Govoritinfo.com

Позначка: шахед

  • Росія вдарила балістикою та сотнями дронів: ППО збила понад 110 цілей, але є майже 30 прильотів

    Росія вдарила балістикою та сотнями дронів: ППО збила понад 110 цілей, але є майже 30 прильотів

    У ніч проти 26 липня Росія здійснила чергову масштабну комбіновану атаку по території України, застосувавши одночасно балістичні ракети, керовану авіаційну ракету та понад сотню ударних безпілотників різних типів. Основний удар припав на нічний час, коли ворог традиційно намагається максимально перевантажити українську систему протиповітряної оборони та завдати ударів по цивільній інфраструктурі.

    За інформацією Повітряних сил Збройних сил України, повітряний напад розпочався ще ввечері 25 липня і тривав упродовж ночі. Російські війська використали одразу кілька типів засобів повітряного ураження. Загалом ворог випустив одну керовану авіаційну ракету Х-59/69 із району над акваторією Чорного моря, сім балістичних ракет “Іскандер-М/С-400”, які були запущені з території Брянської, Курської та Воронезької областей РФ, а також 136 ударних безпілотників. Серед них були дрони типу Shahed, реактивні модифікації цих безпілотників, а також “Гербера”, “Італмас” і дрони-імітатори “Пародія”. Запуски здійснювалися з території Росії та тимчасово окупованих районів України, зокрема з Брянська, Курська, Орла, Міллерового, Приморсько-Ахтарська, окупованого Донецька та Гвардійського в тимчасово окупованому Криму.

    Попри масштаб атаки, українські сили протиповітряної оборони продемонстрували високу ефективність. До відбиття повітряного нападу були залучені винищувальна авіація, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем Сил оборони України. Саме комплексне застосування різних засобів дозволило значно зменшити наслідки масованого удару.

    Станом на 08:30 ранку, за попередніми даними Повітряних сил, українським захисникам неба вдалося збити або подавити одну керовану авіаційну ракету Х-59/69, п’ять із семи балістичних ракет “Іскандер-М/С-400”, а також 104 ворожі безпілотники різних типів. Таким чином українська ППО нейтралізувала понад 110 повітряних цілей, які Росія спрямувала на територію країни.

    Водночас повністю уникнути наслідків атаки не вдалося. За офіційною інформацією, зафіксовано влучання двох балістичних ракет та 27 ударних безпілотників на 18 різних локаціях. Крім того, уламки збитих повітряних цілей впали ще на семи локаціях. Подібні випадки є типовими під час відбиття масованих атак, адже навіть успішне перехоплення ракети чи дрона не гарантує відсутності небезпеки через падіння уламків.

    Одним із головних напрямків нічної атаки став Київ. Російські війська застосували по столиці балістичні ракети, через що в місті пролунала серія потужних вибухів. Влада повідомила про влучання у трьох районах столиці, а на місцях ударів розпочали роботу рятувальники, медики та комунальні служби. Державна служба з надзвичайних ситуацій оприлюднила фотографії наслідків нічного обстрілу, на яких видно пошкодження будівель, пожежі та роботу рятувальних підрозділів.

    Комбінований характер атаки свідчить про те, що російське командування продовжує використовувати тактику одночасного запуску різних типів озброєння. Спочатку запускаються великі групи безпілотників, які змушують систему ППО працювати в посиленому режимі, після чого застосовуються ракети різних типів, зокрема балістичні. Така схема має на меті перевантаження української оборони та створення додаткових можливостей для прориву окремих засобів ураження.

    Особливу складність для системи протиповітряної оборони становлять саме балістичні ракети. Вони рухаються на значно вищих швидкостях, ніж крилаті ракети чи безпілотники, що суттєво скорочує час на реагування. Попри це, українським військовим вдалося знищити п’ять із семи таких ракет, що свідчить про високий рівень підготовки розрахунків ППО та ефективність сучасних засобів протиракетної оборони.

    Варто зазначити, що серед безпілотників Росія вкотре використала не лише ударні Shahed, а й дрони-імітатори. Їхнім головним завданням є відволікання уваги сил ППО, витрачання боєкомплекту та створення складнішої повітряної обстановки. Подібну тактику російська армія активно використовує протягом останніх місяців, комбінуючи ударні та хибні цілі.

    Ще напередодні нічного удару Президент України Володимир Зеленський попереджав про високу ймовірність нової масштабної атаки. За його словами, українська розвідка отримала інформацію про підготовку Росією чергового ракетного удару, який міг відбутися найближчими двома добами. Уже в ніч на 26 липня цей прогноз підтвердився, коли Росія здійснила один із найбільших комбінованих обстрілів останніх тижнів.

    Попри значний масштаб атаки, результати роботи української ППО демонструють, що система протиповітряної оборони продовжує ефективно протидіяти навіть складним комбінованим ударам. Знищення більшості ракет і понад сотні безпілотників дозволило уникнути значно серйозніших наслідків, хоча окремі ракети та дрони все ж досягли своїх цілей.

    Повітряні сили наголошують, що повітряна загроза залишається актуальною, а російські війська продовжують застосовувати змішану тактику ударів, поєднуючи балістичні ракети, авіаційні засоби ураження та великі групи безпілотників. Саме тому українців закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та негайно переходити до укриттів у разі оголошення небезпеки. Як показує нинішня атака, навіть за високої ефективності роботи ППО окремі ракети та дрони можуть прориватися до цілей, а уламки збитих повітряних об’єктів становлять серйозну небезпеку для людей і цивільної інфраструктури.

  • Росіяни змінили тактику: вперше зафіксовано керування дронами “Молнія” через “Герберу”

    Росіяни змінили тактику: вперше зафіксовано керування дронами “Молнія” через “Герберу”

    Російські військові вперше застосували нову схему керування безпілотниками, використавши дрон типу “Гербера” для управління ударними безпілотниками “Молнія”. Раніше такі системи не могли взаємодіяти між собою через технічні та програмні обмеження, однак тепер окупанти, ймовірно, знайшли спосіб обійти ці бар’єри. Про це повідомив фахівець із військових технологій та радіоелектронної боротьби Сергій Безкрестнов (“Флеш”).

    За словами експерта, МЕШ-модеми, встановлені на безпілотниках “Молнія” та “Гербера” (одній із модифікацій російських дронів, пов’язаних із платформою “Шахед”), працюють в одному діапазоні частот і виробляються одним китайським виробником. Водночас до цього часу вони залишалися несумісними через ліцензійні програмні обмеження.

    “Сьогодні маємо перший випадок керування “Молніями” через “Герберу”, – повідомив Безкрестнов, звернувши увагу на появу нової тактики застосування російських безпілотників.

    За оцінкою фахівця, поява такої схеми не стала несподіванкою. Він зазначив, що подібний розвиток подій прогнозувався, оскільки технічні передумови для інтеграції цих систем існували давно. На його думку, російські війська можуть дедалі частіше використовувати таку модель взаємодії між різними типами безпілотників, що потенційно зробить атаки більш гнучкими та стійкими до протидії.

    Водночас експерт наголосив, що нова схема має і вразливе місце. За його словами, якщо українським силам вдасться знищити дрон “Гербера”, який виконує роль ретранслятора або вузла управління, пов’язані з ним безпілотники “Молнія” втратять керування та не зможуть виконати поставлене завдання. Саме тому він закликав приділяти особливу увагу виявленню та ураженню таких апаратів.

    Сергій Безкрестнов регулярно інформує про технологічні зміни у сфері застосування безпілотників і засобів радіоелектронної боротьби. Раніше він повідомляв про випробування нових українських засобів РЕБ, призначених для протидії реактивним безпілотникам типу “Шахед”, а також зазначав, що російська сторона вже готує власні технологічні відповіді на ці розробки.

    Водночас український оборонно-промисловий комплекс продовжує розвивати власні безпілотні технології. Вітчизняні компанії дедалі активніше інтегрують у дрони системи штучного інтелекту та машинного зору, що дозволяє підвищувати автономність польоту й ефективніше протидіяти засобам радіоелектронної боротьби противника.

    Крім того, в Україні вже представили автономний дрон-перехоплювач коптерного типу LITAVR, який здатний самостійно виявляти, переслідувати та знищувати повітряні цілі без безпосереднього втручання оператора під час польоту. Такі розробки демонструють, що технологічне протистояння у сфері безпілотних систем продовжує стрімко розвиватися, а обидві сторони війни постійно адаптують свої рішення до нових викликів.

  • Удар по Миколаєву зранку: після атаки РФ пошкоджено дві автозаправки

    Удар по Миколаєву зранку: після атаки РФ пошкоджено дві автозаправки

    Вранці 20 липня російські війська здійснили чергову атаку ударними безпілотниками по Миколаївській області. Під ударом опинився обласний центр, де внаслідок влучань та падіння уламків пошкоджено дві будівлі автозаправних станцій і багатоповерховий житловий будинок. За попередньою інформацією, обійшлося без постраждалих. Про це повідомила Миколаївська обласна військова адміністрація.

    За даними ОВА, російська армія атакувала регіон ударними безпілотниками типу Shahed та «Гербера». У Миколаєві пошкодження отримали дві будівлі автозаправних станцій, а також вибито вікна у багатоповерховому житловому будинку.

    «Сьогодні вранці ворог атакував область ударними БпЛА типу Shahed/”Гербера”. Внаслідок атаки у місті Миколаєві пошкоджено дві будівлі АЗС та вікна багатоповерхівки. Постраждалих немає», – йдеться у повідомленні Миколаївської ОВА.

    На місцях влучань працюють екстрені служби, які документують наслідки російської атаки та оцінюють масштаби завданих збитків. Інформації про займання чи серйозні руйнування на автозаправних станціях наразі не надходило.

    Одночасно з атакою на Миколаїв російський безпілотник влучив у Полтавській області. Там дрон упав на територію одного з приватних промислових підприємств, спричинивши пожежу. Вогонь оперативно ліквідували підрозділи ДСНС, а інформації про травмованих не надходило.

    Ранковий удар став продовженням масштабної повітряної атаки Росії на Україну. У ніч проти 20 липня окупанти застосували дві керовані авіаційні ракети Х-59/69 та 94 безпілотники різних типів, серед яких ударні Shahed, «Гербера», «Італмас», баражуючі боєприпаси «Бандероль» і дрони-імітатори «Пародія». За даними Повітряних сил ЗСУ, українська протиповітряна оборона знешкодила 81 ворожий безпілотник, однак частина засобів повітряного нападу досягла своїх цілей.

    Миколаївщина залишається одним із регіонів, який регулярно зазнає ударів російських безпілотників. Лише кілька днів тому окупанти атакували портову інфраструктуру Миколаєва, де загинули двоє українських моряків, а також були пошкоджені три цивільні судна під іноземними прапорами.

    Останнім часом російські війська дедалі частіше атакують автозаправні станції та іншу цивільну інфраструктуру у прифронтових регіонах. На цьому тлі низка операторів паливного ринку вже змінила правила роботи. Зокрема, мережа WOG запровадила особливий режим на АЗС у кількох прифронтових областях: у нічний час окремі заправки не працюють, а під час повітряної тривоги відпуск пального тимчасово припиняється. Такі заходи мають мінімізувати ризики для працівників і клієнтів у разі повторних атак.

    Крім того, у Коростенському районі Житомирської області рішенням місцевої влади всі автозаправні станції тепер зобов’язані припиняти роботу під час повітряної тривоги та організовувати евакуацію персоналу й відвідувачів до найближчих укриттів.

    Військові та представники влади вкотре закликають українців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, адже Росія продовжує використовувати комбіновану тактику ударів, поєднуючи запуск ракет і безпілотників по цивільній та критичній інфраструктурі. Залишатися в укриттях до офіційного відбою небезпеки — головна рекомендація під час таких атак.

  • Росія випустила майже 100 дронів і ракети: скільки цілей знищила українська ППО цієї ночі

    Росія випустила майже 100 дронів і ракети: скільки цілей знищила українська ППО цієї ночі

    У ніч проти 20 липня Росія здійснила чергову комбіновану повітряну атаку по території України, застосувавши керовані авіаційні ракети та майже сотню безпілотників різних типів. До відбиття удару були залучені авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, сили безпілотних систем і мобільні вогневі групи. За попередніми даними, українська протиповітряна оборона знешкодила більшість повітряних цілей, однак повністю уникнути влучань не вдалося.

    Як повідомили Повітряні сили ЗСУ, із 18:00 19 липня російські війська випустили по Україні:

    • 2 керовані авіаційні ракети Х-59/69;
    • 94 безпілотники різних типів, серед яких ударні Shahed (у тому числі реактивні модифікації), дрони «Гербера», «Італмас», баражуючі боєприпаси «Бандероль» та безпілотники-імітатори «Пародія».

    Пуски здійснювалися з території Росії та тимчасово окупованих українських територій. Безпілотники стартували з районів Курська, Міллерового та Орла, а також із тимчасово окупованих Донецька та Гвардійського в Криму. Керовані авіаційні ракети Х-59/69 були випущені з території тимчасово окупованого Криму.

    Для відбиття атаки українські Сили оборони застосували всі наявні компоненти системи протиповітряної оборони. У роботі брали участь винищувальна авіація, зенітні ракетні комплекси, підрозділи радіоелектронної боротьби, оператори безпілотних систем і мобільні вогневі групи. Така багаторівнева система дозволяє одночасно знищувати повітряні цілі вогневими засобами та пригнічувати їх засобами РЕБ.

    За попередніми підрахунками, станом на 08:00 українська ППО збила або подавила 81 ворожий безпілотник типів Shahed, «Гербера», «Італмас» та інших. Повітряні сили уточнили, що знешкодження відбулося на півночі, півдні та сході країни.

    Попри успішну роботу протиповітряної оборони, уникнути наслідків атаки не вдалося. За офіційними даними, зафіксовано влучання однієї керованої ракети та дев’яти ударних безпілотників на дев’яти різних локаціях. Крім того, ще одна ракета не досягла визначеної цілі. Детальна інформація про наслідки ударів, масштаби руйнувань чи можливих постраждалих на момент оприлюднення ранкового зведення не уточнювалася.

    У Повітряних силах також наголосили, що повітряна атака на момент публікації звіту ще тривала. У небі залишалися кілька російських безпілотників, тому військові закликали громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, перебувати в укриттях під час небезпеки та дотримуватися всіх правил безпеки.

    Росія продовжує регулярно застосовувати комбіновану тактику ударів, одночасно використовуючи ракети та великі групи ударних і хибних безпілотників. Дрони-імітатори створюють додаткове навантаження на систему ППО, змушуючи українських військових витрачати ресурси на виявлення справжніх ударних цілей. Одночасно застосування різних типів озброєння ускладнює роботу протиповітряної оборони та потребує використання різних засобів перехоплення.

    Останніми місяцями Повітряні сили регулярно повідомляють про використання Росією не лише дронів Shahed, а й безпілотників типів «Гербера», «Італмас», баражуючих боєприпасів «Бандероль» та дронів-імітаторів «Пародія». Такі апарати використовуються для розвідки, відволікання української ППО або безпосереднього ураження цілей.

    Українські військові вкотре наголошують, що навіть після оприлюднення ранкових зведень загроза може зберігатися. Через це громадян закликають уважно стежити за офіційними повідомленнями Повітряних сил та місцевої влади, не нехтувати сигналами повітряної тривоги та залишатися в укриттях до офіційного відбою.

  • Після кривавих ударів по Києву ЄС завдав нового удару по Кремлю: під санкції потрапили виробники «Шахедів»

    Після кривавих ударів по Києву ЄС завдав нового удару по Кремлю: під санкції потрапили виробники «Шахедів»

    Рада Європейського Союзу 17 липня ухвалила новий пакет точкових санкцій проти російського військово-промислового комплексу у відповідь на масштабні повітряні атаки Росії по Україні. Під обмеження потрапили одна фізична особа та п’ять юридичних осіб, які, за оцінкою ЄС, відіграють важливу роль у виробництві компонентів для російських безпілотників, що використовуються під час масованих ударів по українських містах.

    У Євросоюзі прямо пов’язали це рішення з нещодавніми атаками Росії на цивільну інфраструктуру України, зокрема з масованими ударами по Києву в ніч із 1 на 2 липня та під час наступної масштабної атаки 5 липня. У Брюсселі наголосили, що Москва продовжує свідомо атакувати цивільні об’єкти та критичну інфраструктуру, тому ЄС посилюватиме економічний і політичний тиск на російський військово-промисловий сектор.

    Під санкції потрапили п’ять підприємств, що входять до складу російської групи компаній ABS Electro. Вони спеціалізуються на розробці та виробництві електронних і радіоелектронних компонентів, необхідних для функціонування сучасних безпілотних систем. За оцінкою Ради ЄС, саме ці компанії беруть участь у створенні обладнання, яке підвищує ефективність російських ударних безпілотників типу «Шахед» і «Герань», зокрема робить їх більш стійкими до українських засобів радіоелектронної боротьби.

    Європейська сторона зазначає, що розроблені цими підприємствами системи дозволяють російським дронам краще протидіяти засобам РЕБ, які Україна активно використовує для боротьби з повітряними атаками. Це безпосередньо впливає на ефективність російських ударів і збільшує загрозу для цивільного населення.

    Крім виробництва компонентів для безпілотників, кілька компаній із групи ABS Electro також займаються створенням автоматизованих систем управління для російського енергетичного сектору. У Раді ЄС наголошують, що енергетика залишається одним із ключових джерел фінансування російського бюджету, а отже й війни проти України. Саме тому діяльність цих підприємств має стратегічне значення для Кремля.

    Єдиною фізичною особою, включеною до нового санкційного списку, стала голова правління групи компаній ABS Electro Ірина Харісова. Вона також керує кількома підприємствами, які входять до структури холдингу. Європейський Союз вважає, що її управлінська діяльність безпосередньо сприяє роботі російського військово-промислового комплексу.

    Запроваджені санкції передбачають повне заморожування активів фізичної особи та компаній на території ЄС. Крім цього, громадянам і компаніям із країн Євросоюзу заборонено прямо чи опосередковано надавати їм фінансові ресурси або будь-яку економічну підтримку. Для Ірини Харісової також вводиться заборона на в’їзд до держав-членів Європейського Союзу.

    Ініціатива щодо нових санкцій була озвучена ще на початку липня Верховною представницею ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каєю Каллас після одного з наймасштабніших російських ударів по Києву. Тоді вона заявила, що Євросоюз має реагувати не лише політичними заявами, а й конкретними економічними обмеженнями щодо компаній, які забезпечують російський військово-промисловий комплекс сучасними технологіями.

    Спочатку планувалося, що ці санкції будуть затверджені ще під час засідання міністрів закордонних справ ЄС 13 липня. Однак через внутрішні консультації між державами-членами рішення було відкладено на кілька днів. Остаточне погодження відбулося 17 липня після завершення всіх процедур.

    У Брюсселі підкреслюють, що нинішні санкції є окремим рішенням і не замінюють підготовку нового, масштабнішого санкційного пакета проти Росії. Європейський Союз продовжує роботу над 21-м пакетом санкцій, який може передбачати додаткові обмеження щодо російських банків, криптовалютних мереж, підприємств, пов’язаних із виробництвом безпілотників, а також компаній, що працюють у сфері торгівлі та переробки російської нафти.

    Нове рішення демонструє зміну підходу Євросоюзу до санкційної політики. Якщо раніше основний акцент робився на фінансовому секторі, експортному контролі та енергетиці, то тепер дедалі більше уваги приділяється виробничим ланцюгам російського оборонно-промислового комплексу. Мета такого підходу — ускладнити виробництво сучасних безпілотників, які Росія дедалі активніше використовує для ударів по українських містах і критичній інфраструктурі.

  • Росія кинула 134 дрони: є влучання у п’яти місцях

    Росія кинула 134 дрони: є влучання у п’яти місцях

    Російська армія в ніч проти 13 липня здійснила чергову комбіновану атаку на Україну, застосувавши керовані авіаційні ракети та 134 безпілотники різних типів. Українська протиповітряна оборона знешкодила всі три ракети Х-59/69 і 123 ворожі дрони, однак повністю уникнути наслідків удару не вдалося. Повітряні сили зафіксували влучання шести ударних безпілотників у п’яти місцях, а уламки збитих цілей упали ще на чотирьох локаціях.

    Основний удар припав на південні регіони. В Одесі були пошкоджені автотранспортне підприємство, санаторій, приватні будинки та десятки транспортних засобів. Один із російських дронів під час атаки перетнув українсько-молдовський кордон, упав і вибухнув поблизу села Копанка. Молдовська влада попередньо ідентифікувала апарат як російську «Герань-2», яка є версією іранського Shahed-136.

    Чим Росія атакувала Україну

    За даними Повітряних сил ЗСУ, повітряний напад розпочався приблизно о 18:00 12 липня і тривав упродовж усієї ночі та ранку.

    Російські війська запустили три керовані авіаційні ракети Х-59/69 з території тимчасово окупованого Криму. Також противник застосував 134 безпілотники, серед яких були ударні Shahed, зокрема реактивні модифікації, дрони «Гербера» й «Італмас», а також імітатори типу «Пародія».

    Безпілотники запускали з російських Курська, Орла та Міллерового, а також із тимчасово окупованих районів Донецької області й Криму — з районів Гвардійського та мису Чауда.

    Для відбиття атаки залучалися українська авіація, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та Сили безпілотних систем.

    Станом на 09:30 було підтверджено знищення або подавлення 126 повітряних цілей: усіх трьох ракет Х-59/69 та 123 безпілотників. Цілі нейтралізували на півночі, півдні та сході України.

    Чому збита ціль не завжди означає відсутність руйнувань

    Термін «збито або подавлено» охоплює різні способи нейтралізації повітряної цілі. Частину дронів фізично знищують ракети, мобільні групи або авіація. Інші втрачають керування під впливом засобів радіоелектронної боротьби, відхиляються від маршруту й падають.

    Навіть успішне перехоплення не гарантує повної безпеки. Уламки дрона, його двигун і бойова частина можуть впасти на будинки, автомобілі або інфраструктурні об’єкти. Якщо вибухівка не здетонувала в повітрі, вона здатна вибухнути вже після падіння.

    Саме тому Повітряні сили окремо повідомляють про прямі влучання та падіння уламків. У ніч проти 13 липня шість ударних дронів досягли п’яти локацій, а фрагменти знешкоджених апаратів зафіксували ще у чотирьох місцях.

    Одеса опинилася під головним ударом

    Найсерйозніші відомі наслідки зафіксували в Одесі. Російські безпілотники атакували територію автотранспортного підприємства та санаторію.

    На території автопарку внаслідок удару та пожежі згоріли шість пасажирських автобусів. Вибухова хвиля й уламки пошкодили ще 11 автобусів і шість легкових автомобілів. Також руйнувань зазнали чотири приватні житлові будинки.

    Окреме влучання зафіксували на території санаторію. Там було пошкоджено будівлю закладу. За попередніми даними обласної влади, загалом постраждали четверо людей: двоє на території автотранспортного підприємства і ще двоє в санаторії.

    Раніше повідомлялося про трьох поранених чоловіків віком 58, 62 та 66 років. Уточнені дані місцевої влади згодом вказали на чотирьох постраждалих. Вони отримали необхідну медичну допомогу.

    Знищення або пошкодження автобусів може вплинути на роботу міського та приміського транспорту. Автопідприємства у воєнний час також використовують транспорт для евакуації населення й забезпечення роботи критичних служб, тому удар має не лише матеріальні, а й логістичні наслідки.

    Вранці росіяни повторно атакували Одещину

    Після завершення основної нічної хвилі російські війська завдали повторного авіаційного удару по Одеській області. Повітряні сили попередили, що дані про його наслідки уточнюються.

    Саме Одещина регулярно стає однією з головних цілей російських атак через морські порти, дунайську логістику, склади, транспортні підприємства та енергетичні об’єкти.

    Росія використовує комбіновану тактику: спершу запускає дрони-імітатори та дешевші апарати, щоб перевантажити українську систему виявлення, а потім спрямовує ударні Shahed і ракети на визначені цілі.

    Додаткову небезпеку створюють реактивні модифікації Shahed. Вони можуть рухатися швидше за звичайні гвинтові безпілотники, скорочуючи час на виявлення та перехоплення.

    Російський Shahed вибухнув у Молдові

    Під час нічного удару один із безпілотників залишив український повітряний простір і залетів до Молдови.

    Близько 01:03 літальний апарат упав та вибухнув неподалік села Копанка Каушанського району, приблизно за 30 кілометрів від українського кордону. На місце прибули поліцейські, пожежники та вибухотехніки. Територію оточили, постраждалих не виявили.

    Міністерство оборони Молдови попередньо встановило, що йдеться про російську «Герань-2». У відомстві прямо пов’язали порушення повітряного простору країни з атакою Росії на Одеську область.

    Міністерство закордонних справ Молдови засудило інцидент як чергове порушення суверенітету держави.

    Молдовська влада закликала громадян не наближатися до уламків дронів, не пересувати їх і не користуватися мобільними телефонами поблизу. Такі апарати можуть містити бойову частину або вибухові компоненти, які не здетонували під час падіння.

    Російські дрони дедалі частіше виходять за межі України

    Падіння безпілотника біля Копанки вкотре показало, що російські атаки становлять небезпеку не лише для України.

    Під час попередніх ударів уламки Shahed знаходили в Молдові, Румунії та інших сусідніх країнах. Частина апаратів може відхилятися через технічні несправності, роботу українських засобів РЕБ або навмисно прокладені маршрути поблизу кордонів.

    Незалежно від причини, перетин кордону бойовим апаратом є порушенням повітряного простору та створює ризик для цивільного населення. У випадку Копанки вибух стався біля населеного пункту, однак цього разу люди не постраждали.

    Росія нарощує інтенсивність повітряних ударів

    Атака 13 липня стала продовженням серії великих нічних обстрілів.

    У ніч проти 11 липня Росія застосувала шість балістичних ракет «Іскандер-М» або С-400, чотири ракети Х-59/69, дві протирадіолокаційні Х-31 і 121 безпілотник. Тоді українські сили знешкодили дві керовані ракети та 111 дронів.

    Наступної ночі, 12 липня, противник запустив 13 ракет і 115 безпілотників. ППО знешкодила сім ракет Х-59/69 та 95 дронів, однак були зафіксовані влучання у двох десятках локацій.

    Таким чином, лише за три ночі Росія використала сотні дронів і десятки ракет. Така інтенсивність має на меті виснажити українські запаси боєприпасів, перевантажити мобільні групи й системи ППО та знайти слабкі ділянки в захисті.

    ППО впоралася з більшістю цілей, але загроза залишається

    У ніч проти 13 липня українська оборона показала високий результат: усі ракети Х-59/69 та понад 91% запущених безпілотників були збиті або подавлені.

    Проте шість дронів досягли цілей, а уламки спричинили додаткові пошкодження. Атака продемонструвала, що навіть незначна частка безпілотників, які прорвалися крізь оборону, може спричинити пожежі, поранення людей і знищення десятків одиниць транспорту.

    Повітряні сили вранці попереджали, що в небі залишаються окремі ворожі безпілотники. Громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги й залишатися в укриттях до офіційного повідомлення про відбій.

    Нічний удар засвідчив одразу дві тенденції: українська ППО здатна знешкоджувати абсолютну більшість російських цілей, але Москва продовжує компенсувати низьку частку проривів масовістю запусків.

    Цього разу Росія відправила на Україну 137 засобів повітряного нападу. Сто двадцять шість із них були знешкоджені. Однак решти вистачило, щоб пошкодити цивільну інфраструктуру Одеси, поранити людей і створити небезпеку вже на території сусідньої Молдови.

  • Нічний терор РФ: ППО збила понад 100 цілей, є влучання

    Нічний терор РФ: ППО збила понад 100 цілей, є влучання

    У ніч проти 12 липня Росія здійснила чергову масштабну комбіновану атаку по території України, застосувавши крилаті авіаційні ракети, протирадіолокаційні ракети та понад сотню ударних безпілотників різних типів. Основний удар припав одразу на кілька регіонів країни, а сили протиповітряної оборони працювали практично всю ніч, відбиваючи масований повітряний напад. Попри успішну роботу українських захисників неба, уникнути влучань цього разу не вдалося — зафіксовані удари по цивільній інфраструктурі, виникли пожежі, є постраждалі.

    За інформацією Повітряних сил ЗСУ, російська армія випустила по Україні 13 ракет та 115 ударних безпілотників і дронів-імітаторів. Зокрема, ворог застосував дев’ять керованих авіаційних ракет Х-59/Х-69, чотири протирадіолокаційні ракети Х-31, а також ударні БпЛА типу Shahed, реактивні безпілотники, “Гербера”, “Італмас” і дрони-імітатори “Пародія”. Запуски здійснювалися з території Курської, Орловської, Ростовської областей Росії, Краснодарського краю, а також із тимчасово окупованого Криму та окупованої частини Донецької області.

    До відбиття атаки були залучені винищувальна авіація, підрозділи зенітних ракетних військ, мобільні вогневі групи, сили радіоелектронної боротьби та підрозділи безпілотних систем Сил оборони України. Комплексна робота різних складових української системи ППО дозволила суттєво зменшити наслідки чергового масованого удару.

    За попередніми даними станом на 08:30, українським оборонцям вдалося збити або подавити сім із дев’яти керованих авіаційних ракет Х-59/69 та 95 ударних безпілотників різних типів. Таким чином, загалом було нейтралізовано 102 повітряні цілі, що стали частиною нічної атаки. Протирадіолокаційні ракети Х-31, за попередньою інформацією, своїх цілей не досягли, однак остаточні результати їхнього застосування ще уточнюються.

    Попри ефективну роботу ППО, російським військам вдалося завдати певної шкоди. За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання двох керованих авіаційних ракет Х-59/69 та 19 ударних безпілотників на 12 різних локаціях. Крім цього, падіння уламків збитих повітряних цілей зафіксували ще у 12 місцях. Це вкотре демонструє, що навіть за високої ефективності української протиповітряної оборони повністю уникнути наслідків масованих атак, коли ворог одночасно запускає десятки ракет і понад сотню дронів, надзвичайно складно.

    У Повітряних силах наголосили, що атака не завершилася навіть після оприлюднення ранкової статистики. Частина російських безпілотників продовжувала перебувати у повітряному просторі України, тому громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та залишатися в укриттях до офіційного повідомлення про відбій.

    Одним із головних напрямків нічної атаки став Харків. Російські безпілотники вдарили по Шевченківському та Київському районах міста. Внаслідок ударів виникли пожежі, пошкоджено понад два десятки житлових будинків, гаражі та цивільну інфраструктуру. За інформацією місцевої влади, постраждали щонайменше троє людей, серед яких 16-річна дівчина. На місцях працювали рятувальники, комунальні служби та правоохоронці.

    Не менш складною була ситуація у Дніпрі. Російський ударний безпілотник влучив по підприємству харчової промисловості. На території об’єкта зафіксували пошкодження виробничих будівель. Інформацію щодо масштабів руйнувань і можливих постраждалих місцева влада уточнювала протягом ранку.

    У Кривому Розі ніч також виявилася трагічною. Російські війська двічі атакували місто ударними безпілотниками. Перший удар забрав життя двох людей, після чого окупанти здійснили повторну атаку. Подібна тактика повторних ударів, коли під загрозою опиняються рятувальники та медики, уже неодноразово застосовувалася Росією під час обстрілів українських міст.

    Під час цієї атаки російські військові традиційно використовували змішану тактику. Одночасне застосування різних типів ракет, ударних дронів і безпілотників-імітаторів має на меті максимально перевантажити українську систему ППО. Дрони-приманки змушують українських військових витрачати ресурси на їхнє виявлення та супровід, тоді як основні ударні засоби намагаються прорватися до визначених цілей. Саме тому українські Повітряні сили постійно вдосконалюють взаємодію між авіацією, мобільними вогневими групами, засобами РЕБ і зенітними комплексами.

    Окрему увагу цього разу привернуло застосування реактивних ударних безпілотників, які мають значно більшу швидкість порівняно зі звичайними Shahed. Такі дрони суттєво скорочують час на реагування та створюють додаткові виклики для системи протиповітряної оборони. Водночас українські військові вже адаптують тактику боротьби з новими типами загроз.

    Повітряні сили ЗСУ наголошують, що кожна подібна ніч підтверджує необхідність подальшого посилення української протиповітряної оборони сучасними системами, ракетами-перехоплювачами та засобами радіоелектронної боротьби. Високий відсоток збитих повітряних цілей свідчить про ефективність українських захисників неба, однак масовані комбіновані удари продовжують становити серйозну небезпеку для цивільного населення та критичної інфраструктури.

    Росія вже багато місяців практично щоночі застосовує тактику комбінованих атак, поєднуючи ракети різних типів із великою кількістю ударних безпілотників. Метою таких ударів залишаються виснаження української ППО, завдання максимальної шкоди цивільній інфраструктурі та психологічний тиск на населення. Попри це українські сили оборони продовжують демонструвати високу ефективність, знищуючи переважну більшість повітряних цілей навіть під час наймасштабніших атак.

  • SOCAR, WOG, OKKO та інші: РФ посилила атаки на українські АЗС

    SOCAR, WOG, OKKO та інші: РФ посилила атаки на українські АЗС

    Російські війська різко активізували удари по автозаправних станціях в Україні. Лише упродовж 3–6 липня під атаками опинилися об’єкти щонайменше шести паливних операторів — SOCAR, OKKO, WOG, «БРСМ», BVS і Marshal. Удари фіксували у Полтавській, Харківській, Миколаївській, Запорізькій областях, а також у Харкові. Внаслідок обстрілів є загиблі та поранені, частину АЗС зруйновано або серйозно пошкоджено.

    Наймасштабніша атака сталася ввечері 3 липня у Лубенському районі Полтавської області. Російські безпілотники вдарили по трьох автозаправних станціях на трасі Київ — Харків. За даними Полтавської ОВА, було пошкоджено обладнання АЗС, будівлі, скління та автомобілі. Кількість постраждалих згодом зросла до шести людей, серед них — громадянка Швеції, яка займалася волонтерською діяльністю. За інформацією учасників ринку, під ударом опинилися комплекси OKKO, WOG і «БРСМ».

    Того ж дня, за даними профільного видання enkorr, росіяни також атакували АЗС мережі BVS у Гребінці. Таким чином Полтавщина стала одним із перших регіонів, де за короткий час було зафіксовано одразу кілька ударів по паливній інфраструктурі.

    5 липня під удар потрапила автозаправна станція Marshal в Ізюмі Харківської області. За даними Forbes Ukraine, російські війська застосували РСЗВ «Торнадо-С». Внаслідок атаки загинув 19-річний працівник АЗС, ще четверо співробітниць отримали поранення. Станція була майже повністю зруйнована.

    Того ж дня російські дрони двічі атакували автозаправний комплекс SOCAR у селі Нечаяне Миколаївської області. За повідомленням компанії, по території АЗС влучили три ударні безпілотники типу Shahed. Було пошкоджено адміністративну будівлю комплексу, однак жертв вдалося уникнути: персонал під час повітряної тривоги перебував в укритті. Через цей удар Азербайджан викликав посла Росії та вручив ноту протесту.

    У ніч проти 6 липня російський удар знищив автозаправний комплекс WOG у Новій Одесі на Миколаївщині. За даними компанії, об’єкт був зачинений відповідно до протоколу безпеки, тому працівники не постраждали. Окремо WOG ще напередодні повідомляв про запровадження особливого режиму роботи частини АЗК у низці областей: заправки мали не працювати вночі, вимикати зовнішнє освітлення та припиняти відпуск пального під час повітряних тривог.

    Вранці 6 липня під обстріл потрапили також автозаправні станції у Запоріжжі. За інформацією начальника Запорізької ОВА Івана Федорова, поранення дістали троє людей. Того ж дня міський голова Харкова Ігор Терехов повідомив про влучання ударного безпілотника в АЗС у Київському районі міста. Крім того, одна із заправних станцій WOG у Києві зазнала незначних пошкоджень унаслідок вибухової хвилі.

    Представники паливного ринку кажуть, що атаки на АЗС останнім часом стали системнішими. Маркетинг-директор «БРСМ-Нафта» Олександр Мельничук повідомив Forbes, що за останній місяць в Україні було атаковано близько 100 АЗС різних мереж, а в мережі «БРСМ-Нафта» зафіксували вісім влучань. За його словами, удари відбувалися у Запорізькій, Дніпропетровській, Сумській, Херсонській, Одеській та Миколаївській областях.

    Про атаки на власні об’єкти повідомляла й «Укрнафта». Голова правління компанії Богдан Кукура заявив, що 2–3 липня Росія атакувала три АЗК компанії — у Дніпропетровській, Миколаївській та Харківській областях. Наприкінці червня СЕО WOG Андрій Пивоварський також зазначав, що за останні два місяці через російські удари в Україні згоріло понад 150 автозаправних комплексів.

    Попри масштаб атак, представники ринку не очікують дефіциту пального. За словами Мельничука, цивільні АЗС не є основним джерелом заправки військової техніки, а паливний ринок має альтернативні логістичні маршрути та механізми забезпечення споживачів. У разі пошкодження стаціонарних заправок оператори можуть використовувати бензовози, мобільні точки видачі, оптові поставки та перерозподіл ресурсів між регіонами.

    Водночас атаки по АЗС створюють ризики для цивільних. Автозаправні комплекси часто розташовані біля трас, у містах або поблизу житлової забудови, тому удари по них можуть призводити не лише до пожеж і руйнувань, а й до поранень людей, які перебувають поруч. Саме тому мережі дедалі частіше запроваджують протоколи безпеки: закривають частину станцій уночі, зупиняють обслуговування під час тривог, облаштовують укриття для персоналу та клієнтів.

    Серія атак 3–6 липня свідчить, що паливна інфраструктура стала однією з цілей російського терору поряд із житловими будинками, енергетичними об’єктами та логістикою. Українські оператори намагаються адаптуватися до нових ризиків, але головним викликом залишається безпека працівників і клієнтів, адже російські удари по АЗС уже призвели до загибелі та поранення цивільних.

  • Мали готуватися до весілля — натомість їх убив російський дрон: трагедія родини з Харківського масиву

    Мали готуватися до весілля — натомість їх убив російський дрон: трагедія родини з Харківського масиву

    Під час масованої російської ракетно-дронової атаки по Києву в ніч на 2 липня загинула ціла родина з приватного будинку на Харківському масиві. Серед 30 жертв російського удару — 23-річний Микита, його мати Тетяна, 15-річна сестра Софія, батько родини та наречена хлопця. До весілля молодої пари залишалися лічені дні.

    Про трагедію розповіла знайома родини, громадська діячка Алла Мельничук. За її словами, сім’я жила у власному будинку в приватному секторі, де колись гралися їхні діти. Вона знала родину багато років — ще з часу, коли її син і Микита ходили до однієї ясельної групи в дитсадку.

    Мельничук згадує, що Микита ще в дитинстві пережив важке випробування. Коли хлопчику було близько трьох років, у нього раптово піднялася температура, а вже за кілька днів лікарі діагностували вроджену пухлину в легенях. Стан дитини стрімко погіршувався, він пережив кому, однак завдяки зусиллям близьких, волонтерів і небайдужих людей вдалося терміново оформити документи, організувати лікування за кордоном і зібрати сотні тисяч євро. Після більш ніж року лікування хлопчик повернувся додому здоровим.

    Саме цей досвід, за словами знайомої родини, згодом вплинув на його мрію. Микита закінчив медичний коледж і хотів стати лікарем, щоб допомагати людям, бо сам колись пройшов через страшну хворобу.

    Його мати Тетяна працювала перукаркою. Друзі описують її як людину з великою душею, яка завжди була готова допомогти іншим. У родині також була молодша донька Софія, якій було 15 років. Усі вони загинули після влучання російського ударного дрона в їхній будинок.

    Особливо болючою цю історію робить те, що Микита мав одружитися після 12 липня. Його наречена тієї ночі залишилася ночувати в будинку родини — і також загинула. “Вони не дожили до весілля лічені дні”, — розповіла Алла Мельничук.

    Масована атака РФ на Київ у ніч проти 2 липня стала однією з найкривавіших для столиці за останній час. За даними ДСНС, загинули 30 людей, ще 99 були поранені. Найбільше руйнувань зафіксували у Дарницькому районі: там пошкоджено дві багатоповерхівки та вісім приватних будинків. Рятувальники працювали на десятках локацій, розбираючи завали після влучань і пожеж.

    За інформацією ДСНС, атака спричинила пожежі та руйнування житлових будинків, цивільної інфраструктури й інших споруд на 40 локаціях столиці. У Дарницькому районі рятувальники продовжували пошукові роботи та розбір конструкцій на кількох місцях ураження.

    Українська влада повідомляла, що Росія застосувала під час цієї атаки майже 500 безпілотників і 74 ракети різних типів. Під ударом опинилися житлові квартали, медичні об’єкти, підприємства та інша цивільна інфраструктура. У столиці 3 липня оголосили День жалоби за загиблими.

    Офіс генерального прокурора та Служба безпеки України розпочали розслідування за фактом атаки. За даними слідства, удар був спрямований по житлових будинках і цивільній інфраструктурі, а не по військових об’єктах. Українська прокуратура кваліфікує такі дії як порушення законів та звичаїв війни.

    Ця атака знову показала, що російський терор б’є не по абстрактній “інфраструктурі”, а по конкретних людях і родинах. У випадку з Микитою та його близькими — по сім’ї, яка пережила хворобу, будувала плани, готувалася до весілля і мала майбутнє. Усе це обірвав російський “Шахед”.

  • СБУ вдарила по авіації РФ у Криму: під ударом Су-30, Су-24 і ангари з “Шахедами”

    СБУ вдарила по авіації РФ у Криму: під ударом Су-30, Су-24 і ангари з “Шахедами”

    Служба безпеки України повідомила про нову масштабну операцію в тимчасово окупованому Криму. За даними спецслужби, ударними безпілотниками було атаковано два ключові військові аеродроми російських окупаційних військ — Саки та Гвардійське. У СБУ стверджують, що внаслідок атаки було уражено ангари з бойовою авіацією, а також місця зберігання ударних безпілотників типу Shahed.

    Як заявили у спецслужбі, операція стала частиною оголошеної Президентом України Володимиром Зеленським 40-денної кампанії із завдання ударів по військовій інфраструктурі Росії. Основною ціллю були об’єкти, які використовуються для забезпечення російських повітряних атак по території України.

    За інформацією СБУ, на військовому аеродромі Саки було уражено сім ангарів, у яких зберігалися винищувачі та фронтові бомбардувальники Су-30СМ, Су-30 та Су-24. За попередніми оцінками української спецслужби, щонайменше сім літаків було знищено або пошкоджено. Незалежного підтвердження цієї інформації наразі немає, а російська сторона офіційно не коментувала заявлені втрати.

    У СБУ нагадали, що це вже другий удар по аеродрому Саки протягом поточного тижня. Раніше спецслужба повідомляла про п’ять влучань безпілотників по ангарах із бойовою авіацією, після яких на території авіабази було зафіксовано пожежу. Тоді, за попередньою інформацією, під ударом також опинилися винищувачі Су-30 та Су-30СМ.

    Ще одним об’єктом атаки став військовий аеродром Гвардійське. За даними СБУ, українські безпілотники уразили два ангари, де російські війська зберігали ударні дрони типу Shahed та авіаційне обладнання. Саме звідси, за інформацією української сторони, регулярно забезпечується діяльність російської тактичної авіації на південному напрямку.

    У спецслужбі наголосили, що аеродроми Саки та Гвардійське залишаються одними з найважливіших військових авіаційних баз Росії в окупованому Криму. Саме з них регулярно здійснюються вильоти літаків, які запускають ракети по українських містах, а також виконують бойові завдання для підтримки російського угруповання військ на південному напрямку.

    У повідомленні СБУ зазначається, що служба системно працює над знищенням військового потенціалу Росії як безпосередньо на лінії фронту, так і в глибокому тилу противника.

    «Жодні ангари чи укриття не допоможуть — СБУ дістане ворога всюди», — заявили у спецслужбі.

    Успішний удар по кримських авіабазах став продовженням серії українських операцій по стратегічній інфраструктурі Росії та окупованого Криму. Напередодні СБУ спільно з іншими підрозділами Сил оборони України повідомила про ураження лінійної виробничо-диспетчерської станції “Старолікєєво” у місті Кстово Нижньогородської області РФ. Об’єкт розташований приблизно за 850 кілометрів від українського кордону та є важливою ланкою транспортування нафтопродуктів. Крім того, цього тижня Генеральний штаб ЗСУ повідомив про успішний удар по підприємству, пов’язаному з корпорацією “Роскосмос” у Пензенській області, яке виробляє компоненти для систем управління ракетною технікою.

    Останніми місяцями Крим залишається одним із головних напрямків українських далекобійних ударів. Українські військові регулярно атакують військові аеродроми, склади боєприпасів, системи протиповітряної оборони, електропідстанції та логістичні вузли окупаційних військ. Такі операції спрямовані на зниження можливостей Росії використовувати півострів як плацдарм для ракетних ударів по Україні та забезпечення бойових дій на південному фронті.

    Водночас незалежно перевірити заявлені масштаби пошкоджень наразі неможливо. Російська влада традиційно не оприлюднила офіційної інформації щодо можливих втрат авіаційної техніки або пошкодження інфраструктури на аеродромах Саки та Гвардійське.