Govoritinfo.com

Позначка: російські дрони

  • Дві київські АЗС сьогодні зазнали ударів «Шахедів»

    Дві київські АЗС сьогодні зазнали ударів «Шахедів»

    Уранці 10 вересня мер Києва Віталій Кличко повідомив, що в Голосіївському районі безпілотник упав на територію автозаправки. Пожежу та загоряння однієї машини загасили швидко. Троє людей постраждали, медики працюють на місці. Пізніше мер уточнив: постраждалих четверо, трьох госпіталізували. У соцмережах удар пов’язують із районом ТРЦ Respublika Park — це зона кільцевої дороги.

    Це вже не випадковий уламок над житловим кварталом. Із весни Росія б’є по роздрібних АЗС так само методично, як раніше била по енерговузлах. Think tank і галузеві оцінки сходяться: системна кампанія проти українських АЗС пішла з квітня, і до кінця літа по країні нарахували близько 200–250 ударів і влучань — від верифікованих атак CIR до підрахунку «НафтоРинку» щонайменше по 246 станціях. У липні верифікована цифра Центру інформаційної стійкості зросла до 114 влучань за місяць — проти 66 у червні. Спершу це були прифронтові області. До літа географія пішла вглиб — Полтавщина, Київська область, самі київські траси.

    Державна «Укрнафта» в цій кампанії — не випадкова жертва. 5–6 вересня компанія сама зафіксувала чотири удари за добу: об’єкт у Київській області з пожежею та серйозним пошкодженням обладнання, два АЗК у Запоріжжі, ще один — у Дніпропетровській області. Люди, за словами голови правління Богдана Кукури, не постраждали. «Жодної військової мети в таких ударах немає. Це терор проти мирного населення», — сказав він тоді. За сім місяців 2026-го в мережі вже були десятки зруйнованих станцій, частину відновили, частину ні.

    Сьогодні вже було два удари по заправках із переліку АЗС, які, за інформацією нашого джерела, могли стати цілями російських дронів. Йдеться про станції на Столичному шосе та кільцевій дорозі. За словами джерела, щонайменше ці дві заправки були серед можливих цілей. Водночас офіційно підтвердити влучання у другу АЗС поки неможливо. Міська влада повідомляла про удар по заправці в Голосіївському районі.

    Мова не про випадкові колонки на околиці. Це точки державної мережі на основних в’їздах і кільці столиці. Частина з них роками працювала ще й як «пункти незламності»: генератор, вода, зв’язок, коли місто сидить без світла. Ударити по такій площадці — означає бити не лише по пальному, а й по запасній цивільній інфраструктурі.

    Ринок поки тримається. 10 вересня «Укрнафта» й надалі в нижньому ціновому поясі: А-95 близько 81,9 грн/л проти 86–87 у ОККО, WOG і SOCAR. Великі мережі ремонтують станції, частина ємностей під землею. Але кожна вибита точка на в’їзді в Київ — це черга на сусідній, ризик локального ажіотажу і ще один аргумент для тих, хто торгує з каністр біля узбіччя після великої нічної атаки. На початку липня мережа WOG на ніч закрила заправки в Києві та області — з 23:00 1 липня до 07:00 2 липня — через ризик масованого обстрілу.

    Після сьогоднішніх ударів питання вже не в тому, чи можуть київські АЗС опинитися серед цілей. За словами джерела, окремі станції вже фігурують у відповідному переліку, а дві з них сьогодні зазнали ударів. Тепер ключове питання — наскільки довго ця географія залишатиметься обмеженою окремими точками і чи пошириться атака на інші АЗС столиці.

  • У найближчі дні київські АЗС можуть стати новою ціллю російських дронів

    У найближчі дні київські АЗС можуть стати новою ціллю російських дронів

    На широких проспектах Києва заправки залишаються одними з найбільш відкритих точок у міській тканині. Саме такі об’єкти — без щільної забудови навколо, з довгими під’їзними шляхами і резервуарами на видноті — називають найбільш уразливими найближчими днями. За відомостями, отриманими редакцією від джерела, російські дрони можуть націлитися на столичні АЗС уже найближчими днями. Точні адреси не називаються. Йдеться про станції на відкритому просторі вздовж широких доріг.

    Кампанія проти українських заправок триває з весни. До серпня, за даними галузевих аналітиків і міжнародних розслідувань, кількість уражених об’єктів перевищила двісті. Удари почалися в прифронтових областях — Сумській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській — і поступово зміщувалися на захід. У червні–липні фіксували по кілька атак на добу. Серед постраждалих — мережі «Укрнафти», WOG, OKKO та регіональні оператори. Мотив очевидний обом сторонам. Українські дальні дрони з початку 2026 року системно били по російських НПЗ.

    Наприкінці літа в Росії виник найсерйозніший паливний дефіцит від часів розпаду СРСР: експортні обмеження, імпорт бензину з Індії, черги і нормування в десятках регіонів. Відповідь Москви змістилася на українську роздрібну мережу — місця, куди щодня приїжджають цивільні. Російські джерела говорять про «логістику ЗСУ». Українські офіційні особи та оператори мереж називають це терором проти мирного населення: заправка — одна з небагатьох точок, де людина змушена зупинитися на відкритому місці. У самому Києві донедавна станції страждали рідше, ніж в області чи на сході.

    Але ніч із 7 на 8 вересня вже включила АЗС до списку пошкоджених об’єктів столиці разом із житловими будинками, складами, школою і супермаркетом. У той самий період Київська область ввела нові обов’язкові вимоги: протоколи дій під час тривоги, ревізія оповіщення і укриттів, жорсткий порядок паркування. Мета — не допустити скупчення машин біля резервуарів і зберегти проїзд для рятувальників і спецтехніки. Рішення ухвалили після серії ударів по інфраструктурі регіону. Тактика змінилася і за часом доби. З кінця серпня Росія перейшла до майже безперервних хвиль реактивних «Шахедів» та їхніх модифікацій по Києву — не лише вночі.

    Денні атаки 8 і 9 вересня вже зачепили житлові висотки в Дарницькому та Дніпровському районах, склади, склади біля житлових комплексів. Відкрита заправка на широкій магістралі в таких умовах стає ціллю з доброю оптикою і меншою ймовірністю наштовхнутися на міські перешкоди для наведення. Паливний ринок Києва поки тримається. Ціни на А-95 і дизель коливються у звичному діапазоні, великі мережі продовжують роботу. Але оператори вже адаптуються: частина станцій у прифронтових зонах закривається на ніч, ставить сітки, вимикає зовнішнє освітлення. У столиці такі заходи ще не стали масовими. Якщо попередження нашого джерела підтвердиться, першим ризиком стане не дефіцит як такий, а локальні зупинки продажів і зростання навантаження на станції, що лишилися.

    Російська сторона не коментує конкретні плани щодо київських АЗС. Українська влада публічно не підтверджує і не спростовує інформацію про найближчі цілі. Відкриті дані показують лише те, що вже сталося: розширення географії ударів по паливній роздрібній мережі та посилення правил безпеки саме тоді, коли денні дрони стали буденністю над столицею. Наступні дні покажуть, чи залишиться це попередження оцінкою ризику, чи перейде в нову серію ударів по найпомітніших об’єктах на головних дорогах міста.

  • Ніч балістики, ракет і дронів: що відомо про масовану атаку РФ 8 вересня

    Ніч балістики, ракет і дронів: що відомо про масовану атаку РФ 8 вересня

    У ніч проти 8 вересня Росія здійснила масштабну комбіновану атаку на Україну, застосувавши безпілотники та ракети різних типів. Одним із головних напрямків удару стали Київ та Київська область. У столиці зафіксували руйнування та пожежі щонайменше у п’яти районах, загинули двоє людей, щонайменше десятеро постраждали. На Київщині пошкоджені житлові будинки, підприємства, склади й автомобілі.

    Повітряна тривога у столиці тривала вночі через загрозу безпілотників і ракет. Перші вибухи пролунали ще під час дронової атаки, а пізніше Київ зазнав ударів балістичними ракетами. Reuters також підтвердив застосування Росією балістики по українській столиці.

    За даними моніторингових ресурсів, одним із напрямків нічної атаки була також Одеса, однак на момент підготовки матеріалу детальних офіційних повідомлень про масштабні руйнування там ще не було. Тому дані про конкретні типи ракет, які нібито застосовувалися проти Одеси, потребують офіційного підтвердження.

    Київ: двоє загиблих і щонайменше десятеро постраждалих

    Найважчі підтверджені наслідки нічної атаки станом на ранок зафіксовані у столиці.

    Спочатку Київська міська військова адміністрація повідомляла про сімох постраждалих і двох загиблих. Пізніше Міністерство внутрішніх справ уточнило, що кількість постраждалих зросла до десяти.

    Руйнування та пожежі виникли щонайменше у Голосіївському, Солом’янському, Дарницькому, Подільському та Дніпровському районах.

    У Голосіївському районі сталося влучання у 26-поверхову нежитлову будівлю. На рівні 23-го поверху були зруйновані конструкції. Пожежі безпосередньо на цьому об’єкті не виникло.

    За іншою адресою в Голосіївському районі загорівся гараж. Полум’я перекинулося на сусідню нежитлову будівлю та бізнес-центр. Під час рятувальної операції надзвичайники врятували одного постраждалого.

    Крім того, вибухова хвиля пошкодила 16-поверховий житловий будинок. У квартирі виявилися заблокованими двоє людей — рятувальники змогли вивести їх назовні.

    У п’ятиповерхівці заблокувало людей

    Серйозні наслідки зафіксували й у Солом’янському районі.

    Там пошкоджень зазнав п’ятиповерховий житловий будинок, у якому після удару опинилися заблокованими мешканці. Працівники ДСНС врятували десятьох людей, одну людину госпіталізували.

    Раніше КМВА також повідомляла про пошкодження ще одного триповерхового житлового будинку в цьому районі.

    Загалом під час ліквідації наслідків нічної атаки рятувальники вивели або врятували з пошкоджених будівель щонайменше 13 людей.

    Горіли склади, гаражі та автомобілі

    У Подільському районі після атаки виникла пожежа у складській будівлі. Також загорілися автомобілі та гаражні бокси.

    У Дніпровському районі рятувальники гасили пожежу в гаражах. Окремо там локалізували займання трав’яного настилу.

    У Дарницькому районі загорівся гараж на території приватного домоволодіння. Пожежу вдалося ліквідувати. Також повідомлялося про пошкоджений автомобіль.

    Рятувальники станом на ранок продовжували працювати на кількох локаціях, зокрема гасили нежитлові будівлі у Голосіївському та Подільському районах.

    Постраждав і навчальний заклад

    Серед об’єктів, які зазнали пошкоджень у Києві, є навчальний заклад. Про це повідомляли КМВА та рятувальники у зведенні про наслідки атаки.

    Окремі наслідки зафіксували й поблизу станції метро «Тараса Шевченка» у Подільському районі: через вибух поруч із метро було пошкоджено фасад станції.

    Через наслідки нічної атаки вранці у столиці також виникли зміни в роботі громадського транспорту.

    Київщина: під ударом одразу п’ять районів

    Масштабні руйнування зафіксовані не лише в столиці. З вечора 7 вересня Росія атакувала Київську область реактивними безпілотниками, балістикою та ракетами.

    За даними керівника Київської ОВА Тимура Ткаченка, пошкодження є щонайменше у Білоцерківському, Броварському, Бориспільському, Фастівському та Обухівському районах.

    У Білій Церкві постраждав чоловік. Він отримав осколкові поранення, медики надають йому допомогу.

    У Білоцерківському районі пошкоджені:

    • виробниче приміщення;
    • склад;
    • два багатоквартирні житлові будинки;
    • приватне домоволодіння.

    Сім вантажівок знищені на Бориспільщині

    Значних збитків атака завдала Бориспільському району.

    Там постраждали складське приміщення та підприємство, а також сім вантажних автомобілів.

    ДСНС повідомляла про пожежі на території промислових підприємств. На одному з об’єктів вогонь знищив сім вантажівок. Крім того, російські безпілотники атакували логістичний комплекс.

    Причому один із логістичних об’єктів, за повідомленням рятувальників, опинився під ударом двічі, через що пожежу довелося гасити повторно.

    Будинки пошкоджені ще у трьох районах області

    У Броварському районі внаслідок нічної атаки пошкоджені три приватні домоволодіння та автомобіль.

    На Фастівщині пошкодження отримали три приватні будинки.

    В Обухівському районі постраждало ще одне приватне домоволодіння.

    Таким чином, лише за підтвердженими на ранок даними на Київщині пошкоджені багатоквартирні та приватні будинки, виробничі й складські приміщення, підприємства, логістичні об’єкти та транспорт.

    Основний удар припав на Київ та область

    Приблизна карта руху засобів повітряного нападу вказує, що основними напрямками російської атаки цієї ночі були Київ, Київська область та Одеса. Водночас детальний перелік використаних Росією ракет і безпілотників Повітряні сили станом на ранній ранок ще мають уточнити, тому повідомлення моніторингових каналів про конкретні модифікації озброєння не варто подавати як остаточно встановлений факт.

    Через російську ракетну атаку Польща підняла військову авіацію для захисту свого повітряного простору від можливої загрози його порушення.

    Нічний удар відбувся невдовзі після того, як американські представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер залишили Київ після переговорів з українською стороною. Reuters звертає увагу на цей часовий збіг на тлі нової спроби США активізувати переговорний процес.

    Дані про наслідки ще можуть змінитися

    Станом на ранок 8 вересня найтяжчі підтверджені наслідки масованої нічної атаки зафіксовані в Києві: двоє людей загинули, щонайменше десятеро постраждали. Руйнування та пожежі виникли щонайменше у п’яти районах столиці.

    На Київщині відомо щонайменше про одного пораненого та пошкодження цивільної й промислової інфраструктури у п’яти районах.

    Рятувальники продовжують ліквідовувати пожежі та обстежувати місця ударів, тому кількість пошкоджених об’єктів і постраждалих може бути уточнена протягом дня.

  • Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних «Шахедів»

    Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних «Шахедів»

    Україна має прискорити розробку та серійне виробництво швидкісних дронів-перехоплювачів, здатних протидіяти новим реактивним ударним безпілотникам Росії. Це стало головною темою засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, яке 3 вересня провів президент Володимир Зеленський.

    За словами президента, українські компанії вже мають необхідні напрацювання. Прототипи нових перехоплювачів створені, однак зараз їх необхідно довести до рівня ефективності, який дозволить масово використовувати такі системи для захисту українських міст та об’єктів інфраструктури.

    «В Україні є виробники зі спроможністю виконати це завдання. Прототипи розроблені, триває робота для доведення цієї нової зброї до необхідного рівня ефективності», — заявив Зеленський. Президент наголосив, що поставлене завдання має бути виконане у визначені строки.

    Фактично йдеться про створення нового ешелону української протиповітряної оборони. Основою мають стати відносно дешеві та швидкі засоби перехоплення, використання яких буде економічно виправданим проти масових російських безпілотників.

    Необхідність такого рішення стає особливо актуальною через появу у російських атаках значної кількості реактивних ударних дронів. Під час масованого удару в ніч на 3 вересня Росія застосувала 163 безпілотники різних типів. За інформацією Повітряних сил, близько половини ударних БпЛА Shahed у цій атаці були реактивними. Українська ППО збила або подавила 135 безпілотників, однак влучання зафіксували на 15 локаціях.

    На Ставці окремо розглянули можливість ширшого залучення українського бізнесу до створення протиповітряної оборони. Йдеться не лише про безпосереднє виробництво, а й про постачання та налаштування окремих типів систем ППО. Для цього, за словами Зеленського, вже визначені конкретні завдання та строки.

    Стратегічна мета — вивести український оборонно-промисловий комплекс разом із міжнародними партнерами на рівень, за якого країна матиме достатню кількість швидкісних дронів-перехоплювачів та дешевих ракет. Саме ці засоби мають стати відповіддю на масштабування Росією виробництва швидкісних ударних безпілотників.

    Україна вже має щонайменше чотири перспективні розробки перехоплювачів для боротьби з реактивними «Шахедами». Міністр оборони Євгеній Хмара 30 серпня повідомляв, що вони пройшли польові випробування. Наступним ключовим завданням він назвав доведення систем до необхідного рівня та масштабування виробництва до тисяч одиниць.

    За наведеними тоді даними, Росія різко збільшила використання реактивних ударних БпЛА: у липні їх було запущено близько 1500, а в серпні — вже близько 2500.

    Перевага дронів-перехоплювачів полягає також у потенційній вартості одного перехоплення. Україна прагне створити масову систему, яка дозволить не витрачати значно дорожчі зенітні ракети на кожну повітряну ціль. Саме тому Зеленський окремо наголосив на необхідності одночасно розвивати швидкісні БпЛА та дешеві ракети.

    Ще одним важливим результатом Ставки стала заява президента про підготовку асиметричної відповіді на дії Росії.

    Зеленський повідомив, що українські розвідувальні структури мають інформацію про подальші плани противника, а ресурси держави вже спрямовуються на протидію цим загрозам.

    «Будемо діяти також і асиметрично. Відповідні операції затверджені», — заявив президент. Деталей цих операцій глава держави не розкрив.

    Таким чином, Україна готується одночасно розвивати два напрямки відповіді на нову російську тактику: нарощувати власні можливості для масового й відносно дешевого перехоплення швидкісних дронів та проводити операції, покликані протидіяти самій загрозі. Якими саме будуть затверджені асиметричні заходи, наразі офіційно не повідомляється.

  • «Шахеди» вперто летять на Київ уздовж Білорусі: «Флеш» знайшов дивну закономірність і назвав можливу причину

    «Шахеди» вперто летять на Київ уздовж Білорусі: «Флеш» знайшов дивну закономірність і назвав можливу причину

    Російські реактивні ударні безпілотники, які останнім часом атакують Київ, демонструють незвичайну закономірність: замість найкоротшого шляху до української столиці вони рухаються схожою траєкторією, намагаючись якомога довше залишатися поблизу українсько-білоруського кордону. На це 30 серпня звернув увагу фахівець у галузі радіотехнологій та позаштатний радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов.

    Бескрестнов опублікував карту одного з маршрутів і поставив ключове питання: чому Росія використовує саме таку траєкторію, якщо з військової точки зору можна було б спрямовувати безпілотники до Києва коротшими або різними маршрутами.

    За його спостереженнями, йдеться не про поодинокі випадки. Експерт стверджує, що сотні реактивних ударних дронів, які прямують до Києва, повторюють подібний маршрут і тривалий час залишаються поблизу білоруського кордону. Цю закономірність сьогодні також описали низка українських видань.

    «Шахеди» вперто летять на Київ уздовж Білорусі: «Флеш» знайшов дивну закономірність і назвав можливу причину
    ФОТО: Сергій Флеш / Як російські дрони «Шахед» летять атакувати Київ

    Однією з можливих причин «Флеш» називає використання мобільної інфраструктури на території Білорусі. За його версією, встановлені на російських безпілотниках LTE-модеми можуть підключатися до базових станцій білоруських операторів зв’язку, поки апарати залишаються в зоні їхнього покриття.

    При цьому надзвичайно важливо розділяти встановлений факт і версію експерта. Схожий маршрут безпілотників Бескрестнов називає власним спостереженням, тоді як використання саме білоруських LTE-мереж він висуває як можливе пояснення. Публічного офіційного підтвердження того, що мобільні оператори Білорусі зараз свідомо забезпечують зв’язок російських ударних дронів, немає.

    Спочатку «Флеш» розглядав й інше пояснення — можливість підтримання радіозв’язку через розташовані в Білорусі пункти управління МЕШ. Однак, за його словами, дальність роботи таких засобів зв’язку значно більша, а тому необхідність настільки довго тримати безпілотники безпосередньо біля кордону лише заради цього виглядає менш очевидною. Саме тому експерт зупинився на версії з LTE-модемами.

    Історія привертає особливу увагу через те, що питання використання території Білорусі для підтримки російських повітряних атак Україна порушувала раніше.

    Ще у червні президент Володимир Зеленський заявляв про розташовані на білоруській території ретранслятори, які, за інформацією української сторони, допомагали російським ударним безпілотникам. Київ вимагав від Мінська припинити їхню роботу.

    24 червня Зеленський повідомив, що, за інформацією головнокомандувача ЗСУ та української розвідки, з 22 червня відповідні ретранслятори на території Білорусі припинили роботу. Українська сторона тоді продовжувала перевіряти ситуацію.

    Тому нинішнє спостереження Бескрестнова створює нове питання: якщо раніше згадані ретранслятори справді були вимкнені, чому реактивні ударні дрони знову так довго тримаються поблизу білоруського кордону?

    Саме тут і виникає версія про використання іншої інфраструктури — звичайних мобільних мереж.

    Проте говорити, що Білорусь уже викрита в безпосередньому управлінні цими «Шахедами», на підставі наявної інформації не можна. Бескрестнов не заявляв про доведений факт такого управління. Він звернув увагу на повторювану траєкторію та запропонував технічне пояснення, яке ще потребує підтвердження.

    Новина про незвичайний маршрут з’явилася на тлі значно серйознішої тенденції — Росія різко нарощує використання реактивних ударних безпілотників.

    За даними самого Бескрестнова, які 30 серпня навели «Укрінформ», «Українська правда» та «Радіо Свобода», у липні Росія застосувала проти України приблизно 1500 реактивних «Шахедів», тоді як у серпні їхня кількість уже перевищила 2500. Якщо ці підрахунки правильні, йдеться про збільшення щонайменше на 67% лише за місяць.

    Бескрестнов також показав інформацію про один із виявлених апаратів, датований 15 серпня, і заявив, що реактивні дрони Росія запускає по Україні фактично невдовзі після їхнього виробництва.

    Особливо показовою стала ніч проти 30 серпня. За даними Повітряних сил, які наводить «Українська правда», Росія атакувала Україну двома балістичними ракетами «Іскандер-М» та 130 безпілотниками різних типів, причому більшість ударних БПЛА були реактивними.

    Таким чином, питання маршруту до Києва стає важливим не лише через його географію. Якщо спостереження про стабільне проходження реактивних дронів уздовж одного коридору підтвердиться на великій кількості атак, це може свідчити про наявність конкретної технічної причини, через яку Росії вигідно тримати апарати поблизу Білорусі.

    Версія Бескрестнова про LTE-зв’язок — наразі лише одна з можливих відповідей.

    Водночас сама Білорусь від початку повномасштабного вторгнення вже відігравала важливу роль у російській агресії проти України. У 2022 році її територія використовувалася російськими військами для наступу на північ України. Надалі Київ неодноразово звинувачував Мінськ у наданні Росії території та інфраструктури для військових потреб.

    Саме тому будь-які ознаки можливого використання білоруської інфраструктури в новій тактиці ударів РФ викликають особливу увагу.

    Однак у нинішній історії є принципова межа: наявність дивного маршруту вже зафіксована експертом, а пояснення цього маршруту через білоруські LTE-мережі поки залишається його гіпотезою.

    Якщо вона отримає підтвердження, це означатиме, що проблема російських повітряних атак може виходити далеко за межі самих пускових майданчиків та конструкції безпілотників. У такому випадку значення матиме й наземна комунікаційна інфраструктура вздовж маршруту польоту.

    Поки ж головна загадка залишається тією самою, яку сформулював «Флеш»: чому сотні реактивних ударних дронів, маючи можливість рухатися іншими траєкторіями, раз за разом прямують до Києва довгим шляхом уздовж білоруського кордону.

  • «Полювали» на пасажирський потяг двічі: РФ атакувала поїзд із майже 600 людьми на Одещині

    «Полювали» на пасажирський потяг двічі: РФ атакувала поїзд із майже 600 людьми на Одещині

    Російські війська вранці 23 серпня двічі атакували пасажирський поїзд №147 сполученням Житомир — Одеса в Одеській області. Під ударом опинилися 593 пасажири, серед яких 15 дітей. Реактивний безпілотник поцілив у локомотив, однак завдяки своєчасній зупинці потяга та евакуації людей вдалося уникнути жертв і поранених. Після першого удару, коли на місці вже працювали рятувальники та інші екстрені служби, російські війська завдали повторного удару.

    Про нові подробиці атаки повідомив голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер. За його словами, удар по пасажирському складу був навмисним. Потяг терміново зупинили на перегоні, після чого пасажирів, локомотивну та поїзну бригади вивели на безпечну відстань.

    Найнебезпечнішим епізодом став повторний російський удар. Він відбувся вже після першого влучання, коли до місця атаки прибули екстрені служби й почали допомагати людям.

    «А після першого удару, коли на місці вже працювали рятувальники та екстрені служби, допомагаючи людям, завдав повторного удару», — повідомив Кіпер.

    Попри це, за офіційними даними, ніхто не постраждав.

    Усього в поїзді перебували 593 пасажири, з них 15 дітей. Інформацію про кількість людей раніше повідомив голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський. За його словами, реактивний ударний безпілотник поцілив безпосередньо в локомотив пасажирського поїзда №147 Житомир — Одеса.

    Загрозу вдалося виявити завчасно. Моніторингова команда залізниці отримала інформацію про небезпеку, після чого поїзд екстрено зупинили. Людей почали евакуйовувати ще до того, як ситуація могла призвести до масових жертв. За даними, які наводять українські ЗМІ з посиланням на посадовців, усю поїзну та локомотивну бригади також вдалося вивести із небезпечної зони.

    Одеська ОВА разом із відповідними службами організувала транспорт для пасажирів. Людей вивезли з місця атаки та доправили далі за маршрутом. На шляху евакуації також чергували медики. Згодом місцева влада повідомила про завершення евакуації.

    ДСНС опублікувала кадри рятувальної операції. На них видно, як пасажирів після атаки виводять із небезпечної зони. Правоохоронці тим часом розпочали документування наслідків російського удару.

    Голова Одеської ОВА назвав атаку черговим воєнним злочином Росії проти цивільного населення. Особливу увагу українська сторона звертає саме на повторний удар після прибуття рятувальників. Така тактика створює додаткову небезпеку не лише для людей, які перебували на місці першого влучання, а й для медиків, рятувальників та поліцейських, які прибувають їм на допомогу.

    Атака 23 серпня стала вже не першим за останній час російським ударом по пасажирському залізничному транспорту на Одещині.

    Лише десятьма днями раніше, 13 серпня, російський безпілотник атакував інший пасажирський поїзд в Одеській області. Тоді наслідки були трагічними — загинули машиніст і його помічник. У складі перебували близько 340 пасажирів.

    Попри смертельне ураження локомотивної бригади, після атаки вдалося евакуювати пасажирів і членів поїзної бригади, серед яких, за даними «Укрзалізниці», постраждалих не було. Трагедія сталася в Березівському районі Одеської області.

    Таким чином, лише за десять днів російські війська щонайменше двічі атакували пасажирські поїзди в регіоні.

    Удар 23 серпня відрізнявся ще й застосуванням так званого реактивного «Шахеда». Йдеться про швидкісні ударні безпілотники, які завдяки реактивній силовій установці здатні рухатися значно швидше за звичні версії Shahed. Це скорочує час між виявленням дрона та його підльотом до цілі й ускладнює реагування.

    Саме швидкість атаки робить завчасне попередження особливо важливим. У випадку з поїздом Житомир — Одеса своєчасні дії залізничників фактично дозволили уникнути трагедії з великою кількістю жертв. За повідомленнями українських медіа, потяг вдалося екстрено зупинити, а людей відвести на безпечну відстань.

    Російська армія систематично атакує українську залізничну інфраструктуру від початку повномасштабного вторгнення. Під ударами опиняються вокзали, депо, тягові підстанції, локомотиви, колії та інші об’єкти. Водночас українська залізниця залишається одним із ключових видів транспорту в умовах війни, забезпечуючи пасажирські перевезення, евакуацію населення та сполучення між регіонами.

    Особливого значення залізниця набула для прифронтових та південних областей. Саме тому кожен удар по рухомому складу чи інфраструктурі створює ризики не лише для роботи транспортної системи, а безпосередньо для цивільних.

    Після атаки 23 серпня роботу на місці продовжили правоохоронці. Вони фіксують пошкодження та інші обставини обстрілу. Остаточний обсяг руйнувань локомотива та залізничної інфраструктури на момент перших офіційних повідомлень не уточнювався.

    При цьому головний результат рятувальної операції вже відомий: усіх 593 пасажирів, включно з 15 дітьми, вдалося вивести із зони небезпеки. Жодна людина внаслідок двох ударів не загинула і не була поранена.

    Атака сталася 23 серпня, у День Державного Прапора України та напередодні 35-ї річниці Незалежності. На тлі посилених російських ударів по цивільній та транспортній інфраструктурі українські служби закликають громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та виконувати вказівки персоналу й рятувальників у разі небезпеки.

  • Не дали Києву оговтатися: після кривавої ночі РФ знову атакувала столицю — є загиблий

    Не дали Києву оговтатися: після кривавої ночі РФ знову атакувала столицю — є загиблий

    Росія не дала Києву оговтатися після одного з найтяжчих обстрілів останнього часу. Уже вдень 20 серпня російські війська знову запустили ударні безпілотники на українську столицю. У Голосіївському районі уламки БпЛА впали на будівлю бізнес-центру, де виникла пожежа. Внаслідок атаки загинула людина, ще двоє постраждали. Усе це сталося лише через кілька годин після нічного ракетно-дронового удару, який забрав у Києві життя щонайменше 15 людей.

    Столиця України 20 серпня пережила повторну російську атаку. Після масованого нічного обстрілу, рятувальні роботи після якого тривали ще протягом дня, російські військові знову спрямували на Київ безпілотники. Повітряну тривогу оголошували через загрозу застосування ворожих БпЛА, у місті працювали сили протиповітряної оборони.

    Перші повідомлення про нові наслідки атаки з’явилися ще в другій половині дня. За даними Суспільного, о 15:35 міський голова Києва Віталій Кличко повідомив про падіння уламків російського безпілотника на території нежитлової забудови. Там виникло загоряння. Згодом столиця знову опинилася під атакою.

    Близько 17:40 Кличко поінформував уже про серйозні наслідки у Голосіївському районі. За його словами, уламки БпЛА впали на будівлю бізнес-центру, після чого там спалахнула пожежа. До місця події вирушили екстрені служби. Під час обстеження приміщень рятувальники виявили загиблого та двох постраждалих. Розвідка будівлі після удару продовжувалася.

    Таким чином, російські війська фактично здійснили нову атаку на столицю ще до того, як Київ устиг завершити ліквідацію наслідків нічного удару.

    Ніч проти 20 серпня стала для міста надзвичайно важкою. Росія застосувала проти столиці ракети та безпілотники. За інформацією Київської міської військової адміністрації, станом на 12:30 кількість загиблих унаслідок нічної атаки зросла до 15 людей, ще 39 людей були поранені.

    Масштаби руйнувань виявилися значними. Наслідки фіксували щонайменше у Святошинському, Солом’янському та Дарницькому районах столиці. Міністр внутрішніх справ Іван Вигівський повідомляв, що в Києві суттєво пошкоджено близько 20 житлових будинків, а також школу, дитячу лікарню та дитячий садок. Для розбору завалів залучали рятувальників і спеціальну роботизовану техніку.

    Одні з найтяжчих руйнувань сталися у Солом’янському районі. У дев’ятиповерховому житловому будинку були зруйновані восьмий та дев’ятий поверхи, після удару виникла пожежа. В інших будинках вибило вікна. Також постраждали два медичні заклади, горіли автомобілі, гаражі та магазин. У частині будівель і навіть в укритті школи люди виявилися заблокованими.

    У Святошинському районі зафіксували влучання на території промислового об’єкта. Рятувальники гасили пожежі у складських будівлях. В іншому місці також загорілися склади. У Дарницькому районі російський удар припав на територію нежитлового об’єкта — там горіли складські приміщення та автомобілі. Одну людину надзвичайники врятували та передали медикам.

    Офіційний портал Києва станом на 12:40 також підтверджував уже 15 загиблих унаслідок масованої нічної атаки. На місцях влучань і руйнувань продовжували працювати рятувальники, комунальні служби, медики та правоохоронці.

    Удар позначився і на енергопостачанні столиці. Після нічної атаки без електрики залишилися близько 90 тисяч родин. Вранці енергетикам вдалося повернути світло приблизно 50 тисячам абонентів, а вже після полудня ДТЕК повідомив про відновлення електропостачання в усіх будинках Києва, які були знеструмлені через обстріл.

    Пошкодження цивільної інфраструктури були настільки масштабними, що міська влада вирішила оголосити 21 серпня Днем жалоби у Києві за людьми, яких Росія вбила під час масованої атаки. Про це повідомив міський голова Віталій Кличко.

    Але навіть після оголошення кількості жертв і продовження пошуково-рятувальних робіт небезпека для столиці не минула.

    Удень російські дрони знову з’явилися над Києвом. Нове падіння уламків у Голосіївському районі перетворило окрему будівлю бізнес-центру на ще одне місце роботи рятувальників. Саме там було виявлено ще одну загиблу людину та двох постраждалих.

    Водночас слід розмежовувати дані щодо двох атак. 15 загиблих і 39 поранених, про яких КМВА повідомляла станом на 12:30, стосувалися наслідків нічного масованого удару. Один загиблий і двоє постраждалих у бізнес-центрі — це вже наслідки окремої денної атаки російських БпЛА.

    Російський удар 20 серпня не обмежився самим Києвом. Під масштабною ракетно-дроновою атакою перебувала й Київська область. За даними обласної влади, у Броварському районі загинув чоловік, загалом на Київщині було щонайменше восьмеро поранених. Більшість постраждалих зафіксували у Бориспільському районі. Також виникали пожежі на паливних об’єктах, складах і у приватних будинках.

    Особливо показовою стала інтенсивність атак: між нічним масованим обстрілом і новою появою російських БпЛА над столицею минуло лише кілька годин. У той час, коли в одному районі Києва продовжували розбирати завали житлового будинку та шукати людей, в іншому вже довелося ліквідовувати наслідки нового російського удару.

    За добу 20 серпня столиця фактично опинилася в умовах тривалої повітряної загрози — від нічного комбінованого удару до повторних запусків дронів удень.

    Остаточні наслідки денної атаки ще могли уточнюватися, оскільки після влучання уламків у бізнес-центр екстрені служби продовжували обстежувати будівлю.

    Станом на вечір підтвердженими наслідками повторної атаки у Голосіївському районі залишалися одна загибла людина та двоє постраждалих. І це — окремо від жертв кривавого нічного обстрілу, після якого Київ уже готувався до Дня жалоби.

  • Росія вдарила по пункту пропуску на кордоні з Молдовою: що зараз із перетином кордону

    Росія вдарила по пункту пропуску на кордоні з Молдовою: що зараз із перетином кордону

    У ніч проти 20 серпня російські війська під час масованої атаки на Україну завдали удару безпілотниками по пункту пропуску на українсько-молдовському кордоні в Одеській області. Через небезпеку прикордонники тимчасово припиняли пропускні операції та розосередили людей, однак станом на другу половину дня пункт пропуску вже працює у штатному режимі. Загиблих і поранених унаслідок удару немає.

    Про ситуацію розповів речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко. За його словами, під час російської атаки один із безпілотників влучив у вантажні автомобілі, які перебували неподалік пункту пропуску.

    У момент загрози рух через кордон довелося зупинити. Прикордонники вжили заходів, щоб не допустити скупчення людей у зоні потенційного повторного удару.

    Після завершення небезпеки роботу об’єкта відновили.

    «На даний момент пункт пропуску функціонує», — повідомив Демченко. За його інформацією, внаслідок атаки ніхто не загинув і не отримав поранень.

    Таким чином, попри нічний удар, перетин українсько-молдовського кордону через атакований пункт пропуску наразі можливий.

    Пункт пропуску атакували під час масштабного удару по Одещині

    Атака на кордон стала частиною значно масштабнішого російського удару по півдню Одеської області.

    Президент Володимир Зеленський вранці 20 серпня також повідомляв, що серед цілей російських безпілотників був пункт пропуску на кордоні з Молдовою.

    За даними місцевої влади, російська атака спричинила пошкодження інфраструктури регіону. Після нічних ударів на півдні Одещини без електропостачання залишалися близько 13 тисяч абонентів.

    Сам факт атаки на прикордонний пункт є особливо небезпечним через постійну присутність там цивільних. Через такі об’єкти щодня проходять пасажирські автомобілі, автобуси, вантажівки та пішоходи.

    Саме тому після появи загрози прикордонники, за словами Демченка, не лише припинили оформлення громадян і транспорту, а й розосередили людей.

    Це дозволило уникнути людських жертв.

    Російські дрони одночасно зайшли в повітряний простір Молдови

    Нічна атака 20 серпня не обмежилася територією України.

    Міністерство оборони Молдови повідомило, що близько 03:16 зафіксувало безпілотник, який порушив повітряний простір країни.

    За попередніми даними молдовської сторони, йшлося про дрон типу Shahed. Апарат рухався в напрямку села Етулія в автономному територіальному утворенні Гагаузія, а потім залишив повітряний простір Молдови та полетів назад у напрямку України.

    Це вже не перший подібний випадок для Молдови.

    Лише кількома днями раніше, 17 серпня, молдовська влада повідомила про вибух невідомого повітряного об’єкта поблизу населеного пункту Талмаза неподалік українського кордону. Міністерство закордонних справ Молдови тоді назвало інцидент серйозним порушенням суверенітету країни.

    Один із дронів упав уже в Румунії

    Ще один інцидент тієї ж ночі стався на території Румунії — держави-члена НАТО.

    Румунське Міністерство національної оборони повідомило, що системи спостереження виявили повітряні цілі поблизу українського кордону. Один із безпілотників перетнув румунський повітряний простір.

    Дрон зрештою впав неподалік населеного пункту Грінду в повіті Тулча та загорівся у безлюдній місцевості.

    Через загрозу Румунія підняла в повітря винищувачі. За повідомленнями українських медіа з посиланням на румунське оборонне відомство, йшлося, зокрема, про іспанські F-18, які виконують завдання в межах посилення східного флангу НАТО.

    Таким чином, протягом однієї російської атаки повітряні загрози одночасно зачепили Україну, Молдову та Румунію.

    У МЗС України заявили про випробовування рішучості НАТО

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після нічних інцидентів звернув увагу на те, що порушення російськими безпілотниками повітряного простору сусідніх держав стають дедалі регулярнішими.

    Він наголосив, що під час атаки Росія не лише завдала удару по пункту пропуску на кордоні України з Молдовою, а й знову створила безпосередню загрозу для території європейських держав.

    Українська сторона розглядає такі інциденти не як випадковість, а як частину ширшої російської тактики тиску та перевірки реакції сусідніх країн і НАТО.

    Подібні випадки вже неодноразово фіксувалися в Румунії.

    16 серпня іспанський F-18, який перебував у складі сил НАТО в Румунії, навіть збив безпілотник, що незаконно проник у повітряний простір країни. За даними Reuters, це був уже четвертий випадок перехоплення дрона над Румунією від початку 2026 року.

    Румунія має понад 600 кілометрів спільного кордону з Україною, значна його частина проходить неподалік районів Одеської області, які регулярно стають цілями російських ударів по портовій та логістичній інфраструктурі.

    Чому атаки по прикордонній інфраструктурі особливо небезпечні

    Удари по пунктах пропуску створюють відразу кілька ризиків.

    Передусім це небезпека для цивільних, які перебувають у чергах або проходять паспортний і митний контроль.

    Крім того, пошкодження прикордонної інфраструктури може призводити до тимчасового блокування міжнародного автомобільного сполучення, затримок вантажів та необхідності перенаправляти транспорт через інші пункти пропуску.

    Для Одеської області маршрути до Молдови також мають важливе логістичне значення. В умовах війни Україна активно використовує сухопутні шляхи через сусідні країни як для пасажирського сполучення, так і для міжнародної торгівлі.

    Саме тому навіть короткочасне припинення роботи такого об’єкта може створити значні черги та додаткове навантаження на сусідні переходи.

    Цього разу тривалої зупинки вдалося уникнути.

    Станом на 20 серпня Державна прикордонна служба повідомляє, що атакований пункт пропуску працює у штатному режимі, а пропуск громадян і транспортних засобів відновлений.

    При цьому нічний удар показав, що російські атаки на півдні України вже безпосередньо створюють ризики не лише для української прикордонної інфраструктури, а й для повітряного простору сусідніх Молдови та Румунії.

  • Росія вдруге за три дні вдарила по «Епіцентру» в Запоріжжі: ТЦ знову охопила пожежа

    Росія вдруге за три дні вдарила по «Епіцентру» в Запоріжжі: ТЦ знову охопила пожежа

    Російські війська в ніч проти 15 серпня знову атакували Запоріжжя ударними безпілотниками. Під удар потрапили щонайменше два об’єкти — торговельний центр та територія одного з промислових підприємств. Однією з цілей став ТЦ мережі «Епіцентр», який лише за три дні до цього вже зазнав руйнівного російського удару. Після нового влучання на території торговельного об’єкта знову спалахнула пожежа.

    Про нічну атаку повідомив начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров. За наявною інформацією, російські безпілотники атакували місто приблизно о третій годині ночі. Один із дронів поцілив у торговельний центр, ще одне влучання зафіксували на території промислового підприємства. На місцях ударів працювали відповідні служби.

    У перші години після атаки інформації про постраждалих безпосередньо внаслідок цих двох влучань не надходило. Влада продовжувала встановлювати масштаби пошкоджень. Водночас оприлюднені після удару кадри свідчать про серйозні руйнування торговельного об’єкта.

    Особливість нинішньої атаки полягає в тому, що цей самий торговельний центр російські війська атакували лише кількома днями раніше. У ніч проти 12 серпня ударний безпілотник РФ влучив у запорізький «Епіцентр», після чого там виникла масштабна пожежа. За даними ДСНС, тоді вогонь охопив близько 10 тисяч квадратних метрів складських і торговельних приміщень. Інформації про поранених унаслідок того удару не було.

    У самій компанії після атаки 12 серпня повідомляли, що торговельний центр фактично вигорів. Таким чином, удар у ніч на 15 серпня став повторною атакою на вже суттєво пошкоджений цивільний комерційний об’єкт.

    Це далеко не перший випадок, коли об’єкти мережі «Епіцентр» потрапляють під російські удари під час повномасштабної війни. Одним із найтрагічніших епізодів стала атака на гіпермаркет у Харкові у травні 2024 року, коли в будівлі під час удару перебували люди. Відтоді компанія неодноразово повідомляла про пошкодження та знищення своїх торговельних, складських і виробничих об’єктів у різних регіонах України.

    Новий удар відбувається на тлі надзвичайно високої інтенсивності російських атак на Запорізьку область. За даними Запорізької ОВА, лише протягом попередньої доби, 14 серпня, російська армія завдала 971 удар по 42 населених пунктах області. Для атак застосовували авіацію, безпілотники, реактивні системи залпового вогню та артилерію. Внаслідок обстрілів були поранені люди.

    Серед постраждалих напередодні опинилися 25-річна жінка та її п’ятирічна донька. Російські військові завдали удару поблизу цивільного автомобіля в Запорізькому районі. Обидві отримали поранення. В обласному центрі внаслідок інших обстрілів також фіксували пошкодження підприємства та гаражного кооперативу.

    Запоріжжя останнім часом регулярно стає ціллю різних типів російського озброєння. Окрім ударних безпілотників великої дальності, російська армія використовує проти міста авіаційні засоби ураження та інші типи дронів. Близькість міста до лінії фронту суттєво скорочує час між виявленням окремих повітряних загроз і можливим ударом.

    Наслідки таких атак уже неодноразово були тяжкими. Зокрема, після одного з російських авіаударів по Запоріжжю 10 серпня кількість постраждалих зросла до 24 людей. Серед травмованих були діти, а одна 10-річна дівчинка перебувала в лікарні у тяжкому стані.

    На цьому тлі повторний удар по «Епіцентру» лише через три дні після масштабної пожежі привертає особливу увагу. Йдеться про цивільний торговельний об’єкт, який уже був суттєво зруйнований попередньою атакою. Офіційних повідомлень про те, чому російські війська повторно атакували саме цю територію, немає, тому робити висновки щодо конкретної мети нового удару наразі неможливо.

    Після попередньої атаки навколо знищеного торговельного центру також активізувалася російська пропаганда. Російські ресурси намагалися поширювати твердження про нібито військове використання об’єкта, зокрема видаючи конструкції всередині зруйнованого магазину за військове обладнання. Українські медіа, які аналізували відео з місця події, вказували на невідповідність цих тверджень реальним кадрам із торговельного центру.

    Паралельно російська армія продовжувала масовані атаки безпілотниками й по інших регіонах України. У ніч проти 15 серпня повітряні тривоги через рух ударних БпЛА оголошували в низці областей. Особливо тяжкі наслідки зафіксували у Марганці Дніпропетровської області, де російський дрон влучив у багатоповерховий житловий будинок. Загинуло тримісячне немовля, ще 11 людей дістали поранення, серед них діти.

    Запорізька область при цьому залишається одним із регіонів, які зазнають найбільш систематичних російських ударів. Сотні атак за добу, використання різних типів безпілотників та артилерії і регулярні удари по цивільній інфраструктурі перетворили повітряну загрозу для обласного центру та навколишніх громад на практично постійну.

    Станом на ранок 15 серпня інформація про загиблих чи поранених саме внаслідок нічних влучань у торговельний центр і промислове підприємство не надходила. Остаточний масштаб пошкоджень встановлюється. Водночас уже підтверджено головне: російські війська повторно атакували запорізький «Епіцентр», який був серйозно зруйнований лише три дні тому, а другим об’єктом нічного удару стало промислове підприємство міста.

  • Дрон зі шрапнеллю влетів у багатоповерхівку: нічна атака РФ на Смілу залишила поранених

    Дрон зі шрапнеллю влетів у багатоповерхівку: нічна атака РФ на Смілу залишила поранених

    У ніч проти п’ятниці, 14 серпня, російські війська завдали чергового удару безпілотниками по Україні. Однією з цілей атаки стала Сміла на Черкащині, де ворожий БпЛА, за інформацією обласної влади, був начинений шрапнеллю та влучив у житлову дев’ятиповерхівку. Унаслідок атаки постраждали п’ятеро людей, у будинку спалахнула пожежа, а один із під’їздів зазнав значних пошкоджень.

    Про наслідки нічної атаки повідомив начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець. За його словами, удар припав безпосередньо по багатоповерховому житловому будинку в Смілі.

    «Ворожий БпЛА, начинений шрапнеллю, поцілив у багатоповерхівку», — повідомив очільник області.

    За попередніми даними, квартира, яка опинилася безпосередньо в епіцентрі влучання, на момент атаки була порожньою — її мешканців удома не було. Це, ймовірно, дозволило уникнути значно тяжчих наслідків.

    Водночас без постраждалих не минулося. Відомо про п’ятьох людей, яким після атаки знадобилася допомога медиків. Бригади екстреної медичної допомоги оглянули потерпілих і надали їм необхідну допомогу. Від госпіталізації всі вони відмовилися.

    На місці удару одразу розпочали роботу рятувальники, медики та інші екстрені служби. За даними ДСНС, унаслідок влучання в дев’ятиповерховому житловому будинку виникла пожежа. Вогнеборцям вдалося оперативно ліквідувати займання та не допустити подальшого поширення вогню.

    Із небезпечної частини будинку рятувальники евакуювали десятьох мешканців. Ще 23 людям знадобилася допомога психологів ДСНС. На оприлюднених після атаки кадрах видно пошкодження фасаду багатоповерхівки та сліди пожежі. Один із під’їздів зазнав суттєвих руйнувань.

     Особливу увагу привертає інформація про бойове оснащення безпілотника. За словами Табурця, БпЛА був начинений шрапнеллю. Йдеться про металеві уражальні елементи, які під час вибуху розлітаються навколо та створюють додаткову небезпеку для людей.

    Це не перший випадок, коли українські органи влади повідомляють про застосування російськими військами безпілотників із подібним оснащенням. Зокрема, раніше у Сумах після російського удару місцева влада також заявляла про БпЛА, начинений шрапнеллю. У листопаді 2025 року Суспільне повідомляло про російський безпілотник із шрапнеллю, який вибухнув у середмісті Сум. Пошкодження тоді отримали нежитлова споруда та розташовані поруч багатоповерхівки.

    Шрапнель фактично створює велику кількість окремих металевих уражальних елементів. Тому застосування такого оснащення поблизу житлової забудови різко збільшує небезпеку для людей, які можуть перебувати не лише безпосередньо в місці вибуху, а й поруч із ним.

    Сміла вже неодноразово ставала ціллю російських повітряних атак. У травні 2026 року місто також атакували російські безпілотники. Тоді падіння БпЛА фіксували на кількох локаціях у Смілі та сусідніх селах, була пошкоджена житлова інфраструктура. Троє чоловіків отримали поранення, причому стан двох із них оцінювали як тяжкий.

    Ще раніше місто переживало масштабні ракетно-дронові удари, внаслідок яких пошкоджень зазнавали багатоповерхові та приватні житлові будинки, автомобілі, освітні й медичні заклади. Під час однієї з таких атак значно постраждали три дев’ятиповерхівки, а також щонайменше чотири заклади освіти та психіатрична лікарня.

    Загалом історія російських ударів по Смілі триває вже кілька років. За даними Суспільного, 15 серпня 2023 року після російського ракетного удару частина міста залишилася без водопостачання. 29 грудня того ж року внаслідок чергового удару були травмовані дев’ятеро людей, серед яких дитина.

    Атака на Смілу в ніч проти 14 серпня була частиною значно ширшого повітряного нападу РФ на Україну. За повідомленнями з посиланням на Повітряні сили, російські війська застосували 112 безпілотників. Протиповітряна оборона збила або подавила 89 із них. Водночас було зафіксовано влучання 23 БпЛА на 11 локаціях, а падіння уламків збитих безпілотників — ще на трьох.

    Таким чином, майже кожен п’ятий запущений під час цієї хвилі атаки безпілотник не був знешкоджений до влучання. Наслідки ударів у різних регіонах України уточнювалися протягом ранку.

    Варто звернути увагу і на цифру щодо роботи ППО. У перших повідомленнях окремих медіа йшлося про 90 знешкоджених цілей, однак у доступному повідомленні з посиланням на Повітряні сили вказано 89 збитих або подавлених БпЛА зі 112. Саме цю цифру коректніше використовувати до появи оновленого офіційного зведення.

    Нинішній удар по Смілі вкотре показує небезпеку російських дронових атак для цивільної забудови. Цього разу безпілотник не просто впав неподалік житлового кварталу — за даними обласної влади, він безпосередньо поцілив у багатоповерхівку. Додатковим фактором ризику стало оснащення дрона шрапнеллю.

    Після ліквідації пожежі фахівці мають оцінити технічний стан пошкоджених конструкцій будинку та остаточні масштаби завданих збитків. Станом на ранок 14 серпня відомо про п’ятьох постраждалих, десятьох евакуйованих мешканців та 23 людей, яким знадобилася психологічна допомога.

    Те, що в квартирі, яка опинилася в епіцентрі влучання, у момент удару нікого не було, дозволило уникнути потенційно значно більшої кількості жертв. Водночас пошкоджений житловий будинок і постраждалі мешканці стали черговими наслідками масованого російського повітряного удару по Україні.