Позначка: тендер

  • Львівська мерія оголосить тендери на ремонт трьох головних магістралей із відтермінуванням оплати

    Львівська мерія оголосить тендери на ремонт трьох головних магістралей із відтермінуванням оплати

    Львівська міська рада планує найближчим часом оголосити тендери на поточний ремонт трьох ключових магістральних вулиць міста. Оплата за виконані роботи буде відтермінована на кілька років. Про це повідомили на сайті мерії.

    Перший заступник міського голови Андрій Москаленко наголосив на важливості ремонту саме зараз:
    «Якщо ми не відремонтуємо верхній шар цього року, то через рік-два нам доведеться ремонтувати дорогу повністю».

    За словами директорки департаменту житлового господарства Оксани Пригоди, поточний ремонт коштує близько 12 млн грн за кілометр, тоді як капітальний — 22–25 млн грн.
    «У будь-якому разі місто змушене буде відновлювати це покриття. Зараз можемо це зробити меншим коштом і з відтермінуванням оплати», – пояснила вона.

    Москаленко також додав, що на ринку є компанії, готові виконати роботи за власні кошти й почекати з оплатою. Конкретні терміни виплат визначать у тендерній документації.

    Які вулиці відремонтують

    • вул. Стрийська — два відрізки загальною довжиною 10,8 км (від Українського католицького університету до межі міста та від будинку №86 до межі міста);

    • вул. Городоцька — 2 км (від Виговського до Скнилівського мосту);

    • вул. Героїв УПА — 1,4 км (від Залізняка до Бандери).

    За даними міськради, саме ці вулиці мають найбільший транспортний потік у Львові: Стрийською щодня проїжджає понад 40 тисяч автомобілів, Городоцькою — понад 13 тисяч.

  • У МВС викрили схему з новою електронною чергою для водіїв

    У МВС викрили схему з новою електронною чергою для водіїв

    Головний сервісний центр МВС запровадив нову електронну чергу для водіїв, однак за красивою картинкою ховається стара проблема — фіктивні тендери й «свої» підрядники. Про це пише ТГ-канал “Невероятно, но факт”.

    Як з’ясувалося, систему від компанії «Герц» встановили ще до проведення офіційного конкурсу. Тендер на її закупівлю оголосили лише формально, аби прикрити вже ухвалене рішення.

    У січні 2025 року ГСЦ повідомив про початок тестування нової системи у сервісному центрі №3243 (Бровари). Від 7 січня тут почали обслуговувати клієнтів за новими талонами. Ключова відмінність: тепер адміністратор може самостійно генерувати потрібні талончики. Тоді як у попередній системі це робив алгоритм автоматично, враховуючи навантаження.

    Одеська компанія належить Геннадію Бєсєдовському, Віталію Козубському, Олені Писаній, Денису Ткачу, інвестфонду «Інвестиційний актив» та Анні Сушкіній. За останні роки «Герц» стабільно освоює державні мільйони: з 2016-го отримала замовлень на 451 млн грн.

    Найбільше компанія заробила у Києві, обслуговуючи «Єдину систему автоматизованих нарахувань» для комунальних платежів.

    По суті, в МВС впровадили нову схему: система вже працює, гроші освоюють, а відкриті торги перетворилися на формальність. Замість справжньої конкуренції на ринку знову бачимо закриті домовленості, де головними вигодонабувачами стають «свої» компанії, а не громадяни, яким мала б служити держава.

  • Метрополітен у Дніпрі підписав контракт із фірмою, якій заборонено брати участь у тендерах

    Метрополітен у Дніпрі підписав контракт із фірмою, якій заборонено брати участь у тендерах

    Комунальне підприємство «Дніпровський метрополітен» Дніпровської міської ради опинилося в центрі скандалу після укладення угоди на майже 3 млн грн з компанією, яка раніше була покарана Антимонопольним комітетом України за змову на торгах.

    30 липня метрополітен підписав контракт із луцьким ТОВ «Автопроммаркет» на постачання запчастин для ескалаторів метро на суму 2 974 618 грн. У тендері компанія стала єдиним учасником і знизила ціну лише на 400 грн від очікуваної вартості. Замовник не виявив порушень у документації та визнав пропозицію переможною.

    Проте у травні 2025 року АМКУ визнав «Автопроммаркет» винним у змові під час тендеру «Укренерго». Фірму оштрафували на 68 тис. грн і позбавили права брати участь у державних закупівлях протягом трьох років. Це рішення мало стати перепоною для участі компанії в будь-яких бюджетних торгах.

    Попри це, «Дніпровський метрополітен» уклав угоду з порушником. Представниця КП Оксана Драгун, відповідальна за закупівлю, не відповіла на дзвінки журналістів NGL.media. Експерти наголошують: відповідальний закупівельник мав обов’язок відхилити пропозицію компанії-змовника. За ігнорування вимог передбачено штраф від 25,5 тис. грн (ст. 164-14 КУпАП).

    Власником ТОВ «Автопроммаркет» із липня 2024 року є мешканець Кременчука Андрій Груба. До 2019 року він працював слідчим у місцевій поліції, нині — адвокат. Груба неодноразово намагався потрапити до Кременчуцької окружної прокуратури, але безуспішно. Йому також належать кілька інших компаній.

    Ця історія піднімає питання прозорості закупівель та персональної відповідальності посадових осіб, які допустили підписання контракту з фірмою, що офіційно мала заборону на участь у тендерах.

  • Комунальне підприємство КМДА планує оновити офіси меблями на 5,3 млн грн

    Комунальне підприємство КМДА планує оновити офіси меблями на 5,3 млн грн

    КП “Київтеплоенерго” планує придбати близько 1,4 тис. офісних крісел і стільців на суму понад 5 млн гривень. Аукціон для визначення постачальника призначений на 4 вересня, а поставка меблів має завершитися до кінця 2025 року.

    Як повідомляє «КиївВлада» з посиланням на систему Prozorro, очікувана вартість закупівлі становить 5 млн 327 тис. грн.

    У межах тендеру передбачено придбання різних категорій офісних меблів:

    • крісла для керівників — 29 шт;

    • офісні крісла — понад 400 шт у різних модифікаціях;

    • крісла зі спинкою-сіткою — 574 шт;

    • стільці для відвідувачів — 371 шт (чорні й сірі);

    • розкладні стільці — 55 шт.

    Загалом йдеться про понад 1,4 тис. одиниць меблів.

    Виробництво меблів має бути не раніше IV кварталу 2024 року, а гарантійний строк — не менше 12 місяців з моменту постачання. Закупівля триватиме до 31 грудня 2025 року.

    «Київтеплоенерго» є комунальним підприємством у сфері управління КМДА, яке відповідає за теплопостачання в столиці. Закупівля меблів викликала інтерес, оскільки сума у понад 5 млн грн виглядає значною на фоні обмежених бюджетних ресурсів та постійних дискусій про пріоритетність витрат у воєнний час.

  • Влада Запоріжжя замовила ремонт будинку культури за 331 млн замість допомоги військовим

    Влада Запоріжжя замовила ремонт будинку культури за 331 млн замість допомоги військовим

    У Запоріжжі розгорівся скандал довкола проєкту реконструкції будинку культури заводу «Запоріжсталь», вартість якого перевищує 331 мільйон гривень.

    Замовником робіт стало не профільне управління культури, а ДП «Місцеві дороги Запорізької області». Це викликало здивування, адже структура відповідає за утримання дорожньої інфраструктури, а не за ремонт культурних закладів.

    Формально йдеться про створення «багатофункціонального простору», проте технічні завдання свідчать: це радше масштабна перебудова.

    Кошторис включає:

    • демонтаж кілометрів труб та сотень радіаторів;

    • вивезення десятків тонн металу;

    • облаштування «розумних» котелень;

    • встановлення 115 камер відеоспостереження;

    • десятки IP-телефонів;

    • укріплення підвалу до рівня протирадіаційного укриття.

    Водночас у документації відсутні витрати на меблі, обладнання для культурних заходів та рішення для людей з інвалідністю.

    Місцеві мешканці різко критикують проєкт. У коментарях лунають емоційні оцінки:

    • «Війна йде, а вони парки і клуби модернізують!»

    • «Який ремонт будинку культури? Там що, концерти будуть відбуватися?»

    • «Усі гроші треба на захист міста і військових!»

    Додаткові обурення викликає постать голови ОВА Івана Федорова. Запоріжці підозрюють, що витрати на «реставрацію» насправді стануть черговим джерелом збагачення чиновників.

    Проєкт презентують як крок до відновлення міста, але в умовах війни, коли громада очікує посилення оборони та допомоги військовим, пріоритети влади викликають все більше запитань.

  • Одеса переплачує десятки мільйонів за дороги через відсутність конкуренції

    Одеса переплачує десятки мільйонів за дороги через відсутність конкуренції

    Одеська міська рада знову опинилася в центрі скандалу через дорожні підряди. У червні 2025 року Департамент міського господарства оголосив масштабний тендер на ремонт доріг вартістю 221,3 млн грн. Проте процедура фактично перетворилася на формальність: єдиним учасником і переможцем стало ТОВ «Ростдорстрой».

    Умови тендеру були виписані так, щоб реальні конкуренти навіть не могли подати документи. Вимоги щодо досвіду робіт і наявності спеціальної техніки були завищені, а строки виконання встановлені у нереалістичні рамки. Це дозволило залишити на ринку лише одного гравця — «Ростдорстрой».

    Аналіз кошторису свідчить про значні завищення цін на матеріали та роботи у порівнянні з ринковими. У результаті місто ризикує переплатити десятки мільйонів гривень, а реальна вартість робіт залишається непрозорою.

    Компанія давно отримує основні дорожні контракти в Одесі. Її позиція «монополіста» на місцевому ринку закріплюється завдяки лояльності чиновників мерії, які фактично прописують умови під конкретного підрядника. Подібні випадки вже стали системними: громада втрачає кошти, а наближені до влади компанії стабільно заробляють сотні мільйонів.

    Таким чином, історія з ремонтом доріг на 221 млн грн підтверджує: тендери в Одесі все частіше перетворюються на механізм розподілу бюджетних грошей серед «своїх», а не на конкурентні процедури.

  • Оточення чиновника з харківського ЖКГ отримало мільйонні підряди на ремонти будинків

    Оточення чиновника з харківського ЖКГ отримало мільйонні підряди на ремонти будинків

    У 2024–2025 роках Департамент житлово-комунального господарства Харківської міськради уклав договорів більш ніж на 1,3 мільярда гривень. Більшість цих грошей спрямована на ремонти пошкоджених війною будинків. Однак аналіз контрактів показує: витрати далеко не завжди є прозорими, а кошториси — суттєво завищені.

    Три міські комунальні підприємства — КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство», КП «Харківспецбуд» та КП «Харківжитлобуд» — отримали замовлень на майже 560 млн грн. Решта суми пішла приватним підрядникам, серед яких чимало ФОПів, зареєстрованих буквально за кілька днів до отримання багатомільйонних контрактів.

    Особливу увагу привертають компанії та підприємці, пов’язані з Олегом Волошиним, заступником директора КП «ХРБП», який курує тендерні процеси. За нашими даними, його дружина та син як фізичні особи-підприємці отримали замовлень на понад 29 мільйонів гривень. При цьому серед «найманих працівників» у їхніх кошторисах значаться люди з того ж «ХРБП».

    До схеми входять і компанії, пов’язані з колегами та наближеними Волошина, які систематично виграють підряди від департаменту ЖКГ. Це створює замкнене коло, у якому бюджетні гроші фактично перетікають у кишені вузького кола осіб.

    Ще один аспект — вартість матеріалів. Аналіз кошторисів показує регулярні переплати:

    • профнастил — по 520 грн/кв.м, тоді як ринкова ціна удвічі нижча;

    • руберойд — по 182 грн/кв.м замість середніх 130 грн;

    • мембрана для покрівлі — по 517 грн, хоча її можна купити за 300 грн;

    • завищені також ціни на цемент та гідробар’єри.

    Лише на кількох позиціях сума переплати вимірюється мільйонами гривень.

    Формально програми ремонту мають на меті відновлення житла після воєнних руйнувань. Та фактично значна частина коштів витрачається на «своїх» підрядників за завищеними цінами. У підсумку місто отримує неякісні ремонти й втрачає ресурси, які могли б бути використані значно ефективніше.

  • Новостворена фірма без досвіду отримала від Одеського порту підрядів на майже 40 мільйонів

    Новостворена фірма без досвіду отримала від Одеського порту підрядів на майже 40 мільйонів

    Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт» 11 серпня провело тендер на термомодернізацію автобази. Переможцем стала маловідома компанія ТОВ «Інтеріор Груп», яка отримає з бюджету 22,61 млн грн.

    На перший погляд — звичайна закупівля, проте деталі викликають серйозні питання.

    «Інтеріор Груп» створена лише у 2022 році й належить Євгену Челаку з Болграда. У системі «Прозорро» компанія не має жодного повністю виконаного державного договору, однак від квітня 2025 року вже встигла отримати від Одеського порту замовлень на 39,68 млн грн. Усі вони — від одного замовника.

    Керівництво порту на чолі з Олексієм Мясковським та уповноваженою особою Андрієм Порошенком виставило у тендерній документації надзвичайно жорсткі умови. Учасники повинні були довести наявність досвіду з об’єктами класу наслідків не нижче СС2 та надати сертифікати ISO 14001:2015 і ISO 37001:2016.

    Ці вимоги фактично відсіяли потенційних конкурентів. Зокрема, дешевшу пропозицію від «Берг Групп» відхилили через формальні неточності в документах. У результаті торги пройшли практично без конкуренції.

    Аналіз кошторису засвідчив систематичне завищення цін. Так, суміш Ceresit CN 178 включена по 33 грн/кг, тоді як ринкова ціна становить 24–25 грн/кг. Базальтові плити Izovat оцінені у 10 436 грн/куб. м при реальній вартості 4–5 тис. грн. Штукатурка Baumit MVR UNI закладена по 22 грн/кг замість 13–16 грн.

    Лише на цих позиціях переплата для бюджету може перевищити 1,5 млн грн.

    Концентрація великих контрактів у руках однієї новоствореної компанії без перевіреного досвіду та фактична відсутність конкуренції на тендерах створюють серйозні ризики для державних фінансів.

    Одеський порт, один із ключових стратегічних об’єктів України, опинився в центрі потенційної корупційної історії. Відсутність ринкових цін і закритість процедур може свідчити про те, що схема була налаштована під конкретного підрядника.

  • Компанія отримала 186 мільйонів за утримання дорог в Донецькій області, частина яких уже під окупацією

    Компанія отримала 186 мільйонів за утримання дорог в Донецькій області, частина яких уже під окупацією

    У 2025 році Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області заклала 186 мільйонів гривень на утримання автомобільних доріг державного значення у Покровському, Волноваському та Краматорському районах. Виконавцем стала компанія «Юніотрансбілдінг», яка перемогла у квітневому тендері.

    Контракт передбачає підтримання належного стану дорожнього полотна щонайменше до березня 2026 року. У підряд увійшло понад 173 кілометри ключових транспортних артерій, які ведуть безпосередньо до лінії фронту. Частина цих доріг уже перебуває під контролем російських військ, що ставить під сумнів фактичне виконання робіт.

    До переліку завдань входять не лише аварійно-відновлювальні заходи, а й роботи з естетичного утримання: встановлення та фарбування дорожніх знаків, косіння трави, прибирання сміття й снігу, вирубка порослі, ямковий ремонт, усунення тріщин та нанесення розмітки.

    Виконання подібних робіт у прифронтових районах супроводжується постійною загрозою для працівників через близькість до бойових дій.

    Донеччина не є винятком. У грудні 2024 року ДП «Дороги Харківщини» оголосило низку закупівель на експлуатаційне утримання шляхів у кількох районах області. Очікувана вартість робіт коливалася від 211 до 272 мільйонів гривень.

    У тендерній документації вказані об’єкти, які частково перебувають під окупацією або у безпосередній зоні ризику: ділянки Вовчанськ-Землянки, Шестакове-Перемога-Рубіжне, Тавільжанка-Терни та інші під’їзди до прифронтових сіл.

    Подібні проєкти ставлять під питання ефективність витрачання бюджетних коштів. Адже у ситуації, коли частина доріг контролюється ворогом або постійно піддається обстрілам, відновлення та утримання стає майже неможливим.

    Експерти зазначають, що прозорість таких тендерів і контроль за виконанням робіт мають стати ключовими, аби уникнути перетворення цих мільйонних проєктів на формальні схеми «освоєння» бюджету.

  • Університет науки і технологій переплатив у сім разів за обслуговування програми

    Університет науки і технологій переплатив у сім разів за обслуговування програми

    Український державний університет науки і технологій, очолюваний ректором Костянтином Сухим, опинився у центрі корупційного скандалу через підозрілі договори на обслуговування програмного забезпечення.

    У період з 2020 по 2025 роки університет уклав низку контрактів із ФОП Івашиним О.О. на загальну суму понад 1,5 мільйона гривень. Усі договори стосувалися технічного супроводу програмного продукту «Облік бюджетної установи».

    Аналіз закупівель показав кілька суттєвих проблем. По-перше, університет штучно ділив закупівлі: замість проведення відкритого тендеру щороку підписував кілька аналогічних договорів з одним і тим самим виконавцем. Це дозволяло уникати конкурентних процедур і фактично закривало доступ іншим постачальникам.

    По-друге, вартість контрактів виявилася завищеною. Для прикладу, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара за аналогічні послуги витратив лише 231,5 тисяч гривень. Водночас УДУНТ сплатив майже у сім разів більше — понад 1,49 мільйона гривень.

    Не менш сумнівною виглядає і прозорість самого постачальника. ФОП Івашин зареєстрований у звичайній квартирі, не має офіційного вебсайту чи відкритого прайсу. Це створює додаткові ризики щодо обґрунтованості витрат.

    Порівняння з іншими університетами та державними установами підтверджує: вартість послуг, замовлених у ФОП Івашина, значно перевищує середньоринкову.

    Таким чином, у діяльності Українського державного університету науки і технологій простежуються ознаки нераціонального використання бюджетних коштів і потенційних корупційних схем. Цей випадок потребує уваги контролюючих органів і ретельної перевірки.