Позначка: судові процеси

  • Новий етап конфлікту навколо активів Костянтина Жеваго

    Новий етап конфлікту навколо активів Костянтина Жеваго

    Навколо спроби банкрутства одного з найбільших промислових активів Костянтина Жеваго розгорнувся новий корпоративний конфлікт. Ініціатором процедури щодо ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» стала компанія ТОВ «Максі Капітал Груп», яка заявила вимоги на 4,7 млрд грн. Саме ця структура розпочала судовий процес про банкрутство підприємства.

    За даними публічних реєстрів, 25% акцій ТОВ «Максі Капітал Груп» пов’язані з Леонідом Крючковим. Він раніше працював у політичному середовищі, був помічником Вадима Столара, обирався до Київради від ВО «Батьківщина» та балотувався до парламенту від партії ОПЗЖ. Крім того, він є братом Дмитра Крючкова, якого ВАКС засудив до тривалого строку ув’язнення у справі про розкрадання коштів енергетичних компаній.

    Інші частки в компанії, що ініціювала банкрутство, належать юристам і адвокатам. За наявною інформацією, для запуску процедури було використано викуп у ФГВФО пулу прав вимог до підприємств, пов’язаних із бізнес-структурами Жеваго. Саме цей механізм став юридичною основою для подання заяви про банкрутство.

    Паралельно в публічному просторі згадується й інша хвиля процедур щодо активів Жеваго. Йдеться про фармацевтичну корпорацію «Артеріум», до якої входять заводи «Київмедпрепарат» і «Галичфарм». Компанія, пов’язана з тими ж бенефіціарами, викупила борги через ФГВФО та ініціювала окрему процедуру банкрутства із заявленими вимогами на мільярди гривень.

    Ситуація демонструє ширший тренд використання механізмів викупу боргів у державних фінансових інституцій з подальшим ініціюванням процедур неплатоспроможності. Це створює юридичний тиск на великі промислові та фармацевтичні активи й може мати наслідки для виробничих ланцюгів, працівників і кредиторів.

    Подальший розвиток подій залежатиме від рішень суду та позицій сторін у процесі. Конфлікт навколо активів Костянтина Жеваго набуває системного характеру та виходить за межі одного підприємства.

  • Приватизація “Укрбуду”: компанія Микитася пов’язана з новим покупцем

    Приватизація “Укрбуду”: компанія Микитася пов’язана з новим покупцем

    Фонд державного майна України продовжує процес приватизації активів компанії “Укрбуд”, проте продаж бізнес-центрів уже оголошено, хоча процедура формально не завершена. Загальна площа об’єктів становить від 4,4 до 14,6 тисяч квадратних метрів, а ціни коливаються від 3,5 до 11,7 млн доларів.

    Результати тендеру наразі оскаржуються в суді. Спочатку ФДМУ визначив переможця, але згодом через службову записку одного з департаментів компанію дискваліфікували. Як наслідок, “Укрбуд” дісталося фірмі, що може бути пов’язана з колишнім очільником компанії Максимом Микитасем.

    Хоча найуспішніші часи “Укрбуду” вже позаду, до складу компанії входить 10 дочірніх підприємств із балансовою вартістю понад 255 млн грн станом на кінець 2024 року. До активів належать проєктні інститути, навчально-курсові комбінати, об’єкти нерухомості у різних містах, частину яких уже здано в оренду. Загалом приватизація включає 88 будівель та споруд, 17 земельних ділянок у Києві, Львові, Харкові, Одесі та Дніпрі.

    Переможцем первинного тендеру стала компанія “Петро Ойл Енд Кемікалс”, яка запропонувала ціну втричі вищу за стартову. Основним конкурентом була компанія “Техно-онлайн”, яку потім дискваліфікували. Після скасування тендеру серед власників “Техно-онлайн” з’явилася компанія “Біларт” зі співвласниками Василем та Євгеном Астіонами – підприємцями з Дніпра, пов’язаними з агробізнесом і фінансами.

    Другий співвласник “Техно-онлайн” – 31-річна Марина Айаб, яка почала бізнес у 2024 році та придбала частку у березні 2025-го. В її платіжках фігурують підписи Максита Тарковського, партнера Наталі Микитась, дружини Максима Микитася, колишнього власника “Укрбуду”. Через це у ЗМІ Айаб називають підставною особою, а ФДМУ і судові процеси поки що не визначили остаточного переможця.

    Ситуація залишається непевною: компанія “Петро Ойл Енд Кемікалс” подала позов до Господарського суду Києва з вимогою визнати їх переможцем, що може ще змінити результати приватизації.

  • Чи поверне держава  7,2 мільярда: підозрювана у відмиванні грошей Олена Шевцова закриває кримінальні справи через суди

    Чи поверне держава  7,2 мільярда: підозрювана у відмиванні грошей Олена Шевцова закриває кримінальні справи через суди

    У березні 2023 року НБУ вивів Ibox Bank з ринку за відмивання грошей в інтересах онлайн-казино, після чого передав його в ліквідацію Фонду гарантування вкладів. Коли Фонд взяв банк під управління, податкова нарахувала Ibox Bank 7,2 мільярда гривень боргів – податок на прибуток, ПДФО, військовий збір і штрафи.

    Співласниця банку Олена Дегрик-Шевцова, яка наразі перебуває у розшуку, оскаржила це рішення в суді.

    Суди першої та другої інстанцій відмовилися розглядати її позов: акціонер, навіть великий, не може представляти банк, тим більше той, що перебуває в ліквідації.

    Верховний Суд з погодився з приведеними доводами, але знайшов процесуальну помилку: нижчі суди, мовляв, неправильно оформили відмову, що дозволило повернути справу на повторний розгляд.

    Про те, що теке рішення Верховного Суду могло бути прийнятим в інтересах шахрайки Олени Шевцової та призведе до збитків державного бюджету в розмірі  7,2 мільярда гривень, звертає увагу профільний ТГ канал “Карты, деньги, офшора”:

    “Тепер суперечка про 7,2 мільярда знову зависла на пару років. Поки суди будуть заново з’ясовувати очевидне — чи має Дегрик-Шевцова право говорити від імені банку, стягнення не почнеться. Для бюджету це означає втрату часу і відсутність коштів, для скандальної банкірки — важливий перепочинок.

    Цей перепочинок їй потрібен не випадково. Паралельно Дегрик-Шевцова намагається зачистити всі кримінальні справи, відкриті проти неї після ліквідації банку. Голосіївський районний суд вже закрив кримінальне провадження за підозрою у відмиванні мільярдів через Ibox Bank. 2 жовтня Київський апеляційний суд розглядав скаргу на це рішення, але підсумкового вердикту поки немає”.

    Нагадаємо, раніше підозрювана у шахрайстві Олена Шевцова тиснула на суддів Личаківського районного суду Львова, а її адвокати свідомо затягували розгляд справи.

    Але, як бачимо Голосіївський районний суд міста Києва виявився більш “зговірливим” та лояльним до шахрайських схем Олени Шевцової. Наразі слово за апеляцією.

    Більш детально про шахрайські схеми та втечу Олени Шевцової за кордон, читайте у матеріалі “Схема на мільярди: що відомо про справу співвласниці iBox Bank Шевцової”