнський нафтовий вузол у Бродах і пошкодження інфраструктури «Дружби» уряди Словаччини та Угорщини синхронно оголосили надзвичайний стан на ринку нафтопродуктів. Колишній міністр економіки Словаччини Карел Хірман назвав це провалом енергетичної політики, орієнтованої на російський імпорт.

    За його словами, ані Чехія, ані Польща, ані Австрія не були змушені вводити спеціальні режими через зупинку «Дружби», оскільки давно диверсифікували постачання. Ситуація оголила стратегічний прорахунок угорської компанії MOL, яка володіє нафтопереробними заводами в Угорщині та братиславським Slovnaft і продовжувала робити ставку на російську сировину.

    Російська атака підтвердила ризики транзиту через Україну в умовах війни. Водночас припинення постачання призвело до тимчасового обмеження експорту нафтопродуктів, у тому числі до України. Проте, як зазначає Хірман, для Києва це не стане критичним — обсяги можуть бути замінені з інших джерел. Натомість MOL ризикує втратити ринки й зазнати фінансових збитків, що позначиться і на податкових надходженнях у Словаччині та Угорщині.

    Ключовим стало підтвердження існування альтернативного маршруту. Хорватський термінал на острові Крк і нафтопровід Adria після модернізації мають достатню пропускну спроможність для забезпечення обох НПЗ MOL. Ба більше, керівництво Slovnaft уже заявило про закупівлю танкерів із нафтою від різних постачальників, які мають надійти наприкінці березня. До того часу завод працюватиме в обмеженому режимі, використовуючи державні резерви.

    Попри це, Будапешт і Братислава продовжують наполягати на необхідності відновлення постачання саме російської нафти й навіть критикують Хорватію. При цьому одночасні заяви про нібито недостатню пропускну спроможність Adria та прохання допустити транзит російської танкерної нафти виглядають суперечливими.

    Окремо виникають питання щодо комунікації навколо самої атаки на Броди. Понад два тижні офіційні структури мовчали про факт пошкодження та зупинку транспортування. Згодом Фіцо й Орбан почали звинувачувати Україну у нібито навмисному небажанні відновити прокачування, а також ставити під сумнів характер пошкоджень.

    Водночас зупинка «Дружби» означає припинення не лише російських, а й українських поставок нафти для заводів MOL, які розпочалися наприкінці осені як відповідь на удари по українських НПЗ. Таким чином компанія втратила обидва джерела сировини.

    На цьому тлі заяви про можливе припинення експорту електроенергії чи газу до України виглядають не лише політичними, а й економічно невигідними для самих Словаччини та Угорщини, оскільки значну частину операцій здійснюють приватні компанії, що отримують дохід від транзиту.

    Криза навколо «Дружби» продемонструвала: твердження про безальтернативність російської нафти більше не витримують критики. Питання полягає вже не в технічних можливостях, а в політичному виборі.