Govoritinfo.com

Позначка: The New York Times

  • Аудитори виявили розбіжності в закупівлях озброєння — переплати на 5,4 млрд грн

    Аудитори виявили розбіжності в закупівлях озброєння — переплати на 5,4 млрд грн

    Україна створила потужну вітчизняну оборонну промисловість, яка тепер виробляє тисячі артилерійських снарядів, бронетехніки та безпілотників. Водночас міжнародне видання The New York Times з посиланням на внутрішні урядові аудити та експертні оцінки пише про системні проблеми у сфері державних закупівель озброєнь, зокрема — про випадки підписання контрактів не з найнижчими учасниками торгів і про сумніви у прозорості частини платежів.

    Загальна сума розбіжностей між найнижчими пропозиціями та фактично укладеними контрактами, згідно з аудиторськими матеріалами, становила щонайменше 5,4 млрд грн (приблизно 129 млн дол.). Аудитори не знайшли прямих звинувачень у розтраті коштів, проте низку справ передано до правоохоронних органів для додаткової перевірки.

    Критики наголошують на кількох проблемних трендах: укладення контрактів із компаніями, що пропонували дорожчі умови; передоплати за поставки, які були затримані або виконані не в повному обсязі; а також широкий залучення посередників, які отримували націнки замість прямих закупівель у виробників. Колишній радник агентства Тамерлан Вахабов в інтерв’ю виданню зазначав, що «в умовах воєнного стану відсутня політична воля робити все правильно», і що переплати відбувалися «з невідомих причин».

    У відповідь керівництво Агентства з оборонних закупівель наголошує: нижчі пропозиції іноді відхиляли через невідповідність вимогам якості, строкам постачання або іншим критеріям. Директор агентства Арсен Жумаділов повідомив, що частина проблем спонукала відомство експериментувати з новими моделями закупівель, зокрема створенням онлайн-ринку, де командири можуть замовляти безпілотники безпосередньо у постачальників «в один-два кліки». За словами посадовця, це має зменшити бюрократію і підвищити прозорість постачань.

    Аудити, які перевіряли період від початку 2024 року до березня 2025 року, не дали підстав для звинувачень у систематичній крадіжці, але виявили численні процедурні ризики: використання посередників у великій частці контрактів, відсутність документально підтверджених виробничих потужностей у деяких підрядників, а також випадки неповних або затриманих поставок. Частина закупівель здійснювалась через посередників із типовою націнкою близько 3%, що також викликало запитання в аудиторів.

    На тлі швидкого зростання внутрішнього озброєння важливо не лише масштабувати виробництво, а й посилити контроль за закупівлями — щоб уникнути марних витрат і зберегти довіру донорів та платників податків. Запровадження електронного ринку і інших інноваційних механізмів закупівель розглядають як крок у правильному напрямі, але наголошують, що нові інструменти мають супроводжуватися жорсткою перевіркою постачальників і публічним звітуванням про витрати.

  • Білий дім припинив обговорення військової допомоги Україні

    Білий дім припинив обговорення військової допомоги Україні

    Попри триваючу війну, адміністрація президента США практично припинила серйозні обговорення щодо майбутнього військової підтримки України. Про це повідомляє впливове видання The New York Times, посилаючись на джерела у Вашингтоні та серед європейських дипломатів.

    За інформацією журналістів, в адміністрації Дональда Трампа дедалі частіше розглядають українське питання з прагматичної позиції: не як моральний обов’язок чи геополітичний пріоритет, а як потенційний обмінний ресурс у діалозі з Москвою.

    “Фокус зміщується з “чим допомогти Україні” на “що отримаємо натомість”, — зазначає видання.

    Європейські дипломати, з якими спілкувались журналісти NYT, підтверджують: наразі США не дають жодних чітких гарантій щодо збереження навіть обміну розвідувальною інформацією з Києвом. Це викликає серйозне занепокоєння у союзників, які розраховують на трансатлантичну єдність у стримуванні російської агресії.

    Колишня радниця президента США з питань Росії у Раді національної безпеки Фіона Гілл висловила припущення, що адміністрація Трампа готується до формування “прямого діалогу” з Кремлем, навіть якщо це означатиме усунення України з переговорного процесу:

    “Україна може опинитися за межами нової архітектури домовленостей. Це цілком в дусі зовнішньополітичної логіки Трампа”, – сказала Гілл.

    На цьому тлі побоювання щодо ослаблення американської підтримки лише зростають, особливо з огляду на позицію ключових фігур у Республіканській партії, які виступають проти “необмеженого фінансування війни в Україні”.

    Очевидно, що дипломатичний ландшафт змінюється. І питання не лише у фінансах чи зброї — йдеться про місце України у великій геополітичній грі.

  • Україна розглядає прискорені переговори з Росією – The New York Times

    Україна розглядає прискорені переговори з Росією – The New York Times

    Україна обмірковує прискорений графік переговорів з Росією, допускаючи можливість замороження лінії фронту, повідомляє The New York Times з посиланням на джерела в українському керівництві. У цих переговорах ключовим буде не територіальне питання, а гарантії безпеки після завершення гарячої фази конфлікту.

    Згідно з інформацією видання, прискорений план переговорів активно підтримує Дональд Трамп. Проте Київ зазначає, що захист інтересів України в можливих переговорах не залежатиме від остаточних територіальних кордонів, які ймовірно будуть визначені під час бойових дій. Найважливішими залишаються питання безпеки, і Україна ставить на перше місце гарантії для припинення вогню.

    “Захист інтересів України в потенційних переговорах залежатиме не від територіальних кордонів, які, ймовірно, буде визначено під час бойових дій, а від того, які гарантії є для припинення вогню”, — йдеться в статті.

    Найбільше Україна націлена на членство в НАТО, хоча Альянс їй у цьому відмовляє. Також розглядається варіант із наданням Україні потужного арсеналу звичайних озброєнь від Заходу.

    Співрозмовники видання в Росії припускають, що замороження лінії фронту може статися навесні, якщо Росія до того часу зможе повернути Курську область. Водночас інші російські джерела зазначають, що Кремль, ймовірно, вимагатиме від України ще серйозніших територіальних поступок.

  • В Україні залишилося людського ресурсу на 6-12 місяців – The New York Times

    В Україні залишилося людського ресурсу на 6-12 місяців – The New York Times

    Згідно з оцінками Пентагону, Україна має достатній ресурс солдатів, щоб утримувати свою боєздатність ще 6-12 місяців. За словами чиновника, на якого посилається The New York Times, після цього періоду країна може зіткнутися з гострою нестачею людського ресурсу, необхідного для подальшої боротьби проти російських військ. Такий прогноз збільшує занепокоєння у Вашингтоні та Києві, зважаючи на важливість підтримки Заходу у вигляді поставок та військової допомоги.

    Американські військові та розвідка зазначають, що війна перестала виглядати як безвихідна ситуація: Росія досягає стабільних успіхів, і з кожним днем, коли сили України виснажуються, відчуття песимізму посилюється. Представники ЗМІ зазначають, що українська армія зазнає труднощів із набором нових солдатів і забезпеченням наявних підрозділів.

    Виснаження ресурсів та втрати серед українських солдатів

    The New York Times оцінює втрати України у війні на рівні 57 тисяч загиблих. Хоча ця цифра становить приблизно половину втрат Росії, вона є значною для країни з меншим населенням. Також зазначається, що через постійні атаки та територіальні втрати на сході України, моральний дух українських військових помітно падає. Падіння мотивації пояснюється не лише наступом противника, а й побоюванням, що міжнародна підтримка поступово скоротиться.

    Набір нових солдатів і формування нових підрозділів — ще один виклик для українського військового командування. Проте, незважаючи на ці труднощі, українська влада неодноразово запевняла в рішучості протистояти Росії стільки, скільки потрібно для захисту своїх територій та населення.

    Важливим аспектом залишається питання міжнародної допомоги. Незважаючи на високу підтримку України з боку США та країн Європи, з кожним днем зростає занепокоєння, що потік поставок може зменшитися. І хоча багато західних країн обіцяють підтримувати Україну “стільки, скільки буде потрібно”, в політичному середовищі з’являються побоювання, чи витримає така політика протягом наступного року.

    За оцінками Пентагону, наступні 6-12 місяців будуть критичними для України. Потрібно знайти нові способи поповнення солдатського ресурсу та модернізації армії, щоб не допустити стрімкого виснаження людських ресурсів.