Govoritinfo.com

Позначка: суд

  • Суд арештував ексміністра Сольського із заставою понад 63 мільйони

    Суд арештував ексміністра Сольського із заставою понад 63 мільйони

    Колишньому міністру аграрної політики та продовольства Миколі Сольському обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 63,7 млн гривень. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.

    Сольського підозрюють в організації шахрайської схеми із зерном в особливо великих розмірах. За даними слідства, учасники оборудки намагалися реалізувати 7 тисяч тонн неіснуючої кукурудзи.

    Правоохоронці встановили, що для цього були підроблені документи: за офіційними паперами елеватор нібито був заповнений зерном, хоча фактично залишався порожнім. Загальна сума збитків, підтверджена експертизою, становить 63,7 млн гривень.

    У межах справи підозри також оголошено директору агропідприємства та його технічному керівнику. Слідство звернулося до суду з клопотанням про обрання їм аналогічних запобіжних заходів.

    Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усі обставини та можливих учасників схеми.

    Микола Сольський у 2019 році був обраний народним депутатом від партії «Слуга народу» та очолив аграрний комітет Верховної Ради. У березні 2022 року він обійняв посаду міністра аграрної політики та продовольства.

    Раніше навколо елеватора «Волиця-Агро», який пов’язують із Сольським, виник скандал через можливу нестачу понад 100 тисяч тонн зерна. За оцінками трейдерів, збитки могли сягати щонайменше 30 мільйонів доларів. За їхніми твердженнями, зерно могли продавати кільком покупцям одночасно або воно взагалі могло бути відсутнім.

  • Суд у Харкові скасував обмеження пенсії ексочільнику прокуратури Дмитру Казаку

    Суд у Харкові скасував обмеження пенсії ексочільнику прокуратури Дмитру Казаку

    Колишній очільник Миколаївської обласної прокуратури Дмитро Казак через суд домігся скасування обмежень своєї пенсії та відновлення виплат у повному обсязі. Відповідне рішення ухвалив Харківський окружний адміністративний суд, зобов’язавши Пенсійний фонд України виплачувати ексчиновнику понад 156 тисяч гривень на місяць замість близько 44 тисяч, які він отримував після застосування понижувальних коефіцієнтів.

    Йдеться про обмеження спеціальних пенсій прокурорів, які уряд намагався запровадити через бюджетні механізми. У 2026 році ці обмеження були повторно закріплені постановою, однак Казак оскаржив їх у суді та виграв справу.

    Суд встановив, що фактичний розмір пенсії позивача становить 156 692 гривні, але був штучно зменшений до 44 733 гривень. Такі дії Пенсійного фонду визнано протиправними. У рішенні наголошується, що зміна обсягу соціальних гарантій через закон про державний бюджет суперечить Конституції, а отже, потребує окремого законодавчого врегулювання.

    Дмитро Казак є одним із наймолодших керівників обласних прокуратур в історії України. Він отримав право на пенсію ще у 29 років після оформлення інвалідності, що дозволило йому претендувати на спеціальні виплати за наявності лише десяти років стажу. Така практика свого часу викликала суспільний резонанс через значну кількість прокурорів із подібним статусом.

    Після початку перевірок у прокуратурі частина працівників звільнилася або відмовилася підтверджувати інвалідність. Сам Казак залишив органи ще до цих перевірок. Надалі він виїхав за кордон і нині проживає у Швеції.

    За даними матеріалів справи, під час оформлення пенсії були використані довідки про заробітну плату, яка нібито становила майже 196 тисяч гривень на місяць. Це дозволило встановити пенсію на рівні понад 156 тисяч гривень, що перевищує як середній заробіток, так і виплати чинним прокурорам на аналогічних посадах.

    Попри спроби уряду обмежити спеціальні пенсії, судова практика свідчить, що такі рішення регулярно оскаржуються і скасовуються. Водночас у Верховній Раді вже перебуває законопроєкт, який передбачає перегляд підходів до спецпенсій. Документ був підтриманий у першому читанні, але подальше його просування наразі призупинене.

    Експерти зазначають, що ситуація зі спецпенсіями залишається однією з найбільш дискусійних у соціальній політиці. З одного боку — питання дотримання законних гарантій, з іншого — фінансова стійкість системи, де більшість пенсіонерів отримують значно менші виплати.

    Рішення у справі Казака вкотре актуалізує проблему привілейованих пенсій і ставить під сумнів ефективність спроб уряду обмежити такі виплати без комплексних змін законодавства.

  • На Закарпатті судитимуть фігурантів справи про незаконне використання лісових земель

    На Закарпатті судитимуть фігурантів справи про незаконне використання лісових земель

    Закарпатська обласна прокуратура передала до суду справу щодо незаконного використання земель лісового фонду в Ужгородському надлісництві. Йдеться про туристично-готельний комплекс, який, за даними слідства, діяв без належних правових підстав і пов’язаний із народним депутатом Нестором Шуфричем.

    Як повідомляє «Судовий репортер», у межах розслідування встановлено, що на території державного лісу було самовільно зайнято понад 2,4 гектара землі. На цій ділянці збудували інфраструктуру комплексу, а загалом не за цільовим призначенням використовували понад 8,5 гектара державних земель.

    За даними правоохоронців, Нестор Шуфрич є одним із кінцевих бенефіціарів комплексу. Наразі він перебуває під вартою в іншій справі — за підозрою у державній зраді та фінансуванні росгвардії.

    У лютому 2026 року підозри оголосили начальнику надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» та директору туристичного комплексу, який раніше був помічником народного депутата. Їм інкримінують самовільне зайняття земельної ділянки, незаконне будівництво та службову недбалість.

    Слідство встановило, що після припинення ще у 2012 році сервітуту з ТОВ «Мисливський клуб «Кремінка» жодних документів, які б давали право користування землею, оформлено не було. Попри це, територію продовжували використовувати, а податки за користування землею не сплачувалися.

    У Державному бюро розслідувань зазначають, що зібрані докази стали підставою для передачі справи до суду. Наразі вирішуватиметься питання відповідальності фігурантів та відшкодування збитків державі.

  • Суд у Миколаєві стягнув майже 5 млн грн за експорт сої через фіктивну компанію

    Суд у Миколаєві стягнув майже 5 млн грн за експорт сої через фіктивну компанію

    У Миколаєві суд розглянув справу про незаконний експорт сільськогосподарської продукції та зобов’язав керівника місцевого підприємства сплатити майже 5 мільйонів гривень до бюджету. Йдеться про використання підроблених документів та фіктивного іноземного контрагента.

    За даними матеріалів справи, у 2021 році компанія здійснила відвантаження значної партії соєвих бобів морським транспортом. У документах як покупець була зазначена іноземна фірма, нібито зареєстрована в Угорщині, а контракт — підписаний її керівником.

    Однак згодом перевірка із залученням міжнародних партнерів показала, що особа, яка фігурувала у документах як директор іноземної компанії, на момент укладення угоди вже не мала жодного стосунку до цього підприємства. За інформацією слідства, чоловік підписував документи, не усвідомлюючи їхнього змісту, і фактично не керував жодною компанією.

    Українське підприємство, яке здійснювало експорт, також мало ознаки фіктивності. Воно не вело повноцінної господарської діяльності, не подавало звітності та не мало необхідної інфраструктури для здійснення подібних операцій.

    Правоохоронці дійшли висновку, що схема була спрямована на виведення коштів за кордон без повернення валютної виручки в Україну та ухилення від сплати податків.

    Суд визнав директора підприємства винним у порушенні митних правил. Оскільки товар вже був вивезений за межі країни, конфіскувати його неможливо, тому застосовано іншу норму — стягнення його вартості.

    У результаті загальна сума фінансових санкцій склала майже 5 мільйонів гривень. Вона включає як штраф, так і компенсацію вартості експортованої продукції.

    Справу розглядали за відсутності обвинуваченого, який був представлений адвокатом. Захист намагався закрити провадження через строки давності, однак суд не погодився з цими аргументами.

    Фахівці зазначають, що подібні схеми з використанням фіктивних іноземних компаній залишаються однією з поширених проблем у сфері експорту агропродукції. Вони призводять до втрат бюджету та ускладнюють контроль за валютними надходженнями.

  • Правоохоронці викрили організовану групу з незаконного видобутку бурштину

    Правоохоронці викрили організовану групу з незаконного видобутку бурштину

    На Рівненщині правоохоронці вийшли на організовану схему незаконного видобутку бурштину, яка діяла протягом майже двох років і, за попередніми оцінками, завдала довкіллю збитків на понад 350 мільйонів гривень.

    За матеріалами слідства, група осіб використовувала легальне прикриття у вигляді робіт з геологічного вивчення надр, фактично здійснюючи промисловий видобуток бурштину. У схемі застосовувалася важка техніка — екскаватори, мотопомпи та інше спеціалізоване обладнання.

    Окрему роль у діяльності відігравав підприємець, якого слідство вважає ключовою ланкою у забезпеченні процесу. Він відповідав за фінансування, постачання техніки та організаційні питання, що дозволяло підтримувати безперервну роботу незаконного промислу.

    За даними правоохоронців, упродовж періоду з середини 2022 року до весни 2024 року учасники схеми видобули понад 5 тонн бурштину. Видобутий ресурс реалізовували поза офіційним обліком, уникаючи сплати податків.

    У справі вже фігурують дев’ять осіб. Частину з них обвинувачують у створенні та участі в організованій групі, а також у незаконному видобутку корисних копалин. Матеріали щодо цих фігурантів передані до суду.

    Слідчі продовжують роботу, перевіряючи можливу причетність інших осіб до схеми. Правоохоронні органи заявляють, що мають намір повністю розкрити механізм незаконного видобутку та притягнути до відповідальності всіх учасників.

  • Суд арештував лікарку, яка оформила декларації на померлих пацієнтів

    Суд арештував лікарку, яка оформила декларації на померлих пацієнтів

    У Кіровоградській області суд обрав запобіжний захід сімейній лікарці, яку підозрюють у масштабному привласненні бюджетних коштів через фіктивні декларації з пацієнтами. За версією слідства, йдеться про понад 3,5 мільйона гривень, отриманих у межах державної програми медичних гарантій.

    Як встановили правоохоронці, у 2020 році жінка зареєструвалася як фізична особа-підприємець для ведення медичної практики. Уже в квітні 2021 року вона уклала договір із Національною службою здоров’я України та задекларувала надання послуг у селі Йосипівка Новомиргородського району.

    Втім, за даними слідства, фактично медична діяльність за вказаною адресою не здійснювалася. Прийом пацієнтів не проводився, медична документація не велася, а громадяни не отримували жодної допомоги.

    Слідчі вважають, що лікарка систематично вносила до електронної системи охорони здоров’я недостовірні відомості про пацієнтів. Зокрема, декларації укладалися без відома людей, із використанням змінених персональних даних — імен, дат народження, місця проживання та навіть статі. Частину декларацій, за матеріалами справи, оформлювали на померлих осіб.

    Загалом правоохоронці нарахували 1731 таку декларацію, які стали підставою для отримання фінансування. За період з 2021 по 2024 рік підозрювана, за версією слідства, отримала понад 3,5 мільйона гривень із державного бюджету.

    У березні жінці повідомили про підозру. Суд дійшов висновку про наявність ризиків, зокрема можливого переховування, впливу на свідків або знищення доказів, і обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

    Водночас суд передбачив можливість внесення застави в розмірі 3,5 мільйона гривень. Наразі досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усі обставини справи.

  • Гайдук отримав остаточний вирок у справі про хабар у Тернопільській ОВА

    Гайдук отримав остаточний вирок у справі про хабар у Тернопільській ОВА

    Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду остаточно підтвердив вирок колишньому заступнику голови Тернопільської обласної військової адміністрації Ігорю Гайдуку. Йому призначено покарання у вигляді восьми років позбавлення волі.

    Йдеться про справу, яка набула розголосу ще у червні 2023 року, коли правоохоронці викрили посадовців на вимаганні хабаря від місцевого підприємця. За даними слідства, Ігор Гайдук разом із іншим заступником голови ОВА Ігорем Дем’янчуком вимагали 1,8 мільйона гривень за вирішення питання щодо оплати вже виконаних робіт з ремонту доріг.

    Зазначається, що роботи були завершені та прийняті ще у 2022 році, однак оплата за них затримувалася. За отримання неправомірної вигоди чиновники обіцяли не лише сприяти погашенню заборгованості, а й забезпечити укладення нових контрактів та фінансування чинних договорів із підрядною організацією.

    У березні 2025 року Вищий антикорупційний суд визнав Ігоря Гайдука винним та призначив йому покарання у вигляді 8 років і 2 місяців позбавлення волі. Згодом це рішення підтвердила Апеляційна палата ВАКС.

    Після розгляду касаційної скарги Верховний Суд залишив вирок без змін, фактично поставивши крапку у цій справі. Таким чином, рішення набрало остаточної законної сили.

    Справу Ігоря Гайдука вважають показовою для антикорупційної практики, оскільки вона стосується вимагання коштів за виконання вже профінансованих державою робіт і демонструє відповідальність посадовців за зловживання службовим становищем.

  • Після 6 років у тюрмі без доказів чоловік отримає 5 млн грн компенсації

    Після 6 років у тюрмі без доказів чоловік отримає 5 млн грн компенсації

    В Україні суд зобов’язав державу виплатити 5 мільйонів гривень чоловіку, який провів роки за ґратами через обвинувачення у вбивстві без достатніх доказів. Йдеться про справу, яка тягнулася понад 11 років і завершилася лише після втручання Верховного суду.

    Злочин стався у серпні 2013 року в одному із сіл Коломийського району Івано-Франківської області. Тоді невідомий проник у будинок літньої жінки, вимагав гроші, а після відмови вбив її, завдавши численних ножових поранень. Із помешкання зникли готівка та мобільний телефон.

    Підозрюваним у справі став 28-річний чоловік, який раніше притягувався до відповідальності за крадіжку. Він від самого початку заперечував свою причетність до злочину та заявляв, що під час вбивства перебував удома. Цю версію, за його словами, підтверджували дані з ноутбука.

    Водночас слідство не знайшло жодних прямих доказів його перебування на місці злочину. Не було ані свідків, ані слідів крові, ані знаряддя вбивства. Єдиним доказом став відбиток пальця на батареї мобільного телефона загиблої, знайденого за кілька кілометрів від місця злочину.

    Сам обвинувачений наполягав, що цей доказ міг бути сфальсифікований. Попри це, суди кілька разів визнавали його винним і призначали покарання у вигляді 13 років позбавлення волі. Фактично він відбув половину цього строку, оскільки на той час діяла норма зарахування одного дня попереднього ув’язнення за два дні покарання.

    У 2020 році чоловіка звільнили, однак розгляд справи тривав. Лише у січні 2025 року Верховний суд скасував усі попередні вироки і закрив справу, визнавши, що вина не доведена поза розумним сумнівом, а можливості зібрати нові докази вичерпані.

    Після цього чоловік звернувся до суду з вимогою компенсувати моральну шкоду, яку він оцінив у 15 мільйонів гривень. Суд першої інстанції присудив 2 мільйони, однак апеляційний суд збільшив суму компенсації до 5 мільйонів гривень.

    У рішенні зазначається, що тривале кримінальне переслідування та ув’язнення у молодому віці суттєво вплинули на життя чоловіка. Він втратив можливість реалізувати себе, зазнав погіршення здоров’я, а також зіткнувся з фінансовими проблемами та соціальною ізоляцією. Наслідки незаконного засудження, за висновками суду, відчуваються і після звільнення.

    Ця справа вкотре піднімає питання якості розслідувань і відповідальності правоохоронної системи за помилки, які можуть коштувати людям років життя.

    Нагадаємо, раніше ми писали про моторошний злочин на Київщині, де вбивство дитини викликало широкий резонанс — тоді правоохоронці повідомили перші деталі трагедії та обставини, за яких це сталося.

  • СБУ викрила масштабні схеми ухилення від мобілізації у регіонах

    СБУ викрила масштабні схеми ухилення від мобілізації у регіонах

    Служба безпеки України та Національна поліція викрили та заблокували вісім нових схем ухилення від мобілізації. Організаторів оборудок затримали у різних регіонах країни.

    За даними правоохоронців, вартість «послуг» для військовозобов’язаних становила від 2 до 17,5 тисячі доларів. За ці кошти ділки пропонували підроблені документи, фіктивні медичні висновки або організовували незаконний виїзд за кордон поза пунктами пропуску.

    На Київщині викрито посадовців державного науково-дослідного і проєктного інституту містобудування, які організували схему так званого «бронювання» призовників. За версією слідства, керівник установи підписував накази про призначення чоловіків на посади, а його спільники підшукували «клієнтів». При цьому новопризначені «працівники» фактично не виконували жодних обов’язків, але отримували зарплату.

    Також у регіоні затримано колишнього посадовця КМДА, який за гроші працевлаштовував військовозобов’язаних до комунального підприємства, що дозволяло уникнути мобілізації. Його затримали під час отримання коштів.

    На Дніпропетровщині правоохоронці викрили групу медиків, які оформлювали фіктивні діагнози та встановлювали інвалідність. За даними слідства, організаторкою схеми була колишня посадовиця лікарні, яка залучила лікаря-нейрохірурга та завідувача неврологічного відділення — члена військово-лікарської комісії. Фігуранти навіть оформлювали клієнтів на стаціонарне лікування та проводили безпідставні операції.

    На Полтавщині викрито лікаря-хірурга та шістьох військовозобов’язаних, яким безпідставно встановили інвалідність для зняття з військового обліку. Окремо затримано посередника, який через знайомих лікарів продавав довідки про непридатність до служби.

    На Львівщині затримано військового, який обіцяв оформити «бронь» через військово-медичний заклад, а також фігуранта, який пропонував за гроші допомогти з оформленням опікунства для уникнення мобілізації.

    На Черкащині правоохоронці викрили організатора незаконного переправлення чоловіків до ЄС. Він забезпечував інструктаж та дистанційний супровід під час переходу через кордон поза пунктами пропуску.

    Наразі всім фігурантам повідомлено про підозру за низкою статей Кримінального кодексу України, зокрема щодо перешкоджання діяльності ЗСУ, незаконного переправлення осіб через кордон, ухилення від призову та корупційних правопорушень.

    У разі доведення вини їм загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Раніше у Запоріжжі вже викривали схему ухилення від мобілізації у Фаховому коледжі Класичного приватного університету. За даними слідства, чоловіків призовного віку оформлювали на фіктивні посади викладачів без фактичного виконання обов’язків, що давало їм підстави для відстрочки від призову. Вартість таких «послуг» сягала до 10 тисяч доларів, а сама схема могла охоплювати десятки осіб.

  • Керівника держзаводу у Києві підозрюють у вимаганні грошей з орендарів

    Керівника держзаводу у Києві підозрюють у вимаганні грошей з орендарів

    В.о. директора державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник» Олександр Плотніков опинився у центрі кримінального провадження, яке стосується можливого незаконного збагачення та отримання неправомірної вигоди.

    За даними об’єднаної кримінальної справи, що розслідується за низкою статей Кримінального кодексу, зокрема ч. 3 ст. 368, а також ст. 190, 191 і 368-5, слідство вважає, що посадовець міг організувати схему систематичного отримання коштів від орендарів приміщень державного підприємства.

    Йдеться про передачу в оренду площ без належного документального оформлення. За версією слідства, від орендарів вимагали готівкові кошти у розмірі від 70 до 90 гривень за квадратний метр щомісяця. Загальний обсяг таких платежів, за попередніми оцінками, міг перевищувати 450 тисяч гривень на місяць, які розподілялися між причетними особами.

    У межах цього ж провадження суди розглядали питання арешту майна, пов’язаного з підозрюваним. Зокрема, Київський апеляційний суд 14 січня 2026 року залишив у силі рішення про арешт двох автомобілів, зареєстрованих на матір Плотнікова.

    Мова йде про BMW M8 2020 року випуску, ринкова вартість якого оцінюється приблизно у 4,1 млн гривень, а також Hyundai Sonata 2015 року вартістю близько 451 тисячі гривень. За даними слідства, ці транспортні засоби фактично використовував сам підозрюваний.

    Зокрема, BMW M8 перебував на паркінгу біля місця його проживання, у салоні автомобіля були виявлені документи підприємства та мобільний телефон посадовця. Крім того, на цей автомобіль неодноразово фіксувалися порушення правил дорожнього руху. Щодо Hyundai Sonata, то на нього була оформлена довіреність на ім’я Плотнікова.

    Окремо в матеріалах справи фігурує автомобіль Lamborghini Murcielago 2007 року випуску орієнтовною вартістю близько 8,2 млн гривень, який оформлений на батька підозрюваного і також перебуває під арештом.

    У прокуратурі вважають, що оформлення дорогого майна на близьких родичів могло використовуватися для приховування його походження та уникнення можливого арешту або конфіскації. У зв’язку з цим слідство не виключає застосування норм про спеціальну конфіскацію.

    При цьому, за даними слідства, офіційні доходи матері Плотнікова за тривалий період не відповідають вартості придбаних транспортних засобів, що стало додатковим аргументом для арешту майна.

    Розслідування у справі триває. Остаточну правову оцінку діям посадовця має надати суд.