Govoritinfo.com

Позначка: санкції

  • Прямий сигнал Кремлю: глава ЄЦБ Крістін Лагард передала Путіну попередження про те, що війна нищить економічне процвітання Росії

    Прямий сигнал Кремлю: глава ЄЦБ Крістін Лагард передала Путіну попередження про те, що війна нищить економічне процвітання Росії

    Президентка Європейського центрального банку (ЄЦБ) Крістін Лагард використала кулуари міжнародного фінансового саміту в Бангкоку, щоб передати пряме попередження Володимиру Путіну щодо згубних наслідків його агресії для російської економіки. Під час закритої зустрічі з міністром фінансів Російської Федерації Антоном Силуановим очільниця головного фінансового регулятора єврозони закликала російського високопосадовця повідомити господарю Кремля, що розв’язана ним війна проти України унеможливлює економічне зростання, а стабільне процвітання та добробут держави можливі виключно в умовах миру. Про безпрецедентну розмову повідомило агентство Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела.

    Ці переговори тет-а-тет відбулися у суботу безпосередньо перед початком пленарного засідання Міжнародного валютно-фінансового комітету (МВФК) — ключового керівного консультативного органу Міжнародного валютного фонду, до складу якого входять міністри фінансів та голови центробанків з усього світу. Такий прямий контакт свідчить про помітну зміну дипломатичної тактики з боку європейських фінансових еліт. Якщо від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Лагард разом з іншими західними високопосадовцями демонстративно бойкотувала виступи російських представників та залишала залу засідань на знак протесту, то цього разу вона обрала стратегію прямого тиску, відкрито озвучивши економічну безперспективність курсу Кремля безпосередньо його головному фінансисту.

    Окрім непублічної розмови, Крістін Лагард виступила з жорсткою та принциповою позицією під час офіційного пленарного засідання МВФК. У своїй промові вона відкрито засудила «невиправдану війну Росії проти України» та зосередилася на фундаментальних факторах економічної стійкості. Глава ЄЦБ наголосила, що в умовах глобальної турбулентності фіскальна дисципліна, прозорість та здорові державні фінанси залишаються незмінним головним «якорем» стабільності будь-якої держави, тоді як мілітаризація бюджету та спалювання ресурсів на воєнні потреби неминуче ведуть до деградації виробничих сил та інфляційного колапсу.

    Цей демарш очільниці ЄЦБ пролунав на тлі суперечливих подій навколо санкційного тиску на державу-агресора. Лише кількома днями раніше, у четвер, 15 жовтня, російське керівництво заявило про початок масштабних поставок свого дизельного пального на світові ринки завдяки кулуарним домовленостям із президентом США Дональдом Трампом, який водночас заблокував ухвалення пакета жорстких санкцій проти Москви. Позиція Лагард чітко підтверджує, що європейські фінансові інституції не поділяють курс на поступки Кремлю і продовжують наголошувати на незворотності економічної розплати за триваючу війну.

     

  • Ультиматум дизелю та торг з агресором: Трамп пояснив відмову від «пекельних санкцій» проти Росії та жорстко розкритикував Зеленського

    Ультиматум дизелю та торг з агресором: Трамп пояснив відмову від «пекельних санкцій» проти Росії та жорстко розкритикував Зеленського

    Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп офіційно заблокував запровадження пакета так званих «пекельних санкцій» проти Російської Федерації, пояснивши цей крок наміром утримати Кремль за столом переговорів щодо припинення війни в Україні та бажанням запобігти розширенню військової допомоги Москви іранському режиму. Відповідне розлоге роз’яснення американський лідер оприлюднив у своїй соціальній мережі Truth Social у неділю, 18 жовтня. Глава Білого дому скористався спеціальним пунктом законодавства, що дає главі держави право відкладати накладення обмежень, якщо це відповідає національним інтересам США, і підписав відповідну паузу ще 17 жовтня.

    Мова йде про радикальний законопроєкт авторства покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який мав завдати нищівного удару по економіці держави-агресора та її ключових зовнішньоторговельних партнерах. Документ вимагав встановлення штрафних 500-відсоткових мит на будь-які товари російського походження, а також 100-відсоткових тарифів на імпорт із країн, що входять до першої п’ятірки покупців енергоресурсів РФ або беруть активну участь у схемах обходу міжнародних санкцій. Хоча закон вимагав обов’язкового запуску штрафних заходів до 18 жовтня, Трамп категорично відмовився ставити фінальний підпис, залишивши собі можливість активувати механізм пізніше — «коли сам вважатиме за потрібне».

    Аргументуючи відтермінування фінансового зашморгу для Москви, президент США заявив, що в кулуарному треку переговорів із російською стороною наразі нібито вдалося досягти «значного прогресу», зокрема в процесах обміну полоненими. «Моє рішення щодо Росії дуже просте. Зараз я веду мирні переговори про війну між Росією та Україною і не хочу робити жодних кроків, які по-дурному могли б відштовхнути Росію від столу переговорів», — наголосив Трамп. Він також підкреслив стратегічний фактор Близького Сходу, зауваживши, що Росія практично утримується від масштабної військової підтримки Ірану порівняно зі своїм реальним потенціалом, і Вашинґтон прагне зберегти цю стриманість Кремля за будь-яку ціну.

    Водночас Дональд Трамп виступив із надзвичайно агресивними нападками на адресу президента України Володимира Зеленського, звинувативши його у небажанні зупиняти кровопролиття та цілеспрямованому провокуванні глобальної енергетичної кризи. Головною претензією Білого дому стали регулярні операції українських сил проти російських нафтопереробних заводів. За версією Трампа, рейди на об’єкти виробництва дизельного пального прямо шкодять фермерам, власникам ранчо та бізнесменам у США через дестабілізацію світових цін, тоді як Росія продовжує продавати дешеве паливо на міжнародні ринки.

    У фінальній частині своєї заяви американський лідер перейшов до відверто пораженської риторики щодо перспектив України. Трамп публічно заявив, що Зеленський буцімто «зовсім не прагне завершення цієї війни і, ймовірно, ніколи до цього не прагнув», зазначивши, що Київ міг укласти значно кращу мирну угоду два роки тому. «Його країна в руїнах, значна частина територій втрачена, більше немає виходу до морів та океанів, а чоловіче населення скоротилося, зазнало поранень або загинуло», — підсумував президент США, відкрито демонструючи намір домагатися завершення конфлікту за рахунок українських інтересів і за рахунок пом’якшення економічного тиску на Москву.

  • «Золотий коридор» для Кремля: транзит російського збіжжя через Латвію злетів у 2,3 раза всупереч закликам до ембарго

    «Золотий коридор» для Кремля: транзит російського збіжжя через Латвію злетів у 2,3 раза всупереч закликам до ембарго

    Протягом перших дев’яти місяців поточного року обсяги залізничного транзиту зернових культур із Російської Федерації через територію Латвії зросли у 2,3 раза порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Про це свідчать офіційні статистичні дані Служби державних доходів Латвії (VID). Стрімке збільшення вантажопотоку фіксується на тлі активних спроб Москви перебудувати власну експортну логістику та використати транспортну інфраструктуру балтійської країни для безперешкодного вивезення агропродукції на глобальні ринки.

    За офіційною інформацією латвійського відомства, за вказаний період транзитом через країну було перевезено 689 995 тонн російських зернових, тоді як за аналогічні місяці минулого року цей показник становив 303 306 тонн. Ще більш разючою виявилася динаміка поставок з території Білорусі: обсяг перевезеного білоруського збіжжя зріс у сотні разів і досяг 131 417 тонн проти символічних 60,8 тонни торік. Тенденція до нарощування перевезень зберігається й надалі: лише за перші шість днів жовтня латвійськими залізницями транзитом пройшло додатково 52 365 тонн російського та 14 640 тонн білоруського зерна.

    У митних органах Латвії наголошують, що стрімке зростання вантажопотоку відбувається через прогалини в регулюванні: чинне законодавство Європейського Союзу та внутрішні латвійські закони не передбачають прямої заборони на транзитне перевезення зернових продуктів. Заборона поширюється виключно на ввезення продукції для внутрішнього споживання та вільного обігу в межах країни. Разом із тим органи контролю здійснюють ретельний нагляд на кордоні, аби заблокувати потрапляння зерна, викраденого російськими окупантами на захоплених територіях України, адже санкційні правила ЄС категорично забороняють будь-які процедури імпорту чи транзиту нелегально вивезених українських товарів.

    Масове перекидання аграрного експорту РФ у напрямку Балтійського моря стало наслідком успішних ударів Сил оборони України по військових об’єктах і судноплавній інфраструктурі окупантів у басейнах Чорного та Азовського морів. Рятуючи експортні потоки від українських дронів і ракет, російські компанії почали шукати безпечніші північні шляхи. Проте балтійські сусіди Латвії вже вдаються до жорстких контрзаходів: зокрема, Естонія з 1 жовтня офіційно ввела повну заборону на перевезення російського та білоруського збіжжя своєю територією як відповідь на агресію та блокування морської торгівлі України.

    Ситуація спричинила потужний дипломатичний демарш на рівні керівництва регіону. Лідери балтійських держав надіслали спільне офіційне звернення до президента Європейської ради Антоніу Кошти та голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн із категоричним закликом запровадити загальноєвропейську заборону на будь-який транзит зерна з території держави-агресора. На переконання лідерів регіону, збереження логістичних лазівок на континенті прямо суперечить санкційній політиці та дозволяє Москві й надалі заробляти мільярди на торгівлі через європейську територію.

  • Кінець «енергетичного перемир’я»: Україна поновлює атаки на російські НПЗ на тлі підтримки ЄС та нових поступок Вашингтона російському флоту

    Кінець «енергетичного перемир’я»: Україна поновлює атаки на російські НПЗ на тлі підтримки ЄС та нових поступок Вашингтона російському флоту

    Одразу після офіційної заяви президента Володимира Зеленського про зняття мораторію на ураження російської нафтопереробної інфраструктури, бойові дії у цьому сегменті різко інтенсифікувалися. У ніч проти 15 жовтня масованої атаки зазнав Рязанський НПЗ. За даними Міністерства оборони РФ, для відбиття удару по заводу російським силам довелося перехоплювати 69 безпілотників та чотири крилаті ракети «Фламінго». Рішення Києва про відновлення далекобійних операцій стало відповіддю на зрив непублічних домовленостей: попри триденну паузу з боку України, Росія не припинила енергетичний терор, завдавши нищівних ударів по київських ТЕЦ 14 жовтня та атаковавши газодобувну інфраструктуру «Нафтогазу» на Полтавщині 15 жовтня, що призвело до значних жертв серед цивільного населення. Крім того, Вашингтон у цей час продовжував блокувати розвіддані та обмежувати роботу терміналів Starlink, остаточно нівелювавши доцільність односторонніх поступок.

    У Кремлі спробували інформаційно знецінити українське рішення. Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що «ніякого мораторію не було», пославшись на слова віцепрем’єра Олександра Новака про нібито здійснені ще 14 жовтня атаки на нафтопереробні заводи в Рязанській та Саратовській областях. Проте українська сторона категорично спростувала ці закиди: радник президента України з питань комунікацій Дмитро Литвин назвав заяви російських посадовців фейком. За його словами, до офіційного зняття заборони українські дрони били виключно по центрах обробки даних та інших мілітарних цілях, свідомо оминаючи паливну інфраструктуру.

    На дипломатичному фронті рішення Києва отримало публічне схвалення ключових європейських союзників. Під час дводенного саміту ЄС у Брюсселі прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск запевнив українську делегацію у непохитній підтримці, а Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас концептуально обґрунтувала законність українських дій. Вона наголосила, що нафта є головним джерелом фінансування російської воєнної машини, тому удари по заводах є виправданими, особливо на тлі намагань Москви заморозити українців напередодні зими. Водночас, за даними джерел Financial Times, у кулуарах європейські лідери наполегливо радять Володимиру Зеленському пом’якшити публічну риторику на адресу Дональда Трампа. Європейська прагматика зводиться до того, що відверта критика політики Білого дому, навіть якщо вона є справедливою, може поставити під загрозу подальшу американську допомогу.

    Тим часом адміністрація у Вашингтоні поки що утримується від офіційних коментарів щодо відновлення українських ударів, проте продовжує реалізовувати власний геоекономічний курс. За інформацією агентства, команда Трампа, намагаючись стримати внутрішні ціни на пальне, розглядає можливість подальшого пом’якшення санкційного тиску на російський «тіньовий флот». Цей крок може стати продовженням суперечливої «дизельної угоди», яка раніше вже дозволила Москві відновити експорт нафтопродуктів, що свідчить про дедалі глибше розходження між безпековими інтересами України та передвиборчими пріоритетами чинної влади США.

     

  • Від фігуранта справ Майдану до газового магната: експосадовець Дніпропетровської облради виявився співвласником підсанкційного «Тісагазу»

    Від фігуранта справ Майдану до газового магната: експосадовець Дніпропетровської облради виявився співвласником підсанкційного «Тісагазу»

    Центр протидії корупції (ЦПК) оприлюднив результати розслідування, які викривають тіньові схеми контролю над вітчизняними енергетичними активами. За даними антикорупціонерів, колишній заступник голови Дніпропетровської обласної ради Віктор Науменко, відомий своєю причетністю до сумнівних політичних та корупційних справ минулого, виявився одним із власників підсанкційної газодобувної компанії «Тісагаз». Цей випадок вкотре підсвічує проблему безкарності експосадовців, які продовжують концентрувати у своїх руках стратегічний бізнес навіть після гучних кримінальних звинувачень.

    Як нагадують у ЦПК, політична та чиновницька кар’єра Віктора Науменка супроводжувалася низкою кримінальних проваджень. Найбільш резонансною стала справа про організацію так званих «тітушок» — найманих молодиків, які чинили силове протистояння та застосовували фізичне насильство проти мирних протестувальників дніпровського Євромайдану взимку 2013–2014 років. Окрім звинувачень у злочинах проти мітингувальників, правоохоронні органи розслідували причетність колишнього заступника голови облради до зловживання службовим становищем, незаконного збагачення та відмивання коштів. Проте вітчизняна система правосуддя продемонструвала знайому лояльність: Кіровський районний суд міста Дніпра свого часу звільнив Науменка від кримінальної відповідальності в ключовому провадженні просто через закінчення строків давності. Цей процесуальний фінал разюче нагадує щойно ухвалені вироки екскерівникам «Украероруху», яким аналогічний сплив строків дозволив легально уникнути тюремних камер за мільйонні збитки.

    Уникнувши реального покарання, колишній регіональний посадовець сьогодні сплив у структурі власності великого газодобувного бізнесу. Присутність фігуранта антимайданівських справ серед бенефіціарів підприємства «Тісагаз» викликає особливе занепокоєння з огляду на те, що сама компанія наразі перебуває під дією державних санкцій. Інтеграція осіб із потужними старими зв’язками та багатим кримінальним бекграундом у підсанкційні компанії часто вказує на спроби тіньового перерозподілу активів або розробку схем для обходу накладених державою економічних обмежень.

    Громадські активісти та експерти закликають Раду національної безпеки і оборони, а також профільні антикорупційні органи негайно звернути увагу на цей прецедент. Ситуація вимагає ретельного аудиту того, як особи, чиї дії прямо загрожували громадянському суспільству, отримують контроль над вітчизняними надрами та чи не використовуються такі корпоративні зміни для виведення прибутків стратегічного підприємства в обхід санкційного режиму.

  • Поступки заради дешевого фрахту: США розглядають послаблення санкцій проти «тіньового флоту» на тлі передвиборчого тиску на Трампа

    Поступки заради дешевого фрахту: США розглядають послаблення санкцій проти «тіньового флоту» на тлі передвиборчого тиску на Трампа

    Адміністрація президента США Дональда Трампа вивчає можливість пом’якшення санкційних обмежень щодо танкерів так званого «тіньового флоту». За інформацією агентства Reuters, офіційний Вашингтон розраховує в такий спосіб збити рекордно високі світові ставки морського фрахту та суттєво наростити обсяги транспортування нафти і нафтопродуктів із регіону Перської затоки. Згідно із задумом американських посадовців, судна, які раніше потрапили під блокуючі санкції за нелегальне перевезення сировини з Росії, Ірану чи Венесуели, можуть отримати тимчасовий дозвіл перевозити «легальну нафту», на яку не поширюються торговельні ембарго Сполучених Штатів.

    Ця ініціатива з’явилася практично одразу після іншого суперечливого кроку Трампа — тимчасового скасування санкцій проти російського дизельного пального терміном до 7 квітня. Подібні поступки викликали хвилю гострої критики з боку президента України Володимира Зеленського, європейських лідерів та навіть впливових сенаторів від Республіканської партії. Партнери Києва одностайно назвали такі кроки «подарунком Володимиру Путіну», оскільки будь-яке полегшення морської логістики поповнює бюджет Кремля та допомагає йому безперешкодно фінансувати війну проти України. Головним рушієм поступок аналітики називають наближення проміжних виборів до Конгресу США 3 листопада, де висока вартість пального на американських автозаправках створює прямі політичні загрози збереженню республіканського контролю над законодавчою владою.

    Питання можливого пом’якшення обмежень щодо танкерного парку публічно порушив міністр енергетики США Кріс Райт під час виступу на Всесвітньому нафтовому конгресі в Ер-Ріяді. За даними аналітичної компанії Energy Aspects, через стрімке зростання вартості морських перевезень на тлі конфліктів у районі Перської затоки та війни в Європі американська нафта втрачає ринки збуту в Азії. Для отримання дозволу задіяти підсанкційні танкери судновласникам доведеться звертатися за спеціальними ліцензіями до Міністерства фінансів США. Попри офіційні запевнення Міненерго в тому, що послаблення не торкнеться російської сировини, експерти висловлюють серйозні побоювання, що Білий дім спробує під тиском задіяти цей же флот для реалізації скандальної дизельної угоди з Москвою.

    Водночас галузеві експерти висловлюють скепсис щодо економічної доцільності подібного плану. В Energy Aspects зазначають, що переважна більшість танкерів «тіньового флоту» є старими, технічно зношеними та створюють колосальні екологічні ризики. Зняття санкцій навряд чи зможе оперативно збільшити реальні потужності світового флоту ще й тому, що значна частина цих бортів і так продовжувала тіньові рейси в обхід контролю. Крім того, наміри США кардинально суперечать політиці союзників: на початку жовтня Велика Британія додатково запровадила санкції проти восьми газовозів та суден РФ. Зі свого боку Україна ще в червні офіційно повідомила Міжнародну морську організацію (ІМО), що розглядає судна російського «тіньового флоту» як законні військові об’єкти, які забезпечують воєнну агресію агресора.

  • Поступки агресору за чужий рахунок: Європа заблокувала пропозицію США розморозити активи РФ заради відновлення переговорів

    Поступки агресору за чужий рахунок: Європа заблокувала пропозицію США розморозити активи РФ заради відновлення переговорів

    Адміністрація президента США Дональда Трампа запропонувала зняти санкційні обмеження з частини заморожених державних активів Російської Федерації, намагаючись у такий спосіб знайти важіль для відновлення заблокованих мирних переговорів щодо війни в Україні. Проте європейські союзники категорично відхилили цю ініціативу Білого дому, відмовившись іти на фінансові поступки Кремлю. Про це повідомило впливове міжнародне видання Financial Times із посиланням на власні обізнані джерела серед дипломатичних кіл.

    Згідно з отриманими даними, відповідну концепцію висунули спеціальний посланець американського лідера Стівен Віткофф та зять експрезидента Джаред Кушнер під час нещодавніх консультацій з українською делегацією та представниками країн Європи в Маямі. Американський план передбачав переведення частини заблокованих суверенних коштів Москви до спеціальної фінансової структури, контроль над якою мав повністю перейти до Вашингтона. Така пропозиція спричинила хвилю серйозного занепокоєння серед українських урядовців та європейських дипломатів, які вбачають у подібних намірах небезпечне послаблення міжнародного санкційного пресингу на агресора.

    Представники європейських столиць під час переговорів у Флориді зайняли непохитну позицію, виступивши як проти передачі контролю над активами Сполученим Штатам, так і проти повернення бодай частини коштів Москві. Після початку повномасштабного вторгнення уряди західних країн заблокували близько 260 мільярдів євро суверенних активів центробанку РФ, причому переважна більшість цих фінансів зосереджена саме на території держав Європейського Союзу. Наразі Брюссель не повертає активи, а спрямовує отримані з них відсоткові доходи на безпосередню підтримку Києва: зокрема, саме за рахунок цих прибутків забезпечено кредит країн «Групи семи» на суму 45 мільярдів євро, а лідери ЄС неодноразово підкреслювали, що передадуть самі кошти на відбудову України, якщо РФ відмовиться компенсувати воєнні збитки.

    Додатковим нездоланним бар’єром для реалізації ініціативи Віткоффа та Кушнера є жорсткі юридичні вимоги європейського законодавства. Будь-яке рішення щодо зміни статусу або розморожування російських суверенних фінансів вимагає одностайного схвалення всіма державами-членами Європейського Союзу. Непохитна позиція європейських лідерів, які розглядають російські ресурси як гарантію майбутніх репарацій, унеможливлює використання заморожених активів як розмінної монети в кулуарних переговорах Білого дому з Кремлем.

  • Удар по творцях ракетного терору: Україна запровадила санкції проти виробників «Іскандерів» та «Цирконів»

    Удар по творцях ракетного терору: Україна запровадила санкції проти виробників «Іскандерів» та «Цирконів»

    Президент України Володимир Зеленський підписав серію указів про введення жорстких персональних санкцій проти сімдесяти громадян Російської Федерації, які забезпечують роботу військових підприємств та створюють балістичні ракети «Іскандер-М» і гіперзвукові комплекси «Циркон». Про це офіційно повідомила пресслужба Офісу президента. Відтепер держава переходить до нового етапу санкційного тиску, фокусуючись не лише на юридичних особах, а й на конкретних виконавцях, які своєю щоденною працею забезпечують безперервний повітряний терор проти українських міст та критичної інфраструктури.

    Під дію спеціальних економічних обмежень потрапили провідні інженери, хіміки, конструктори та керівники виробництв військово-промислового комплексу ворога. Йдеться про ключових співробітників Воткінського заводу, а також потужних науково-виробничих об’єднань «Радар ММС» та «Граніт-Електрон». Крім того, під санкційний удар потрапили високопосадовці хімічних гігантів «Метафракс Кемікалс» і «Невинномиський Азот», які постачають критично важливі компоненти для вибухових сумішей і твердого ракетного палива. Оскільки самі ці заводи вже тривалий час перебувають під українськими та міжнародними обмеженнями, Київ тепер переслідує фахівців персонально та вимагатиме від західних союзників негайної синхронізації цих списків на міжнародному рівні, аби закрити їм доступ до світових технологій.

    «Ракети збирають конкретні люди: інженери, технологи, керівники виробництва. Тепер ми вносимо до санкційного списку і їх – 70 ключових співробітників, задіяних у ланцюжку виробництва ракет», – заявив уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.

    Другим важливим напрямом стала ліквідація лазівок, які дозволяють Москві обходити світові фінансові бар’єри. Окремим президентським рішенням обмеження накладено на двадцять вісім фізичних і двадцять сім юридичних осіб. Цей пакет повністю нейтралізує інфраструктуру операторів криптобірж, спеціалізованих обмінників цифрових активів, а також ключових координаторів та власників компаній тіньової банківської мережі A7. Ця фінансова павутина раніше вже опинилася під масштабними обмеженнями Сполучених Штатів Америки за допомогу російському режиму. Усі їхні активи та операції в українській юрисдикції тепер заблоковані, що суттєво ускладнює можливості агресора розраховуватися за контрабанду військової продукції та електроніки подвійного призначення на міжнародних ринках.

    Третій санкційний блок цілеспрямовано б’є по економічних ресурсах загарбників безпосередньо на тимчасово захоплених землях України. Спеціальні заходи застосовано до десяти фізичних осіб, двадцяти однієї юридичної особи, а також двох морських транспортних суден, які регулярно обслуговують логістику противника. До переліку включено місцевих колаборантів і компанії, що займаються незаконним видобутком і вивезенням українських корисних копалин, наданням нелегітимних телекомунікаційних послуг та несанкціонованою експлуатацією захоплених промислових потужностей. Таке рішення створює міцну правову основу для майбутньої конфіскації майна пособників ворога, притягнення їх до відповідальності та повної зупинки їхнього нелегального бізнесу після деокупації регіонів.

  • Кремлівську пропагандистську мережу накрили в Європі: у Чорногорії затримали керівника Rybar та його спільників

    Кремлівську пропагандистську мережу накрили в Європі: у Чорногорії затримали керівника Rybar та його спільників

    У Чорногорії правоохоронці провели масштабну операцію проти російської інформаційної мережі Rybar, яку західні держави пов’язують із поширенням кремлівської пропаганди та операціями інформаційного впливу. Уранці 9 жовтня в місті Рісан затримали засновника мережі Михайла Звінчука, його дружину Валерію та ще трьох російських громадян. Під час слідчих дій, за інформацією місцевих ЗМІ, правоохоронці виявили безпілотники та спеціалізоване електронне обладнання.

    Про операцію повідомили чорногорські видання Pobjeda та Vijesti. Інформацію про затримання Звінчука згодом підтвердив прем’єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч.

    За даними журналістів, операцію здійснювали співробітники поліції спільно з Агентством національної безпеки Чорногорії (ANB). Метою заходів було припинення можливої гібридної діяльності російської інформаційної мережі на території країни.

    Що відомо про затримання росіян

    Операція відбулася вранці 9 жовтня в прибережному місті Рісан, розташованому в Которській затоці.

    Серед затриманих опинився Михайло Звінчук — засновник і керівник одного з найвпливовіших російських військових Telegram-проєктів Rybar, аудиторія якого перевищує 1,5 мільйона підписників.

    Разом із ним затримали дружину Валерію Звінчук та ще трьох осіб, яких місцева преса пов’язує з роботою мережі.

    Чорногорське видання Pobjeda з посиланням на джерела стверджує, що Михайло Звінчук має звання полковника російського ГРУ та займається гібридними операціями. Водночас незалежного офіційного підтвердження цього військового звання у відкритих повідомленнях немає.

    За інформацією Vijesti, під час слідчих заходів правоохоронці виявили у затриманих спеціалізоване цифрове обладнання, безпілотники, електронні пристрої та мобільні телефони.

    Яке саме призначення мало це обладнання та чи використовували його для незаконної діяльності, встановлюють правоохоронні органи.

    Прем’єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч підтвердив операцію, зазначивши, що країна протидіятиме спробам дестабілізації та гібридним загрозам.

    Хто такий Михайло Звінчук і чим відома мережа Rybar

    Михайло Звінчук раніше працював у структурах Міністерства оборони Росії. У 2018 році він разом із Денисом Щукіним створив Telegram-проєкт Rybar, який спочатку позиціонувався як платформа військової аналітики.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну канал став одним із найбільших російських джерел повідомлень про бойові дії.

    Згодом Rybar перетворився на розгалужену медіамережу, яка працює не лише з російськомовною аудиторією, а й із закордонними інформаційними майданчиками.

    За оцінками західних держав, мережа використовувалася для поширення проросійських наративів та впливу на суспільно-політичні процеси за межами РФ.

    Британський уряд стверджує, що діяльність Rybar частково координується адміністрацією президента Росії, а фінансування надходить, зокрема, від державної корпорації «Ростех».

    Також британська сторона повідомляла про контакти співробітників мережі з російськими спецслужбами.

    США оголосили винагороду до $10 мільйонів

    Діяльність Rybar раніше привернула увагу американських правоохоронних органів.

    У межах програми Rewards for Justice Державний департамент США оголосив винагороду до 10 мільйонів доларів за інформацію, яка допоможе встановити осіб, причетних до іноземного втручання в американські вибори, зокрема пов’язаних із Rybar, або запобігти відповідним операціям.

    Це не означає, що кожному, хто повідомить інформацію про місцеперебування Звінчука, автоматично виплатять зазначену суму. Програма передбачає винагороду за інформацію, яка відповідає встановленим американською стороною критеріям.

    У грудні 2025 року Велика Британія запровадила санкції проти Rybar LLC та самого Михайла Звінчука.

    У липні 2026 року Лондон розширив обмеження, включивши до санкційного списку ще десять осіб, пов’язаних із цією інформаційною структурою.

    За твердженням британського уряду, мережа застосовує анонімні акаунти, псевдорозслідування та матеріали, створені за допомогою штучного інтелекту, для просування вигідних Кремлю інформаційних повідомлень.

    Російська пропаганда на Балканах

    Західні Балкани протягом тривалого часу залишаються одним із регіонів, де Росія намагається зберегти політичний та інформаційний вплив.

    Особливе значення регіон має через процес європейської інтеграції держав, частина яких уже входить до НАТО.

    Чорногорія стала членом Альянсу у 2017 році та продовжує переговори щодо вступу до Європейського Союзу.

    На цьому тлі діяльність інформаційних структур, які можуть бути пов’язані з російськими державними органами, викликає підвищену увагу місцевих спецслужб.

    Раніше аналітики американського Інституту вивчення війни повідомляли про міжнародну експансію Rybar.

    Зокрема, йшлося про заяви самого Звінчука щодо роботи сотень інформаційних каналів різними мовами та розвитку медійних проєктів у Сербії, Боснії і Герцеговині та Киргизстані.

    Водночас масштаби фактично контрольованої мережі потребують окремої незалежної перевірки.

    Як на затримання відреагувала Росія

    Представники Rybar після затримання заявили, що Звінчук та його супутники перебували в Чорногорії законно й планували знімання місцевого монастиря.

    У мережі заперечили порушення законодавства та висловили сподівання на звільнення затриманих.

    За інформацією Reuters, представники проєкту контактують із Міністерством закордонних справ Росії, яке займається ситуацією.

    Російська сторона також повідомила, що з’ясовує обставини затримання.

    Таким чином, версії сторін наразі різняться: чорногорські правоохоронці перевіряють можливу гібридну діяльність, а представники Rybar наполягають на законному характері перебування в країні.

    Подальші результати розслідування мають показати, чи були затримані причетні до протиправної діяльності на території Чорногорії. Наразі публічно підтверджено факт операції та затримання, однак остаточні висновки щодо можливої кримінальної відповідальності робити зарано.

  • Проросійський демарш у ландтазі: ультраправі та популісти Німеччини готують резолюцію про скасування санкцій проти Москви та припинення допомоги Україні

    Проросійський демарш у ландтазі: ультраправі та популісти Німеччини готують резолюцію про скасування санкцій проти Москви та припинення допомоги Україні

    У німецькій федеральній землі Саксонія-Ангальт правопопулістська партія «Альтернатива для Німеччини» (AfD) та лівопопулістський «Альянс Сари Вагенкнехт» (BSW) ініціюють спільну резолюцію в регіональному парламенті. Документ містить прямий заклик до повного припинення фінансової та оборонної підтримки України, а також до негайного скасування всіх економічних санкцій, запроваджених проти Російської Федерації. Для розгляду та ухвалення цієї суперечливої ініціативи політичні сили наполягають на скликанні спеціального засідання ландтагу.

    У проєкті рішення стверджується, що європейська та федеральна політика санкційного тиску на Росію зазнала краху, а постачання західного озброєння та виділення багатомільярдних пакетів допомоги Києву нібито виявилися неефективними. Автори документа вимагають від земельного уряду Саксонії-Ангальт використати всі наявні механізми, зокрема виступити з відповідною офіційною ініціативою в Бундесраті (палаті федеральних земель Німеччини), заради зміни зовнішньополітичного курсу країни. Головний акцент резолюції зроблено на вимозі негайного припинення бойових дій, запуску прямих дипломатичних перемовин із Кремлем та швидкому поверненні до повномасштабних взаємовигідних торгово-економічних відносин із Москвою.

    Політичні лідери обох сил відкрито використовують антиукраїнську риторику для внутрішньої передвиборчої мобілізації. Представник «Альтернативи для Німеччини» Ульріх Зігмунд, який планує балотуватися на посаду прем’єр-міністра землі вже у грудні, стверджує, що регіональні парламенти мають чинити тиск на Берлін, аби німецькі податки витрачалися виключно на внутрішні потреби громадян, а не на постачання військової техніки на фронт. Своєю чергою, лідерка альянсу Сара Вагенкнехт піддала гострій критиці консервативних політиків, зокрема лідера ХДС Фрідріха Мерца за його візити до Києва з фінансовими пакетами, заявивши про неприпустимість дій, які, на її переконання, наближають Німеччину до прямого зіткнення з РФ.

    Водночас навіть потенційне голосування за цей документ матиме переважно декларативний і символічний характер. Законодавство Федеративної Республіки Німеччина чітко закріплює зовнішню політику, визначення оборонної стратегії та запровадження міжнародних обмежувальних заходів за федеральним урядом у Берліні та спільними інституціями Європейського Союзу в Брюсселі. Регіональні ландтаги не мають правових повноважень скасовувати чи переглядати міжнародні зобов’язання держави, тому спільна резолюція крайніх сил розглядається насамперед як спроба розколоти суспільний консенсус щодо непохитної солідарності Німеччини з Україною.