Позначка: спецслужби

  • Вибух у Монако: слідство вийшло на версію про СБУ

    Вибух у Монако: слідство вийшло на версію про СБУ

    Розслідування вибуху в Монте-Карло, внаслідок якого постраждав український бізнесмен Вадим Єрмолаєв та його родина, набуває міжнародного резонансу та виходить на рівень складного міждержавного кримінального провадження. Правоохоронні органи Монако, які ведуть справу спільно з французькими слідчими, наразі перевіряють одразу кілька версій інциденту, серед яких, за даними медіа, фігурує і припущення про можливу причетність українських спецслужб. Про це повідомляє французьке видання Le Figaro з посиланням на джерела, обізнані з ходом слідства.

    За інформацією видання, слідчі в Монако поки не роблять остаточних висновків і розглядають усі можливі сценарії події, однак саме версія про потенційну причетність Служби безпеки України останніми днями стала однією з центральних у внутрішніх робочих матеріалах слідства. При цьому офіційного підтвердження цій версії не надано, а самі правоохоронці наголошують, що мова йде лише про одну з гіпотез, яка потребує ретельної перевірки в межах міжнародної взаємодії.

    Генеральний прокурор Монако Стефан Тібо підтвердив, що справа перебуває у фазі активного розслідування і що місцеві слідчі об’єднали зусилля з французькими колегами для координації пошукових заходів. За його словами, створені спільні оперативні групи, які працюють над встановленням особи підозрюваного та його можливих маршрутів втечі після інциденту. Тібо зазначив, що слідство не виключає, що виконавець міг залишити територію Монако одразу після вибуху, і однією з робочих версій є його ймовірний виїзд до Італії.

    Він також повідомив, що затримання підозрюваного може відбутися найближчим часом, оскільки у розслідуванні задіяні значні ресурси кількох країн, включно з аналітичними підрозділами та міжнародними каналами оперативного обміну інформацією. Водночас прокурор підкреслив, що особу нападника наразі остаточно не встановлено, а питання про наявність організаторів або можливих спільників залишається відкритим.

    Французьке видання Le Figaro, посилаючись на неназвані джерела у правоохоронних структурах, стверджує, що слідство схиляється до версії, згідно з якою інцидент міг бути пов’язаний із нібито операцією, що приписується українським спецслужбам. За словами співрозмовників журналістів, розглядається сценарій, за якого метою дій не обов’язково було фізичне усунення, а радше демонстраційний або попереджувальний характер впливу на бізнесмена. Водночас джерела підкреслюють, що ця інтерпретація залишається непідтвердженою і перебуває на етапі перевірки поряд з іншими можливими мотивами.

    Офіційні українські органи на момент публікації не робили публічних заяв щодо висунутих у медіа припущень, а також не коментували ймовірність причетності будь-яких державних структур до інциденту в Монако.

    Сам вибух стався 29 червня у районі житлової забудови в Монте-Карло. За даними слідства, невідомий залишив біля входу до будинку рюкзак і зник з місця події, після чого стався вибух. Внаслідок інциденту постраждали троє осіб, серед яких, за повідомленнями ЗМІ, бізнесмен із Дніпра Вадим Єрмолаєв, його дружина та 13-річний син. Постраждалим було надано медичну допомогу, однак ступінь їхніх травм офіційно не деталізується.

    Після вибуху місцева поліція розпочала масштабні слідчі дії, включно з оглядом камер спостереження, аналізом маршрутів пересування підозрюваного та перевіркою можливих каналів його втечі. До розслідування також долучилися французькі правоохоронці, що дозволило розширити географію пошуку та оперативно відпрацьовувати транскордонні версії.

    Українські дипломатичні установи, зі свого боку, встановили контакт із поліцією Монако для з’ясування всіх обставин інциденту та перевірки інформації щодо громадян України серед постраждалих. Дипломати також очікують на офіційні результати розслідування та продовжують взаємодію з місцевою владою.

    Наразі справа залишається відкритою, а слідство продовжує опрацьовувати кілька паралельних версій, не роблячи остаточних висновків щодо мотивів, виконавців чи можливих замовників вибуху. Очікується, що найближчими днями правоохоронці можуть оприлюднити нові деталі у справі, зокрема щодо особи підозрюваного та його можливого місцезнаходження.

  • Чому Буданов не брав участі в переговорах з Лукашенком: ризики для керівника Офісу Президента

    Чому Буданов не брав участі в переговорах з Лукашенком: ризики для керівника Офісу Президента

    Керівник Офісу Президента України Кирило Буданов особисто не брав участі в переговорах з білоруською стороною і не їздив до Білорусі. Незважаючи на те, що переговори з Лукашенком частково контролюються США через Джареда Кушнера, до якого близький Буданов, особиста присутність колишнього глави української розвідки (а тепер і керівника ОП) у Білорусі була визнана надто ризикованою і могла б стати смертельною небезпекою. Ключовий ризик пов’язаний з глибокою інтеграцією білоруських структур з російськими. За оцінками експертів та джерел у силових відомствах, рівень впливу російської влади (і відповідно ймовірність витоків інформації) у ключових органах Білорусі оцінюється приблизно в 80 відсотків. В таких умовах будь-яка поїздка Буданова могла б обернутися прямою загрозою.

    Чому керівник Офісу Президента України залишається однією з головних цілей Кремля

    Ліквідація або захоплення Буданова стала б для Путіна потужним пропагандистським та оперативним успіхом, доказом «відплати» за неочікувані удари по Росії, сильним сигналом для власних силовиків та суспільства, а також вагомим аргументом у внутрішній політиці. Російська пропаганда вже давно позиціонує Буданова як «терориста номер один» та організатора ударів по території РФ (включаючи звинувачення в дронових атаках та координації з РДК). Захоплення або усунення такої фігури дало б Кремлю потужний інформаційний козир.

    Сам Буданов ніколи не приховував свого ставлення. У відповідь на російські звинувачення він прямо заявив: «Все, що я прокоментую, це те, що ми вбивали росіян і будемо вбивати росіян у будь-якій точці світу до повної перемоги України». Ця фраза стала класикою і лише посилила бажання Кремля поквитатися.

    Особиста участь Буданова в операціях на території РФ

    Виходячи з тієї інформації, що росіяни знають про участь Буданова в спецопераціях на території Росії, ліквідація або захоплення такої фігури могла б бути вагомим аргументом для Путіна. За наявними даними, російські спецслужби володіють відомостями не тільки про координацію українською розвідкою рейдів Російського добровольчого корпусу (РДК) та інших добровольчих формувань у Білгородську та Курську області, але й про особисту участь самого Буданова в низці операцій на російській території. У квітні 2026 року командир одного з елітних підрозділів ГУР публічно підтвердив, що Буданов особисто заходив на російську територію — зокрема, на Грайворонському напрямку в Білгородській області, де йшов разом з групою лісами та полями на ранніх етапах рейдів. Ці операції включали диверсії, захоплення полонених, створення паніки в прикордонних регіонах та прямі бойові зіткнення з російськими силовиками (включаючи ФСБ та прикордонників). Для Кремля це не просто військова невдача, а серйозне приниження російських спецслужб, які не змогли забезпечити безпеку навіть у глибині своєї території.

    Стратегія безпеки ключових персон в українському керівництві

    У Кремлі Буданов давно вважається однією з головних «цілей». Тому традиційно входить до числа найбільш захищених осіб в українській державі, поряд з вищим керівництвом Офісу Президента та іншими ключовими фігурами. Його публічна активність зведена до мінімуму, а всі закордонні переміщення проходять під багатошаровим посиленим контролем. Безпека Буданова забезпечується на максимальному рівні як всередині України, так і під час будь-яких закордонних візитів. Переговори за білоруським напрямком стосувалися, серед іншого, питань безпеки кордону, нейтралізації загроз (зокрема використання території Білорусі для запуску російських дронів), обміну розвідданими та можливих домовленостей щодо деескалації. Щоб не піддавати Буданова ризику, українську сторону на цих контактах представляли інші офіційні особи. Такий підхід дозволив зберегти канал комунікації, одночасно мінімізувавши загрози для однієї з найцінніших фігур в системі національної безпеки.

  • Глава ОП Кирило Буданов не входив до складу переговорної групи, що відвідала Мінськ

    Глава ОП Кирило Буданов не входив до складу переговорної групи, що відвідала Мінськ

    Як повідомляють наші джерела, не дивлячись на поширені чутки, глава ОП Кирило Буданов не увійшов до складу переговорної групи, яка нещодавно відвідала Мінськ для зустрічі з Олександром Лукашенко.

    “Буданов не був на переговорах з Олександром Лукашенком в Білорусі.

    Незважаючи на те, що переговори з Олександром Лукашенко від імені США контролює Джаред Кушнер, до якого близький Кирило Буданов, його візит до Білорусі міг би стати смертельною небезпекою для глави ОП.

    У структурах Білорусі рівень впливу російської влади і, відповідно, витоку інформації, оцінюється на рівні 80%.

    Виходячи з тих даних, що росіяни знають про безпосередню участь Кирила Буданова у спецопераціях на території Росії у складі РДК, ліквідація або захоплення такої особи могла б стати вагомим аргументом для Володимира Путіна.

    Саме тому безпеку Килила Буданова забезпечують максимально як в Україні, так і під час закордонних візитів” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив про зустріч у Мінську із представниками Президента України Володимира Зеленського.

  • НАБУ повідомило про ймовірне приховане стеження за своїм детективом

    НАБУ повідомило про ймовірне приховане стеження за своїм детективом

    У квартирі керівника одного з підрозділів детективів Національного антикорупційного бюро України було виявлено технічні засоби, які можуть бути пов’язані з прихованим збиранням інформації, що, за попередньою оцінкою слідства, могло мати ознаки незаконного втручання у приватне життя та професійну діяльність співробітника антикорупційного органу. Про інцидент повідомили в НАБУ, наголосивши, що за фактом виявлення обладнання вже розпочато досудове розслідування за статтею 182 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за порушення недоторканності приватного життя.

    За даними Бюро, під час детального огляду житла детектива було знайдено пристрої, які за своїми характеристиками можуть бути використані як елементи прихованого аудіо- або відеоспостереження. Наразі слідчі дії спрямовані на встановлення повного ланцюга походження цих технічних засобів, способу їх встановлення, а також осіб, які могли бути залучені до організації або реалізації можливого прихованого стеження. Окремо перевіряються обставини, за яких обладнання могло потрапити до житла співробітника НАБУ без його відома, що є ключовим елементом у формуванні правової кваліфікації події.

    У межах перевірки також опрацьовується інформація, яку надала особа, що проживає у квартирі поверхом вище. За її словами, до неї зверталися невідомі чоловіки, які представлялися працівниками правоохоронних органів і повідомляли, що у квартирі під нею нібито проживає “російський шпигун”. Після аналізу отриманих даних детективи встановили особу одного з цих чоловіків, який, за попередньою інформацією, є чинним співробітником Служби безпеки України. Наразі ця інформація також перевіряється в межах окремих процесуальних процедур, оскільки потребує офіційного підтвердження та правової оцінки.

    У НАБУ підкреслюють, що детектив, у житлі якого було виявлено ймовірні засоби стеження, бере участь у розслідуванні низки резонансних кримінальних проваджень, зокрема щодо корупційних правопорушень у митній сфері, діяльності окремих посадових осіб правоохоронних органів та представників державних підприємств. У зв’язку з цим у Бюро розглядають інцидент як потенційно чутливий з точки зору впливу на незалежність антикорупційних розслідувань.

    Офіційна позиція НАБУ полягає в тому, що будь-які спроби незаконного збору інформації щодо співробітників Бюро є неприпустимими та можуть створювати серйозні ризики для ефективності розслідувань, особливо у справах, які стосуються високопосадової корупції. Відомство наголошує, що незалежність його діяльності є однією з ключових гарантій функціонування антикорупційної системи в Україні та важливим елементом довіри суспільства до правоохоронних органів.

    Також у заяві підкреслюється, що всі обставини інциденту будуть ретельно перевірені в межах досудового розслідування, включно з технічною експертизою виявленого обладнання, аналізом можливих каналів його встановлення та встановленням осіб, які могли бути причетні до події. За результатами слідчих дій кожному факту буде надано належну правову оцінку відповідно до чинного законодавства України.

    Станом на зараз офіційної публічної реакції від Служби безпеки України щодо озвучених у матеріалах НАБУ обставин не оприлюднено, а перевірка інформації триває в рамках встановлених процесуальних процедур.

  • У Швеції ексвійськового звинуватили у шпигунстві для РФ

    У Швеції ексвійськового звинуватили у шпигунстві для РФ

    У Швеції прокуратура висунула обвинувачення 34-річному чоловіку у спробі шпигунства на користь Російської Федерації, а також у причетності до окремого розслідування щодо змови з метою вбивства. Про це повідомляє шведське видання SVT із посиланням на заяву прокурора Матса Люнгквіста, який веде справу.

    За даними слідства, підозрюваний раніше проходив службу у Збройних силах Швеції та під час виконання службових обов’язків мав доступ до інформації з надзвичайно високим рівнем секретності. Саме цей доступ, як вважають правоохоронці, міг становити потенційну загрозу національній безпеці у випадку передачі даних іноземним спецслужбам.

    Шведська прокуратура стверджує, що у 2025 році чоловік здійснив поїздку до Москви, де, за версією слідства, зустрічався з представниками російських розвідувальних та безпекових структур. Офіційно деталі цих контактів не розкриваються. Правоохоронці не уточнюють, які саме матеріали або інформація могли обговорюватися під час цих зустрічей, посилаючись на обмеження, пов’язані з державною таємницею та інтересами слідства.

    Прокурор Матс Люнгквіст заявив, що через чутливий характер матеріалів розслідування значна частина інформації залишається засекреченою. За його словами, оприлюднення додаткових деталей могло б зашкодити слідчим діям та безпеці процесу.

    Окремо шведська прокуратура підтвердила, що паралельно триває інше кримінальне провадження, у межах якого цього ж чоловіка підозрюють у змові з метою вбивства. Наразі не розкривається, хто саме міг бути потенційною жертвою, а також за яких обставин могла плануватися ймовірна змова.

    Слідчі органи не коментують, чи існує прямий зв’язок між справою про шпигунство та справою про підготовку вбивства. Водночас неофіційно припускається, що обидва епізоди можуть бути частиною ширшого розслідування, пов’язаного з діяльністю іноземних розвідувальних структур на території Швеції.

    Правоохоронці наголошують, що справа є комплексною і стосується питань національної безпеки. Саме тому частина матеріалів, включно з деталями доказової бази, залишається засекреченою.

    Цей випадок став черговим у низці резонансних розслідувань у Європі, пов’язаних із підозрами у шпигунській діяльності на користь Росії. Останніми місяцями низка європейських країн повідомляла про затримання або екстрадицію осіб, яких підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами. Зокрема, наприкінці травня у Польщі було затримано працівника оборонного підприємства за підозрою у шпигунстві, а в Іспанії українця, якого підозрюють у подібній діяльності, екстрадували до Німеччини.

    Шведська справа наразі перебуває на стадії судового розгляду, і остаточні висновки щодо вини обвинуваченого має встановити суд. У разі доведення провини чоловіку може загрожувати тривале позбавлення волі відповідно до шведського законодавства про злочини проти державної безпеки.

  • Фальшивий виклик до будинку президента Польщі: слідство перевіряє можливий слід іноземних спецслужб

    Фальшивий виклик до будинку президента Польщі: слідство перевіряє можливий слід іноземних спецслужб

    У Польщі розслідують інцидент із фальшивим викликом екстрених служб до будинку родини президента країни Кароля Навроцького у Гданську. Польські правоохоронці не виключають, що за провокацією можуть стояти іноземні спецслужби.

    Про це повідомляє Polskie Radio.

    За даними польських медіа, рятувальники отримали повідомлення про нібито пожежу та зупинку серця у квартирі родини Навроцького. Після прибуття на місце пожежники не змогли зв’язатися з мешканцями помешкання, а тому були змушені відчинити двері та проникнути до квартири. Згодом з’ясувалося, що вдома нікого не було, а сам виклик виявився неправдивим.

    Головний комендант Державної пожежної служби Польщі Войцех Кручек заявив, що рятувальники діяли відповідно до чинних процедур.

    «Дзвінок на номер, з якого надійшов виклик, не дав результату. Також не вдалося зв’язатися через домофон. Командир не мав інформації, у чиєму саме помешканні відбуваються події», — пояснив Кручек.

    Заступник міністра внутрішніх справ Польщі Чеслав Мрочек повідомив, що поліція вже суттєво просунулася у встановленні осіб, причетних до фальшивого виклику.

    За його словами, протягом найближчих 12 годин можуть з’явитися перші офіційні результати розслідування.

    «Із усією відповідальністю заявляю, що винуватці не залишаться безкарними. Поліція на правильному шляху», — заявив Мрочек.

    Колишній керівник польської розвідки, полковник Анджей Дерлатка, припустив, що подібні інциденти можуть бути елементом гібридних операцій іноземних спецслужб.

    На його думку, країни, зацікавлені у дестабілізації Польщі, можуть використовувати внутрішні політичні конфлікти для розхитування ситуації в державі.

    «Цілком очевидно, що східні спецслужби розхитують ситуацію. У цьому немає жодного сумніву. Конфлікт усередині країни найбільше послаблює державу», — заявив Дерлатка.

    Інцидент стався на тлі посилення уваги польських служб безпеки до можливих російських диверсій та шпигунської діяльності.

    Раніше польські правоохоронці повідомляли про затримання трьох осіб, яких підозрюють у шпигунстві та роботі на користь Росії.

    Останніми роками у Польщі неодноразово заявляли про зростання кількості кібератак, інформаційних провокацій та спроб дестабілізації, пов’язаних із діяльністю російських спецслужб.

    Особливу увагу у Варшаві приділяють безпеці державних посадовців та критичної інфраструктури на тлі війни Росії проти України та активної підтримки Києва з боку Польщі.

  • Кремль намагається вбити Буданова навіть під час переговорів: глава ОП зробив гучну заяву

    Кремль намагається вбити Буданова навіть під час переговорів: глава ОП зробив гучну заяву

    Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Росія продовжує спроби його ліквідації навіть на тлі мирних переговорів між Україною та РФ. За словами посадовця, замахи на нього не припиняються, попри дипломатичні контакти сторін.

    Про це Буданов розповів в інтерв’ю британському виданню The Times.

    Це стало першим великим інтерв’ю Буданова західним медіа після призначення на нову посаду. Як зазначають журналісти, на зустріч із пресою він прийшов зі зброєю у кобурі.

    За словами Буданова, загроза його життю залишається постійною. Він заявив, що пережив щонайменше десять замахів.

    «Я не повинен нікому довіряти, я повинен досягти результату», — сказав він.

    Буданов також наголосив, що не вважає дивним той факт, що Кремль продовжує полювати на нього навіть під час переговорного процесу.

    «Це абсолютно нормально», — заявив посадовець, коментуючи дії Росії.

    Частина спроб замаху раніше не розголошувалася, однак деякі епізоди вже ставали публічними.

    Зокрема, у 2019 році під автомобілем Буданова заклали вибухівку. За даними ЗМІ, бомба здетонувала передчасно та відірвала руку агенту, який її встановлював. Повідомлялося, що після вибуху Буданов зі зброєю переслідував одного з нападників, однак тому вдалося втекти.

    Ще один гучний інцидент стався у 2023 році. Тоді дружину Буданова Маріанну та кількох співробітників української розвідки отруїли важкими металами. Українська влада заявляла, що за цією операцією стояли російські спецслужби.

    У 2024 році СБУ повідомила про викриття підготовки нового замаху на Буданова. За версією слідства, російські агенти планували завдати удару по конвою посадовця балістичними ракетами, а після атаки використати FPV-дрон для ліквідації тих, хто вижив.

    У справі фігурували двоє полковників Управління державної охорони, яких підозрюють у співпраці з Росією. Усіх підозрюваних тоді затримали.

    В інтерв’ю The Times Буданов також прокоментував переговорний процес із Росією. За його словами, дипломатичний шлях залишається єдиним реальним механізмом завершення війни, хоча Кремль одночасно продовжує вести агресивну діяльність проти України.

    Останнім часом Буданов залишається однією з найбільш публічних та впливових фігур українського силового блоку. Його заяви регулярно викликають широкий резонанс як в Україні, так і за кордоном.

    Раніше він також заявляв про намір боротися з «ексцесами» під час мобілізації та змінювати підходи до роботи Офісу президента.

  • Угорщина вислала російського розвідника

    Угорщина вислала російського розвідника

    Угорщина непублічно вислала з країни російського розвідника, який працював під дипломатичним прикриттям і, за даними розслідування, намагався встановлювати контакти з впливовими політичними та аналітичними структурами, близькими до оточення прем’єр-міністра Віктора Орбана. Про це повідомляє VSquare із посиланням на кілька джерел в угорському уряді.

    Йдеться про 36-річного третього секретаря посольства Росії в Будапешті Артура Сушкова. За даними журналістів, він залишив територію Угорщини разом із дружиною 4 травня 2026 року після рішення про його висилку. Угорські спецслужби ідентифікували його як співробітника Служби зовнішньої розвідки Російської Федерації, який діяв під дипломатичним прикриттям.

    Розслідування встановило, що Сушков зосереджував свою діяльність на проникненні у праві політичні кола, аналітичні центри та освітні установи, які мають вплив на формування зовнішньої політики Угорщини. Серед структур, до яких він намагався отримати доступ, називають Колегіум Матіаса Корвіна (MCC), Угорський інститут міжнародних відносин (HIIA), а також Інститут стратегії та політики імені Джона Лукача при Університеті державної служби Людовіка, де готують кадри для армії, поліції та спецслужб.

    За інформацією джерел, Сушков проводив закриті зустрічі, встановлював неформальні контакти з представниками експертного середовища та намагався вибудовувати мережу інформаторів. Також він проявляв інтерес до внутрішньополітичної ситуації в Угорщині та її позиції щодо війни Росії проти України, що викликало особливу увагу контррозвідки.

    У ході операції, яку проводило Управління із захисту конституції Угорщини у співпраці зі спецслужбою однієї з країн НАТО, було встановлено, що російський дипломат міг ініціювати процес вербування щонайменше трьох осіб. Ці дані стали одним із ключових аргументів для ухвалення рішення про його висилку.

    Водночас журналістське розслідування вказує, що рішення про видворення Сушкова ухвалили із затримкою. Спочатку, за даними джерел, угорська контррозвідка ще в лютому 2026 року пропонувала негайно припинити його діяльність і вислати з країни. Однак тоді ця ініціатива не була підтримана політичним керівництвом.

    Причиною затримки називають політичний контекст: напередодні парламентських виборів уряд Орбана не хотів загострювати відносини з Москвою, яка, за оцінками співрозмовників журналістів, зберігала інтерес до політичних процесів в Угорщині та могла розглядатися як фактор зовнішньої підтримки чинної влади. Лише після виборів 12 квітня, коли політична ситуація змінилася, рішення про висилку було реалізовано.

    Офіційно Будапешт не оприлюднював деталі операції та не підтверджував публічно звинувачення у шпигунстві. Водночас джерела в спецслужбах країн НАТО зазначають, що навіть після висилки Сушкова в російському посольстві в Будапешті можуть залишатися щонайменше десять осіб, які ідентифікуються або підозрюються як співробітники російських спецслужб під дипломатичним прикриттям.

    Інцидент став черговим епізодом у довготривалих дискусіях щодо ролі Росії в Центральній Європі та рівня її розвідувальної активності в країнах НАТО. Угорщина неодноразово опинялася в центрі уваги через свої політичні контакти з Москвою та більш обережну позицію щодо санкційної політики ЄС.

    Паралельно в країні тривають і внутрішньополітичні процеси, які посилюють увагу до діяльності державних інституцій. Раніше повідомлялося про розслідування щодо бізнес-структур, які отримували значні державні контракти за часів уряду Орбана. Сам прем’єр заявляв про намір залишатися лідером партії «Фідес» за підтримки її з’їзду, хоча й допускав можливість відмови від депутатського мандата в новому парламенті.

    На тлі цих подій висилка російського розвідника стала ще одним сигналом посилення роботи угорської контррозвідки та водночас показала складний баланс між політичними інтересами та безпековими рішеннями всередині країни.

  • Європа фіксує зростання загроз проти опонентів Росії за кордоном

    Європа фіксує зростання загроз проти опонентів Росії за кордоном

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році європейські уряди та спецслужби фіксують зростання кількості інцидентів, які можуть бути пов’язані зі спробами тиску, стеження та потенційних атак проти опонентів російського режиму за кордоном. Про це повідомляє abc News із посиланням на західних посадовців та матеріали розвідки, а також на дані правоохоронних органів країн ЄС.

    За оцінками європейських урядовців, йдеться не про окремі поодинокі випадки, а про більш системну тенденцію, яка посилилася після 2022 року. У фокусі потенційних загроз опиняються російські опозиційні активісти, військові перебіжчики, правозахисники та особи, які публічно підтримують Україну або критикують політику Кремля. Представники спецслужб зазначають, що географія таких інцидентів охоплює різні країни Європи, що, на їхню думку, свідчить про розширення масштабів активності.

    Одним із найбільш показових прикладів, який наводять європейські медіа та слідчі матеріали, є ситуація навколо російського активіста Володимира Осечкіна, який перебуває під державною охороною у Франції з 2022 року. Французька влада вважає, що йому може загрожувати серйозна небезпека. За даними судових документів, у квітні 2025 року група чоловіків російського походження протягом кількох годин спостерігала за будинком Осечкіна на південному заході Франції, фіксуючи об’єкт на фото та відео. Сам активіст раніше повідомляв про ознаки стеження, а слідчі розглядали це як можливу підготовку до подальших дій.

    У низці інших країн Європейського Союзу також фіксувалися інциденти, які викликали занепокоєння правоохоронців. У Литві спецслужби заявляли про розкриття змов, які могли бути спрямовані проти осіб, пов’язаних із підтримкою України та російських опозиційних діячів. У Німеччині повідомлялося про запобігання можливим операціям проти представників оборонного сектору та українських посадовців, які працюють у сфері безпеки. У Польщі у 2024 році було затримано підозрюваного у справі щодо підготовки замаху на президента України. В Іспанії того ж року зафіксували вбивство російського перебіжчика, у якому слідство розглядає можливу причетність осіб, пов’язаних із російськими структурами.

    Західні розвідувальні служби зазначають, що після 2022 року змінився характер таких операцій. Якщо раніше подібні дії, за їхніми оцінками, могли мати більш прямий формат, то зараз частіше застосовуються складніші схеми із залученням посередників, кримінальних виконавців або осіб, які не пов’язані безпосередньо з державними структурами. Такий підхід, за словами аналітиків, дозволяє ускладнити встановлення організаторів і знизити ризик прямої міжнародної відповідальності.

    Офіційна позиція Росії залишається незмінною. Російська влада раніше неодноразово відкидала звинувачення у причетності до будь-яких операцій проти опонентів за кордоном, називаючи такі заяви безпідставними.

    Водночас європейські чиновники наголошують, що навіть за відсутності прямих доказів у кожному окремому випадку загальна картина викликає занепокоєння. За їхніми словами, подібні дії можуть мати не лише фізичний, але й психологічний ефект, спрямований на створення атмосфери страху серед опозиційно налаштованих осіб та тих, хто підтримує Україну.

    Представники спецслужб також підкреслюють, що навіть у випадках, коли окремі операції вдається зірвати, це не виключає повторних спроб тиску або спостереження. У цьому контексті європейські країни продовжують посилювати заходи безпеки щодо осіб, які можуть перебувати у групі ризику, та координувати обмін інформацією між розвідувальними структурами.

    Ситуація залишається предметом постійного моніторингу з боку європейських урядів, які розглядають її як частину ширшого безпекового виклику, пов’язаного з наслідками війни Росії проти України та активізацією гібридних загроз у Європі.

  • Замах чи провал безпеки: експерти назвали дивні деталі стрілянини на заході з Трампом у Вашингтоні

    Замах чи провал безпеки: експерти назвали дивні деталі стрілянини на заході з Трампом у Вашингтоні

    Стрілянина під час вечері Асоціації кореспондентів Білого дому у Вашингтоні, де перебував президент США Дональд Трамп, викликала хвилю запитань серед експертів. Інцидент розглядають як можливий замах, однак обставини події містять низку суперечливих моментів, які змушують сумніватися у простому поясненні.

    Збройний напад стався під час заздалегідь спланованого заходу високого рівня, підготовка до якого традиційно триває місяцями. Саме тому ключове питання, яке піднімають аналітики, — як озброєний чоловік зміг проникнути на територію з такою кількістю охорони.

    За словами експертів, оприлюднені кадри з камер спостереження виглядають нетипово: підозрюваний зміг пройти повз представників служби безпеки, і лише після цього його почали переслідувати. Такий розвиток подій викликав сумніви щодо ефективності системи охорони.

    Окрему увагу привертає і той факт, що нападник мав при собі кілька видів зброї, зокрема вогнепальну та холодну. Досі не зрозуміло, як саме він зміг пронести їх на територію готелю, де проходив захід із присутністю перших осіб держави.

    Частина експертів припускає, що інцидент міг мати ширший політичний контекст. Зокрема, не виключається, що подібні події можуть впливати на суспільні настрої, особливо напередодні виборів. У цьому контексті звучать припущення, що навіть якщо напад не був спланованим, його могли використати для підвищення політичної підтримки.

    Водночас інші аналітики закликають не поспішати з висновками і наголошують, що є ознаки того, що підозрюваний діяв самостійно. Зокрема, повідомляється, що перед нападом він попереджав родичів про свої наміри, а також мав історію радикальних висловлювань.

    За попередніми даними, підозрюваний міг мати психологічні проблеми, що також розглядається як один із факторів, які могли вплинути на його дії. Це, на думку частини експертів, знижує ймовірність організованого характеру нападу.

    Попри різні версії, ключовою проблемою інциденту називають саме безпекову складову. Факт того, що озброєна людина змогла потрапити на захід такого рівня, став серйозним сигналом для американських силових структур. Аналітики підкреслюють, що це свідчить про наявність прогалин у системі захисту навіть на найвищому рівні.

    Сам Дональд Трамп після інциденту заявив, що загалом задоволений роботою служб, однак ситуація вже отримала широкий міжнародний резонанс. Подія також відбулася на тлі складної політичної ситуації у США, що лише посилило її значення.

    Додатковий резонанс викликала інформація про підозрюваного. За даними медіа, він активно висловлював політичні погляди у соціальних мережах, критикував зовнішню політику США та публічно підтримував Україну. Його риторика, за словами джерел, з часом ставала дедалі радикальнішою.

    Він також залишив маніфест, у якому пояснив свої мотиви, звинувачуючи чинну адміністрацію у переході «межі», після якої, на його думку, неможливо залишатися осторонь.

    Стрілянина у Вашингтоні стала не лише кримінальним інцидентом, а й подією з потенційно серйозними політичними наслідками. Вона підняла питання ефективності безпеки, впливу радикалізації та ролі подібних інцидентів у політичному процесі.

    Розслідування триває, і остаточні висновки щодо мотивів нападника та обставин інциденту ще попереду. Водночас вже зараз очевидно, що ця подія стане предметом детального аналізу як у США, так і за їх межами.