Govoritinfo.com

Позначка: тендери

  • ДБР розслідує можливе привласнення коштів за участі «Автомагістраль-Південь» та посадовців профільних відомств

    ДБР розслідує можливе привласнення коштів за участі «Автомагістраль-Південь» та посадовців профільних відомств

    Територіальне управління ДБР у Києві внесло відомості до ЄРДР № 62025100110000222 від 22.10.2025 за ознаками ч. 5 ст. 191 ККУ (привласнення майна в особливо великих розмірах). Слідство перевіряє можливу змову керівництва ТОВ «Автомагістраль-Південь» з посадовцями Міністерства розвитку громад та територій і Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури щодо розкрадання державних і міжнародних коштів на інфраструктурних проєктах.

    У центрі ймовірної координації процесу — Юрій Голик, колишній куратор «Великого будівництва». Використовуючи зв’язки, він нібито сприяв погодженню тендерів і укладенню контрактів, після чого кошти «розчинялися» через мережу підконтрольних структур, зокрема ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» і «Автомагістраль-Південь». Механіка схеми, за версією слідства: завищення кошторисів, підроблення актів виконаних робіт, фіктивні субпідряди та конвертація в готівку.

    Найбільші ризикові епізоди стосуються будівництва й реконструкції водогонів у Миколаївській та Дніпропетровській областях після руйнування Каховської ГЕС. На папері йшлося про «масштабну відбудову», але на практиці, як стверджують заявники, — про «повітряні труби» і відсутність підтверджених обсягів робіт на сотні мільйонів гривень.

    Отримані аванси, за даними розслідування, проводили через ланцюги фірм-прокладок і переводили у готівку для подальшого розподілу між учасниками. Йдеться про кошти як державного бюджету, так і міжнародних програм відновлення.

    ДБР розслідує причетність посадовців центральних і обласних органів влади. Про підозри конкретним особам у повідомленні не йдеться. Сторони, згадані у матеріалах, публічно свою позицію щодо наведених звинувачень не озвучували/не коментували. Редакційне застереження: усі особи вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в суді.

    «Автомагістраль-Південь» раніше фігурувала у медійних розслідуваннях щодо великих підрядів у межах «Великого будівництва» та відбудови після підриву Каховської ГЕС. Критики говорили про завищені кошториси та низьку якість робіт; компанія системно вигравала тендери на мільярди гривень.

    Очікуються експертизи кошторисів, перевірка актів виконаних робіт, трасування фінансових потоків та допити посадовців замовників і підрядників. У разі підтвердження збитків у «особливо великих розмірах» фігурантам може загрожувати до 12 років ув’язнення з конфіскацією.

  • Як під прикриттям допомоги ветеранам розквітає корупція

    Як під прикриттям допомоги ветеранам розквітає корупція

    В Україні стартувала масштабна програма будівництва так званих ветеранських просторів, яка, за даними міжнародного детективного бюро Absolution, перетворюється на чергову схему розкрадання державних коштів.

    Під приводом підтримки ветеранів чиновники та наближені до влади бізнесмени отримують мільйонні підряди без конкуренції. Майже в усіх випадках тендери виграють фірми, пов’язані з місцевими політиками або посадовцями.

    Так, 21 жовтня Івано-Франківська обласна рада уклала угоду з ТОВ «Степ Солар» на будівництво ветеранського простору на вулиці Б. Хмельницького, 57. Вартість робіт — 111,3 млн грн. Компанія пов’язана з депутатом облради від «Слуги народу» Олегом Качуром. Конкурентів на тендері не було.

    У Луцьку 15 жовтня управління капітального будівництва міськради підписало договір із ТОВ «Волиньекобуд» на 81,8 млн грн. Фірма зареєстрована у селі Смідин, рідному населеному пункті нардепа Ігоря Гузя, і вважається близькою до нього. І знову — жодного конкурента.

    У Бучі 13 жовтня департамент регіонального розвитку Київської ОДА уклав контракт на 139,9 млн грн з консорціумом «Будівельні ініціативи». Створене у червні 2025 року об’єднання пов’язане з колишнім депутатом Денисом Нюньком, соратником ексмера Ірпеня Володимира Карплюка. Конкуренції — нуль.

    А в Кривому Розі 2 вересня підряд на 132,2 млн грн отримало ТОВ «Сапсан-КР», яке вже неодноразово вигравало тендери від міськради. У 2023 році поліція з’ясувала, що фірма підконтрольна голові міського управління капітального будівництва Валерію Катькіну. Попри це, компанія продовжує отримувати мільйонні контракти без конкуренції.

    Будівництво ветеранських просторів, покликаних стати символом підтримки захисників, дедалі більше виглядає як новий інструмент для відмивання коштів під прикриттям благородної мети.

  • Бізнесмен Мітрохін та його компанії під підозрою у шахрайстві на сотні мільйонів, – розслідування СБУ

    Бізнесмен Мітрохін та його компанії під підозрою у шахрайстві на сотні мільйонів, – розслідування СБУ

    Служба безпеки України розслідує масштабну схему легалізації незаконних доходів через систему державних закупівель, організовану бізнесменом Олегом Мітрохіним. За даними слідства, підконтрольні йому компанії, серед яких ТОВ «НАШ ІМПОРТ», ТОВ «МІК», ТОВ «ЮГСТАЛЬ» та ТОВ «ПАКОПТТОРГ», а також державне підприємство ДП «ДОТ», використовувалися для реалізації товарів неналежної якості, фіктивних процедур закупівель та відмивання коштів.

    Кримінальне провадження №22025101110001160 веде Головне слідче управління СБУ у м. Києві та Київській області за ознаками порушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України. Слідчі перевіряють підробку сертифікаційних і фінансових документів, фіктивне підприємництво, ухилення від сплати податків та можливе сприяння цим діям посадовців Міністерства оборони.

    Механізм схеми полягав у формально прозорих, але контрольованих процедурах закупівель. Заздалегідь визначених переможців обирали, відхиляючи дешевші та економічно вигідні пропозиції. На підставі підроблених сертифікатів якості оформлювали акти приймання товарів неналежної якості, а вартість договорів систематично завищувалась.

    Слідство також досліджує джерела походження коштів, коло підконтрольних компаній та роль довірених осіб Мітрохіна у реалізації схеми. Крім того, перевіряється причетність представників податкових, митних і банківських структур, а також посадовців Міністерства оборони, які могли забезпечувати прикриття незаконної діяльності.

    Виявлені факти свідчать про системну організацію та масштабні втрати державних коштів, що підкреслює необхідність посилення контролю за держзакупівлями та прозорості процедур.

  • Осінні тендери КМДА: мільйони на сквери, буклети метро і соціологічні дослідження за мільйон

    Осінні тендери КМДА: мільйони на сквери, буклети метро і соціологічні дослідження за мільйон

    Поки країна воює й шукає ресурси для фронту, у Києві триває традиційний осінній сезон тендерів. Комунальні підприємства активно витрачають бюджетні кошти — від капремонтів скверів до закупівлі буклетів і соціологічних опитувань.

    Сквери та парки — головна осіння стаття витрат

    Цього року міська влада знову щедро фінансує «оновлення» зелених зон столиці. У Святошинському районі стартував капітальний ремонт скверу на розі проспекту Берестейського та вулиці Чорнобильської. Підряд отримає ТОВ «Український виробничо-будівельний альянс “Центр”», а вартість робіт становить 8,3 млн гривень. Завершити ремонт мають до 20 грудня.

    Та сама компанія відновлюватиме спортивно-ігровий майданчик у сквері імені Кошиця в Дарниці. Роботи коштують 4,8 млн гривень, причому фірма стала єдиним учасником тендеру.

    «Київзеленбуд» тим часом замовляє проєктування систем відеоспостереження й установку «тривожних кнопок» у скверах — у Дарницькому районі та на Берестейському проспекті. Вартість таких робіт коливається від 20 до 30 тисяч гривень. Підрядником стала комунальна «Інформатика».

    Крім того, за експертизу документації з благоустрою Скверу Дмитра Коцюбайла (Да Вінчі) заплатять 21,7 тис. грн, а за аналогічну експертизу парку на вулиці Прирічній в Оболонському районі — 57 тис. грн.

    Метрополітен: деталі, буклети і тінь Брагінського

    Серед великих замовників — КП «Київський метрополітен», яке закуповує комплектуючі для рухомого складу. Одна лише «балка центрального підвішування вагонів» коштує 7,9 млн гривень. Але дивує інше: підприємство замовило 20 тисяч презентаційних буклетів на суму 91,2 тис. грн у ФОП Віктора Хільчука.

    Навіщо підземці буклети — питання відкрите, особливо на тлі того, що доходи метрополітену за перше півріччя 2024 року становили 2,58 млрд грн, а витрати — 4,53 млрд. А розслідування щодо ексначальника метрополітену Віктора Брагінського, який утік з України після корупційних скандалів, досі триває.

    Дослідження «для мерії»: мільйони на соціологію

    Не відстає і Комунальна науково-дослідна установа “Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста”, очолювана Сергієм Павловським. Цього жовтня інститут оголосив тендер на 785 тисяч гривень для опитування про «сприйняття киянами європейської та євроатлантичної інтеграції».

    Раніше ця установа вже проводила низку досліджень:

    • «Оцінка якості обслуговування ЦНАПів» — 1,21 млн грн,

    • «Євроінтеграційні настрої киян» — 708 тис. грн,

    • «Якість життя молоді столиці» — 387 тис. грн,

    • «Медіаспоживання киян» — 530 тис. грн,

    • «Гендерні аспекти розвитку людського капіталу під час війни» — 524 тис. грн.

    В КМДА не змогли пояснити, як результати цих досліджень реально допомагають місту. Сергій Павловський відповів, що «висновки направляються замовникам у встановленому порядку», але без уточнення, чи хтось їх узагалі використовує.

    Меблі, дах і камери

    Київська міська рада теж не відстає від «осінніх» закупівель.

    • Ремонт даху будівлі на Хрещатику, 36, обійдеться у 1,6 млн грн.

    • Камери відеоспостереження для самої Київради — ще 85 тис. грн.

    • Новий стіл керівника моделі Statik коштуватиме 58,4 тис. грн, хоча на ринку аналогічний можна знайти за 53 тис.

    Попри війну, коли більшість українських міст скорочують витрати на непершочергові потреби, Київ продовжує фінансувати ремонти скверів, замовляти буклети, меблі та соціологічні дослідження.
    Осінній сезон закупівель у столиці ще не завершено — попереду нові контракти і тендери, які, схоже, нічим не поступаються довоєнним за масштабом і апетитами.

  • Скандальні тендери в Києві тривають, а техногенна загроза на Поштовій площі ігнорується

    Скандальні тендери в Києві тривають, а техногенна загроза на Поштовій площі ігнорується

    Київська міська влада нарешті визначилася з компанією, яка займеться демонтажем цеху №5 заводу «Більшовик», аби продовжити реконструкцію Шулявського шляхопроводу. За ці роботи місто заплатить 121,12 млн грн консорціуму «Промбуд Технолоджи» – структурі, створеній менше ніж за два тижні до оголошення закупівлі. Сума договору є динамічною та не враховує інфляційних ризиків та витрат на матеріали, що означає можливе подальше збільшення фінансування.

    Процедура закупівлі перетворилася на скандал: найдешевші пропозиції були відхилені, а учасника ПП «Інженерно-виробничий центр “Вектор”» тричі дискваліфікували через нібито недостовірні дані. Попри те, що саме цей учасник домігся скасування результатів тендеру в Антимонопольному комітеті, фінальне рішення все ж прийнято на користь новоствореного консорціуму. Формальні юридичні перепони знято, і Київ рухається до чергового масштабного демонтажу.

    Однак серед гучних підрядів та скандалів навколо інфраструктурних проектів у столиці залишається питання, яке напряму стосується безпеки тисяч людей — ситуація на Поштовій площі. Під нею вже багато років існує 8-метровий котлован площею понад 6 тисяч квадратних метрів. Він накритий тимчасовою плитою, що виконує роль перекриття площі, по якій щодня ходять кияни та туристи. Від цього небезпечного простору до тунелів метрополітену — лише 16 метрів.

    Реконструкція Поштової площі розпочалася у 2013 році з участю бюджетних коштів на суму 504 млн грн та приватних інвестицій у 163 млн грн. Інвестором стало маловідоме ТОВ «Хенсфорд Україна», пов’язане з особами з орбіти режиму Януковича. Згодом інвестиційний контракт скасували, будівництво зупинили, а об’єкт став заручником судових та бюрократичних процесів. З 2022 року реалізація будь-якої комерційної забудови на цьому місці юридично заблокована, але аварійне питання фактично заморожене.

    Сьогодні Поштова площа — це не реконструкція й не археологічний проект, а тиха техногенна небезпека, яку влада уникає визнавати. На тлі демонтажів і будівництв за сотні мільйонів гривень, цей котлован залишається поза увагою. Замість інженерного рішення, забезпечення безпеки та укріплення конструкцій, площа досі тримається на тимчасових опорах уже майже десять років.

    Ключове питання — пріоритети міста. Київ витрачає колосальні кошти на нові інфраструктурні проєкти, тоді як один із найнебезпечніших об’єктів у центрі столиці залишається без втручання. Поряд із судовими тяжбами та тендерними війнами Поштова площа продовжує щодня приймати натовпи людей над порожнечею. І поки увага влади прикута до гучних реконструкцій, ця мовчазна загроза лише зростає.

  • Державні гроші в «Укренерго» витрачають непрозоро на захисні споруди

    Державні гроші в «Укренерго» витрачають непрозоро на захисні споруди

    Наглядова рада «Укренерго» звільнила голову правління Віталія Зайченка. Офіційною причиною стали процедурні порушення під час його попередніх призначень та втрата довіри через «певні події останніх тижнів». Це рішення стало сигналом того, що у державному енергетичному секторі накопичилися системні проблеми, а посадовці не завжди дотримуються законодавства.

    Проте справжня проблема глибша. У 2023 році Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури уклало низку контрактів на будівництво захисних споруд для трансформаторних підстанцій «Укренерго» поза Prozorro, без техніко-економічного обґрунтування та кошторисів. До робіт залучили одне й те саме коло підрядників: «ОНУР», «Автомагістраль-Південь», «РДС», «Славдорстрой» та кілька інших компаній.

    Фінансові показники вражають. За договорами один об’єкт коштував від 200 до понад 500 млн грн, тоді як аналогічні споруди «Укренерго» будували за 69–89 млн грн. Загалом 46 об’єктів за цією схемою обійшлися державі у 19,3 млрд грн. Для порівняння, 80 аналогічних об’єктів, збудованих без маніпуляцій, коштували лише 7,2 млрд грн.

    Найгірше, що підрядники пов’язані між собою та з чиновниками агентства, мають спільних бенефіціарів і завжди виграють закриті тендери. Реальні розслідування наразі не проводяться, а схему продовжують прикривати високопосадовці.

    Ситуація свідчить про системну проблему в енергетичній сфері України, де замість прозорих процедур державні кошти витрачаються непрозоро, а відповідальні посадовці залишаються безкарними. Потребується термінова перевірка всіх контрактів та притягнення винних до відповідальності.

  • НАБУ відкрило провадження щодо розкрадання коштів на оборону у Полтавський ОВА

    НАБУ відкрило провадження щодо розкрадання коштів на оборону у Полтавський ОВА

    У 2024 році Полтавська обласна військова адміністрація уклала 16 контрактів на будівництво фортифікаційних споруд на Донеччині на загальну суму понад 372 мільйони гривень. Проте, як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, щонайменше 200 мільйонів гривень цих коштів зникли, а замість належного захисту військові отримали фактично «позірні позиції», які не відповідали базовим технічним вимогам: відсутні перекриття, маскування, водовідведення та захист від дронів.

    За даними розслідування, тендери контролювалися під «потрібні» компанії – ТОВ «ЕНКІ Констракшн» та ТОВ «Прімум Актив». Матеріали закуповувалися у кілька разів дешевше, а державі перепродавалися за завищеними цінами. Наприклад, піраміди для загородження купували за 542 гривні, а продавали за 2 161 гривню, деревину купували на 1,3 мільйона, а продавали майже на 8 мільйонів.

    Записи розмов чиновників свідчать про навмисне приховування відставання в роботах та фіктивні договори. У схемі брали участь силові структури, які гарантували «дах», податкова служба забезпечувала конвертацію коштів, а банки й обнальщики переводили гроші у готівку. Кошти розподілялися між чиновниками, бізнесом та силовиками, а головні фігуранти отримували кар’єрний захист у столиці.

    Найбільш цинічним є те, що компанія «Прімум Актив», яка вже фігурує у скандалах, зараз отримує нові підряди на ремонт доріг у Полтавській області на суму понад 1 мільярд гривень. НАБУ відкрило провадження за фактами розтрати та зловживання службовим становищем, але питання реальної відповідальності залишається відкритим.

    Скандал ставить низку серйозних суспільних питань: як можливо красти на обороні під час війни, чи є це лише верхівкою айсберга системної корупції, та чи готові правоохоронні органи нарешті розслідувати справу без покривання винних. Подано скаргу з вимогою провести аудит діяльності Полтавської ОВА, перевірку тендерів за участю ТОВ «ЕНКІ Констракшн» і ТОВ «Прімум Актив» та забезпечити притягнення винних до відповідальності.

  • Скандал із фортифікаціями на Харківщині: фігуранти справи продали маєток за 40 мільйонів

    Скандал із фортифікаціями на Харківщині: фігуранти справи продали маєток за 40 мільйонів

    У бенефіціарів компаній, які постачали деревину для будівництва фортифікацій на Харківщині, виявили розкішний маєток вартістю близько 40 мільйонів гривень у передмісті Києва. Йдеться про Хабіба та Лілію Батирсултанових. Після початку антикорупційних розслідувань подружжя поспіхом продало нерухомість, імовірно, щоб уникнути арешту чи конфіскації.

    До 2022 року Батирсултанови не мали значних статків: Лілія працювала в прокуратурі Луганської області, а Хабіб займався бізнесом і фігурував у кримінальному провадженні щодо крадіжки деревини. Проте вже у 2022 році він став бенефіціаром ТОВ «Агро-Х» і отримував прибутки від ТОВ «Тудест», а його дружина – від компаній «Монтана-Лес» і «Тусан». Саме ці підприємства постачали деревину для Харківської ОВА через фірми-прокладки за завищеними цінами.

    Журналісти встановили, що ціни на деревину були завищені в середньому на 63%, через що переплата з бюджету могла сягати 200 мільйонів гривень. Департамент житлово-комунального господарства Харківської ОВА уклав понад 220 договорів на постачання деревини загалом на суму близько 325 мільйонів.

    Більшість фірм, задіяних у схемі, створили незадовго до тендерів, а їхні керівники пов’язані між собою. Формальним директором деяких компаній був В’ячеслав Ковалев, який також очолював «Агро-Х». Колишня директорка «Тусана» та депутатка Сєвєродонецької райради Анжеліка Волохань брала в Хабіба Батирсултанова позику у 1,5 млн грн.

    За даними розслідування, на незаконно отримані кошти Лілія Батирсултанова у 2024 році придбала маєток площею 530 м² у котеджному містечку «Сонячна долина» в Обухівському районі. Офіційна вартість покупки склала лише 5,8 млн грн, хоча ринкова ціна такого об’єкта — близько 40 млн грн. Уже восени того ж року подружжя швидко перепродало будинок бізнесмену Олександру Сікорському за 6,5 млн грн — суму, яку експерти називають заниженою, вбачаючи в цьому спробу уникнути арешту активів.

  • Партнери Брагінського заробили сотні мільйонів на будівництві та ремонті столичного метро

    Партнери Брагінського заробили сотні мільйонів на будівництві та ремонті столичного метро

    У Києві продовжують спливати факти корупційних схем, пов’язаних із комунальним підприємством «Київський метрополітен» та його колишнім керівником Віктором Брагінським, який нині перебуває в розшуку.

    Антимонопольний комітет України нещодавно оштрафував ТОВ «99 продакшн» та ФОП на загальну суму понад 1,37 мільйона гривень за змову на тендерах у 2020–2021 роках. Йшлося про шість закупівель форменого та виробничого одягу на суму близько 10 мільйонів гривень. Слідство встановило, що учасники діяли узгоджено, усуваючи конкуренцію.

    «99 продакшн» тісно пов’язана з оточенням Брагінського. Її власником є бізнес-партнер ексочільника метро Кирило Кривець, а директоркою певний час була його двоюрідна сестра Ганна Феніна. Загалом ця компанія отримала від метрополітену понад 18 мільйонів гривень за постачання одягу.

    Ще однією підрядницею виявилася Світлана Ільїна, бухгалтерка сестри Брагінського. Вона як ФОП виграла тендери на спецодяг на 17 мільйонів гривень.

    Схеми виходили далеко за рамки закупівель форми. Журналісти Bihus.Info з’ясували, що Кривець через «99 продакшн» контролює також ТОВ «Енергодарбудмеханізація», яке у 2021 році отримало понад 270 мільйонів гривень на будівництво нових станцій метро, але використало лише 74. У 2022–2023 роках компанія виграла ще контракти на 82 мільйони, а на ремонтах «червоної» гілки – понад 37 мільйонів.

    Паралельно субпідрядником працювало ТОВ «КБ «Теплоенергоавтоматика», яке ще з 2017 року отримало від столичного метро понад 1,5 мільярда гривень. У 2020-му власницею компанії стала колишня балерина Тетяна Белецька – теща Кривця, а директором – Олександр Стеценко, давній партнер Брагінського.

    Наприкінці 2022 року ця компанія отримала майже пів мільярда гривень за капітальний ремонт тунелів «червоної» гілки, а протягом 2023-го ще близько пів мільярда. Контракт із метрополітеном при цьому зробили непублічним.

    У підсумку коло пов’язаних між собою осіб – родичів і партнерів Брагінського – отримало від київського метро сотні мільйонів гривень. Сам же Брагінський після підозри у службовій недбалості, пов’язаній із підтопленням тунелів, утік із країни в червні 2024 року.

  • «Чорна діра» Київтеплоенерго: куди зникають гроші та тепло

    «Чорна діра» Київтеплоенерго: куди зникають гроші та тепло

    Мільйонні тендери із завищеними цінами, “мертві душі” в штатах та регулярні прориви мереж. Напередодні нового опалювального сезону головне питання для киян звучить просто: чи буде тепло в будинках? Нацполіція фіксує ознаки корупційних схем у роботі КП «Київтеплоенерго» (КТЕ) — від можливих розпилів бюджетних коштів до виплат зарплат неіснуючим працівникам. На цьому тлі російські атаки по критичній інфраструктурі лише підсилюють тривогу.

    КТЕ — найбільший виробник тепла та електроенергії в Україні й єдиний постачальник тепла для житлового фонду столиці. У структурі підприємства — ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, сміттєспалювальний завод «Енергія», “Київські теплові мережі”, чотири теплостанції, 19 насосних станцій, 185 котелень та майже 3 000 км магістральних і розподільчих мереж.

    Аварії на мережах — буденність: вулиці перетворюються на “киплячі” ріки, будинки лишаються без опалення й гарячої води. Ще у 2018-му заступник мера Петро Пантелеєв визнавав: до 80% київських тепломереж — аварійні.

    КТЕ фактично підзвітне лише КМДА та діє автономно: самостійно формує тарифи, проводить закупівлі, замовляє перевірки. Зовнішній державний контроль за станом мереж, за словами народного депутата Олексія Кучеренка, був демонтований за ініціативи міської влади — це створило «сіру зону», де будь-які цифри щодо втрат та потреб у коштах важко верифікувати.

    У 2024–2025 рр. Київрада докапіталізувала КТЕ: статутний капітал збільшили на ≈2,5 млрд грн коштом кредиту ЄБРР (50 млн євро). Погашення відсотків і тіла кредиту вирішили здійснювати з міського бюджету. Додатково місто націлилося на грант ЄБРР у 5 млн євро — теж для потреб КТЕ.

    Публічну фінзвітність підприємство приховало (посилаючись на війну), однак із фрагментарних даних видно: грошей у системі багато — питання, куди вони йдуть.

    За даними КТЕ, втрати тепла у мережах — близько 27%. Для розуміння масштабу: методика дозволяє включати у тариф лише ~13% втрат. Перевищення решти фактично “лягає” на кишені споживачів і бюджету. У містах-сусідах картина інша: Черкаси, Житомир, Тернопіль, Чернівці — 10–11% втрат завдяки системній заміні труб. У Києві — роками 2–3% перекладання мереж щороку, що критично мало для 80% зношеності.

    Аналіз закупівель 2025 року показує: ключові витрати — реконструкція котелень з установкою когенераційних агрегатів (електрика + тепло з одного палива). Вартість самих установок — від одиниць до десятків мільйонів за штуку. Але окремими лотами КТЕ закуповує і будівельно-монтажні роботи (фундаменти, стіни, покрівлі), і навіть вивіз будсміття — усе окремо, на сотні мільйонів.

    Сумарно тільки будівельних робіт — понад 1,1 млрд грн (без вартості агрегатів). Водночас ремонти мереж часто йдуть на крихітні суми (по 169–265 тис. грн за об’єкт), тоді як видатки на фасади, офісні меблі тощо — мільйони. Диспропорція між “видимими” капвкладеннями та справжнім “вузьким місцем” (мережі) — разюча.

    За останні роки в КТЕ — серія обшуків і підозр. Серед епізодів:

    • Завищення вартості матеріалів і робіт;

    • “Мертві душі” в управлінні персоналом: фіктивне працевлаштування людей, які не виконували обов’язків, але отримували мільйонні виплати;

    • Підозри службовим особам у недбалості при прийманні робіт (ущерб бюджету близько 1 млн грн лише в одному епізоді).

    Паралельно КМДА публічно говорить про “тиск на підприємство”, який нібито “паралізує” роботу.

    Попри тривожні заголовки, експерти не вбачають вищих ризиків для Києва, ніж для інших міст: ППО столиці сильніша, генерації тепла достатньо, а ключова вразливість — саме мережі і якість управління. Простіше кажучи, найбільша загроза — всередині системи.