Govoritinfo.com

Позначка: ракети

  • Технологічний прорив для ЗСУ: Лондон розсекретить технології далекобійних ракет SCALP для розгортання виробництва в Україні

    Технологічний прорив для ЗСУ: Лондон розсекретить технології далекобійних ракет SCALP для розгортання виробництва в Україні

    Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем 24 серпня здійснить свій перший офіційний міжнародний візит до Києва з нагоди Дня Незалежності. Головним підсумком переговорів стане безпрецедентне рішення Лондона щодо передачі секретних даних оборонній сфері: британський уряд погодив розсекречення інформації стосовно компонентів далекобійної крилатої ракети SCALP. Про такі наміри глави уряду офіційно повідомили на Даунінг-стріт.

    Поїздка британського лідера відбудеться невдовзі після липневої зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським, який став першим закордонним гостем нового прем’єра у Великій Британії. У Києві посадовець має намір продемонструвати тверду позицію своєї країни, наголосивши, що жоден тиск з боку Кремля не здатний вплинути на позицію Лондона.

    «Щоб підкреслити силу цієї прихильності, прем’єр-міністр має намір оголосити, що уряд погодився на те, щоб оборонна компанія MBDA оприлюднила секретну інформацію щодо британських компонентів для ракети великої дальності SCALP, оскільки Україна та Франція планують створити місцеві складальні лінії в Україні», – анонсували в британському уряді.

    Спільні заводи та переозброєння українського війська

    Зброя SCALP є французьким аналогом британської крилатої ракети Storm Shadow. Обидві високоточні далекобійні системи використовують спільні технічні рішення та компоненти оборонного консорціуму MBDA. Розсекречення британської частини технологій зніме бюрократичні й юридичні перепони, відкривши шлях до відкриття спільних україно-французьких складальних потужностей безпосередньо на території України. Це дозволить суттєво наростити темпи виробництва далекобійного озброєння та забезпечити його безперебійне постачання на фронт.

    Очільник британського уряду планує особисто звернутися до українців під час святкових заходів, аби запевнити у довготривалому партнерстві обох держав.

    «У 35-ту річницю незалежності України український народ не повинен мати жодних сумнівів: Велика Британія підтримує вас сьогодні і буде підтримувати стільки, скільки буде потрібно. Я пишаюся внеском, який наша країна зробила для України, і хочу, щоб український народ почув це безпосередньо від мене: наша підтримка не похитнеться. Адже безпека України – це наша безпека», – заявляє Енді Бернем.

    Окрім урочистостей, глава кабінету спільно головуватиме на засіданні «коаліції охочих», де міжнародні партнери обговорять конкретні плани щодо зміцнення безпекової архітектури. Енді Бернем запевнить європейських союзників, що офіційний Лондон збереже глобальне лідерство у наданні оборонної та фінансової допомоги. Також під час перебування в українській столиці британському прем’єру мають вручити державну нагороду на знак подяки за послідовну союзницьку підтримку.

     

  • Нічна атака на Київ: кількість загиблих зросла до 14, пошкоджені будинки, лікарня та дитсадок

    Нічна атака на Київ: кількість загиблих зросла до 14, пошкоджені будинки, лікарня та дитсадок

    Унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч проти 20 серпня загинули щонайменше 14 людей, ще 40 отримали поранення. У столиці пошкоджені житлові будинки, дитячий садок і дитяча лікарня. Обстріл Києва та області тривав майже дев’ять годин.

    Російські війська атакували столичний регіон ракетами та безпілотниками. У різних районах Києва виникли пожежі та зафіксовані значні руйнування цивільної інфраструктури.

    За останніми даними, кількість загиблих у столиці зросла до 14 осіб. Ще близько 40 людей дістали поранення різного ступеня тяжкості.

    Рятувальники продовжують працювати на місцях ударів, розбирати завали та обстежувати пошкоджені будівлі. Через це остаточна кількість жертв ще може змінитися.

    Під ударом опинилися житлові квартали

    Одні з найтяжчих наслідків зафіксовані у житлових районах столиці. Внаслідок ракетних і дронових ударів пошкоджені багатоповерхові будинки. На місцях влучань працюють рятувальники, медики, правоохоронці та комунальні служби.

    На фотографіях із місць атаки видно вибиті вікна, пошкоджені фасади, зруйновані квартири та уламки будівельних конструкцій. Частина мешканців була змушена залишити свої квартири. Інформація щодо стану пошкоджених будинків та можливості повернення людей до помешкань уточнюється.

    Російський удар пошкодив дитячу лікарню

    Під час нічного обстрілу пошкоджень зазнала також дитяча лікарня у Солом’янському районі Києва.

    За наявною інформацією, серед дітей та медичного персоналу постраждалих немає. Попри пошкодження, медичний заклад продовжує приймати та лікувати пацієнтів. Найсерйозніше постраждали технічні приміщення лікарні. Одне з них унаслідок удару було практично зруйноване до фундаменту. Також пошкоджені вікна та інші елементи будівлі.

    Пошкоджений дитячий садок

    Російська атака зачепила і дошкільний заклад. Унаслідок вибухової хвилі та уламків пошкоджений дитячий садок. Інформації про постраждалих дітей у матеріалі немає.

    Таким чином, серед об’єктів, пошкоджених у Києві цієї ночі, є не лише житлові будинки, але й медична та освітня інфраструктура.

    Київ атакували майже дев’ять годин

    Повітряна атака на Київ та область тривала майже дев’ять годин.

    Російські війська застосовували різні засоби ураження. Повідомлялося про удари балістичними ракетами, крилатими ракетами типу «Калібр» та безпілотниками. У столиці протягом ночі неодноразово лунали вибухи. Масштаб атаки призвів до значної кількості руйнувань та жертв серед цивільного населення.

    Ударів зазнала і Київська область

    Під атакою перебував не лише Київ. У Борисполі російські війська вдарили по продовольчих складах та об’єктах Червоного Хреста. На місцях виникли масштабні пожежі, ліквідація яких тривала і вранці.

    Пошкодження інфраструктури також призвели до перебоїв у роботі окремих транспортних маршрутів та інших міських систем. Крім Київщини, повідомлялося про пошкодження цивільної інфраструктури в Одеській та Чернігівській областях.

    У Києві оголосили День жалоби

    Через значну кількість загиблих унаслідок атаки 21 серпня у Києві оголошено Днем жалоби. У столиці мають бути приспущені прапори, а розважальні заходи скасовані.

    Міська влада також закликала телеканали та радіостанції внести відповідні зміни до програм мовлення. Рятувальні та аварійні роботи після нічної атаки тривають.

    Станом на 11:46 20 серпня відомо про щонайменше 14 загиблих та 40 поранених у Києві. Дані можуть бути уточнені після завершення пошукових робіт.

  • Росія перекидає стратегічні бомбардувальники: українців попереджають про можливий масований удар

    Росія перекидає стратегічні бомбардувальники: українців попереджають про можливий масований удар

    Росія проводить передислокацію стратегічних бомбардувальників Ту-95МС із Далекого Сходу на аеродроми в європейській частині РФ. Моніторингові ресурси пов’язують переміщення авіації з можливими приготуваннями до нового масованого ракетного удару по Україні найближчими днями. Водночас офіційного підтвердження конкретної дати чи часу атаки наразі немає.

    Росія перекидає Ту-95МС

    Про переміщення російської стратегічної авіації стало відомо вранці 19 серпня. Моніторинговий ресурс «єРадар» повідомив про початок передислокації Ту-95МС із Далекого Сходу на російські аеродроми «Оленья» та «Енгельс».

    Станом на 09:30 монітори фіксували виліт першого літака. За попередньою інформацією, загалом Росія планувала передислокувати близько шести-семи стратегічних бомбардувальників.

    Ту-95МС є одним з основних компонентів російської стратегічної авіації, яку Москва регулярно використовує під час комбінованих атак на Україну. Ці літаки можуть бути носіями крилатих ракет великої дальності.

    Саме переміщення бомбардувальників ближче до районів, звідки Росія традиційно здійснює бойові вильоти, стало причиною попереджень про підвищення рівня ракетної загрози.

    Коли може відбутися атака

    Моніторингові ресурси припускають, що ризик нового масштабного обстрілу може зрости протягом найближчих кількох діб. Деякі джерела називають потенційним періодом підвищеної небезпеки найближчі 48 годин.

    Водночас називати конкретну дату майбутньої атаки як встановлений факт наразі некоректно. Передислокація стратегічної авіації сама по собі не означає, що бойовий виліт обов’язково відбудеться одразу після переміщення літаків.

    Крім того, моніторинговий ресурс Strategic Control уже ввечері повідомив про подальше переміщення одного Ту-95МС з аеродрому «Оленья» на «Дягілєво», що свідчить про продовження маневрів російської стратегічної авіації.

    З’явилося попередження про період до 23 серпня

    Окремо українські медіа 19 серпня поширили інформацію про можливе підвищення загрози російських атак у період з ночі 19 серпня до 23 серпня. Зокрема, повідомляється про ризик масштабних комбінованих ударів із застосуванням різних засобів повітряного нападу.

    При цьому інформація про конкретні цілі та напрямки можливого удару потребує особливо обережного трактування. Офіційні військові структури не повідомляють наперед достовірний час майбутніх російських атак.

    Тому українцям варто орієнтуватися передусім на повідомлення Повітряних сил ЗСУ та сигнали повітряної тривоги.

    Росія продовжує активно застосовувати повітряні засоби нападу

    Попередження про можливу активізацію стратегічної авіації з’явилося на тлі інтенсивного застосування Росією безпілотників.

    За даними Повітряних сил, лише протягом денного часу 18 серпня — з 07:00 до 18:30 — російські війська завдали удару по Україні 76 реактивними безпілотниками типу Shahed.

    19 серпня повітряна загроза також зберігається. Зокрема, моніторингові ресурси ввечері повідомляли про загрозу застосування балістичних ракет із території Росії.

    На цьому тлі переміщення стратегічних бомбардувальників може свідчити про підготовку РФ до подальшого використання різних компонентів своїх ударних сил. Проте остаточно визначити мету передислокації літаків можна буде лише за подальшою активністю російської авіації.

    Українців закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та у разі оголошення небезпеки прямувати до укриттів.

  • Москва опиняється в зоні досяжності: Україна показала нову балістичну ракету FP-9

    Москва опиняється в зоні досяжності: Україна показала нову балістичну ракету FP-9

    Українська оборонна компанія Fire Point показала повнорозмірний макет нової балістичної ракети FP-9 — однієї з найамбітніших вітчизняних ракетних розробок останнього часу. За заявленими виробником характеристиками, вона має уражати цілі на відстані до 855 кілометрів і нести бойове навантаження масою до 800 кілограмів. Така дальність потенційно дозволяє діставати до цілей у Московському регіоні залежно від точки запуску.

    Fire Point привезла FP-9 до Данії, де 19–20 серпня проходить оборонна виставка DALO Industry Days 2026. Компанія повідомила, що представить там одразу кілька українських систем — FP-1, крилату ракету FP-5 «Фламінго», а також балістичні FP-7 і FP-9.

    Таким чином, український виробник уперше дає міжнародній оборонній аудиторії можливість побачити повнорозмірні зразки двох своїх балістичних проєктів.

    Що відомо про FP-9

    Fire Point описує FP-9 як балістичну ракету наземного запуску, призначену для доставки бойового навантаження масою до 800 кг на відстань до 855 км. Саме ці параметри зараз є головними публічно заявленими характеристиками системи.

    У профільних джерелах також наводяться додаткові характеристики майбутньої ракети:

    • максимальна швидкість — близько 2200 м/с;
    • максимальна висота польоту — до 70 км;
    • заявлене відхилення від цілі — близько 20 метрів;
    • бойове навантаження — до 800 кг.

    Водночас ці показники є саме заявленими характеристиками розробника і мають остаточно підтверджуватися під час повного циклу випробувань.

    Запуск FP-9 планується з наземної мобільної платформи. Такий формат дозволяє швидко змінювати позицію, ускладнює пошук пускової установки противником і дає змогу використовувати ракету в різних оперативних сценаріях.

    Для України це особливо важливо, оскільки стаціонарні ракетні комплекси були б значно вразливішими до російської розвідки та ударів.

    Чи справді FP-9 дістане до Москви

    Заявлена дальність у 855 км справді робить Московський регіон потенційно досяжним для FP-9.

    Однак це залежить від конкретного району запуску та траєкторії польоту. Тому коректніше говорити не про гарантовану можливість удару по будь-якій точці Москви, а про те, що дальність ракети дозволяє включати Московський регіон до потенційної зони ураження.

    Саме цей показник різко відрізняє FP-9 від меншої FP-7.

    FP-7 має заявлену дальність до 200 км та бойову частину близько 150 кг. FP-9 фактично переходить уже в категорію засобів оперативно-стратегічного ураження глибокого тилу.

    Потенційними цілями для зброї такого класу можуть бути військові аеродроми, склади боєприпасів, командні пункти, логістичні вузли та об’єкти оборонно-промислового комплексу.

    FP-9 значно потужніша за FP-7

    У Данії поруч із FP-9 показують і меншу балістичну ракету FP-7.

    За даними Fire Point, FP-7 розрахована на ураження цілей на відстані до 200 км і несе близько 150 кг бойового навантаження. Компанія повідомляє, що ця ракета пройшла близько 15 випробувальних запусків та перебуває на етапі сертифікації Міністерством оборони.

    У лютому 2026 року Fire Point уже демонструвала випробувальний запуск FP-7. Пізніше з’явилися кадри ще одного польоту, який профільні експерти називали першим повністю керованим випробуванням цієї ракети.

    FP-9 є наступним, набагато важчим рівнем цієї ракетної лінійки.

    Її бойова частина більш ніж у п’ять разів важча, а максимальна дальність більш ніж учетверо перевищує показники FP-7.

    На якому етапі перебуває FP-9

    Попри ефектну презентацію, важливо розуміти: FP-9 поки не можна називати серійною ракетою, яка вже масово надходить до війська.

    Fire Point продовжує її розробку та випробування.

    У серпні профільне видання Militarnyi повідомило з посиланням на головного конструктора та співвласника Fire Point Дениса Штілермана, що на цьому етапі програма FP-9 проходить випробування, пов’язані насамперед із твердопаливним двигуном.

    Раніше компанія планувала пройти необхідний цикл випробувань і кодифікацію ракети протягом 2026 року. Кодифікація є принципово важливим етапом, оскільки саме після неї відповідний виріб може офіційно закуповуватися для українського війська.

    За заявами представників компанії, FP-9 може бути готова до оперативного використання восени 2026 року, хоча цей термін залежить від результатів випробувань, фінансування і можливостей серійного виробництва.

    Україна розвиває одразу кілька далекобійних систем

    FP-9 — далеко не єдиний далекобійний проєкт Fire Point.

    Компанія вже відома своїми далекобійними ударними БпЛА FP-1 та FP-2.

    Окремим напрямом стала FP-5 «Фламінго» — наземна крилата ракета або безпілотна авіаційна система великої дальності. Сам виробник вказує, що FP-5 здатна нести бойове навантаження до 1150 кг.

    У портфелі Fire Point також є перспективний антибалістичний комплекс Freyja.

    Для нього компанія працює над ракетою-перехоплювачем FP-7.x, що створюється на основі технологічних рішень FP-7. У 2026 році компанія повідомляла про інтеграцію європейських радарних та інших компонентів у цей проєкт.

    Таким чином, Fire Point фактично будує ціле сімейство систем — від далекобійних дронів до крилатих, балістичних та перспективних протиракет.

    Чому виставка у Данії важлива

    DALO Industry Days є найбільшою оборонною виставкою Скандинавії. У 2026 році українські виробники беруть участь у ній вдруге.

    Данія має особливе значення для українського оборонно-промислового комплексу через так звану данську модель.

    Її принцип полягає у тому, що партнери фінансують виробництво озброєння безпосередньо на українських підприємствах, після чого ця зброя передається Силам оборони.

    Для компаній на кшталт Fire Point міжнародні виставки тому є не тільки демонстрацією технологій. Це можливість залучати партнерське фінансування, знаходити постачальників компонентів, укладати міжнародні технологічні угоди та масштабувати виробництво.

    Особливо це важливо для дорогих ракетних програм, де серійність безпосередньо залежить від доступу до фінансів, твердого палива, електроніки, систем наведення та виробничих потужностей.

    Українська балістика стає дедалі реальнішою

    Ще кілька років тому основним далекобійним інструментом України залишалися безпілотники та передані партнерами ракети.

    Тепер ситуація поступово змінюється.

    FP-7 уже проходить льотні випробування, FP-9 просувається до власного випробувального циклу, а Україна паралельно розвиває інші ракетні програми.

    Головна перевага власної далекобійної зброї полягає не тільки в технічних характеристиках.

    Українське виробництво зменшує залежність від того, які саме ракети партнери готові передати, у якій кількості та з якими політичними обмеженнями на їх застосування.

    Якщо Fire Point вдасться підтвердити заявлені характеристики FP-9 і довести систему до серійного виробництва, Україна отримає балістичний засіб із дальністю понад 800 км і важкою бойовою частиною.

    А це означатиме принципово інший рівень можливостей для ударів по військовій інфраструктурі в глибині території Росії.

    Поки ж FP-9 залишається перспективною розробкою, а її реальні бойові характеристики мають підтвердити майбутні випробування.

  • Москва озброює Тегеран через Каспій: Росія допомагає Ірану відновлювати ракети та дрони

    Москва озброює Тегеран через Каспій: Росія допомагає Ірану відновлювати ракети та дрони

    Росія посилює військову підтримку Ірану та використовує Каспійське море для постачання вибухових речовин, боєприпасів і компонентів для безпілотників. Ці поставки можуть допомогти Тегерану швидше відновити ракетний і дроновий арсенал після масштабних втрат у війні зі США та Ізраїлем.

    Про новий етап російсько-іранського військового співробітництва повідомляють американські медіа з посиланням на розвідувальні та урядові дані. Інформація про маршрут через Каспій підтверджується й попередніми повідомленнями західних посадовців: ще навесні стало відомо, що Москва перевозить до Ірану компоненти для безпілотників саме цим шляхом.

    Каспійський маршрут має для обох країн принципове значення. Росія та Іран не мають спільного сухопутного кордону, однак обидві держави мають довгі узбережжя Каспійського моря. Воно фактично дозволяє їм організувати прямий транспортний коридор, який значно складніше контролювати або перехоплювати західним державам.

    На відміну від Перської затоки або Червоного моря, у Каспії немає постійної військової присутності США та інших західних країн. Його узбережжя належить Росії, Ірану, Азербайджану, Казахстану та Туркменістану. Саме тому ця акваторія перетворилася на важливу логістичну ланку російсько-іранської співпраці.

    Іран втратив значну частину дронів

    Потреба Тегерана у швидкому переозброєнні виникла після масштабних бойових дій із США та Ізраїлем.

    За оцінками американських посадовців, які з’являлися ще у травні, Іран міг втратити приблизно 60% свого дронового арсеналу. За таких умов регулярні поставки комплектуючих із Росії дозволяють значно швидше відновлювати запас безпілотників.

    Йдеться не тільки про готові апарати. Для масового виробництва ударних БпЛА критично важливими є двигуни, електроніка, системи навігації, вибухові компоненти та інші комплектуючі.

    Якщо ці поставки відбуваються стабільно, Іран може швидше компенсувати втрати та знову накопичувати засоби для тривалих ударних кампаній.

    Тепер до компонентів для безпілотників, за новою інформацією, додаються вибухові речовини та боєприпаси, що робить допомогу Москви значно ширшою.

    Поставки вже намагалися зупинити ударами

    Важливість Каспійського маршруту добре розуміє і Ізраїль.

    18 березня ізраїльські ВПС завдали ударів по портовій інфраструктурі Бандар-Анзалі на півночі Ірану. Ізраїльські військові підтверджували атаки на об’єкти іранського флоту в районі порту на узбережжі Каспійського моря.

    Західні джерела тоді повідомляли, що Бандар-Анзалі був одним із ключових пунктів російсько-іранського транспортного маршруту. Через нього могли проходити російські озброєння, боєприпаси та інші товари, які Москва передавала Тегерану.

    Після ударів з’являлися припущення, що логістичний канал вдалося щонайменше тимчасово порушити.

    Однак подальші повідомлення свідчать, що транспортування через Каспій не припинилося. Навпаки, Росія, схоже, продовжує використовувати цей маршрут для допомоги Ірану у відновленні військових запасів.

    Іран уже використовує ракети та дрони проти американців

    Для США російські поставки мають безпосередній військовий вимір.

    Після початку масштабного конфлікту Іран неодноразово атакував американські об’єкти на Близькому Сході ракетами та безпілотниками.

    У липні американські сили повідомляли про чергові пуски іранських балістичних ракет у напрямку військових об’єктів США. Також удари та спроби атак фіксували у Кувейті, Бахрейні та Іраку.

    У середині липня Тегеран заявляв про удари дронами по американських військових позиціях у Кувейті. Одночасно під атаками опинялися об’єкти критичної інфраструктури регіону.

    Ще на початку липня американські військові завдали ударів приблизно по 90 іранських цілях. У відповідь Корпус вартових ісламської революції заявив про запуск ракет і дронів по базах США у Кувейті та Бахрейні.

    Тобто озброєння, яке Іран зараз намагається відновити за допомогою Росії, використовується не лише як стратегічний резерв. Воно безпосередньо необхідне Тегерану для продовження протистояння зі Сполученими Штатами та їхніми союзниками на Близькому Сході.

    Росія могла піти ще далі — до передачі розвідданих

    Постачання боєприпасів і компонентів — не єдина форма можливої російської допомоги Ірану.

    Ще в березні американські посадовці повідомляли, що Росія передавала Тегерану інформацію про розташування американських військових об’єктів, кораблів та літаків на Близькому Сході.

    За даними The Washington Post, йшлося про досить масштабну розвідувальну підтримку. Росія нібито передавала Ірану координати американських військових активів після початку бойових дій.

    Це суттєво змінює характер співпраці Москви і Тегерана.

    Якщо Росія одночасно допомагає Ірану відновлювати ракети й безпілотники та передає інформацію про потенційні цілі, вона фактично може впливати не лише на здатність Тегерана виробляти зброю, а й на ефективність її застосування.

    Остаточних публічних висновків американської розвідки щодо всіх епізодів такої підтримки немає.

    Водночас сам факт передачі Росією інформації про розташування американських сил підтверджували одразу кілька американських посадовців.

    Зеленський теж говорив про російську допомогу Ірану

    Україна також звертала увагу на зв’язок між російсько-іранським військовим партнерством та атаками на американські сили.

    Президент Володимир Зеленський заявляв, що Москва передає Ірану супутникову інформацію про американські та союзницькі військові об’єкти в регіоні.

    У липні він говорив, що російська розвідка могла здійснювати спостереження за базами у Бахрейні, Йорданії та Кувейті, після чого відповідна інформація передавалася Ірану для планування атак. Reuters також повідомляв про ці заяви на тлі українських ударів по суднах, які Київ пов’язував із перевезенням військових вантажів у Каспії.

    Таким чином, для України російсько-іранська співпраця перетворюється на своєрідне дзеркало попередніх років.

    На початку повномасштабної війни саме Іран постачав Росії сотні ударних безпілотників, які Москва застосовувала проти українських міст та енергетичної інфраструктури. Білий дім ще у 2023 році підтверджував отримання Росією сотень іранських БпЛА.

    Пізніше Reuters повідомляв і про передачу Іраном Росії великої кількості балістичних ракет.

    Тепер напрям допомоги частково змінився — Росія постачає озброєння та технології Ірану.

    Москва отримує вигоду від війни США з Іраном

    У російської допомоги Тегерану є не лише союзницький, а й стратегічний мотив.

    Продовження конфлікту на Близькому Сході відволікає військові ресурси США від інших напрямків.

    Ще навесні американські медіа повідомляли, що частина російських еліт бачить у затяжній війні США з Іраном вигоду для Москви. Такий конфлікт може підвищувати світові ціни на нафту та одночасно змушувати Вашингтон перекидати ракети, літаки, системи ППО та інші ресурси на Близький Схід замість їх використання в Європі.

    Американська військова присутність у регіоні вже суттєво зросла.

    На початку року США концентрували біля Ірану десятки літаків і близько 12 бойових кораблів. У лютому кількість перекинутих до Європи та Близького Сходу американських літаків перевищила 150.

    Війна також змушує Вашингтон витрачати значні запаси засобів протиракетної оборони.

    Для Росії це потенційно означає менше американських ресурсів, які могли б бути спрямовані на підтримку України.

    Військове партнерство Росії та Ірану змінилося

    Відносини Москви й Тегерана протягом кількох років пройшли суттєву трансформацію.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Іран став одним із ключових постачальників зброї для Москви. Саме іранські Shahed стали основою російської кампанії далекобійних дронових ударів.

    Згодом Росія розгорнула власне масштабне виробництво безпілотників на основі іранських технологій.

    Тепер уже Москва здатна допомагати Ірану відновлювати втрачений потенціал.

    Каспійське море при цьому перетворюється на ключову транспортну артерію між двома країнами. Воно дозволяє переміщувати вантажі фактично без ризику прямого перехоплення американським флотом.

    Навіть удари Ізраїлю по Бандар-Анзалі не змогли остаточно перекрити цей канал.

    Саме тому нові поставки можуть мати довгострокове значення для всієї війни на Близькому Сході: Москва допомагає Тегерану швидше відновлювати потенціал, який США та Ізраїль намагаються системно знищувати.

    А для Росії продовження війни дає ще одну стратегічну перевагу — чим більше американської зброї, уваги й ресурсів буде спрямовано на Іран, тим складніше Вашингтону одночасно підтримувати інші напрямки, передусім Україну.

  • РФ випустила близько 10 ракет по центру України: у Кривому Розі важко поранені люди, Кропивницький у диму

    РФ випустила близько 10 ракет по центру України: у Кривому Розі важко поранені люди, Кропивницький у диму

    Російські війська вдень у суботу, 15 серпня, завдали ракетних ударів по Кривому Рогу та Кропивницькому. У двох містах після атаки виникли пожежі, а у Кривому Розі двоє людей отримали важкі поранення. За попередньою інформацією моніторингових ресурсів, лише в напрямку Кропивницького та його передмістя противник міг застосувати близько десяти ракет різних типів. Водночас офіційного підтвердження точної кількості та типів усіх застосованих ракет на момент публікації немає.

    Денна атака розпочалася на тлі повітряних тривог у центральних областях України. На Дніпропетровщині спочатку повідомляли про загрозу застосування ударних безпілотників, після чого Повітряні сили попередили вже про ракетну небезпеку. Близько 14:54 моніторингові ресурси почали повідомляти про ракету, яка наближалася до Кривого Рогу. Невдовзі у місті пролунав потужний вибух, а очевидці побачили дим у районі ймовірного влучання.

    Інформацію про російську атаку підтвердив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. За його першими даними, після удару виникла пожежа та був поранений чоловік. Пізніше стало відомо, що кількість постраждалих збільшилася.

    Голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул повідомив уже про двох поранених. За його інформацією, обидва чоловіки перебувають у важкому стані. Один із постраждалих — 61-річний чоловік — отримав політравму. Його стан оцінювали як важкий, але стабільний. Другий постраждалий дістав травматичну ампутацію ноги та був доставлений до операційної. Медики борються за його життя.

    Після російського удару частина Кривого Рогу залишилася без електропостачання. Водночас місцева влада заявила, що ситуацію з електрикою вдалося стабілізувати. На місці влучання тривало гасіння пожежі та працювали відповідні служби. Про перебої з електропостачанням після атаки повідомляли й інші українські медіа.

    Практично одночасно під ракетним ударом опинилася Кіровоградська область. Повітряні сили ЗСУ попереджали про рух повітряних цілей у напрямку регіону, а начальник Кіровоградської ОВА Андрій Райкович звернувся до жителів із закликом залишатися у безпечних місцях і не публікувати фото та відео роботи сил оборони або наслідків атаки.

    За попередньою інформацією моніторингових каналів, у напрямку Кропивницького та передмістя могли летіти ракети декількох типів. Серед них називали авіаційні Х-59/Х-69 та реактивні ударні апарати типу S8000 «Бандероль». Повідомлялося приблизно про десять повітряних цілей. Однак ці дані залишаються попередніми: Повітряні сили на момент появи перших повідомлень не оприлюднювали остаточної інформації про кількість саме ракет, які атакували Кропивницький, тому стверджувати, що всі десять цілей були ракетами одного чи конкретно встановлених типів, наразі не можна.

    Після атаки в Кропивницькому районі зафіксували загоряння на відкритій території. Обласна влада повідомила, що інформація про остаточні наслідки уточнюється. Це важливо, оскільки перші дані після масованих атак часто змінюються після того, як рятувальники, поліція та місцева влада завершують обстеження місць влучань.

    Кіровоградщина зазнала російської атаки і напередодні. У ніч проти 14 серпня російські війська атакували інфраструктурний об’єкт у Кропивницькому районі. У Знам’янці внаслідок того удару були пошкоджені сім житлових будинків. За даними місцевої влади, тоді обійшлося без травмованих, а пожежу вдалося загасити.

    Таким чином, нинішня денна атака стала для регіону фактично продовженням серії російських ударів.

    Кривий Ріг регулярно опиняється під ракетними ударами

    Для Кривого Рогу удар 15 серпня також став далеко не першим за останній час. Лише 30 липня російська ракета «Іскандер-М» влучила у приватний будинок у передмісті міста. Тоді загинули шестеро людей, серед яких були діти, ще вісім людей отримали поранення. На місці проводили масштабну аварійно-рятувальну операцію.

    Ще один надзвичайно важкий удар стався 23 червня. Російські війська атакували промислову інфраструктуру Кривого Рогу. За даними місцевої влади, тоді загинули п’ятеро людей, а кількість поранених сягнула 30. Влада міста повідомляла про застосування балістичної ракети «Іскандер-М» із касетною бойовою частиною.

    Нова атака відбулася на тлі загалом високої інтенсивності російських повітряних ударів по Україні. У ніч на 15 серпня Росія, за даними Повітряних сил, запустила 152 ударні безпілотники типу Shahed та безпілотники інших типів. Українська протиповітряна оборона повідомила про збиття або подавлення 127 повітряних цілей.

    Під ударами протягом останніх днів опиняються різні регіони країни. Зокрема, 10 серпня російський ракетний удар по підприємству «Запоріжсталь» у Запоріжжі забрав життя семи людей, щонайменше 24 були поранені. Президент Володимир Зеленський тоді заявив про застосування Росією, серед іншого, північнокорейських балістичних ракет та гіперзвукових «Цирконів».

    На цьому тлі удар по Кривому Рогу та Кропивницькому 15 серпня демонструє ще одну особливість нинішніх російських атак — небезпека зберігається не лише вночі та вранці. Цього разу ракети були спрямовані на українські міста посеред дня, коли на вулицях перебуває значно більше людей.

    Станом на час підготовки матеріалу офіційні структури не оприлюднили повного зведення щодо типів та кількості ракет, використаних Росією під час денного удару. Так само уточнюється масштаб пошкоджень у Кропивницькому районі. Тому повідомлення про приблизно десять ракет варто розглядати саме як попередню інформацію моніторингових ресурсів, а не остаточні дані Повітряних сил.

    Найважчими підтвердженими наслідками атаки наразі залишаються поранення двох чоловіків у Кривому Розі. Один із них перебуває у важкому, але стабільному стані, за життя другого після травматичної ампутації борються лікарі. У місті ліквідовують наслідки влучання, тоді як на Кіровоградщині відповідні служби продовжують встановлювати масштаби пошкоджень.

    Офіційні дані щодо наслідків удару можуть оновлюватися в міру роботи рятувальників та обстеження територій.

  • Найсмертоносніший місяць за понад чотири роки: ООН назвала страшні цифри втрат серед цивільних в Україні

    Найсмертоносніший місяць за понад чотири роки: ООН назвала страшні цифри втрат серед цивільних в Україні

    Липень 2026 року став одним із найтяжчих місяців для цивільного населення України від початку повномасштабного вторгнення Росії. Моніторингова місія ООН з прав людини підтвердила щонайменше 437 загиблих та 2610 поранених мирних жителів протягом одного місяця. Загалом це 3047 цивільних жертв — найвищий місячний показник убитих і поранених, який ООН зафіксувала з березня 2022 року. Кількість саме загиблих стала найбільшою з травня 2022-го.

    В ООН наголошують, що йдеться лише про випадки, які вдалося незалежно перевірити відповідно до методології організації. Реальна кількість убитих і поранених може бути вищою, особливо на тимчасово окупованих територіях, де можливості отримувати та перевіряти інформацію дедалі більше обмежуються.

    Порівняно з червнем кількість цивільних жертв зросла приблизно на 30%. У липні 2025 року ООН фіксувала 312 загиблих і 1482 поранених, тож рік до року сумарний показник зріс приблизно на 70%. Це демонструє не просто окремий сплеск після кількох великих атак, а ширше погіршення ситуації з безпекою мирного населення.

    Керівниця Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белл зазначила, що у 2026 році кількість цивільних жертв зростала фактично щомісяця, а в липні ця тенденція різко прискорилася. За її словами, мирне населення одночасно стикається зі зростанням загрози від далекобійних ракет і дронів у великих містах, керованих авіабомб поблизу фронту та FPV-дронів у прифронтових районах.

    Особливо важкими стали втрати серед дітей. У липні загинули 17 дітей, ще 166 отримали поранення. Це найвищий місячний показник дитячих жертв з квітня 2022 року. Для порівняння, у квітні 2022-го ООН документувала 62 загиблих і 149 поранених дітей.

    Найбільше людей убили ракети та далекобійні дрони

    Головною причиною загибелі та поранення цивільних у липні залишалися далекобійні засоби ураження — ракети та ударні безпілотники.

    На них припало 38% усіх цивільних втрат. Унаслідок таких атак загинули щонайменше 183 людини, ще 967 отримали поранення. Найчастіше подібні удари припадали на великі міста, розташовані далеко від безпосередньої лінії фронту.

    У липні Росія значно збільшила застосування ракет. За даними ООН, протягом місяця російські війська запустили щонайменше 429 ракет — більш ніж удвічі більше, ніж у червні. Значна частина ударів припала на Київ.

    Однією з найсмертоносніших атак став удар 2 липня. Тоді російські війська застосували 74 ракети та майже 500 далекобійних дронів, причому основною ціллю був Київ. За уточненими даними ООН, під час цієї атаки загинули щонайменше 30 цивільних.

    У самому Києві за місяць ООН підтвердила 54 загиблих і 202 поранених. Столиця стала одним із найбільш постраждалих міст України в липні.

    КАБи стали другою найбільш небезпечною зброєю

    Ще сильніше за місяць зріс масштаб втрат від авіаційних бомбардувань.

    У липні внаслідок застосування авіабомб загинули 105 цивільних, а 753 отримали поранення. Порівняно з червнем кількість таких жертв зросла одразу на 143%. Тоді ООН фіксувала 45 загиблих та 308 поранених.

    Основну роль тут відіграли керовані авіаційні бомби, які російська авіація застосовує проти міст і сіл, розташованих відносно близько до фронту.

    В ООН прямо назвали авіабомби другою за масштабами причиною цивільних втрат у липні — після далекобійних ракет та ударних дронів.

    FPV-дрони встановили ще один антирекорд

    Окремою і дедалі серйознішою загрозою залишаються короткодистанційні безпілотники поблизу лінії бойового зіткнення.

    У липні вони вбили 111 мирних жителів і поранили ще 710. Це найвищий місячний показник втрат від таких дронів від 24 лютого 2022 року. Загалом на них припало близько 27% усіх цивільних жертв місяця.

    Такі апарати особливо небезпечні для жителів прифронтових районів, оскільки можуть атакувати окремі автомобілі, людей на дорогах, цивільний транспорт та житлову забудову.

    Таким чином, нинішня структура втрат в Україні формується одразу кількома типами загроз: великі міста потерпають від ракет і далекобійних ударних БпЛА, прифронтові населені пункти — від КАБів, а села та дороги біля фронту — від FPV-дронів.

    Де було найбільше жертв

    Цивільні гинули або отримували поранення у 14 областях України та Києві.

    Найвищі показники серед міст ООН зафіксувала у Києві — 54 загиблих і 202 поранених. У Херсоні загинули 34 людини, 424 дістали поранення. У Запоріжжі підтверджено 27 загиблих і 280 поранених, у Сумах — 20 загиблих та 152 поранених.

    Ці дані показують, наскільки різною є географія російських атак. Херсон перебуває фактично в зоні постійної небезпеки від артилерії й дронів, тоді як Київ розташований далеко від фронту, але регулярно стає ціллю масованих ракетно-дронових ударів.

    У звіті ООН також згадуються атаки 6 липня на Київ і Вишневе. У столиці того дня загинули щонайменше 19 цивільних, ще 57 були поранені. У Вишневому загинули сім людей, ще 27 дістали поранення.

    За сім місяців 2026 року жертв уже значно більше

    Липнева статистика є частиною ширшого погіршення ситуації.

    За перші сім місяців 2026 року Моніторингова місія ООН підтвердила 12 477 цивільних жертв в Україні: 1839 людей загинули, 10 638 були поранені.

    Це на 44% більше, ніж за такий самий період 2025 року, коли ООН підтвердила 1434 загиблих і 7216 поранених. Порівняно з першими сімома місяцями 2024-го загальна кількість жертв більш ніж подвоїлася.

    Загалом від початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року ООН верифікувала щонайменше 16 874 загиблих цивільних, серед яких 820 дітей, та 51 273 поранених, серед яких 3126 дітей.

    Ці цифри не є остаточними. ООН послідовно наголошує, що реальний масштаб втрат значно більший, оскільки підтвердження кожного випадку потребує перевірки з кількох джерел.

    На окупованих територіях реальна цифра може бути значно більшою

    Окремо у звіті зазначено, що липнева статистика включає 25 загиблих і 50 поранених цивільних на територіях України, окупованих Росією.

    Однак саме там перевірка інформації стає дедалі складнішою.

    Через обмежений доступ до окупованих районів і зменшення кількості відкритої інформації реальна кількість загиблих і поранених там, за оцінкою ООН, може бути значно вищою.

    Тому показник 437 загиблих у липні слід розуміти як підтверджений мінімум, а не повний підрахунок усіх жертв.

    Росія посилила атаки на порти

    У липні ООН також зафіксувала різке зростання атак на морські судна та портову інфраструктуру в Одеській та Миколаївській областях.

    Протягом місяця сталося щонайменше 39 таких атак, у тому числі не менш як 20 ударів по морських суднах. Вони пошкоджували кораблі та портові об’єкти, а також спричинили загибель 19 цивільних і поранення ще 25.

    В ООН зазначили, що ці удари негативно впливають на міжнародні перевезення вантажів і української аграрної продукції через Чорне море.

    Найгірша статистика з перших місяців великої війни

    Є важлива різниця між двома формулюваннями ООН.

    Загальна кількість убитих і поранених у липні — 3047 людей — стала найбільшою за один місяць із березня 2022 року. Водночас кількість саме загиблих — 437 — є найвищою з травня 2022 року.

    Тому заголовок «найбільше з 2022 року» загалом передає масштаб трагедії, але точніше уточнювати, про який саме показник ідеться.

    Новий звіт ООН свідчить, що через чотири з половиною роки після початку повномасштабної війни небезпека для цивільного населення України не зменшується, а навпаки різко зростає.

    Поєднання масованих ударів ракетами і далекобійними дронами по великих містах, інтенсивного застосування керованих авіабомб та FPV-дронів біля фронту призвело до того, що липень 2026 року за рівнем цивільних втрат повернув Україну до показників перших місяців повномасштабного вторгнення.

  • Польща може передати Україні нову партію ракет Patriot: рішення очікують найближчими днями

    Польща може передати Україні нову партію ракет Patriot: рішення очікують найближчими днями

    Польща розглядає можливість передачі Україні чергової партії ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot. Остаточне рішення щодо цього питання у Варшаві можуть ухвалити вже найближчими днями.

    Про це заявила заступниця міністра оборони Польщі Магдалена Собковяк-Чарнецька в ефірі RMF FM.

    За словами представниці польського Міноборони, можливу передачу ракет Україні необхідно оцінювати передусім з огляду на безпеку самої Польщі. Водночас останні події, зокрема нещодавній інцидент із російською ракетою, яка залетіла на польську територію, впливають на позицію Варшави.

    Собковяк-Чарнецька зазначила, що міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш наразі схиляється до того, щоб передати Україні додаткові ракети для Patriot.

    «Незважаючи на всю ту політичну метушню, яка була раніше, щодо того, чи правильно ми передавали ракети, сьогодні він схильний до того, щоб передати ще, тому що вважає за краще, щоб така ракета була збита над територією України, а не влетіла до нас», — заявила заступниця міністра.

    Таким чином, у польському уряді виходять із того, що посилення української протиповітряної оборони може одночасно підвищувати безпеку Польщі. Українські системи Patriot здатні перехоплювати російські балістичні та крилаті ракети, які становлять загрозу не лише для України, а й потенційно можуть створювати ризики для сусідніх країн.

    На запитання про можливі строки ухвалення рішення Собковяк-Чарнецька відповіла, що це може відбутися вже найближчими днями.

    «Гадаю, це питання буде вирішено найближчими днями», — сказала вона.

    Польща вже передавала Україні боєприпаси для систем Patriot. У липні польське Міністерство оборони офіційно підтвердило, що кілька місяців тому Варшава передала Україні ракети PAC-3, які використовуються комплексами Patriot. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск тоді уточнював, що йшлося про п’ять ракет.

    Після нового інциденту з російською ракетою на польській території Туск також заявляв про намір Варшави розглянути можливість передачі Україні додаткових ракет для систем протиповітряної оборони Patriot.

    Потенційна нова передача відбувається на тлі гострої нестачі ракет-перехоплювачів для української ППО. Київ неодноразово звертався до партнерів із проханням збільшити постачання боєприпасів до систем Patriot, які є одним із ключових засобів захисту України від російських балістичних ракет.

    Для Польщі питання передачі ракет набуло додаткової актуальності через безпосередню близькість країни до зони бойових дій. У Варшаві неодноразово наголошували, що російські атаки по Україні можуть створювати ризики для польського повітряного простору.

    Якщо польська влада схвалить нову передачу, вона стане черговим кроком Варшави на підтримку української протиповітряної оборони. Водночас остаточні обсяги та строки постачання наразі не оголошені.

  • Росія перевиконує план із виробництва ракет: Скібіцький попередив, що паузи в ударах не буде

    Росія перевиконує план із виробництва ракет: Скібіцький попередив, що паузи в ударах не буде

    Росія продовжує нарощувати виробництво високоточного ракетного озброєння та перевиконує державне оборонне замовлення за низкою ключових типів ракет. Це дозволяє країні-агресору підтримувати високі темпи ракетних ударів по території України, тому найближчим часом очікувати тривалої паузи в атаках не варто. Про це заявив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-майор Вадим Скібіцький в інтерв’ю РБК-Україна.

    За словами представника воєнної розвідки, Росія може змінювати тактику застосування озброєння, зменшуючи кількість ракет, які одночасно запускаються по одній цілі, однак повністю припиняти удари вона не планує. Водночас подальша інтенсивність атак значною мірою залежатиме від того, чи зможе російський військово-промисловий комплекс і надалі підтримувати нинішні темпи виробництва.

    «Вони зможуть зменшити кількість ракет, яка летить по одній цілі, але паузу вони навряд чи будуть робити. Адже зараз у них у пріоритеті ураження одних цілей, а потім вони будуть переключатися на інші. Проте все буде передусім залежати від обсягів їхнього виробництва – чи зможуть вони підтримувати нинішні темпи», – зазначив Скібіцький.

    Він підкреслив, що головним завданням української розвідки та інших складових Сил оборони залишається зрив планів російського військово-промислового комплексу. Для цього Україна працює як над отриманням інформації про виробництво озброєння, так і над завданням ударів по підприємствах оборонної галузі, складах боєприпасів та інших військових об’єктах на території Росії.

    За інформацією ГУР, російські підприємства вже перевищують заплановані показники виробництва за основними типами ракетного озброєння. Загалом рівень виконання місячних планів становить 110–120%, а окремі види ракет виробляються значно швидше, ніж передбачено державним оборонним замовленням.

    Зокрема, у липні Росія виконала план із виробництва стратегічних крилатих ракет Х-101 на 140%. Для морських крилатих ракет 3М14 «Калібр» цей показник становив 111%, а виробництво крилатих ракет Х-35 досягло 200% від запланованого обсягу.

    Скібіцький також навів конкретні цифри щодо виробничих планів. Так, на серпень Росія запланувала виготовити 72 ракети Х-101. Аналогічний план був і в липні, однак фактично російські підприємства випустили 87 ракет цього типу. Щодо ракет «Калібр», то при запланованих 26 одиницях у липні було вироблено 29.

    За словами представника ГУР, українська розвідка володіє документальними підтвердженнями як планів виробництва російського військово-промислового комплексу, так і фактичного виконання цих показників. Саме аналіз цих документів дозволяє оцінювати реальні виробничі можливості країни-агресора, а не покладатися лише на відкриті джерела чи непрямі оцінки.

    Окремо генерал-майор звернув увагу на ситуацію із виробництвом ракет «Циркон» та «Онікс». За даними ГУР, станом на 3 серпня Росія вже виконала річний план із виробництва цих двох типів ракет, визначений державним оборонним замовленням. Протягом перших семи місяців року було виготовлено 33 ракети «Циркон» та 60 ракет «Онікс».

    Обидві ракети спочатку розроблялися як протикорабельне озброєння, однак після модернізації російська армія активно застосовує їх і для ударів по наземних цілях на території України. Завдяки високій швидкості польоту та складності перехоплення вони становлять серйозну загрозу для систем протиповітряної оборони.

    Статистика застосування ракет у липні також демонструє зростання інтенсивності російських ударів. За оцінками ГУР, за кількістю запусків крилатих ракет Х-101, «Калібр» та Х-32 липень став другим наймасштабнішим місяцем 2026 року після лютого. Якщо в лютому російська армія використала 157 таких ракет, то в липні – 153.

    Ще більш показовою є ситуація з балістичними та гіперзвуковими засобами ураження. За словами Скібіцького, протягом липня Росія застосувала 198 балістичних і гіперзвукових ракет, серед яких 9М723 комплексу «Іскандер-М», ракети 48Н6 для комплексів С-400, а також «Циркони». Це стало найбільшим показником від початку 2026 року.

    Раніше Повітряні сили Збройних сил України повідомляли, що лише у липні українська протиповітряна оборона знищила понад 5300 повітряних цілей, серед яких були ударні безпілотники та ракети різних типів. Водночас саме балістичні ракети залишаються найбільшою проблемою для ППО через дуже короткий час підльоту та складність їхнього перехоплення.

    Попри міжнародні санкції, російський військово-промисловий комплекс продовжує адаптуватися до обмежень, збільшуючи випуск високоточного озброєння. Українська розвідка наголошує, що одним із ключових напрямків роботи Сил оборони залишається ураження підприємств оборонної промисловості, виробничих майданчиків, складів та логістичних центрів на території Росії. Саме такі дії мають на меті знизити можливості Кремля підтримувати нинішні темпи виробництва ракет і, відповідно, обмежити інтенсивність майбутніх масованих ударів по Україні.

  • Росія достроково виконала річний план з виробництва «Цирконів» і «Оніксів»: ГУР попереджає про нову загрозу

    Росія достроково виконала річний план з виробництва «Цирконів» і «Оніксів»: ГУР попереджає про нову загрозу

    Росія вже на початку серпня виконала державний річний план із виробництва гіперзвукових ракет «Циркон» та надзвукових ракет «Онікс». Такі оцінки озвучило Головне управління розвідки Міністерства оборони України. За даними української воєнної розвідки, станом на 3 серпня російський військово-промисловий комплекс уже виготовив усю кількість цих ракет, яка була передбачена державним оборонним замовленням на 2026 рік.

    Про це йдеться в інтерв’ю заступника начальника ГУР МО України генерал-майора Вадима Скібіцького, яке опублікувало РБК-Україна. За його словами, російська оборонна промисловість продовжує працювати у режимі максимальної мобілізації, а виробництво окремих видів високоточного озброєння не лише не сповільнюється, а й демонструє випередження встановлених графіків.

    За інформацією української розвідки, протягом перших семи місяців 2026 року Росія виготовила:

    • 33 гіперзвукові ракети «Циркон»;
    • 60 надзвукових ракет «Онікс».

    Первісно обидва комплекси створювалися як протикорабельне озброєння. Однак після модернізації російські війська дедалі активніше використовують їх для ударів по наземних цілях на території України. Саме така зміна тактики значно ускладнила загрозу для української системи протиповітряної оборони, оскільки ці ракети мають високу швидкість польоту та складну траєкторію перехоплення.

    «Циркон» вважається одним із найсучасніших російських ракетних комплексів. За заявленими характеристиками він здатний розвивати гіперзвукову швидкість, що значно скорочує час реагування для систем ППО. Водночас «Онікс», хоча й був розроблений як протикорабельна ракета, після доопрацювання активно застосовується для ударів по наземній інфраструктурі.

    Оприлюднені цифри свідчать не лише про стабільне функціонування російського військово-промислового комплексу, а й про здатність Кремля підтримувати виробництво навіть в умовах міжнародних санкцій. Раніше Вадим Скібіцький зазначав, що Росія створила жорстку систему контролю за виконанням державного оборонного замовлення. За його словами, на підприємствах оборонної галузі діє ціла система покарань за зрив виробничих планів, а виконання державних контрактів контролюється на всіх рівнях влади.

    Водночас у ГУР наголошують, що санкційний тиск усе ж створює для російської оборонної промисловості певні труднощі. Значна частина сучасних російських ракет містить електронні компоненти іноземного виробництва, тому Україна разом із міжнародними партнерами продовжує працювати над перекриттям каналів їхнього постачання. Крім того, одним із важливих напрямків роботи Сил оборони України залишаються удари по підприємствах російського військово-промислового комплексу, складах боєприпасів та виробничих майданчиках, що дозволяє хоча б тимчасово порушувати виробничі цикли окремих видів озброєння.

    Окрему увагу експерти звертають на загальне нарощування виробництва ракетного озброєння в Росії. Позаштатний радник президента України, фахівець із військових технологій Сергій Бескрестнов («Флеш») раніше повідомляв, що російська армія накопичила запас у кілька сотень балістичних ракет і продовжує регулярно поповнювати свої арсенали завдяки власному виробництву. За його оцінками, щомісяця Росія випускає приблизно 60–70 ракет комплексу «Іскандер», а разом із виробництвом «Цирконів» та ракет для систем С-400 загальний випуск може сягати 100–150 високоточних ракет на місяць. Ці оцінки демонструють, що російський оборонно-промисловий комплекс зберігає можливість компенсувати значну частину витраченого боєзапасу.

    У ГУР також наголошують, що виконання виробничого плану не означає завершення випуску цих ракет до кінця року. Державне оборонне замовлення є мінімальним гарантованим обсягом, тоді як за наявності виробничих потужностей і необхідних комплектуючих підприємства можуть продовжувати виготовлення продукції понад встановлені показники. Саме тому українська розвідка уважно стежить за темпами виробництва та накопичення російських запасів високоточного озброєння.

    На тлі цих даних українські військові продовжують фіксувати високу інтенсивність повітряних атак. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, лише протягом липня українська протиповітряна оборона перехопила понад 5300 повітряних цілей, серед яких були ударні безпілотники та ракети різних типів. Водночас саме балістичні ракети залишаються одним із найскладніших викликів для української системи ППО через надзвичайно короткий час підльоту та складність їхнього перехоплення.

    Оцінки ГУР свідчать, що найближчим часом підстав очікувати суттєвого зменшення інтенсивності російських ракетних атак немає. Навпаки, дострокове виконання плану з виробництва окремих типів ракет може свідчити про прагнення Кремля підтримувати високий темп застосування високоточного озброєння, одночасно поповнюючи власні запаси. Саме тому українські сили оборони продовжують роботу не лише над посиленням протиповітряної оборони, а й над ураженням військово-промислових об’єктів на території Росії, які забезпечують виробництво ракетного озброєння.