Govoritinfo.com

Позначка: ПриватБанк

  • Бізнес після банку: чим займається ексзаступниця голови ПриватБанку

    Бізнес після банку: чим займається ексзаступниця голови ПриватБанку

    Колишня заступниця голови правління ПриватБанку Тетяна Гур’єва, яка фігурує у рішеннях Високого суду Лондона щодо масштабного виведення коштів з банку, після націоналізації фінансової установи продовжила підприємницьку діяльність в Україні. Її компанія до початку повномасштабної війни також працювала з російським ринком.

    Згідно з рішенням британського суду, у 2013–2016 роках з ПриватБанку було виведено понад 1,9 млрд доларів США шляхом видачі кредитів компаніям, пов’язаним із колишніми власниками банку Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим. Кредити не поверталися, що зрештою призвело до втрати платоспроможності банку, його націоналізації та необхідності багатомільярдного докапіталізування за рахунок держави.

    У цей період Тетяна Гур’єва обіймала посаду заступниці голови правління ПриватБанку та керувала департаментом обслуговування бізнес-клієнтів. Вона входила до складу правління та кредитного комітету, який затверджував кредити пов’язаним структурам. Суд у Лондоні дійшов висновку, що саме цей департамент був ключовим елементом схеми, через який обслуговувалися фіктивні компанії-позичальники.

    Після націоналізації ПриватБанку у грудні 2016 року Гур’єва звільнилася з банку, не передавши документацію новому менеджменту. У рішенні суду зазначається, що новій адміністрації фактично довелося відновлювати інформацію про діяльність департаменту з нуля.

    У 2018 році Гур’єва заснувала в Києві компанію «Марбл Арч», основним видом діяльності якої стало виробництво косметичної та парфумної продукції. За фінансовою звітністю, компанія протягом кількох років демонструвала мільйонні обороти, хоча частина періодів була збитковою. Станом на кінець 2024 року фірма мала значні активи, але й суттєві боргові зобов’язання.

    Митна статистика свідчить, що у 2021–на початку 2022 року одним з основних закордонних ринків збуту продукції компанії була Російська Федерація. Поставки здійснювалися через російську логістичну структуру, яка згодом була ліквідована. Загальні обсяги експорту у цей період оцінювалися у кілька мільйонів гривень.

    У виробничій лінійці компанії фігурувала продукція під брендом Apriori — зокрема зубні щітки преміального сегмента. Торгова марка належить британській компанії, власником якої є син Тетяни Гур’євої, громадянин Великої Британії. Частина цієї продукції до 2022 року реалізовувалася і на російському ринку, зокрема у Москві. Після початку повномасштабної війни постачання було припинено.

    Окрему увагу в судових матеріалах приділено ролі Гур’євої у приховуванні руху коштів після націоналізації ПриватБанку. Суд встановив, що вона вела так звану «таблицю Гур’євої» — внутрішній облік не повернутих кредитів, а згодом брала участь у створенні фальсифікованих фінансових даних для введення в оману суду. Ці дії координувалися з-за кордону та були спрямовані на захист інтересів колишніх власників банку.

    Попри це, Високий суд Лондона не поклав фінансової відповідальності на Гур’єву та ще одного топменеджера ПриватБанку Тимура Новікова, визнавши, що вони діяли за вказівками власників банку. Суд зобов’язав Коломойського та Боголюбова компенсувати державному ПриватБанку 3 млрд доларів США.

    В Україні Гур’єва та Новіков не притягувалися до кримінальної відповідальності. Натомість підозри раніше отримували інші колишні топменеджери банку, які залишили країну.

  • ПриватБанк виграв суд щодо кредиту на 200 тисяч: боржник стверджував, що не знав про договір

    ПриватБанк виграв суд щодо кредиту на 200 тисяч: боржник стверджував, що не знав про договір

    арницький районний суд Києва розглянув суперечку між ПриватБанком і чоловіком, який вимагав визнати недійсним кредитний договір, укладений у серпні 2022 року. Фінустанова наполягала на стягненні заборгованості в розмірі 156 773 гривень, тоді як позичальник заявляв, що кредит він отримав фактично помилково та без усвідомлення наслідків.

    Згідно з матеріалами справи, чоловік підписав заяву про приєднання до умов і правил банку під час оформлення зарплатної картки військовослужбовця. Працівник банку одночасно видав йому кредитну картку «Універсальна Gold» з лімітом до 200 тисяч гривень під 40,8% річних. Позичальник стверджував, що сприймав її як рекламний бонус і не усвідомлював, що фактично бере кредит. Пізніше він використовував кошти на потреби підрозділу та лікування, але стверджував, що не мав наміру укладати кредитний договір.

    Чоловік подав зустрічний позов, вимагаючи визнати договір недійсним, посилаючись на формальні порушення при його укладенні та відсутність чіткого розуміння умов. Він зазначив, що працівники відділення ввели його в оману, переконавши, що підписується лише за отримання зарплатної картки.

    Суд, проаналізувавши виписку по рахунку, встановив факт користування кредитними коштами: зняття готівки, поповнення рахунку та витрати на особисті потреби. Це, на думку суду, підтвердило реальне отримання та використання кредиту, а також існування непогашеної заборгованості.

    Представник банку повідомив суд, що сума боргу в процесі розгляду зменшилася до 145 005 гривень через часткові платежі відповідача. Суд визнав ці дані доведеними та такими, що підтверджуються документами.

    Зустрічний позов чоловіка про визнання договору недійсним було залишено без задоволення. Суд наголосив, що банк виконав свої зобов’язання, а позичальник добровільно здійснював операції за кредитною карткою, що є підтвердженням фактичного укладення кредитного договору.

    Таким чином, суд ухвалив стягнути з чоловіка 145 005 гривень на користь ПриватБанку.

  • Українські банки встановили семирічний рекорд за кількістю позовів до боржників

    Українські банки встановили семирічний рекорд за кількістю позовів до боржників

    Українські банки різко збільшили кількість судових позовів до боржників. За даними Державної судової адміністрації, лише за цей рік банки подали 100 434 позови — це рекордний показник за останні сім років та майже у півтора раза більше, ніж торік. Про це повідомляє «Закон і Бізнес» з посиланням на Опендатабот.

    З 2019 року банки загалом подали 511 865 позовів щодо боргових зобов’язань клієнтів. Лідером за кількістю звернень залишається ПриватБанк — 191 353 позови. На другому місці Універсал Банк (115 702), на третьому — А-Банк (60 421). Також серед активних позивачів — Сенс Банк (25 283) та ПУМБ (21 476).

    У 2024 році понад 70% усіх банківських позовів припали на три установи: Універсал Банк/Mono — 28 213 звернень, А-Банк — 22 221, та ПриватБанк — 20 278. З помітним відривом далі йдуть ПУМБ (9 225) та Сенс Банк (6 831).

    Статистика також демонструє суттєве зростання активності деяких банків у стягненні заборгованості. Так, Таскомбанк збільшив кількість позовів у 3,5 раза, ПриватБанк — у 1,8 раза, Кредобанк — у 1,7 раза, А-Банк та Сенс Банк — у 1,6 раза.

    Водночас кілька банків скоротили свою судову активність. Найбільше падіння зафіксовано у Юнекс Банку — у 4 рази. Вдвічі менше позовів подали Креді Агріколь та Укргазбанк.

    Зростання кількості банківських позовів свідчить про активнішу політику установ щодо повернення проблемної заборгованості, що стає відчутною тенденцією поточного року.

  • Сенсації не буде: опальний олігарх Ігор Коломойський розкаже журналістам “як у нього віджали Приват”

    Сенсації не буде: опальний олігарх Ігор Коломойський розкаже журналістам “як у нього віджали Приват”

    За інформацією джерел видання 360ua.news з оточення Ігоря Коломойського, під час завтрашнього спілкування з журналістами, олігарх планує в чергове розказати про те, як у нього з партнерами “віджимали ПриватБанк”.

    Нагадаємо, опальний український олігарх Ігор Коломойський запросив журналістів і громадськість на судове засідання, яке має відбутися у понеділок, 8 грудня. Деякі експерти припускають, що він може зробити ряд гучних заяв, що можуть зкомпроментувати Володимира Зеленського.

  • Україна купує «свій» газ у Європі утричі дорожче через приватний експорт з родовищ

    Україна купує «свій» газ у Європі утричі дорожче через приватний експорт з родовищ

    Англійський суд зобов’язав колишніх власників ПриватБанку Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова відшкодувати близько $3 млрд збитків і судових витрат. На цьому тло українська дійсність демонструє інше: гучні вироки не обов’язково блокують старі схеми у зерновій логістиці й газовидобутку.

    У липні Високий суд Англії визнав двох українських бізнесменів відповідальними за масштабне шахрайство проти ПриватБанку, а тепер визначив і суму компенсації — близько $3 млрд. Рішення стало резонансним сигналом для міжнародних юрисдикцій і кредиторів, однак в Україні, за оцінками експертів ринку, олігархічні конструкції продовжують працювати — через контроль над логістикою, ресурсами й пов’язаними структурами.

    Показовий кейс — зерновий термінал «Боріваж» у порту «Південний». Попри арешт і передачу у власність держави пів року тому, фактичний контроль над операційними процесами, за твердженнями критиків, залишився у пов’язаних з Геннадієм Боголюбовим орбітах. Йдеться про суттєві грошові потоки, які мали б працювати на бюджет, але, як стверджують опоненти, осідають у приватному секторі. Формально держава — власник, фактично — управління й комерційна вигода лишаються предметом гострих питань.

    Інша лінія — газ. Україна виділяє мільярди гривень на імпорт палива з ЄС перед зимою, але сутність парадоксу в тому, що частина цього «європейського» газу має українське походження. За оцінками галузевих аналітиків, видобуток на Полтавщині та Харківщині пов’язують із приватними компаніями, що продають ресурс на європейському ринку, після чого країна змушена купувати його назад за вищою ціною. У фокусі — активи, які приписують орбіті Ігоря Коломойського та його партнеру Віталію Хомутинніку, зокрема Сахалінське родовище на Харківщині та «Укрнафтобуріння». Гравці ринку називають це класичною моделлю «видобуток тут — маржа там».

    Наслідок для держави — дорожче паливо і втрачена рента, для споживачів — тарифний тиск, для системи — перманентний дефіцит довіри. Після лондонського рішення очікування очевидні: аудити, перевірка договорів, реальна зміна контролю на державних активах, а також синхронізація кримінальних і цивільних процесів, щоби юридичні перемоги конвертувалися у фінансові й управлінські результати в Україні.

  • Псевдоінвестиції у Telegram: жінка повернула свої гроші через суд

    Псевдоінвестиції у Telegram: жінка повернула свої гроші через суд

    Жителька Київщини стала жертвою шахраїв, які через Telegram переконали її вкласти кошти у криптовалюту. Жінка перерахувала 25 тисяч гривень на картку «ПриватБанку», але обіцяного прибутку так і не отримала. Про це йдеться у рішенні Васильківського міськрайонного суду Київської області, опублікованому 22 жовтня 2025 року.

    За даними слідства, у червні 2024 року жінка познайомилася у соціальній мережі з людьми, які запропонували їй «прибуткову інвестицію» — вкласти гроші у криптовалюту. Шахраї обіцяли подвійний або навіть потрійний дохід, але вимагали зробити переказ на певну банківську картку, не зазначаючи коментар до платежу.

    2 червня 2024 року жінка перерахувала 25 тисяч гривень на рахунок невідомого чоловіка — клієнта «ПриватБанку». За умовами обманної схеми їй повідомили, що кошти нібито будуть зараховані на баланс та доступні для виведення, а жодних додаткових оплат не потрібно.

    Після здійснення переказу зв’язок із «представниками інвестиційного проєкту» зник, а вкладені кошти так і не повернулися. Згодом жінка звернулася до суду, вимагаючи відшкодування збитків.

    Суд, проаналізувавши матеріали справи та документи від «ПриватБанку», встановив, що між сторонами не існувало жодних договірних відносин, які б виправдовували перерахування грошей.

    У рішенні суду зазначено:
    «Проаналізувавши норми чинного законодавства України та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову, оскільки не встановлено жодних договірних правовідносин між сторонами».

    Таким чином, суд постановив стягнути з чоловіка, на чий рахунок були перераховані гроші, 25 тисяч гривень на користь потерпілої.

    Цей випадок став черговим нагадуванням про те, що навіть через відомі месенджери громадяни можуть стати жертвами шахрайських схем, особливо коли йдеться про «швидкі заробітки» на криптовалютах.

  • ПриватБанк радить перевипустити картки для безпечних платежів

    ПриватБанк радить перевипустити картки для безпечних платежів

    Щоб уникнути збоїв під час безконтактних та онлайн-платежів, ПриватБанк рекомендує деяким клієнтам обов’язково перевипустити свої картки. Незважаючи на автоматичне продовження терміну дії на 30 місяців, оновлення картки може бути необхідним у певних випадках.

    Хто має перевипустити картку

    • Закінчився термін дії, а вам потрібна активна картка, наприклад, для поїздок за кордон.

    • Картку втрачено, залишили в банкоматі або її вкрали.

    • Картка пошкоджена, стерта або надто зношена.

    • Змінилися персональні дані власника (прізвище, ім’я, по батькові).

    • Потрібно змінити тип картки або платіжну систему.

    • На рахунку зафіксовано підозрілі або шахрайські операції.

    Як оформити перевипуск

    1. У відділенні ПриватБанку — звернутися до оператора з паспортом та ідентифікаційним кодом.

    2. У мобільному застосунку Приват24 — у меню карток вибрати «Перевипустити картку», обрати пластикову або віртуальну версію та вказати спосіб доставки.

    Процедура перевипуску безкоштовна. Номер нової картки зміниться, проте рахунок і всі налаштування залишаться без змін. Після активації нової картки попередня буде автоматично деактивована.

  • ПриватБанк вводить плату за доставку карток з 2026 року

    ПриватБанк вводить плату за доставку карток з 2026 року

    ПриватБанк оновив умови обслуговування своїх клієнтів та оголосив про введення плати за доставку платіжних карток. Раніше ця послуга надавалася безкоштовно, проте з 1 січня 2026 року клієнти банку повинні будуть сплачувати за отримання карток при їх перевипуску.

    На сьогодні доставка карток по Україні та у 48 країн світу здійснюється без додаткової оплати. Нові правила передбачають, що доставка всередині України коштуватиме 80 гривень з урахуванням ПДВ. Вартість міжнародної доставки залежатиме від країни призначення, і банк повідомить клієнтів про точні тарифи для кожної держави.

    ПриватБанк кілька разів переносив введення плати за доставку, але тепер остаточно закріпив дату старту – 1 січня 2026 року. Клієнтам рекомендують заздалегідь планувати перевипуск карток, щоб уникнути додаткових витрат у перші дні нового року.

  • Біглий олігарх Боголюбов завдає мільйонних збитків державі через порт «Південний»

    Біглий олігарх Боголюбов завдає мільйонних збитків державі через порт «Південний»

    Біглий український олігарх Геннадій Боголюбов через пов’язані компанії намагається відновити контроль над зерновим терміналом «Боріваж» у порту «Південний». Попри арешт активу та передачу його в управління АРМА у березні 2025 року за рішенням Шевченківського районного суду Києва, компанії, афілійовані з Боголюбовим, продовжують юридичні маніпуляції з метою повернення доступу до стратегічного логістичного об’єкта.

    Згідно з матеріалами слідства, структури, що контролювали термінал, здійснювали незаконні операції із заставним майном Нацбанку України та ухилялися від сплати податків у 2022–2024 роках, завдавши державі багатомільярдних збитків. Судові засідання щодо скасування арешту активу переносилися неодноразово, а 11 вересня 2025 року суд остаточно відхилив клопотання компанії.

    Історія «Боріважу» пов’язана з націоналізацією ПриватБанку у грудні 2016 року, коли регулятор зафіксував системні проблеми у капіталі та кредитному портфелі банку. Серед найбільших боржників державного банку були структури, афілійовані з ексвласниками – Коломойським і Боголюбовим, зокрема ТОВ «Боріваж», оформлене через офшорні компанії AMERTANA HOLDINGS LTD, OKTALENSA HOLDINGS LTD та ANSTREVIO INVESTMENTS LIMITED.

    У межах забезпечення боргових зобов’язань компанія передала ПриватБанку у заставу нерухомість та корпоративні права ТОВ «Агротермінал Логістик», що забезпечувало повернення близько 5 млрд грн. Натомість компанія розгорнула юридичну кампанію для повернення контролю над об’єктом, завдаючи державі мільйонних збитків.

    В Одеській області Бюро економічної безпеки відкрило провадження за №42024160000000005 за ч. 3 ст. 212 КК України, однак реальних результатів досі немає. Підприємство Боголюбова продовжує намагатися відібрати стратегічне майно, підриваючи економічну безпеку України.

  • Коли відповідальність за шахрайські кредити несе банк, а не позичальник

    Коли відповідальність за шахрайські кредити несе банк, а не позичальник

    Касаційний цивільний суд скасував рішення апеляційної інстанції та залишив у силі рішення суду першої інстанції у справі №490/7829/23 щодо позову АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення кредитної заборгованості. Про це повідомляє «Закон і Бізнес».

    Суть спору полягала в тому, що банк вимагав стягнути з клієнта понад 68 тисяч гривень заборгованості за кредитом. Суд першої інстанції задовольнив позов лише частково, визначивши до стягнення 4732,86 грн, але відмовив у стягненні відсотків. Крім того, він врахував, що понад 69 тисяч гривень було списано з рахунку відповідача у травні 2022 року в результаті несанкціонованої операції. Вину клієнта в цьому інциденті банк не довів.

    Апеляційний суд дійшов протилежного висновку, визнавши, що користувач своїми діями або бездіяльністю сприяв незаконному використанню ПІН-коду чи інших даних. Підставою стало посилання на запис розмови з оператором «гарячої лінії», де клієнт начебто визнав передачу пароля від електронного кабінету.

    Однак КЦС наголосив: сам факт коректного введення вихідних даних для проведення операції не може автоматично свідчити про вину клієнта. За відсутності беззаперечних доказів сумніви тлумачаться на користь споживача, адже він є «слабкою стороною» у правовідносинах із банком.

    Суд також підкреслив, що банк мав надати всі належні докази ще в суді першої інстанції. Натомість у апеляції він посилався на обставини, які раніше сам заперечував, що суперечить принципам добросовісності та забороні суперечливої поведінки. Крім того, врахування нових доказів апеляційним судом без їх належного розкриття було визнано порушенням процесуальних норм.

    Таким чином, Верховний Суд підтвердив: відповідальність за безпеку операцій лежить насамперед на банку, а сумніви щодо вини клієнта не можуть ставитися йому в провину без належної доказової бази.