Govoritinfo.com

Позначка: супутники

  • Космічний щит для армії: Nokia та ICEYE створять для України захищену систему супутникового зв’язку під державним контролем

    Космічний щит для армії: Nokia та ICEYE створять для України захищену систему супутникового зв’язку під державним контролем

    Україна робить безпрецедентний крок до технологічної незалежності на полі бою, зробивши ставку на передові космічні рішення від фінських технологічних гігантів Nokia та ICEYE. Під час зустрічі на найвищому рівні Міністерство оборони України підписало з корпораціями офіційний лист про наміри щодо розробки власної захищеної системи супутникового зв’язку, яка має докорінно змінити можливості Сил оборони у сфері комунікації та розвідки.

    Інноваційний проєкт передбачає розгортання мережі широкосмугового зв’язку на низькій навколоземній орбіті. Головною перевагою цієї співпраці є те, що нова супутникова система, включно з усією наземною інфраструктурою та терміналами, перебуватиме під повним суверенним контролем України. Це дозволить військовим здійснювати безпечне спостереження за територіями, миттєво отримувати високоточні розвідувальні дані та підтримувати безперебійну зашифровану комунікацію, яка не залежатиме від мінливих рішень приватних іноземних провайдерів.

    Високотехнологічний альянс із Nokia та ICEYE став центральним і найдорожчим елементом ширшого пакета домовленостей між Києвом та Гельсінкі, загальна вартість якого сягає 300 мільйонів євро. Окрім супутникових інновацій, масштабний транш спрямовано на підтримку української логістики та енергетики: фіни виділять кошти на захист критичної інфраструктури, а також безоплатно передадуть десять локомотивів для підтримки виснаженої російськими атаками залізниці.

     

  • Росія прискорила створення власного Starlink: у ГУР назвали терміни появи сотень супутників

    Росія прискорила створення власного Starlink: у ГУР назвали терміни появи сотень супутників

    Росія прискорює розгортання власної низькоорбітальної системи супутникового зв’язку «Рассвет», яку позиціонують як російську альтернативу Starlink. Москва просувається швидше, ніж передбачали попередні плани, а вже протягом найближчих років має намір вивести на орбіту сотні апаратів. Українська розвідка попереджає: після формування повноцінного угруповання система зможе забезпечувати постійний зв’язок за принципом, подібним до Starlink, а тому питання протидії їй уже обговорюється.

    Про це розповів заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-майор Вадим Скібіцький.

    За даними ГУР, Росія планує створити угруповання із 292 супутників уже у 2027 році, а до 2035-го збільшити його до 924 апаратів.

    «Москва впроваджує “Рассвет” — фактично російський аналог системи Starlink. І вони почали її запускати значно швидше, ніж це передбачалося їхніми планами», — повідомив Скібіцький.

    Незалежні дані підтверджують, що проєкт перейшов від випробувань до розгортання робочого угруповання. 23 березня 2026 року компанія «Бюро 1440» здійснила перший пакетний запуск одразу 16 супутників «Рассвет». Апарати вивела ракета «Союз-2.1Б», після чого їх взяв під контроль центр управління польотами компанії.

    Це був важливий рубіж: попередні запуски «Рассвет-1» та «Рассвет-2» мали переважно експериментальний характер, тоді як апарати 2026 року вже є частиною майбутнього робочого угруповання.

    У самій компанії «Бюро 1440» підтверджують, що після березневого запуску розпочався етап безпосереднього розгортання системи. 20 липня компанія повідомила про успішне виведення на орбіту супутників другого пакетного запуску.

    Таким чином, Росія вже перейшла до серійних запусків.

    Що відомо про російський «Рассвет»

    «Рассвет» створює російська аерокосмічна компанія «Бюро 1440», що входить до «ИКС Холдинга». Концептуально система справді нагадує Starlink: замість кількох великих геостаціонарних супутників використовується значна кількість відносно невеликих апаратів на низькій навколоземній орбіті.

    Це дозволяє зменшити затримку сигналу та забезпечувати широкосмуговий доступ до мережі навіть там, де відсутня звичайна наземна телекомунікаційна інфраструктура.

    За даними Janes, російська система має використовувати технологію 5G NTN та міжсупутникові лазерні канали зв’язку. Заявлена швидкість доступу може сягати 1 Гбіт/с, а затримка сигналу — до 70 мілісекунд.

    Саме лазерні міжсупутникові канали є особливо важливими. Вони дозволяють апаратам передавати інформацію один одному без необхідності кожного разу спрямовувати весь трафік через наземну станцію.

    Березневі супутники отримали оновлену систему електроживлення, плазмові двигуни та нове покоління терміналів лазерного зв’язку.

    Поки система працює лише «вікнами»

    Наразі порівнювати можливості «Рассвета» зі сформованою мережею Starlink зарано. Російське угруповання ще занадто мале, щоб забезпечувати безперервне покриття.

    Це підтверджує і українська розвідка.

    За словами Скібіцького, зараз система може працювати лише фрагментарно — у моменти, коли відповідний російський супутник проходить над територією України.

    Тобто на цьому етапі постійного супутникового покриття немає. Але ситуація принципово змінюватиметься зі збільшенням кількості апаратів.

    Після розгортання повноцінного угруповання супутники зможуть послідовно змінювати один одного над певною територією. Саме цей принцип лежить в основі роботи великих низькоорбітальних мереж.

    «Коли вони виведуть на орбіту повноцінне угруповання супутників, система запрацює за принципом, аналогічним Starlink», — пояснив представник ГУР.

    За його словами, в Україні вже обговорюють можливі способи протидії новій системі.

    «Вже йде дискусія, як з цим боротися», — зазначив Скібіцький.

    Чому це важливо саме для війни

    Російський проєкт має цивільне призначення, але супутникові комунікаційні мережі за своєю природою є технологією подвійного використання.

    Досвід російсько-української війни продемонстрував, наскільки важливим може бути стабільний супутниковий інтернет для сучасних бойових дій — від зв’язку між підрозділами до роботи цифрових систем управління.

    WIRED у травні звертав увагу, що запуск першої серійної партії «Рассвета» здійснили саме з космодрому Плесецьк, який тісно пов’язаний із російською військовою космічною програмою. Видання також зазначало, що проєкт отримує значну державну підтримку і потенційно має як цивільне, так і військове застосування.

    Janes також характеризує «Рассвет» як російську альтернативу низькоорбітальній мережі Starlink.

    Водночас називати «Рассвет» повноцінним конкурентом Starlink уже сьогодні було б перебільшенням. Масштаби систем поки непорівнянні, а Росії ще необхідно налагодити серійне виробництво апаратів та забезпечити високу частоту космічних запусків.

    До 292 супутників уже наступного року

    Саме темпи розгортання стають головним питанням.

    Російський план передбачає вихід на сотні апаратів протягом дуже короткого часу. За інформацією, яку наводять профільні джерела, до кінця 2027 року Москва розраховує сформувати угруповання приблизно з 292 супутників. Ця цифра збігається з даними, які зараз наводить українська військова розвідка.

    Але реалізувати такий графік буде непросто. Якщо запускати по 16 апаратів за один раз, Росії знадобиться багато пакетних запусків протягом 2026–2027 років, не враховуючи можливих аварій, технічних несправностей та необхідності заміни апаратів.

    Проєкт вимагає не лише самих супутників. Потрібні ракети-носії, наземні термінали, центри управління, виробничі лінії, електроніка та велика мережа наземної інфраструктури.

    Саме спроможність російської промисловості підтримувати необхідний темп серійного виробництва може стати одним із головних обмежень програми.

    Росія засвоює уроки війни

    Прискорення «Рассвета» вписується у ширшу тенденцію, про яку останнім часом говорить українська розвідка: Москва намагається максимально швидко масштабувати технології, ефективність яких стала очевидною під час війни.

    Йдеться про безпілотні системи, захищений цифровий зв’язок, супутникову розвідку, навігацію та незалежні канали передачі даних.

    Власне низькоорбітальне угруповання потенційно дасть Росії значно більшу автономність у сфері комунікацій та зменшить залежність від наземної телекомунікаційної інфраструктури.

    При цьому перші результати вже є: у березні на орбіту вийшли 16 серійних апаратів, а в липні «Бюро 1440» повідомило про другий пакетний запуск.

    Тож для України проблема «Рассвета» поки не полягає в тому, що Росія вже отримала власний повноцінний Starlink. Такої системи у Москви наразі немає.

    Набагато важливіше те, що Росія вже перейшла від експериментів до системного розгортання супутникового угруповання, а строки реалізації програми, за оцінкою ГУР, прискорюються. Якщо Москва зможе підтримати нинішній темп і справді вивести сотні апаратів, «Рассвет» перетвориться з експериментальної технології на постійно доступну мережу зв’язку — з потенційно серйозними наслідками і для російських військових можливостей.

  • Чому сирена іноді лунає після вибуху: у Міноборони пояснили головну причину

    Чому сирена іноді лунає після вибуху: у Міноборони пояснили головну причину

    Радник міністра оборони України, фахівець із військових технологій Сергій “Флеш” Бескрестнов пояснив, чому під час російських балістичних атак повітряна тривога іноді може спрацьовувати вже після прильоту ракети. За його словами, головною причиною є надзвичайно короткий час польоту балістичних ракет та особливості роботи міжнародної системи виявлення запусків. Про це Бескрестнов повідомив у своєму зверненні.

    Він зазначив, що інформація про підготовку до запусків або безпосередній старт російських ракет надходить Україні від міжнародних партнерів, які використовують сучасні засоби космічної розвідки та інші системи спостереження. Водночас деталі роботи цих технологій не розголошуються з міркувань безпеки.

    “Ніхто з нас не знає і не повинен знати, як вони отримують цю інформацію, але не треба бути надто розумним, щоб зрозуміти, що основним джерелом інформації є супутникове спостереження за точками запуску та система фіксації фактів запуску”, – пояснив Бескрестнов.

    За словами радника міністра оборони, після фіксації запуску інформація має пройти кілька етапів обробки та передачі до українських служб, які ухвалюють рішення про оголошення повітряної тривоги. Саме на цьому етапі навіть незначні технічні затримки можуть мати критичне значення, адже балістичні ракети летять до українських міст за лічені хвилини.

    Бескрестнов наголосив, що, наприклад, до Києва балістична ракета може долетіти приблизно за дві-чотири хвилини. Через настільки короткий проміжок часу будь-який збій у передачі інформації або затримка в роботі систем може призвести до того, що сигнал повітряної тривоги пролунає вже після вибуху.

    “Ракета долітає до Києва за 2-4 хвилини, тому час дуже обмежений. Будь-який збій системи призведе до затримки отримання інформації. Жодна система не може бути ідеальною, тому збої трапляються, і сигнал тривоги може запізнитися”, – зазначив він.

    Водночас експерт звернув увагу й на іншу ситуацію, яка часто викликає запитання серед українців: коли повітряну тривогу оголошують, але самого запуску ракети так і не відбувається. За його словами, це пов’язано з тим, що супутникові системи можуть зафіксувати активність на пускових установках, яка свідчить про підготовку до удару, однак з різних причин запуск у підсумку може бути скасований або відкладений.

    “Це відбувається тому, що супутники фіксують дії на пускових установках, які передують запуску ракет, а самих запусків з якоїсь причини може й не бути”, – пояснив радник.

    Як приклад Бескрестнов навів ситуації з так званими хибними тривогами щодо запусків російської ракети “Орєшник”. За його словами, у таких випадках супутники фіксували активність на пускових позиціях, однак вона не завжди завершувалася реальним запуском.

    “Пам’ятаєте, скільки разів лунала хибна тривога по “Орєшнику”? Це так само розвідувальні супутники візуально фіксують активність на пусковій установці, але чи відбудеться запуск, чи ні – незрозуміло”, – додав він.

    Заява Бескрестнова пролунала на тлі нещодавніх масованих російських атак по Україні, під час яких у Києві вже неодноразово фіксували випадки, коли сигнал повітряної тривоги збігався із моментом удару або лунав уже після вибухів. Зокрема, подібні ситуації сталися 8 та 11 липня під час застосування Росією балістичного озброєння.

    Окрім цього, раніше Сергій Бескрестнов попереджав про нові загрози з боку російської армії. За його словами, Росія нарощує виробництво нової крилатої ракети “Бандероль”, а також уже використовувала однойменний баражуючий боєприпас під час масованих ударів по Києву. За попередніми оцінками, цей безпілотний засіб ураження здатний долати відстань до 500 кілометрів і нести бойову частину масою до 150 кілограмів, що робить його ще одним небезпечним елементом російського арсеналу.

  • SpaceX запустила найпотужнішу ракету в історії: Starship V3 уже готують до польоту людей на Місяць

    SpaceX запустила найпотужнішу ракету в історії: Starship V3 уже готують до польоту людей на Місяць

    Компанія SpaceX у ніч проти 23 травня провела перший тестовий запуск ракети Starship V3 — нової версії космічного корабля, який у майбутньому має доставити астронавтів NASA на поверхню Місяця. Політ став одним із найважливіших етапів місячної програми Artemis та черговою демонстрацією амбіцій Ілона Маска щодо освоєння космосу.

    Запуск відбувся близько 01:30 за київським часом із космодрому Starbase у Техасі. Це був уже 12-й тестовий політ системи Starship, однак уперше у космос вирушила ракета третього покоління — V3. Саме на цю модифікацію SpaceX покладає найбільші надії у своїй місячній та марсіанській програмах.

    Напередодні старт довелося перенести буквально за кілька десятків секунд до запуску через технічну несправність гідравлічного штифта стартової вежі. Після додаткових перевірок SpaceX усе ж дала «зелене світло» новій спробі, і ракета успішно відірвалася від стартового майданчика.

    Під час тестового польоту Starship V3 провела в космосі приблизно годину. За цей час ракета виконала кілька ключових завдань: вивела на орбіту тестові супутники Starlink та їхні симулятори, перевірила нові системи керування польотом, а також протестувала оновлені двигуни й теплозахист. Після завершення місії корабель успішно приводнився в Індійському океані.

    У SpaceX офіційно підтвердили успішне завершення місії, назвавши запуск «важливим кроком до створення повністю багаторазової міжпланетної транспортної системи».

    Starship V3 вважається найбільш технологічно просунутою версією ракети компанії. Вона отримала вдосконалену систему двигунів Raptor нового покоління, збільшені паливні баки, оновлену систему термозахисту та нові алгоритми автономного керування під час посадки.

    Саме ця версія ракети має взяти участь у програмі Artemis IV — одній із головних місій NASA з повернення людини на Місяць. За поточними планами, у межах цієї місії астронавти повинні висадитися на поверхню супутника Землі наприкінці 2028 року.

    NASA раніше офіційно обрала Starship як місячний посадковий модуль для програми Artemis. Фактично SpaceX має створити систему, здатну доставляти екіпаж із місячної орбіти безпосередньо на поверхню Місяця та назад.

    Водночас амбіції Ілона Маска виходять далеко за межі лише місячних польотів. Бізнесмен неодноразово заявляв, що головною стратегічною метою Starship залишається колонізація Марса та створення «самодостатнього міста» за межами Землі.

    Останніми місяцями Маск також активно просуває ідею будівництва постійної інфраструктури на Місяці. За його словами, SpaceX може створити перше автономне поселення на супутнику Землі менш ніж за десять років. Для цього компанія розраховує використовувати багаторазові Starship як транспортну основу майбутньої місячної логістики.

    Крім космічних польотів, SpaceX паралельно розвиває власну екосистему супутникового інтернету Starlink. Саме тестові супутники Starlink стали одним із корисних навантажень під час нинішнього запуску. Компанія продовжує масштабувати глобальне покриття інтернетом і вже має тисячі супутників на орбіті.

    Аналітики вважають, що SpaceX зараз переживає один із найуспішніших періодів у своїй історії. За оцінками KeyBanc, виручка компанії у 2025 році могла сягнути приблизно $21 млрд, а загальна оцінка бізнесу наближається до $800 млрд.

    На цьому тлі дедалі активніше обговорюється можливе IPO SpaceX. Американські медіа та фінансові аналітики припускають, що потенційний вихід компанії на біржу Nasdaq може стати найбільшим IPO в історії світового ринку капіталу — навіть масштабнішим за розміщення Saudi Aramco у 2019 році.

    Financial Times раніше писала, що одночасний вихід на біржу таких компаній, як SpaceX, OpenAI та Anthropic, може спровокувати рекордний перерозподіл капіталу на Волл-стріт. Інвестори дедалі більше роблять ставку на компанії, які визначатимуть майбутнє космосу та штучного інтелекту.

    Поточний запуск Starship V3 також став важливим сигналом для глобальної космічної гонки. США, Китай та приватні компанії зараз активно конкурують за лідерство у місячних програмах, космічній логістиці та майбутніх міжпланетних місіях.

    Китай уже реалізує власну програму створення місячної бази, а NASA після кількох років затримок намагається прискорити підготовку до місій Artemis. У цій гонці саме SpaceX сьогодні виглядає одним із головних фаворитів завдяки ставці на багаторазові ракети та швидке тестування технологій.

    І хоча попередні випробування Starship неодноразово завершувалися вибухами та аваріями, нинішній політ V3 показав: SpaceX поступово наближається до створення системи, яка може радикально змінити не лише космічну галузь, а й сам підхід людства до освоєння Місяця та Марса.

  • Україна вивела на орбіту перші власні супутники

    Україна вивела на орбіту перші власні супутники

    Україна розпочала практичне розгортання власної супутникової мережі та вже має на орбіті два перші супутники. Це стало одним із найамбітніших технологічних і оборонних проєктів країни за час повномасштабної війни. Про це в інтерв’ю Financial Times повідомив співзасновник та головний конструктор української компанії Fire Point Денис Штіліерман.

    За його словами, Україна планує суттєво розширити власне супутникове угруповання вже найближчими роками. До 2027 року розробники мають намір вивести на орбіту ще десятки супутників, які використовуватимуться для зв’язку, збору розвідувальної інформації, навігації, координації дронів та забезпечення роботи військової інфраструктури.

    У Financial Times зазначають, що українська космічна програма значно активізувалася після серії політичних та військових подій, які продемонстрували критичну залежність Києва від західної технологічної підтримки. Одним із ключових моментів став конфлікт у Білому домі між президентом США Дональдом Трампом та президентом України Володимиром Зеленським, після якого Вашингтон тимчасово призупинив передачу розвідувальних даних Україні.

    За інформацією видання, це стало серйозним сигналом для української влади та оборонного сектору, оскільки продемонструвало, наскільки сильно сучасна війна залежить від доступу до супутникової розвідки, цифрових каналів зв’язку та західних технологічних систем.

    Ще одним фактором, який прискорив створення власної супутникової інфраструктури, стала ситуація із системою Starlink компанії SpaceX. Хоча Starlink став критично важливим елементом української системи зв’язку під час війни, українські розробники та військові дійшли висновку, що повна залежність від приватної іноземної інфраструктури створює серйозні ризики для національної безпеки.

    За словами Штіліермана, російські війська навчилися використовувати мережу Starlink для навігації власних безпілотників та координації атак по українських цілях. Це, як зазначається, змусило українську сторону активніше шукати альтернативні технологічні рішення та інвестувати у створення власних космічних систем.

    Розробники вважають, що власне супутникове угруповання дозволить Україні значно підвищити незалежність у сфері безпеки та зменшити вразливість до політичних рішень союзників або обмежень з боку приватних корпорацій.

    Штіліерман також повідомив, що європейські уряди та оборонні компанії вже активно цікавляться українськими технологіями. За його словами, партнери в Європі розглядають можливість закупівлі або спільного виробництва українських дронів, ракет та інших оборонних систем, які виявилися значно дешевшими за багато західних аналогів, але водночас продемонстрували ефективність у реальних бойових умовах.

    “Ідея, що лежить в основі нашої зброї, полягає в тому, що ми продаємо не лише зброю і не лише безпеку, а й незалежність у сфері безпеки”, — заявив він.

    На тлі розвитку приватних космічних і військових проєктів Україна також активізує державну політику у сфері космосу. У березні під час міжнародного форуму Space For Ukraine заступниця міністра оборони України з питань цифровізації Катерина Черногоренко повідомила про створення в Міністерстві оборони нового Управління космічної політики.

    За її словами, ця структура має стати центром координації всіх космічних програм для потреб Сил оборони України. Міноборони прагне перетворитися на головного державного замовника супутникової техніки, програмного забезпечення, систем космічного моніторингу та технологій зв’язку.

    Управління працюватиме одразу за кількома напрямками. Перший — створення законодавчої та нормативної бази для розвитку військових космічних можливостей України. Другий — технологічна експертиза та співпраця з українськими й міжнародними розробниками, науковими центрами та оборонними компаніями. Третій — формування партнерств із міжнародними урядами та приватними структурами для укладення контрактів на постачання супутникових технологій, даних та обладнання.

    Черногоренко також раніше заявляла, що у перспективі в Україні може з’явитися окремий напрям або навіть новий вид військ, пов’язаний із космічними технологіями, супутниковими системами та цифровою обороною.

    Експерти наголошують, що сучасна війна дедалі більше переходить у сферу високих технологій, а супутники стають критично важливими для розвідки, наведення озброєння, роботи дронів, зв’язку та координації військових операцій. Саме тому створення власної супутникової інфраструктури розглядається не лише як технологічний прорив, а і як елемент стратегічної незалежності України у сфері безпеки.

    На думку аналітиків, якщо Україні вдасться реалізувати плани зі створення повноцінного супутникового угруповання, це може суттєво змінити її оборонні можливості та зробити країну одним із нових технологічних центрів військових інновацій у Європі.

  • WSJ: Google і SpaceX планують дата-центри в космосі

    WSJ: Google і SpaceX планують дата-центри в космосі

    Google і SpaceX ведуть попередні переговори щодо запуску дата-центрів у космосі на навколоземній орбіті, які можуть використовуватися для обробки великих масивів даних та розвитку систем штучного інтелекту. Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на джерела, знайомі з перебігом обговорень.

    За даними видання, потенційна співпраця між двома технологічними гігантами розглядається як частина ширшої гонки за інфраструктуру для ШІ, де ключовим фактором стає доступ до дешевих і масштабованих обчислювальних потужностей. Орбітальні дата-центри в цьому контексті подаються як довгострокова альтернатива наземним об’єктам, які потребують значних земельних ресурсів, електроенергії та часто стикаються з локальним спротивом громад.

    Ідея розміщення серверних потужностей у космосі не є новою, однак останніми роками вона отримала новий імпульс через стрімкий розвиток штучного інтелекту і різке зростання попиту на обчислювальні ресурси. За задумом, орбітальні дата-центри могли б використовувати сонячну енергію без атмосферних втрат, а також уникати обмежень, пов’язаних із охолодженням обладнання на Землі. Водночас аналітики зазначають, що ці переваги наразі значною мірою теоретичні, тоді як витрати на запуск і обслуговування обладнання в космосі залишаються надзвичайно високими.

    Переговори між Google і SpaceX відбуваються на тлі активного розширення космічного бізнесу компанії Ілона Маска. За даними WSJ, SpaceX готується до потенційного первинного розміщення акцій (IPO) з оцінкою близько 1,75 трлн доларів, і концепція орбітальних дата-центрів може стати однією з ключових частин інвестиційної історії компанії. У цій моделі космос розглядається не лише як транспортна інфраструктура, а як майбутня платформа для обчислювальних технологій.

    Додатковим контекстом є нещодавня активність у сфері ШІ-інфраструктури. Повідомляється, що минулого тижня компанія Anthropic уклала угоду зі SpaceXAI (раніше пов’язаною з xAI) щодо використання обчислювальних ресурсів дата-центру в Мемфісі, штат Теннессі. У перспективі це може стати основою для розширення співпраці у напрямку космічних обчислювальних систем, де частина навантаження буде перенесена за межі Землі.

    Google, у свою чергу, паралельно веде консультації з іншими гравцями космічного ринку, оцінюючи технічну та економічну доцільність створення орбітальної інфраструктури. Компанія також розвиває власну ініціативу Project Suncatcher, в рамках якої планується запуск експериментальних супутників до 2027 року. Цей проєкт розглядається як перший крок до перевірки можливості розміщення обчислювальних систем у космосі.

    Ілон Маск уже неодноразово публічно підтримував концепцію орбітальних дата-центрів, стверджуючи, що вони можуть у перспективі стати дешевшими за наземні рішення. Серед потенційних переваг називають відсутність потреби у великих земельних ділянках, мінімізацію бюрократичних обмежень і доступ до стабільного сонячного живлення. Водночас критики підкреслюють, що навіть із урахуванням технологічного прогресу наземні дата-центри наразі залишаються значно дешевшими та практичнішими, особливо з огляду на складність запуску, ремонту та модернізації обладнання на орбіті.

    Окремо зазначається, що Google ще у 2015 році інвестувала близько 900 мільйонів доларів у SpaceX, що стало одним із перших стратегічних кроків у напрямку співпраці між компаніями. Нові переговори можуть свідчити про поглиблення цього партнерства та формування нового ринку — космічної обчислювальної інфраструктури.

    Аналітики наголошують, що навіть якщо проєкт залишиться на рівні концепції або експериментів, сама поява таких ініціатив свідчить про фундаментальну зміну підходів до розвитку цифрової інфраструктури. У майбутньому конкуренція між технологічними компаніями може переміститися не лише між країнами чи дата-центрами на Землі, а й у навколоземний простір, де формуватиметься новий сегмент глобальної економіки даних.

  • Дні на Землі стають довшими: вчені зафіксували рекордне уповільнення обертання планети

    Дні на Землі стають довшими: вчені зафіксували рекордне уповільнення обертання планети

    Дні на Землі поступово подовжуються через уповільнення обертання планети. Міжнародне дослідження показало, що сьогоднішнє уповільнення обертання планети є рекордним щонайменше за останні 3,6 мільйона років. За даними вчених, тривалість земної доби зростає приблизно на 1,33 мілісекунди за століття.

    Головною причиною цього явища вважають танення льодовиків та підвищення рівня світового океану. Коли льодовики тануть, вода переміщується від полюсів ближче до екватора, що змінює розподіл маси планети і поступово сповільнює її обертання. Ефект порівнюють із фігуристом: коли спортсмен розводить руки в сторони, швидкість його обертання зменшується.

    Хоча зміни тривалості доби вимірюються мілісекундами, вони можуть мати вплив на технології, що потребують надзвичайної точності часу. Передусім це стосується супутникової навігації, космічних місій та фінансових мереж. Навіть мінімальні коливання швидкості обертання планети можуть створювати технічні труднощі для таких систем.

    Дослідники з Віденського університету та ETH Zurich зазначають, що подальше глобальне потепління у XXI столітті може ще більше прискорити процес уповільнення обертання Землі. Вчені наголошують, що це явище є показником змін у планетарних системах і відображає наслідки кліматичної кризи.

  • Вчені попереджають про забруднення атмосфери та озонового шару через супутники Starlink

    Вчені попереджають про забруднення атмосфери та озонового шару через супутники Starlink

    На низькій навколоземній орбіті вже перебувають тисячі супутників Starlink компанії SpaceX Ілона Маска, і з часом деякі з них, завершивши термін служби, починають падати в атмосферу Землі. За словами американського астрофізика Джонатана Макдауелла, щодня на планету падає один або два супутники Starlink, і з ростом кількості супутників це число лише зростатиме.

    З 2019 року SpaceX запустила понад 8000 супутників Starlink, а цього року – більше 2000. Інші компанії також формують власні супутникові угруповання: Amazon планує запустити понад 3000 інтернет-супутників, перша партія яких вже на орбіті з початку 2025 року. Після повного розгортання всіх американських та китайських угруповань на низькій орбіті буде близько 50 000 супутників.

    Короткий термін служби супутників Starlink – приблизно 5 років – призводить до того, що вони після завершення роботи повертаються в атмосферу Землі і там згорають. Вчені стурбовані тим, що згорілі супутники забруднюють атмосферу металами, що потенційно може пошкодити озоновий шар.

    Федеральне управління цивільної авіації США попереджає, що до 2035 року щорічно може падати близько 28 000 фрагментів супутників Starlink. Раніше ймовірність травмування від космічного сміття була практично нульовою, але через 10 років вона може зрости до 61%. Макдауелл прогнозує, що вже незабаром на Землю щодня падатиме щонайменше п’ять супутників, а збільшення їх кількості може спричинити неконтрольовані зіткнення та появу ще більшого обсягу космічного сміття.

    Також супутники можуть виходити з ладу достроково через сонячну активність, оскільки сильні сонячні бурі провокують часті падіння супутників в атмосферу. Наразі важко оцінити масштаб забруднення атмосфери металами, але занепокоєння вчених щодо цього обґрунтоване.