Govoritinfo.com

Позначка: розслідування

  • “Плівки Міндіча” у Раді: Умєрова та Шефіра викликають на допит ТСК

    “Плівки Міндіча” у Раді: Умєрова та Шефіра викликають на допит ТСК

    Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України продовжує розслідування справи, відомої як “Мідас”, і викликає на засідання 13 травня низку високопосадовців та колишніх посадовців для надання свідчень. Серед них — секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров та колишній перший помічник президента Сергій Шефір.

    Ініціатором виклику виступив голова ТСК, народний депутат від “Європейської солідарності” Олексій Гончаренко, який оприлюднив відповідні заяви у соціальних мережах.

    Рішення про виклик посадовців було ухвалене на тлі публікації нових матеріалів, які оприлюднило видання “Українська правда”. Йдеться про першу частину так званих “плівок Міндіча” — аудіозаписів, які, за даними журналістів, були отримані Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) у межах розслідування справи “Мідас”.

    Матеріали стосуються розмов у квартирі бізнесмена Тимура Міндіча, якого в медіа пов’язують із корупційними схемами в енергетичному секторі та який перебуває під санкційним тиском. У записах, за даними журналістів, фігурують різні особи, зокрема політичні та бізнесові фігури, а також обговорення чутливих питань державного рівня.

    Окремо увагу ТСК привернули згадки про Сергія Шефіра. За словами голови комісії, у оприлюднених матеріалах нібито зафіксовано його візит до квартири на вулиці Грушевського, де відбувалися зустрічі з Тимуром Міндічем.

    Гончаренко заявив, що під час цих розмов могли обговорюватися питання, пов’язані зі справою колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова та можливими фінансовими домовленостями щодо застави.

    Він наголосив, що Шефір має надати офіційні пояснення щодо характеру своїх контактів із фігурантами справи та змісту розмов, які могли відбуватися у згаданому контексті.

    Окремий блок запитань ТСК стосується чинного секретаря РНБО Рустема Умєрова. За словами голови комісії, нові матеріали містять згадки про його контакти з Тимуром Міндічем у період, коли він обіймав посаду міністра оборони України.

    Гончаренко заявив, що у публікаціях містяться твердження про можливі розмови та “вказівки”, які нібито могли передаватися через Міндіча, однак ці дані наразі не підтверджені офіційними слідчими матеріалами у відкритому доступі.

    Він підкреслив, що ТСК прагне отримати пояснення щодо характеру зустрічей, їхнього змісту та можливих наслідків для роботи Міністерства оборони у період повномасштабної війни.

    Раніше Рустем Умєров вже виступав у Верховній Раді, коментуючи запити депутатів щодо його фігурування у справі “Мідас”. Тоді він заявив, що всі необхідні пояснення вже надані правоохоронним органам, і відмовився від додаткового публічного звітування перед парламентом.

    За його словами, подальші публічні обговорення можуть мати ознаки політизації розслідування, що, на його думку, є недоречним під час воєнного стану.

    Справу “Мідас” у медіа пов’язують із розслідуванням корупційних схем у сфері енергетики та можливими зловживаннями за участі посадових осіб і бізнесу. Офіційні деталі провадження частково залишаються закритими, однак окремі матеріали періодично з’являються у медіа.

    Оприлюднені “плівки Міндіча”, за інформацією журналістів, є частиною слідчих матеріалів НАБУ. Вони містять записи розмов, які можуть мати значення для встановлення обставин можливих корупційних дій.

    Ситуація навколо справи вже викликала політичний резонанс у парламенті. Частина депутатів вимагає повного розкриття обставин, тоді як інші застерігають від використання розслідування у політичній боротьбі.

    Водночас у Верховній Раді вже відбувалися попередні обговорення участі Рустема Умєрова у цій справі. Тоді він заявляв, що не бачить підстав для додаткових пояснень перед депутатами.

    Засідання Тимчасової слідчої комісії призначене на 13 травня. Очікується, що на ньому будуть заслухані пояснення запрошених осіб, а також розглянуті нові матеріали, оприлюднені журналістами.

    Результати засідання можуть стати підставою для подальших парламентських або правоохоронних рішень, однак наразі офіційні висновки ТСК не оприлюднювалися.

  • Рух “Жовта стрічка” змінює чат-бот для активістів: залишать лише інструкції з безпеки

    Рух “Жовта стрічка” змінює чат-бот для активістів: залишать лише інструкції з безпеки

    Рух опору “Жовта стрічка” оголосив про суттєве переформатування роботи свого чат-бота “Разом”, який використовується для комунікації з учасниками руху на тимчасово окупованих територіях України. В організації заявили, що найближчим часом функціонал сервісу буде максимально обмежений і в ньому залишаться виключно інструкції з безпеки для людей, які перебувають під окупацією. Надалі чат-бот планують повністю переробити. Про це повідомили представники руху.

    У “Жовтій стрічці” наголосили, що рішення про зміну роботи чат-бота є вимушеним кроком, спрямованим насамперед на зменшення ризиків для людей, які можуть користуватися сервісом у складних умовах окупованих територій.

    Фактично з функціоналу “Разом” вилучають усі елементи, які не стосуються безпосередньо безпеки. Тепер користувачі зможуть отримувати лише базові рекомендації щодо поведінки в умовах ризику, цифрової обережності та захисту особистих даних.

    “Звертаємо вашу увагу, що наразі у функціоналі чат-бота залишаються виключно інструкції з безпеки для людей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях. Це необхідний крок для забезпечення максимальної захищеності наших громадян. Найближчим часом чат-бот буде повністю переформатовано”, — йдеться в заяві руху.

    Організатори підкреслили, що в умовах окупації будь-яка цифрова взаємодія може становити потенційну загрозу, тому інструменти комунікації мають бути максимально безпечними та мінімізованими за функціоналом.

    У своїй заяві представники руху також наголосили, що будь-який спротив в умовах російської окупації пов’язаний із серйозними ризиками для цивільного населення. Водночас вони підкреслили, що відповідальність за ці ризики, на їхню думку, несе окупаційна влада.

    “Важливо називати речі своїми іменами. Ризик для українців створює не спротив. Ризик створює російська окупація, репресії та терор проти цивільного населення. Українці на окупованих територіях — не є пасивними жертвами. Це люди, які свідомо обирають зберігати свою ідентичність і чинити опір”, — зазначили в організації.

    У “Жовтій стрічці” також додали, що пріоритетом залишається збереження життя та безпеки активістів, які перебувають у середовищі постійного тиску, спостереження та можливих репресій.

    Рішення про переформатування цифрових інструментів руху з’явилося на тлі журналістських публікацій, які звернули увагу на питання безпеки активістів і технологічні особливості роботи руху.

    Зокрема, видання The Kyiv Independent опублікувало матеріал, у якому йшлося про потенційні ризики, пов’язані з вербуванням до руху через чат-бот у Telegram. У розслідуванні зазначалося, що цей канал комунікації використовує обмежені протоколи безпеки, а ознайомлення з інструкціями не завжди є обов’язковим для користувачів.

    Журналісти також повідомляли, що їм вдалося знайти дані про випадки переслідування активістів на тимчасово окупованих територіях у 2023–2025 роках, включно із затриманнями та насильством. Ці твердження базувалися на зібраних свідченнях та відкритих джерелах, які аналізувалися в межах розслідування.

    Рух “Жовта стрічка” раніше вже заявляв про зміну підходів до роботи з інформацією. Зокрема, 30 березня організація повідомляла журналістам “The Kyiv Independent”, що переглянула методи збору та передачі даних, щоб мінімізувати можливість ідентифікації місць перебування або конкретних осіб.

    Втім, у подальших публікаціях журналісти звертали увагу на те, що деякі матеріали, оприлюднені рухом, потенційно могли містити інформацію, яка дозволяє ідентифікувати локації. Це викликало додаткову дискусію щодо балансу між інформаційною активністю та безпекою учасників руху.

    Жовта стрічка — український рух громадянського спротиву, який діє на тимчасово окупованих територіях України. Його діяльність переважно має ненасильницький характер і спрямована на підтримку української ідентичності, поширення символіки спротиву та інформаційний опір окупаційним адміністраціям.

    Умови роботи таких рухів є особливо складними через високий рівень ризиків, постійний контроль з боку окупаційних структур та обмеження цифрової комунікації. Саме тому питання кібербезпеки та захисту даних учасників є критично важливими для їхньої діяльності.

    На тлі триваючої війни та посилення репресивних практик на окупованих територіях тема безпеки цифрових інструментів спротиву залишається однією з найчутливіших. Оголошене переформатування чат-бота “Разом” є черговим свідченням того, що організація намагається адаптувати свої інструменти до умов підвищених загроз.

  • “Плівки Міндіча”: оприлюднено записи з Шефіром і Умєровим

    “Плівки Міндіча”: оприлюднено записи з Шефіром і Умєровим

    Видання Українська правда оприлюднило першу частину аудіозаписів, які, за їхніми даними, були отримані та задокументовані НАБУ у межах кримінального провадження під умовною назвою “Мідас”. Йдеться про матеріали, що були зафіксовані влітку 2025 року в квартирі на вулиці Грушевського, 9а в Києві, яку журналісти пов’язують із підсанкційним бізнесменом Тимуром Міндічем.

    За даними розслідування, у записах фігурують розмови Міндіча з низкою осіб, серед яких колишній перший помічник президента Сергій Шефір, чинний секретар РНБО Рустем Умєров, а також жінка на ім’я Наталія. Усі розмови, як зазначає видання, відбуваються російською мовою та охоплюють широкий спектр тем — від приватних фінансових питань до державних кадрових і оборонних рішень.

    Один із ключових оприлюднених фрагментів стосується діалогу між Тимуром Міндічем та Сергієм Шефіром.

    У цій розмові співрозмовники обговорюють питання фінансових ресурсів, зокрема можливість зібрати кошти для внесення застави за колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова, якого раніше підозрювали у зловживанні службовим становищем та отриманні неправомірної вигоди.

    Також у записах згадуються окремі політики та депутати, яких співрозмовники називають як прізвищами, так і умовними позначеннями. У матеріалі йдеться про неформальні домовленості щодо фінансових потоків, однак ці твердження подаються як частина розслідування і потребують юридичної оцінки.

    Другий блок записів стосується діалогу між Міндічем і жінкою на ім’я Наталія. У ньому обговорюються будівельні роботи, облаштування територій, інфраструктурні питання та утримання об’єктів.

    У матеріалі зазначається, що частина розмови може стосуватися приватних маєтків у Козині, які раніше фігурували в журналістських розслідуваннях. За словами джерел видання, йдеться про умовний кооператив, де, ймовірно, розташовані об’єкти, пов’язані з низкою високопосадовців та бізнесменів.

    У розмові також звучать емоційні висловлювання та обговорення ризиків у контексті потенційних кримінальних справ, однак офіційного підтвердження змісту цих фрагментів наразі немає.

    Третя частина оприлюднених записів містить розмову між Тимуром Міндічем та Рустемом Умєровим, який на момент розмови обіймав посаду міністра оборони, а нині є секретарем РНБО.

    У цій бесіді обговорюються кадрові перестановки у вищих органах влади, зокрема можливі варіанти призначення Умєрова послом у США та зміни в керівництві оборонного відомства.

    Окремо згадується компанія Fire Point, яка займається виробництвом далекобійного озброєння. За даними розслідувачів, ця компанія отримує значні оборонні контракти, а її продукти — зокрема FP-1, FP-5 та FP-7 — обговорюються в контексті державного фінансування.

    У розмові Міндіч висловлює претензії щодо недостатнього фінансування проєктів компанії, що, за версією журналістів, може свідчити про можливі конфлікти інтересів у сфері оборонних закупівель.

    Усі оприлюднені матеріали, за даними НАБУ, є частиною великого кримінального провадження, яке журналісти умовно називають “Мідас”.

    Офіційні деталі справи не розкриваються повністю, однак, за інформацією розслідувачів, вона стосується можливих корупційних схем у сферах енергетики, оборони, державних закупівель та політичного впливу на рішення уряду.

    Журналісти наголошують, що оприлюднена частина матеріалів є лише початком серії публікацій, і наступні фрагменти можуть містити нові розмови та додаткові деталі щодо кола фігурантів.

    Станом на момент публікації офіційних розлогих коментарів від осіб, які фігурують у записах, не оприлюднено у повному обсязі. Усі згадані твердження наразі базуються на журналістському розслідуванні та матеріалах, які, за словами редакції, походять із документування НАБУ.

    Юристи та антикорупційні експерти зазначають, що такі аудіозаписи можуть мати значну суспільну вагу, однак їхня доказова сила визначається виключно в межах кримінального провадження та судового процесу.

    Українська правда заявляє, що це лише перша частина оприлюднених матеріалів у справі “Мідас”. Очікується продовження публікацій із новими аудіофрагментами та деталями щодо осіб, які можуть бути пов’язані з розслідуванням НАБУ.

    Подальший розвиток подій, за оцінками експертів, може мати значний політичний та суспільний резонанс, з огляду на коло згаданих осіб та теми, які фігурують у записах.

  • Хабар у $110 тисяч: на Полтавщині викрили двох працівників СБУ — затримали під час передачі грошей

    Хабар у $110 тисяч: на Полтавщині викрили двох працівників СБУ — затримали під час передачі грошей

    Правоохоронці викрили двох співробітників Служби безпеки України, яких підозрюють у вимаганні великого хабаря від підприємця. Йдеться про начальника слідчого відділу одного з управлінь СБУ в Полтавській області та його підлеглого. Про це НАБУ повідомило на своєму каналі в Telegram.

    За даними слідства, посадовці діяли через посередника — адвоката. Вони вимагали у бізнесмена 110 тисяч доларів в обмін на сприяння у кримінальному провадженні. Зокрема, мова йшла про укладення угоди про визнання винуватості та припинення переслідування компанії підприємця.

    Схема передбачала поетапну передачу коштів. Правоохоронці задокументували отримання частини хабаря, після чого організували затримання. Фігурантів викрили «на гарячому» під час отримання другого траншу — 55 тисяч доларів.

    Операцію провели детективи Національне антикорупційне бюро України спільно з прокурорами Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Наразі тривають першочергові слідчі дії, встановлюються всі обставини злочину та можливі інші причетні особи.

    За попередніми даними, посадовці використовували своє службове становище для тиску на підприємця, створюючи штучні умови, за яких бізнес опинявся під загрозою кримінального переслідування. Саме це, за версією слідства, і стало підставою для вимагання неправомірної вигоди.

    Юристи зазначають, що подібні справи можуть кваліфікуватися одразу за кількома статтями — зокрема як вимагання хабаря в особливо великому розмірі та зловживання службовим становищем. У разі доведення вини підозрюваним загрожує тривале позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Викриття відбулося на тлі посилення антикорупційної роботи в Україні, особливо в умовах війни. Влада неодноразово заявляла про нульову толерантність до корупції, зокрема в силових структурах.

    Експерти наголошують, що подібні інциденти мають серйозний репутаційний ефект, адже йдеться про представників органів, які повинні забезпечувати безпеку держави. Водночас публічні викриття демонструють роботу антикорупційної системи та її здатність реагувати навіть на високопосадових фігурантів.

    Слідчі дії у справі тривають. Очікується, що найближчим часом буде визначено запобіжні заходи для підозрюваних, а також оголошено офіційні підозри.

    У підсумку справа може стати ще одним показовим кейсом у боротьбі з корупцією в правоохоронних органах, яка залишається одним із ключових викликів для України.

  • «Є питання до справедливості»: у Європарламенті розкритикували перебіг справи Тимошенко

    «Є питання до справедливості»: у Європарламенті розкритикували перебіг справи Тимошенко

    Депутат Європейського парламенту Міхаель Галер виступив із критикою перебігу справи Юлії Тимошенко, заявивши про можливі порушення принципів справедливого судочинства та змагальності сторін. За його словами, низка процесуальних дій викликає серйозні сумніви щодо неупередженості розслідування.

    Йдеться, зокрема, про обшуки у партійному офісі без ухвали слідчого судді, обмеження доступу захисту до ключових матеріалів справи та запровадження обмежень на міжнародну діяльність політикині. У Європарламенті наголошують, що такі дії можуть суперечити базовим стандартам кримінального процесу.

    Галер підкреслив, що команда захисту не має повноцінного доступу до основного доказу — оригінального аудіофайлу розмови, який є центральним елементом обвинувачення. На його думку, це порушує фундаментальний принцип рівності сторін у судовому процесі та унеможливлює проведення незалежної експертизи.

    Європейський політик закликав українські органи забезпечити відкритість розслідування та надати захисту доступ до всіх матеріалів, необхідних для повноцінного аналізу доказів. Він наголосив, що без цього складно говорити про дотримання міжнародних стандартів правосуддя.

    Окрему увагу Галер звернув на обмеження, пов’язані з міжнародною діяльністю Тимошенко. За його словами, заборона на закордонні відрядження може негативно вплинути на парламентську дипломатію, яка залишається важливим інструментом для України в умовах війни.

    У цьому контексті він закликав не перешкоджати політичному діалогу з міжнародними партнерами, підкресливши, що активна взаємодія з європейськими інституціями є критично важливою для підтримки України.

    Критика з боку Європарламенту не є поодинокою. Раніше Парламентська асамблея Ради Європи також висловлювала занепокоєння перебігом справи, вказуючи на можливі порушення принципу змагальності та недотримання практики Європейський суд з прав людини.

    У відповідних заявах наголошувалося на необхідності забезпечення чесного та прозорого розслідування, яке відповідатиме європейським стандартам. Зокрема, йшлося про важливість дотримання процесуальних гарантій та недопущення політизації правосуддя.

    Сам Галер є одним із ключових представників Європарламенту, який опікується питаннями України. Він виступає доповідачем щодо українського напрямку та бере участь у формуванні політики Європейського Союзу стосовно Києва. Його заяви традиційно розглядаються як сигнал про настрої в європейських політичних колах.

    На тлі цих подій очікується публікація чергової доповіді Європарламенту щодо України. У документі, ймовірно, буде дана оцінка не лише реформам, а й стану верховенства права та функціонування судової системи.

    Експерти зазначають, що подібні заяви можуть мати значення для подальших відносин України з Європейським Союзом. Питання правосуддя, прозорості та дотримання прав людини залишаються одними з ключових критеріїв у процесі євроінтеграції.

    Водночас у самій Україні справа Тимошенко продовжує викликати широкий суспільний резонанс. Дискусії точаться як навколо юридичних аспектів, так і щодо можливого політичного контексту розслідування.

    У підсумку критика з боку Європарламенту підкреслює важливість дотримання стандартів правосуддя навіть в умовах війни. Міжнародні партнери очікують від України не лише ефективного захисту, а й безумовного дотримання принципів верховенства права.

  • Стрілянина у Вашингтоні: нападник залишив маніфест про атаку на команду Трампа

    Стрілянина у Вашингтоні: нападник залишив маніфест про атаку на команду Трампа

    Чоловік, який відкрив стрілянину під час вечері кореспондентів Білого дому у Вашингтоні 25 квітня, заздалегідь підготував маніфест, у якому прямо заявляв про намір атакувати представників адміністрації президента США. Про це повідомляє CNN із посиланням на джерела в Білий дім та правоохоронних органах.

    За даними журналістів, документ був переданий членам родини нападника ще до початку атаки. Родичі, усвідомивши серйозність загрози, оперативно звернулися до поліції та передали маніфест буквально за кілька хвилин до того, як пролунали постріли. Зокрема, брат підозрюваного повідомив правоохоронців про існування цього документа та потенційну небезпеку.

    За інформацією слідства, нападником є 31-річний Коул Томас Аллен із штату Каліфорнія. Його затримали на місці події. Наразі він перебуває під вартою, а слідчі встановлюють усі обставини та мотиви нападу.

    У маніфесті, як зазначають джерела, Аллен «чітко окреслив» намір здійснити напад саме на представників адміністрації Дональд Трамп. Правоохоронці розглядають цей документ як ключовий доказ, що підтверджує заздалегідь спланований характер атаки.

    Родичі підозрюваного під час допитів повідомили, що чоловік останнім часом демонстрував ознаки радикалізації. Його сестра розповіла слідчим, що він часто висловлював крайні політичні погляди, а також натякав на намір зробити «щось значне». За її словами, поведінка брата викликала занепокоєння, однак реальні масштаби загрози стали зрозумілими лише після ознайомлення з маніфестом.

    Слідство встановило, що підозрюваний заздалегідь придбав вогнепальну зброю — два пістолети та рушницю — у компанії CAP Tactical Firearms. Зброю він зберігав у будинку батьків, які, за словами сестри, не знали про це.

    Також повідомляється, що Аллен регулярно відвідував стрілецький тир і тренувався у стрільбі, що може свідчити про підготовку до нападу. Окрім цього, він був пов’язаний із групою під назвою “The Wide Awakes” та раніше брав участь в антитрампівських протестах “No Kings” у Каліфорнії.

    Правоохоронці перевіряють, чи мав підозрюваний спільників або чи діяв самостійно. Наразі офіційно вважається, що він міг діяти як «самотній нападник», однак ця версія ще перевіряється.

    Стрілянина сталася ввечері 25 квітня під час щорічної вечері кореспондентів Білого дому — одного з найвідоміших політичних і медійних заходів у США. Подія проходила у готелі у Вашингтоні, де були присутні представники влади, журналісти та запрошені гості.

    У момент інциденту на заході перебували президент Дональд Трамп та перша леді Меланія Трамп. Після того як пролунали постріли, їх негайно евакуювали співробітники Секретна служба США.

    Завдяки швидким діям охорони вдалося уникнути жертв серед високопосадовців. Водночас інформація про можливих постраждалих серед інших учасників заходу уточнюється.

    Після інциденту було розгорнуто масштабну операцію правоохоронців. До розслідування залучені Секретна служба США, поліція округу Монтгомері та інші федеральні служби.

    Правоохоронці провели обшуки у будинку родини підозрюваного в Роквіллі, а також допитали його родичів. Особливу увагу приділяють аналізу маніфесту, цифрових слідів, контактів і можливої участі у радикальних спільнотах.

    Речниця Білого дому Керолайн Левітт заявила, що попередні дані вказують на те, що ціллю нападника могли бути президент та члени його адміністрації.

    Сам Дональд Трамп пізніше прокоментував інцидент, зазначивши, що хотів би отримати більше деталей щодо того, що сталося.

    Інцидент став черговим сигналом про зростання ризиків внутрішньої радикалізації у США та загроз для публічних заходів за участю політичних лідерів. Експерти зазначають, що навіть за умов посиленої охорони повністю виключити ризик атак складно, особливо коли йдеться про «самотніх нападників», які діють без явних зовнішніх зв’язків.

    На цьому тлі Дональд Трамп знову підняв тему безпеки інфраструктури Білого дому. Він заявив, що подібного інциденту могло б не статися, якби заходи проводилися у спеціально обладнаній захищеній бальній залі на території резиденції президента.

    Стрілянина під час вечері кореспондентів Білого дому стала резонансною подією, яка привернула увагу до питань безпеки, контролю за обігом зброї та запобігання радикалізації. Виявлений маніфест підтверджує, що напад був ретельно спланований і мав політичне підґрунтя.

    Розслідування триває, і найближчим часом очікуються нові подробиці щодо мотивів нападника, його зв’язків і можливих прогалин у системі безпеки, які могли дозволити здійснити атаку.

  • У Румунії втретє за вихідні знайшли уламки дрона

    У Румунії втретє за вихідні знайшли уламки дрона

    У Румунії в повіті Тулча, який розташований поблизу кордону з Україною, виявили нові фрагменти безпілотного літального апарата. Це вже третій випадок за останні вихідні, коли на території країни знаходять уламки дронів після масованих атак Росії на українські регіони. Про це повідомило Міністерство оборони Румунії.

    За даними румунського оборонного відомства, нові фрагменти були знайдені між населеними пунктами Лункавіца та Векерень. Після виявлення територію одразу взяли під охорону підрозділи Міністерства внутрішніх справ. На місце також прибули спеціалісти Міністерства оборони та Служби розвідки Румунії, які займаються збором уламків і проведенням технічної експертизи.

    У відомстві уточнили, що матеріали передадуть на аналіз, аби встановити тип безпілотника, його походження та можливі траєкторії польоту. Також розпочато офіційне розслідування — його веде прокуратура при Апеляційному суді міста Констанца.

    Новий випадок став продовженням низки подібних інцидентів. Напередодні, 25 квітня, у румунському місті Галац було виявлено уламки безпілотника, які впали у житловому районі та пошкодили майно. Тоді для нейтралізації та збору фрагментів залучали спільні групи Міністерства оборони, МВС і Румунської розвідувальної служби.

    Того ж дня ввечері ще один об’єкт був знайдений у районі селища Векерень у повіті Тулча. Таким чином, протягом кількох днів на території Румунії зафіксували щонайменше три випадки падіння або виявлення фрагментів безпілотників.

    Румунська влада пов’язує ці інциденти з масованою нічною атакою Росії на Україну, яка відбулася 25 квітня. Удари, зокрема, були спрямовані на південні регіони України, які розташовані поблизу румунського кордону.

    Через географічну близькість під час атак безпілотники або їх уламки можуть перетинати державний кордон і падати на території Румунії. Подібні випадки вже фіксувалися і раніше, зокрема з початку активних ударів Росії по українській портовій інфраструктурі на Дунаї.

    Після першого інциденту Міністерство закордонних справ Румунії викликало посла Росії для пояснень щодо падіння дрона в районі міста Галац. У Бухаресті наголосили, що такі випадки є неприйнятними та становлять ризик для безпеки громадян країни.

    Румунські військові та спецслужби посилили моніторинг прикордонних районів, зокрема в повіті Тулча, який межує з українською Одещиною. Там діють додаткові патрулі та системи спостереження за повітряним простором.

    Після початку повномасштабної війни Росії проти України Румунія неодноразово фіксувала падіння уламків безпілотників або ракет поблизу або на своїй території. Хоча Бухарест наголошує, що не є стороною конфлікту, інциденти в прикордонних районах змушують країну посилювати заходи безпеки.

    Аналітики зазначають, що такі випадки створюють додаткову напругу в регіоні НАТО, оскільки Румунія є членом Альянсу і має спільний кордон з Україною, яка перебуває під постійними ракетно-дроновими ударами.

    Румунська влада продовжує розслідування всіх трьох інцидентів і збір доказів, які мають допомогти встановити походження безпілотників. Також триває координація з союзниками по НАТО щодо посилення повітряного моніторингу в прикордонних регіонах.

    Ситуація в повіті Тулча залишається під контролем, однак військові попереджають, що ризик повторення подібних інцидентів зберігається через триваючі атаки на південь України.

  • Підозрюваний у стрілянині біля Білого дому планував атаку на посадовців США

    Підозрюваний у стрілянині біля Білого дому планував атаку на посадовців США

    Підозрюваний у стрілянині під час вечері Асоціації кореспондентів Білого дому у Вашингтоні заявив, що його метою були високопосадовці адміністрації президента США Дональд Трамп. Про це повідомляє CBS News.

    Інцидент стався у столиці США Вашингтон під час офіційного заходу в готелі Washington Hilton, де традиційно проходить щорічна вечеря Асоціації кореспондентів Білого дому. Подія зібрала журналістів, політиків та представників адміністрації, однак була раптово перервана через стрілянину та загрозу безпеці.

    За даними CBS News, чоловік, якого ідентифіковано як Коул Аллен, нібито зізнався слідству, що планував атаку проти представників урядової адміністрації. Водночас він не заявляв прямо, що його ціллю був сам президент США. Офіційні слідчі органи цю інформацію наразі не підтверджують і не коментують мотиви підозрюваного.

    Начальник поліції округу Колумбія Джефф Керролл повідомив, що підозрюваний намагався пройти через пункт безпеки біля готелю, маючи при собі одразу кілька одиниць зброї — дробовик, пістолет і ножі. Після цього він відкрив вогонь, здійснивши від п’яти до восьми пострілів, що спричинило паніку серед присутніх.

    Під час стрілянини один із агентів Секретна служба США отримав поранення. Як повідомляється, куля влучила в ділянку, захищену бронежилетом, тому агент не зазнав серйозних травм і згодом був у стабільному стані. Саме завдяки швидким діям охорони нападника вдалося нейтралізувати.

    Після перших пострілів президент США Дональд Трамп та перша леді Меланія Трамп були негайно евакуйовані з місця події відповідно до протоколів безпеки. Секретна служба разом із місцевою поліцією оперативно оточила територію та почала перевірку приміщення на наявність додаткових загроз.

    Згодом Дональд Трамп повідомив у соціальній мережі Truth Social, що нападника затримано. У своєму дописі він подякував правоохоронцям за оперативну реакцію та назвав їхні дії «фантастичними», підкресливши, що ситуацію вдалося швидко взяти під контроль.

    «Непростий вечір у Вашингтоні. Секретна служба та правоохоронні органи зробили фантастичну роботу», — зазначив президент.

    За даними слідства, озброєний чоловік мав при собі кілька видів зброї, що може свідчити про попередню підготовку до інциденту. Наразі правоохоронці перевіряють, чи діяв він самостійно, чи міг мати будь-які зв’язки або підтримку з боку інших осіб.

    Інцидент у Вашингтоні став черговим у низці загроз безпеці навколо президента США. У липні 2024 року під час передвиборчого мітингу в штаті Пенсільванія стався замах, під час якого Трамп отримав поранення у вухо, а кілька людей загинули. У вересні того ж року правоохоронці затримали озброєного чоловіка біля поля для гольфу Трампа у Флориді, а пізніше його засудили до довічного ув’язнення. У лютому озброєного нападника було застрелено агентами Секретної служби після спроби проникнення до резиденції Мар-а-Лаго.

    Американські правоохоронні органи наразі посилили заходи безпеки навколо президента та інших високопосадовців. Секретна служба проводить внутрішній аналіз дій під час інциденту, щоб оцінити ефективність реагування та можливі слабкі місця у системі охорони.

    Розслідування триває, а офіційні структури поки утримуються від підтвердження заяв про можливі політичні мотиви нападника. Очікується, що найближчими днями федеральні служби безпеки оприлюднять додаткову інформацію щодо обставин стрілянини та особи затриманого.

  • Трамп думає, що був ціллю стрілянини у Вашингтоні

    Трамп думає, що був ціллю стрілянини у Вашингтоні

    Президент США Дональд Трамп заявив, що не виключає можливості того, що саме він був основною ціллю нападника під час стрілянини, яка сталася на заході за його участі у Вашингтоні. Про це він сказав під час пресбрифінгу в Білому домі після інциденту, який змусив Секретну службу терміново евакуювати президента.

    Подія відбулася під час публічного заходу за участі представників медіа, коли в будівлі пролунали звуки пострілів. Реагуючи на потенційну загрозу, співробітники Секретна служба США негайно вивели президента та інших високопосадовців у безпечну зону. Згодом правоохоронці повідомили про затримання підозрюваного, особу якого наразі офіційно не розкривають.

    Після інциденту Трамп виступив із коментарем, у якому охарактеризував затриманого як «дуже хвору людину». Він різко засудив подію, заявивши, що подібні випадки є наслідком поведінки людей із серйозними психічними проблемами та радикалізованими поглядами.

    «Це божевільні. Це божевільні, і з ними потрібно розібратися», — сказав президент, коментуючи нападника.

    За словами Трампа, інцидент став серйозним психологічним випробуванням не лише для нього, а й для його родини. Він повідомив, що захід, під час якого сталася стрілянина, буде перенесено на іншу дату. Окремо він згадав про емоційну реакцію першої леді Меланія Трамп, зазначивши, що подія стала для неї травматичною.

    Президент також детально описав момент евакуації. За його словами, співробітники Секретної служби наполягали на негайному залишенні місця події через невизначеність ситуації. Трамп, однак, спочатку не хотів залишати залу.

    «Я відчайдушно боровся за те, щоб залишитися. Але вони сказали: “Будь ласка, сер”, бо не знали всього, що відбувалося, і не могли виключити можливість, що там може бути одинокий стрілець», — розповів він.

    Одним із ключових моментів його заяви стала відповідь на запитання журналістів про те, чи вважає він себе ціллю нападу. Трамп не дав однозначного підтвердження, але припустив таку можливість.

    «Мабуть… Я маю на увазі, ці люди просто божевільні, ти ніколи не знаєш», — зазначив він.

    За словами президента, у подібних випадках нападники часто обирають найвпливовіших політичних діячів. Він провів історичну паралель із замахами на відомих лідерів, зокрема згадав Авраам Лінкольн, підкресливши, що такі дії зазвичай мають символічний характер і спрямовані проти ключових фігур держави.

    Інцидент викликав значний резонанс у США, оскільки стався під час офіційного заходу за участі чинного президента. Служби безпеки вже посилили заходи охорони навколо президента та інших високопосадовців, зокрема під час публічних виступів та масових заходів.

    Правоохоронні органи продовжують розслідування, намагаючись встановити мотиви нападника, джерела його дій та можливі зв’язки. На цей момент офіційно не підтверджено, чи був Трамп безпосередньою ціллю стрілянини, чи йдеться про інший характер інциденту.

    У Вашингтоні ситуація перебуває під контролем правоохоронців, а Секретна служба проводить внутрішній аналіз дій під час евакуації, щоб оцінити ефективність реагування на потенційну загрозу.

    Очікується, що в найближчі дні з’являться додаткові офіційні повідомлення щодо особи затриманого та результатів первинного розслідування. Американська влада наголошує, що безпека президента залишається абсолютним пріоритетом, а протоколи захисту будуть додатково переглянуті після інциденту.

  • У Румунії знайшли нові уламки дрона та викликали посла РФ

    У Румунії знайшли нові уламки дрона та викликали посла РФ

    У Румунії зафіксовано новий інцидент із падінням уламків безпілотного літального апарата поблизу кордону з Україною. У районі ферми біля селища Векерень у повіті Тулча виявили фрагменти ще одного дрона, про що офіційно повідомило Міністерство національної оборони Румунії.

    За даними відомства, інформація про можливе падіння дрона надійшла 25 квітня. Після отримання повідомлення територію оперативно оточили підрозділи прикордонної поліції, щоб забезпечити безпеку місцевого населення та унеможливити доступ сторонніх осіб до місця інциденту. Далі на локацію вирушила спільна група експертів, до складу якої увійшли фахівці Міністерства національної оборони та Румунської розвідувальної служби. Їхнє завдання — встановити походження уламків, зафіксувати всі деталі та вилучити матеріали для подальшого технічного аналізу.

    Цей випадок стався всього через добу після аналогічного інциденту в іншому прикордонному регіоні — поблизу міста Галац. Там також були виявлені фрагменти безпілотника, які впали в межах населеного пункту та спричинили пошкодження приватного майна. Через загрозу вибухонебезпечних елементів місце падіння було тимчасово евакуйоване, а до роботи залучалися сапери та спеціальні підрозділи, які згодом нейтралізували залишки апарата.

    Ситуація викликала оперативну реакцію з боку дипломатичного відомства Румунії. Міністерство закордонних справ викликало посла Російської Федерації в Бухаресті для надання пояснень. У МЗС наголосили, що цей крок здійснено за дорученням міністра закордонних справ Оани Цою у зв’язку з падінням безпілотника в районі Галаца, який, за оцінками румунської сторони, міг бути задіяний у атаках на цивільну інфраструктуру України.

    Румунська влада розглядає інциденти як потенційно пов’язані з російськими повітряними ударами по території України, які в ніч на 25 квітня супроводжувалися масованим застосуванням безпілотників у прикордонних регіонах. Саме після цієї атаки уламки апаратів були зафіксовані як у Галаці, так і згодом у Тулчі.

    Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що це перший випадок, коли уламки безпілотника, пов’язаного з бойовими діями, завдали матеріальних збитків на території країни. За його словами, ситуація є серйозним сигналом щодо ризиків для безпеки прикордонних регіонів та потребує посилення моніторингу повітряного простору.

    У Міністерстві оборони Румунії підкреслюють, що всі виявлені уламки передаються на детальну експертизу для встановлення технічних характеристик та маршруту польоту безпілотників. Окремо аналізується можливість їхнього випадкового падіння або відхилення від основного маршруту під час бойових дій на території України.

    Фахівці також зазначають, що повітряний простір у прикордонних районах Румунії перебуває під постійним контролем систем протиповітряної оборони, однак інциденти з падінням уламків демонструють складність ситуації в регіоні через інтенсивні бойові дії поблизу кордону.

    У Бухаресті наголошують, що безпека громадян є пріоритетом, а подібні випадки розглядаються на рівні уряду та міжнародних партнерів. Румунія, як держава-член НАТО, координує свої дії з союзниками, щоб мінімізувати ризики для цивільного населення та інфраструктури в прикордонних районах.

    На тлі інцидентів у Тулчі та Галаці триває аналіз ситуації, а також збір додаткових доказів, які можуть допомогти встановити точне походження безпілотників та обставини їхнього падіння.