Govoritinfo.com

Позначка: штраф

  • Верховна Рада ухвалила законопроєкт про заборону поїздок на автомобілях по територіях природно-заповідного фонду

    Верховна Рада ухвалила законопроєкт про заборону поїздок на автомобілях по територіях природно-заповідного фонду

    Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №11024, що передбачає заборону на поїздки автомобілями та іншими транспортними засобами по територіях та об’єктах природно-заповідного фонду України. Під час голосування законопроєкт був прийнятий у другому читанні та в цілому, і тепер цей закон має набрати чинності після підписання президентом.

    Ініціатором законопроєкту №11024 є прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Цей документ розробили за дорученням президента Володимира Зеленського, який відреагував на електронну петицію №22/163240-еп “Про регулювання джипінгу в Україні”.

    “Зелені” та екологи давно намагалися заборонити джипінг у заповідних районах, у тому числі в Карпатах. І ось тепер це в них удалося на загальноукраїнському рівні. Раніше такі заборони вводили на місцевому рівні. Наприклад, кілька років тому джипінг заборонили на Івано-Франківщині.

    Восени 2023 року у Київраді зареєстрували Проєкт рішення про заборону джипінгу на заповідних територіях Києва, розроблений за участю Київського еколого-культурного центру. У лютому 2024 року Київська міська рада ухвалила цей Проєкт. Тепер на територіях природно-заповідного фонду столиці не можна проводити змагання, перегони, ралі та трофі-рейди на джипах та квадроциклах.

    Верховна Рада заборонила позашляховики у заповідниках та в Карпатах

    До початку повномасштабного вторгнення в Україну російських окупаційних військ у нашій країні досить часто проводили спеціальні джипінг-рейди. Іноді їхній маршрут пролягав по заповідниках. Так, у далекому вже 2011 році організаторам джипінг-рейду Ukraine-Trophy довелося витратити час та сили, щоб змінити маршрут під тиском екологів, оскільки спочатку він проходив по територіям Поліського та Рівненського заповідників.

    Закон про заборону поїздок на автомобілях та інших транспортних засобах по територіям та об’єктам природно-заповідного фонду має підписати Володимир Зеленський. Потім закон опублікують у державних ЗМІ і він набуде чинності.

    Після цього у заповідних районах України не можна буде їздити на транспортних засобах. Виняток – дороги загального користування, вулиці та дороги населених пунктів, автодороги на приватних територіях. Також виняток зроблено для місцевих мешканців та для туристів, які рухаються туристичними маршрутами.

    Якщо фізична особа порушить цей закон, то її оштрафують на суму від 8500 до 17 000 грн. Якщо порушником виявиться юридична особа, то штраф становитиме від 17 000 до 25 000 грн.

  • В Україні посилено відповідальність за домашнє насильство

    В Україні посилено відповідальність за домашнє насильство

    З 19 грудня 2024 року набув чинності новий закон, який посилює відповідальність за домашнє насильство та насильство за ознакою статі. Закон передбачає низку нововведень, зокрема адміністративну відповідальність за сексуальні домагання та насильство на основі статі.

    Згідно з новим законодавством, дитина визнається потерпілою не тільки в кримінальних справах про домашнє насильство, а й у справах про адміністративні правопорушення. Це розширює захист неповнолітніх, які можуть стати свідками або жертвами насильства.

    Закон чітко розмежовує два поняття: насильство за ознакою статі та домашнє насильство. Перше включає дії, спрямовані на дискримінацію через стать або стереотипи про ролі чоловіків та жінок у суспільстві, а друге – стосується насильства, яке відбувається в межах сім’ї або між близькими людьми.

    За вчинення насильства за ознакою статі закон передбачає штрафи від 1700 до 3400 грн, а також можливість громадських робіт до 40 годин або виправних робіт. За сексуальне домагання розміри штрафів становлять від 1360 до 2720 грн. Водночас за домашнє насильство порушникам можуть накладати штрафи від 340 до 680 грн, громадські роботи до 40 годин або адміністративний арешт.

    Новий закон посилює відповідальність за ухилення від виконання покарання, зокрема за невиконання громадських робіт. Тепер кожні 4 години невідпрацьованих робіт оцінюються в 85 грн (раніше було лише 17 грн). Крім того, порушників можуть направляти на корекційні програми, спрямовані на зміну поведінки та запобігання повторним правопорушенням.

    Строк адміністративного затримання осіб, які вчиняють домашнє насильство або порушують заборонні приписами, збільшено до 12 годин, що є значним кроком уперед у боротьбі з насильством.

    Ці зміни мають на меті не лише підвищення відповідальності за насильство, а й покращення системи захисту жертв, зокрема жінок та дітей, від насильницьких дій у суспільстві.

  • Постачальники зброї можуть уникнути штрафів за затримки поставок

    Постачальники зброї можуть уникнути штрафів за затримки поставок

    В Україні планують ухвалити законопроєкти, які скасовують штрафи для постачальників зброї, що затримують поставки на фронт. Про це повідомив голова Центру протидії корупції (ЦПК) Віталій Шабунін у своєму Facebook. Законопроєкти №12202 та №6013 передбачають скасування штрафів для постачальників, якщо затримка поставок триває більше ніж 30 днів.

    Шабунін зазначив, що ці законопроєкти лобіюються в інтересах великих постачальників, таких як «Спецтехноекспорт» та «Львівський арсенал», які не виконали свої зобов’язання щодо постачання зброї та боєприпасів на суму мільярдів гривень. Наприклад, «Спецтехноекспорт» не поставив зброю на 6 мільярдів гривень, а «Львівський арсенал» мав вивести з Міністерства оборони 1,5 мільярда, але боєприпаси так і не були передані.

    Згідно з чинним законодавством, якщо постачальник не виконує умови контракту протягом 30 днів, на нього накладається штраф у розмірі 7% від вартості контракту. Цей механізм стимулює постачальників до своєчасного виконання зобов’язань. Однак нові законопроєкти, якщо будуть ухвалені, можуть знищити цей механізм, що, на думку Шабуніна, буде вигідно лише окремим компаніям, що не виконали своїх зобов’язань.

    Такі законодавчі ініціативи викликають серйозні запитання про прозорість оборонних закупівель та можливі корупційні ризики.

  • Нові штрафи за автоцивілку: як камери контролюватимуть наявність страховки

    Нові штрафи за автоцивілку: як камери контролюватимуть наявність страховки

    З 1 січня 2025 року в Україні вступають в силу нові норми, які регламентують накладення штрафів на водіїв за відсутність полісу обов’язкового автострахування (автоцивілки). Закон 3720-IX “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачає, що перевірка наявності страхового полісу буде здійснюватися не лише під час зупинки транспорту поліцією, а й автоматично за допомогою камер автофіксації.

    Камери, які вже мають великий досвід оштрафування водіїв за порушення правил дорожнього руху, тепер отримають додаткову функцію – виявляти відсутність страховки. Відповідно до нового закону, штраф у розмірі 425 грн буде накладено на юридичного власника автомобіля, а не на водія, який керував транспортним засобом на момент порушення.

    Така норма викликає певні юридичні питання, оскільки вона суперечить 61 статті Конституції України, яка наголошує на індивідуальній відповідальності осіб. Зараз питання відповідності цієї норми Конституції знаходиться на розгляді в Конституційному суді, проте рішення досі не прийнято.

    Для водіїв це означає, що вони повинні бути особливо уважними щодо наявності полісу автоцивілки, адже штрафи за його відсутність можуть бути накладені без їхнього безпосереднього контакту з поліцією, а лише через систему автофіксації.

  • Штраф за ухилення за кордоном: що загрожує порушникам військового обліку

    Штраф за ухилення за кордоном: що загрожує порушникам військового обліку

    Згідно з українським законодавством, чоловіки мобілізаційного віку зобов’язані дотримуватись військового обліку, навіть перебуваючи за кордоном. У разі порушення цього обов’язку передбачений штраф у розмірі від 17 до 25 тисяч гривень. Однак що робити, якщо ви отримали штраф від територіального центру комплектування (ТЦК) та не можете його сплатити?

    Юрист Дмитро Франчук для “РБК-Україна” розповів про наслідки несплати штрафу та можливості його оскарження.

    Наслідки несплати штрафу

    • Нарахування пені: За кожен день прострочення до суми штрафу додається пеня.
    • Примусове стягнення: ТЦК може звернутися до виконавчої служби для стягнення штрафу через арешт майна в Україні.
    • Обмеження на в’їзд: Дані про несплату можуть бути передані прикордонній службі, що може призвести до заборони на в’їзд в Україну.

    При цьому штраф є персональною відповідальністю і не може бути перенесений на родичів. Однак, якщо арешт накладається на спільне майно, це може торкнутися інтересів співвласників.

    Як оскаржити штраф за кордоном

    Оскарження штрафу для тих, хто перебуває за межами України, є складним, але можливим процесом.

    Кроки для оскарження:

    1. Оформлення довіреності:
      • Нотаріально засвідчити довіреність у консульстві України або апостилювати документ (для країн, які є учасниками Гаазької конвенції).
      • Довіреність дозволить вашому представнику в Україні діяти від вашого імені.
    2. Подання заяви до ТЦК:
      • Представник повинен подати заяву про оскарження до ТЦК, вказавши:
        • Персональні дані особи, на яку накладено штраф.
        • Реквізити постанови.
        • Причини, через які штраф вважається незаконним, та докази цього (наприклад, документи про перебування за кордоном).
    3. Оскарження в суді:
      • Якщо ТЦК відмовить у задоволенні заяви, подати позов до суду.
      • Представник за довіреністю може подати позов. Термін подання — 10 днів з моменту отримання рішення ТЦК.

    Поради юриста

    Дмитро Франчук наголошує, що уникнення співпраці з ТЦК може призвести до серйозніших наслідків, включно з кримінальною відповідальністю за ухилення від мобілізації. У разі отримання повістки важливо негайно звернутися до юриста та розпочати процедури для врегулювання ситуації.

  • Мобілізація в Україні: нові правила та відповідальність у 2025 році

    Мобілізація в Україні: нові правила та відповідальність у 2025 році

    На тлі триваючої війни з Росією мобілізація в Україні залишається ключовим інструментом для забезпечення обороноздатності держави. У 2024 році набув чинності законопроєкт №10449, який врегулював порядок мобілізації військовозобов’язаних громадян і передбачив суворішу відповідальність за ухилення від виконання військового обов’язку.

    Згідно з постановою Кабміну №1487 військовозобов’язаним потрібно бути на військовому обліку, приїжджати в місцевий центр комплектування за викликом, проходити медогляд, навчання і вирушати на службу.

    Що буде, якщо не прийти до ТЦК? У цьому випадку можуть притягнути до відповідальності за адмінстаттями 210 і 210-1. Псування або втрата військово-облікових документів не допоможе – за це теж передбачено покарання.

    Дві згадані адміністративні статті передбачають відповідальність за відмову приїхати до ТЦК, на ВЛК або навчання для подальшого захисту Вітчизни. Якщо ви не стали на облік, не повідомили державу про зміну місця проживання або своїх даних – за все це також передбачено штраф за неявку по повістці. Він варіюється в межах 17-25,5 тис. гривень. Для юридичних осіб відповідальність серйозніша – 34-59 тис. гривень. Перевірити наявність штрафу можна в “Дії” та Opendatabot.

    Важливо пам’ятати, що вас не можуть притягнути за не оновлення даних, якщо ця інформація є в державних реєстрах.

    Варто враховувати, штраф за неявку до військкомату за новим законом може швидко перетвориться на тюремний термін, якщо пройти лікарську комісію, але проігнорувати “бойову” повістку. Тоді адмінвідповідальність перетвориться на кримінальну і військовозобов’язаному може загрожувати п’ять років в’язниці. Якщо є пом’якшувальні обставини, то суддя замість цього може дати умовне з випробувальним терміном.

    Юрист Сергій Савинський розповідав, що в разі несплати, кошти можуть вилучити з ваших рахунків і навіть примусово продати майно для погашення боргу, якщо він перевищує 160 тис. гривень.

    У 2024 році повістки почали розсилати рекомендованим листом поштою. Як розповідав УНІАН адвокат Марія Михайленко (Демешко), за її ігнорування може загрожувати 17-25 тис. гривень штрафу, як якби ви забрали її, але в ТЦК не прийшли.

    Юристка Ангеліна Чипець з юридичної компанії Justice пояснювала, що повістку вважають доставленою в момент поміщення в поштову скриньку. При цьому кримінальна відповідальність загрожує, навіть якщо громадянин не підписував документ, але для цього потрібно довести, що військовозобов’язаний свідомо ухилявся від обов’язку перед країною.

  • Кабмін буде штрафувати батьків за відмову від примусової евакуації

    Кабмін буде штрафувати батьків за відмову від примусової евакуації

    На тлі війни та небезпеки для цивільного населення уряд України запроваджує нові заходи щодо обов’язкової евакуації дітей із небезпечних регіонів. Проблема ускладнюється тим, що багато батьків і опікунів чинять опір таким діям, часто через недовіру до влади або небажання залишати свої домівки. У відповідь Кабмін ініціював зміни до законодавства, що передбачають штрафи для тих, хто ухиляється від евакуації.

    Нові правила та покарання для порушників

    Згідно з проєктом закону №12354, батьки, які перешкоджатимуть евакуації дітей, нестимуть адміністративну відповідальність. Зокрема, у статтю 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП) додається уточнення: невиконання обов’язків щодо забезпечення безпечних умов життя дітей карається штрафами.

    • Перший випадок порушення: штраф від 850 до 1700 грн.
    • Повторне порушення протягом року: штраф до 5100 грн.

    Ці санкції мають спонукати батьків до співпраці з органами влади під час проведення евакуації.

    Додаткові обмеження воєнного стану

    Інший аспект ініціативи — запровадження статті 210² до КпАП, яка встановлює штрафи за:

    • Перебування у зоні обов’язкової евакуації без спеціальних перепусток:
      • перший випадок — від 510 до 850 грн.;
      • повторне порушення — до 3400 грн.
    • Порушення комендантської години:
      • перший випадок — до 1700 грн.;
      • повторне порушення — до 3400 грн.

    Ці заходи покликані забезпечити порядок і безпеку в регіонах, де тривають бойові дії.

    Як відбуватиметься примусова евакуація?

    Проєкт закону №12353 деталізує процедуру примусової евакуації дітей. Органи опіки та піклування матимуть право здійснювати евакуацію за допомогою Національної поліції, яка забезпечуватиме охорону громадського порядку. Це рішення передбачає залучення силових структур для виконання складних завдань у зоні воєнних дій.

    Обов’язкова евакуація дітей — це не лише про безпеку, а й про відповідальність держави за майбутнє своїх громадян. Кабмін пояснює, що опір батьків ставить під загрозу життя дітей, які залишаються у небезпечних умовах. Тому штрафи та примусове вивезення — це крайні заходи, але вони необхідні для захисту найуразливіших верств населення.

    Ініціативи вже викликали резонанс у суспільстві. Прихильники нововведень вважають їх необхідними для збереження життя дітей, тоді як критики побоюються, що примусові дії можуть порушувати права сімей. Водночас влада наголошує, що альтернативи немає в умовах війни.

  • Поліції можуть надати право примусового затримання громадян

    Поліції можуть надати право примусового затримання громадян

    До Верховної Ради подано законопроєкт №12354, що передбачає суттєве посилення контролю за дотриманням правил комендантської години в Україні. За словами адвоката Сергія Войченка, поліція може отримати право на примусове затримання порушників.

    Законопроєкт пропонує доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 210-2. Вона встановлює адміністративну відповідальність за:

    • Перебування в населених пунктах, де оголошено загальну евакуацію, без перепусток чи посвідчень.
    • Порушення комендантської години — заборони перебування на вулицях та у громадських місцях у визначений період без відповідних документів.

    Що змінюється для громадян?

    Якщо законопроєкт буде ухвалено, поліція отримає право не лише складати протоколи за порушення комендантської години, але й проводити адміністративні затримання на місці.

    Юрист Сергій Войченко пояснює:

    “Особа, яка перебуває на вулиці під час комендантської години, може бути затримана і доставлена до відділу поліції. Це один із заходів адміністративного примусу, який застосовується без згоди особи.”

    Зміни покликані посилити контроль за дотриманням вимог воєнного стану, особливо в умовах евакуації або ризику для громадської безпеки. За словами урядовців, запровадження таких норм сприятиме зменшенню порушень і забезпеченню правопорядку.

    Водночас, запропоновані зміни до статті 262 Кодексу України надають поліції більше інструментів для оперативного реагування на порушення.

    Наразі розмір штрафів за порушення комендантської години або перебування у зоні евакуації без перепусток не уточнюється. Однак, як свідчить практика, такі заходи можуть супроводжуватися як адміністративними санкціями, так і значними штрафами.

  • Порушив комендантську годину — плати штраф: уряд пропонує нові правила

    Порушив комендантську годину — плати штраф: уряд пропонує нові правила

    Кабінет Міністрів України розробив законопроєкт, що вводить адміністративну відповідальність за порушення комендантської години. Ініціатива має на меті посилити безпеку та дисципліну в умовах воєнного стану. Документ уже зареєстрований у Верховній Раді під номером 12354.

    Що пропонують урядовці?

    Законопроєкт передбачає доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення новою статтею 210-2. Зокрема, встановлюються штрафи за:

    • Порушення комендантської години — перебування у заборонений час на вулицях чи в інших громадських місцях без спеціальних перепусток.
    • Недотримання правил евакуації — в’їзд чи перебування у населених пунктах, де оголошена обов’язкова евакуація, без відповідних дозволів.

    Розмір штрафів:

    • Від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850–1700 грн) за порушення комендантської години.
    • Від 30 до 50 мінімумів (510–850 грн) за недотримання правил евакуації.

    Пропозиція також передбачає право поліції затримувати порушників для складання протоколів.

    Штрафи з винятками

    Не всі порушники будуть каратися. Штрафи не застосовуватимуть до осіб, які:

    • Йдуть до укриттів.
    • Надають медичну допомогу або супроводжують тяжкохворих.
    • Здійснюють рятувальні операції чи евакуацію.

    Це не перша спроба уряду ввести подібну норму. У травні 2024 року Верховна Рада провалила схожий законопроєкт, який передбачав значно вищі штрафи: від 8,5 до 17 тисяч гривень для громадян і до 102 тисяч гривень для бізнесу. Тоді документ набрав лише 190 голосів із необхідних 226.

    Нинішня ініціатива передбачає більш помірковані санкції, що, ймовірно, збільшить її шанси на підтримку.

    Комендантська година — важливий інструмент забезпечення безпеки в умовах воєнного стану. Вона мінімізує ризики незаконної діяльності, забезпечує контроль над ситуацією та дозволяє оперативно реагувати на надзвичайні події.

    Запровадження штрафів має дисциплінувати громадян і водночас дозволить поліції більш ефективно виконувати свої функції. Якщо законопроєкт буде ухвалено, це стане важливим кроком для зміцнення правопорядку в Україні під час війни.

  • Жарт із поліцейською формою обернувся для дівчат кримінальною справою

    Жарт із поліцейською формою обернувся для дівчат кримінальною справою

    Група жінок, які вирішили нестандартно привітати свою подругу зі святом, тепер опинилися під загрозою покарання через свої дії. Як стало відомо, вони придбали на місцевому ринку поліцейську форму, аби створити оригінальний сюрприз. Проте їхній жарт викликав серйозні наслідки.

    У місті Вільнянськ Запорізької області п’ятеро дівчат переодяглися в поліцейську форму, щоб привітати подругу з Днем народження, після чого виклали в мережу відповідне відео. Тепер їм загрожує штраф у розмірі від 17-34 тисяч гривень. Про це йдеться в сюжеті каналу “Ми — Україна” в рамках телемарафону.

    Вікторія Лінник, святкування Дня народження якої потрапило на відео, розповіла журналістам, що привітання стало для неї несподіванкою. Вона їхала на роботу, коли дорогою із Запоріжжя до Вільнянська її зупинили “поліцейські”, які виявилися її переодягненими подругами. На оприлюднених у мережі кадрах можна побачити, як жінки в поліцейській формі танцюють, махають жезлами водіям.

    “Я скажу одне, це був жарт”, — сказала іменинниця.

    За словами Вікторії, її подруги купили форму на одному з ринків у Запоріжжі. Журналісти відвідали ринок, зазначивши, що там справді продається поліцейська атрибутика — штани, куртки та шеврони. Форму, куплену для свята, поліція вилучила як речовий доказ.

    “Цивільні особи використовували форму співробітників поліції, щоб привітати свою знайому з днем народження. Їм загрожують штрафи”, — заявив начальник Вільнянського районного відділу поліції Олександр Гордієнко.

    За даними журналістів, учасницям розіграшу загрожує штраф у розмірі від 17-34 тисяч гривень. На іменинницю протокол не складали, оскільки форму вона не одягала. Зі свого боку Вікторія повідомила про намір зустрітися з адвокатом і подати на поліцейських до суду. За словами жінки, її викликали на допит, знімали відбитки пальців і фотографували.

    Юрист Дмитро Майстро наголосив, що інших учасниць свята притягнули до відповідальності законно. Він наголосив, що якщо громадянин, який не є поліцейським, використовує форму, знаки чи шеврони поліції, за це передбачена відповідальність.