Govoritinfo.com

Позначка: САП

  • Статус адвоката Єрмака не зупиняє розслідування справи «Мідас»

    Статус адвоката Єрмака не зупиняє розслідування справи «Мідас»

    Статус адвоката, який поновив Андрій Єрмак, не впливає на перебіг розслідування справи «Мідас».

    За інформацією джерел ZN у правоохоронних органах, чинність адвокатського статусу зберігається навіть у разі призупинення діяльності. В НАБУ про це знали від початку, тому на роботу слідства це не впливає.

    Повідомлення про підозру у справі «Мідас» можуть здійснити заступник генерального прокурора, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко або генеральний прокурор Руслан Кравченко.

    Розслідування триває незалежно від адвокатського статусу фігурантів та їхніх поновлень.

  • Суд зупинив спробу поділу майна родини Чернишових на тлі кримінальної справи

    Суд зупинив спробу поділу майна родини Чернишових на тлі кримінальної справи

    Печерський районний суд Києва залишив без руху позов Світлани Чернишової про поділ спільного майна з її чоловіком — колишнім віцепрем’єр-міністром та ексміністром розвитку громад і територій Олексієм Чернишовим. Йдеться про спробу юридично закріпити за собою значний масив активів у момент, коли сам Чернишов є ключовим фігурантом антикорупційних розслідувань.

    Згідно з матеріалами справи, Світлана Чернишова претендувала на елітну нерухомість у Києві, цінні папери на мільйони гривень, а також кошти, розміщені на двадцяти одному банківському рахунку. Окремий цинізм ситуації полягає в тому, що предметом поділу стали й гроші, вже вилучені детективами НАБУ, а також суми застав, внесені в межах кримінального провадження щодо Олексія Чернишова.

    Поки дружина намагається формалізувати контроль над активами, сам Олексій Чернишов залишається центральною фігурою у справі про масштабні зловживання в Міністерстві розвитку громад і територій. Слідство вважає, що за його сприяння забудовникам держава втратила понад мільярд гривень. За версією правоохоронців, у межах земельної схеми посадовець отримував квартири за символічними цінами — від однієї до восьми тисяч гривень за квадратний метр.

    Прізвище Чернишова також фігурує у розслідуваннях, пов’язаних із фінансовими потоками навколо державних компаній, зокрема «Енергоатома», а також у матеріалах щодо так званої «пральні» для легалізації коштів, яку пов’язують із бізнес-оточенням Тімура Міндіча. Сам ексвіцепрем’єр публічно заперечує участь у корупційних схемах, однак розміри застав, які дозволяють йому уникати СІЗО, викликають серйозні запитання.

    Особливу увагу привертає історія саме із заставами. Останній транш у розмірі 51 мільйон гривень був внесений Андрієм Проциком та Іриною Федорович. До цього суд прийняв рекордну заставу у 120 мільйонів гривень, з яких 44 мільйони внесла Дарія Бедя — топменеджерка девелоперської групи DIM.

    Група DIM належить бізнесменам Олександру Насіковському та Максиму Кріппі. Останній на початку 2025 року інвестував у групу близько 100 мільйонів доларів, істотно посиливши її позиції на ринку. Саме ці обставини породжують підозри, що застави за Чернишова могли сплачуватися структурами будівельного бізнесу, інтереси яких він потенційно лобіював, перебуваючи на високих державних посадах.

    Попри це, НАБУ та САП досі не оприлюднили публічних результатів перевірки походження коштів, внесених як застава. Фактично це дозволяє фігуранту резонансної справи залишатися на волі за рахунок ресурсів можливих бенефіціарів його ж рішень.

    На цьому тлі спроба Світлани Чернишової терміново поділити майно виглядає не як побутовий сімейний спір, а як спроба убезпечити активи від потенційної конфіскації. Судова пауза у розгляді позову лише підсилює підозри щодо походження цих статків і страху родини перед реальними наслідками кримінального провадження.

  • НАБУ та САП викрили угруповання, яке намагалося захопити київську землю

    НАБУ та САП викрили угруповання, яке намагалося захопити київську землю

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) завершили розслідування у справі злочинної організації, яка контролювала земельні рішення Київської міської влади з метою незаконного заволодіння цінними ділянками для забудови.

    Виявити схему вдалося завдяки масштабній операції «Чисте місто». Зловмисники застосовували так звану «туалетну схему» — реєстрували на земельних ділянках примітивні споруди, щоб без конкурсу отримати землю нібито для їхнього обслуговування.

    До складу угруповання входили посадовці Київської міської державної адміністрації та депутати міської ради. Очільник організації, відомий у медіа колишній депутат Київради, через широке коло впливових знайомих контролював земельні та бюджетні рішення, а також призначення і звільнення посадовців КМДА та КМР.

    Протягом 2023–2024 років зловмисники планували заволодіти землею територіальної громади Києва на суму понад 81 млн грн. Завдяки діям детективів НАБУ та прокурорів САП цього вдалося уникнути.

    Щоб приховати свої дії, підозрювані використовували спеціальний зв’язок, псевдоніми та контрспостереження. Наприкінці року підозру повідомили ще двом особам — колишньому заступнику голови КМДА та його спільнику, які планували захопити дві земельні ділянки в Києві тією ж схемою.

  • НАБУ повідомило про підозру ексзаступнику ГПУ Кулику за збитки державі понад 641 млн грн

    НАБУ повідомило про підозру ексзаступнику ГПУ Кулику за збитки державі понад 641 млн грн

    Під процесуальним керівництвом прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) детективи НАБУ повідомили про підозру колишньому заступнику керівника департаменту Генеральної прокуратури України Костянтину Кулику.

    Правоохоронці встановили, що Кулик причетний до сприяння одному з керівників Державної фіскальної служби у зловживанні службовими повноваженнями, що завдало державі понад 641 млн гривень збитків.

    За даними слідства, суб’єкт господарської діяльності подав скаргу до ДФС щодо рішення про нарахування податків. Перший заступник голови ДФС, відповідальний за затвердження рішень за результатами розгляду скарг, у інтересах цього суб’єкта та за сприяння Кулика не підписав підготовлений проєкт рішення у встановлений термін.

    Таким чином, державі завдано значної фінансової шкоди, а дії підозрюваного кваліфікуються як службова недбалість та сприяння зловживанням у великих масштабах. Наразі триває досудове розслідування, а Кулик отримав статус підозрюваного.

    Ця справа є прикладом контролю та реагування правоохоронних органів на факти можливих корупційних зловживань у вищих органах влади та демонструє активність САП і НАБУ у боротьбі з фінансовими злочинами, що завдають державі мільйонних збитків.

  • САП перевіряє очільника СБУ на Полтавщині через підозрілі придбання майна

    САП перевіряє очільника СБУ на Полтавщині через підозрілі придбання майна

    САП розпочала перевірку очільника СБУ на Полтавщині Костянтина Семенюка після журналістського розслідування щодо майна його родини та підозрілих обставин його придбання.

    Як повідомляють «Схеми», у фокусі уваги – елітні автомобілі Mercedes-Benz та Audi Q8, апартаменти площею 120 кв. м у Чернівцях та частка в комплексі відпочинку в Буковинських Карпатах.

    «Спеціалізована антикорупційна прокуратура вживає заходів для перевірки обставин, викладених у розслідуванні журналістів, з метою виявлення можливих необґрунтованих активів», – зазначили в САП у відповіді на запит редакції.

    Журналісти встановили, що майно, зареєстроване на батьків дружини Семенюка, було придбано в період його керівної роботи в СБУ. При цьому частиною майна – Audi Q8 та апартаментами у Чернівцях – користуються сам Семенюк із дружиною.

    Пресслужба СБУ та родичі Семенюка стверджують, що кошти на придбання майна надали батьки дружини, які працювали на заробітках в Італії та Ізраїлі. Однак журналісти звернули увагу на підозрілі збіги: продавцем Audi Q8 за заниженою ціною виявився фігурант розслідування того самого управління СБУ, де Семенюк обіймав керівну посаду. А продавцем апартаментів бізнес-класу за ціною вдвічі нижчою за ринкову став батько фігуранта чернівецької податкової служби, де дружина Семенюка працювала податковою інспекторкою.

    Наразі триває перевірка САП, яка має встановити, чи були порушення при придбанні майна та чи можуть активи розглядатися як необґрунтовані.

  • Експрокурору оголосили підозру у схемі, що коштувала державі 641 млн грн

    Експрокурору оголосили підозру у схемі, що коштувала державі 641 млн грн

    НАБУ та САП повідомили про підозру колишньому заступнику керівника департаменту Генеральної прокуратури України. Його дії, за даними слідства, призвели до багатомільйонних збитків для державного бюджету.

    За версією правоохоронців, експрокурор сприяв одному з керівників Державної фіскальної служби у зловживанні службовим становищем під час розгляду податкового спору. Йдеться про ситуацію, коли підприємство оскаржило податкове повідомлення-рішення в ДФС.

    Перший заступник голови ДФС, який мав ухвалити остаточне рішення за результатами скарги, умисно не зробив цього у встановлений законом строк. Такі дії, як зазначають слідчі, відбувалися в інтересах підприємства та за сприяння посадовця прокуратури.

    Ключову роль у схемі відіграв саме прокурор. В останній день строку він вилучив усі матеріали податкової перевірки, створивши штучну ситуацію, за якої підписання рішення стало нібито неможливим. Посадовець ДФС офіційно заявив, що не може ухвалити рішення через відсутність документів.

    У результаті цього скарга підприємства була автоматично визнана задоволеною. Держава втратила можливість стягнути податкові зобов’язання та штрафні санкції на суму понад 641 мільйон гривень.

    У НАБУ та САП зазначають, що дії підозрюваних кваліфіковано як зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Розслідування триває, встановлюється повне коло осіб, причетних до реалізації схеми.

  • ВАКС конфіскував майно родини померлого ексочільника Держекоінспекції на 20 млн грн

    ВАКС конфіскував майно родини померлого ексочільника Держекоінспекції на 20 млн грн

    Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про стягнення в дохід держави майна родини померлого колишнього керівника Держекоінспекції Карпатського округу Миколи Ладовського. Загальна вартість конфіскованих активів перевищує 20 мільйонів гривень.

    Рішення було ухвалене 12 січня 2026 року на підставі матеріалів, зібраних Державним бюро розслідувань у співпраці з Національним агентством з питань запобігання корупції. Суд погодився з позицією прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо наявності необґрунтованих активів у колишнього посадовця та членів його родини.

    Йдеться про три квартири та нежитлове приміщення в центральних районах Івано-Франківська, а також два автомобілі преміумкласу — Volkswagen Touareg 2021 року випуску та Mercedes-Benz G 63 AMG 2023 року. Усі ці активи суд визнав такими, що не мають підтвердженого законного походження.

    Микола Ладовський помер у ніч на 20 березня 2025 року. Після його смерті кримінальне провадження було закрито, однак це не зупинило процес цивільної конфіскації. ДБР ініціювало окрему процедуру стягнення незаконно набутого майна, яка дозволяє повернути активи державі незалежно від смерті фігуранта справи.

    Це рішення стало одним із перших прикладів застосування механізму конфіскації необґрунтованих активів щодо родини померлого високопосадовця та демонструє можливість повернення державі коштів навіть у випадках, коли особа уникла кримінальної відповідальності через смерть.

  • Влада України побоюється, що Європа готує переговори з Росією без Києва

    Влада України побоюється, що Європа готує переговори з Росією без Києва

    За даними джерел в Офісі президента України зростає розчарування позицією французького лідера Емманюеля Макрона, який виступив з ініціативою запуску переговорного треку з президентом РФ Володимиром Путіним. На Банковій вважають, що йдеться про черговий формат, у якому західні партнери можуть намагатися вирішувати власні політичні та безпекові питання за рахунок інтересів України.

    За інформацією співрозмовників у владі, українська сторона сприймає ідею переговорів із Кремлем як сигнал про пошук «швидких рішень» у Європі, які не обов’язково враховуватимуть позицію Києва щодо відновлення територіальної цілісності та гарантій безпеки. У Києві наголошують, що будь-які контакти з Москвою без чітких умов і координації з Україною створюють ризик політичного тиску на жертву агресії, а не на агресора.

    Джерела також зазначають, що в Європейському Союзі ідея переговорів із Путіним набирає підтримку на тлі внутрішніх проблем України, зокрема корупційних скандалів і розслідувань, які ведуть НАБУ та САП щодо окремих представників оточення президента Володимира Зеленського. У європейських столицях, за їхніми словами, це використовують як аргумент для обґрунтування необхідності «перезавантаження» підходів до війни.

    На Банковій побоюються, що поєднання переговорних ініціатив із критикою внутрішньої ситуації в Україні може створити ґрунт для політичних компромісів, які послаблять позиції Києва на міжнародній арені. Водночас українська влада публічно наполягає, що будь-які мирні ініціативи можливі лише за умови повного виведення російських військ і відновлення суверенітету України.

  • НАБУ і САП передали до суду справу про розтрату 30 млн грн у ДП «Укрекоресурси»

    НАБУ і САП передали до суду справу про розтрату 30 млн грн у ДП «Укрекоресурси»

    НАБУ і САП передали до суду справу щодо масштабної розтрати коштів у ДП «Укрекоресурси», яка стосується закупівлі обладнання для перероблення відходів.

    За даними слідства, керівник державного підприємства у змові з представниками комерційних структур організував укладення договору з підконтрольним ТОВ на постачання 100 фандоматів – автоматів для збору використаної тари – які не відповідали вимогам експлуатації. Для створення видимості відповідності технічним стандартам учасники схеми внесли зміни до умов закупівлі, зокрема щодо технічних параметрів та порядку оплати, а також залучили посередницьку компанію, зареєстровану в Панамі.

    Експертиза підтвердила, що фандомати були непридатними, що завдало державі збитків на 13,69 млн грн. Крім того, за їх заставу було оформлено кредит на суму понад 8,7 млн грн із використанням підроблених документів.

    Ще одним епізодом розтрати стало придбання горизонтальних автоматичних пресів. Замість п’яти замовлених пресів підприємство отримало лише три, при цьому державні кошти в сумі 8,5 млн грн були привласнені.

    Серед обвинувачених – директор ДП «Укрекоресурси», два керівники ТОВ та фізична особа. Дії фігурантів кваліфіковано за ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 та ч. 1 ст. 366 КК України.

    Справу передано до суду для розгляду, що відкриває шлях до притягнення винних до кримінальної відповідальності та відшкодування збитків державі.

  • Антикорупційна прокуратура передала захисту справу Логвинського

    Антикорупційна прокуратура передала захисту справу Логвинського

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершила досудове розслідування у справі так званої «мандаринової афери», фігурантом якої є колишній народний депутат Георгій Логвинський. Йдеться про заволодіння та легалізацію понад 54 мільйонів гривень державних коштів. Матеріали кримінального провадження вже відкрито стороні захисту.

    За даними слідства, у 2013–2016 роках Логвинський організував схему незаконного отримання коштів з держбюджету шляхом введення в оману Європейського суду з прав людини. Йдеться про спір між ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» та ПАТ «Київенерго», у якому компанія звернулася до ЄСПЛ із вимогою компенсації на суму понад 54 мільйони гривень.

    Як встановили слідчі, на момент звернення до суду право вимоги боргу вже було відступлено іншій компанії, а виконавче провадження в Україні розстрочене. Попри це, за сприяння Логвинського було досягнуто домовленостей із Міністерством юстиції, внаслідок чого уклали декларацію про дружнє врегулювання спору. Це стало підставою для виплати коштів з державного бюджету.

    Отримані гроші, за версією слідства, надалі легалізували через мережу конвертаційних центрів. Частину коштів виводили готівкою, щоб ускладнити їх відстеження та подальше стягнення.

    Директор компанії «Золотой Мандарин Ойл» раніше вже був обвинуваченим у справі про шахрайство. Його рахунки та майно арештували, однак співучасники схеми, за даними правоохоронців, використали підроблені документи та домоглися поновлення строків оскарження судових рішень, аби уникнути фінансових втрат.

    Підозри шістьом учасникам злочинної схеми оголосили ще у січні 2020 року. Організатору оборудки, Георгію Логвинському, підозру вручили у липні 2023 року після зняття з нього депутатської недоторканності. Його дії кваліфіковано за низкою статей Кримінального кодексу України, зокрема щодо заволодіння майном в особливо великих розмірах, легалізації доходів, підроблення документів та невиконання судових рішень.