Позначка: Римський статут

  • США оголосили курс на демонтаж МКС: Рубіо пригрозив санкціями навіть союзникам

    США оголосили курс на демонтаж МКС: Рубіо пригрозив санкціями навіть союзникам

    Державний секретар США Марко Рубіо заявив про намір адміністрації президента Дональда Трампа домогтися фактичного демонтажу Міжнародного кримінального суду (МКС). За його словами, Вашингтон використовуватиме весь спектр дипломатичних, економічних та політичних інструментів для боротьби з діяльністю суду, який у Білому домі вважають загрозою національній безпеці США. Одночасно американська влада попередила партнерів і союзників, що підтримка МКС може вплинути на подальше отримання американської допомоги.

    Про це повідомляє CNN.

    Марко Рубіо звинуватив Міжнародний кримінальний суд у використанні міжнародного права як інструменту політичного тиску на Сполучені Штати. За його словами, суд веде боротьбу проти Америки не військовими засобами, а шляхом юридичного переслідування американських громадян.

    «Міжнародний кримінальний суд веде війну проти США не кулями чи ракетами, а силою так званого міжнародного права», – заявив держсекретар.

    У Вашингтоні переконані, що діяльність МКС виходить за межі його міжнародного мандата та становить пряму загрозу американському суверенітету. Саме тому адміністрація Дональда Трампа має намір посилити тиск на міжнародну судову інституцію та обмежити її можливості працювати.

    Конфлікт між США та Міжнародним кримінальним судом триває вже кілька років. Його витоки сягають ще першого президентського терміну Дональда Трампа, коли МКС розпочав розслідування можливих воєнних злочинів американських військових в Афганістані. Відтоді відносини між Вашингтоном і судом залишаються вкрай напруженими.

    Новий етап протистояння передбачає не лише тиск на сам МКС, а й вимоги до інших держав визначитися зі своєю позицією. Представник Державного департаменту США заявив, що країни, які продовжать визнавати юрисдикцію суду щодо американських громадян або співпрацюватимуть із ним у відповідних розслідуваннях, можуть опинитися під особливою увагою Вашингтона.

    За словами американських посадовців, насамперед це стосується держав, які отримують фінансову чи військову допомогу від США, розміщують на своїй території американські військові бази або користуються американськими безпековими гарантіями. Саме такі країни, як заявляє Вашингтон, мають офіційно відмовитися визнавати повноваження Міжнародного кримінального суду щодо переслідування громадян США.

    Фактично адміністрація Дональда Трампа дає зрозуміти, що подальший рівень співпраці зі Сполученими Штатами може залежати від ставлення окремих держав до МКС. Це може зачепити і низку європейських країн, які є учасниками Римського статуту та визнають юрисдикцію суду.

    У своїй статті Марко Рубіо заявив, що Вашингтон готовий послідовно послаблювати діяльність суду доти, доки він не втратить можливість діяти у нинішньому форматі.

    «Використовуючи всі інструменти, що є в розпорядженні нашого уряду, працюючи пліч-о-пліч з кожним союзником, з яким ми можемо мати спільну справу, ми демонтуємо Міжнародний кримінальний суд — цеглинка за цеглиною, якщо це буде необхідно», — написав держсекретар США.

    За інформацією CNN, адміністрація Трампа вже готує комплекс заходів, спрямованих на максимальну ізоляцію МКС. Серед можливих кроків розглядаються запровадження нових економічних санкцій, анулювання американських віз для співробітників суду, заборона на в’їзд до США, фінансові обмеження, а також дипломатичний тиск на країни, які співпрацюють із судом.

    Марко Рубіо також стверджує, що Міжнародний кримінальний суд перетворився на інструмент політичної боротьби проти США. За його словами, діяльність установи підтримують сили, які негативно ставляться до американської зовнішньої політики.

    На думку держсекретаря, на роботу суду значний вплив мають міжнародні неурядові організації, прихильники глобалістських підходів та уряди окремих держав, які критично налаштовані щодо Сполучених Штатів.

    Загострення відносин між Вашингтоном і МКС відбувається на тлі низки резонансних рішень суду останніх років. Окрім розслідування щодо можливих злочинів американських військових в Афганістані, адміністрація Трампа різко критикувала розгляд справ, пов’язаних з ізраїльським прем’єр-міністром Беньяміном Нетаньягу. Саме після цього риторика Білого дому щодо суду стала ще жорсткішою.

    Паралельно Міжнародний кримінальний суд залишається одним із головних міжнародних органів, які розслідують воєнні злочини, скоєні під час російської агресії проти України. Суд видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та низки інших російських посадовців, яких підозрюють у незаконній депортації українських дітей та інших воєнних злочинах. У відповідь російська влада відкрила кримінальні справи проти суддів і прокурора МКС та оголосила їх у розшук.

    Україна, своєю чергою, у серпні 2024 року ратифікувала Римський статут, що стало важливим кроком до повноцінної співпраці з Міжнародним кримінальним судом. Наразі юрисдикцію МКС визнають 125 держав світу, які є учасницями Римського статуту.

    Попри різку позицію Вашингтона, більшість держав-учасниць МКС продовжують підтримувати діяльність суду, наголошуючи на його ролі у притягненні до відповідальності осіб, яких підозрюють у геноциді, злочинах проти людяності, воєнних злочинах та злочині агресії.

  • Орбан відступив? Угорщина несподівано зберегла членство в МКС, а уряд Мадяра вже заговорив про арешт Нетаньягу

    Орбан відступив? Угорщина несподівано зберегла членство в МКС, а уряд Мадяра вже заговорив про арешт Нетаньягу

    Угорщина офіційно скасувала рішення про вихід із Міжнародного кримінального суду. Відповідний закон 27 травня ухвалила Національна асамблея країни в межах надзвичайної процедури. Таким чином новий уряд Петера Мадяра фактично переглянув один із найбільш резонансних зовнішньополітичних курсів епохи Віктора Орбана, який торік оголосив про намір залишити МКС на тлі конфлікту навколо ордера на арешт прем’єра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу.

    За даними угорських медіа та європейських видань, за законопроєкт проголосували 133 депутати від партії «Тиса», 37 представників «Фідес–KDNP» виступили проти, ще п’ятеро парламентарів утрималися. Рішення набуде чинності вже наступного дня після офіційного опублікування документа.

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр особисто подав законопроєкт до парламенту. Він пояснив, що членство країни у Міжнародному кримінальному суді необхідне «для збереження міжнародного миру та безпеки, а також для притягнення до відповідальності винних у найтяжчих міжнародних злочинах». Саме це формулювання стало одним із ключових сигналів зміни зовнішньополітичного курсу Будапешта після багаторічного правління Віктор Орбан.

    Ще у квітні 2025 року уряд Орбана оголосив про початок процедури виходу з Міжнародний кримінальний суд. Тоді це рішення напряму пов’язували з ордером МКС на арешт прем’єра Ізраїлю Беньямін Нетаньягу, якого суд у Гаазі підозрює у воєнних злочинах та злочинах проти людяності під час війни в секторі Гази. Орбан називав дії МКС «політизованими» та заявляв, що Угорщина не виконуватиме ордерів суду.

    Ситуація набула міжнародного резонансу після того, як Нетаньягу прибув до Будапешта з офіційним візитом навесні минулого року. Попри членство Угорщини в Римському статуті, ізраїльського прем’єра не затримали. Це викликало різку реакцію частини європейських політиків та правозахисних організацій, які наголошували, що Будапешт порушив міжнародні зобов’язання.

    Процес виходу Угорщини з МКС мав завершитися у червні 2026 року, однак після перемоги партії «Тиса» нова влада фактично розвернула країну у протилежному напрямку. Ще до офіційного вступу на посаду Мадяр заявляв, що його уряд не лише зупинить вихід із суду, а й виконуватиме міжнародні ордери, якщо цього вимагатиме закон.

    Особливу увагу привернула його заява щодо Нетаньягу. У квітні Мадяр прямо зазначив: якщо ізраїльський прем’єр приїде до Угорщини під час чинного членства країни в МКС, Будапешт буде юридично зобов’язаний його затримати. Водночас політик наголошував, що прагне зберегти прагматичні відносини з Ізраїлем та підтримує тісні контакти з єврейською громадою Угорщини.

    Попри це, ізраїльські медіа повідомляли, що під час першої телефонної розмови після перемоги на виборах Мадяр запросив Нетаньягу до Будапешта на урочистості з нагоди 70-річчя Угорської революції, які відбудуться восени цього року. Таким чином новий уряд опинився у складній дипломатичній ситуації між міжнародним правом та стратегічними відносинами з Ізраїлем.

    Аналітики вважають, що рішення залишитися у МКС є важливим сигналом для Європейського Союзу та міжнародних партнерів Угорщини. За часів Орбана Будапешт неодноразово конфліктував із Брюсселем через питання верховенства права, санкцій проти Росії та незалежності судової системи. Тепер новий уряд намагається демонструвати більшу готовність до співпраці із західними інституціями.

    Водночас політика Мадяра щодо України залишається неоднозначною. Попри рішення зберегти членство в МКС, уряд Угорщини паралельно підтримав заборону імпорту української агропродукції, що вже викликало занепокоєння у Києві та серед європейських партнерів.

    Міжнародний кримінальний суд був створений у 2002 році для розслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну МКС активізував свою діяльність, а у 2023 році суд видав ордер на арешт російського диктатора Володимир Путін через незаконну депортацію українських дітей.

    Для України рішення Будапешта може мати додаткове політичне значення, адже демонструє збереження підтримки міжнародних правових механізмів у Європі навіть після спроб окремих урядів дистанціюватися від суду в Гаазі.

    Джерело: “Європейська правда“, Telex