Govoritinfo.com

Позначка: санкції проти РФ

  • Рогозін шокував заявою: у РФ пропонують мінувати власні танкери та підривати їх у морі

    Рогозін шокував заявою: у РФ пропонують мінувати власні танкери та підривати їх у морі

    Російський сенатор та колишній керівник “Роскосмосу” Дмитро Рогозін виступив із різкою та радикальною заявою щодо так званого “тіньового флоту” Росії, який використовується для обходу міжнародних санкцій на експорт нафти. Він запропонував фактично перетворити цивільні нафтові танкери на заміновані судна з можливістю їх підриву у разі спроби затримання або арешту іноземними державами.

    Про це повідомляє The Moscow Times.

    За словами Рогозіна, Росія повинна нібито “посилити захист” своїх суден шляхом встановлення вибухових пристроїв на танкерах, які перевозять нафту під прапорами третіх країн або в межах схем обходу санкцій. Він стверджує, що у разі примусового заходу такого судна в іноземний порт або спроби його захоплення має спрацьовувати механізм підриву.

    Рогозін прямо визнав, що подібні дії можуть призвести до масштабних екологічних катастроф, зокрема розливів нафти у морі, але, за його словами, саме це нібито має стати стримувальним фактором для європейських країн.

    “Треба мінувати використовувані нами танкери. Ініціація має відбуватися у разі надходження відповідних команд або примусового заходу в чужий порт. Кілька разів бахне у них під носом з розливом нафти та екологічними наслідками — відразу одумаються”, — заявив він.

    Його заява викликала активне обговорення в російських прокремлівських медіа та серед так званих військових блогерів. Частина з них підтримала ідею, стверджуючи, що Росія не має достатніх військово-морських ресурсів для супроводу сотень цивільних суден, тому “жорсткі заходи” можуть стати альтернативою. Інші ж визнають, що реалізація подібного сценарію створила б неконтрольовані ризики не лише для міжнародного судноплавства, але й для самої Росії.

    Ініціатива Рогозіна прозвучала на тлі різкого посилення тиску на російський тіньовий флот з боку західних країн. Останніми місяцями Європейський Союз та Велика Британія активізували перевірки підозрілих танкерів, які транспортують російську нафту в обхід санкцій. У низці випадків судна затримувалися або бралися під контроль для інспекцій.

    Окремим тригером для нової хвилі заяв у Москві стало затримання танкера Smyrtos у Ла-Манші. Операцію провели спільно британські та французькі сили в межах посилення контролю над морськими перевезеннями. Судно, що ходило під прапором Камеруну, наразі перебуває під охороною, а компетентні органи проводять розслідування щодо його вантажу та маршруту.

    Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер назвав цю операцію важливим кроком у боротьбі з обходом санкцій і підкреслив, що подібні заходи спрямовані на обмеження фінансування війни Росії проти України через енергетичні доходи.

    У Росії ж цей інцидент розцінили як небезпечний прецедент, який може бути продовжений. Деякі російські аналітики вже заявили, що затримання танкерів створює ризики для стабільності експорту нафти та може змусити Москву шукати нові методи “захисту” свого флоту.

    На цьому тлі в російських владних колах останнім часом обговорюються різні варіанти супроводу танкерів, включно із залученням військових кораблів або створенням конвойних систем. Однак ідея встановлення вибухівки на цивільні судна стала найбільш радикальною та суперечливою серед усіх озвучених пропозицій.

    Міжнародні експерти з морського права та екологічної безпеки неодноразово попереджали, що подібні сценарії становлять серйозну загрозу для глобального судноплавства, можуть призвести до катастрофічних наслідків для морських екосистем і фактично порушують базові норми міжнародного права.

    Попри це, риторика про “жорсткі заходи” щодо захисту тіньового флоту дедалі частіше з’являється в російському інформаційному просторі, що свідчить про зростання напруги навколо нафтового експорту РФ та спроб обійти санкційні обмеження.

  • Сенат США зробив крок, якого чекала Україна: допомогу збільшують до $750 млн

    Сенат США зробив крок, якого чекала Україна: допомогу збільшують до $750 млн

    Україна може отримати новий потужний пакет американської військової підтримки вже у межах оборонного бюджету США на 2027 фінансовий рік. Про це повідомило агентство Reuters. Комітет Сенату США з питань збройних сил підтримав законопроєкт про національну оборону (NDAA), який передбачає збільшення фінансування Ініціативи безпекової допомоги Україні (USAI) до 750 млн доларів. Це рішення стало одним із найважливіших сигналів підтримки Києва з боку Конгресу США за останній час на тлі дискусій про скорочення американської допомоги після повернення Дональда Трампа до Білого дому.

    Відповідне рішення комітет ухвалив 11 червня під час розгляду своєї версії Національного оборонного бюджету США на 2027 рік. Загальний обсяг документа становить близько 1,15 трильйона доларів і охоплює практично всі ключові напрямки фінансування американських збройних сил — від закупівлі нових літаків і кораблів до програм підтримки союзників та реагування на глобальні безпекові виклики.

    Одним із пунктів документа стало збільшення фінансування програми Ukraine Security Assistance Initiative (USAI) до 750 млн доларів. Саме через цей механізм США фінансують закупівлю озброєння, боєприпасів та військової техніки в американських виробників для подальшої передачі українським Силам оборони. На відміну від програм передачі озброєнь зі складів Пентагону, USAI дозволяє замовляти виробництво нової техніки та забезпечувати довгострокову підтримку української армії.

    Особливо важливим це рішення виглядає на тлі попередніх заяв адміністрації США. Ще навесні стало відомо, що проєкт федерального бюджету на 2027 рік взагалі не передбачав окремого фінансування програми USAI. Тоді представники Пентагону заявляли, що Вашингтон очікує більшої фінансової участі європейських союзників у підтримці України. Саме тому рішення сенатського комітету багато експертів розцінюють як спробу Конгресу зберегти стабільну військову підтримку Києва незалежно від позиції окремих представників виконавчої влади.

    Крім фінансування, законопроєкт містить і важливі політичні положення. Зокрема, документ прямо забороняє використовувати кошти оборонного бюджету США для будь-яких дій, які можуть означати визнання російського суверенітету над міжнародно визнаними українськими територіями. Таким чином американські законодавці фактично закріплюють на законодавчому рівні незмінність позиції щодо територіальної цілісності України.

    Окремим пунктом передбачено продовження передачі Україні розвідувальної інформації для підтримки військових операцій. Це один із ключових компонентів співпраці між Києвом і Вашингтоном, який неодноразово допомагав українським військовим планувати операції та протидіяти російським атакам.

    Рішення сенатського комітету стало продовженням серії кроків Конгресу США на підтримку України. Раніше Палата представників також схвалила законодавчі ініціативи, які передбачають допомогу Києву та нові санкційні механізми щодо Росії. Водночас остаточний шлях до набуття законом чинності ще довгий.

    Наступним етапом стане розгляд документа повним складом Сенату США. Після цього власну версію бюджету повинна остаточно погодити Палата представників. Оскільки тексти законопроєктів у двох палатах можуть відрізнятися, буде створено погоджувальну комісію для підготовки компромісної редакції документа. Лише після повторного голосування в обох палатах Конгресу законопроєкт потрапить на стіл президента США для підписання або накладення вето.

    Аналітики зазначають, що навіть сам факт підтримки 750-мільйонного фінансування має важливе політичне значення. Це демонструє, що значна частина американського політичного істеблішменту продовжує розглядати допомогу Україні як елемент стратегічної безпеки США та Заходу загалом.

    Для України ухвалення NDAA в нинішній редакції означатиме можливість отримання нових контрактів на постачання озброєнь, боєприпасів, систем ППО, засобів зв’язку та іншого військового обладнання американського виробництва. Крім того, документ закладає основу для довгострокового планування допомоги, що особливо важливо в умовах затяжної війни.

    Попри те, що остаточне голосування ще попереду, рішення сенатського комітету вже стало одним із найважливіших сигналів підтримки України від американського Конгресу у 2026 році. І якщо законопроєкт пройде всі етапи затвердження, українська армія може отримати додаткові сотні мільйонів доларів на посилення обороноздатності вже у найближчі роки.

  • Зеленський завдав удару по кремлівській пропаганді: під санкції потрапили російські медіа та судді, причетні до переслідування українців

    Зеленський завдав удару по кремлівській пропаганді: під санкції потрапили російські медіа та судді, причетні до переслідування українців

    Президент України Володимир Зеленський підписав новий указ про запровадження санкцій проти представників російської судової системи та пропагандистських медіа, які беруть участь у переслідуванні українських громадян і поширенні дезінформації на користь Кремля. Новий санкційний пакет став черговим кроком України у боротьбі проти російської інформаційної машини та осіб, причетних до репресій проти українців на території РФ і тимчасово окупованого Криму. Про це повідомили в Офісі президента України.

    Згідно з рішенням Ради національної безпеки і оборони, під обмеження потрапили 29 фізичних та 17 юридичних осіб. До списку увійшли судді Російської Федерації, які ухвалювали політично мотивовані вироки щодо українських журналістів, громадських активістів, військовополонених та політичних діячів. Також санкції запроваджені проти низки російських пропагандистських структур, серед яких медіаресурси «Газета.ру», «Лента.ру» та Спілка журналістів Росії.

    У повідомленні наголошується, що підставою для санкцій стала безпосередня участь цих осіб та організацій у переслідуванні громадян України, виправданні агресії проти України та поширенні кремлівської пропаганди. Українська влада вважає, що такі дії є складовою російської гібридної війни та потребують не лише політичної, а й юридичної відповідальності.

    Одним із найгучніших прізвищ у санкційному списку став московський суддя Тимур Вахрамєєв. За даними української сторони, він систематично ухвалював рішення у справах проти незаконно утримуваних українців та був причетний до ізоляції українських журналістів у російських слідчих ізоляторах. Також Вахрамєєва пов’язують із переслідуванням української журналістки Вікторії Рощиної, яка загинула після перебування в російському полоні. Українські правозахисники неодноразово наголошували на необхідності міжнародної відповідальності осіб, причетних до її незаконного утримання.

    Окремий блок санкцій стосується російських медіа, які протягом багатьох років системно поширюють антиукраїнські наративи та виправдовують військову агресію Росії. Після початку повномасштабного вторгнення саме пропагандистські ресурси стали одним із ключових інструментів Кремля для виправдання воєнних злочинів, депортації українських дітей, обстрілів цивільної інфраструктури та окупації українських територій. Україна неодноразово закликала міжнародних партнерів застосовувати обмеження проти таких ресурсів нарівні з військовими та економічними санкціями.

    Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк наголосив, що санкції проти російських суддів та пропагандистів є лише початком більш масштабної роботи. За його словами, Україна продовжує збирати докази щодо осіб, які брали участь у переслідуванні українців або сприяли поширенню російської пропаганди.

    «Усі причетні до переслідування українських громадян та інформаційного супроводу російської агресії мають відповідати за свої дії. Українські санкції — це лише перший етап. Наступним кроком має стати міжнародна синхронізація санкційних рішень», — наголосив Власюк.

    Варто зазначити, що Україна останніми місяцями суттєво активізувала санкційну політику. Лише протягом 2026 року Володимир Зеленський підписав низку указів щодо обмежень проти представників російського військово-промислового комплексу, організаторів депортації українських дітей, учасників так званого «тіньового флоту» РФ, пропагандистів, діячів культури та представників окупаційних адміністрацій.

    Зокрема, у квітні та травні цього року санкції були введені проти осіб і компаній, які забезпечують російський оборонний комплекс компонентами для ракетного озброєння, систем С-300 та С-400, а також підприємств, пов’язаних із виробництвом боєприпасів та ракетного палива.

    Нове рішення Києва також збігається у часі з активною роботою міжнародних партнерів України над посиленням тиску на Росію. 9 червня Європейська комісія офіційно представила 21-й пакет санкцій проти РФ, який розширює обмеження щодо російських компаній, фізичних осіб та секторів економіки, що підтримують війну проти України. За даними європейських інституцій, новий пакет містить додаткові обмеження для осіб, причетних до російської агресії, а також заходи проти секторів, які досі уникали масштабного санкційного тиску.

    Експерти зазначають, що санкції проти російських суддів мають не лише символічне значення. Такі рішення створюють юридичну базу для майбутніх міжнародних розслідувань і можуть стати підґрунтям для персональної відповідальності осіб, які ухвалювали незаконні вироки українцям. Аналогічна практика вже застосовувалася щодо російських силовиків, причетних до політичних переслідувань та порушень прав людини.

    У Києві підкреслюють, що боротьба з російською пропагандою залишається одним із ключових напрямів державної політики під час війни. Українська влада вважає, що інформаційна складова агресії є не менш небезпечною, ніж військові дії, адже саме через пропаганду Кремль виправдовує свої злочини, мобілізує підтримку війни всередині Росії та намагається впливати на міжнародну громадську думку.

    Запроваджені санкції стали черговим сигналом про те, що Україна послідовно документує злочини не лише російських військових, а й представників судової системи, медіа та інших структур, які допомагають Кремлю вести війну проти українського народу.

  • США пішли проти Трампа: Конгрес схвалив нову допомогу Україні та ударні санкції проти Росії

    США пішли проти Трампа: Конгрес схвалив нову допомогу Україні та ударні санкції проти Росії

    Палата представників США ухвалила резонансний законопроєкт про надання Україні нової військової та фінансової допомоги, підтримку післявоєнної відбудови та запровадження масштабних санкцій проти Росії. Голосування стало однією з найгучніших зовнішньополітичних подій у Вашингтоні за останні місяці, адже документ був схвалений попри спротив керівництва Республіканської партії та фактично всупереч позиції президента США Дональда Трампа.

    За законопроєкт проголосували 226 конгресменів, проти висловилися 195. Вирішальну роль відіграли 18 республіканців та незалежний конгресмен Кевін Кайлі, який раніше співпрацював із республіканцями. Саме його голос дозволив завершити процедуру так званої discharge petition — спеціального механізму, який дає змогу винести документ на голосування в обхід керівництва Палати представників та профільних комітетів. У сучасній американській політиці такі випадки трапляються доволі рідко й зазвичай свідчать про серйозні розбіжності всередині правлячої більшості.

    Автором законопроєкту виступив провідний демократ у Комітеті із закордонних справ Палати представників Грегорі Мікс. Документ відомий як Ukraine Support Act і складається з кількох великих блоків. Він передбачає понад 1 мільярд доларів прямої допомоги Україні у сфері безпеки та відбудови, а також можливість надання ще до 8 мільярдів доларів у вигляді позик для закупівлі озброєння та оборонного обладнання. Окремі положення стосуються створення механізмів підтримки післявоєнної реконструкції країни та координації міжнародних проєктів відновлення.

    Не менш важливою частиною законопроєкту стали нові санкції проти Російської Федерації. Згідно з документом, обмеження можуть торкнутися фінансового сектору РФ, нафтової та гірничодобувної галузей, а також російських чиновників і структур, які підтримують війну проти України. Крім того, передбачені додаткові експортні обмеження та інструменти боротьби з російським впливом за кордоном.

    Під час дебатів Грегорі Мікс наголосив, що питання полягає не лише у підтримці України, а й у визначенні майбутньої ролі США у світі. За його словами, Конгрес має вирішити, чи дозволить він Росії дочекатися виснаження західної підтримки, чи навпаки — допоможе Україні вести переговори з позиції сили. Він закликав надати українцям зброю для самозахисту, посилити тиск на Кремль і забезпечити відповідальність Росії за воєнні злочини.

    Ухвалення документа стало черговим сигналом того, що навіть серед республіканців зростає невдоволення підходом адміністрації Трампа до війни в Україні. Агентство Reuters зазначає, що це одна з найбільш помітних внутрішньопартійних поразок президента США з початку його другого терміну. Голосування відбулося лише через день після того, як частина республіканців разом із демократами підтримала резолюцію про обмеження військових повноважень президента щодо Ірану.

    Втім, попри успіх у Палаті представників, подальша доля законопроєкту залишається невизначеною. Для набуття чинності документ має пройти через Сенат США, де більшість контролюють республіканці. За даними американських ЗМІ, керівництво Сенату поки не демонструє готовності швидко виносити його на голосування. Крім того, навіть у разі схвалення Сенатом законопроєкт може зіткнутися з президентським вето.

    Ситуацію ускладнює й те, що серед впливових республіканців існує скепсис щодо нових пакетів фінансової допомоги Україні. Зокрема, голова Комітету Палати представників у закордонних справах Браян Маст раніше заявляв, що не очікує ухвалення нового масштабного пакета безпекової допомоги для Києва, хоча підтримує посилення санкційного тиску на Росію. Він також наголошував, що європейські держави повинні брати на себе більшу частку витрат на підтримку України.

    Опоненти законопроєкту стверджують, що документ містить положення, які вже частково застаріли або дублюють інші ініціативи. Голова Комітету з фінансових послуг Палати представників Френч Гілл заявив, що підтримує Україну, але вважає запропонований пакет недосконалим. Інші республіканці звинуватили демократів у спробі використати українське питання для політичного тиску на власну партію.

    Водночас у Сенаті вже понад рік очікує розгляду ще одна двопартійна ініціатива — законопроєкт сенаторів Ліндсі Грема та Річарда Блюменталя. Документ передбачає жорсткі вторинні санкції проти Росії та високі мита для держав, які продовжують купувати російську нафту й інші енергоресурси. Державний секретар США Марко Рубіо раніше заявляв про підтримку інструментів, закладених у цій ініціативі, однак її просування також залишається заблокованим через політичні суперечки.

    Для України голосування у Палаті представників стало важливим політичним сигналом. Попри втому частини американського політикуму від війни та зниження рівня підтримки серед республіканців порівняно з 2024 роком, у Конгресі досі зберігається достатньо сильна двопартійна група законодавців, готових виступати за продовження допомоги Києву та посилення тиску на Кремль. Саме тому ухвалення Ukraine Support Act може стати важливим фактором у подальших дискусіях про роль США у війні Росії проти України та майбутню архітектуру безпеки в Європі.

    Джерело: The Hill

  • Виділення Україні 400 мільйонів допомоги від США може блокуватись Трампом. Джерела

    Виділення Україні 400 мільйонів допомоги від США може блокуватись Трампом. Джерела

    За інформацією наших джерел у Вашингтоні, Україна не отримає 400 мільйонів військової допомоги від США до особистого розпорядження Дональда Трампа.

    “Незважаючи на те, що Палата представників розблокувала військову допомогу Україні в розмірі 400 мільйонів доларів від США, це рішення має підтримати Сенат, а там голосів не вистачає.

    Тому ми не отримаємо ці 400 мільйонів, доки Трамп не дасть команду голосувати.

    Один із сенаторів натякнув, що Трамп може змінити свою думку, якщо Україна підпише мирну угоду з Росією і Трамп отримає доступ до російських ресурсів.” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше держсекретар США Марко Рубіо під час засідання підкомітету Сенату США 3 червня заявив, що “дуже скоро” з’являться новини щодо 400 мільйонів доларів військової допомоги Україні.

    За словами Рубіо, Конгрес затвердив ці кошти, але їх виділення затримується в Пентагоні через “проходження міжвідомчих погоджень”.

  • Франція перехопила російський танкер в Атлантиці, до операції долучилася Британія

    Франція перехопила російський танкер в Атлантиці, до операції долучилася Британія

    Франція продовжує посилювати тиск на російський «тіньовий флот», який використовується для обходу міжнародних санкцій та експорту нафти попри обмеження Заходу. Уранці 1 червня президент Франції Еммануель Макрон повідомив про нову масштабну морську операцію: французькі військово-морські сили взяли на абордаж нафтовий танкер Tagor, який прямував із Росії та перебував під міжнародними санкціями. Операція відбулася в Атлантичному океані за підтримки союзників, зокрема Великої Британії.

    За словами Макрона, французькі військові діяли у відкритому морі відповідно до норм міжнародного морського права. Президент наголосив, що Париж не має наміру миритися з діяльністю суден, які допомагають Москві обходити санкційні обмеження та фінансувати війну проти України.

    «Неприпустимо, щоб кораблі обходили міжнародні санкції, порушували морське право та фінансували війну, яку Росія веде проти України вже понад чотири роки», – заявив французький лідер.

    Як повідомила Морська префектура Атлантики, танкер був перехоплений більш ніж за 400 морських миль від узбережжя Бретані. Судно прямувало з російського порту Мурманськ. Французькі військові отримали інформацію про можливі порушення, пов’язані з реєстрацією корабля та використанням так званого «фальшивого прапора». Після висадки інспекційної групи на борт перевірка документів підтвердила підозри щодо невідповідності прапора та реєстраційних даних судна. Після цього танкер був перенаправлений за рішенням прокуратури для подальшого розслідування.

    Судно Tagor входить до переліку кораблів, які Україна, Європейський Союз та Велика Британія пов’язують із так званим російським «тіньовим флотом». Саме через цю мережу Москва продовжує експортувати нафту та нафтопродукти попри санкції, запроваджені після повномасштабного вторгнення в Україну. За даними української розвідки, такі судна регулярно змінюють прапори, власників, маршрути та реєстраційні документи для приховування походження вантажів.

    Останніми місяцями Франція стала однією з найактивніших європейських країн у боротьбі з російськими нафтовими схемами. Нинішнє затримання Tagor стало вже не першою подібною операцією французьких ВМС. У січні 2026 року французький флот перехопив танкер Grinch у Середземному морі після виходу з Мурманська. Тоді корабель також підозрювали у використанні фальшивого прапора та порушенні санкційного режиму.

    У березні французькі військові провели ще одну резонансну операцію проти танкера Deyna, який також пов’язували з російським «тіньовим флотом». Судно було затримане в західній частині Середземного моря після того, як інспектори виявили проблеми з документами та реєстрацією. Тоді Макрон прямо заявив, що кораблі такого типу є «воєнними спекулянтами», які заробляють на війні та допомагають Кремлю фінансувати агресію проти України.

    Активні дії Парижа відбуваються на тлі загального посилення європейської кампанії проти «тіньового флоту». За оцінками західних експертів, Росія використовує від 1000 до 1200 суден для перевезення нафти в обхід санкцій. Значна частина цих кораблів працює без належного страхування, приховує маршрути пересування або використовує підроблені документи. Через це вони становлять не лише економічну, а й екологічну загрозу.

    Французький президент окремо наголосив саме на екологічному аспекті проблеми. За його словами, старі танкери, які використовуються в межах санкційних схем, часто нехтують базовими правилами мореплавства та можуть спричинити масштабні аварії. У разі катастрофи наслідки можуть торкнутися не лише прибережних держав Європи, а й міжнародних торговельних маршрутів.

    Особливу увагу привертає й участь Великої Британії в нинішній операції. Лондон останніми місяцями також суттєво посилив контроль за російськими танкерами. Ще навесні британський прем’єр Кір Стармер дозволив військовим проводити перевірки підозрілих суден, пов’язаних із санкційними схемами Росії. Саме британські сили брали участь у кількох попередніх операціях Франції в Атлантиці та Середземному морі.

    У Європі дедалі частіше говорять про те, що «тіньовий флот» використовується не лише для транспортування нафти. Розслідування журналістів та спецслужб неодноразово вказували на можливе використання окремих суден для збору розвідувальної інформації, фотографування критичної інфраструктури та проведення прихованих операцій поблизу європейських узбереж.

    Для України боротьба із «тіньовим флотом» залишається одним із ключових напрямків санкційного тиску на Росію. Саме нафтові доходи продовжують забезпечувати значну частину російського бюджету та фінансування військової кампанії. Українська влада неодноразово закликала партнерів не лише затримувати такі судна, а й конфісковувати вантажі та використовувати отримані кошти для підтримки оборони України.

    Операція проти танкера Tagor стала черговим сигналом про те, що країни Заходу поступово переходять від санкційних декларацій до реальних морських операцій проти російської логістики. І хоча Москва продовжує шукати нові способи обходу обмежень, затримання суден у міжнародних водах свідчить про посилення контролю над фінансовими потоками, які підтримують російську воєнну машину.

  • Британія вдарила по криптосхемах Кремля: під санкції потрапила мережа, через яку РФ проводила $90 млрд на рік

    Британія вдарила по криптосхемах Кремля: під санкції потрапила мережа, через яку РФ проводила $90 млрд на рік

    Велика Британія запровадила новий масштабний пакет санкцій проти російської фінансової інфраструктури, яка допомагала Кремлю обходити західні обмеження та фінансувати війну проти України. Під удар потрапили криптовалютні платформи, фінансові посередники, банки та особи, пов’язані зі схемами переведення рублів у криптоактиви.

    Як повідомив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк, через одну з підсанкційних мереж Росія могла проводити понад 90 мільярдів доларів на рік. За його словами, це приблизно половина річного воєнного бюджету РФ.

    Уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк

    Новий пакет санкцій спрямований проти двох головних інструментів обходу обмежень. Перший — криптовалютні біржі, через які російські компанії та пов’язані з Кремлем структури переводили рублі у криптоактиви без стандартного банківського контролю. Другий — фінансова мережа “А7”, яку, за даними британської сторони, використовували для закупівлі зброї, проведення розрахунків в обхід Заходу та обслуговування нафтових потоків.

    За інформацією української сторони, лише протягом минулого року через “А7” пройшло понад 90 мільярдів доларів.

    Під санкції Великої Британії потрапила криптоплатформа Rapira Group LLC, зареєстрована у Грузії. За даними британських та українських аналітиків, біржа працювала переважно на російський ринок і проводила транзакції з підсанкційними платформами Garantex та Bitpapa на десятки мільйонів доларів. Також стверджується, що сервіс дозволяв обмін криптовалют без належної перевірки особи та співпрацював із російськими банками, серед яких Сбербанк, ВТБ, Газпромбанк і Промсвязьбанк.

    Ще однією підсанкційною платформою стала ABCeX із Сальвадору. За даними британської сторони, її оборот сягав 11 мільярдів доларів. Біржа дозволяла проводити операції через готівкові та P2P-схеми, обходячи традиційний банківський контроль. Також вона мала зв’язки з фінансовими потоками Garantex і працювала через офіси в Росії.

    До списку потрапила й компанія Aifory LLC із Грузії, яка спеціалізувалася на схемах обміну рублів на криптовалюту. Після блокування біржі Garantex вона, за даними розслідувачів, прийняла частину її клієнтів. Крім того, британська влада заявляє про зв’язки Aifory з іранською платформою Abantether.

    Окремо санкції запровадили проти платформ EXMO Exchange Limited, ARVIX Limited Liability Company та Bitpapa IC FZC LLC.

    Під обмеження потрапили й фізичні особи, яких вважають причетними до схем обходу санкцій. Серед них — співзасновник біржі Garantex Сергій Менделєєв, якого британська сторона називає одним із ключових архітекторів криптовалютних схем для обходу західних обмежень.

    Також санкції ввели проти заступників генерального директора групи компаній “А7” Ігоря Горіна та Ірини Акопян. До списку внесли й громадянина Ізраїлю Лірана Коена, якого пов’язують із діяльністю мережі “А7”.

    Крім того, під британські санкції потрапили дві державні структури Киргизстану — Eurasian Savings Bank та Virtual Asset Issuer. У Лондоні вважають, що ці установи могли використовуватися у схемах обходу міжнародних фінансових обмежень.

    Владислав Власюк заявив, що частина санкційного пакета була сформована на основі матеріалів, які українська сторона передавала британським партнерам у межах санкційної координації. Зокрема, до роботи долучався Національний банк України.

    “Ми продовжимо тиснути на кожну транзакцію та особу, яка фінансує агресію проти України або допомагає проводити заборонені операції”, — заявив Власюк.

    Напередодні Велика Британія офіційно оголосила про запровадження “криптовалютних” санкцій проти Росії. Загалом під обмеження потрапили 18 фінансових установ, криптоплатформ і пов’язаних із ними структур.

    Паралельно Європейський Союз продовжив ще на рік санкції проти Росії за порушення прав людини. Під обмеженнями залишаються 72 фізичні особи та одна юридична особа.

    На Заході дедалі частіше заявляють, що Кремль активно використовує криптовалютний сектор для обходу санкцій, проведення міжнародних розрахунків та фінансування військових витрат. Саме тому криптовалютні біржі та фінансові посередники стають одним із головних напрямів санкційного тиску проти Росії.

  • Британія готує новий санкційний удар по РФ після скандалу з послабленням нафтових обмежень

    Британія готує новий санкційний удар по РФ після скандалу з послабленням нафтових обмежень

    Після хвилі критики через рішення про часткове послаблення обмежень щодо російської нафти Велика Британія готує новий масштабний санкційний пакет проти Російської Федерації, який, за попередніми оцінками, буде спрямований передусім на фінансовий сектор, а також на суміжні галузі, що забезпечують функціонування російської економіки в умовах війни.

    Про це повідомив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк у коментарі журналістам, зазначивши, що попри резонанс навколо окремих рішень Лондона, загальна санкційна стратегія Великої Британії залишається системною та послідовною.

    За словами Власюка, у публічному просторі останніми днями переважно обговорювали рішення щодо нафтових обмежень, однак значно менше уваги приділяється змісту ширшого санкційного пакета від 20 травня, який, як він наголосив, містить комплексні заходи тиску на ключові сектори російської економіки. Йдеться про модернізацію санкційного режиму, що охоплює як енергетику, так і промисловість, логістику та технологічні ланцюги постачання.

    Одним із найбільш чутливих напрямів стала атомна галузь Росії. Велика Британія запровадила повну заборону на імпорт російського урану, а також на його закупівлю та транзит через треті країни. За оцінками української сторони, це рішення напряму впливає на можливості російської державної корпорації “Росатом”, яка є одним із ключових гравців на глобальному ринку ядерного палива та технологій. Обмеження, як зазначається, зменшують експортні доходи та ускладнюють участь Росії у міжнародних енергетичних проєктах.

    Ще одним важливим блоком стали нові експортні обмеження, спрямовані на російський військово-промисловий комплекс. Британія розширила контроль над постачанням продукції подвійного призначення, яка може використовуватися у виробництві озброєнь, дронів і високотехнологічних систем. До переліку потрапили промислові хімікати, різні види металів, обладнання для виробництва мікросхем, компоненти для безпілотних систем, вироби з вуглецевого волокна, алюміній, нітрид бору, фториди амонію та арсин. За оцінками експертів, такі обмеження спрямовані на поступове “виснаження” технологічної бази російського ВПК.

    Окрему увагу в новому пакеті приділено будівельному сектору та морській логістиці. Велика Британія заборонила надання низки інженерних, архітектурних та будівельних послуг компаніям, які пов’язані з Росією або можуть бути залучені до реалізації інфраструктурних проєктів у її інтересах. Одночасно посилено контроль за морськими перевезеннями: розширено критерії ідентифікації російських суден, запроваджено нові ліцензійні вимоги, а також обмежено доступ до низки морських сервісів, зокрема для транспортування російського скрапленого газу та вугілля. Це, за словами аналітиків, має на меті ускладнити Росії використання “тіньового флоту” та альтернативних логістичних маршрутів.

    Владислав Власюк наголосив, що ці заходи є частиною довгострокової стратегії, спрямованої на поступове обмеження фінансових і технологічних можливостей Росії продовжувати війну проти України. Він також повідомив, що вже найближчим часом очікується новий великий санкційний пакет Великої Британії, який буде сфокусований саме на фінансовому секторі РФ, включно з банківською системою, механізмами міжнародних розрахунків та доступом до капіталу.

    На тлі цих рішень у Лондоні також виникла дискусія щодо нещодавнього пом’якшення окремих нафтових обмежень, яке дозволило імпорт дизельного пального та авіагасу, вироблених із російської нафти у третіх країнах. Це рішення викликало критику з боку Європейської комісії та України, які заявили про ризики розмивання санкційного режиму. Згодом британська сторона визнала, що комунікація цього кроку була “незграбною” і спричинила неправильне сприйняття позиції уряду.

    Попри це, українська сторона наголошує, що загальна тенденція залишається жорсткою, а нові санкційні ініціативи Лондона свідчать про подальше посилення економічного тиску на Росію та її ключові фінансово-промислові структури.

  • Каллас після удару «Орєшніком» закликала ЄС посилити тиск на Росію

    Каллас після удару «Орєшніком» закликала ЄС посилити тиск на Росію

    Голова європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що удар Росії ракетою «Орєшнік» по Україні є небезпечним кроком, який підвищує ризики ядерної ескалації. За її словами, вже наступного тижня міністри закордонних справ країн ЄС обговорять додаткові заходи тиску на Москву.

    Про це Каллас написала у соцмережі X.

    За словами очільниці європейської дипломатії, Росія зайшла у глухий кут на полі бою, тому продовжує тероризувати українські міста масованими ударами по цивільній інфраструктурі.

    «Це огидні терористичні акти, спрямовані на те, щоб убити якомога більше мирних жителів», — наголосила Каллас.

    Вона також прокоментувала інформацію про застосування Росією балістичної ракети середньої дальності «Орєшнік», яка здатна нести ядерний заряд.

    «Повідомлення про те, що Москва використовує балістичні ракети середньої дальності “Орєшнік” — системи, призначені для перенесення ядерних боєголовок, — є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної війни», — заявила Каллас.

    За її словами, Європейський Союз має посилити міжнародний тиск на Росію у відповідь на нову хвилю масованих атак по Україні.

    Нагадаємо, у ніч проти 24 травня Росія здійснила один із наймасштабніших комбінованих ударів по Україні за останній час. Основною ціллю атаки став Київ.

    У столиці зафіксували руйнування у восьми районах міста. Пошкоджено житлові будинки, торгові центри, ринок, школу та музей. За останніми даними, у Києві загинули двоє людей, понад 40 отримали поранення. Троє постраждалих перебувають у важкому стані.

    Серйозних пошкоджень зазнала і станція метро «Лук’янівська», яку тимчасово закрили після удару.

    Крім столиці, масованої атаки зазнала Київська область. Відомо про загиблих, поранених, серед яких — немовля, а також руйнування у всіх районах області.

    Також російські війська атакували Черкащину, Полтавщину та Кіровоградську область. У Черкасах пошкоджено багатоповерхівку, постраждали щонайменше 11 людей.

    Раніше начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомив, що по Білій Церкві російські війська могли вдарити ракетою середньої дальності РС-26 «Рубіж», яку також називають «Орєшнік».

    На тлі останніх подій у ЄС дедалі частіше лунають заклики до посилення санкцій проти Росії та збільшення військової підтримки України, зокрема систем протиповітряної оборони для захисту від балістичних ракет.

  • Трампівський Пентагон затягує допомогу: сенатори США вимагають негайно розблокувати сотні мільйонів для України

    Трампівський Пентагон затягує допомогу: сенатори США вимагають негайно розблокувати сотні мільйонів для України

    У США спалахнув новий політичний конфлікт навколо військової допомоги Україні. Група сенаторів від Республіканської та Демократичної партій направила жорсткий лист міністру оборони США Піту Гегсету з вимогою негайно розблокувати 600 мільйонів доларів допомоги Україні та союзникам у Східній Європі. Причиною став зрив дедлайну, який сам глава Пентагону раніше пообіцяв Конгресу.

    Йдеться про 400 мільйонів доларів для України та ще 200 мільйонів — для оборонних програм Естонії, Латвії та Литви. Кошти мали бути спрямовані на зміцнення обороноздатності союзників США на тлі російської агресії та загроз для східного флангу НАТО.

    Про конфлікт повідомило Associated Press. За інформацією агентства, три тижні тому Піт Гегсет запевняв Конгрес, що кошти вже фактично розблоковані, а план їхнього використання буде офіційно переданий до 15 травня. Однак дедлайн минув, а жодного плану Пентагон так і не надіслав. Це викликало різке невдоволення навіть серед республіканців, які раніше підтримували обережнішу лінію адміністрації Дональда Трампа щодо України.

    У своєму листі сенатори прямо попередили, що затримка допомоги може серйозно вдарити по системі стримування Росії в Європі.

    «Будь-які подальші затримки, особливо на тлі повідомлень про можливе скорочення американської військової присутності в регіоні, ризикують підірвати нашу здатність стримувати Росію», — наголошується у зверненні законодавців.

    Особливо показовим є склад підписантів листа. Документ підтримали як демократи, так і республіканці. Серед них — республіканець Том Тілліс, який останнім часом став одним із найгучніших критиків м’якої політики щодо Кремля всередині Республіканської партії. Також лист підписали республіканці Чак Грасслі та Кевін Крамер, а з боку демократів — Майкл Беннет і Кетрін Кортес Масто.

    Тілліс після цього опублікував окрему заяву у соцмережах, де фактично звинуватив оточення Дональда Трампа у бездіяльності щодо злочинів Росії.

    «Радники Трампа не притягують Путіна до відповідальності за систематичне викрадення, зґвалтування, катування та вбивства українських цивільних», — написав сенатор.

    Ситуація навколо допомоги Україні зараз стає дедалі напруженішою у Вашингтоні. Після повернення Дональда Трампа до Білого дому питання підтримки Києва перетворилося на одну з найбільш конфліктних тем американської політики. Частина республіканців вимагає скорочення витрат на Україну та перекладення фінансового навантаження на Європу. Інші ж, навпаки, попереджають, що послаблення підтримки Києва лише підштовхне Кремль до нової ескалації.

    Окреме занепокоєння у Конгресі викликають повідомлення про можливе скорочення американського військового контингенту у Східній Європі. Західні медіа останніми місяцями неодноразово писали, що адміністрація Трампа розглядає варіанти перегляду військової присутності США у Польщі, країнах Балтії та Румунії. На цьому тлі затримка допомоги Україні виглядає для частини сенаторів сигналом небезпечного розвороту американської політики.

    Паралельно у Палаті представників США демократи просувають нову ініціативу щодо масштабного санкційного пакета проти Росії. Законопроєкт передбачає не лише нові економічні обмеження, а й виділення Україні ще одного мільярда доларів військової допомоги. Попри те, що документ має мало шансів швидко стати законом через політичний баланс у Конгресі та позицію Білого дому, сама поява такої ініціативи посилює тиск на адміністрацію Трампа.

    Водночас частина американських політиків дедалі частіше заявляє, що основний тягар підтримки України повинна взяти на себе Європа. Голова комітету із закордонних справ Палати представників Браян Маст нещодавно прямо сказав, що Конгрес навряд чи погодить новий великий пакет допомоги Києву у форматі, який існував за попередньої адміністрації.

    На цьому тлі Європейський Союз уже активізував власні програми підтримки України. Країни ЄС продовжують фінансування військової допомоги через European Peace Facility, а окремі держави — зокрема Німеччина, Франція та країни Балтії — збільшують постачання систем ППО, артилерії та боєприпасів.

    Для України нинішня ситуація у Вашингтоні має критичне значення. Саме США залишаються ключовим постачальником далекобійних систем, високоточного озброєння, засобів ППО та розвідданих. Будь-яке затягування рішень щодо фінансування може безпосередньо впливати на можливості української армії на фронті.

    Крім того, дискусія навколо допомоги Україні стала частиною ширшої боротьби за майбутню зовнішню політику США. Частина американських еліт переконана, що поступки Росії створять загрозу не лише для України, а й для всієї системи безпеки НАТО. Інші ж наполягають на концентрації ресурсів США на внутрішніх проблемах та стримуванні Китаю.

    Поки Пентагон не пояснив причин затримки з передачею плану використання коштів. Однак сам факт публічного тиску з боку сенаторів обох партій показує: навіть у нинішніх політичних умовах підтримка України залишається важливим питанням для значної частини американського істеблішменту.