Govoritinfo.com

Позначка: ППО

  • Небо у вогні: масований комбінований удар Росії балістикою та двома сотнями дронів прорвав частину оборони

    Небо у вогні: масований комбінований удар Росії балістикою та двома сотнями дронів прорвав частину оборони

    У ніч проти 9 вересня російська окупаційна армія здійснила масштабний комбінований удар по мирних містах та критичній інфраструктурі України, застосувавши балістичні ракети, новітні боєприпаси «Бандероль» та майже дві сотні безпілотників різних типів. Повітряний напад противника тривав понад чотирнадцять годин, розпочавшись ще о вісімнадцятій годині вечора 8 вересня. Попри цілодобову роботу українських захисників неба, які знешкодили переважну більшість ворожих засобів, окремі ракети та дрони змогли пробитися крізь протиповітряний щит.

    Для чергової атаки загарбники залучили значний арсенал ударного озброєння, яке запускали з різних напрямків та тимчасово окупованих територій. Зокрема, з району селища Гвардійське та інших пускових позицій в окупованому Криму росіяни випустили смертоносну балістику комплексу «Іскандер-М». Одночасно з акваторії Азовського моря окупаційні війська спрямували ракети S8000 «Бандероль». Паралельно ворог атакував країну 196 ударними дронами різних модифікацій, серед яких були як важкі апарати «Shahed», так і дешевші «Гербера» разом зі спеціальними приманками та дронами-імітаторами «Пародія». Запуски безпілотних систем фіксувалися з російських Орла та Курська, а також із захоплених районів Донецької області та Криму.

    Відбиття комбінованого нальоту та результати оборони

    До відбиття масованої повітряної навали було залучено всі наявні сили та засоби українського війська. Проти ворожих цілей безперервно працювали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, підрозділи безпілотних систем, а також розрахунки мобільних вогневих груп. Завдяки їхній скоординованій та злагодженій бойовій роботі станом на пів на дев’яту ранку вдалося успішно знешкодити 165 російських безпілотників, більшість із яких ліквідували ще на підльоті або подавили технічними засобами без детонації на землі.

    Масштаби влучань та наслідки падіння уламків

    Попри високу ефективність роботи сил протиповітряної оборони, величезна щільність ворожого залпу призвела до локальних проривів. Офіційно підтверджено влучання ракет та ударних дронів на двадцяти трьох окремих локаціях у різних областях країни. Крім того, падіння уламків збитих повітряних цілей завдало шкоди будівлям та майну ще на чотирьох локаціях. Екстрені рятувальні служби, медичні працівники та поліцейські одразу вирушили на всі місця уражень для ліквідації пожеж, розбору завалів та надання допомоги постраждалим.

    Тактика перевантаження та виснаження ППО

    Подібні комбіновані нальоти свідчать про зміну тактики ворога, який намагається максимально перевантажити українську протиповітряну оборону. Використання дешевих дронів-імітаторів має на меті змусити зенітників розкривати позиції та витрачати коштовні боєприпаси перед основним ударом балістичними ракетами. Росія продовжує системно тероризувати цивільне населення та намагається завдати удару по енергетиці напередодні холодів. Наразі остаточні наслідки ворожої атаки та масштаби руйнувань на місцях прильотів встановлюються профільними службами.

  • Друге дихання для «Оси»: КБ «Луч» розкрило характеристики нової української зенітної ракети РК-19

    Друге дихання для «Оси»: КБ «Луч» розкрило характеристики нової української зенітної ракети РК-19

    На міжнародній виставці озброєнь MSPO 2026 у Польщі ДП «ДержККБ «Луч» уперше офіційно оприлюднило ключові тактико-технічні характеристики нової зенітної керованої ракети РК-19. Розробка призначена для радянських комплексів протиповітряної оборони ближньої дії типу «Оса» та покликана перехоплювати як дозвукові, так і надзвукові повітряні цілі.

    Тактико-технічні параметри та порівняння зі штатними боєприпасами

    За даними розробника, РК-19 базується на радіокомандному наведенні з безконтактним підривачем і несе уламково-фугасну бойову частину масою 14,3 кілограма. Зенітна ракета здатна ефективно вражати цілі на відстані до 10 кілометрів та на висоті до 5 кілометрів. Максимальна швидкість польоту сягає 600 кілометрів за годину, а загальна маса транспортно-пускового контейнера разом із ракетою становить 163 кілограми.

    Для порівняння, штатна ракета 9М33М3 для модернізованого комплексу «Оса-АКМ» має аналогічну дальність і стелю ураження за бойової частини вагою 15 кілограмів, проте помітно поступається у швидкості, яка складає 500 кілометрів за годину. Візуальна подібність до радянського оригіналу раніше вже дозволяла експертам попередньо ідентифікувати нову ракету на оприлюднених у мережі кадрах навесні 2026 року.

    Порятунок для фронтової ППО та відповідь на реактивні дрони

    Розробка власного боєприпасу розв’язує критичну проблему вичерпання запасів радянських ракет. Раніше українські військові були змушені застосовувати застарілі модифікації з гіршими параметрами або інтегрувати авіаційні ракети класу «повітря – повітря» Р-73, які мали обмежену дальність і потребували надійного захоплення інфрачервоною головкою самонаведення.

    Поява РК-19 забезпечить повноцінне бойове чергування розгорнутих комплексів «Оса» для прикриття від аеродинамічних загроз, зокрема крилатих ракет «Бандероль» та ворожих безпілотників із реактивними двигунами. Наразі вартість виробництва ракети та планові обсяги випуску виробником не розголошуються.

  • Екстрене посилення ППО перед зимою: Німеччина передасть Україні ракети до Patriot із власних арсеналів

    Екстрене посилення ППО перед зимою: Німеччина передасть Україні ракети до Patriot із власних арсеналів

    Німеччина в терміновому порядку передасть Україні ракети-перехоплювачі PAC-2 для зенітно-ракетних комплексів Patriot безпосередньо із запасів Бундесверу. Про це під час відеоконференції у форматі «Рамштайн» заявив міністр оборони ФРН Борис Пісторіус, закликавши міжнародних партнерів провести ревізію власних складів і суттєво наростити військову підтримку Києва.

    Гонка з часом та розширення пакетів допомоги

    Пісторіус наголосив, що на тлі наближення холодів Україна веде виснажливу «гонку з часом», оскільки після зниження температури слід очікувати посилення масованих ударів ворога по критичній інфраструктурі. Окрім протиракет для систем Patriot, Берлін збільшить постачання ракет класу «повітря – повітря», а також продовжить передавати безпілотники та далекобійні боєприпаси.

    Потреба в ракетах до систем Patriot залишається критичною саме через необхідність відбиття балістичних ударів. Нині повноцінне ліцензійне виробництво цих засобів ураження за межами США налагодила лише Японія, тоді як Німеччина тільки розпочала цей процес.

    Заклик Києва до обміну та нові загрози від РФ

    Міністр оборони України Євген Хмара під час виступу закликав партнерів передати ракети з наявних резервів негайно в обмін на постачання вдосконалених ракет із майбутніх українських замовлень. За його словами, Україна вже укладає контракти приблизно на 1000 ракет для систем Patriot, проте більшість із них почне надходити лише у наступні роки. Хмара також констатував дефіцит у 27 мільярдів доларів на оборонні потреби та закликав затвердити фінансові рішення до листопада, нагадавши, що до 90 відсотків успіху на фронті зараз забезпечують безпілотні системи.

    Зі свого боку генеральний секретар НАТО Марк Рютте акцентував на постійній адаптації окупантів до реалій війни: агресор дедалі частіше запускає північнокорейські ракети та дрони з реактивними двигунами, що вимагає швидких рішень для нейтралізації нових загроз.

  • Україна замовляє 1000 ракет Patriot, але чекати доведеться роками: Київ просить 300 уже зараз

    Україна замовляє 1000 ракет Patriot, але чекати доведеться роками: Київ просить 300 уже зараз

    Україна укладає контракти приблизно на 1000 ракет для зенітно-ракетних комплексів Patriot, однак більшість цих перехоплювачів не потраплять до українських підрозділів протиповітряної оборони найближчим часом. Саме тому Київ звернувся до партнерів із набагато терміновішим проханням: передати ракети з уже наявних військових запасів зараз, а згодом компенсувати їх новішими боєприпасами, закупленими Україною за довгостроковими контрактами.

    Про це міністр оборони України Євгеній Хмара заявив 8 вересня під час 36-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». За його словами, контракти на приблизно тисячу ракет фінансуються за допомогою партнерів, зокрема коштом кредитної програми Європейського Союзу. Проблема полягає не у відсутності замовлень, а у виробничих термінах: значна частина законтрактованих ракет почне надходити лише протягом наступних років.

    Тому паралельно з довгостроковим замовленням Україна сформулювала конкретну короткострокову потребу — 300 ракет-перехоплювачів Patriot із чинних запасів партнерів. Фактично Київ пропонує союзникам схему обміну: вони передають Україні частину своїх ракет зараз, коли вони критично необхідні для відбиття російських ударів, а в майбутньому отримують натомість новіші ракети з українських контрактів.

    Саме ця деталь є ключовим «нюансом» у повідомленні про тисячу Patriot. Йдеться не про тисячу готових ракет, які вже перебувають на складах і можуть бути оперативно доставлені Україні. Це довгостроковий контрактний портфель, виконання якого залежить від виробничих можливостей оборонної промисловості США та союзників. Українському ж ППО перехоплювачі потрібні зараз — напередодні осінньо-зимового періоду та на тлі нової хвилі масованих російських ударів.

    І потреба не обмежується Patriot. Хмара повідомив партнерам, що Україні також необхідно близько 500 ракет класу «повітря-повітря», здатних використовуватися проти крилатих ракет, додаткові переносні зенітно-ракетні комплекси, а також $2 млрд на безпілотники. Окремий виклик — реактивні версії російських Shahed, проти яких українська оборонна промисловість разом із військовими шукає дешевші способи перехоплення. Частина таких українських рішень уже проходить випробування безпосередньо в бойових умовах.

    Потреба в додаткових перехоплювачах особливо гостро проявилася саме 8 вересня. У ніч проти вівторка Росія атакувала Україну балістичними, крилатими та протикорабельними ракетами, а також 166 ударними та іншими безпілотниками. За даними Повітряних сил, основні удари були спрямовані на Київщину та Одещину. Українська ППО повідомляла про знищення або подавлення 175 повітряних цілей, однак були зафіксовані влучання на десятках локацій.

    Reuters повідомляв, що після короткої паузи Росія відновила удари по Києву, застосувавши, зокрема, балістичні ракети. Саме проти такого типу загроз Patriot залишається однією з найважливіших систем, доступних Україні. Тому проблема запасів ракет до цих комплексів напряму пов’язана не лише з обороною військових об’єктів, а й із захистом великих міст та енергетичної інфраструктури.

    Першою на новий заклик Києва вже відреагувала Німеччина. Міністр оборони Борис Пісторіус оголосив, що Берлін передасть Україні терміново необхідні перехоплювачі PAC-2 із запасів Бундесверу. Він також закликав інші держави-учасниці Контактної групи перевірити власні арсенали та приєднатися до таких поставок.

    Німецька допомога не обмежуватиметься Patriot. Берлін планує передати більше ракет AIM-9 класу «повітря-повітря», а Україна за рахунок коштів європейської кредитної програми має замовити у Німеччини кілька тисяч керованих ракет IRIS-T. Пісторіус наголосив, що ці комплекси вже довели високу ефективність в Україні, а постачання систем та боєприпасів із промислового виробництва триватимуть.

    Додаткові кошти на американські системи ППО оголосила й Велика Британія. Лондон виділяє 100 млн фунтів стерлінгів через програму НАТО PURL. Пакет включатиме ракети для Patriot та інше обладнання протиповітряної оборони, яке планують доставити до початку зими. Британський уряд прямо пов’язує рішення з необхідністю посилити захист критичної інфраструктури, населення та українських військ перед очікуваними новими російськими атаками.

    Водночас значна частина масштабної закупівлі спиратиметься на гроші Європейського Союзу. За даними «Європейської правди», країни ЄС погодили закупівлю для України американських ракет-перехоплювачів Patriot орієнтовною вартістю 3,2 млрд євро у межах кредитного механізму загальним обсягом 90 млрд євро. Фінальне оформлення рішення очікується найближчими днями.

    Це не перший випадок, коли Україна просить партнерів не чекати завершення нового виробничого циклу, а ділитися ракетами зі своїх військових складів. Ще за підсумками одного з попередніх засідань «Рамштайну» Міноборони України повідомляло про домовленості з кількома європейськими партнерами щодо термінових поставок Patriot із наявних запасів. Тоді ж союзники підтвердили значні обсяги фінансування ППО та програми PURL.

    Тепер ця модель фактично стає дворівневою. Перший рівень — негайна допомога зі складів союзників, необхідна для проходження найближчих місяців. Другий — великі багаторічні контракти, які мають поступово створити для України значно більший і прогнозованіший запас ракет.

    Масштаб замовлення приблизно у тисячу перехоплювачів демонструє, що Київ і партнери переходять від ситуативного пошуку кількох десятків ракет до планування ППО на роки вперед. Але саме виробничий лаг залишається головною проблемою: контракт можна профінансувати сьогодні, тоді як фізично ракета з’явиться лише після проходження виробничого циклу.

    Тому для України критичними стають найближчі місяці. На тлі очікуваного посилення російських атак взимку Київ просить партнерів не чекати, доки нові перехоплювачі зійдуть із виробничих ліній. 300 Patriot зі складів союзників потрібні зараз, а приблизно тисяча законтрактованих ракет має вже потім поповнити запаси й, за запропонованою Україною схемою, частково компенсувати партнерам те, що вони передадуть негайно.

  • «Знаємо, що має спрацювати до зими»: Зеленський розкрив підсумки переговорів із посланцями Трампа

    «Знаємо, що має спрацювати до зими»: Зеленський розкрив підсумки переговорів із посланцями Трампа

    Президент України Володимир Зеленський 7 вересня провів нараду з українською переговорною групою після серії зустрічей у Києві з представниками президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. За словами глави держави, сторони провели три раунди переговорів, а до частини консультацій долучилися представники Франції, Великої Британії та Німеччини.

    Головними темами стали можливе продовження дипломатичного процесу, посилення української ППО, підготовка країни до зими, технологічна співпраця із союзниками та майбутні гарантії безпеки. Зеленський повідомив, що сторони вже координують наступні контакти.

    Президент окремо зазначив, що після завершення основної програми 6 вересня мав особисту розмову з Віткоффом і Кушнером. За його словами, ключовим результатом стало збереження активного дипломатичного каналу між Україною, США та європейськими партнерами.

    У Києві предметно говорили про те, що потрібно Україні для проходження зимового періоду. Йдеться насамперед про засоби протиповітряної оборони, енергетичну стійкість і технологічне співробітництво. Офіс президента також повідомляв, що Україна розраховує на значний обсяг підтримки у сфері ППО та можливості використання американського зрідженого природного газу.

    Три раунди переговорів у Києві

    Віткофф і Кушнер прибули до Києва 6 вересня після переговорів у Москві з російським лідером Володимиром Путіним. Для обох це був перший візит до України в такому статусі.

    Протягом дня відбулося кілька форматів переговорів. Спочатку американська делегація провела зустріч із Зеленським і українською стороною, а пізніше до консультацій долучилися радники з питань національної безпеки Франції, Великої Британії та Німеччини.

    Зокрема, участь брали дипломатичний радник президента Франції Еммануель Бонн, радник із національної безпеки прем’єр-міністра Великої Британії Джонатан Пауелл і радник канцлера Німеччини з питань зовнішньої політики та безпеки Гюнтер Зауттер.

    Зеленський наголосив, що присутність представників найбільших європейських партнерів важлива для координації позицій України, США та Європи.

    ППО та зима стали одними з головних тем

    Однією з центральних тем переговорів стала підготовка України до чергової воєнної зими.

    Президент заявив, що партнери добре розуміють потреби України та знають, які рішення можуть бути реалізовані до початку холодного періоду.

    Йдеться насамперед про додаткові можливості для протиповітряної оборони. На тлі нарощування Росією повітряних атак Україна прагне отримати більше ракет до вже наявних систем ППО та посилити захист критичної енергетичної інфраструктури.

    Офіс президента підтвердив, що в ході переговорів багато уваги приділили саме зимовим ризикам і способам їх мінімізації.

    Окрім військової підтримки, сторони обговорювали енергетику та економічні механізми допомоги.

    Зеленський заявив, що Україна розраховує на суттєві обсяги американського LNG, який може стати додатковим елементом енергетичної стійкості країни у зимовий період.

    Територіальне питання залишається одним із найскладніших

    Переговори не обмежувалися лише зимовою підтримкою.

    За словами Зеленського, сторони говорили про можливість відновлення переговорного процесу щодо завершення війни. Однією з найбільш складних тем залишається територіальне питання.

    Президент наголосив, що рішення такого рівня можуть ухвалюватися лише лідерами держав.

    Українська сторона при цьому заявляє, що готова залишатися конструктивною у дипломатії, але будь-які домовленості мають передбачати реальні гарантії безпеки та не створювати умов для нової російської агресії.

    Кушнер зі свого боку говорив про необхідність створити рамку для довготривалого миру. Він заявив, що США працюють разом із європейськими партнерами над формуванням такого пакета.

    США знову говорять про тристоронній формат

    Ще одним потенційним напрямом стала організація переговорів за участю України, США та Росії.

    Кушнер підтвердив, що американські переговорники обговорювали можливість тристоронньої зустрічі як із російською, так і з українською стороною.

    За його словами, США намагалися не переконувати одну зі сторін прийняти конкретну позицію, а створити можливість для продовження самого діалогу.

    Віткофф також наголосив, що для Трампа відновлення переговорів є одним із ключових напрямів політики щодо війни.

    При цьому конкретної дати або місця тристоронньої зустрічі поки не оголошено.

    Наступна зустріч може відбутися найближчим часом

    Зеленський заявив, що Україна, США та європейські партнери вже домовилися про новий раунд консультацій.

    За його словами, зустріч може пройти у Європі, Сполучених Штатах або знову в Україні.

    Президент наголосив, що українська сторона продовжить подавати конструктивні пропозиції та координувати свої дії із союзниками.

    Таким чином візит Віткоффа й Кушнера до Києва не завершив переговорний процес, а фактично відкрив новий етап контактів між Вашингтоном, Києвом і європейськими столицями.

    Віткофф і Кушнер перед Києвом були в Москві

    Американські представники прибули до України після понад тригодинних переговорів із Путіним у Кремлі.

    Associated Press повідомляло, що переговори у Москві були присвячені відновленню спроб знайти політичне рішення для завершення війни. Російська сторона називала їх «конструктивними», однак конкретного прориву після зустрічі оголошено не було.

    Після Москви Віткофф і Кушнер вирушили до Києва, де вже обговорили російські пропозиції з українською стороною.

    При цьому Зеленський наголосив: сам факт відновлення переговорного процесу є важливим, навіть якщо позиції сторін залишаються далекими одна від одної.

    «Гірше, коли немає ніяких форматів перемовин», — зазначав президент після зустрічі.

    Мирного прориву поки немає

    Попри активізацію контактів, говорити про готову мирну домовленість поки зарано.

    Територіальні питання, гарантії безпеки, майбутній статус української армії та механізми контролю за можливими домовленостями залишаються предметом складних дискусій.

    Водночас новий раунд дипломатії відбувається на тлі продовження російських ударів по Україні. The Guardian повідомляв про нові ракетні й дронові атаки, які відбувалися паралельно з дипломатичними контактами.

    Сам Зеленський раніше визнавав, що Україні необхідно готуватися до сценарію, за якого війна триватиме й узимку.

    Саме тому переговори зі США зараз мають дві паралельні складові: пошук дипломатичного шляху до завершення війни та одночасне посилення здатності України пережити ще один період масштабних російських атак.

    За підсумками наради 7 вересня Зеленський заявив, що Київ уже координує наступні кроки, готує нові зустрічі та продовжує роботу над конкретними рішеннями щодо ППО і зимового пакета.

  • Італійський оборонний гігант придивляється до українських стартапів: можливі інвестиції та поглинання

    Італійський оборонний гігант придивляється до українських стартапів: можливі інвестиції та поглинання

    Італійський оборонно-аерокосмічний концерн Leonardo посилює присутність в Україні та розглядає українські військово-технологічні компанії не лише як потенційних партнерів, а й як об’єкти для інвестицій або придбання. Створений у Києві підрозділ Leonardo Ukraine має стати для компанії своєрідною точкою входу в українську оборонну екосистему, яка за роки повномасштабної війни перетворилася на один із найдинамічніших майданчиків військових інновацій у Європі.

    Про такі плани генеральний директор Leonardo Лоренцо Маріані розповів Bloomberg. Видання винесло матеріал із промовистим заголовком про український підрозділ як потенційний «форпост для придбань».

    Маріані звернув особливу увагу на українські малі та середні компанії й стартапи, які працюють у сфері оборонних технологій. За його оцінкою, війна дала українським розробникам унікальну можливість створювати технології, швидко перевіряти їх у бойових умовах, отримувати зворотний зв’язок від військових і так само швидко вдосконалювати продукцію.

    «Українська екосистема малих і середніх компаній та стартапів отримала можливість і продемонструвала винахідливість у створенні особливо інноваційних та перевірених рішень», — заявив керівник Leonardo. Його слова також наводить українське профільне видання «Мілітарний».

    На практиці це означає, що Leonardo готова розглядати різні формати співпраці — від технологічного партнерства та спільних розробок до інвестицій у перспективні українські компанії. Bloomberg повідомляє, що в перспективі не виключаються й придбання окремих активів. Водночас про конкретні українські підприємства, які вже стали предметом переговорів щодо купівлі, наразі публічно не повідомлялося.

    Leonardo вже створила окрему компанію в Україні

    Інтерес італійського концерну до України вже вийшов за межі заяв. У 2026 році Leonardo створила в Києві окрему дочірню компанію Leonardo Ukraine.

    За даними італійської Agenzia Nova, юридичну особу зареєстрували 20 травня 2026 року. Вона повністю контролюється Leonardo International. Формально основним видом діяльності визначено дослідження та експериментальні розробки у природничих і технічних науках, однак перелік напрямів значно ширший і охоплює програмне забезпечення, інженерію, виробництво комунікаційного обладнання, навігаційних та вимірювальних систем, ремонт і обслуговування електронного та оптичного обладнання.

    Італійська Milano Finanza також повідомляла, що нова структура на 100% належить групі Leonardo та має зосередитися, зокрема, на безпілотних системах і військових технологіях.

    Тобто йдеться не просто про представництво для продажу готової італійської продукції. Компанія створила структуру, яка потенційно може займатися дослідженнями, розробками, інтеграцією українських технологій і співпрацею з місцевими виробниками.

    У Euronews зазначали, що Leonardo прагне використати досвід України у війні безпілотників і перенести частину отриманих тут знань у майбутні європейські оборонні програми.

    Україна стала унікальною лабораторією військових технологій

    Одна з причин такого інтересу очевидна: українські розробники працюють у середовищі, яке практично неможливо відтворити на звичайному військовому полігоні.

    Нові дрони, засоби радіоелектронної боротьби, навігаційні системи, наземні роботизовані платформи чи засоби перехоплення можуть проходити шлях від прототипу до бойового застосування за місяці або навіть тижні.

    Reuters у червні повідомляв про стрімке зростання українського сектору defence tech. Інвестиції в українські оборонні стартапи, за наведеними виданням даними, збільшилися приблизно з $1,1 млн у 2023 році до $105 млн у 2025-му. Серед напрямів, які розвиваються найшвидше, — морські та наземні безпілотники, автономні системи, ударні БПЛА та рішення, стійкі до радіоелектронної боротьби.

    Саме швидкість циклу «розробка — поле бою — удосконалення» дедалі більше приваблює великих західних виробників озброєння.

    Для традиційних оборонних корпорацій створення нового виробу часто займає роки. Українська модель значно гнучкіша: невеликі компанії можуть швидше змінювати конструкцію, програмне забезпечення чи тактико-технічні характеристики відповідно до того, як змінюється російська тактика.

    Leonardo фактично хоче отримати прямий доступ до цієї екосистеми.

    В Україні тестуватимуть Michelangelo Dome

    Ще одним ключовим напрямом роботи Leonardo в Україні стане випробування нової багаторівневої системи оборони Michelangelo Dome.

    Це одна з найбільш амбітних нових програм італійської компанії. Michelangelo Dome має об’єднувати в єдину мережу радари, оптико-електронні сенсори, системи командування й управління, штучний інтелект, засоби радіоелектронної боротьби та різні системи ураження.

    Згідно з офіційними матеріалами Leonardo, система має захищати критичну інфраструктуру, території та стратегічні об’єкти від широкого спектра загроз — від безпілотників і їхніх роїв до крилатих, балістичних і навіть гіперзвукових ракет.

    Перші компоненти Michelangelo Dome для України вже перебувають у виробництві.

    Під час презентації промислового плану Leonardo у березні 2026 року керівництво компанії повідомило, що перший компонент системи будується саме для України, а його випробування мають провести у реальному середовищі до кінця року.

    У дорожній карті проєкту Україна окремо зазначена як майданчик для розгортання Michelangelo Dome. Leonardo також повідомляє, що веде переговори щодо системи більш ніж із 20 країнами.

    У вересні Euronews із посиланням на Маріані підтвердив, що перші оперативні випробування системи в Україні планують провести до кінця 2026 року.

    Це робить Україну не просто потенційним покупцем нової системи, а важливим елементом її практичного розвитку.

    Спершу — протидронний та артилерійський компоненти

    Одним із головних напрямів Michelangelo Dome буде боротьба з безпілотниками — загрозою, яка за останні роки стала центральною для сучасної війни.

    Leonardo вже працює над інтеграцією засобів виявлення та ураження малорозмірних цілей. В офіційних документах компанія прямо називає counter-drone технології серед пріоритетних напрямів досліджень і розвитку.

    Український досвід тут особливо важливий. Росія щодня застосовує проти України різні типи ударних і розвідувальних безпілотників, тоді як українська сторона розвиває власні дрони-перехоплювачі, засоби РЕБ, мобільні вогневі групи та інші дешевші способи боротьби з масовими повітряними цілями.

    Тому тестування нової системи саме в Україні дозволяє Leonardo перевірити її не проти умовної навчальної цілі, а в умовах сучасної багатокомпонентної повітряної війни.

    Leonardo вже будує мережу європейських оборонних альянсів

    Поява українського підрозділу вписується у ширшу стратегію Leonardo — компанія дедалі активніше створює міжнародні партнерства замість самостійної розробки всього спектра озброєнь.

    З німецьким Rheinmetall Leonardo створила спільне підприємство для розробки та виробництва нового основного бойового танка і бойових машин піхоти для європейського ринку.

    Ще один великий союз компанія створила з турецьким виробником Baykar. Спільне підприємство LBA Systems належить сторонам у рівних частках і займається розробкою, виробництвом та обслуговуванням безпілотних авіаційних систем. Leonardo надає електроніку, сенсори, корисне навантаження й технології інтеграції, тоді як Baykar — свої напрацювання у сфері безпілотних платформ.

    Європейський ринок безпілотної бойової авіації, ударних дронів і систем далекого ураження сам Leonardo оцінює приблизно у $100 млрд на найближчі десять років.

    Українські компанії в цій конфігурації потенційно можуть стати ще одним джерелом технологій.

    Західні оборонні гіганти все активніше заходять в Україну

    Leonardo — далеко не перша велика європейська оборонна компанія, яка вирішила створити постійну присутність в Україні.

    Німецький Rheinmetall ще у 2023 році створив спільне підприємство з «Українською оборонною промисловістю». Rheinmetall володіє 51% компанії, українська сторона — 49%. Підприємство займається обслуговуванням та ремонтом військової техніки, а співпраця передбачає також спільне виробництво окремих систем в Україні.

    Це демонструє ширшу тенденцію: великі оборонні корпорації поступово переходять від постачання Україні готового озброєння до локалізації виробництва, спільних розробок та інтеграції українських технологій у власні продукти.

    Для України такий процес може мати подвійний ефект.

    З одного боку, він відкриває українським стартапам доступ до капіталу, великих виробничих потужностей і глобальних ринків. Малий український виробник, який сьогодні створює сотні або тисячі одиниць певної системи, у партнерстві з міжнародним концерном потенційно може масштабувати виробництво значно швидше.

    З іншого — інтерес до придбання українських підприємств порушує питання про те, кому в перспективі належатимуть технології, створені українськими командами під час війни. Публічно Leonardo поки не оголошувала конкретних угод щодо поглинання українських defence-tech компаній, тому говорити про вже погоджені продажі некоректно.

    Проте сама готовність одного з найбільших оборонних концернів Європи розглядати такі угоди показує, наскільки змінилася роль українського оборонно-промислового сектору.

    Ще кілька років тому Україна передусім шукала у західних компаній готове озброєння. Тепер самі європейські оборонні гіганти створюють офіси в Києві, вивчають українські розробки, тестують тут власні системи та оцінюють можливість інвестувати у місцеві компанії.

    І Leonardo фактично підтверджує: бойовий досвід українського miltech перетворився на актив, за який найбільші гравці світового оборонного ринку вже готові конкурувати.

  • «Путін збільшує удари»: Зеленський заявив про масову відповідь на реактивні дрони

    «Путін збільшує удари»: Зеленський заявив про масову відповідь на реактивні дрони

    Росія нарощує застосування реактивних ударних безпілотників проти України, змушуючи українську систему протиповітряної оборони адаптуватися до нової загрози. Над засобами масового перехоплення таких цілей в Україні вже працюють 67 компаній, а кілька виробників продемонстрували практичні результати. Головним завданням тепер стає масштабування виробництва перехоплювачів до рівня, який дозволить системно протидіяти новій російській тактиці.

    Про це президент України Володимир Зеленський розповів 6 вересня під час пресконференції у Києві. За його словами, російські війська посилюють повітряні удари, а Україна паралельно працює над військовою та дипломатичною відповіддю.

    Зеленський зазначив, що особисто зустрічався з представниками значної кількості українських компаній, які займаються розробкою відповідних технологій.

    «На сьогодні у нас біля 60 компаній в Україні, які вже займаються тим, щоби збивати реактивні дрони, збивати їх масово. Якщо точним бути — 67», — заявив президент.

    При цьому йдеться не лише про проєкти на папері. За словами Зеленського, від трьох до п’яти компаній уже показали результат. Наступний ключовий етап — забезпечити можливість масового виробництва таких засобів.

    Президент пов’язав прискорення цієї роботи зі зміною російської тактики та збільшенням інтенсивності ударів.

    За його словами, Україна відповідатиме на російський повітряний терор і водночас намагатиметься максимально прискорити дипломатичні процеси, здатні знизити рівень ескалації.

    Зеленський фактично розділив українську стратегію на два напрямки. «Планом Б» він назвав нарощування фізичних можливостей для захисту українського неба, зокрема масове виробництво засобів протидії реактивним безпілотникам. Водночас «планом А» президент назвав прискорення дипломатичних можливостей для зменшення російської ескалації.

    Чому реактивні дрони стали серйозною проблемою

    Реактивні ударні БПЛА становлять складнішу ціль для частини традиційних засобів протиповітряної оборони, ніж попередні гвинтові модифікації «Шахедів».

    The Guardian наприкінці серпня повідомляв, що нові реактивні модифікації, які Росія почала активно використовувати проти України, можуть рухатися приблизно вдвічі швидше за попередні версії з поршневими двигунами. Видання наводило оцінку швидкості приблизно 200–250 миль на годину, тобто близько 320–400 км/год.

    Зростання швидкості безпосередньо впливає на час, який залишається українським підрозділам для виявлення, супроводу та знищення цілі.

    Особливо гостро це питання постає для дешевших засобів перехоплення. Україна протягом війни вибудовувала багаторівневу систему протидії російським «Шахедам», використовуючи не лише класичні зенітні ракетні комплекси, але й мобільні вогневі групи, зенітні гармати, засоби радіоелектронної боротьби та дрони-перехоплювачі.

    Реактивні модифікації змушують цю систему знову змінюватися.

    За даними Business Insider із посиланням на українські дані, масштаби використання Росією реактивних безпілотників різко зросли протягом літа. У серпні йшлося вже про понад 2,5 тисячі таких апаратів проти приблизно 1,5 тисячі в липні.

    Це означає, що проблема для України полягає не тільки в технічній можливості збити окремий швидкісний безпілотник. Необхідно створити достатньо дешеву й масову систему, здатну працювати проти сотень і потенційно тисяч таких цілей.

    Україна вже випробувала чотири перехоплювачі

    Робота над відповіддю на нову російську загрозу почалася раніше. 30 серпня міністр оборони України Євгеній Хмара повідомив, що українські розробники вже мають чотири потенційні перехоплювачі, здатні працювати проти реактивних «Шахедів».

    За словами міністра, ці системи вже пройшли польові випробування.

    «Вже є потенційні чотири перехоплювачі, які можуть збивати реактивні “Шахеди”. По них уже проведені польові випробування», — заявляв Хмара.

    Наступне завдання — якнайшвидше вдосконалити розробки та масштабувати їх виробництво до тисяч одиниць.

    Таким чином, остання заява Зеленського показує значно ширший масштаб роботи: потенційними засобами протидії новій загрозі займаються десятки українських компаній, хоча реальні результати наразі продемонструвала лише частина з них.

    Питання реактивних «Шахедів» винесли на Ставку

    Проблема стала настільки гострою, що 3 вересня прискорення виробництва швидкісних перехоплювачів окремо обговорювали на засіданні Ставки Верховного Головнокомандувача.

    РНБО повідомляла, що українські виробники вже створили прототипи нових засобів проти реактивних дронів. Робота була зосереджена на їх удосконаленні та підвищенні ефективності.

    Тобто Україна намагається пройти шлях від експериментальних систем до серійного виробництва за максимально короткий термін.

    Це критично ще й через економіку війни. Використання дорогих зенітних ракет проти відносно дешевих безпілотників не може бути єдиною відповіддю на масовані атаки. Саме тому дрони-перехоплювачі та інші спеціалізовані дешевші засоби розглядаються як один із ключових елементів подальшого розвитку української ППО.

    Росія намагається знайти слабке місце української ППО

    Перехід РФ до активнішого використання реактивних безпілотників відбувається на тлі постійної технологічної гонки між російськими ударними засобами та українською системою оборони.

    Коли українські сили знаходять ефективніший спосіб протидії певній модифікації БПЛА, російська сторона намагається змінити характеристики апаратів, маршрути польотів, висоту, швидкість або тактику їх застосування.

    З реактивними безпілотниками головною перевагою для атакуючої сторони стає саме швидкість. Вона скорочує час реакції та ускладнює роботу частини мобільних засобів ППО, які показали високу ефективність проти повільніших «Шахедів».

    Водночас сама поява реактивних дронів не робить їх невразливими. Заяви українського військово-політичного керівництва свідчать, що кілька вітчизняних розробок уже продемонстрували здатність працювати проти таких цілей. Основною проблемою стає не стільки створення одиничного перехоплювача, скільки його масштабування.

    Саме тому цифра у 67 компаній, яку назвав Зеленський, є показовою. Україна намагається не покладатися на одну технологію чи одного виробника, а паралельно перевіряти десятки рішень і вибрати ті, які можна швидко запускати у великі серії.

    При цьому Зеленський наголошує, що навіть масштабне посилення ППО залишається оборонним сценарієм. Київ паралельно прагне домогтися зменшення російської ескалації дипломатичними засобами.

    Однак поки атаки тривають, Україна готується до сценарію, за якого реактивних безпілотників у російських ударах ставатиме дедалі більше. І головне завдання тепер — зробити так, щоб разом із кількістю нових російських дронів зростала й кількість українських засобів, здатних їх перехоплювати.

  • В Україні вводять жовтий і червоний рівні тривоги: кому дозволять працювати під час атак «Шахедів»

    В Україні вводять жовтий і червоний рівні тривоги: кому дозволять працювати під час атак «Шахедів»

    В Україні змінюють систему реагування на повітряні тривоги. Замість однакового алгоритму для всіх типів загроз запроваджують два рівні — жовтий і червоний. За жовтого рівня, який базово стосуватиметься атак безпілотників, бізнес зможе продовжувати роботу за умови дотримання вимог безпеки. Червоний рівень означатиме підвищену ракетну або комбіновану загрозу і передбачатиме зупинку роботи та обов’язковий перехід людей в укриття.

    Відповідне рішення уряд ухвалив 3 вересня. Прем’єр-міністр Сергій Корецький пояснив його необхідністю адаптувати роботу держави, бізнесу та інфраструктури до зміненої тактики російських повітряних атак.

    Логіка нової системи полягає в тому, що не кожна повітряна загроза матиме однаковий рівень небезпеки. Жовтий рівень базово оголошуватимуть під час нальоту дронів, тоді як червоний застосовуватиметься у випадку ракетної небезпеки, загрози балістичних ударів або масованих комбінованих атак. Конкретні критерії мають регулярно визначати Генеральний штаб, Повітряні сили, уряд, Міноборони, МВС та ДСНС.

    Для бізнесу найбільша зміна стосується саме жовтого рівня. Підприємства, магазини, заклади сфери послуг та інші установи зможуть не припиняти роботу автоматично через кожну дронову атаку. Водночас це не означає скасування вимог безпеки.

    Уряд наголошує: персонал і відвідувачі повинні мати доступ до укриття. Там, де такого доступу досі немає, бізнесу та відповідальним установам дали три місяці, щоб вирішити це питання.

    Корецький пояснив, що держава прагне уникнути ситуації, коли багатогодинні дронові атаки фактично паралізують економічне життя в містах, навіть якщо безпосередньої ракетної загрози немає.

    За червоного рівня правила будуть значно жорсткішими: роботу необхідно буде зупинити, а працівники та відвідувачі мають перейти в укриття. Таким чином влада хоче розвести в часі різні типи загроз і зробити реакцію на них більш пропорційною.

    Президент Володимир Зеленський ще 2 вересня повідомляв, що паралельно змінюватимуть і саму систему оповіщення. За його словами, звукові сигнали мають стати більш чіткими та відрізнятися залежно від жовтого чи червоного рівня. Крім того, влада працює над точнішою географічною локалізацією тривог, щоб сигнал оголошувався саме в тій частині регіону, де реально існує загроза.

    Окремий блок змін стосується Києва. Уряд рекомендував дозволити повноцінну роботу столичного метро під час жовтого рівня тривоги. За необхідності місто також має збільшувати кількість наземного транспорту, щоб люди могли дістатися до роботи, лікарень та станцій метро.

    Йдеться про суттєву зміну нинішньої моделі, коли тривалі повітряні тривоги можуть серйозно впливати на транспортне сполучення. У Києві вже готують додаткові автобуси та зміни організації руху, щоб місто не зупинялося під час тривалих дронових атак.

    Уряд також рекомендує переглянути застосування комендантської години в столиці. Зокрема, місцевій владі запропоновано встановити її в межах з 01:00 до 05:00. Передбачається також спростити пересування транзитного вантажного транспорту та організувати перевезення пасажирів до і від залізничних вокзалів.

    Водночас важливо, що це поки саме рекомендації для місцевої влади, а не автоматична зміна режиму для всіх громад України. Конкретні рішення щодо транспорту й комендантської години мають ухвалюватися на місцевому рівні.

    Ще одна частина рішення — пришвидшення встановлення мобільних укриттів у громадах. Їх розглядають як додатковий захист насамперед від уламків у тих місцях, де немає можливості швидко дістатися до капітального сховища.

    Зміни пов’язані з тим, що Росія дедалі активніше використовує тривалі дронові атаки для виснаження української ППО, населення та економіки. За словами Зеленського, саме нова тактика застосування дронів стала причиною перегляду системи оповіщення та правил роботи під час тривог.

    Водночас нова система не означає, що атака «Шахедів» вважатиметься безпечною. Навіть за жовтого рівня існує ризик прямого влучання, падіння уламків або зміни маршруту дрона. Тому дозвіл продовжувати роботу буде пов’язаний із можливістю швидко перейти до укриття та виконанням інших визначених вимог безпеки.

    Очікується, що нові правила дадуть бізнесу та громадянам зрозуміліший алгоритм: жовтий рівень — підвищена готовність і можливість продовжувати роботу, червоний — негайне припинення роботи та укриття.

    Влада також обіцяє постійно переглядати критерії відповідно до того, як змінюється тактика російських атак. Тобто правила можуть надалі уточнюватися залежно від нових типів дронів, ракет та характеру ударів.

    Фактично Україна переходить від принципу «одна тривога — однакові обмеження» до системи, де реакція залежатиме від конкретного виду повітряної загрози. Уряд пояснює це необхідністю одночасно зберігати безпеку людей і не дозволяти Росії тривалими атаками безпілотників повністю зупиняти роботу міст та економіки.

  • Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних «Шахедів»

    Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних «Шахедів»

    Україна має прискорити розробку та серійне виробництво швидкісних дронів-перехоплювачів, здатних протидіяти новим реактивним ударним безпілотникам Росії. Це стало головною темою засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, яке 3 вересня провів президент Володимир Зеленський.

    За словами президента, українські компанії вже мають необхідні напрацювання. Прототипи нових перехоплювачів створені, однак зараз їх необхідно довести до рівня ефективності, який дозволить масово використовувати такі системи для захисту українських міст та об’єктів інфраструктури.

    «В Україні є виробники зі спроможністю виконати це завдання. Прототипи розроблені, триває робота для доведення цієї нової зброї до необхідного рівня ефективності», — заявив Зеленський. Президент наголосив, що поставлене завдання має бути виконане у визначені строки.

    Фактично йдеться про створення нового ешелону української протиповітряної оборони. Основою мають стати відносно дешеві та швидкі засоби перехоплення, використання яких буде економічно виправданим проти масових російських безпілотників.

    Необхідність такого рішення стає особливо актуальною через появу у російських атаках значної кількості реактивних ударних дронів. Під час масованого удару в ніч на 3 вересня Росія застосувала 163 безпілотники різних типів. За інформацією Повітряних сил, близько половини ударних БпЛА Shahed у цій атаці були реактивними. Українська ППО збила або подавила 135 безпілотників, однак влучання зафіксували на 15 локаціях.

    На Ставці окремо розглянули можливість ширшого залучення українського бізнесу до створення протиповітряної оборони. Йдеться не лише про безпосереднє виробництво, а й про постачання та налаштування окремих типів систем ППО. Для цього, за словами Зеленського, вже визначені конкретні завдання та строки.

    Стратегічна мета — вивести український оборонно-промисловий комплекс разом із міжнародними партнерами на рівень, за якого країна матиме достатню кількість швидкісних дронів-перехоплювачів та дешевих ракет. Саме ці засоби мають стати відповіддю на масштабування Росією виробництва швидкісних ударних безпілотників.

    Україна вже має щонайменше чотири перспективні розробки перехоплювачів для боротьби з реактивними «Шахедами». Міністр оборони Євгеній Хмара 30 серпня повідомляв, що вони пройшли польові випробування. Наступним ключовим завданням він назвав доведення систем до необхідного рівня та масштабування виробництва до тисяч одиниць.

    За наведеними тоді даними, Росія різко збільшила використання реактивних ударних БпЛА: у липні їх було запущено близько 1500, а в серпні — вже близько 2500.

    Перевага дронів-перехоплювачів полягає також у потенційній вартості одного перехоплення. Україна прагне створити масову систему, яка дозволить не витрачати значно дорожчі зенітні ракети на кожну повітряну ціль. Саме тому Зеленський окремо наголосив на необхідності одночасно розвивати швидкісні БпЛА та дешеві ракети.

    Ще одним важливим результатом Ставки стала заява президента про підготовку асиметричної відповіді на дії Росії.

    Зеленський повідомив, що українські розвідувальні структури мають інформацію про подальші плани противника, а ресурси держави вже спрямовуються на протидію цим загрозам.

    «Будемо діяти також і асиметрично. Відповідні операції затверджені», — заявив президент. Деталей цих операцій глава держави не розкрив.

    Таким чином, Україна готується одночасно розвивати два напрямки відповіді на нову російську тактику: нарощувати власні можливості для масового й відносно дешевого перехоплення швидкісних дронів та проводити операції, покликані протидіяти самій загрозі. Якими саме будуть затверджені асиметричні заходи, наразі офіційно не повідомляється.

  • Росія вдарила по висотці в Одесі: 17 постраждалих, серед них троє дітей

    Росія вдарила по висотці в Одесі: 17 постраждалих, серед них троє дітей

    Російські війська в ніч на 3 вересня знову атакували Одесу ударними безпілотниками. Один із ударів припав на багатоповерховий житловий будинок. Кількість постраждалих унаслідок атаки станом на ранок зросла до 17 людей, серед них троє дітей. Пошкодження отримали квартири одразу на кількох поверхах висотки, автомобілі біля будинку, а на місці продовжують працювати рятувальники, комунальні служби та міська влада.

    Перші повідомлення про наслідки удару з’явилися ще вночі. Спочатку начальник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак повідомляв про вісьмох постраждалих. Згодом, після роботи медиків і уточнення інформації, кількість потерпілих збільшилася більш ніж удвічі.

    Станом на 07:00 було відомо вже про 17 постраждалих. Серед них — троє дітей. Усім потерпілим надають необхідну медичну допомогу.

    За даними міської військової адміністрації, внаслідок атаки пошкоджені квартири з 10-го по 17-й поверхи 21-поверхового житлового будинку. Також пошкоджено автомобілі, припарковані поруч. Масштаби руйнувань продовжують фіксувати.

    На місці удару розгорнули оперативні штаби. Мешканці пошкодженого будинку можуть звернутися туди по допомогу та консультації. Паралельно триває ліквідація наслідків атаки, працюють комунальні й екстрені служби.

    Нічний удар по Одесі був частиною значно масштабнішої повітряної атаки Росії проти України.

    За інформацією Повітряних сил ЗСУ, із 18:00 2 вересня російські війська застосували 163 ударні безпілотники різних типів. Серед них були Shahed, причому, за даними військових, приблизно половину становили реактивні дрони. Також противник використовував безпілотники S8000 «Бандероль», «Гербера» та дрони-імітатори типу «Пародія».

    Запуски здійснювалися з районів Міллерового та Орла на території Росії, а також із тимчасово окупованих Донецька та Гвардійського в Криму.

    Українська протиповітряна оборона станом на 08:30 збила або подавила 135 повітряних цілей. Однак повністю уникнути влучань не вдалося.

    Повітряні сили зафіксували влучання російських засобів повітряного нападу на 15 локаціях. Ще на чотирьох локаціях зафіксували падіння уламків збитих цілей. Одеса стала одним із міст, де атака спричинила серйозні наслідки для цивільного населення.

    Ніч на 3 вересня загалом виявилася неспокійною для багатьох регіонів України. Російські дрони атакували не лише південь, а й Київщину, західні регіони та інші області. Повідомлення про вибухи та роботу протиповітряної оборони надходили протягом кількох годин.

    Для Одеси ця атака стала продовженням серії інтенсивних російських ударів, які відбуваються буквально кілька днів поспіль.

    У ніч на 2 вересня російські війська також завдали масованого удару по місту. Тоді внаслідок атаки були зруйновані квартири на верхніх поверхах 24-поверхового житлового будинку. Також пошкодження отримали два ліцеї та бізнес-центр. Постраждали вісім людей, серед них п’ятирічна дитина.

    Ще раніше російські війська атакували цивільні й енергетичні об’єкти Одещини. Дані українських ЗМІ та місцевої влади свідчать про систематичні удари по житловій, енергетичній, транспортній і комерційній інфраструктурі регіону.

    Одеська область залишається однією з ключових цілей російських повітряних атак через розташування портів, логістичної інфраструктури та об’єктів енергетики. Водночас унаслідок таких ударів регулярно пошкоджуються житлові будинки та інші цивільні об’єкти.

    Лише останнім часом у регіоні фіксували удари по енергетичній інфраструктурі, логістичних об’єктах і підприємствах. За повідомленнями українських джерел, 2 вересня через російські удари без електроенергії залишалися близько 350 тисяч домогосподарств Одещини.

    Черговий удар по житловій висотці демонструє і складність протидії новим типам російських безпілотників. Повітряні сили окремо звернули увагу, що під час атаки в ніч на 3 вересня приблизно половину запущених Shahed становили реактивні дрони. Такі апарати мають вищу швидкість, ніж традиційні ударні безпілотники, що скорочує час реагування української ППО.

    При цьому російська армія одночасно використовує кілька різних типів безпілотників, включно з імітаторами. Їхнє завдання — перевантажувати систему протиповітряної оборони та змушувати українські сили витрачати ресурси на виявлення великої кількості повітряних цілей.

    Попри те, що з 163 російських дронів українська ППО збила або подавила 135, решта змогли досягти своїх цілей або спричинити руйнування. Загалом зафіксовані влучання на 15 локаціях по Україні.

    В Одесі основний удар припав на житлову забудову. На оприлюднених після атаки фото видно пошкодження фасаду багатоповерхового будинку та квартир на верхніх поверхах. Частина вікон вибита, пошкоджені конструкції та майно мешканців.

    Станом на ранок інформації про загиблих унаслідок саме цього удару по Одесі не надходило. Водночас 17 людей отримали поранення або інші ушкодження, а серед постраждалих є троє дітей.

    Міська влада повідомляє, що ліквідація наслідків триває. Фахівці обстежують будинок, визначають рівень пошкоджень конструкцій та фіксують збитки. Паралельно мешканцям надають консультації щодо подальшої допомоги.

    Черговий нічний удар також показує, що Одеса фактично залишається під постійною загрозою повторних атак. Протягом останніх днів російські сили неодноразово застосовували проти регіону ударні дрони та інші засоби ураження, а цивільне населення щоночі змушене реагувати на повітряні тривоги.

    Ситуація в місті після удару 3 вересня залишається під контролем екстрених служб. Остаточні масштаби руйнувань ще встановлюються, тому кількість пошкоджених квартир, автомобілів та інших об’єктів може уточнюватися.

    На цей момент головним наслідком атаки залишається удар по 21-поверховому житловому будинку та 17 постраждалих людей. Троє з них — діти. І все це стало частиною масованої нічної атаки, під час якої Росія запустила по Україні 163 безпілотники, а українська ППО знешкодила 135 із них.