Позначка: серцево-судинні захворювання

  • Пропуск сніданку пов’язали з ожирінням і гормональними збоями

    Пропуск сніданку пов’язали з ожирінням і гормональними збоями

    Відмова від сніданку може мати серйозні наслідки для здоров’я та довголіття. Нове наукове дослідження виявило зв’язок між пропуском ранкового прийому їжі та підвищеним ризиком ожиріння, серцево-судинних захворювань і порушень роботи мозку. Вчені попереджають, що така звичка створює додаткове навантаження на організм і може призвести до розвитку небезпечних патологій.

    Згідно з результатами дослідження, опублікованого на науковій платформі ScienceDirect, питання пропуску сніданку залишається дискусійним, однак накопичені дані дають підстави для серйозного занепокоєння. Автори роботи наголошують, що регулярна відмова від ранкового прийому їжі негативно впливає на обмін речовин і гормональний баланс.

    Фахівці зазначають, що за відсутності сніданку організм перебуває у стані стресу. Через гормональні коливання людина сильніше відчуває голод упродовж дня, що часто призводить до переїдання та набору зайвої ваги. Окрім цього, можуть порушуватися процеси травлення й активізуватися внутрішні запальні реакції, які з часом здатні сприяти розвитку хронічних захворювань.

    Дослідження також вказує на негативний вплив пропуску сніданку на роботу мозку. Люди частіше скаржаться на зниження концентрації уваги, дратівливість і швидку втому, зокрема під час фізичних навантажень. Вчені звертають увагу й на можливий зв’язок цієї звички з підвищеною тривожністю та депресивними станами, що пояснюється впливом на регуляцію нейромедіаторів.

    У висновках науковці зазначають, що хоча пропуск сніданку став популярним через уявні метаболічні переваги, нові докази демонструють його негативний вплив на фізіологічні та когнітивні системи організму. Систематичний огляд пов’язує цю звичку з підвищеним апетитом, інсулінорезистентністю, зростанням серцево-судинного ризику, ожирінням, порушенням кишкового мікробіому та системним запаленням.

    Лікарі також застерігають від відмови від сніданку. За словами кардіолога Лопеса-Хіменеса, пропуск ранкового прийому їжі ніколи не вважався корисним і, за даними численних досліджень, може підвищувати ризик серцевих та інших захворювань. Він звертає увагу на те, що серцеві напади частіше трапляються вранці, а відсутність їжі може додатково ускладнювати ситуацію.

    Фахівець пояснює, що вранці в організмі людини природно підвищується рівень адреналіну. Якщо ж людина не снідає, організм сприймає це як загрозу голоду, що призводить до ще більшого викиду адреналіну й створює небезпечне навантаження на серцево-судинну систему.

  • В Україні стартує Національна програма «Скринінг здоров’я 40+»

    В Україні стартує Національна програма «Скринінг здоров’я 40+»

    З 1 січня 2026 року в Україні офіційно стартує Національна програма «Скринінг здоров’я 40+», яка має на меті раннє виявлення серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та проблем психічного здоров’я серед громадян віком від 40 років.

    За інформацією МОЗ, вже наприкінці січня 2026 року особи, яким виповнилося 40 років, отримають перші сповіщення-запрошення на участь у програмі. Повідомлення надходитиме через застосунок «Дія» на 30-й день після дня народження.

    Після підтвердження участі у програмі 2000 гривень зараховуються на Дія.Картку протягом семи днів. Ці кошти можна витратити лише на послуги скринінгу. Для громадян, які не користуються застосунком «Дія», передбачена можливість оформлення банківської картки та подання заявки через Центр надання адміністративних послуг.

    Скринінг здоров’я 40+ включає:

    • анкетування та оцінку індивідуальних ризиків серцево-судинних захворювань, цукрового діабету 2 типу та стану психічного здоров’я;

    • фізикальне обстеження: вимір артеріального тиску, оцінка частоти та ритму серця, антропометрія;

    • лабораторні дослідження для оцінки роботи серця, судин і нирок;

    • індивідуальні рекомендації лікаря щодо способу життя, призначення ліків чи направлення на додаткові обстеження при потребі.

    МОЗ наголошує, що своєчасна участь у програмі допомагає запобігти серйозним захворюванням і контролювати стан здоров’я на ранніх стадіях.

  • Що їсти для здоров’я серця і стабільного тиску

    Що їсти для здоров’я серця і стабільного тиску

    Здоров’я серця безпосередньо залежить від способу життя, а особливо від щоденного раціону. Кардіологи наголошують, що правильно підібране харчування здатне суттєво знизити ризик серцево-судинних захворювань, допомогти у регуляції артеріального тиску та підтримувати оптимальний рівень холестерину в крові.

    Одним із базових принципів здорової для серця дієти є регулярне вживання продуктів, багатих на клітковину. До них належать цільнозернові каші, овочі, фрукти та бобові. Клітковина сприяє зниженню рівня «поганого» холестерину, покращує роботу травної системи та допомагає стабілізувати рівень цукру в крові.

    Важливу роль відіграють і жири правильного типу. Кардіологи радять включати в раціон продукти, багаті на омега-3 жирні кислоти, зокрема жирну рибу, горіхи та насіння. Такі жири зменшують запальні процеси в судинах, покращують кровообіг і знижують ризик утворення тромбів. Водночас фахівці рекомендують уникати трансжирів і надмірно перероблених продуктів, які негативно впливають на стан судин.

    Не менш важливим є збалансоване споживання білків. Перевагу варто надавати курячому м’ясу, індичці, рибі та бобовим культурам. Обмеження червоного м’яса та оброблених м’ясних виробів, таких як ковбаси і сосиски, допомагає знизити ризик розвитку атеросклерозу.

    Овочі та фрукти яскравих кольорів є джерелом антиоксидантів, вітамінів і мінералів, необхідних для підтримки серцево-судинної системи. Особливо корисними вважаються шпинат, броколі, морква, червоний перець, ягоди та цитрусові, які допомагають зменшувати окиснювальний стрес і підтримувати еластичність судин.

    Окрему увагу лікарі приділяють споживанню солі та цукру. Надлишок солі сприяє підвищенню артеріального тиску, а надмірна кількість цукру може провокувати запальні процеси в судинах і сприяти набору зайвої ваги. Фахівці радять обмежувати готові соуси й оброблені продукти, замінюючи їх натуральними спеціями, зеленню та лимонним соком.

    Регулярне харчування невеликими порціями, достатній питний режим і контроль калорійності раціону допомагають підтримувати стабільну роботу серця у довгостроковій перспективі. У поєднанні з помірною фізичною активністю дотримання цих рекомендацій значно знижує ризик серцевих захворювань і позитивно впливає на загальне самопочуття.

  • Серце вискакує з грудей, дихати важко: чим панічна атака відрізняється від інфаркту

    Серце вискакує з грудей, дихати важко: чим панічна атака відрізняється від інфаркту

    Серце шалено б’ється, важко дихати, паморочиться в голові, тремтять руки, здається, що ось-ось настане кінець. Саме так багато людей описують панічні атаки. Попри всю цю “фізику жаху”, такі стани самі по собі не можуть безпосередньо вбити людину, наголошують фахівці, зокрема видання Medical News Today. Важливо зрозуміти, що відбувається з організмом під час нападу, як це впливає на здоров’я і що може допомогти впоратися із симптомами.

    Панічна атака — це різке вмикання механізму “борись або тікай”, ніби людина опинилася в реальній небезпеці. Організм реагує так, як запрограмований еволюцією:

    • серце починає битися частіше

    • дихання стає поверхневим і швидким

    • кров приливає до м’язів, готуючи тіло до втечі чи захисту

    Деякі люди на тлі паніки починають гіпервентилювати — дихати занадто швидко і глибоко. Рівень вуглекислого газу в крові падає, через що з’являються запаморочення, “мушки” перед очима, відчуття нереальності, іноді навіть короткочасна втрата свідомості. Ці прояви дуже неприємні, але не смертельні.

    Відчуття “я зараз помру” — типова особливість панічної атаки. Це не ознака реальної загрози, а результат поєднання фізичних симптомів і страху, який їх підсилює.

    Для людей із коронарною хворобою серця повторювані панічні атаки можуть тимчасово погіршувати кровопостачання серцевого м’яза. На цьому тлі біль у грудях може лякати ще більше. Втім, дослідження показують: сама по собі панічна атака не є прямою причиною інфаркту.

    Небезпечним може бути інше — довготривала тривога і хронічний стрес. Вони здатні:

    • підвищувати артеріальний тиск

    • збільшувати ризик серцево-судинних захворювань

    • посилювати запальні процеси в організмі

    До цього часто додається поведінка “самодопомоги”, яка лише шкодить: переїдання, алкоголь, куріння, відмова від фізичної активності. Усе це додатково б’є по серцю та судинах.

    Є кілька стратегій, які можуть допомогти полегшити напад:

    Прийміть факт, що вам страшно. Не намагайтеся “заборонити” собі страх чи втекти від нього. Визнання: “Так, зараз у мене панічна атака, це тимчасово і не смертельно” — уже знижує напругу.

    Заземліться в моменті. Спробуйте сфокусувати увагу на тому, що навколо: порахувати кілька предметів, які бачите, відзначити запахи, звуки, відчуття від дотику. Це допомагає повернутися з “катастрофічних думок” до реальності.

    Сповільніть дихання. Глибоке, повільне дихання з паузами на видиху допомагає нормалізувати рівень вуглекислого газу, зменшити запаморочення та відчуття нестачі повітря.

    Продовжуйте дію, якщо це безпечно. Якщо ви можете залишатися в ситуації (на роботі, в транспорті, вдома) без ризику — не тікайте. Так працює експозиційна терапія: мозок поступово вчиться, що паніка не дорівнює катастрофі, і з часом напади слабшають.

    Фахівця варто залучити, якщо:

    • панічні атаки стають частішими або сильнішими

    • симптоми не минають попри кілька тижнів регулярної терапії

    • з’являються ознаки можливих проблем із серцем: біль у грудях, задишка, нерегулярне серцебиття, набряки

    Якщо ж виникають типові симптоми можливого серцевого нападу — інтенсивний біль у грудях, що віддає в руку, плече або щелепу, сильна задуха, різка слабкість, холодний піт, виражене запаморочення — потрібно негайно викликати швидку допомогу. Панічні атаки не виключають ризику реальних кардіологічних проблем, особливо у людей із супутніми захворюваннями.

    Панічні розлади піддаються лікуванню, і з ними можна жити повноцінно. Зазвичай використовують поєднання кількох підходів:

    Когнітивно-поведінкова терапія. Вона допомагає розпізнавати і змінювати думки, які розкручують паніку, а також поступово привчає організм не “лякатися” власних симптомів (експозиційна терапія).

    Медикаментозне лікування. У деяких випадках лікар може призначити протитривожні препарати чи антидепресанти. Важливо, що підбір і контроль таких ліків проводить саме лікар, а не “самолікування за порадами з інтернету”.

    Зміни способу життя. Регулярна фізична активність, техніки усвідомленого дихання, медитація, нормалізація сну та зменшення вживання алкоголю і кофеїну роблять нервову систему менш вразливою до стресу.

    Мета терапії — не повністю “вимкнути” страх, а навчитися жити з ним так, щоб він не керував вашим життям. Коли людина перестає боятися самих панічних атак, вони зазвичай стають рідшими та слабшими.

    Панічна атака може здаватися чимось смертельним, але сама по собі вона не вбиває. Це дуже неприємний, але контрольований стан. Чим краще ви розумієте, що відбувається з організмом, тим менше місця залишається для страху.

    Якщо напади повторюються, заважають працювати, спілкуватися, виходити з дому — це не “слабкість”, а привід звернутися до фахівця. Своєчасна терапія допомагає повернути контроль над життям і забрати в паніки її головну зброю — відчуття безвиході.

  • Лікар назвав продукт, який не викликає стрибків глюкози і захищає від раку кишківника

    Лікар назвав продукт, який не викликає стрибків глюкози і захищає від раку кишківника

    Британський терапевт Амір Хан у коментарі Daily Mirror заявив, що регулярне вживання нуту (турецького гороху) може знизити ризик серцево-судинних захворювань і раку кишківника. За словами лікаря, на відміну від багатьох крохмалистих продуктів, нут не провокує різких стрибків глюкози — це важливо для людей із діабетом та тих, хто контролює рівень цукру. Він радить додавати нут до салатів, супів і тушкованих страв, підкреслюючи високий вміст калію та магнію, які підтримують роботу серця і допомагають нормалізувати артеріальний тиск.

    Що каже наука. Бобові з низьким або помірним глікемічним індексом повільніше підвищують цукор у крові, тож їх часто рекомендують у раціонах для контролю глюкози. Клітковина нуту (значна частка — розчинна) сприяє зниженню «поганого» холестерину та покращує роботу кишківника. Під час ферментації клітковини в товстій кишці утворюються коротколанцюгові жирні кислоти, зокрема бутират, який має протизапальні властивості та в дослідженнях асоціюється зі зменшенням ризику колоректального раку. Окремі експерименти показували, що раціон із нутом підвищує рівень бутирату та покращує кишковий транзит; на тваринних моделях споживання вареного нуту зменшувало маркери запалення і кількість пухлин у товстій кишці.

    Висновок. Нут — доступне джерело рослинного білка, калію, магнію та розчинної клітковини. Регулярне вживання в складі збалансованого раціону може підтримувати серце й здоров’я кишківника та допомагати контролювати глюкозу. Водночас жоден окремий продукт не замінює консультацій із лікарем і базових рекомендацій щодо способу життя.

  • Лікарі назвали дешевий овоч, який допомагає знизити тиск і холестерин

    Лікарі назвали дешевий овоч, який допомагає знизити тиск і холестерин

    На тлі подорожчання продуктів українці й далі шукають недорогі, але дієві способи підтримати здоров’я. Британські фахівці звертають увагу на овоч, який більшість звикла вважати другорядним у раціоні, — фіолетову капусту. Вона коштує помітно дешевше за «суперфуди», але потенційно впливає на ключові фактори ризику для серця і судин.

    За словами професора Франкліна Джозефа з лондонської клініки контролю ваги та метаболічного здоров’я Dr Frank’s, фіолетова (червонокачанна) капуста залишається недооціненою: «Це один із найпотужніших овочів для покращення самопочуття, але його часто знецінюють. Вона багата на клітковину та антиоксиданти, які допомагають травленню і зміцнюють організм».

    Медики наголошують, що регулярне вживання фіолетової капусти може допомагати нормалізувати артеріальний тиск і підтримувати здоровий рівень холестерину. Обидва ці показники є критично важливими для профілактики серцево-судинних захворювань — інфарктів, інсультів і гіпертонічних кризів.

    Чому саме ця капуста

    Фіолетова капуста містить велику кількість клітковини, яка полегшує травлення, допомагає контролювати вагу і впливає на ліпідний профіль крові (баланс «поганого» і «хорошого» холестерину). Окрім цього, вона багата на антиоксиданти, зокрема антоціани — природні пігменти, що надають капусті характерного фіолетового кольору і пов’язані з меншим запаленням судин. У кардіології саме хронічне запалення судинної стінки вважають одним із чинників розвитку атеросклерозу. Це узгоджується з тим, про що говорять британські лікарі, коли пояснюють, чому навіть прості овочі можуть мати кардіозахисний ефект.

    Ще один плюс у час високих цін — універсальність. Фіолетову капусту їдять у свіжих салатах, тушкують, квасять або додають до теплих гарнірів. Її навіть використовують як натуральний барвник у стравах. Тобто це не «дієта за великі гроші», а нормальний доступний продукт, який можна інтегрувати в щоденне меню без зміни звичок.

    Лікарі не говорять, що капуста «лікує» хвороби чи замінює призначення кардіолога. Але вони фактично називають її одним із простих інструментів профілактики: якщо в раціоні є продукти з клітковиною й антиоксидантами, це зменшує навантаження на судини і допомагає утримувати тиск і холестерин у безпечніших межах. Такі продукти критично важливі саме зараз, коли здорове харчування для багатьох стає питанням бюджету.

  • Антиоксиданти зеленого чаю допомагають боротися із запаленням і холестерином

    Антиоксиданти зеленого чаю допомагають боротися із запаленням і холестерином

    Щоденна чашка зеленого чаю може стати ефективним способом підтримки здоров’я серця. Дієтологиня Дон Меннінг пояснює, що регулярне вживання цього напою знижує ризик серцевих захворювань завдяки високому вмісту антиоксидантів, зокрема епігалокатехін-галату (EGCG).

    EGCG допомагає зменшити запалення та оксидативний стрес — процес, під час якого надлишок вільних радикалів пошкоджує клітини та судини. Це знижує ймовірність утворення бляшок в артеріях і розвитку серцевих хвороб.

    Крім того, зелений чай сприяє нормалізації рівня холестерину: регулярне споживання допомагає знизити «поганий» ЛПНЩ і підвищити «хороший» ЛПВЩ, що сприяє очищенню кровоносних судин. Дослідження також свідчать про позитивний вплив на артеріальний тиск і функцію судин.

    Меннінг радить випивати від двох до чотирьох чашок зеленого чаю на день. Важливо, щоб напій був несолодким — саме така заміна солодких напоїв на зелений чай приносить найбільшу користь для серця та підтримує бадьорість протягом дня.

  • Знижує ризик серцевого нападу: з чого складається скандинавська дієта

    Знижує ризик серцевого нападу: з чого складається скандинавська дієта

    Нові наукові дані підтверджують прямий звʼязок між харчовими звичками та тривалістю життя. Дослідження науковців Орхуського університету (Данія), опубліковане з посиланням у Earth, показало: дотримання скандинавських рекомендацій щодо харчування асоціюється з істотно нижчим ризиком ранньої смерті.

    Доцент Крістіна Дам та аспірантка Анна Бак Мерх проаналізували харчові звички понад 76 тисяч шведів, які з 1997 року фіксували свій раціон і спосіб життя. Учасники середнього віку, які дотримувалися скандинавських порад — мінімізували споживання червоного мʼяса й цукру та регулярно вживали цільнозернові продукти, бобові, рибу і нежирні молочні продукти — мали на 23% нижчу загальну смертність. Ефект зберігався після урахування доходів, освіти та фізичної активності.

    Окремо вчені відзначають: найбільше скорочення ризику спостерігалось щодо смертності від серцево-судинних захворювань. Це підкреслює важливість харчування для профілактики хвороб серця незалежно від соціально-економічного статусу.

    Авторами підкреслено, що ідея скандинавських рекомендацій — не суворі заборони, а баланс. Раціон має бути корисним для здоровʼя людини й водночас менш шкідливим для довкілля: менше тваринництва, більше рослинних продуктів, менше харчових відходів.

    Це особливо важливо з огляду на вплив харчової галузі на клімат: за оцінками вчених, виробництво і споживання їжі відповідає приблизно за 30% світових викидів парникових газів. Скандинавські рекомендації враховують цей факт і закликають робити вибір на користь більш екологічних продуктів.

  • Дієтологи назвали 6 консервованих продуктів для здорового серця

    Дієтологи назвали 6 консервованих продуктів для здорового серця

    Високий холестерин — одна з найпоширеніших проблем сучасності, що значно підвищує ризик серцево-судинних захворювань. Окрім ліків, на рівень холестерину впливає й харчування. І навіть консерви, якщо правильно їх обирати, можуть стати ефективним союзником у боротьбі за здорове серце.

    Дієтологи назвали продукти у банках, які варто додати до раціону:

    1. Консервований гарбуз
    Містить близько 7 г клітковини на склянку, що допомагає знижувати рівень «поганого» холестерину. Використовуйте у кашах, смузі чи випічці.

    2. Консервована риба
    Скумбрія, тунець, сардини чи лосось багаті на омега-3, які знижують тригліцериди і підвищують «хороший» холестерин. Рибу з кісточками можна використовувати як джерело кальцію.

    3. Консервований шпинат
    У склянці шпинату понад 5 г клітковини та лютеїн, який перешкоджає накопиченню холестерину на стінках судин. Добре підходить для супів та омлетів.

    4. Консервовані боби
    Фасоль, нут і квасоля містять розчинну клітковину, що «зв’язує» холестерин у кишківнику. Вони є чудовим джерелом білка без насичених жирів.

    5. Консервовані груші
    Мають пектин, який особливо ефективний у зниженні ЛПНЩ. Варто обирати варіанти без сиропу — лише у власному соку чи воді.

    6. Консервована окра (бамія)
    Містить муцилаж — речовину, що зв’язує холестерин під час травлення. Використовується у супах та рагу.

    Як обирати консерви правильно

    • віддавайте перевагу продуктам без доданої солі;

    • уникайте сиропів та штучних добавок;

    • промивайте бобові після відкриття банки, щоб зменшити кількість натрію.

    Експерти наголошують: навіть невеликі зміни у раціоні можуть дати відчутний ефект. Якщо додавати корисні консерви до страв, рівень холестерину поступово нормалізується, а серце буде працювати краще.

  • Недорога страва, яка захищає серце: що варто знати про квасолю

    Недорога страва, яка захищає серце: що варто знати про квасолю

    Консервована квасоля — одна з найбільш недооцінених страв, яка може реально допомогти у боротьбі з підвищеним холестерином. Вона не лише смачна, доступна і поживна, а й має доведені корисні властивості для серцево-судинної системи.

    Понад половина дорослого населення Великої Британії стикається з підвищеним рівнем холестерину — жирової речовини, яка у надлишку здатна закупорювати судини, сприяючи розвитку інсультів і серцевих нападів. У таких випадках, окрім ліків, лікарі рекомендують змінити раціон: зменшити насичені жири та додати до харчування більше клітковини.

    Науковці Гарвардської школи громадського здоров’я вказують: бобові, зокрема біла квасоля (гарікот), містять багато розчинної клітковини, яка «зв’язує» холестерин у травній системі й виводить його з організму.

    Окрім того, така клітковина сповільнює травлення, довше зберігаючи відчуття ситості. Це робить квасолю корисним продуктом для людей, які прагнуть контролювати вагу.

    Що кажуть дієтологи

    Старша дієтологиня Британського фонду серця Вікторія Тейлор зазначає, що сухі або консервовані бобові без доданого цукру та солі — чудова альтернатива м’ясу. Такий білок рослинного походження зменшує навантаження на серце та судини.

    «Квасоля, сочевиця і горох — це не тільки клітковина, а й білок, і вітаміни, — говорить Тейлор. — І вони надзвичайно універсальні у приготуванні».

    Дослідження, опубліковане в Journal of Nutrition у 2021 році, показало: 180 грамів бобових щодня значно знижують рівень “поганого” холестерину ЛПНЩ. В експерименті брали участь люди з підвищеним холестерином, які замінили звичний гарнір на суміш консервованих квасолей. Уже за кілька тижнів у них зменшився як загальний, так і «поганий» холестерин.

    Консервована квасоля — недорогий, простий у приготуванні та корисний продукт, який варто додати до щоденного меню. Але якщо у вас є проблеми з рівнем холестерину, обов’язково зверніться до лікаря: лише фахівець допоможе скласти безпечну та ефективну стратегію харчування.