Govoritinfo.com

Позначка: суд

  • Смерть під час мобілізації: у Києві судитимуть працівників ТЦК за побиття чоловіка

    Смерть під час мобілізації: у Києві судитимуть працівників ТЦК за побиття чоловіка

    У Києві до суду передано справу щодо двох військовослужбовців територіальних центрів комплектування (ТЦК), яких обвинувачують у причетності до смерті мобілізованого чоловіка під час транспортування. Про це повідомили в Державному бюро розслідувань.

    За даними слідства, трагедія сталася у травні 2025 року, коли групу мобілізованих перевозили із західних регіонів України до столиці. Під час поїздки між одним із чоловіків і військовими виник конфлікт. Як встановили правоохоронці, потерпілий мав проблеми зі здоров’ям, що могло ускладнити ситуацію.

    Слідство з’ясувало, що під час суперечки один із військовослужбовців — солдат Шевченківського ТЦК — застосував до чоловіка фізичну силу, а також використав електрошокер. У результаті потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження.

    Водночас заступник начальника Подільського ТЦК, який відповідав за транспортування мобілізованих, був свідком інциденту, однак не втрутився і не вжив жодних заходів для припинення насильства.

    Після прибуття до Києва чоловіка винесли з автобуса на плац, де медики констатували його смерть.

    У Державному бюро розслідувань зазначили, що досудове розслідування завершено, а обвинувальний акт уже скеровано до суду.

    Солдата обвинувачують за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть, а також у перевищенні службових повноважень в умовах воєнного стану.

    Заступнику начальника ТЦК інкримінують бездіяльність — умисне неприпинення злочину, який вчиняв його підлеглий, що призвело до тяжких наслідків.

    Ця справа стала однією з найрезонансніших серед останніх інцидентів, пов’язаних із діяльністю ТЦК в Україні. Останнім часом у різних регіонах фіксують низку скандалів, які викликають значний суспільний резонанс.

    Зокрема, в Одесі повідомлялося про випадок, коли представники ТЦК застосували вогнепальну зброю під час затримання військовослужбовця, що самовільно залишив частину. В іншому епізоді правоохоронці затримали групу працівників військкомату за підозрою у розбійному нападі та викраденні значної суми грошей.

    У Харкові також викрили групу військових ТЦК, яких підозрюють у жорстокому поводженні з цивільними — за даними слідства, вони примушували людей підписувати документи про відмову від відстрочки.

    Правоохоронні органи наголошують, що подібні порушення не залишаються без реагування, а всі винні особи притягуються до відповідальності.

    Експерти зазначають, що такі випадки негативно впливають на довіру до системи мобілізації та створюють додаткову напругу в суспільстві. У зв’язку з цим дедалі частіше лунають заклики до реформування підходів у роботі ТЦК, посилення контролю та підвищення стандартів поводження з громадянами.

    Водночас влада підкреслює, що мобілізація залишається необхідним елементом оборони країни в умовах війни, але вона має відбуватися виключно в межах закону.

    Судовий розгляд цієї справи може стати показовим прецедентом щодо відповідальності посадових осіб за перевищення повноважень і порушення прав людини під час мобілізаційних заходів.

  • Суд ухвалив нове рішення у справі Порошенків

    Суд ухвалив нове рішення у справі Порошенків

    Вінницький апеляційний суд ухвалив нове рішення у справі про поділ майна між Маріною Порошенко та експрезидентом України Петром Порошенком, скасувавши попередню постанову суду першої інстанції та повністю задовольнивши апеляційну скаргу сторони позивачки. Про це йдеться в ухвалі у цивільній справі №134/470/25.

    Таким чином, апеляційна інстанція фактично змінила підхід до розгляду спору про розподіл активів подружжя та ухвалила новий порядок поділу майна, яке перебуває у спільній сумісній власності.

    Суд скасував рішення Вінницького міського суду від 3 лютого 2026 року та виніс нову постанову, якою визнав за Марією Порошенко право приватної власності на 8190 акцій ПАТ ЗНКІФ «Прайм Ессетс Кепітал».

    У матеріалах справи зазначено, що за оцінкою балансової вартості активів вартість цього пакета акцій становить понад 8,33 млрд грн.

    Загальна вартість майна, яке стало предметом судового розгляду, перевищує 8,5 млрд грн і включає як корпоративні права, так і рухоме та фінансове майно.

    За Петром Порошенком суд визнав право власності на низку активів, зокрема:

    • мотоцикл HONDA CMX 1100D;
    • напівпричіп KING TRAILERS;
    • автомобіль VOLVO S90 2.0 T8 INSCRIPTION;
    • інші транспортні засоби та майнові активи, які фігурують у матеріалах справи.

    Окремо у рішенні згадується фінансовий компонент: нарахований, але невиплачений прибуток структури «Сіквент (Швайц) АҐ» (раніше — «Ротшильд Траст (Швайц) АҐ») у розмірі 20 млн доларів США. У перерахунку за курсом НБУ це понад 832 млн грн. Також у матеріалах справи зазначено грошові кошти у розмірі понад 3,19 млрд грн.

    Загальна оцінка активів, віднесених до сторони Петра Порошенка, також становить понад 8,5 млрд грн.

    Судовий процес щодо поділу майна подружжя триває не перший рік і супроводжується низкою процесуальних рішень різних інстанцій. Раніше Крижопільський районний суд закрив провадження, мотивуючи це відсутністю предмета спору. Однак апеляційний суд скасував це рішення, фактично відновивши розгляд справи по суті.

    Рішення Вінницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту ухвалення, але може бути оскаржене до Верховного Суду протягом 30 днів.

    Петро Порошенко є лідером партії «Європейська солідарність» і п’ятим президентом України. Окремо щодо нього у публічному просторі фігурують кримінальні провадження, зокрема у справі про постачання вугілля з тимчасово окупованих територій, де йому було оголошено підозру у державній зраді та сприянні тероризму.

    Також раніше повідомлялося про обмеження щодо інвестиційного фонду «Прайм Ессетс Кепітал», у якому зосереджені значні активи, після рішень регуляторів та запровадження санкцій РНБО.

    Окремо варто зазначити, що справа про поділ майна вже закривалася судом першої інстанції у травні, однак апеляційний перегляд фактично перезапустив юридичний процес і призвів до нового рішення щодо розподілу багатомільярдних активів.

  • У справі теракту в Києві з’явилися аудіо та відео докази

    У справі теракту в Києві з’явилися аудіо та відео докази

    У справі про теракт у Києві слідство отримало нові матеріали, які, за словами правоохоронців, суттєво допомагають відновити повну картину подій. Підозрюваний у нападі фіксував свої дії на аудіо- та відеозаписи, а частина цих файлів уже стала ключовими доказами у кримінальному провадженні. Про це повідомив голова Національна поліція України Іван Вигівський.

    За його словами, підозрюваний розпочав безперервний диктофонний запис ще під час конфлікту із сусідом і продовжував його майже до моменту безпосереднього нападу. Слідство встановило, що аудіофайл охоплює весь проміжок часу — від побутового конфлікту до пересування нападника будівлею та подальших дій зі зброєю. Правоохоронці наголошують, що саме цей запис дозволив синхронізувати різні джерела інформації, зокрема відео з камер спостереження та покази свідків, і відтворити детальну хронологію подій практично по хвилинах.

    Вигівський зазначив, що завдяки аудіо слідчі змогли встановити, де саме перебував підозрюваний у різні моменти інциденту. Зокрема, за даними поліції, коли патрульні вже прибули на місце виклику, чоловік у цей час перебував у квартирі. Згодом він узяв карабін і спустився вниз, після чого події розгорталися вже безпосередньо в під’їзді та поблизу супермаркету. Запис, за словами голови Нацполіції, тривав майже до моменту, коли нападник увійшов до магазину або перебував безпосередньо перед входом.

    Правоохоронці також припускають, що ведення запису могло бути усвідомленим кроком — ймовірно, підозрюваний фіксував свої дії для подальшого виправдання або пояснення власної поведінки. Наразі слідство окремо аналізує цей аспект як можливий елемент підготовки або психологічної мотивації злочину.

    Окрему увагу слідчі приділяють відеоматеріалам, виявленим у телефоні нападника. За словами Вигівського, у пам’яті пристрою були знайдені численні відеозаписи, на яких чоловік сам фіксував свої дії — зокрема пересування під’їздом, момент підготовки та використання зброї. На цих відео він неодноразово називав себе “генералом російської армії”.

    Ця деталь, як зазначають у поліції, стала однією з ключових у контексті оцінки психоемоційного стану підозрюваного. Наразі призначені відповідні експертизи, які мають встановити, чи могли ці висловлювання свідчити про психічні розлади, змінену свідомість або інші фактори, що вплинули на поведінку чоловіка. Слідство підкреслює, що остаточні висновки можуть дати лише комплексні судово-психіатричні дослідження.

    Усі зібрані матеріали — аудіо, відео та інші цифрові докази — передані до Служба безпеки України. Там триває їхній детальний аналіз у межах кримінального провадження. Експерти вивчають не лише зміст записів, а й технічні параметри файлів, фонові звуки, можливі сторонні голоси та інші елементи, які можуть допомогти встановити повну картину подій.

    У межах розслідування також триває робота зі свідками та правоохоронцями, які першими прибули на місце трагедії. Патрульна поліцейська, яка брала участь у подіях, під час судового засідання розповіла, що екіпаж спочатку отримав виклик про хуліганство зі зброєю від матері дитини, але дорогою дізнався про постріли та загиблих. Після прибуття вони виявили пораненого 12-річного хлопчика та загиблих людей, а згодом змушені були відійти в укриття через нові постріли.

    Другий поліцейський, який також фігурує у справі, повідомив у суді, що події того дня стали для нього психологічно важким випробуванням. Він зазначив, що постійно повертається до них у спогадах, а його захист наголошує на емоційному виснаженні та складному стані правоохоронця після інциденту.

    Слідство продовжується. Правоохоронці працюють над остаточним встановленням мотивів підозрюваного, аналізують усі цифрові докази, а також перевіряють можливі обставини, які могли вплинути на розвиток подій. У поліції наголошують, що зібрані матеріали вже дозволили значно деталізувати перебіг трагедії, однак остаточні висновки ще попереду.

  • Депутата з Генічеська заочно засудили до 10 років: що відомо про справу колаборанта

    Депутата з Генічеська заочно засудили до 10 років: що відомо про справу колаборанта

    Херсонський міський суд заочно засудив депутата Генічеської міської ради Дмитра Булочніка до 10 років позбавлення волі за колабораційну діяльність. Вирок ухвалено у порядку спеціального судового провадження, оскільки обвинувачений перебуває на тимчасово окупованій території та переховується від українського правосуддя.

    Суд визнав, що після окупації частини Херсонської області Булочнік добровільно пішов на співпрацю з російською адміністрацією. Зокрема, не пізніше вересня 2023 року він погодився стати депутатом так званої «ради депутатів Генічеського муніципального округу», сформованої окупантами під контролем партії «Єдина Росія».

    Згодом він отримав ще вищу позицію — став заступником голови цього псевдооргану. У межах цієї діяльності він не лише формально обіймав посаду, а й виконував функції, спрямовані на легітимізацію окупаційної влади. За даними слідства, він працював із місцевими жителями, популяризував діяльність окупаційної адміністрації та сприяв її інтеграції в повсякденне життя регіону.

    Правоохоронці зібрали доказову базу, яка включає свідчення очевидців, фото- та відеоматеріали, а також дані з відкритих джерел. Саме ці матеріали стали підставою для доведення вини обвинуваченого у суді.

    Крім політичної співпраці з окупаційною владою, Булочнік також інтегрував свою бізнес-діяльність у російське правове поле. Зокрема, він перереєстрував підприємство відповідно до законодавства РФ та уклав контракти на постачання товарів для структур, підконтрольних окупаційній адміністрації. Такі дії суд розцінив як свідому підтримку держави-агресора та її інституцій на захопленій території.

    За вироком суду, окрім 10 років ув’язнення, Булочніка позбавлено права обіймати посади в органах влади та місцевого самоврядування, а також брати участь у виборах протягом 10 років після відбуття основного покарання. Крім того, передбачено конфіскацію всього його майна, включно з нерухомістю, земельними ділянками та транспортними засобами.

    Серед конфіскованого майна — житлові будинки, земельна ділянка, а також транспорт, включно з вантажівками та причепами. Також із засудженого стягнуто судові витрати.

    Важливо, що справа розглядалася заочно — це стандартна практика у випадках, коли обвинувачені перебувають на тимчасово окупованих територіях або на території Росії. Українське законодавство дозволяє проводити такі процеси, щоб забезпечити невідворотність покарання за злочини проти держави.

    Дмитро Булочнік до початку повномасштабної війни був обраний депутатом Генічеської міської ради у 2020 році від забороненої нині політичної партії «ОПЗЖ». Після окупації частини Херсонської області він, як встановило слідство, змінив політичну позицію та почав співпрацювати з російськими структурами.

    Йому було оголошено підозру ще у 2025 році, після чого правоохоронні органи розпочали активну фазу розслідування. Служба безпеки України та прокуратура задокументували його діяльність на користь окупаційної адміністрації, включно з участю у створенні та функціонуванні незаконних органів влади.

    Цей вирок став частиною ширшої тенденції притягнення до відповідальності осіб, які співпрацюють з окупаційною владою. В Україні вже винесено десятки подібних рішень щодо колаборантів, які займали посади в окупаційних адміністраціях або допомагали російським військам.

    Юристи зазначають, що стаття 111-1 Кримінального кодексу України («Колабораційна діяльність») передбачає сувору відповідальність за такі дії, включаючи тривалі терміни ув’язнення та конфіскацію майна. Вона активно застосовується після початку повномасштабної війни для боротьби з внутрішніми загрозами.

    Експерти також підкреслюють, що такі вироки мають не лише юридичне, а й символічне значення. Вони демонструють, що держава не визнає жодних окупаційних органів і розглядає участь у них як злочин проти національної безпеки.

    Ситуація в Генічеську, як і в інших окупованих містах Херсонської області, залишається складною. Російська адміністрація намагається інтегрувати ці території у власну систему управління, однак Україна продовжує документувати всі випадки співпраці з окупантами для подальшого притягнення винних до відповідальності.

    Вирок Дмитру Булочніку наразі не набрав законної сили і може бути оскаржений. Проте він уже став черговим прикладом того, як українська судова система працює навіть в умовах війни, забезпечуючи юридичну відповідальність за колабораціонізм і співпрацю з державою-агресором.

  • Заступника командира 58-ї бригади затримали за хабар

    Заступника командира 58-ї бригади затримали за хабар

    Правоохоронці викрили на корупції заступника командира 58 окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського. Полковника підозрюють в одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення щодо переведення військовослужбовця до іншої частини. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 998 400 гривень.

    Про це повідомила спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону.

    За даними слідства, посадовець вимагав від військовослужбовця 4 тисячі доларів США за сприяння у переведенні до іншого підрозділу. Йдеться про вплив на ухвалення відповідного кадрового рішення.

    Як встановили правоохоронці, частину коштів — 2 тисячі доларів — підозрюваний отримав раніше. Під час передачі другої частини суми його затримали «на гарячому».

    За інформацією Українська правда, йдеться про полковника Максима Бобровського. Офіційно його ім’я правоохоронні органи не розкривають, однак підтверджують сам факт затримання та оголошення підозри.

    Дії підозрюваного кваліфіковані за частиною 3 статті 369-2 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням.

    Ця стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна у разі доведення вини.

    Суд, врахувавши обставини справи, обрав запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення застави. Сума застави — майже 1 мільйон гривень — відповідає тяжкості інкримінованого злочину.

    У самій 58-й окремій мотопіхотній бригаді заявили, що підтримують розслідування і готові сприяти правоохоронним органам у встановленні всіх обставин.

    Водночас у підрозділі наголосили на необхідності дотримання принципу презумпції невинуватості.

    «Будь-які остаточні висновки щодо винуватості особи можливі виключно після завершення всебічного слідства та набрання законної сили рішенням суду», — йдеться у заяві бригади.

    Також там підкреслили, що підрозділ продовжує виконувати бойові завдання на Харківському напрямку та утримує визначені рубежі оборони.

    Цей випадок — не поодинокий у сфері протидії корупції у війську. Останнім часом правоохоронці активізували роботу з викриття схем, пов’язаних із незаконними рішеннями щодо проходження служби.

    Зокрема, на Донеччині до суду скеровано обвинувальні акти щодо трьох військовослужбовців, які, за даними слідства, організували схему незаконного звільнення зі служби через підроблені медичні документи.

    Крім того, Державне бюро розслідувань повідомляло про викриття посадовця одного з територіальних центрів комплектування на Вінниччині. За версією слідства, він брав хабарі за зняття військовозобов’язаних з розшуку за ухилення від мобілізації.

    Антикорупційна боротьба у секторі безпеки та оборони залишається одним із пріоритетів для української влади та міжнародних партнерів. В умовах війни особлива увага приділяється прозорості кадрових рішень, справедливості у питаннях служби та недопущенню зловживань службовим становищем.

    Розслідування у справі заступника командира 58 ОМБр триває. Правоохоронці встановлюють усі обставини та можливих інших причетних до правопорушення.

  • Суд оштрафував директора «Юакарго» на 1,4 млн за підроблені сертифікати

    Суд оштрафував директора «Юакарго» на 1,4 млн за підроблені сертифікати

    Любомльський районний суд Волинської області виніс чергове рішення у справі директора приватного підприємства «Юакарго» Руслана Кордонця. Його оштрафували на 1,44 мільйона гривень за використання підроблених сертифікатів під час імпорту вживаних автомобілів.

    Як встановив суд, у період з листопада 2023 року по січень 2024 року підприємство розмитнило 38 автомобілів через Волинську митницю. Для отримання податкових пільг декларант подав сертифікати форми EUR.1, які мали підтверджувати європейське походження транспортних засобів.

    Втім, під час перевірки словацька митниця в місті Міхаловце офіційно підтвердила, що всі 38 сертифікатів є підробленими і ніколи не видавалися.

    Спочатку справу розслідувало Бюро економічної безпеки за статтею про ухилення від сплати податків. Однак кримінальне провадження було закрито через недостатній розмір встановлених збитків. Після цього матеріали передали до суду для розгляду в адміністративному порядку.

    Суд дійшов висновку, що дії директора були умисними, а підприємство отримало економічну вигоду за рахунок несплати митних платежів. Також у рішенні зазначено, що обвинувачений неодноразово ігнорував судові засідання.

    Це вже третє рішення у справах щодо Руслана Кордонця. Загальна сума накладених штрафів за один день перевищила 2,8 мільйона гривень.

    Постанова суду вже набрала законної сили. Водночас питання фактичного стягнення призначених штрафів наразі залишається відкритим.

  • Депутат Львівської облради Андрейко судиться за мандат і через декларацію

    Депутат Львівської облради Андрейко судиться за мандат і через декларацію

    Депутат Львівської обласної ради Віталій Андрейко опинився у центрі одразу двох судових процесів. Він оскаржує рішення про відкликання свого мандата, а також намагається спростувати висновки Національного агентства з питань запобігання корупції щодо порушень у декларації.

    За результатами перевірки декларації за 2023 рік НАЗК виявило розбіжності на загальну суму 17,4 мільйона гривень. Зокрема, йдеться про незадекларований дохід майже на 1 мільйон гривень, який, за даними агентства, міг бути використаний для придбання квартири у Львові.

    Крім того, у декларації не було зазначено автомобіль Mercedes-Benz A 170, що належав дружині депутата. Також, за висновками перевірки, була занижена вартість автомобілів Porsche Cayenne та BMW X4, а доходи неповнолітнього сина не були відображені.

    Окремо НАЗК звернуло увагу на кошти на рахунках дружини депутата, походження яких, за даними перевірки, не підтверджене. Сам Андрейко стверджує, що ці гроші є сімейними заощадженнями та позикою від родичів, однак агентство ці пояснення не врахувало.

    Паралельно триває інший судовий спір — щодо депутатського мандата. У 2022 році обласна організація Української галицької партії ухвалила рішення про відкликання Андрейка через порушення партійної дисципліни після політичних домовленостей із іншими силами.

    Депутат оскаржив це рішення у суді. У липні 2025 року Верховний Суд повернув справу на новий розгляд. Наступне судове засідання призначене на 14 квітня 2026 року.

    Наразі Віталій Андрейко продовжує виконувати депутатські повноваження. Водночас у разі підтвердження порушень у декларації йому може загрожувати кримінальна відповідальність.

  • Схема з авто і фальшивими документами: суд покарав директора «ЮАКАРГО»

    Схема з авто і фальшивими документами: суд покарав директора «ЮАКАРГО»

    Любомльський районний суд Волинської області оштрафував директора ПП «ЮАКАРГО» Руслана Кордонця на понад 1,44 млн грн за махінації під час імпорту вживаних автомобілів.

    Йдеться про використання 38 підроблених сертифікатів походження товару EUR.1, які дозволяли отримати податкові пільги при розмитненні. За даними суду, ці документи подавалися під час оформлення автомобілів на Волинській митниці у період з листопада 2023 року по січень 2024 року.

    Постачальником транспортних засобів виступала угорська компанія VERTEX SALE Kft. Завдяки фальшивим сертифікатам підприємство змогло уникнути сплати частини митних платежів.

    Порушення було викрито під час пост-аудиту. Українські митники звернулися до колег зі Словаччини, які підтвердили, що зазначені сертифікати не видавалися їхніми органами та є підробленими.

    У результаті державний бюджет недоотримав понад 1,44 млн грн, з яких понад 1,2 млн грн — це ввізне мито, а ще близько 240 тис. грн — податок на додану вартість.

    Спочатку справу розслідувало Бюро економічної безпеки в межах кримінального провадження. Однак кримінальну відповідальність не застосували через те, що сума збитків не перевищила встановлений поріг для притягнення за статтею про ухилення від сплати податків.

    У підсумку матеріали передали до суду для розгляду в адміністративній площині. Суд визнав Кордонця винним у порушенні митного законодавства та наклав штраф у розмірі 100% несплачених платежів — 1 444 093,94 грн.

    Суд також звернув увагу, що обвинувачений не з’являвся на засідання, а його підприємство отримувало економічну вигоду від таких дій. При цьому жодних претензій до іноземного постачальника щодо підроблених документів не висувалося.

    Це вже третє рішення суду щодо Кордонця за один день. Загальна сума штрафів за всіма справами перевищила 2,8 млн грн.

  • Госпсуд Києва залишив у приватному користуванні землі заказника “Буго-Деснянський”

    Госпсуд Києва залишив у приватному користуванні землі заказника “Буго-Деснянський”

    Господарський суд Києва відмовив прокуратурі у задоволенні позову щодо повернення у державну власність 1073 гектарів загальнозоологічного заказника “Буго-Деснянський”. Землі залишаються у користуванні приватного підприємства.

    Йдеться про ПП «Туристичне мисливсько-рибальське господарство “Вінницьке”», яке отримало ці угіддя на підставі рішень Вінницької обласної ради та договорів, укладених у 2011 і 2015 роках.

    Прокуратура вимагала скасувати як рішення облради, так і укладені договори, однак суд не знайшов підстав для повного визнання їх недійсними.

    У рішенні зазначається, що окремі положення договорів дійсно можуть викликати сумніви, однак вони не є істотними умовами. Відтак це не впливає на чинність документів у цілому.

    Таким чином, суд визнав вимоги прокуратури необґрунтованими та відмовив у задоволенні позову.

    Відомо, що до складу мисливських угідь входить територія природно-заповідного фонду, яка була передана у користування ще рішенням обласної ради у 2007 році.

    За даними відкритих реєстрів, засновниками підприємства є Олександр Таран, Валентина Нагірняк та Іван Івацко. Останній також є керівником компанії і раніше очолював державне підприємство «Вінницьке лісомисливське господарство».

    Справу розглядали в межах господарської юрисдикції, і наразі угіддя продовжують перебувати у приватному користуванні.

  • На Волині викрили підпільний цех з виготовлення контрафактного алкоголю

    На Волині викрили підпільний цех з виготовлення контрафактного алкоголю

    Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Волинській області завершили досудове розслідування щодо незаконного виготовлення та збуту підакцизних товарів. Обвинувальні акти стосовно трьох фігурантів уже скеровано до суду.

    За даними слідства, мешканці Луцька організували підпільне виробництво алкогольної продукції. Для цього вони облаштували спеціальні цехи у підвальних та господарських приміщеннях власних будинків.

    Незаконно виготовлений алкоголь розливали у скляну тару з маркуванням відомих брендів, після чого продукцію забезпечували підробленими акцизними марками. Збут здійснювали обмеженому колу перевірених покупців.

    Під час обшуків правоохоронці вилучили близько 700 літрів спирту та готового контрафактного алкоголю. Також знайдено обладнання для виробництва і розливу, майже 700 пачок сигарет без акцизних марок та рідини для електронних сигарет.

    Слідство встановило, що частина підозрюваних вже раніше притягувалася до кримінальної відповідальності за аналогічні правопорушення.

    Фігурантам повідомлено про підозру за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за незаконне виготовлення, зберігання та збут підакцизних товарів, а також використання підроблених акцизних марок.

    Процесуальне керівництво у справі здійснює Волинська обласна прокуратура. Наразі матеріали передано до суду для розгляду по суті.

    Водночас відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в суді та підтверджено обвинувальним вироком.