Govoritinfo.com

Позначка: СБУ

  • Удари серед білого дня: Росія змінила тактику атак на Київ

    Удари серед білого дня: Росія змінила тактику атак на Київ

    Російські атаки на Київ дедалі менше нагадують звичний для попередніх років сценарій, коли основна небезпека для столиці припадала на ніч. У вересні повітряні тривоги, вибухи та атаки безпілотників дедалі частіше переривають життя міста вдень. 4 вересня російський дрон знову дістався самого центру столиці — удар стався в історичній частині Києва неподалік Софії Київської.

    Після атаки над центром міста піднявся густий чорний дим. Мер Києва Віталій Кличко повідомив про влучання в нежитлову будівлю, на місце вирушили екстрені служби та медики. Reuters зазначає, що місце удару розташоване неподалік Софійського собору — пам’ятки зі списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Внаслідок атаки також було зруйноване приміщення популярного столичного закладу Zavertailo, про що повідомив його власник.

    Однак значення атаки 4 вересня виходить за межі одного влучання. Київ уже понад тиждень перебуває під практично безперервним тиском російських дронів. Reuters повідомляє про десять днів поспіль атак на українську столицю. Лише 3 вересня внаслідок російського удару по Києву загинула людина, були пошкоджені житлові будинки, а під час попередніх атак того ж дня постраждали шестеро людей.

    Associated Press звертає увагу на помітну зміну характеру російської повітряної кампанії проти столиці. Якщо раніше масовані атаки переважно відбувалися вночі, тепер дрони та ракети загрожують Києву фактично цілодобово. Повітряні тривоги переривають робочий день, навчання, поїздки містом, роботу магазинів і установ. Окремою проблемою стало застосування швидкісних реактивних безпілотників, які роблять загрозу ще менш передбачуваною.

    Саме денні удари істотно змінюють повсякденну реальність столиці. Вночі значна частина людей перебуває вдома і має хоча б відпрацьований алгоритм дій під час тривоги. Вдень сотні тисяч киян перебувають на роботі, в університетах, школах, торговельних центрах, громадському транспорті або просто на вулицях. Через це кожна нова тривога одночасно впливає на величезну кількість людей і роботу міської інфраструктури.

    Показовим став саме удар 4 вересня. Вибух пролунав у центральній частині міста у той час, коли Київ жив звичайним денним життям. Reuters наводить слова очевидців, яких атака застала просто на вулиці. На місце оперативно прибули численні машини швидкої допомоги та рятувальні служби.

    Пізніше президент Володимир Зеленський повідомив і про влучання російського безпілотника в центральну будівлю Служби безпеки України. За повідомленнями міжнародних медіа, внаслідок атаки були поранені п’ятеро людей. Президент заявив про необхідність відповіді Росії на такі удари.

    Будівля СБУ розташована на Володимирській вулиці, 35 — у самому історичному центрі столиці. Таким чином, події 4 вересня вкотре продемонстрували, що російські ударні безпілотники можуть становити небезпеку не лише для околиць або промислових зон, а й для щільно забудованого центрального Києва.

    Водночас із твердженнями про конкретний задум Кремля варто бути обережними. Сам факт переходу до частіших денних атак підтверджують міжнародні агентства, однак цілі російського командування щодо вибору саме такого режиму ударів достеменно невідомі. Тому говорити про нову тактику можна насамперед у сенсі фактичної зміни часу та інтенсивності атак, а не як про офіційно підтверджену нову російську військову доктрину.

    Додаткового міжнародного резонансу подіям у Києві надає те, що нова хвиля ударів відбувається напередодні очікуваних дипломатичних контактів. Представники президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер готуються до нових контактів із Росією та Україною. Reuters повідомляє, що обговорювався їхній приїзд до Києва в неділю, хоча остаточні деталі української частини поїздки ще узгоджувалися. Водночас джерело агентства стверджувало, що російська сторона намагалася переконати американських представників змінити план і не їхати до української столиці.

    На цьому тлі російські удари по Києву тривають, попри публічні заяви Кремля про можливість мирного врегулювання. Речник Кремля Дмитро Пєсков 4 вересня заявив, що Москва не виключає перспективи домовленості, однак водночас підтвердив незмінність російських вимог до України.

    Для киян же головна зміна вже відчувається без дипломатичних формулювань. Денний час більше не означає відносної паузи між нічними атаками. Загроза може виникнути дорогою на роботу, під час навчання, обіду або звичайної прогулянки центром міста.

    Вересневі атаки показують: Росія посилює цілодобовий тиск на українську столицю. І якщо раніше Київ здебільшого прокидався після важких ночей, тепер повітряна війна дедалі частіше приходить у місто серед білого дня.

  • Після арешту у справі про дрони командир 112-ї бригади ТрО опинився в одній камері з росіянами

    Після арешту у справі про дрони командир 112-ї бригади ТрО опинився в одній камері з росіянами

    Наприкінці лютого мер Києва Віталій Кличко публічно передав 112-й окремій бригаді територіальної оборони чергову партію — 1925 безпілотників різних типів і станції керування. З початку року, за його словами, столичний бюджет спрямував бригаді 100 мільйонів гривень на оснащення. Такі передачі стали регулярними, міська владапозиціонує 112-ту як «свою» київську бригаду, що пройшла оборону столиці у 2022-му і згодом воювала на сході.

    28 серпня Служба безпеки України та Офіс генпрокурора повідомили про затримання колишнього командира цієї ж бригади. Полковника Владислава Косенка, який очолював 112-ту з вересня 2023 року, підозрюють в організації схеми на закупівлі 580 FPV-дронів вартістю понад 12 мільйонів гривень. Безпілотники призначалися для підрозділів на харківському напрямку. За версією слідства, договори виявилися фіктивними, акти приймання-передачі — підробленими. Жоден дрон до військ не дійшов. Косенко, як стверджують у СБУ, вимагав від підлеглих приховати відсутність техніки під час перевірок і списати її як втрачену в бою. Разом із ним затримали ще трьох осіб. Командувач Сил територіальної оборони звільнив Косенка з посади. Підозру оголошено за статтею про перешкоджання законній діяльності Збройних сил.

    Косенко — кадровий офіцер, випускник Київського вищого радіотехнічного училища ППО. У 2012-му пішов у запас, після 24 лютого 2022-го повернувся до строю, командував батальйоном, брав участь у боях під Бахмутом і на Харківщині. Бригада під його керівництвом зберігала публічний образ столичного підрозділу, тісно пов’язаного з міською владою.

    Цей зв’язок має довшу фінансову історію. Ще в лютому 2025 року спеціалізована військова прокуратура розслідувала можливе розкрадання сотень мільйонів гривень, які Київська міська державна адміністрація виділяла 112-й бригаді. У 2023–2024 роках частина отримала 615 мільйонів на безпілотники та обладнання. Слідство тоді вказувало на договори із завищеними цінами, обхід публічних тендерів і обналічування через низку компаній. Серед фігурантів називали посадовців КМДА, департаменту муніципальної безпеки та представників самої бригади. Імена конкретних радників міністра оборони у відкритих матеріалах того провадження не фігурували.

    За відомостями, отриманими редакцією, після арешту Косенка поміщено до СІЗО в статусі державного злочинця, там він утримується в одній камері з російськими ув’язненими. Такий режим, за цією інформацією, обрано як інструмент тиску, щоб надати справі максимальної публічності. У забезпеченні бригади, згідно з тими самими відомостями, помітну роль відігравали депутати Київської міської ради, радник міністра оборони і особисто мер. Відкриті джерела підтверджують лише регулярні публічні передачі техніки та бюджетні транші від міста, прямих доказів участі конкретних депутатів чи радника в конкретній схемі на 12 мільйонів поки немає.

    112-та бригада залишається однією з небагатьох столичних частин, чиє постачання міська влада демонструє як власну політичну вітрину. Арешт її недавнього командира ставить питання не лише про 580 неіснуючих дронів, а й про те, наскільки глибоко фінансові потоки між КМДА і бригадою виходили за рамки публічних церемоній. Слідство триває. Подальші процесуальні рішення покажуть, чи залишиться справа локальним епізодом, чи зачепить ширше коло тих, хто роками вибудовував систему забезпечення київської тероборони.

  • В Енгельсі підстрелили командира стратегічної авіації РФ: СБУ пов’язує його з ударом по «Охматдиту»

    В Енгельсі підстрелили командира стратегічної авіації РФ: СБУ пов’язує його з ударом по «Охматдиту»

    У російській Саратовській області вранці 3 вересня скоїли замах на високопоставленого офіцера Повітряно-космічних сил РФ. За повідомленнями російських медіа і Telegram-каналів, постраждалим є командир 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії дальньої авіації Микола Варпахович. Саме його Служба безпеки України кілька днів тому заочно повідомила про підозру у причетності до російського ракетного удару по дитячій лікарні «Охматдит» у Києві.

    За попередньою інформацією російських джерел, напад стався близько 07:00 у селищі Пробудження поблизу Енгельса. Невідомий чоловік на мотоциклі під’їхав до приватного будинку військового, приховуючи обличчя під шоломом, після чого відкрив вогонь. Повідомляється про два постріли: одна куля влучила в тулуб Варпаховича, інша — в обличчя. Нападник після цього втік.

    Російські джерела також стверджують, що поранення отримав водій офіцера. Він нібито зміг утекти з місця нападу, а згодом повернувся та викликав швидку допомогу. Варпаховича госпіталізували у тяжкому або критичному стані. За даними російських медіа, лікарі розглядали можливість його транспортування спеціальним рейсом до Москви.

    На момент публікації російські правоохоронні органи не оприлюднили повної офіційної версії події, а нападника, за повідомленнями медіа, не затримали. Також немає підтвердженої інформації про мотив замаху чи його можливих організаторів. Тому будь-які припущення про причетність українських спецслужб або інших структур наразі не мають офіційного підтвердження.

    Окремо залишається певна плутанина щодо військового звання Варпаховича. Частина російських медіа називає його генерал-майором, так само його характеризує СБУ у повідомленні від 31 серпня. Водночас у базі санкцій ГУР War & Sanctions він наразі вказаний як полковник і командир 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії.

    22-га важка бомбардувальна авіаційна дивізія входить до системи дальньої авіації Росії. Саме такі підрозділи експлуатують стратегічні бомбардувальники, які Росія використовує для запуску крилатих ракет по території України. У публікаціях про Варпаховича вказується, що підрозділ має на озброєнні літаки Ту-95МС, Ту-160 і Ту-22М3.

    Особливе значення ця історія має через підозру, яку українські правоохоронці оголосили Варпаховичу буквально за кілька днів до замаху.

    31 серпня СБУ та Офіс генерального прокурора повідомили про заочну підозру двом російським військовим посадовцям, яких українське слідство пов’язує з ракетними ударами по цивільних об’єктах України. Одним із них був саме Микола Варпахович. СБУ офіційно назвала його командиром 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії Збройних сил РФ.

    За версією українського слідства, у липні 2024 року Варпахович віддав бойовий наказ про ракетний удар по Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» у Києві. СБУ стверджує, що підпорядковані йому підрозділи дальньої авіації застосували крилату ракету Х-101 класу «повітря — земля», яку запустили зі стратегічного бомбардувальника Ту-95МС.

    Російський удар по «Охматдиту» стався 8 липня 2024 року під час масованої атаки по Україні. На момент удару в медичному комплексі перебували сотні пацієнтів. Унаслідок атаки загинули люди, десятки отримали поранення, а один із корпусів лікарні був зруйнований. Також постраждали приміщення, де лікували тяжкохворих дітей та проводили операції.

    СБУ наголошувала, що зібрала доказову базу щодо командного ланцюга, який, за версією українського слідства, відповідав за підготовку та здійснення атаки. Водночас підозра є процесуальним статусом і не дорівнює обвинувальному вироку суду.

    Варпахович також перебуває під міжнародними санкціями. У базі ГУР зазначено, що обмеження щодо нього запровадили Європейський Союз, Швейцарія та Нова Зеландія.

    Енгельс, де стався замах, має особливе значення для російської стратегічної авіації. Саме в Саратовській області розташована авіабаза «Енгельс», з якої Росія протягом повномасштабної війни регулярно підіймала стратегічні бомбардувальники для ракетних атак по Україні. Через це місто та його околиці неодноразово опинялися в центрі уваги під час повідомлень про роботу російської дальньої авіації.

    Сам характер замаху також привертає увагу. За описом російських джерел, нападник діяв з близької відстані, використав мотоцикл для пересування та приховав обличчя шоломом. При цьому він не залишився на місці й зміг утекти. Але поки немає достовірних даних, чи був напад заздалегідь спланований, чи мав стрілець спільників та яку саме зброю використовував.

    Російські джерела наводять дещо відмінні версії навіть щодо місця нападу. Одні повідомляють, що стрілянина сталася біля приватного будинку Варпаховича, інші — що військового атакували, коли він перебував біля магазину в селищі Пробудження. Ця розбіжність ще раз свідчить, що деталі події залишаються попередніми.

    Так само поки немає незалежного підтвердження, що поранений офіцер справді є саме Варпаховичем. Його ім’я називають російські Telegram-канали та медіа, однак офіційного повідомлення Міністерства оборони РФ із підтвердженням особи постраждалого станом на другу половину дня 3 вересня не оприлюднено.

    Тому найбільш коректним наразі є формулювання, що за даними російських медіа, в Енгельсі стріляли в Миколу Варпаховича, а не подавати його особу як остаточно встановлений російською владою факт.

    Водночас інформація про його посаду та підозру у справі «Охматдиту» підтверджена українськими офіційними джерелами. СБУ прямо називає Варпаховича командиром 22-ї важкої бомбардувальної дивізії та фігурантом розслідування щодо ракетної атаки на дитячу лікарню.

    Якщо інформація російських джерел підтвердиться, замах стався лише через три дні після публічного оголошення Варпаховичу української підозри. Втім, часовий збіг сам по собі не доводить зв’язку між цими двома подіями.

    На цей момент відомо лише, що високопоставлений офіцер російської дальньої авіації отримав тяжкі вогнепальні поранення, нападник утік, а російські джерела ідентифікують потерпілого як Миколу Варпаховича. Його подальший стан і результати розшуку стрільця можуть бути уточнені протягом найближчих годин.

  • ГУР заявило про кампанію з дискредитації розвідки на тлі гучного конфлікту із СБУ

    ГУР заявило про кампанію з дискредитації розвідки на тлі гучного конфлікту із СБУ

    Головне управління розвідки Міністерства оборони України заявило про розгортання цілеспрямованої дезінформаційної кампанії, метою якої, за версією відомства, є дискредитація української Воєнної розвідки та її бойових підрозділів. У ГУР попередили, що для поширення відповідних матеріалів можуть використовувати медіа, блогерів і Telegram-канали із сумнівною репутацією. Заява з’явилася 3 вересня на тлі резонансного конфлікту між окремими представниками ГУР та Служби безпеки України, який напередодні призвів до стрілянини в Києві.

    У розвідці стверджують, що інформаційна кампанія має на меті поставити під сумнів репутацію ГУР та окремих бойових підрозділів. При цьому відомство у своїй публічній заяві не назвало конкретних організаторів кампанії, не навело назв медіа чи Telegram-каналів, які вже могли бути до неї залучені, а також не оприлюднило прикладів конкретних матеріалів, які розцінює як дезінформаційні. Тому наразі йдеться саме про попередження ГУР, а не про встановлений незалежним розслідуванням факт діяльності конкретних осіб чи редакцій.

    У ГУР закликали громадян та журналістів користуватися перевіреними джерелами інформації та уважно ставитися до повідомлень, які містять неперевірені або сумнівні дані про діяльність української розвідки. Якщо ж хтось отримує пропозиції опублікувати чи поширити такі відомості, у відомстві радять повідомляти про це правоохоронні органи.

    Час появи заяви привернув особливу увагу, оскільки лише за день до цього в Києві стався гострий конфлікт між представниками двох українських спецслужб. Вранці 2 вересня у Дніпровському районі столиці, на житловому масиві Березняки, пролунала стрілянина за участю представників СБУ та ГУР. Президент Володимир Зеленський пізніше назвав ситуацію «абсолютно ганебною» та заявив, що обставини інциденту мають бути перевірені Генеральною прокуратурою і Державним бюро розслідувань.

    Центральною фігурою скандалу став заступник командира Російського добровольчого корпусу з бойової роботи Степан Каплунов. РДК входить до складу одного зі спецпідрозділів ГУР. Ще 1 вересня в Російському добровольчому корпусі повідомили про зникнення Каплунова і припустили, що його могли викрасти. Начальник штабу РДК Олександр Фортуна згодом уточнив, що публікація про зникнення була його особистою ініціативою.

    Сам Каплунов згодом розповів, що його затримали 23 серпня і допитували через підозри у співпраці з російською ФСБ. Він стверджував, що його утримували протягом кількох днів і що під час допитів він зазнав психологічного тиску. Каплунов визнав, що під час перебування під контролем силовиків погодився з версією про нібито контакти з ФСБ, але після звільнення почав категорично заперечувати таку співпрацю. Незалежного підтвердження його заяв про незаконне утримання чи тиск наразі немає.

    Служба безпеки України, своєю чергою, озвучила принципово іншу версію. У СБУ стверджують, що Каплунов підтримував контакти з російськими спецслужбами та міг бути причетним до підготовки замаху на одного з представників російського опозиційного руху. За версією спецслужби, відповідні дані були отримані в межах розслідування, а під час подальших слідчих дій і виникла конфліктна ситуація. Сам Каплунов звинувачення заперечує.

    Стрілянина сталася саме під час слідчих дій у будинку на вулиці Юрія Шумського, де, за словами адвоката Каплунова Тараса Боровського, є квартира, в якій зупиняються військовослужбовці ГУР, що перебувають у Києві. Захисник заявляв, що до будинку почали приїжджати представники ГУР, після чого між ними та працівниками СБУ виник конфлікт.

    Версії сторін щодо того, хто саме спровокував силове протистояння, суттєво відрізняються. Адвокат Каплунова стверджує, що представники СБУ спочатку відкрили попереджувальний вогонь, а згодом стріляли в напрямку військовослужбовців ГУР. СБУ натомість заявляла про збройний напад на свою оперативно-слідчу групу та спробу перешкодити проведенню законних слідчих дій.

    Внаслідок інциденту постраждали троє військовослужбовців ГУР. За словами адвоката Боровського, двоє з них після стрілянини перебували у важкому стані. Офіційні остаточні висновки щодо обставин поранень та правомірності застосування зброї на цей момент не оприлюднені.

    Після конфлікту на місці працювали співробітники Державного бюро розслідувань, які збирали докази. В Офісі генерального прокурора також повідомили про досудове розслідування за фактом погрози та посягання на життя працівника СБУ.

    Президент Зеленський наголосив, що правоохоронці мають встановити всю послідовність подій та перевірити свідчення кожного учасника. Він також заявив про необхідність внутрішніх розслідувань у двох спецслужбах та можливі кадрові рішення щодо осіб, причетних до конфлікту. За словами президента, в Україні застосування зброї між представниками державних структур не може сприйматися як допустиме.

    Таким чином, заява ГУР про дезінформаційну кампанію пролунала в момент, коли навколо Воєнної розвідки, СБУ та РДК уже сформувався надзвичайно напружений інформаційний фон. Проте саме ГУР у своїй заяві, за доступними публічними даними, не встановлювало прямого зв’язку між оголошеною дезінформаційною кампанією та справою Каплунова чи стріляниною 2 вересня. Такий зв’язок наразі можна визначити лише як часовий і контекстуальний, а не доведений.

    Це важливе уточнення, адже після конфлікту в публічному просторі одночасно з’явилися кілька взаємовиключних версій. СБУ наполягає на проведенні законного розслідування справи, пов’язаної з можливою діяльністю російських спецслужб. Представники РДК та сторона Каплунова говорять про його незаконне затримання і психологічний тиск. Представники ГУР вимагають об’єктивно розслідувати стрілянину, а тепер саме відомство окремо попереджає про спроби дискредитації розвідки.

    Саме тому остаточні висновки щодо справи Каплунова, законності дій представників СБУ та ГУР, а також обставин застосування зброї можуть бути зроблені лише після завершення офіційних розслідувань. Станом на 3 вересня публічно доступних результатів розслідування ДБР, які б остаточно встановлювали винних у перестрілці, немає.

    Водночас інформаційна складова скандалу, судячи із заяви ГУР, може стати окремим напрямом протистояння. Воєнна розвідка прямо попереджає, що в інформаційний простір можуть вкидатися матеріали, які мають створити негативне уявлення про її діяльність і бойові підрозділи. Але поки відомство не оприлюднило конкретних доказів щодо організаторів такої кампанії, усі твердження про її можливих замовників мають залишатися лише припущеннями.

    Тож головною зміною 3 вересня стало те, що скандал навколо українських спецслужб вийшов за межі самої стрілянини. Тепер ГУР офіційно заявляє ще й про інформаційну загрозу та закликає медіа максимально ретельно перевіряти походження резонансних даних. На тлі взаємних звинувачень навколо Каплунова саме результати незалежного розслідування ДБР та прокуратури мають показати, де закінчуються версії сторін і починаються встановлені факти.

  • «Погодився під психологічним тиском»: заступник командира РДК заперечив зв’язки з ФСБ після заяви СБУ

    «Погодився під психологічним тиском»: заступник командира РДК заперечив зв’язки з ФСБ після заяви СБУ

    Заступник командира Російського добровольчого корпусу з бойової роботи Степан Каплунов заявив, що під час допитів погодився з версією Служби безпеки України про нібито контакти з ФСБ РФ через психологічний тиск. Уже після звільнення він категорично заперечив співпрацю з російською спецслужбою. Водночас СБУ оприлюднила власну версію і стверджує, що має докази його контактів із ФСБ та підготовки замаху на одного з представників російського опозиційного руху.

    За словами Каплунова, його затримали 23 серпня біля будинку в Києві. Сам він називає це викраденням і стверджує, що протягом дев’яти діб перебував під контролем людей, які представлялися співробітниками державної безпеки. У перші дні, за його версією, його активно допитували щодо можливих контактів із представниками ФСБ. Фізичного насильства, як заявив Каплунов, до нього нібито не застосовували, однак він говорить про сильний психологічний тиск і погрози.

    Каплунов розповів, що під час допитів йому закидали комунікацію з російською спецслужбою, а також те, що згодом він нібито передав цей канал зв’язку своєму безпосередньому командирові Дмитру Іванову. За словами військового, в умовах, у яких він перебував, він погодився з такою версією слідчих, але тепер стверджує, що насправді нічого подібного не було.

    Він також заявив, що під час перебування під контролем силовиків чув фрази про те, що може «зникнути», а також згадки про необхідність «рити яму». Сам Каплунов трактує це як психологічний тиск і погрози. Незалежного підтвердження цих тверджень наразі немає, а СБУ таку версію подій заперечує своїми публічними заявами.

    Свою версію Каплунов озвучив ще ввечері 2 вересня. Уже наступного дня Служба безпеки України офіційно заявила, що заступник командира РДК нібито мав контакти з російською ФСБ та отримав завдання організувати замах на одного з лідерів російського опозиційного руху, який планував перебувати в Україні на День Незалежності.

    У СБУ стверджують, що під час розслідування отримали інформацію про контакти Каплунова з російською спецслужбою. Крім того, відомство заявило, що відповідні дані нібито були виявлені в його телефоні. СБУ також оприлюднила відеозапис, на якому Каплунов говорить про зв’язок із ФСБ. Його адвокат, своєю чергою, заявив, що ці свідчення були отримані під тиском.

    Українська спецслужба також стверджує, що йшлося не лише про одного опозиціонера. За версією СБУ, Каплунов нібито міг отримати завдання щодо ліквідації інших військовослужбовців Сил оборони України в обмін на грошову винагороду. У відомстві наголосили, що підготовку злочину було зупинено. Водночас ім’я російського опозиціонера, який міг бути потенційною ціллю, офіційно не називають.

    Сам Каплунов усі звинувачення у співпраці з ФСБ відкидає. Таким чином, станом на 3 вересня існують дві принципово різні версії подій. СБУ говорить про агентурний зв’язок, докази в телефоні та підготовку замаху, тоді як Каплунов і його захист заявляють про незаконне утримання та отримання зізнання під психологічним тиском.

    Ця справа отримала особливий резонанс після стрілянини в Києві 2 вересня. Інцидент стався на житловому масиві Березняки в Дніпровському районі столиці під час слідчих дій у квартирі, пов’язаній із Каплуновим. Саме там між представниками СБУ та людьми, яких пов’язують з одним із підрозділів Сил оборони, стався збройний конфлікт.

    За версією СБУ, її оперативно-слідча група проводила невідкладні слідчі дії у межах справи про теракт, який нібито організовували російські спецслужби. У цей момент група осіб, як стверджує СБУ, заблокувала автомобілі правоохоронців та вчинила збройний спротив. Для припинення конфлікту було залучено спецпідрозділ «Альфа». Під час стрілянини кілька людей отримали поранення.

    Адвокат Каплунова Тарас Боровський озвучував іншу версію. Він заявив, що конфлікт відбувся між представниками української військової розвідки та СБУ. За його словами, спочатку вдалося домовитися про мирне вирішення ситуації, однак зранку почалася стрілянина. Захисник стверджував, що співробітники СБУ спочатку стріляли в повітря, а потім відкрили вогонь по ногах, унаслідок чого троє представників розвідки нібито отримали поранення.

    Командир РДК Денис Капустін заявляв, що був присутній під час обшуку квартири Каплунова. За його словами, під час слідчих дій у помешканні не виявили предметів, які могли б компрометувати його заступника. Ця заява, однак, не спростовує твердження СБУ про нібито інформацію, знайдену в телефоні Каплунова.

    На інцидент відреагувала і найвища політична влада країни. Президент Володимир Зеленський назвав ситуацію ганебною та заявив про необхідність внутрішніх розслідувань і кадрових рішень у спецслужбах. За даними Financial Times, президент різко розкритикував конфлікт між українськими силовими структурами та наголосив, що зброя має бути спрямована проти російських окупантів, а не використовуватися у внутрішніх конфліктах.

    Керівник Офісу президента Кирило Буданов також закликав провести ретельне та неупереджене розслідування. Він заявив, що ніхто не має права безкарно викрадати військовослужбовців або відкривати вогонь на вулицях українських міст. За його словами, обставинами вже займаються Державне бюро розслідувань та Офіс генерального прокурора.

    В Офісі генпрокурора повідомили про початок досудового розслідування за фактом погрози та посягання на життя працівника СБУ. Водночас остаточна правова оцінка дій усіх учасників конфлікту ще має бути визначена слідством.

    Таким чином, історія навколо Степана Каплунова переросла з повідомлення про його зникнення у масштабний міжвідомчий скандал. У центрі справи тепер одразу кілька питань: чи справді заступник командира РДК підтримував зв’язок із ФСБ, чи законним було його затримання та утримання, за яких умов він дав свідчення, а також хто і чому застосував зброю під час подій на Березняках.

    На цей момент жодна з протилежних версій не отримала остаточного судового підтвердження. СБУ наполягає на наявності доказів співпраці Каплунова з російською спецслужбою, тоді як він сам та його адвокат говорять про тиск і незаконне утримання. Остаточні відповіді мають дати розслідування ДБР, прокуратури та подальші процесуальні рішення.

  • Збройний конфлікт на Березняках: у Києві перекрили вулицю Шумського через стрілянину за участі силовиків

    Збройний конфлікт на Березняках: у Києві перекрили вулицю Шумського через стрілянину за участі силовиків

    У середу, 2 вересня, у Дніпровському районі столиці пролунали постріли, внаслідок чого поліція повністю заблокувала рух транспорту та пішоходів в обох напрямках на вулиці Юрія Шумського. За інформацією медіа, причиною інциденту стала збройна сутичка між представниками українських силових відомств.

    Протистояння спецслужб та поранені

    Як повідомляють джерела «Української правди», учасниками перестрілки стали співробітники Головного управління розвідки Міноборони та Служби безпеки України. За попередніми даними, напруженість спалахнула через зникнення Степана Каплунова — заступника командира з бойової роботи підрозділу ГУР «Російський добровольчий корпус».

    Протистояння розпочалося ще вночі та тривало до ранку середи. Інсайдери сповіщають про щонайменше трьох поранених з боку розвідки. Місцеві жителі також інформували про звуки пострілів і подальші затримання на місці інциденту.

    Зміни в русі громадського транспорту

    Через роботу слідчо-оперативних груп та повне перекриття вулиці Шумського столична влада запровадила тимчасові обмеження для міського сполучення. За даними Київської міської державної адміністрації, зміни торкнулися низки автобусних маршрутів:

    • № 87 курсує в напрямку вулиці Митрополита Андрея Шептицького через вул. Березняківську та просп. Павла Тичини, а в бік станції метро «Осокорки» — через просп. Павла Тичини та Дніпровську набережну;
    • № 95 здійснює об’їзд вулицею Березняківською та проспектом Павла Тичини;
    • № 108 прямує виключно Дніпровською набережною.

    Офіційні заяви та коментарі від керівництва спецслужб щодо правової кваліфікації нічних подій наразі очікуються.

     

  • Полювання ФСБ у Києві провалилося: СБУ та розвідка зірвали замах на лідера російської опозиції

    Полювання ФСБ у Києві провалилося: СБУ та розвідка зірвали замах на лідера російської опозиції

    Служба безпеки України у тісній взаємодії з Головним управлінням розвідки Міноборони зірвали чергову зухвалу спецоперацію російських спецслужб. Федеральна служба безпеки РФ планувала вчинити теракт проти одного з лідерів російського опозиційного політичного національного руху, який прибув до України з нагоди святкування Дня Незалежності.

    Провал кремлівських диверсантів

    Як повідомили у відомстві, завдяки злагодженим діям контррозвідки та спецпризначенців плани ворога вдалося вчасно розкрити та повністю нейтралізувати ще на етапі підготовки. Наразі правоохоронці здійснюють масштабні оперативно-слідчі дії, спрямовані на документування злочинної діяльності та притягнення до відповідальності всіх учасників диверсійної мережі замовників із Москви.

    Системний терор проти опонентів та українського ОПК

    Цей випадок став черговим свідченням намагань Кремля розгорнути хвилю адресного терору в українському тилу. Нещодавно силами СБУ та Національної поліції було ліквідовано ще одну загрозу на Київщині — тоді українські спецслужби попередили замовне вбивство керівника одного зі стратегічних підприємств вітчизняного оборонно-промислового комплексу, зірвавши ворожі наміри паралізувати оборонні спроможності держави.

     

  • Зрада в освіті: суд заочно заарештував директора-колаборанта фейкового коледжу в Новій Каховці

    Зрада в освіті: суд заочно заарештував директора-колаборанта фейкового коледжу в Новій Каховці

    Центральний районний суд Миколаєва постановив взяти під варту без права внесення застави колишнього заступника директора Новокаховського вищого професійного училища Геннадія Іванцова. Чоловіка звинувачують у колабораціонізмі та сприянні ворогу — після окупації міста він добровільно очолив незаконно створений «Новокаховский технический колледж» і розпочав масштабну русифікацію місцевої освіти. Оскільки підозрюваний ігнорував виклики слідчих та переховується на тимчасово окупованій території, рішення про арешт ухвалено заочно.

    За матеріалами слідства, у серпні 2022 року Іванцов повністю перевів роботу очолюваного ним закладу на російські освітні стандарти. Він особисто впроваджував навчальні програми та підручники країни-агресора, перевів документацію і викладання на російську мову, а також регулярно організовував заходи з ворожою пропагандою. Крім того, зловмисник передав окупаційній адміністрації матеріально-технічну базу та службовий автомобіль українського училища. Своїм підлеглим колаборант організував виплату заробітної плати у російських рублях.

    Служба безпеки України офіційно повідомила фігуранту про підозру 7 серпня 2026 року. Суд врахував високі ризики того, що обвинувачений може продовжувати протиправну діяльність або впливати на свідків, та обрав найсуворіший запобіжний захід.

    За даними журналістських розслідувань, загалом на співпрацю з ворогом пішли 34 зі 120 співробітників закладу, частина з яких отримала фейкові керівні посади (зокрема, Марина Мельник та Віталій Павлівський). Відомо, що до повномасштабного вторгнення Іванцов тривалий час очолював місцеві ОСББ та займався адміністративно-господарською роботою. Попри зраду частини колективу, основне та найцінніше обладнання училища вдалося завчасно вивезти на підконтрольну Україні територію.

  • СБУ шукає склади з боєприпасами поруч із житловими будинками

    СБУ шукає склади з боєприпасами поруч із житловими будинками

    Після двох вторинних детонацій під Києвом за літо влада знову повторила формулу, яку вже чули в липні. Склади з вибухівкою біля житла неприпустимі, розпорядження головнокомандувача чинне, потрібен повний аудит. У Міністерстві оборони це звучало як доручення керівникам сил безпеки, оборони й оборонної промисловості. У Генеральному штабі — як нагадування про заборону, яка нібито вже існує. СБУвідкрила провадження не лише за злочин агресії, а й за недбале ставлення до військової служби. Президент сказав прямо, що перше влучання в Милі припало на місце зберігання боєприпасів Сил оборони, якого там «точно не повинно було бути».

    Тепер перевірка виходить за межі конкретного ангара в Бучанському районі. За інформацією, яку редакція отримала окремо від офіційних заяв, Служба безпеки починає збір даних про використання не лише державних, а й приватних складів під військові потреби. Запити пішли до військових адміністрацій, профільних міністерств і структур Міноборони. Якщо з’ясується, що вибухонебезпечні матеріали стояли в житлових кварталах, йтиметься вже не про внутрішній аудит відомств, а про обвинувачення. Робота розрахована на вересень.

    Після Вишневого слідство зосередилося на двох керівниках підприємств «Укроборонпрому»: президент публічно назвав їхню роль, СБУ затрималагендиректора й заступника, суд обрав тримання під вартою. Об’єкт тоді формально не значився на балансі ЗСУ — і саме це дозволило Генштабу дистанціюватися.

    Приватні майданчики досі майже не потрапляли в цю рамку. Війна змусила розпорошувати запаси, офіційні арсенали стали пріоритетними цілями, логістика зміщувалася в ангари, орендовані в цивільних операторів, у приміщення підприємств, які ніколи не проектувалися під боєприпаси. Відкриті норми для виробників боєприпасів вимагають складів, що відповідають окремим вимогам безпеки. На практиці частина зберігання опинялася там, де було місце й охоронний периметр, а не там, де дозволяла відстань до житла.

    Поки публічно відомо лише про два прецеденти з важкими наслідками. У Вишневому від огорожі підприємства до найближчих будівель було близько 24 метрів, до одного приватного будинку — менше 18. Прокуратура тоді казала про приміщення, які не відповідали вимогам і не мали потрібних дозволів. У Милі слідство ще встановлює, хто дав згоду на розміщення і чи існували дозволи взагалі. Міністр внутрішніх справ публічно поставив те саме питання.

    Офіційного переліку інших майданчиків немає. Немає й підтвердженої цифри, скільки приватних складів зараз залучені під військові вантажі. Це прогалина, яку вересневі запити якраз і мають закрити — або виявити, що облік розпорошений між відомствами і повного реєстру не існує.

    Тоді можна було показати конкретних директорів держпідприємства. Зараз перевірка зачіпає військових адміністраторів, які підписували розміщення на місцях, і апарат міністерств, який міг не бачити або не хотів бачити цивільну адресу. Обвинувачення в житлових кварталах автоматично виводять справу зі службової недбалості в публічну відповідальність. Не «порушили інструкцію», а поставили вибухівку поруч із людьми після того, як країна вже двічі побачила, чим це закінчується.

    Вересень покаже, чи обмежаться запити СБУ обміном листами, чи за ними підуть реальні кримінальні справи за тими самими статтями, за якими вже розслідують вибухи в Бучанському районі. Якщо склади з боєприпасами знову виявлять поруч із житловими будинками, владі доведеться пояснювати, чому після попередніх випадків проблему так і не вирішили.

  • Один удар перетворився на катастрофу: з’явилося відео детонації боєприпасів у Милі

    Один удар перетворився на катастрофу: з’явилося відео детонації боєприпасів у Милі

    У мережі з’явилися нові кадри масштабної детонації боєприпасів у селі Мила Бучанського району Київської області, де після російського удару по складу Сил оборони сталася одна з найтрагічніших подій останніх місяців. Відео, зняте з дуже близької відстані, зафіксувало потужний спалах, ударну хвилю та подальшу серію вибухів. Саме вторинна детонація боєприпасів після влучання російського безпілотника призвела до величезної зони руйнувань навколо складу.

    На оприлюднених кадрах видно різкий спалах, після якого до камери доходить потужна вибухова хвиля. Практично одразу чути нові вибухи — починається детонація боєприпасів. Точне місце, з якого було зроблено запис, а також особу автора відео офіційні служби не повідомляли. Тому визначати відстань до епіцентру лише за кадрами некоректно. Водночас відео дозволяє побачити, наскільки стрімко після першого вибуху ситуація перетворилася на масштабну надзвичайну подію.

    Трагедія сталася ввечері 28 серпня. Російський ударний безпілотник влучив у місце зберігання озброєння в селі Мила. СБУ повідомила, що йдеться про російський дрон типу «Герань-4». Після його влучання виникла пожежа, яка спричинила вторинну детонацію боєприпасів.

    Президент Володимир Зеленський згодом підтвердив, що на цьому об’єкті зберігалися снаряди, міни, інші боєприпаси та безпілотники Сил оборони. Він наголосив, що такого складу біля житлової забудови «точно не повинно було бути», а масштаб руйнувань безпосередньо пов’язаний із подальшою детонацією.

    Наслідки виявилися катастрофічними. За даними Національної поліції, станом на вечір 29 серпня було відомо про 37 загиблих. Ще четверо людей вважалися зниклими безвісти. Поліція на той момент повідомляла про 19 травмованих, серед яких двоє дітей, двоє поліцейських та співробітники ДСНС.

    Водночас у різних офіційних та медійних повідомленнях протягом 29 серпня фігурували різні цифри постраждалих — зокрема 42 людини. Це пояснюється тим, що інформація оновлювалася в міру роботи медиків і рятувальників. Тому для актуального матеріалу коректніше вказувати конкретний час, до якого належить та чи інша цифра, а не об’єднувати різні зведення в один показник.

    Найбільша кількість жертв припала на розташований поруч приватний пансіонат для людей похилого віку та людей з інвалідністю. За повідомленнями місцевої влади та ЗМІ, 34 із 37 загиблих перебували саме у цьому закладі. Пансіонат знаходився фактично навпроти території складів.

    Серед загиблих також був голова Дмитрівської громади Тарас Дідич. Зеленський повідомив, що він загинув, коли допомагав під час рятувальної операції. За свідченням одного з місцевих мешканців, яке наводить Суспільне, під час хаотичної детонації один зі снарядів влучив у його автомобіль.

    Масштаби руйнувань виявилися значно більшими, ніж можна було очікувати від самого влучання безпілотника. Поліція повідомила про пошкодження близько 130 будинків, 18 автомобілів, двох гаражів, складського та двох нежитлових приміщень, двох магазинів, трьох автозаправних станцій, підприємства, закладу та пансіонату.

    Репортери, які працювали в Милі після трагедії, описували на дорогах та подвір’ях уламки боєприпасів, патрони та частини боєголовок. У деяких місцях снаряди вилітали далеко за територію складу. Мешканцям доводилося залишати будинки буквально під час детонації. Суспільне наводить свідчення родини, яка спочатку ховалася в будинку, а потім була змушена тікати, коли споруда почала горіти й уламки боєприпасів падали поруч із людьми.

    Вибухи тривали багато годин. Ще вдень 29 серпня у районі складів періодично лунала детонація, залишалися осередки відкритого вогню, а рятувальники не могли безпечно потрапити на окремі ділянки. До ліквідації наслідків залучили піротехнічні підрозділи та роботизовану техніку, щоб працювати там, де перебування людей було занадто небезпечним.

    Через вибухи тимчасово перекривали ділянку міжнародної траси М-06 Київ — Чоп, відомої як Житомирська траса. Дорогу очищали від уламків та вибухонебезпечних предметів. Після перевірки піротехніками рух транспортних засобів відновили.

    Трагедія спричинила не лише рятувальну операцію, а й кримінальне розслідування. СБУ відкрила провадження одразу за двома статтями Кримінального кодексу — статтею 437 про злочин агресії та статтею 425 про недбале ставлення до військової служби. Слідство має встановити як обставини російського удару, так і те, чому значна кількість вибухових матеріалів зберігалася настільки близько до житлових будинків.

    Міністр внутрішніх справ Іван Вигівський повідомив, що правоохоронці разом із СБУ та Офісом генерального прокурора з’ясовують усі деталі. Станом на ранок 30 серпня було опитано близько 40 свідків, а вилучені речові докази направили на експертизи. Слідство окремо перевіряє обставини розміщення боєприпасів серед цивільної забудови.

    Міністерство оборони після трагедії закликало керівників складових Сил безпеки й оборони та підприємств українського оборонно-промислового комплексу провести повний аудит місць зберігання зброї та боєприпасів. У відомстві підкреслили: склади з вибухонебезпечними матеріалами не повинні розташовуватися біля житлових будинків.

    Особливо гостро ситуація сприймається через те, що це вже не перша схожа трагедія на Київщині. Президент нагадав про випадок у Вишневому 6 липня 2026 року, де після російського удару також почалася детонація складів із боєприпасами. Тоді загинули люди й були пошкоджені сотні будинків. Саме тому Зеленський назвав повторення такого сценарію «абсолютно неприпустимим».

    Водночас Генеральний штаб ЗСУ наголосив, що першопричиною трагедії залишається російська агресія та удар по українській території. Тобто розслідування можливих порушень правил зберігання боєприпасів не змінює факту, що детонацію запустило влучання російського ударного безпілотника.

    Масштаб події привернув і міжнародну увагу. Reuters та Associated Press повідомили про щонайменше 37 загиблих, причому AP називає удар у Милі найсмертоноснішою російською атакою в Україні у 2026 році станом на кінець серпня. За інформацією агентства, з небезпечної зони евакуювали понад 370 людей.

    30 серпня на Київщині оголошено Днем жалоби за загиблими.

    Нові відео з місця трагедії тепер дозволяють побачити те, що сухі цифри передати не можуть: після першого спалаху починається ланцюг вибухів, а ударна хвиля буквально накриває територію навколо. Саме вторинна детонація перетворила російське влучання в катастрофу, яка забрала десятки життів і залишила після себе великий сектор зруйнованої житлової забудови.

    Втім, слідство ще триває, тому остаточні висновки про відповідальних за розміщення складу, дотримання правил безпеки та всі обставини трагедії робити зарано. Вже підтверджені дві ключові обставини: удар завдала Росія, а боєприпаси, які після нього детонували, зберігалися у безпосередній близькості до цивільної забудови. Саме поєднання цих факторів і призвело до такого масштабного числа жертв.