Govoritinfo.com

Позначка: протести

  • Від «Дії» до дронової революції: чому тисячі українців вийшли на захист Михайла Федорова

    Від «Дії» до дронової революції: чому тисячі українців вийшли на захист Михайла Федорова

    Уранці 16 липня центральні вулиці та площі багатьох українських міст знову заповнили люди з картонними плакатами. У Києві, Львові, Харкові, Одесі, Дніпрі, Черкасах, Запоріжжі, Рівному та Івано-Франківську відбувалися акції проти усунення Михайла Федорова з посади міністра оборони. Протестувальники вимагали продовження військових реформ, розвитку технологічної армії та відмови від повернення до радянських управлінських підходів.

    Події нагадали масштабні виступи громадянського суспільства влітку 2025 року, коли українці протестували проти обмеження незалежності антикорупційних органів. Тоді президент Володимир Зеленський під тиском вулиці змінив позицію. Цього разу каталізатором стало кадрове рішення щодо одного з найбільш упізнаваних і технологічно орієнтованих представників президентської команди.

    За інформацією міжнародних агентств, у Києві на акцію вийшли понад тисяча людей, а протести відбулися і в інших регіонах. Учасники скандували прізвище Федорова, вимагали його повернення та критикували головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, конфлікт із яким називають однією з головних причин урядової кризи.

    Михайло Федоров народився 21 січня 1991 року у Василівці Запорізької області. Він здобув освіту в Запорізькому національному університеті, а до приходу у велику політику працював у сфері цифрового маркетингу та керував власною SMM-компанією. У 2018 році Федоров був операційним директором проєкту «Суперлюди», а під час президентської кампанії 2019 року очолив digital-напрям команди Володимира Зеленського.

    Після перемоги Зеленського Федоров став його позаштатним радником із цифрових питань, а згодом був обраний народним депутатом від «Слуги народу». Проте депутатський мандат він склав уже в серпні 2019 року, отримавши посаду віцепрем’єр-міністра — міністра цифрової трансформації. У наступні роки він зберігав місце в усіх урядах, сформованих за президентства Зеленського, що зробило його одним із найдовговічніших членів владної команди.

    Головним проєктом Федорова стала цифрова держава. Його команда створила застосунок і портал «Дія», через які українці отримали доступ до електронних документів, реєстрації бізнесу, соціальних виплат, податкових послуг, допомоги після пошкодження житла та десятків інших державних сервісів. Стратегія Мінцифри полягала в максимальному переведенні бюрократичних процедур в онлайн та відмові від паперових довідок і черг.

    За керівництва Федорова також розвивалися «Дія.City», «Дія.Освіта», «Дія.Бізнес», електронний підпис у смартфоні, послуга «єМалятко», програми підтримки підприємців та цифровізації громад. Після початку повномасштабного вторгнення до цивільних сервісів додалися інструменти воєнного часу — повідомлення про пошкоджене майно, виплати постраждалим, цифрові документи та платформи для підтримки держави.

    Окремою сторінкою стала домовленість про швидке постачання Україні терміналів Starlink після вторгнення Росії. Федоров публічно звернувся до Ілона Маска, а супутниковий зв’язок став критично важливим для державних установ, військових підрозділів, лікарень та інфраструктури у перші місяці великої війни. Reuters називає саме роль у запуску «Дії», забезпеченні доступу до Starlink і розвитку дронових технологій ключовими елементами політичної репутації Федорова.

    У січні 2026 року перед чиновником постав новий і значно складніший виклик. 14 січня Верховна Рада підтримала його призначення міністром оборони. До цього, з липня 2025-го до січня 2026 року, він працював першим віцепрем’єр-міністром і міністром цифрової трансформації.

    На посаді очільника Міноборони Федоров намагався перенести до військової системи принципи, які використовував у Мінцифрі: швидкі рішення, цифровий контроль, аналіз даних, прозорі закупівлі та залучення приватних технологічних команд.

    Одним із перших масштабних рішень став запуск у системі DELTA інструменту Mission Control для обліку та аналізу бойового використання безпілотників. Уже на початку березня в системі було сформовано понад 150 тисяч цифрових звітів про виконані місії. Міноборони називало її основою управління безпілотними системами на підставі реальних даних із фронту.

    Паралельно розширювалося виробництво і закупівля дронів, прискорювалася інтеграція приватних розробок у військо та розвивалася модель співпраці з невеликими defense-tech-командами. Міністерство заявляло, що створює систему, яка дозволяє швидше тестувати, кодифікувати та масштабувати сучасні зразки озброєння.

    За даними Міноборони, від початку 2026 року до другої половини червня підрозділи безпілотних систем уразили понад 800 тисяч верифікованих російських цілей. До цього переліку входили особовий склад, артилерія, системи ППО, транспорт, штаби, склади та засоби радіоелектронної боротьби. Саме значне посилення дронової компоненти прихильники Федорова називають одним із його головних досягнень.

    За час його керівництва також було запроваджено нові бойові контракти з визначеними строками служби, правом на відстрочку після їх завершення та підвищеними виплатами за виконання завдань у найбільш небезпечних умовах. Для піхотних і штурмових посад Міноборони оголосило окрему модель контрактів із суттєво вищою грошовою винагородою.

    Іншим напрямком стало створення фізичного захисту прифронтової логістики. Міністерство планувало до кінця року облаштувати ще 4 тисячі кілометрів доріг антидроновими сітками. За офіційними даними, темп монтажу захисту зріс із п’яти кілометрів на добу в січні до дванадцяти в лютому.

    Утім, за яскравими технологічними проєктами залишалися фундаментальні проблеми. Федоров визнавав, що не встиг завершити організаційну трансформацію Міноборони за стандартами НАТО, перевести всі закупівлі на конкурентні тендери та побудувати повноцінну систему персональної відповідальності. Крім того, його критикували за відсутність швидкого розв’язання проблем мобілізації, самовільного залишення частин, ротацій і справедливих строків служби.

    Найгострішою проблемою став конфлікт із Олександром Сирським. За інформацією ЗМІ, міністр і головнокомандувач по-різному бачили пріоритети війни. Федоров робив ставку на технології, цифрове управління, дрони та реформу закупівель. Військове керівництво вимагало насамперед задоволення конкретних оперативних потреб і закупівлі озброєнь за визначеною ним номенклатурою.

    Після оголошення про звільнення Федоров заявив, що ще на початку роботи пропонував Зеленському змінити Сирського, однак президент вирішив залишити головнокомандувача. Після цього, за словами міністра, його команда зіткнулася з блокуванням кадрових і структурних ініціатив. Сирський та Генштаб розгорнуто на ці звинувачення не відповідали, тому вони залишаються позицією однієї сторони конфлікту.

    Усунення Федорова викликало не лише вуличні акції. Заступник командувача Повітряних сил Павло Єлізаров оголосив про звільнення, заявивши, що відставка міністра зашкодить обороноздатності та реформі протиповітряної оборони. Про припинення роботи радниками також повідомили Сергій Стерненко та фахівець із радіотехнологій Сергій «Флеш» Бескрестнов.

    Міжнародні медіа назвали ситуацію політичною кризою, яка оголила суперечності між реформаторською командою та традиційною військовою вертикаллю. Reuters зазначало, що прихильники Федорова пов’язують його популярність із покращенням військових результатів, розвитком безпілотників і спробами зруйнувати закриті бюрократичні механізми. Критики ж нагадують, що за шість місяців він не зміг розв’язати низку системних проблем армії.

    Саме тому протести 16 липня були не тільки акціями на підтримку конкретного посадовця. Для багатьох учасників Федоров став символом вибору між двома моделями держави й армії: повільною, закритою та ієрархічною системою і моделлю, побудованою на технологіях, конкуренції, відкритих даних та залученні нових людей.

    Офіційно Володимир Зеленський не представив суспільству детального пояснення відставки та не оголосив, як буде гарантовано продовження започаткованих реформ. Сам Федоров заявив, що не відмовляється від служіння державі, але від пропозиції стати радником президента відмовився.

    Тепер головне питання полягає вже не лише в тому, чи збереже Федоров місце в команді Зеленського. Українці очікують відповіді, чи продовжаться цифровізація армії, конкурентні закупівлі, розвиток дронів, реформа управління та залучення незалежних технологічних фахівців. Адже саме побоювання, що разом із міністром можуть зникнути й започатковані ним зміни, стало головною причиною, через яку тисячі людей знову взяли картонки та вийшли на українські площі.

  • «Совок — на пенсію»: Україною прокотилася хвиля протестів через відставку Михайла Федорова

    «Совок — на пенсію»: Україною прокотилася хвиля протестів через відставку Михайла Федорова

    Україною 16 липня прокотилася хвиля мирних акцій протесту проти відставки міністра оборони Михайла Федорова. Уже зранку сотні людей вийшли на площі та до адміністративних будівель у Києві, Львові, Одесі, Харкові, Тернополі, Івано-Франківську, Черкасах, Запоріжжі, Миколаєві, Хмельницькому, Полтаві, Вінниці, Луцьку та низці інших міст. Учасники акцій заявляють, що виступають проти кадрових змін у Міністерстві оборони та закликають владу переглянути рішення щодо звільнення Федорова.

    Наймасовіша акція відбулася у Києві. Протестувальники зібралися на площі Івана Франка поблизу Офісу президента — одному з найближчих відкритих майданчиків до урядового кварталу. За оцінками журналістів «Української правди», на місці перебували щонайменше кілька сотень людей, а протягом ранку кількість учасників поступово зростала.

    Люди тримали картонні плакати із написами «Геть руки від Федорова», «Не чіпайте те, що працює», «Поверніть Федорова», «За що?», «Федоров — міністр оборони», «Влада досі у народу». Серед гасел також були «Совок — на пенсію» та «Сирського — на пенсію», які стали одними з найпомітніших під час акції. Протестувальники скандували «Ганьба!» та закликали народних депутатів не підтримувати кадрові зміни.

    Кореспонденти ТСН повідомили, що серед учасників були ветерани, військові, волонтери, громадські активісти, представники ІТ-спільноти та звичайні кияни. Багато хто наголошував, що підтримує не конкретну політичну силу, а курс на цифровізацію армії, реформування оборонних закупівель і розвиток безпілотних технологій, які асоціюються з роботою Федорова.

    Практично одночасно акції розпочалися і в інших містах країни. У Львові люди зібралися біля пам’ятника Тарасу Шевченку. В Одесі протест проходив у центрі міста, де учасники також вимагали переглянути рішення щодо зміни керівництва Міністерства оборони. У Харкові акція відбулася у Саду Шевченка, а в Івано-Франківську — біля будівлі обласної військової адміністрації після загальнонаціональної хвилини мовчання. Аналогічні заходи відбулися у Тернополі, Черкасах, Миколаєві, Запоріжжі, Хмельницькому, Луцьку, Вінниці та Полтаві.

    Мітинг у Львові / © Фото з відкритих джерел
    Мітинг в Одесі / © Суспільне
    Мітинг в Одесі / © Суспільне

    У Черкасах, за інформацією «Суспільного», перед початком акції учасники хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих українських військових. Після цього протестувальники заявили, що вважають відставку Федорова помилкою та закликали владу не змінювати керівництво оборонного відомства.

    У Полтаві учасники протесту також виступили проти кадрового рішення президента. На плакатах можна було побачити написи «Клоунів — у Квартал, Федорова — в міністерство» та заклики не повертати систему управління армією до «радянських стандартів». За повідомленнями місцевих медіа, на площі біля театру імені Гоголя зібралися кілька десятків людей.

    За даними журналістів та очевидців, серед учасників акцій переважали молоді люди, ветерани, волонтери та представники громадських організацій. Частина протестувальників наголошувала, що виступає насамперед за продовження реформ у сфері оборонних технологій, розвитку FPV-дронів, цифровізації процесів та відкритості закупівель. Інші заявляли, що рішення про зміну міністра було ухвалене надто поспішно без достатнього пояснення суспільству.

    Хвиля протестів розпочалася після того, як президент Володимир Зеленський підтвердив рішення про звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони. Напередодні сам Федоров повідомив про завершення роботи у Міністерстві оборони, підбив підсумки своєї діяльності та заявив, що продовжить працювати над розвитком інновацій для України в іншому форматі.

    За інформацією джерел «Української правди», президент пояснював депутатам фракції «Слуга народу», що головною причиною кадрового рішення став тривалий конфлікт між Федоровим та головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським, а також необхідність реформування системи мобілізації. Офіційно ж Зеленський наголошував на необхідності оновлення уряду та підвищення ефективності взаємодії між військовим командуванням і Міністерством оборони.

    На момент проведення акцій Верховна Рада мала розглянути кадрові питання щодо нового складу уряду, включно з призначенням нового міністра оборони. За інформацією українських медіа, основним кандидатом на цю посаду є виконувач обов’язків міністра внутрішніх справ Ігор Клименко.

    Організатори наголошували, що всі акції мають мирний характер. Учасники не блокували рух транспорту та не перешкоджали роботі державних установ. Правоохоронці забезпечували порядок, а інформації про сутички чи затримання на момент публікації не надходило.

    Протести тривали в режимі живих оновлень, а організатори заявили, що готові продовжувати акції й надалі, якщо рішення про відставку Михайла Федорова не буде переглянуте. Водночас офіційної реакції Офісу президента або Верховної Ради на вимоги протестувальників станом на час публікації не було.

  • ТЦК зникли з парковок «Епіцентру», «Метро» та «Ашану», негласне перемир’я між бізнесом і владою в Києві

    ТЦК зникли з парковок «Епіцентру», «Метро» та «Ашану», негласне перемир’я між бізнесом і владою в Києві

    Уже третій тиждень великі київські гіпермаркети живуть у відносному спокої. Патрулі Територіальних центрів комплектування (ТЦК) практично перестали з’являтися на парковках «Епіцентру», «Метро» та «Ашану». Систематичні перевірки документів і пов’язані з ними ризики вручення повісток, які ще в травні були звичною частиною шопінгу біля цих торговельних об’єктів, фактично зійшли нанівець. Ці зміни стали помітними у червні й різко контрастують із ситуацією, яка спостерігалася в травні.

    За інформацією джерел, близьких до ритейлерів, і розповідями співробітників магазинів, у травні патрулі приїжджали на парковки кілька разів на тиждень, особливо активно у вихідні та у вечірні години. Чоловіки призовного віку намагалися не виходити з автомобілів, а деякі сім’ї взагалі відмовлялися від поїздок за великими покупками.

    За оцінками представників роздрібної торгівлі, це призводило до помітного зниження трафіку та виручки, особливо в ключових категоріях.

    Громадська реакція та протести червня

    Середина червня 2026 року в Києві запам’яталася масовими протестами на Троєщині (Деснянський район). Після спроби затримання чоловіка місцеві жителі вийшли на вулиці, перекрили рух, сталися сутички з поліцією та ТЦК. Поліція офіційно пояснила інцидент порушенням ПДР, але в соцмережах і ЗМІ його пов’язували саме з мобілізаційними діями.

    Опитування показують зростання невдоволення: за даними Rating Group на початок червня 2026 року, понад 53% українців повністю не схвалюють дії місцевих ТЦК. Це на 10 відсоткових пунктів більше, ніж роком раніше. У Києві та інших великих містах напруга особливо висока.

    У цьому контексті призупинення перевірок на парковках великих ритейлерів виглядає як спроба влади знизити градус напруги хоча б у найчутливіших точках. Гіпермаркети є місцями масового скупчення людей. Будь-який конфлікт там має високий ризик ескалації та широкого висвітлення.

    Вплив великого бізнесу на державну політику

    За інформацією з ділових кіл, вказівка зменшити активність патрулів на цих об’єктах надійшла з Офісу президента. Реальні переговори, найімовірніше, вели представники торговельних мереж та галузевих асоціацій. Хто саме виступив ключовим посередником — залишається невідомим. Свою роль відіграли як економічні аргументи (великі ритейлери — значні платники податків і роботодавці), так і побоювання соціального резонансу.

    Ця історія відображає фундаментальний конфлікт, з яким стикається Україна: необхідність поповнювати лави армії при одночасному збереженні працюючої економіки. Великий ритейл забезпечує не лише податкові надходження, а й стабільність тилу. Повна паралізація споживчої активності вдарила б по всьому ланцюгу, від постачальників і виробників до державного бюджету.

    Такі негласні домовленості підкреслюють важливість особистих зв’язків і лобістських можливостей. Малий та середній бізнес такого захисту, як правило, позбавлений, що викликає додаткове роздратування в суспільстві.

    Прецеденти коригування мобілізаційних заходів

    Такі негласні домовленості вже траплялися й раніше. У західних областях патрулі ТЦК помітно знижували тиск на працівників агросектору під час посівної та збиральної кампаній, щоб не зірвати збір урожаю. В Одесі та Львові після скарг бізнесу обмежували перевірки біля окремих великих торговельних об’єктів. В ІТ-сфері та на стратегічних виробництвах давно діють різні форми захисту співробітників.

    Прямих офіційних підтверджень саме цього випадку з гіпермаркетами в Києві поки немає. Однак колишні співробітники ТЦК в інтерв’ю (зокрема, одеські кейси) неодноразово розповідали, що активність патрулів і плани з мобілізації часто коригуються залежно від сигналів зверху, економічної ситуації та соціального резонансу. Аналогічні приклади впливу вищого керівництва на роботу ТЦК уже фіксувалися в публічному просторі.

    Управління в умовах воєнної реальності

    Цей епізод підкреслює, що в нинішніх умовах ефективна мобілізація вже не може бути лише справою ТЦК. Вона потребує більш тонкого налаштування з урахуванням галузевих особливостей, соціального клімату та довгострокових економічних наслідків. Інакше кожен новий виток напруги лише посилюватиме недовіру та відтік людей із публічного простору.

    Поки офіційної реакції влади немає, а перемир’я тримається на взаємному розумінні. Але його стійкість напряму залежить від того, чи вдасться знайти більш системні рішення, від цифровізації обліку до прозорих механізмів бронювання та ротації. Без цього будь-які локальні домовленості залишаться лише тимчасовою латкою на глибокій тріщині.

    Перемога у війні визначатиметься не лише на фронті, а й у тилу, там, де люди продовжують працювати, витрачати гроші та вірити, що держава здатна враховувати не тільки військові, а й людські реалії.

     

  • У Стамбулі тисячі людей протестували проти саміту НАТО

    У Стамбулі тисячі людей протестували проти саміту НАТО

    У Стамбулі відбулася масштабна акція протесту проти проведення саміту НАТО в Туреччині. Тисячі людей вийшли на центральні вулиці міста, щоб висловити незгоду з проведенням зустрічі лідерів країн-членів Альянсу в Анкарі. Під час багатотисячної демонстрації учасники вигукували антиамериканські гасла, критикували діяльність НАТО та заявляли, що виступають проти військової політики організації.

    Про це повідомляє AP.

    Акція протесту відбулася на тлі саміту НАТО, який проходить у столиці Туреччини — Анкарі. Саміт зібрав представників країн-членів Альянсу для обговорення ключових питань міжнародної безпеки, розвитку оборонної співпраці, ситуації у світі та підтримки партнерів. Водночас проведення такого заходу викликало невдоволення частини турецького суспільства, яка традиційно критично ставиться до діяльності Північноатлантичного альянсу та політики Сполучених Штатів.

    З самого початку акції до протестувальників приєдналися представники кількох громадських і політичних рухів. Серед них були активісти лівих організацій, пропалестинські об’єднання, а також представники курдських політичних сил. Попри різні політичні погляди, усіх учасників об’єднувала спільна позиція щодо неприйнятності проведення саміту НАТО на території Туреччини.

    Колона демонстрантів пройшла центральними вулицями Стамбула. Учасники несли прапори та транспаранти із закликами проти НАТО, військових союзів та американської зовнішньої політики. Під час ходи регулярно лунали антиамериканські гасла. Одним із найпоширеніших був заклик: «Вбивці, США, забирайтеся з нашої країни». Подібні вигуки супроводжували демонстрацію практично протягом усієї ходи.

    Організатори акції заявляли, що їхній протест спрямований не лише проти самого саміту, а й проти політики НАТО загалом. На їхню думку, діяльність Альянсу сприяє ескалації міжнародних конфліктів, а його військові операції становлять загрозу для миру у світі.

    Один із учасників демонстрації, 21-річний Алі Гюльтекін, пояснив журналістам причини, через які він долучився до протесту. За його словами, учасники акції виступають категорично проти того, щоб Туреччина приймала саміт НАТО.

    «Ми тут, щоб висловити протест проти проведення в Анкарі – за мільйони доларів – саміту НАТО, організації, яку ми вважаємо машиною для масових вбивств, створеною для збереження глобальної гегемонії», – заявив він.

    Ця заява відображає позицію частини протестувальників, які вважають, що НАТО проводить політику, спрямовану на зміцнення впливу західних держав у різних регіонах світу. Водночас інші учасники демонстрації наголошували на необхідності змінити зовнішньополітичний курс Туреччини та виступали проти поглиблення співпраці з Альянсом.

    Під час проведення акції у центрі Стамбула були посилені заходи безпеки. За громадським порядком стежили численні підрозділи поліції, які супроводжували колону протестувальників уздовж маршруту її руху. Правоохоронці контролювали ситуацію, щоб не допустити можливих провокацій або сутичок. Станом на момент публікації інформації про серйозні інциденти чи масові затримання не надходило.

    Саміт НАТО в Анкарі проходить у складній міжнародній обстановці, коли країни Альянсу обговорюють широкий спектр безпекових викликів. Однією з головних тем зустрічі є продовження підтримки України у протистоянні російській агресії, посилення обороноздатності країн-членів НАТО, збільшення військових витрат, розвиток спільних оборонних програм та реагування на нові загрози глобальній безпеці.

    Окрему увагу учасники саміту приділяють питанням протиповітряної та протиракетної оборони, адже останнім часом Росія значно активізувала застосування балістичних ракет і ударних безпілотників проти українських міст.

    Напередодні президент України Володимир Зеленський повідомив, що під час зустрічей із партнерами на полях саміту одним із ключових питань стане зміцнення української системи протиповітряної оборони. За словами глави держави, особливу увагу він планує приділити переговорам із президентом США, під час яких порушуватиметься питання передачі Україні додаткових зенітно-ракетних комплексів Patriot та іншого обладнання, необхідного для захисту українських міст від російських балістичних атак.

    Проведення саміту НАТО в Туреччині вкотре продемонструвало, що діяльність Альянсу викликає неоднозначну реакцію всередині самої країни. Поки в Анкарі тривають переговори між світовими лідерами щодо безпеки та міжнародної співпраці, у Стамбулі тисячі людей вийшли на вулиці, щоб висловити протест проти політики НАТО та присутності Альянсу в Туреччині.

  • Сутички через українські прапори у Римі

    Сутички через українські прапори у Римі

    Посольство України в Італії повідомило про випадки агресії та дискримінації щодо людей із українськими прапорами під час масових заходів з нагоди Дня визволення Італії, які традиційно відзначаються 25 квітня. За інформацією дипломатичної установи, інциденти сталися під час святкувань у різних містах країни, зокрема в Римі, де відбуваються одні з найбільших публічних акцій.

    У своїй заяві посольство різко засудило будь-які прояви насильства та нетерпимості щодо громадян, які мирно висловлюють свою позицію, зокрема демонструючи українську символіку. Дипломати наголосили, що в умовах повномасштабної війни Росії проти України синьо-жовтий прапор став символом боротьби за свободу, незалежність і демократичні цінності.

    «Випадки агресії та дискримінації щодо людей, які тримають українські прапори під час сьогоднішніх святкувань, є абсолютно неприйнятними. Сьогодні український прапор символізує боротьбу за свободу, незалежність, демократію та людське життя проти жорстокої війни Росії», — зазначили в посольстві.

    За повідомленнями італійських медіа, під час заходів у Римі відбулися сутички за участі окремих груп учасників. Люди з українськими прапорами зазнали словесних образ, а в окремих випадках — фізичних нападів. Ситуація загострилася настільки, що до втручання були залучені правоохоронці. Поліція намагалася розділити учасників конфлікту та запобігти подальшій ескалації насильства.

    Також повідомляється, що на місце подій викликали медиків — частині постраждалих надали допомогу безпосередньо під час заходу. Водночас точна кількість постраждалих, як і ступінь отриманих травм, наразі офіційно не уточнюються. Правоохоронні органи Італії поки не оприлюднили детальної інформації щодо інцидентів, зокрема не повідомили про можливі затримання.

    День визволення Італії є однією з ключових державних дат країни. Він присвячений завершенню нацистської окупації та падінню фашистського режиму у 1945 році. Щороку 25 квітня по всій країні відбуваються марші, мітинги та меморіальні заходи, організовані як державними структурами, так і громадськими та політичними організаціями. Участь у них беруть тисячі людей, включно з представниками різних політичних рухів.

    Останніми роками ці заходи дедалі частіше стають майданчиком для ширших політичних дискусій, зокрема щодо міжнародних конфліктів і ролі Італії на світовій арені. Після початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році українська тематика регулярно з’являється на подібних акціях — як у вигляді символіки, так і у формі публічних заяв чи виступів.

    На цьому тлі інциденти з агресією проти людей з українськими прапорами викликали значний резонанс. У посольстві України наголосили, що насильство щодо тих, хто виступає проти війни та порушень прав людини, є неприпустимим.

    «Насильство щодо тих, хто виступає проти щоденних убивств невинних людей, депортації дітей та спроб Росії знищити незалежну державу та її народ, викликає глибоке обурення та повне нерозуміння. Це не повинно повторитися», — підкреслили дипломати.

    Водночас українська сторона висловила вдячність уряду Італії та громадянам країни, які підтримують Україну. Італія залишається одним із партнерів України в Європейському Союзі, надаючи як політичну, так і гуманітарну допомогу. У країні проживає значна українська громада, яка активно бере участь у громадському житті та організовує заходи на підтримку України.

    Експерти зазначають, що подібні інциденти можуть бути пов’язані з різними політичними поглядами серед учасників масових заходів. Частина активістів у Європі виступає з критикою військової допомоги Україні або закликає до негайних мирних переговорів, що іноді призводить до конфліктів із проукраїнськими учасниками акцій. Водночас такі сутички залишаються поодинокими, і більшість заходів проходять мирно.

    На момент публікації матеріалу італійська влада не надала розгорнутої офіційної реакції на інциденти. Очікується, що після завершення перевірок правоохоронці оприлюднять додаткову інформацію щодо обставин подій, а також дадуть оцінку діям учасників конфліктів.

    Інциденти під час святкувань 25 квітня підкреслюють, що навіть події, присвячені історичній пам’яті та боротьбі за свободу, можуть супроводжуватися напруженням у сучасному політичному контексті. Для української сторони питання безпеки громадян і поваги до національної символіки за кордоном залишається особливо чутливим в умовах триваючої війни.

    Розслідування триває, а дипломатичні установи продовжують стежити за ситуацією та взаємодіяти з італійською владою щодо забезпечення прав і безпеки українців під час публічних заходів.

  • Протести на Закарпатті: мешканці Ізи перекрили дорогу та спалили карантинний блокпост

    Протести на Закарпатті: мешканці Ізи перекрили дорогу та спалили карантинний блокпост

    Мешканці села Іза Хустського району Закарпаття вийшли на протест проти запроваджених карантинних обмежень через спалах вірусного гепатиту А. Люди перекрили дорогу та підпалили металевий вагончик, де мав бути розміщений карантинний блокпост.

    Акція протесту розпочалася ввечері 18 листопада. Кілька десятків селян вимагали скасувати обмеження, які запровадила обласна комісія з питань ТЕБ та НС. Через заходи безпеки батьки школярів отримали повідомлення про переведення навчання на дистанційну форму, а заклади освіти в Ізі тимчасово закрили.

    За словами місцевих жителів, рішення про карантин було несподіваним та не враховувало потреб громади. «Сьогодні в наше село приїхали чиновники і оголосили його непроїзним. Батькам дітей прийшли смс, що вони не мають права відвідувати школу та садочки Хуста», – повідомила учасниця протесту.

    Вогонь знищив металевий вагончик та майно всередині. На місці працювали кілька екіпажів поліції та ДСНС. Водіїм радили обирати альтернативні маршрути руху.

    19 листопада протест продовжився: люди знову перекрили дорогу на пішохідному переході, а школа залишалася закритою. Керівництво Хустської громади на ситуацію поки не відреагувало.

    Нагадаємо, 16 листопада в Ізі зареєстрували сім підтверджених випадків гепатиту А. 17 листопада обласна комісія ухвалила низку протиепідемічних заходів, включно з дистанційним навчанням, забороною масових заходів та обмеженням в’їзду туристичних автобусів.

  • Чому влада дозволила виїзд молодим чоловікам

    Чому влада дозволила виїзд молодим чоловікам

    За інформацією наших джерел, рішення про відкриття кордонів для чоловіків віком від 18 до 22 років має приховані політичні мотиви. Офіційно йдеться про «студентів» чи «молодь, яка навчається за кордоном», але в кулуарах Банкової це розглядають як спосіб знизити ризик протестної активності.

    За словами співрозмовників, саме ця вікова категорія стала найпомітнішою у протестних акціях, зокрема біля НАБУ та САП. Молодь у 18–22 роки виявилася готовою виходити на вулиці, створювати інформаційні хвилі у соцмережах і демонструвати небезпечний для влади рівень самоорганізації.

    У президентському офісі чудово усвідомлюють, що в умовах можливих переговорів із Москвою й обговорення поступок, включно з територіальними, саме молодь може стати ядром масових акцій протесту. Її виведення з країни, навіть часткове, суттєво знижує ризик внутрішньої дестабілізації.

    «Це питання не лише мобілізації, а й політики, — каже одне з джерел. — Якщо Банковій доведеться йти на мирний трек і поступатися територіями, владі критично важливо мінімізувати вуличний тиск. Найактивнішу групу протестувальників вирішили просто вивести за кордон».

    Формально дозвіл на виїзд виправдовують гуманітарними чи освітніми потребами. Однак експерти вважають, що такий крок може стати прецедентом: влада намагається поєднати контроль за мобілізаційними ресурсами з політичними інтересами.

    У суспільстві ж це може викликати запитання: чи не перетворюється державна політика на механізм запобігання протестам, замість реального діалогу з громадянами?

  • Польські перевізники готують нову блокаду на кордоні: на «Ягодині» пропускатимуть одну фуру на годину

    Польські перевізники готують нову блокаду на кордоні: на «Ягодині» пропускатимуть одну фуру на годину

    На українсько-польському кордоні в пункті пропуску «Ягодин – Дорогуськ» можливе ускладнення руху вантажного транспорту через анонсовану акцію протесту польських перевізників. Про це попередила Державна прикордонна служба України з посиланням на Прикордонну варту Республіки Польща.

    За даними польської сторони, протестна акція може розпочатися вже сьогодні, 12 травня. Її учасники планують обмежити пропуск фур до одного автомобіля на годину в обидва боки – як на в’їзд, так і на виїзд з Польщі. Такий ритм роботи може суттєво паралізувати один з ключових вантажних маршрутів на західному кордоні.

    «Автобуси та вантажівки з гуманітарною допомогою пропускатимуться безперешкодно», — повідомляє ДПСУ.

    Попередньо, блокування може тривати до чотирьох місяців, однак це залежатиме від перебігу переговорів між протестувальниками та владою Польщі.

    Наразі рух вантажного транспорту через пункт «Ягодин – Дорогуськ» відбувається у штатному режимі. Прикордонники закликають водіїв уважно слідкувати за оновленнями та враховувати можливі затримки при плануванні маршруту.

    Це вже не перший протест польських перевізників за останні місяці. Причинами їхнього невдоволення традиційно є лібералізація транспортного ринку для українських компаній, які, на думку польських колег, створюють нерівні умови конкуренції.

  • Зеленський підтримав протести в Словаччині

    Зеленський підтримав протести в Словаччині

    Президент України Володимир Зеленський прокоментував масові виступи в Словаччині, де проти політики прем’єр-міністра Роберта Фіцо відбулися багатотисячні протести. Ці виступи були спрямовані проти зближення уряду Фіцо з Росією. Протести охопили понад 20 міст країни, зокрема й столиці Братиславі, де люди виходили на вулиці з гаслом “Словаччина – це Європа”.

    Зеленський на своїй сторінці в X (Twitter) прокоментував ці події, підкресливши, що Братислава – це не Москва, а Словаччина – частина Європи. Ці слова підтримки протестуючим стали яскравою заявою на підтримку європейських цінностей та суверенітету Словаччини.

    Виступи проти політики Фіцо стали результатом заяв прем’єра, який цього тижня висловив підозри щодо наявності “державного перевороту” в країні, що нібито готується за участю опозиції, неурядових організацій, ЗМІ та експертів з-за кордону. Однак словацька опозиція заперечує ці звинувачення, вважаючи їх тактикою залякування громадян.

  • Україна відреагувала на заяви влади Грузії про “український сценарій”

    Україна відреагувала на заяви влади Грузії про “український сценарій”

    Україна різко відреагувала на останні заяви грузинської влади, яка звинуватила Київ у підтримці “українського сценарію” у зв’язку з масовими протестами в Тбілісі. Міністерство закордонних справ України засудило придушення протестів у Грузії та відкинуло спроби влади прив’язати ситуацію до українського досвіду, зазначивши, що насправді грузинське керівництво реалізує в країні сценарій, подібний до білоруського, де політичні опоненти придушуються, а права громадян порушуються.

    Міністерство закордонних справ України рішуче засуджує триваючі порушення прав людини та застосування сили проти мирних демонстрантів у Грузії. Насильство не залишиться без наслідків

    – йдеться в заяві.

    МЗС наголошує, що грузинська влада має поважати основоположне право громадян на мирний протест. Тим більше що причиною протестів є рішення уряду поставити на паузу рух Грузії до ЄС всупереч європейським прагненням грузинського народу.

    Також Україна наголосила, що викликають подив намагання грузинської влади переконувати, що євроінтеграція країни триває, у той час, як її дії свідчать про розворот Грузії в бік москви. Свого часу горезвісні українські політики, які намагалися розвернути Україну з шляху до ЄС у російське ярмо, так само розповідали, що всього лише “призупиняють”, а не згортають євроінтеграцію нашої країни.

    Рішуче відкидаємо наполегливі спроби грузинської влади втягнути Україну у внутрішньополітичні процеси в своїй країні. Грузинському уряду слід припинити лякати своїх людей міфічним “українським сценарієм”, реалізовуючи у цей час на практиці “білоруський сценарій”

    – заявили в МЗС.

    Наголошується, що Україна була і залишається прихильною демократичним перетворенням у Грузії та її подальшій європейській та євроатлантичній інтеграції, що відповідає інтересам грузинського народу.

    У цьому контексті, висловлюємо солідарність з грузинськими колегами-дипломатами, які публічно виступили проти рішення уряду Грузії про вихід з порядку денного переговорів про вступ до ЄС. Добре розуміємо виклики, перед якими постають грузинські колеги, адже у 2004 та 2014 роках, в одні з найкритичніших моментів української історії, дипломатична служба України стала на захист демократичного вибору українського народу, показавши приклад професійної та громадянської відваги

    – йдеться в заяві МЗС.

    Україна переконана, що європейська інтеграція є ключем до стабільності, процвітання та зміцнення демократичних інститутів у Грузії та прагнемо успішного майбутнього для наших народів у великій європейській родині.

    “Наша солідарність із грузинським народом залишається непохитною”, – підкреслює МЗС.

    Прем’єр Грузії Іраклій Кобахідзе на тлі жорстоких придушень протестів заявив, що влада країни не допустить сценарію українського Майдану.

    28 листопада влада оголосила про зняття з порядку денного до 2028 року питання відкриття переговорів про вступ країни до Євросоюзу. Це очікувано викликало різку реакцію прихильників євроінтергації – таких у Грузії, згідно з останніми опитуваннями, приблизно 90% виборців.

    2 грудня повідомлялося, що у столиці Грузії Тбілісі четверту ніч поспіль відбулися сутички між протестувальниками та поліцією, що свідчить про ескалацію протестів по всій країні.

    У Грузії з початку протестів було затримано 224 особи. В Міністерстві внутрішніх справ та Міністерстві охорони здоров’я країни повідомили, що жоден із протестувальників не отримав серйозних травм під час розгону акцій біля парламенту в Тбілісі 1–2 грудня. Натомість, за даними МВС, під час цих акцій травмувалися 21 правоохоронець.