Govoritinfo.com

Позначка: ритейл

  • Мости під ударами — компанії перебудовують роботу: як ритейл Києва готується до транспортної кризи

    Мости під ударами — компанії перебудовують роботу: як ритейл Києва готується до транспортної кризи

    Великі торговельні мережі Києва почали готувати резервні сценарії роботи на випадок нового погіршення сполучення між лівим і правим берегами столиці. Після серії російських ударів по київських мостах компанії розглядають тимчасове переведення співробітників у магазини ближче до дому, дистанційну роботу офісів, спільний доїзд і навіть переїзд частини персоналу за межі столиці на зимовий період. Про такі плани повідомили Foxtrot, Comfy та Auchan Україна.

    Найбільш конкретний резервний сценарій наразі готує Foxtrot. Компанія планує за потреби тимчасово ротувати працівників роздрібної мережі між магазинами. Якщо співробітник живе на лівому березі, але щодня їздить працювати на правий, його можуть перевести у торгову точку ближче до місця проживання — і навпаки. Такий підхід має зменшити залежність роботи магазинів від мостів у разі їхнього повторного перекриття або пошкодження.

    Для офісних працівників Foxtrot розглядає гнучкіший формат. Йдеться про гібридну роботу з відвідуванням офісу два-три рази на тиждень або повний перехід на дистанційний режим для тих посад, де це можливо. Крім того, компанія опрацьовує варіант тимчасового переведення частини працівників за межі Києва на зимовий період.

    У Comfy ситуацію оцінюють спокійніше. Офісні команди вже мають можливість працювати дистанційно, а більшість співробітників магазинів, за даними компанії, і без того працюють неподалік від місця проживання. Тому масових ротацій або організації окремого корпоративного транспорту там поки не планують.

    Auchan Україна також намагається формувати графіки так, щоб співробітники по можливості працювали на тому ж березі Дніпра, де живуть. Для команд підтримки передбачений дистанційний формат. Окремо компанія запускає внутрішній сервіс для координації спільного доїзду працівників — фактично корпоративний карпулінг, який має допомогти персоналу добиратися на роботу у разі серйозних транспортних проблем.

    Причиною такої підготовки стала ситуація, що склалася в Києві на початку жовтня.

    Після серії ударів мости стали слабким місцем столиці

    1 жовтня російські безпілотники кілька разів атакували Південний міст. Під час одного з ударів мостом саме рухався потяг метро. Через вибухову хвилю пил потрапив до салону через вентиляцію, однак пасажири та машиніст не постраждали. Після атаки поїзд відправили до депо для додаткового огляду, а рух через міст тимчасово змінили.

    Того ж дня після попереднього обстеження фахівці не виявили критичних пошкоджень конструкцій, і рух наземного громадського транспорту частково відновили. Втім, уже ввечері відбулося нове влучання — цього разу безпосередньо в дорожнє полотно.

    У ніч проти 2 жовтня Південний міст знову опинився під ударом, після чого його повністю перекривали. «Ненька інфо» тоді окремо повідомляла про повторні атаки на переправу та їхні наслідки.

    Вже 3 жовтня російський реактивний дрон влучив у Північний міст. Було пошкоджено дорожнє полотно та контактну мережу тролейбусів, рух із лівого на правий берег тимчасово перекривали. Через це автобуси та тролейбуси довелося переводити на інші маршрути.

    Таким чином, за кілька днів під удари потрапили одразу дві ключові транспортні артерії столиці. Для бізнесу це стало сигналом, що проблеми зі сполученням між берегами можуть бути не разовими, а повторюваними.

    Місто вже змінює правила руху

    Після атак Київ почав перебудовувати схеми руху під час повітряних тривог.

    За даними КМДА, на різних етапах вводилися тимчасові обмеження на Дарницькому мосту, мосту Метро, Подільському мостовому переході та Південному мосту. Міська влада пояснювала, що режим роботи переправ залежить як від результатів технічних обстежень, так і від безпекової ситуації.

    Для Південного та Подільського мостів міська влада також напрацьовувала спеціальні схеми проїзду під час повітряних тривог, щоб одночасно зберігати транспортне сполучення та мати можливість швидко обмежити рух у небезпечний момент.

    Особливо важливим стало відновлення роботи зеленої лінії метро через Південний міст під час жовтого рівня загрози, коли йдеться насамперед про небезпеку дронової атаки. Для цього місто чекало окремих висновків профільних наукових установ щодо стану конструкцій.

    Укрзалізниця вже підстрахувала два береги

    Щоб частково розвантажити автомобільне сполучення, Укрзалізниця з 5 до 9 жовтня запустила 18 додаткових шатлів Kyiv City Express між Видубичами та Дарницею.

    Додаткові поїзди курсують у години пікового навантаження — з 06:00 до 09:00 та з 16:00 до 21:00. Вони також зупиняються на Березняках.

    «Ненька інфо» раніше звертала увагу, що міська електричка стала одним із ключових резервних способів сполучення між берегами в моменти, коли автомобільні мости частково або повністю перекривали.

    Паралельно обговорюють резервні переправи

    На цьому тлі Київ і центральна влада розглядають значно масштабніший резервний сценарій — будівництво тимчасових переправ через Дніпро.

    Як уже повідомляла «Ненька інфо», на закритому засіданні обговорювали комбіновані переходи з насипної дамби та понтонної переправи. За попередніми оцінками, одна така конструкція зможе пропускати не більше 10 тисяч автомобілів на добу, тоді як навантаження на один звичайний столичний міст може становити 30–40 тисяч авто щодня.

    Попередню вартість одного такого переходу оцінювали приблизно у 2 млрд грн, а реалістичний строк будівництва — близько трьох місяців за умови залучення інженерних військ. Водночас навіть кілька понтонних переправ не зможуть повністю замінити великі мости Києва.

    Саме тому бізнес не чекає на найгірший сценарій, а вже зараз перебудовує внутрішню логістику персоналу.

    Для ритейлу головний ризик — не товар, а люди

    У великих торговельних мереж є резерви товарів, склади та можливість перенаправляти логістику. Набагато складніше швидко замінити людей, які щодня мають приїжджати на конкретну зміну в магазин, на склад або до офісу.

    Якщо рух через частину мостів зупиниться на кілька годин, працівник із Троєщини, Позняків або Дарниці може просто не встигнути на зміну на правому березі — і навпаки.

    Для магазинів це означає ризик нестачі персоналу на касах, складах, у сервісних зонах та пунктах видачі замовлень. Саме тому ротація працівників між торговими точками може стати для ритейлу одним із найпростіших способів зберегти роботу мережі.

    Поки компанії наголошують, що йдеться саме про резервні сценарії, а не про масове переведення персоналу вже зараз. Але факт, що одразу кілька великих мереж готують подібні плани, показує: бізнес серйозно сприймає ризик нових проблем із транспортним сполученням через Дніпро.

    Після серії атак на Південний і Північний мости транспортна стійкість столиці перетворилася не лише на питання міської інфраструктури, а й на проблему для роботодавців. Якщо удари по переправах продовжаться, Київ може зіткнутися із ситуацією, коли місце проживання працівника — лівий чи правий берег — стане важливим фактором організації роботи бізнесу.

  • Битва за покупця: український ритейлер «Fozzy Group» захоплює звільнені площі французького «Auchan» у Києві

    Битва за покупця: український ритейлер «Fozzy Group» захоплює звільнені площі французького «Auchan» у Києві

    У столиці України готується до масштабного відкриття новий великий торговельний об’єкт від відомої продуктової корпорації. Офіційна адміністрація столичного торговельно-розважального центру «Promenada Park» повідомила про запуск нового гіпермаркету торгово-промислової групи «Fozzy Group». Урочисте відкриття торгового майданчика заплановане на середу, 11 вересня. Новий продуктовий гігант розпочне свою роботу за добре знайомою киянам адресою: вулиця Велика Кільцева, 4-ф, де безпосередньо розташований зазначений торговельний комплекс.

    Ця локація на Кільцевій дорозі має тривалу торговельну історію, адже раніше саме на цих комерційних площах протягом довгого часу функціонував гіпермаркет французької мережі «Auchan». Іноземний конкурент змушений був припинити свою роботу та остаточно закрити двері для покупців 20 травня 2026 року. Офіційною причиною згортання роботи магазину стало завершення терміну дії довгострокового договору оренди приміщень, який сторони вирішили не продовжувати. Тепер ці величезні квадратні метри повністю переходять під управління українського продуктового оператора, який прагне значно посилити свою присутність у цьому густонаселеному районі столиці.

    Відкриття нової точки продажу відбувається на тлі глобальної реструктуризації торгових площ самої корпорації. Навесні поточного року керівництво компанії ухвалило стратегічне рішення щодо оптимізації своїх активів, закривши інший великий гіпермаркет власної мережі. Йдеться про масштабний магазин, який тривалий час працював на території столичного торговельного центру «GorodOK». Замість формату великого гуртово-роздрібного гіпермаркету на тій локації компанія планує запустити оновлений магазин мережі «Сільпо», що свідчить про гнучку зміну пріоритетних форматів торгівлі та постійну адаптацію до нових споживчих запитів покупців.

    Варто зазначити, що розширення бізнесу та відкриття нових магазинів відбувається в надзвичайно складних умовах воєнного стану та постійних загроз. Нещодавно мережа зазнала серйозних втрат внаслідок збройної агресії. Російські терористичні війська під час одного з ударів цілеспрямовано атакували інший торговельний об’єкт компанії. Тоді під ворожий вогонь потрапив гіпермаркет формату «FOZZY Cash&Carry», розташований у місті Вишневе Київської області. Попри ці руйнівні наслідки ворожих обстрілів, компанія продовжує інвестувати в розвиток мережі та створювати нові робочі місця.

    Експерти ринку відзначають, що подібні ротації орендарів у великих торговельних центрах є закономірним процесом в умовах сучасної економічної боротьби за споживача. Захоплення вивільнених площ після виходу конкурентів дозволяє національним компаніям швидко масштабувати свій бізнес без необхідності будівництва нових капітальних споруд. Завдяки такому розширенню український ритейл демонструє високий рівень стійкості, продовжуючи підтримувати продовольчу безпеку великих міст навіть під час активної фази війни. Очікується, що новий торговельний простір запропонує клієнтам оновлений дизайн залу, який повністю відповідає останнім стандартам української групи компаній.

     

  • Осінь може принести нове подорожчання: атаки РФ змінили інфляційні розрахунки НБУ

    Осінь може принести нове подорожчання: атаки РФ змінили інфляційні розрахунки НБУ

    Серія російських ударів по складах, розподільчих центрах та іншій логістичній інфраструктурі України може відчутно позначитися на цінах уже цієї осені. Національний банк оцінює, що необхідність перебудовувати ланцюги постачання та збільшення витрат бізнесу здатні додати близько 0,4–0,6 відсоткового пункту до річної інфляції на кінець 2026 року. При цьому цей фактор не був закладений у базовий макроекономічний прогноз, який регулятор оновив наприкінці липня.

    Про нові ризики заявив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський. За його словами, основна частина ефекту від пошкодження логістичної інфраструктури має проявитися восени. Водночас Нацбанк не прогнозує одномоментного різкого стрибка цін: додаткові витрати поступово проходитимуть через ланцюжок від виробника та постачальника до магазину і кінцевого покупця. Частину цього тиску, як розраховує регулятор, стримуватимуть конкуренція між компаніями та відносно слабший споживчий попит.

    Осінь може принести нове подорожчання: атаки РФ змінили інфляційні розрахунки НБУ
    ФОТО: Володимир Лепушинський, заступник голови Національного банку України

    Це важливе уточнення, оскільки ще 30 липня НБУ погіршив прогноз інфляції на 2026 рік із 9,4% до 10%, а прогноз на 2027 рік — із 6,5% до 6,9%. Тоді регулятор уже звертав увагу на стійкіше зростання витрат українського бізнесу, зокрема на логістику, оплату праці та енергоресурси. Однак нова хвиля атак на склади й розподільчі центри в цей прогноз ще не входила.

    Тобто названі зараз 0,4–0,6 відсоткового пункту — саме додатковий проінфляційний фактор. Водночас НБУ поки не оголошував нового офіційного прогнозу інфляції на рівні 10,4–10,6%. Наступний прогноз може враховувати й інші фактори, які здатні як прискорити, так і стримати зростання цін.

    Причиною перегляду ризиків стала масштабна серія ударів по українському бізнесу протягом серпня. Однією з найбільш руйнівних стала атака 5 серпня. Тоді російські удари пошкодили логістичні об’єкти одразу низки великих компаній. Зокрема, два розподільчі центри «Сільпо» зазнали пожеж, а компанія повідомила про загибель шістьох працівників. Логістичний центр NOVUS отримав кілька прямих влучань і на певний час повністю припинив роботу. Компанія одразу почала перерозподіляти товарні запаси, щоб підтримати постачання до магазинів.

    За даними DW, лише внаслідок атаки 5 серпня руйнувань або пожеж зазнали складські, виробничі та логістичні об’єкти щонайменше 14 великих українських та міжнародних компаній. Під удар потрапили, серед інших, Rozetka, «Нова пошта», «Епіцентр», INTERTOP та інші підприємства. Такі втрати означають не лише необхідність відбудови самих приміщень, а й терміновий пошук альтернативних складів, зміну маршрутів, перерозподіл запасів та збільшення транспортного плеча.

    Наприкінці серпня удари по логістиці продовжилися. 27 серпня було пошкоджено або знищено об’єкти, якими користувалися Comfy, «Будинок Іграшок», «Фора», «Аврора», Roshen та інші компанії. Зокрема, «Будинок Іграшок» повідомив про знищення основного розподільчого центру, де зберігалася значна частина товарних запасів мережі.

    Ще один удар припав на склад мережі Varus на Київщині в ніч проти 31 серпня. Компанія повідомила про пошкодження та знищення значного обсягу товарних запасів і попередила, що певний час можливі затримки з постачанням та тимчасова відсутність окремих позицій у магазинах.

    Саме такі випадки і формують той додатковий ціновий тиск, про який зараз говорить Нацбанк. За оцінкою Лепушинського, логістика та зберігання в середньому становлять близько 8% кінцевої споживчої ціни товару. Тому навіть повне знищення певного складу не означає, що вся сума збитків автоматично буде перенесена на покупця. Частину втрат компанії беруть на себе, частину можуть покривати страхуванням або резервами, а сильна конкуренція не завжди дозволяє просто підняти роздрібну ціну на величину нових витрат.

    Однак проблема стає серйознішою, коли удари повторюються. Бізнес змушений переходити від великих централізованих логістичних центрів до більш розосередженої моделі з кількома складами та альтернативними маршрутами. Це робить систему менш вразливою до одного удару, але водночас може зробити її дорожчою: збільшуються витрати на оренду, транспортування, персонал, охорону, енергозабезпечення та резервні потужності.

    Наприклад, у Varus після попередніх атак розповідали, що компанія розподіляє постачальників і товарні категорії між різними складами, не концентрує запаси в одній точці та залишає резерв логістичних потужностей. Такий підхід допомагає швидко перенаправляти товарні потоки після пошкодження одного з об’єктів, але фактично означає формування нової, дорожчої моделі роботи в умовах постійної воєнної загрози.

    НБУ при цьому вже фіксує прискорення загальної інфляції. За даними Держстату, у липні вона становила 7,7% у річному вимірі, тоді як у червні була на рівні 7,2%. Базова інфляція у річному вимірі залишалася на рівні близько 8,1%.

    За оперативними оцінками Нацбанку, у серпні зростання цін продовжилося. Загалом така тенденція не стала несподіванкою для регулятора, однак фактична інфляція виявляється дещо вищою за траєкторію, яку НБУ закладав у липневий сценарій.

    Водночас загрози масштабного дефіциту продуктів влада наразі не бачить. Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на початку вересня заявив, що українцям немає необхідності переходити до панічного скуповування товарів. Через війну варто мати мінімальний домашній запас продуктів на випадок тимчасових перебоїв із доставкою, проте передумов для формування запасів на місяці вперед немає.

    Отже, найбільш реалістичний сценарій на найближчі місяці — не зникнення товарів із полиць, а поступове подорожчання частини продукції, локальні перебої з асортиментом та дорожча доставка. Наскільки великим буде цей ефект, залежатиме насамперед від інтенсивності подальших атак, здатності бізнесу швидко перебудовувати поставки та від того, яку частину нових витрат компанії зможуть взяти на себе.

    Поки НБУ оцінює безпосередній внесок перебудови логістики в 0,4–0,6 відсоткового пункту річної інфляції до кінця року. Але якщо удари по економічній та логістичній інфраструктурі продовжаться, цей ризик залишатиметься одним із ключових для цін в Україні восени та напередодні зими.

  • Якщо великі магазини залишаться без постачання, уряд покладе проблему на міста

    Якщо великі магазини залишаться без постачання, уряд покладе проблему на міста

    Міські ярмарки в Києві цього тижня знову розставили намети в кількох районах. Для столиці це звична літня рутина. Для частини чиновників — уже не лише сезонний канал збуту для фермерів, а запасний контур на випадок, якщо великі мережі не втримають звичний ритм постачання.

    Після серпневих ударів по розподільчих центрах центральна влада публічно тримає одну лінію: системного дефіциту продуктів немає, базові товари залишаться в магазинах, зміниться логістика. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький 28 серпня заявив, що знищено «умовно кажучи, 90%» логістики продуктових мереж, але «загрози голоду та системного фізичного дефіциту» немає.

    Комплексного пакету допомоги самим мережам від уряду при цьому не готують. Питання підтримки ритейлу і резервного забезпечення міст продуктами фактично повертають на рівень місцевої влади — за логікою перших місяців повномасштабного вторгнення, коли громади самі шукали склади, транспорт і постачальників. Про такий розподіл відповідальності розповів співрозмовник, обізнаний із внутрішніми обговореннями в органах влади.

    У великих містах місцевим адміністраціям належить провести окремі наради з двох треків. Перший — як утримати мережі: приміщення, маршрути, пріоритетний доступ до площ, координація з виробниками. Другий — що робити з продовольством для населення, якщо логістика великих мереж у конкретному місті зірветься. Це вже не розмова про «порожні полиці на тиждень», а про сценарій колапсу розподілу.

    Київ розглядає розширення ярмарків і допуск туди не лише фермерів. Офіційно столиця і так щотижня публікує адреси сезонних ярмарок: овочі, фрукти, м’ясо «безпосередньо від виробників». Розширення формату означало б інше: ярмарок як резервний ринок збуту для переробників і постачальників, яким великі мережі стали дорожчими й ризикованішими партнерами. Наскільки далеко зайде ця зміна і чи буде вона закріплена рішенням міської влади, публічно не оголошено.

    На заході країни полиці поки виглядають інакше, ніж у Києві після ночі 5 серпня. Частина асортименту там тримається в тому числі на європейських постачальниках і сухопутних коридорах. Ця схема працювала з 2022 року, коли морські маршрути обірвалися, а західні області стали і тилом, і логістичним вікном. Вразливість тут інша: удар по прикордонних переходах або чергах на кордоні може швидко зрізати той самий «західний» буфер, який зараз виглядає відносно стабільним.

    Центр уже показував, що вміє зібрати нараду і пообіцяти інструменти. 5 серпня прем’єр Сергій Корецький зустрівся з ритейлерами й логістами після масованої атаки. Уряд говорив про пріоритетний доступ бізнесу до державних приміщень для розосередження складів, про кредитну підтримку, страхування воєнних ризиків і «децентралізацію міжнародної логістики». Перелік площ мали підготувати за три дні Мінекономіки, АРМА і Фонд держмайна. Окремої програми компенсацій мережам за знищені хаби після цього так і не з’явилося.

    Це змінює баланс сил усередині продовольчого ланцюга. Великі мережі залишаються головним каналом для споживача, але втрачають роль єдиного ефективного розподільника. Місцева влада знову стає оператором резервного контуру — як у березні 2022-го, тільки тепер на тлі вже відбудованої, а потім знову розбитої складської системи. Виробник отримує стимул шукати коротші й швидші канали: локальні мережі, прямий збут, ярмарки. Місто отримує політичну відповідальність за полиці, не маючи ні флоту фур, ні власних розподільчих центрів.

    Для покупця це, найімовірніше, означатиме не зникнення хліба, олії чи крупи, а іншу ціну вибору. Дорожча «логістика з коліс», оренда дрібних складів і обхідні маршрути не залишаються витратами мережі. Наскільки швидко це дійде до цінника, залежить від того, чи вдарить наступна хвиля по кордону так само прицільно, як серпень ударив по складах Київщини.

  • Після ударів по складах великі мережі зіткнулися з дорогою логістикою і новими умовами поставок

    Після ударів по складах великі мережі зіткнулися з дорогою логістикою і новими умовами поставок

    Великі торговельні мережі поки зберігають звичне наповнення полиць, однак після серпневих ударів по складській інфраструктурі їхня робота з постачальниками і логістика помітно ускладнилися. Офіційно влада каже, що системного дефіциту продуктів немає. При цьому асортимент окремих товарів може скорочуватися.

    Після ночі 5 серпня в «Сільпо» і «Форі» з’явилися помітні прогалини в асортименті. Через кілька тижнів ситуація частково стабілізувалася. АТБ з 28 серпня обмежила продаж соціально значущих товарів шістьма одиницями в одному чеку, пояснивши це боротьбою з перекупниками. 28 серпня міністр аграрної політики Тарас Висоцький заявив, що російські удари знищили значну частину логістичної інфраструктури продуктових мереж. При цьому виробництво базових продуктів триває. Проблема виникла передусім між виробником і магазином.

    Під удари потрапили розподільчі центри Novus, Fozzy Group, Varus і «Коло», склади Roshen, а також інші об’єкти, через які товари розподілялися між магазинами. Після втрати великих центрів мережі змушені переходити на прямі поставки від виробників, крос-докінг і оренду невеликих складів.

    Це робить логістику значно дорожчою. За даними, які наводить «Економічна правда», в АТБ витрати на перебудову логістики зросли на 75%, а витрати на паливо — на 50%. На окремих маршрутах пряма доставка в магазини обходиться у два-три рази дорожче за централізовану схему. У середньому учасники ринку оцінюють зростання логістичних витрат великих мереж приблизно на 30%, і скоріше за все це ляже на ціну продуктів у магазині.

    Співрозмовник, обізнаний із переговорами мереж і постачальників, каже, що виробники дедалі частіше не хочуть працювати з відстрочкою платежу на 90–120 днів і шукають додаткові канали збуту — зокрема невеликі магазини і локальні мережі. При цьому цифру 90–120 днів не можна вважати універсальною для всього ринку, у стандартних договорах відстрочка може бути коротшою, а швидша оплата іноді надається постачальнику з дисконтом.

    Після серпневих атак мережі також почали переглядати розподіл ризиків за товар, який уже перебуває на їхніх складах. Для виробника це означає додаткове навантаження. Він уже закупив сировину, виробив продукцію і доставив її в мережу, але може не отримати оплату за товар, якщо склад буде знищено. У результаті великі мережі одночасно стикаються з двома проблемами. Їм стає дорожче доставляти товар, а виробники отримують більше стимулів працювати з покупцями, які швидше платять і несуть менше ризиків.

    Поки це не призвело до продовольчого дефіциту. Але наслідки поступово відображатимуться на ціні. Логістика подорожчала, мережі змушені використовувати менш ефективні маршрути і додаткові склади, а частина виробників може перерозподіляти обсяги на користь невеликих торгових точок.

  • Росія вдарила по складах COMFY і «Будинку Іграшок»: ще дві великі мережі втратили ключову логістику

    Росія вдарила по складах COMFY і «Будинку Іграшок»: ще дві великі мережі втратили ключову логістику

    Російська атака 27 серпня знову вдарила по цивільній логістиці українського бізнесу. Цього разу під ударом опинилися розподільчий центр мережі COMFY на Київщині та логістичний центр «Будинку Іграшок». Працівники обох компаній не постраждали, однак наслідки для складської інфраструктури серйозні: у «Будинку Іграшок» центр знищено, а COMFY повідомляє про пошкодження свого розподільчого об’єкта. Обидві мережі заявляють, що продовжують роботу.

    Про атаку на COMFY повідомив генеральний директор компанії Геннадій Вербиленко. За його словами, російський дрон влучив у розподільчий центр мережі в Київській області. При цьому всі співробітники залишилися живими та неушкодженими — під час небезпеки вони перебували у заздалегідь підготовлених укриттях.

    «Ранок важкий, але, здається, цілком передбачуваний для українського бізнесу в останні тижні», — написав Вербиленко, наголосивши, що компанія продовжує роботу в посиленому режимі.

    За його словами, COMFY зараз намагається забезпечити безперебійну роботу магазинів, онлайн-каналів і виконання замовлень. Контакт-центр мережі також залишається на зв’язку з клієнтами.

    Компанія не повідомила точний масштаб матеріальних збитків і не назвала обсяг товарів, які могли бути пошкоджені або знищені. Тому робити висновки про потенційний дефіцит техніки чи масштабні перебої в роботі мережі наразі передчасно.

    На офіційному сайті COMFY станом на 27 серпня магазини продовжують працювати за звичними або скоригованими графіками, а клієнти можуть перевіряти статус своїх замовлень через особистий кабінет. Якщо товар відсутній у конкретному магазині, компанія доставляє його зі складу й повідомляє покупця після надходження.

    Окремо Вербиленко повідомив, що після удару компанія не відмовилася від запланованої допомоги Силам оборони. COMFY переказала 2 млн грн «Спільноті Стерненка» та ще 2,5 млн грн Фонду Сергія Притули на підтримку українських військових і захист неба.

    Ще серйознішими виявилися наслідки для мережі «Будинок Іграшок».

    CEO компанії Марія Назаренко повідомила, що внаслідок російської атаки було повністю знищено розподільчий центр мережі — великий логістичний вузол, через який товари надходили до магазинів по всій Україні. Саме там зберігалася частина асортименту компанії.

    У момент атаки працівники перебували в укритті, тому ніхто з команди не постраждав. Це, як і у випадку з COMFY, ще раз підкреслює критичну роль укриттів для великих логістичних об’єктів під час російських повітряних атак.

    У «Будинку Іграшок» попередили клієнтів, що частина вже оформлених замовлень може приїхати пізніше, ніж планувалося. Якщо виконати попередньо оплачене замовлення буде неможливо, покупцям обіцяють повернути кошти.

    При цьому офлайн-магазини мережі продовжують працювати, а інтернет-магазин приймає нові замовлення. Це видно й із офіційного сайту мережі, де станом на 27 серпня активні акційні пропозиції та онлайн-продажі.

    Таким чином, обидві компанії намагаються уникнути зупинки бізнесу навіть після втрати або пошкодження критичної логістичної інфраструктури.

    І це вже не перший подібний випадок у серпні.

    Наймасштабнішою стала атака 5 серпня, коли російські ракети й дрони вдарили одразу по низці великих логістичних об’єктів у Києві та Київській області. Тоді були повністю або частково знищені склади та розподільчі центри Rozetka, «Нової пошти», Fozzy Group, «Сільпо», Novus, «Епіцентру», INTERTOP, Puma, Toyota, Bosch, LIQUI MOLY Ukraine та інших компаній.

    За даними DW, лише внаслідок тієї атаки руйнувань і пожеж зазнали об’єкти щонайменше 14 великих українських та міжнародних компаній. Найбільший розподільчий центр Rozetka у Броварах, який до удару міг обробляти понад 100 тисяч замовлень на добу, був знищений. Також постраждали ключові логістичні потужності Fozzy Group, Novus та інших ритейлерів.

    У INTERTOP тоді повідомляли про втрату головного логістичного складу разом із значною частиною товарних запасів та обладнання. Компанії довелося терміново перебудовувати логістику, а клієнтів попереджали про можливе збільшення строків доставки. Аналогічні проблеми виникли й у Puma.

    Саме тому сьогоднішній удар по COMFY та «Будинку Іграшок» уже важко сприймати як окремий епізод.

    За даними українських ЗМІ та самих компаній, упродовж лише кількох тижнів серпня російські атаки охопили значну частину великих ритейлерів, логістичних операторів і дистриб’юторів, які забезпечують український ринок продуктами, технікою, одягом, товарами для дому, дитячою продукцією та іншими категоріями товарів.

    Фактично мова йде про системний тиск на одну з ключових ланок економіки — складську та логістичну інфраструктуру.

    Водночас експерти поки не прогнозують масштабного дефіциту товарів.

    Голова Української ради торгових центрів Максим Гаврюшин раніше пояснював, що український ритейл за роки повномасштабної війни став значно гнучкішим. Великі мережі мають альтернативні склади, можуть швидко перенаправляти потоки та частково перерозподіляти товар між регіонами.

    Тому навіть після руйнування великих логістичних центрів магазини зазвичай продовжують працювати.

    Втім, такі удари все одно мають серйозні наслідки.

    По-перше, компанії втрачають значні товарні запаси та обладнання. По-друге, зростають логістичні витрати, оскільки маршрути доводиться терміново перебудовувати. По-третє, збільшується термін доставки замовлень. А для бізнесів із централізованими складами втрата одного великого розподільчого центру може означати необхідність фактично заново будувати частину логістичної системи.

    Ще один ризик — страхування.

    Через постійні російські атаки на цивільну інфраструктуру страхування великих складів і товарних запасів залишається складним і дорогим, тому частину збитків бізнеси змушені покривати власним коштом.

    РБК-Україна після попередньої хвилі атак зазначало, що для ритейлу найбільш критичною потребою зараз є не стільки фінансова допомога, скільки посилення протиповітряного захисту великих логістичних та виробничих об’єктів.

    І саме на цьому акцентував CEO COMFY після сьогоднішнього удару.

    Компанія не лише повідомила про пошкодження складу, а й відразу переказала кошти організаціям, які займаються закупівлею засобів для українських військових і протиповітряної оборони.

    Станом на другу половину дня 27 серпня COMFY та «Будинок Іграшок» продовжують працювати. Даних про постраждалих співробітників немає. Клієнтів «Будинку Іграшок» попередили про можливі затримки доставки, а COMFY працює над виконанням чинних замовлень.

    Точні масштаби збитків обох компаній наразі не оприлюднені.

    Однак сьогоднішня атака поповнила список великих українських бізнесів, чиї склади та розподільчі центри були уражені Росією лише протягом одного серпня. Після Rozetka, «Нової пошти», Fozzy Group, Novus, «Епіцентру», INTERTOP, Puma, Toyota та Bosch до нього додалися ще дві відомі мережі — COMFY та «Будинок Іграшок».

  • Пішов після восьми років: один із найбільших ТРЦ Києва залишився без багаторічного CEO

    Пішов після восьми років: один із найбільших ТРЦ Києва залишився без багаторічного CEO

    Один із найбільших торговельно-розважальних центрів Києва переживає помітну кадрову зміну напередодні свого десятиріччя. Генеральний директор Lavina Mall Дмитро Лашин завершив роботу в Mandarin Plaza Group після восьми років у компанії. Про рішення не продовжувати контракт він повідомив 14 серпня. Сторони, за його словами, ухвалили його обопільно, а про наступне місце роботи топменеджер поки не оголосив.

    Лашин наголосив, що саме 14 серпня виповнилося рівно вісім років від початку його роботи в Mandarin Plaza Group. Підбиваючи підсумки цього періоду, він назвав одним із головних результатів перетворення Lavina Mall на один із провідних торговельно-розважальних центрів України. Найближчим часом колишній CEO планує піти у відпустку. Що буде наступним етапом його кар’єри, він не уточнив.

    Кадрова зміна привертає увагу ще й через те, що Лашин останніми роками був пов’язаний не лише з Lavina Mall. Він також керував Blockbuster Mall, а у 2026 році публічно представляв Ocean Mall — великий столичний проєкт Mandarin Plaza Group. Ще у квітні 2026 року його представляли як CEO одразу Lavina Mall, Blockbuster Mall та Ocean Mall. У лютому Лашин як операційний директор Ocean Mall повідомляв про початок ремонтних робіт якірних орендарів у новому ТРЦ.

    Таким чином, ідеться не просто про зміну керівника одного торговельного центру, а про вихід менеджера, який протягом останніх років був одним із публічних представників одразу кількох ключових активів групи.

    Показово, що ще зовсім недавно Лашин активно розповідав про майбутнє Lavina Mall. У великому інтерв’ю, опублікованому в липні 2026 року, він говорив про роботу торговельного центру під час війни, адаптацію до перебоїв з електропостачанням, повернення міжнародних брендів та підготовку комплексу до десятиріччя.

    Lavina Mall працює у Києві з грудня 2016 року. Комплекс розташований на вулиці Берковецькій, 6Д. Ще перед відкриттям об’єкт позиціонували як один із найбільших торговельно-розважальних центрів не лише столиці, а й країни. Уже в перші тижні після запуску він демонстрував великий потік відвідувачів: 10 грудня 2016 року за один день комплекс відвідали близько 59,4 тисячі людей.

    Сьогодні Lavina Mall залишається одним із найбільших гравців столичного ринку торговельної нерухомості. У різних джерелах показники площі відрізняються залежно від того, чи йдеться про загальну або орендну площу. Галузеві аналітики вказують загальну площу близько 170 тис. кв. м.

    У комплексі представлені найбільші українські та міжнародні ритейлери. Зокрема, важливою подією для українського ринку стало повернення після початку повномасштабної війни магазинів групи Inditex. Серед брендів, представлених у Lavina Mall, — Zara, Massimo Dutti, Bershka, Stradivarius та Oysho. Також у ТРЦ працюють магазини групи LPP, H&M та інших міжнародних і українських мереж.

    Сам Лашин ще у 2025 році зазначав, що за результатами дослідження аудиторії від 75% до 88% опитаних у різних категоріях відповідали, що в Lavina Mall представлені всі їхні улюблені магазини. У той період керівництво робило ставку не тільки на залучення нових орендарів, а й на оновлення вже наявних магазинів.

    Протягом 2025 року нові формати або реновації готували Harvest, Benetton, SuperStep, Terranova, HalfPrice, LC Waikiki, Reserved, Athletics, Goldi та низка інших мереж. За оцінкою Лашина, після надзвичайно складних перших років повномасштабної війни столичний ритейл поступово стабілізувався, а бренди знову почали вкладати кошти в модернізацію магазинів.

    Фінансові показники також демонстрували відновлення бізнесу. За галузевими даними, у першому півріччі 2025 року виручка компанії, пов’язаної з Lavina Mall, становила 774 млн грн, а прибуток — 44,7 млн грн. Для порівняння, за весь 2024 рік прибуток становив лише 184 тис. грн.

    Водночас саме 2026 рік мав стати для Lavina Mall роком особливо помітних змін. До десятиріччя торговельно-розважального центру розпочалася масштабна модернізація. Серед запланованих робіт — оновлення та перебудова фудкорту, ремонт санітарних зон та інші зміни інфраструктури комплексу. Мета — не просто косметично оновити простір, а підвищити конкурентоспроможність активу на столичному ринку.

    Тому відхід Лашина відбувається у важливий для комплексу момент: Lavina Mall одночасно готується до свого першого великого ювілею та проходить один із найпомітніших етапів оновлення від часу відкриття.

    Саме Лашин останніми роками був одним із найбільш публічних топменеджерів українського ринку торговельної нерухомості. Він регулярно коментував ситуацію з відвідуваністю ТРЦ, поведінкою покупців, поверненням міжнародних брендів, роботою торговельних центрів під час відключень електроенергії та перспективами офлайн-ритейлу.

    Його управлінська роль поступово розширювалася. Влітку 2023 року після зміни команди Blockbuster Mall Лашина призначили операційним директором цього торговельно-розважального центру, при цьому він продовжив керувати Lavina Mall. Пізніше його роль у Blockbuster Mall посилилася.

    За підсумками 2025 року команда Blockbuster Mall повідомляла про зменшення вакантності на 20% порівняно з 2024-м. Протягом року в комплексі відкрили нові торговельні об’єкти загальною площею понад 14,4 тис. кв. м. Лашин пояснював результат роботою з категоріями орендарів та переміщенням брендів у комерційно ефективніші зони.

    Паралельно топменеджер долучився до підготовки Ocean Mall — одного з найбільш очікуваних нових торговельних об’єктів Києва. На початку 2026 року він уже публічно коментував перебіг робіт і заходження орендарів до комплексу.

    Саме тому завершення восьмирічного періоду роботи Лашина в Mandarin Plaza Group може стати помітною подією для всього українського ринку торговельної нерухомості. За цей час він пройшов шлях від керівника одного великого ТРЦ до менеджера, який був залучений одразу до кількох мегамолів групи.

    Водночас наразі немає публічної інформації про конфлікт між Лашиним та власниками компанії. Сам топменеджер прямо заявив про обопільне рішення не продовжувати контракт. Так само станом на 14 серпня публічно не оголошено, хто стане новим генеральним директором Lavina Mall і чи відбудуться додаткові кадрові зміни в управлінні іншими торговельними центрами Mandarin Plaza Group.

    Таким чином, Lavina Mall входить у ювілейний період уже з кадровими змінами на найвищому рівні. Попереду — завершення реновації, подальша боротьба за відвідувача та орендарів і десятиріччя одного з найбільших торговельно-розважальних комплексів столиці. А для самого Дмитра Лашина восьмирічний етап роботи в Mandarin Plaza Group офіційно завершився — де саме він продовжить кар’єру, поки залишається відкритим питанням.

  • Після удару РФ у «Сільпо» та інших мережах можливий дефіцит товарів: Fozzy Group назвала терміни відновлення

    Після удару РФ у «Сільпо» та інших мережах можливий дефіцит товарів: Fozzy Group назвала терміни відновлення

    Унаслідок російського масованого обстрілу в ніч на 5 серпня були пошкоджені чотири розподільчі центри Fozzy Group. Через перебудову логістики в магазинах компанії може виникнути тимчасовий дефіцит окремих товарів.

    Про це представники Fozzy Group розповіли в коментарі «Суспільному».

    У компанії зазначили, що наслідки російської атаки виявилися значними. Йдеться як про суттєві матеріальні збитки, так і про людські втрати. Під час удару загинули працівники компанії, що стало найтяжчим наслідком атаки для колективу.

    «Втрати значні. Найважчою для нас стала загибель наших колег. Вагомими є й матеріальні збитки. Водночас ми відчуваємо підтримку держави, постачальників та наших гостей», — заявили у Fozzy Group.

    Пошкодження чотирьох розподільчих центрів безпосередньо вплинуло на роботу логістичної системи компанії. Саме через ці об’єкти проходить значна частина товарів перед їхнім подальшим доставленням до торговельних мереж.

    У результаті руйнувань постачання продукції до магазинів тимчасово ускладнилося. Через це покупці можуть помітити відсутність окремих позицій на полицях. У компанії наголошують, що йдеться саме про ситуативний дефіцит певних товарів, а не про повне припинення роботи магазинів.

    Проблема може торкнутися мереж, які входять до Fozzy Group, зокрема супермаркетів «Сільпо», «Фора» та Thrash. Асортимент у різних магазинах може відрізнятися залежно від того, наскільки швидко компанії вдасться перенаправити постачання через альтернативні логістичні маршрути.

    Водночас Fozzy Group уже проводить екстрену перебудову логістики. Компанія намагається компенсувати втрату пошкоджених розподільчих центрів та забезпечити магазини необхідними товарами з використанням інших можливостей для зберігання і доставки продукції.

    У компанії розраховують, що повноцінний звичний асортимент у торговельних мережах вдасться відновити до Дня Незалежності України — 24 серпня. Таким чином, тимчасові перебої з окремими товарами, за очікуваннями Fozzy Group, не повинні тривати довго.

    Російський удар по об’єктах Fozzy Group стався під час масованої атаки в ніч на 5 серпня. Тоді на двох розподільчих центрах «Сільпо» виникли масштабні пожежі. Внаслідок обстрілу загинули шестеро працівників.

    Окрім об’єктів Fozzy Group, під час тієї ж атаки були пошкоджені об’єкти інших великих українських компаній. Під удар потрапили, зокрема, «Епіцентр», ROZETKA та «Нова пошта».

    Удар по логістичній інфраструктурі великих торговельних компаній створює додаткові проблеми для українського бізнесу, який працює в умовах повномасштабної війни. Пошкодження розподільчих центрів впливають не лише на самі компанії, а й на стабільність постачання товарів у різні регіони країни.

    Попри значні руйнування, Fozzy Group продовжує роботу торговельних мереж і намагається максимально швидко відновити нормальне постачання. У компанії закликають враховувати, що тимчасова відсутність окремих товарів може бути пов’язана саме з наслідками російського удару та перебудовою логістики.

    Якщо плани компанії реалізуються, до 24 серпня магазини «Сільпо», «Фора» та Thrash мають повернутися до звичного рівня асортименту. До цього часу в окремих торговельних точках можуть спостерігатися перебої з наявністю певних товарів.

  • Novus після російського удару перебудовує логістику: чи буде дефіцит у магазинах

    Novus після російського удару перебудовує логістику: чи буде дефіцит у магазинах

    Мережа супермаркетів Novus після масштабної російської атаки на свою логістичну інфраструктуру терміново перебудовує систему постачання. У компанії визнають, що в окремих магазинах можливий тимчасовий або локальний дефіцит деяких товарів, однак підстав для системного зникнення продукції з полиць наразі не бачать.

    Про це заявив генеральний директор Novus Марк Петкевич. За його словами, після виведення з ладу великого розподільчого центру компанія вже перейшла на прямі поставки від виробників і партнерів, залучає резервні логістичні майданчики, сторонній транспорт та шукає нові складські площі.

    Ключова проблема полягає в масштабі втрат для логістичної системи. Коли великий розподільчий центр раптово припиняє роботу, з ланцюга постачання одночасно випадають мільйони одиниць продукції, частина яких уже мала наступного дня опинитися в магазинах.

    Саме тому навіть за наявності достатніх товарних запасів у виробників і постачальників мережі необхідно фактично за кілька годин перебудувати маршрути, складські операції та цифрові системи управління товарними потоками.

    Чи буде дефіцит

    У Novus наголошують: системного дефіциту товарів не очікують.

    За словами Петкевича, компанія використовує одразу кілька резервних механізмів. Один із них — прямі поставки від виробників і партнерів безпосередньо до супермаркетів, минаючи зруйнований склад.

    Другий — використання альтернативних логістичних об’єктів у інших регіонах.

    Паралельно мережа перенаправляє вантажівки, орендує додатковий транспорт і шукає нові складські приміщення.

    Тому в окремих торгових точках певні товари можуть тимчасово бути відсутні, однак це, за прогнозом керівництва, не має перерости у масштабну проблему по всій мережі.

    Найбільше навантаження — не лише на склади

    Руйнування великого логістичного центру створює проблеми не тільки фізичного характеру.

    За словами керівника Novus, величезне навантаження зараз припадає на IT-системи компанії.

    Цифрові платформи мають у режимі реального часу змінювати маршрути для тисяч товарних позицій, визначати нові точки доставки, перераховувати залишки та координувати транспорт.

    Фактично логістичну модель, яку будували під централізований розподільчий центр, тепер доводиться екстрено адаптувати під значно більш розгалужену систему.

    Окреме навантаження лягає на фінансові та управлінські команди, оскільки оренда складів, додаткового транспорту та екстрене переналаштування поставок значно збільшують операційні витрати.

    Це вже не перший удар по логістиці Novus

    Росія атакує логістичну інфраструктуру мережі не вперше.

    25 листопада 2025 року під час масованої атаки на Київ російська ракета пошкодила один із ключових логістичних центрів Novus. Тоді загинули четверо водіїв постачальників, ще п’ятеро людей були поранені. Працівники компанії, які перебували в укритті, не постраждали.

    Той центр мав площу понад 50 тис. кв. м і був одним із найсучасніших логістичних об’єктів такого типу в Україні. Він забезпечував щоденні поставки продуктів до магазинів мережі.

    За іншими галузевими даними, комплекс площею близько 40 тис. кв. м фактично об’єднав функції семи менших складів і був центральним розподільчим вузлом Novus.

    Уже після того удару компанія заявляла, що перебудовує маршрути і не очікує дефіциту.

    Тепер Novus знову змушений застосовувати аналогічну антикризову модель, але вже в умовах повторного масштабного пошкодження логістики.

    Чому великі склади настільки критичні для супермаркетів

    Сучасний продуктовий ритейл працює за принципом швидкого обороту.

    Супермаркети не можуть зберігати величезні запаси всіх категорій товарів безпосередньо у торгових залах чи підсобних приміщеннях. Значна частина продукції постійно рухається між виробниками, розподільчими центрами та магазинами.

    Особливо це стосується продуктів із коротким терміном придатності — молочної продукції, м’яса, овочів, фруктів та готових страв.

    Тому великий логістичний центр фактично є «серцем» мережі: сюди приходять товари від сотень постачальників, після чого вони сортуються і розподіляються між магазинами.

    Якщо такий вузол раптово зникає, фізично достатня кількість продукції може залишатися на ринку, але виникає проблема її доставки до конкретної торгової точки.

    Саме тому після атак на склади покупці інколи бачать тимчасово порожні полиці навіть тоді, коли загального дефіциту в країні немає.

    Прямі поставки мають компенсувати втрату складу

    Найшвидшим способом стабілізувати ситуацію є доставка товарів безпосередньо від постачальників у магазини.

    Це менш ефективна модель у довгостроковій перспективі, оскільки одному виробнику доводиться доставляти продукцію в десятки торгових точок замість одного великого центру.

    Проте у кризових умовах вона дозволяє швидко повернути продукцію на полиці.

    За словами Петкевича, саме цей механізм Novus зараз активно використовує.

    Паралельно компанія задіює резервні площі, що дає змогу поступово повернути частину централізованого розподілу.

    Російські удари по складах стали системною проблемою для бізнесу

    Атака на Novus є частиною значно ширшої тенденції.

    Упродовж останнього часу під російські удари потрапляли великі логістичні та складські комплекси різних українських компаній. У серпні були знищені або серйозно пошкоджені об’єкти Rozetka, PUMA, Bosch, Toyota, Intertop, «Сільпо» та інших компаній.

    Це створює вже не лише прямі втрати від знищених будівель і товарів, а й величезні непрямі витрати.

    Підприємствам доводиться змінювати транспортні маршрути, орендувати нові площі, відновлювати обладнання, купувати додатковий транспорт і формувати більш розподілені запаси.

    Фактично український ритейл змушений відмовлятися від довоєнної логіки максимальної централізації.

    Великі логістичні хаби стають вразливими

    До повномасштабної війни концентрація товарів у великих сучасних центрах була економічно вигідною.

    Один автоматизований склад дозволяє скоротити витрати на персонал, транспорт і зберігання. Але в умовах регулярних ракетних і дронових ударів така модель має очевидний ризик: втрата одного об’єкта може одночасно порушити постачання для всієї мережі.

    Тому українські компанії дедалі частіше переходять до розподіленої логістики — кількох менших складів, резервних центрів та альтернативних маршрутів.

    Це дорожче, але значно підвищує стійкість бізнесу.

    Саме цей процес зараз прискорено проходить і Novus.

    Для покупців головний ризик — короткочасні перебої

    Станом на 7 серпня у компанії не бачать передумов для масштабного дефіциту.

    Найреальніший сценарій — тимчасова відсутність окремих товарів у конкретних магазинах, поки мережа перерозподіляє залишки та вибудовує нові маршрути.

    При цьому ситуація може відрізнятися залежно від категорії продукції.

    Товари тривалого зберігання простіше перенаправляти через резервні склади, тоді як швидкопсувні продукти потребують значно складнішого температурного контролю і швидшої доставки.

    Саме тому локальні перебої найімовірніше стосуватимуться окремих товарних позицій, а не всього асортименту.

    Novus уже має досвід роботи після руйнування логістики

    Після удару 25 листопада 2025 року мережа також заявляла, що перебудовує постачання буквально одразу після атаки.

    Тоді логістичний центр повністю припинив роботу, однак компанія запевнила, що товарного дефіциту не буде.

    Цей досвід тепер фактично став частиною антикризового плану.

    За словами Петкевича, за роки війни компанія навчилася змінювати процеси за лічені години.

    І саме швидкість зараз стає ключовим фактором: чим швидше ритейлер зможе перевести постачання на резервні канали, тим менше наслідки удару відчують покупці.

    Тому після чергової атаки Novus поки не прогнозує порожніх полиць у масштабах всієї мережі. Але сам факт того, що один із найбільших українських ритейлерів знову змушений екстрено перебудовувати всю систему постачання, показує нову реальність українського бізнесу: логістика тепер має бути не просто дешевою та ефективною, а передусім здатною переживати удари й продовжувати працювати.

  • PUMA втратила товарів на понад €12 млн після удару РФ: в Україні можливий дефіцит окремих моделей

    PUMA втратила товарів на понад €12 млн після удару РФ: в Україні можливий дефіцит окремих моделей

    Український підрозділ міжнародного спортивного бренду PUMA зазнав багатомільйонних втрат унаслідок масованої російської атаки на Київ та Київську область у ніч проти 5 серпня. Повністю знищено логістичний комплекс стороннього 3PL-оператора, де зберігалися товарні запаси ТОВ «ПУМА Україна». За попередніми оцінками компанії, тільки вартість знищеної продукції вже перевищує 12 млн євро, а остаточний розмір збитків ще підраховують.

    Через втрату значної частини складських запасів українські покупці можуть тимчасово зіткнутися з відсутністю окремих моделей взуття, одягу та аксесуарів. Перебої можливі одразу у кількох каналах — фізичних магазинах, офіційному інтернет-магазині та в оптових поставках партнерам.

    При цьому PUMA заявляє, що не припиняє роботу в Україні. Компанія разом із локальним менеджментом, глобальним офісом та логістичними партнерами вже перебудовує ланцюги постачання й шукає альтернативні складські та транспортні рішення.

    Знищено не власний магазин, а ключовий логістичний вузол

    Йдеться про логістичний комплекс 3PL-партнера.

    3PL — це модель, за якої компанія передає сторонньому оператору зберігання товарів, обробку замовлень, комплектування та частину транспортної логістики. Для великого міжнародного бренду такий склад фактично є одним із центральних елементів усієї системи продажів.

    Саме там перебували значні запаси PUMA, призначені як для власної роздрібної мережі, так і для онлайн-продажів та оптових клієнтів.

    Унаслідок російського удару комплекс був повністю знищений. Водночас компанія повідомила найважливішу новину — серед її команди немає постраждалих.

    Матеріальні втрати, однак, виявилися надзвичайно великими.

    За первинними підрахунками, тільки товарів було знищено більш ніж на 12 млн євро. Ця оцінка ще не обов’язково включає всі можливі непрямі збитки: втрати від зірваних продажів, екстреної перебудови логістики, додаткового імпорту та нових складських потужностей.

    Частини товарів у магазинах може не вистачати

    У PUMA уже попередили, що наслідки удару можуть відчути покупці.

    Через повне знищення запасів окремі товари можуть тимчасово зникнути з фізичних магазинів та офіційного інтернет-магазину. Перебої можливі й у партнерів бренду, які отримують продукцію через оптовий канал.

    Це не означає, що мережа PUMA в Україні припиняє роботу або що всі магазини залишаться без товару.

    Частина продукції вже перебуває безпосередньо в торгових точках, частина може бути на інших логістичних об’єктах або в дорозі. Крім того, компанія має міжнародну мережу постачання і може перерозподіляти товарні потоки з інших ринків.

    Однак швидко замінити весь знищений запас на суму понад 12 млн євро практично неможливо.

    Необхідно сформувати нові партії, організувати доставку в Україну, провести митні процедури, знайти складські площі та заново налагодити розподіл між магазинами.

    Тому частина дефіциту може зберігатися певний час.

    PUMA перебудовує логістику просто під час війни

    У компанії заявили, що вже впроваджують комплекс заходів для відновлення постачання.

    До процесу залучені український менеджмент, глобальний офіс PUMA та партнери у сфері логістики.

    Головним завданням зараз є пошук альтернативного майданчика для зберігання товарів, переналаштування маршрутів імпорту та максимально швидке відновлення регулярних поставок.

    Для глобального бренду це складна, але вирішувана задача. PUMA працює на десятках ринків і має розгалужену міжнародну систему дистрибуції, що теоретично дозволяє перекидати продукцію між регіонами.

    Проте українська ситуація унікальна тим, що будь-який новий великий логістичний об’єкт також залишається під ризиком російських ракетних і дронових атак.

    Удар по PUMA став частиною значно більшої атаки на бізнес

    PUMA була далеко не єдиною компанією, яка втратила логістичні потужності в ніч проти 5 серпня.

    Російський масований удар по Києву та області завдав важких збитків одразу низці українських та міжнародних компаній.

    Було знищено або серйозно пошкоджено об’єкти Rozetka, Intertop, Bosch, Toyota, Liqui Moly Ukraine, NOVUS, «Сільпо» та інших підприємств.

    У випадку Intertop повністю знищено один із ключових логістичних складів, який працював ще з 2009 року та щоденно обробляв десятки тисяч замовлень. Компанія повідомила про значні втрати товарів та обладнання, однак її працівники не постраждали.

    Під ударом опинився й склад Toyota із запасними частинами та супутніми товарами.

    Центральний склад Liqui Moly Ukraine вигорів разом із запасами автомобільних мастил, олив та автохімії.

    Rozetka вже заявила про мільярдні збитки

    Особливо великих втрат зазнала Rozetka.

    Співзасновник компанії Владислав Чечоткін заявив, що прямі збитки внаслідок останніх російських атак уже вимірюються мільярдами гривень і є найбільшими за всю історію компанії.

    У Броварах було знищено великий складський комплекс Rozetka, який, за даними компанії, не підлягає відновленню.

    За кілька днів до цього інший склад компанії також зазнав атаки: один співробітник загинув, ще семеро були поранені.

    Таким чином, удари початку серпня стали одним із найбільш руйнівних епізодів для української роздрібної та логістичної інфраструктури за весь час повномасштабної війни.

    Логістика стає одним із головних ризиків для великих компаній

    Для сучасного ритейлу знищення складу може бути не менш болісним, ніж втрата магазину чи офісу.

    У великих логістичних центрах одночасно зберігаються товари на мільйони євро, працюють автоматизовані системи сортування, IT-інфраструктура та складська техніка.

    Саме через такі об’єкти щоденно проходять тисячі замовлень.

    Після їх знищення компанія втрачає не тільки сам товар. Порушується весь ланцюг: від імпорту і приймання продукції до її розподілу між магазинами та доставлення покупцеві.

    Тому остаточні економічні втрати PUMA можуть виявитися вищими за нинішні 12 млн євро.

    Компанія поки називає цю цифру саме попередньою оцінкою вартості знищених запасів.

    Український бізнес дедалі частіше стикається з такими втратами

    У липні схожа атака повністю знищила склад мережі goodwine.

    За даними Асоціації ритейлерів України, у ніч із 18 на 19 липня у склад влучили вісім балістичних ракет. Попередні прямі втрати компанії тоді оцінили приблизно у 65 млн грн.

    Такі випадки показують, наскільки великим став воєнний ризик для українського ритейлу.

    Навіть компанії, які продовжують інвестувати, відкривати магазини та підтримувати робочі місця, можуть за одну ніч втратити складські запаси, які формувалися місяцями.

    Особливо небезпечна концентрація великої кількості продукції в одному логістичному центрі.

    З іншого боку, повна децентралізація складів значно збільшує операційні витрати та ускладнює швидку доставку, що змушує бізнес балансувати між економічною ефективністю та безпекою.

    Бренд обіцяє залишитися на українському ринку

    Попри втрати, ознак того, що PUMA планує згортати діяльність в Україні, немає.

    Навпаки, компанія заявила, що операційна діяльність продовжується, а основні зусилля зараз спрямовані на максимально швидке відновлення постачання.

    Точні строки повного відновлення асортименту поки не називаються.

    Вони залежатимуть від того, наскільки швидко PUMA зможе знайти нові складські потужності та сформувати додаткові партії продукції для українського ринку.

    Саме тому покупці найближчим часом можуть побачити нерівномірну доступність певних розмірів, моделей або колекцій.

    Для самої компанії удар уже став одним із найбільш дорогих епізодів роботи в Україні: лише фізично знищений товар оцінений більш ніж у 12 млн євро, і фінальна сума може зрости після завершення повного підрахунку.

    На тлі одночасних ударів по Rozetka, Intertop, Bosch, Toyota та продуктових мережах історія PUMA демонструє ширшу проблему: російські атаки дедалі сильніше б’ють не тільки по енергетиці чи промисловості, а й по цивільній логістиці, без якої неможлива нормальна робота української економіки.