Govoritinfo.com

Позначка: тарифи

  • Другий лічильник або штрафи: кому в Україні доведеться змінити правила користування електроенергією вже з травня

    Другий лічильник або штрафи: кому в Україні доведеться змінити правила користування електроенергією вже з травня

    В Україні частині споживачів доведеться переглянути підхід до використання електроенергії у власних домогосподарствах. Йдеться насамперед про тих громадян, які поєднують побутове життя з підприємницькою діяльністю. У таких випадках одного електролічильника вже недостатньо — законодавство вимагає встановлення окремого приладу обліку для різних типів споживання, пише Експерт. Паралельно змінюються й тарифи: із травня завершується дія пільгової ціни для частини населення, і це може суттєво вплинути на платіжки українців.

    Енергетики пояснюють, що у стандартній ситуації один лічильник є достатнім. Якщо електроенергія використовується виключно для побутових потреб — освітлення, опалення, робота техніки — додаткове обладнання встановлювати не потрібно. Це правило діє незалежно від кількості будівель на території домогосподарства. До одного лічильника можуть бути підключені гаражі, господарські споруди, літні кухні чи інші допоміжні приміщення.

    Однак ситуація кардинально змінюється, коли власник починає використовувати електроенергію для бізнесу. У таких випадках споживання вже не вважається виключно побутовим, а отже підпадає під інші тарифні та облікові правила. Саме тому виникає вимога встановити другий лічильник — окремо для комерційного використання.

    Це стосується тих, хто організовує діяльність безпосередньо вдома: відкриває офіс, майстерню, перукарню, салон краси або інший бізнес. Навіть невелика підприємницька активність змінює статус споживача. Енергокомпанії наполягають на розмежуванні споживання, оскільки тарифи для населення і бізнесу суттєво відрізняються. Для підприємців електроенергія зазвичай дорожча, тому облік має бути максимально точним і прозорим.

    Якщо цього не зробити, власник ризикує отримати штраф або інші санкції з боку контролюючих органів. Перевірки можуть виявити, що електроенергія використовується не за призначенням, а це вже порушення умов договору з постачальником. У таких випадках можливе донарахування вартості електроенергії за вищими тарифами.

    Водночас є важливий нюанс: не всі, хто працює вдома, підпадають під ці вимоги. Люди, які працюють дистанційно за комп’ютером або ноутбуком, не зобов’язані встановлювати другий лічильник. Їхня діяльність не вважається повноцінним підприємницьким використанням електроенергії, якщо не залучається спеціалізоване обладнання або виробничі процеси. Проте якщо вдома з’являється професійна техніка чи запускається виробництво, ситуація змінюється.

    Окрім питання лічильників, українців очікують і тарифні зміни. З 1 травня завершується дія пільгового тарифу для домогосподарств з електроопаленням. Упродовж опалювального сезону вони могли сплачувати знижену ціну — 2,64 гривні за кіловат-годину в межах встановленого ліміту. Якщо споживання перевищувало 2 тисячі кіловат-годин на місяць, застосовувався стандартний тариф.

    Після завершення пільгового періоду всі побутові споживачі, незалежно від типу опалення, платитимуть за єдиною ціною — 4,32 гривні за кіловат-годину. Це означає, що витрати на електроенергію для частини домогосподарств можуть зрости, особливо якщо вони активно використовують електроопалення або мають високий рівень споживання.

    У цих умовах дедалі актуальнішим стає питання економії. Один із варіантів — встановлення двозонного лічильника. Такий прилад дозволяє платити менше за електроенергію у нічний час. Наприклад, у період із 23:00 до 7:00 тариф становить приблизно половину від базового. Це дає можливість суттєво зменшити витрати, якщо перенести частину споживання на нічні години — запускати пральні машини, бойлери чи інші енергоємні прилади.

    Енергетики також нагадують про важливість своєчасної передачі показників лічильників. Для цього передбачено чіткий період — кілька днів наприкінці місяця та на початку наступного. Порушення цього графіка може призвести до нарахування платежів за середніми показниками, що не завжди вигідно для споживача.

    Загалом ситуація з електроенергією в Україні залишається динамічною. Держава та енергетичні компанії поступово переходять до більш чіткої системи обліку та тарифоутворення. Це пов’язано як із необхідністю балансувати енергосистему в умовах війни, так і з економічними факторами.

    Для споживачів це означає необхідність уважніше ставитися до власного споживання, перевіряти відповідність умов використання електроенергії та за потреби адаптуватися до нових правил. Особливо це актуально для тих, хто поєднує житло і бізнес в одному приміщенні.

    Вимога встановлення другого лічильника — це не просто технічне нововведення, а частина ширшої політики впорядкування енергоспоживання. Вона покликана забезпечити справедливий розподіл тарифів і уникнути зловживань. А зміни тарифів із травня ще раз підкреслюють: питання енергоефективності та грамотного використання ресурсів стає ключовим для українських домогосподарств.

  • Ціни на електроенергію зростають: НКРЕКП підняла прайс-кепи для бізнесу до рекордних рівнів

    Ціни на електроенергію зростають: НКРЕКП підняла прайс-кепи для бізнесу до рекордних рівнів

    НКРЕКП ухвалила рішення про суттєве підвищення граничних цін на електроенергію (прайс-кепів) для бізнесу. Відповідні зміни були затверджені 23 квітня під час засідання регулятора та набудуть чинності вже з 1 травня. Про це повідомляє пресслужба комісії.

    Згідно з новими правилами, максимальна ціна на ринку «на добу наперед» і внутрішньодобовому ринку становитиме 15 000 грн за МВт-год, тоді як мінімальна залишиться на рівні 10 грн. На балансуючому ринку верхня межа піднімається ще вище — до 17 000 грн за МВт-год, а мінімальна становитиме 0,01 грн.

    Рішення стало черговим кроком у зміні цінової політики на енергетичному ринку України, який функціонує в умовах постійного дефіциту генерації та високих ризиків через війну. У регуляторі пояснюють, що підвищення прайс-кепів має створити умови для стабільної роботи ринку, а також стимулювати імпорт електроенергії для покриття пікового попиту.

    Голова НКРЕКП Юрій Власенко зазначив, що рішення ухвалене з урахуванням кількох ключових факторів. Серед них — постійні атаки на енергетичну інфраструктуру, ситуація на світових енергетичних ринках, а також вплив цін на газ.

    «Пріоритет — збалансування енергосистеми та мінімізація відключень споживачів», — підкреслив він.

    Фактично підвищення граничних цін означає, що бізнес може зіткнутися зі зростанням вартості електроенергії, особливо у години пікового навантаження. Водночас це відкриває можливості для імпортерів, які зможуть вигідніше постачати електроенергію з європейських ринків.

    До цього рішення в Україні вже діяла складна система диференційованих прайс-кепів залежно від часу доби. З початку квітня максимальні ціни у пікові години (з 17:00 до 23:00) досягали 16 000 грн за МВт-год, тоді як у нічні та денні періоди були значно нижчими — від 5 600 до 6 900 грн.

    На балансуючому ринку також діяла погодинна диференціація: від 6 600 грн у нічні години до 16 000 грн у вечірній пік. Нове рішення фактично підвищує верхню межу ще більше, що дозволяє ринку гнучкіше реагувати на дефіцит електроенергії.

    Експерти зазначають, що підвищення прайс-кепів є вимушеним кроком. Через руйнування енергетичної інфраструктури, зокрема теплових електростанцій, Україна стикається з нестачею власної генерації. У таких умовах імпорт електроенергії стає важливим інструментом підтримки стабільності системи.

    Водночас імпорт має економічний сенс лише тоді, коли внутрішні ціни є достатньо високими, щоб покривати витрати постачальників. Саме тому регулятор підвищує граничні ціни — щоб зробити український ринок більш привабливим для зовнішніх постачальників.

    Однак це рішення має і зворотний бік. Для бізнесу зростання прайс-кепів означає збільшення витрат на електроенергію, що може вплинути на собівартість продукції та ціни для кінцевих споживачів. Особливо це стосується енергоємних галузей, таких як металургія, хімічна промисловість і виробництво будівельних матеріалів.

    У довгостроковій перспективі підвищення цін може стимулювати бізнес до енергоефективності та інвестицій у власну генерацію, зокрема відновлювані джерела енергії. Водночас короткостроковий ефект для економіки може бути досить відчутним.

    Варто зазначити, що це не перше підвищення прайс-кепів у 2026 році. У січні регулятор уже збільшував граничні ціни майже вдвічі, довівши їх до рівня 15–16 тисяч грн за МВт-год протягом усієї доби. Після цього було запроваджено диференційований підхід, однак уже на початку квітня НКРЕКП ініціювала новий перегляд.

    Таким чином, ринок електроенергії України продовжує адаптуватися до воєнних реалій. Баланс між стабільністю енергосистеми та доступністю електроенергії для бізнесу залишається ключовим викликом для регулятора.

    Підвищення прайс-кепів є спробою забезпечити цей баланс, однак його ефективність залежатиме від багатьох факторів — від обсягів імпорту до стану енергетичної інфраструктури та погодних умов у майбутньому опалювальному сезоні.

  • В Україні можуть підвищити ціни на електроенергію для бізнесу

    В Україні можуть підвищити ціни на електроенергію для бізнесу

    В Україні розглядають можливість підвищення граничних цін на електроенергію для бізнесу, що може суттєво вплинути на промисловість, собівартість виробництва та кінцеві ціни для споживачів. Про це повідомляють медіа з посиланням на обговорення в енергетичному регуляторі.

    Ініціатором змін виступає Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). На засіданні 7 квітня 2026 року регулятор схвалив проєкт постанови щодо перегляду граничних цін на ринку електроенергії, зокрема на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому та балансуючому ринках.

    Згідно з проєктом, пропонується підвищити прайс-кепи для непобутових споживачів з 15 000 до 17 000 грн за МВт·год. У НКРЕКП пояснюють, що це рішення пов’язане з необхідністю забезпечення стабільності енергосистеми та покриття дефіциту електроенергії у пікові години споживання, коли навантаження на мережу зростає найбільше.

    Регулятор зазначає, що чинні цінові обмеження можуть ускладнювати балансування ринку та створювати ризики для стабільної роботи енергосистеми, особливо в умовах підвищеного попиту та обмежених генеруючих потужностей.

    Водночас бізнес-спільнота та частина експертів висловлюють занепокоєння щодо можливих наслідків такого кроку. Представники промислових підприємств наголошують, що електроенергія є одним із ключових елементів собівартості виробництва, особливо в енергоємних галузях, таких як металургія, хімічна промисловість та машинобудування.

    У разі підвищення цін, за їхніми оцінками, підприємства можуть зіткнутися зі зростанням витрат, що призведе до зниження конкурентоспроможності української продукції на зовнішніх ринках. Також не виключаються скорочення виробництва та оптимізація персоналу на окремих підприємствах.

    Експерти також звертають увагу, що підвищення прайс-кепів може мати непрямий вплив на споживчий ринок, оскільки зростання витрат у промисловості здатне поступово відобразитися на цінах товарів і послуг.

    Окремі економічні аналітики наголошують, що зміни можуть посилити роль трейдерів на енергоринку. За їхніми словами, різниця між вартістю дешевшої генерації та дорожчим імпортом електроенергії створює додатковий прибуток для посередників, що викликає дискусії щодо ефективності ринкової моделі.

    Водночас інші експерти нагадують, що система прайс-кепів була запроваджена у 2019 році як інструмент захисту споживачів та крок до гармонізації українського енергоринку з європейськими правилами. Проте за час її дії, на їхню думку, не вдалося повністю вирішити структурні проблеми енергосистеми, зокрема дефіцит електроенергії та нерівномірність навантаження.

    Фахівці підкреслюють, що саме підвищення граничних цін не є системним вирішенням проблеми. Вони вважають, що для стабілізації ринку необхідні комплексні заходи, серед яких модернізація енергетичної інфраструктури, відновлення та розвиток генеруючих потужностей, а також підвищення енергоефективності в промисловості.

    Серед альтернативних підходів розглядається можливість запровадження спеціальних обов’язків на ринку газу для виробництва електроенергії. Це могло б дозволити частково стабілізувати ціни за рахунок фіксованої вартості ресурсу для генерації.

    Також експерти пропонують додатково проаналізувати причини простоїв енергоблоків, графіки їхніх ремонтів та загальну ефективність роботи енергосистеми. Окремо обговорюється можливість впровадження прогресивної тарифної системи для різних категорій споживачів залежно від обсягів споживання електроенергії.

    Наразі проєкт постанови перебуває на стадії обговорення. Остаточне рішення щодо зміни граничних цін на електроенергію для бізнесу ще не ухвалене, а дискусії між регулятором, бізнесом та експертним середовищем тривають.

  • «Укрзалізниця» змінює правила: як працюватимуть нові ціни на квитки у СВ та «Інтерсіті+»

    «Укрзалізниця» змінює правила: як працюватимуть нові ціни на квитки у СВ та «Інтерсіті+»

    Із 25 квітня 2026 року Укрзалізниця запускає нову модель ціноутворення на квитки у преміальному сегменті. Йдеться про вагони СВ (люкс) та 1 клас швидкісних поїздів «Інтерсіті+» у внутрішньому сполученні. Відтепер ціни на ці категорії квитків більше не будуть фіксованими — їх формуватимуть за принципом динамічного ціноутворення, залежно від попиту та інших факторів.

    Це рішення стало частиною ширшої реформи пасажирських перевезень, яка передбачає поступовий перехід до ринкових механізмів формування тарифів. Водночас соціально важливі категорії перевезень — плацкарт, купе та 2 клас «Інтерсіті+» — залишаються без змін, що дозволяє зберегти доступність залізничного транспорту для більшості українців.

    За даними компанії, ціна квитка тепер залежатиме одразу від чотирьох ключових факторів: сезону (попит у різні періоди року), дня тижня, часу купівлі квитка та заповненості поїзда. Це означає, що вартість однієї й тієї ж поїздки може суттєво змінюватися залежно від обставин. Наприклад, у періоди низького попиту — восени або взимку, а також у середині тижня — квитки можуть бути дешевшими. Найдоступніші ціни прогнозуються у вівторок та середу. Водночас у пікові дні — п’ятницю та неділю — вартість може зростати через високий попит.

    Також важливу роль відіграватиме час придбання. Чим раніше пасажир купує квиток, тим дешевше він може коштувати. У разі, якщо поїзд швидко заповнюється, ціна поступово зростатиме. І навпаки — якщо місця залишаються вільними, система може автоматично знижувати вартість для стимулювання попиту.

    В «Укрзалізниці» пояснюють, що головна мета нововведення — більш ефективно управляти пасажиропотоком і підвищити завантаженість поїздів. За словами представників галузі, зараз у пікові періоди спостерігається дефіцит місць у вагонах підвищеного комфорту, тоді як у менш популярні дні частина місць залишається незатребуваною. Динамічна модель дозволяє вирівнювати цей дисбаланс: стимулювати попит у «тихі» дні та оптимізувати продаж квитків у періоди підвищеного навантаження. Подібні системи давно використовуються у світі — зокрема в авіації та європейських залізничних перевезеннях.

    Крім того, реформа має і фінансову мету. Пасажирські перевезення в Україні традиційно залишаються збитковими, і запровадження гнучких тарифів у преміальному сегменті може допомогти частково компенсувати ці витрати без підвищення цін для масового пасажира.

    За оцінками перевізника, нова система вплине менш ніж на 10% пасажирів — тих, хто користується вагонами СВ і першим класом «Інтерсіті+». Це означає, що більшість українців не відчує змін у вартості квитків. Зокрема, ціни на плацкарт і купе не переглядалися з 2021 року і залишаються соціально орієнтованими. Таким чином, держава намагається зберегти баланс між ринковими підходами та соціальною доступністю перевезень.

    Окремо «Укрзалізниця» повідомила про індексацію тарифів у вагонах СВ міжнародних поїздів — приблизно на 20%. Нові ціни вже застосовуються до квитків із датою відправлення з 18 квітня 2026 року. Це рішення пояснюють стабільно високим попитом на люкс-вагони у міжнародному сполученні, де місця часто розкуповуються найшвидше. Водночас інші категорії квитків на міжнародних маршрутах поки залишаються без змін.

    Для українців нова система означає зміну підходу до планування подорожей. Якщо раніше ціна була стабільною і передбачуваною, то тепер вона залежатиме від ряду факторів, і різниця може бути відчутною. Пасажири, які планують поїздки заздалегідь і обирають менш популярні дні, зможуть економити. Натомість ті, хто купує квитки в останній момент або подорожує у пікові періоди, можуть зіткнутися з вищими цінами.

    Фактично, «Укрзалізниця» робить крок у бік сучасних транспортних моделей, де ціна формується в режимі реального часу залежно від попиту. Запровадження динамічного ціноутворення у преміальному сегменті є одним із найбільш помітних змін у сфері залізничних перевезень за останні роки. Воно демонструє прагнення перевізника адаптуватися до ринкових умов і водночас зберегти доступність транспорту для широкого кола пасажирів. Попри те, що нововведення зачепить відносно невелику частину користувачів, воно може стати тестовим етапом для подальших реформ у тарифній політиці залізниці.

  • «Укрзалізниця» запроваджує динамічні ціни на квитки у вагонах люкс та першого класу:

    «Укрзалізниця» запроваджує динамічні ціни на квитки у вагонах люкс та першого класу:

    «Укрзалізниця» запускає нову систему динамічного ціноутворення для частини квитків у преміумсегменті. Йдеться про вагони СВ (люкс) та місця 1 класу в поїздах «Інтерсіті» у внутрішньому сполученні. Нові правила продажу почнуть діяти з 25 квітня 2026 року.

    Про це повідомила Укрзалізниця у своїх офіційних каналах.

    За новою моделлю, вартість квитків не буде фіксованою. Вона змінюватиметься залежно від кількох факторів, які раніше широко застосовувалися в авіаційних перевезеннях та сервісах мобільності.

    Серед ключових чинників:

    • сезонність попиту;
    • день тижня;
    • час придбання квитка;
    • рівень заповненості поїзда (цей механізм буде запроваджено пізніше після доопрацювання ІТ-систем).

    У компанії зазначають, що буде передбачено 16 сезонних зон, які враховуватимуть періоди підвищеного та зниженого попиту на перевезення.

    Найнижчі ціни очікуються у періоди зниженого попиту, зокрема у будні дні. Найдешевшими днями для подорожей називають вівторок і середу.

    Натомість у пікові дні — п’ятницю та неділю — вартість квитків традиційно буде вищою через підвищений попит на подорожі.

    Також пасажири зможуть заощадити, купуючи квитки заздалегідь. У «Укрзалізниці» зазначають, що це один із ключових елементів нової системи стимулювання раннього бронювання.

    Компанія підкреслює, що нова система торкнеться менш ніж 10% пасажирів — тих, хто користується преміумвагонами СВ та першим класом «Інтерсіті».

    Для більшості пасажирів — зокрема у вагонах купе, плацкарт та другому класі — тарифи залишаються без змін.

    Окремо повідомляється, що приблизно на 20% зростуть тарифи на вагони СВ у міжнародних поїздах. Нові ціни застосовуватимуться для поїздок із датою відправлення, починаючи з 18 квітня 2026 року.

    Водночас вартість квитків у вагонах купе та в класах 1 і 2 міжнародних «Інтерсіті» залишиться стабільною.

    В «Укрзалізниці» пояснюють, що динамічне ціноутворення є поширеною світовою практикою, яка дозволяє ефективніше розподіляти пасажиропотоки та балансувати попит.

    Подібні моделі давно використовуються в авіації, а також у сервісах замовлення таксі, де ціна змінюється залежно від попиту, часу та завантаженості.

    Останнім часом компанія поступово переглядає не лише тарифи, а й рівень сервісу. Зокрема, безкоштовний Wi-Fi наразі доступний переважно у поїздах «Інтерсіті», тоді як на окремих маршрутах зі Starlink доступ до інтернету може бути нестабільним або частково платним.

    Також раніше повідомлялося про підвищення вартості постільної білизни з 1 березня 2026 року: 95 гривень у купе та плацкарті та 180 гривень у вагонах СВ. До комплекту входить стандартний набір речей, а правила користування послугою регламентовані окремо.

    Запровадження динамічної моделі може змінити поведінку пасажирів: попит, ймовірно, перерозподілиться на дні з нижчими тарифами, а також стимулюватиме раннє планування подорожей.

    Водночас експерти ринку перевезень зазначають, що ефективність нової системи залежатиме від прозорості алгоритмів формування цін та стабільності роботи цифрових сервісів продажу квитків.

  • Нові ціни на електроенергію для бізнесу з 1 травня 2026 року

    Нові ціни на електроенергію для бізнесу з 1 травня 2026 року

    Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), планує змінити граничні ціни (прайс-кепи) на короткострокових сегментах ринку електроенергії для бізнесу. Нові обмеження мають почати діяти з 1 травня 2026 року. Про це повідомляє ExPro.

    Йдеться про коригування цінових лімітів на ринку “на добу наперед”, внутрішньодобовому та балансуючому ринку електроенергії. Регулятор пояснює такі зміни необхідністю адаптації ринку до поточних умов і врахуванням запитів бізнесу, який бере участь у торгівлі електроенергією та формує попит на гнучкі механізми ціноутворення.

    Згідно з оприлюдненими даними, на ринку “на добу наперед” та внутрішньодобовому ринку максимальна гранична ціна буде встановлена на рівні 15 000 грн за МВт·год. Мінімальна ціна залишиться на рівні 10 грн за МВт·год. Таким чином, розширюється допустимий ціновий діапазон, що має підвищити гнучкість торгів.

    На балансуючому ринку, який використовується для врівноваження попиту і пропозиції в енергосистемі, максимальний прайс-кеп встановлять на рівні 17 000 грн за МВт·год. Мінімальна межа становитиме 0,01 грн за МВт·год, що фактично дозволяє ринку реагувати на різкі коливання балансу електроенергії в системі.

    У регуляторі зазначають, що ухвалене рішення є продовженням попередніх кроків із реформування короткострокових сегментів ринку. Раніше у січні НКРЕКП вже переглядала прайс-кепи з метою створення умов для залучення додаткового імпорту електроенергії, зокрема у денні години. Згодом, з 31 березня, Україна повернулася до попередніх рівнів цінових обмежень.

    Експерти енергетичного ринку наголошують, що прайс-кепи є важливим інструментом регулювання, який одночасно захищає споживачів від надмірних цінових стрибків і дозволяє ринку працювати в умовах конкуренції. Водночас занадто жорсткі обмеження можуть стримувати імпорт електроенергії та зменшувати ліквідність ринку, що особливо критично в періоди пікового попиту або дефіциту генерації.

    Окремо фахівці звертають увагу, що зміни на короткострокових ринках електроенергії можуть впливати насамперед на бізнес-споживачів, які купують електроенергію за ринковими механізмами. Для промислових підприємств це означає потенційні коливання витрат на енергоресурси залежно від ситуації в енергосистемі та зовнішніх факторів.

    Водночас регулятор підкреслює, що баланс між стабільністю цін і ринковою конкуренцією залишається ключовим завданням енергетичної політики. У контексті воєнного стану та періодичних пошкоджень енергетичної інфраструктури гнучкість ринку набуває додаткового значення для забезпечення стабільного енергопостачання.

    Таким чином, заплановане підвищення прайс-кепів з 1 травня 2026 року є черговим етапом адаптації українського ринку електроенергії до нових умов функціонування та потреб учасників ринку.

  • Укрзалізниця готує підвищення тарифів на тлі боргової кризи та ризику дефолту

    Укрзалізниця готує підвищення тарифів на тлі боргової кризи та ризику дефолту

    АТ «Укрзалізниця» опинилася у критичному фінансовому стані на тлі зростання боргового навантаження та падіння доходів. Компанія може піти на підвищення тарифів на перевезення і супутні послуги як вимушений крок для стабілізації ситуації.

    Переговори з власниками єврооблігацій, що тривали з 1 по 8 квітня, завершилися безрезультатно. Інвестори відмовилися підтримати запропоновані умови реструктуризації і не висунули альтернативних варіантів. Після цього процес фактично зупинився.

    Ще у січні компанія відмовилася від виплати 45 мільйонів доларів купонного доходу за єврооблігаціями з погашенням у 2026 та 2028 роках, заявивши про необхідність комплексної реструктуризації боргу.

    Фінансові показники демонструють різке погіршення. За дев’ять місяців 2025 року дохід скоротився на 15,4% — до 66 мільярдів гривень. Компанія зафіксувала чистий збиток у 7,32 мільярда гривень проти прибутку 1,66 мільярда роком раніше. Дохід від вантажних перевезень впав на 19% — до 50,1 мільярда гривень, інші доходи скоротилися на 14,7% — до 6,36 мільярда.

    Ключовими причинами називають зниження обсягів вантажних перевезень приблизно на 17% у 2025 році та суттєве зростання атак на інфраструктуру. За рік зафіксовано 1195 ударів по об’єктах залізниці — більше, ніж за попередні два роки разом.

    Ситуацію ускладнило рішення агентства Fitch, яке знизило довгостроковий рейтинг Укрзалізниці до рівня обмеженого дефолту, а єврооблігації — до дефолтного рівня. Це значно обмежило можливості компанії залучати фінансування на зовнішніх ринках.

    У цих умовах перегляд тарифів фактично стає внутрішнім джерелом покриття фінансового розриву. Паралельно компанія заявляє про намір продовжити переговори з кредиторами за участі міжнародних радників.

  • На Львівщині піднімають тарифи на проїзд через різке подорожчання пального

    На Львівщині піднімають тарифи на проїзд через різке подорожчання пального

    У Львівській області з початку квітня зросте вартість проїзду на міжміських та приміських маршрутах. Мінімальна ціна квитка на коротких дистанціях підніметься до 45 гривень, а на довших маршрутах тариф формуватиметься з розрахунку близько 3,3 гривні за кілометр.

    Про підвищення повідомили в обласній військовій адміністрації, пояснивши його стрімким зростанням вартості пального. За словами начальника управління транспорту Львівської ОВА Степана Рудницького, перевізники змушені переглядати тарифи, щоб відповідати новим економічним умовам.

    Ключовим фактором стало подорожчання дизельного пального, яке наразі коштує 87–90 гривень за літр. У структурі витрат перевізників саме пальне займає найбільшу частку — до 60%. Ще близько 30% припадає на заробітну плату водіїв та обслуговуючого персоналу. За таких умов, як зазначають в ОВА, старі тарифи вже не покривають витрат.

    У регіоні вже фіксували випадки, коли перевізники відмовлялися виходити на маршрути через збитковість. Частина напрямків, особливо малонаселених, опинилася під загрозою закриття. Саме тому, за словами чиновників, підвищення вартості проїзду є вимушеним кроком, покликаним зберегти транспортне сполучення.

    Експерти зазначають, що ситуація на Львівщині є показовою для всієї країни. У разі подальшого зростання цін на пальне аналогічні рішення можуть ухвалювати й в інших регіонах. При цьому найбільший удар відчують мешканці передмість і сіл, для яких громадський транспорт часто є єдиним способом дістатися до роботи чи навчання.

    Водночас питання компенсацій або стримування тарифів залишається відкритим. У нинішніх умовах держава не має достатніх ресурсів для масштабного субсидування перевезень, тому фінансове навантаження поступово перекладається на пасажирів.

    Таким чином, подорожчання проїзду на Львівщині стало прямим наслідком енергетичної ситуації та змін на ринку пального. І якщо тенденція зростання цін збережеться, українці можуть зіткнутися з новою хвилею тарифних змін уже найближчим часом.

  • Вартість паркування в центрі Києва зросте до 40 гривень за годину

    Вартість паркування в центрі Києва зросте до 40 гривень за годину

    У Києві вперше за останні п’ять років планують змінити тарифи на паркування. Вартість стоянки у всіх трьох зонах зросте на 5 гривень, а в центрі міста сягне 40 гривень за годину. Водночас місячні абонементи суттєво подешевшають.

    Про це повідомляють джерела, знайомі з підготовкою відповідного рішення в Київській міській державній адміністрації.

    Згідно з новою моделлю, вартість паркування переглянуть у всіх зонах міста. Найдорожче паркування, як і раніше, залишиться в центральній частині Києва, де тариф зросте до 40 гривень за годину.

    Паралельно влада пропонує значно здешевити абонементи. Якщо раніше місячний дозвіл на паркування коштував близько 5,7 тисячі гривень, то після змін його ціна може знизитися до 1,5 тисячі гривень. Такий абонемент діятиме одразу у всіх паркувальних зонах столиці.

    Втім, скористатися зниженою ціною зможуть не всі. За попередніми даними, придбати абонемент дозволять лише тим громадянам, які сплачують податки до бюджету Києва — незалежно від місця реєстрації. Йдеться про фізичних осіб-підприємців або офіційно працевлаштованих осіб. При цьому конкретний перелік податків, які братимуться до уваги, наразі не уточнюється.

    У КМДА пояснюють, що нова система має кілька цілей. Зокрема, йдеться про підвищення платіжної дисципліни серед водіїв, зменшення завантаженості вулиць та збільшення надходжень до міського бюджету.

    Очікується, що відповідне рішення можуть ухвалити найближчим часом після завершення внутрішніх погоджень.

  • Скільки платитимуть кияни у квітні: тарифи на транспорт і комуналку

    Скільки платитимуть кияни у квітні: тарифи на транспорт і комуналку

    З початку квітня мешканці Києва продовжать оплачувати проїзд у громадському транспорті та комунальні послуги за чинними тарифами. Попри економічні виклики, підвищення вартості наразі не передбачається.

    Із 1 квітня 2026 року ціни на проїзд у муніципальному транспорті залишаться незмінними. За одну поїздку в метро, автобусах, тролейбусах, трамваях, міській електричці та фунікулері кияни і надалі платитимуть 8 гривень. Водночас вартість проїзду в маршрутних таксі залишиться на рівні близько 20 гривень.

    Пільгові категорії населення, зокрема школярі, студенти та інші громадяни, визначені законодавством, і надалі користуватимуться правом на знижений або безкоштовний проїзд.

    Без змін залишаться і тарифи на комунальні послуги. Вартість електроенергії становитиме 4,32 гривні за кіловат-годину у стандартний період та 2,16 гривні у нічний час для споживачів із двозонними лічильниками.

    Ціна на природний газ для населення також не зміниться і залишиться на рівні 7,96 гривні за кубометр.

    Не переглядатимуть і тарифи на водопостачання та водовідведення. Таким чином, мешканці столиці продовжать оплачувати ці послуги за діючими розцінками.

    Отже, у квітні кияни не відчують змін у вартості базових послуг, що дозволить зберегти стабільність витрат домогосподарств щонайменше на найближчий період.