Govoritinfo.com

Позначка: ППО

  • Зеленський заявив про повне знищення крилатих ракет під час атаки РФ, але визнав ключову проблему в ППО

    Зеленський заявив про повне знищення крилатих ракет під час атаки РФ, але визнав ключову проблему в ППО

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що під час останньої масованої ракетної атаки Росії українські сили протиповітряної оборони продемонстрували високий рівень ефективності, знищивши всі крилаті ракети, однак проблема протидії балістичним загрозам залишається невирішеною. Про це глава держави повідомив під час спілкування з журналістами разом із прем’єр-міністром Нідерландів Роб Єттен.

    За словами президента, українська система ППО сьогодні здатна знищувати близько 90% повітряних цілей, включно з крилатими ракетами та ударними безпілотниками. У відбитті останньої атаки були задіяні різні елементи багаторівневої оборони, зокрема винищувачі F-16, а також сучасні зенітно-ракетні комплекси, серед яких Patriot, IRIS-T і NASAMS.

    Президент підкреслив, що під час цієї атаки всі крилаті ракети, запущені російськими військами, були перехоплені і знищені, що свідчить про ефективність інтегрованої системи оборони. Водночас він визнав, що ситуація із захистом від балістичних ракет залишається складною через обмежену кількість спеціалізованих перехоплювачів.

    За офіційною інформацією Повітряні сили ЗСУ, атака 15–16 квітня була комбінованою. Російські війська застосували 20 крилатих ракет типу Х-101, із яких 19 було знищено, а також 5 ракет типу «Іскандер-К», із яких вдалося перехопити 4. Такі показники демонструють високий рівень ефективності ППО, але також підкреслюють небезпеку навіть одиничних влучань.

    Речник Повітряних сил Юрій Ігнат раніше наголошував, що важливу роль у відбитті цієї атаки відіграли саме винищувачі F-16, які дозволяють перехоплювати повітряні цілі на значній відстані та зменшувати навантаження на наземні системи ППО.

    Зеленський зазначив, що питання дефіциту ракет-перехоплювачів для боротьби з балістикою вже обговорювалося з міжнародними партнерами, зокрема з нідерландською стороною. Він підкреслив, що Україна потребує додаткових поставок таких систем, адже саме балістичні ракети є найскладнішими для перехоплення через їхню високу швидкість і специфічну траєкторію.

    Останні атаки РФ свідчать про зміну тактики: ворог активно комбінує різні типи озброєння — дрони, крилаті та балістичні ракети — щоб перевантажити українську систему ППО. Такий підхід створює додаткові виклики, оскільки навіть ефективна оборона може стикатися з браком ресурсів при масованих ударах.

    На цьому тлі Україна продовжує нарощувати співпрацю із західними партнерами щодо посилення протиповітряної оборони. Зокрема, ключовими напрямами є постачання додаткових систем Patriot, боєприпасів до них, а також розширення можливостей авіаційного компонента ППО.

    Президент наголосив, що ефективна протиповітряна оборона має критичне значення не лише для військових об’єктів, а й для захисту цивільного населення та інфраструктури. Саме тому питання посилення ППО залишається одним із пріоритетів української дипломатії.

    Водночас експерти підкреслюють, що навіть за високого рівня ефективності системи ППО повністю виключити ризики неможливо. Росія продовжує нарощувати інтенсивність атак і використовує нові тактичні підходи, що змушує Україну постійно адаптуватися та вдосконалювати оборонні механізми.

    Таким чином, заява Зеленського відображає дві ключові реальності: з одного боку, українська протиповітряна оборона демонструє високий рівень ефективності, зокрема у боротьбі з крилатими ракетами, з іншого — існує критична потреба у посиленні спроможностей для перехоплення балістичних загроз. Саме це питання сьогодні є одним із головних викликів для безпеки країни в умовах триваючої війни.

  • Масований удар по Україні: сотні дронів і ракет, є загиблі в Києві, Дніпрі та Одесі

    Масований удар по Україні: сотні дронів і ракет, є загиблі в Києві, Дніпрі та Одесі

    У ніч проти 16 квітня Росія завдала масованого комбінованого удару по Україні, застосувавши сотні повітряних цілей — ракети різних типів і ударні безпілотники. За даними Повітряних сил ЗСУ, загалом було зафіксовано 703 засоби ураження, серед яких 44 ракети та 659 дронів.

    Ця атака стала однією з найінтенсивніших за весь час повномасштабної війни. Вона відбувалася у кілька хвиль і була спрямована як на критичну інфраструктуру, так і на житлові квартали великих міст. Основними цілями стали Київ, Дніпро, Одеса та Харків, а також низка інших регіонів.

    Українська протиповітряна оборона змогла відбити значну частину удару: було знищено або подавлено 667 цілей, зокрема 31 ракету та 636 безпілотників. Водночас уникнути влучань повністю не вдалося — зафіксовано удари на 26 локаціях і падіння уламків у ще 25 місцях.

    Найбільших втрат зазнали мирні міста. У Києві внаслідок атаки загинули щонайменше четверо людей, серед них дитина. Кількість постраждалих перевищила пів сотні — за різними даними, від 48 до 58 осіб. У столиці пошкоджено житлові будинки, офісні приміщення, автосалони, заправки, готелі та навіть дитячий майданчик. У Подільському районі один із безпілотників влучив у багатоповерхівку, спричинивши значні руйнування, а місто після атаки було затягнуте густим димом.

    Серйозних руйнувань зазнав і Дніпро. У місті та області загинули щонайменше троє людей, ще понад 30 отримали поранення. Пошкоджено житлові будинки, адміністративні споруди, підприємства, навчальні корпуси та транспорт. Окремі райони залишилися без електрики, а внаслідок влучань виникли пожежі.

    Найбільше жертв зафіксовано в Одесі. За останніми даними, загинули щонайменше вісім людей, ще 16 отримали поранення. Місто пережило кілька хвиль ракетно-дронових ударів. Один із ракетних ударів припав на житлову багатоповерхівку — частину квартир знищено повністю, виникли масштабні пожежі. Також пошкоджено портову інфраструктуру, склади та гуртожитки, а вибухова хвиля вибила сотні вікон у житлових будинках.

    У Харкові зафіксовано влучання в кількох районах міста. Постраждали щонайменше двоє людей, пошкоджено житлові будинки, транспорт і газову інфраструктуру.

    Окрім великих міст, наслідки атаки зафіксовані й у інших регіонах. У Полтавській області уламки ракет пошкодили житлові будинки, у Черкаській — промислову інфраструктуру, а в Київській області постраждали підприємства та приватні оселі. У Миколаївській області через обстріли постраждала родина з дитиною, також зафіксовані пошкодження будинків і ліній електропередач.

    За даними українських військових, атака мала чітко виражений комбінований характер: Росія одночасно застосовувала балістичні та крилаті ракети разом із великою кількістю дронів-камікадзе. Така тактика спрямована на перевантаження системи протиповітряної оборони та прорив захисту. Експерти зазначають, що подібні удари також мають психологічну мету — посилити тиск на цивільне населення.

    Попри масштаб атаки, українська ППО продемонструвала високу ефективність. Знищення більшості цілей дозволило уникнути ще більших жертв і руйнувань. Водночас удари по житлових кварталах, дитячих майданчиках та цивільних об’єктах свідчать про продовження тактики терору проти мирного населення.

    Рятувальні служби, медики та поліція працюють на місцях влучань у посиленому режимі. У багатьох містах тривають розбори завалів і ліквідація наслідків пожеж. Влада закликає громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, оскільки загроза повторних атак зберігається.

    Ця масована атака вкотре підкреслює, що війна Росії проти України залишається високоінтенсивною, а удари по цивільній інфраструктурі є системною частиною її стратегії. Водночас українська оборона продовжує демонструвати здатність протистояти навіть наймасштабнішим атакам, зберігаючи контроль над ситуацією та мінімізуючи наслідки для країни.

  • Росія хоче продемонструвати “силу” на фоні виділення 60 млрд доларів військової підтримки від НАТО

    Росія хоче продемонструвати “силу” на фоні виділення 60 млрд доларів військової підтримки від НАТО

    За інформацією наших джерел, сьогодні планується масштабний обстріл України, через бажання Росії “показати силу”, на фоні виділення Києву військової підтримки на суму 60 млрд доларів державами- членами НАТО.

    “Російські військові пабліки повідомляють, що сьогодні по Україні буде завдано удару “Кинджалами”, “Калібрами”, “Іскандерами” та понад 500 БПЛА.

    У Росії знали про підготовку рішення, щодо 60 мільярдів від НАТО і хочуть продемонструвати свою позицію та силу.

    Ймовірною ціллю росіян в черговий раз можуть стати об’єкти енергетики, тож завтра можливі масштабні перебої з електропостачанням” – зазначає джерело.

  • Зеленський у Римі провів переговори з Мелоні: про що домовилися Україна та Італія

    Зеленський у Римі провів переговори з Мелоні: про що домовилися Україна та Італія

    Президент України Володимир Зеленський 15 квітня 2026 року прибув із офіційним візитом до Рим, де провів переговори з прем’єр-міністеркою Італії Джорджою Мелоні. Зустріч відбулася у Палаццо Кіджі і стала частиною ширшого дипломатичного турне українського лідера Європою.

    Цього ж дня Зеленський провів серію переговорів у Норвегії, після чого вилетів до Італії для продовження консультацій із ключовими партнерами України.

    За інформацією української сторони, під час зустрічі з Мелоні обговорювалися питання безпеки, оборонної співпраці та подальшої підтримки України. Зеленський поінформував італійську прем’єрку про актуальну ситуацію на фронті, а також наголосив на критичній потребі у посиленні протиповітряної оборони.

    Питання ППО залишається одним із ключових у переговорах України з партнерами, оскільки російські атаки на енергетичну та цивільну інфраструктуру тривають. Україна потребує додаткових систем захисту неба, зокрема сучасних ракетних комплексів і засобів протидії дронам.

    Одним із практичних результатів зустрічі стало обговорення так званої «дронової угоди» (Drone Deal). Україна запропонувала партнерам новий формат співпраці, який передбачає об’єднання технологій, виробництва та фінансування у сфері безпілотних систем. За словами Зеленського, Італія вже висловила зацікавленість у такому форматі співпраці, а команди обох країн домовилися опрацювати деталі потенційної угоди.

    Ця ініціатива є частиною ширшої стратегії України щодо розвитку власного оборонного виробництва та інтеграції з європейським військово-промисловим комплексом. З огляду на роль дронів у сучасній війні, подібні домовленості можуть суттєво вплинути на баланс сил на фронті.

    Крім двосторонніх питань, сторони обговорили і глобальні виклики безпеці. Зокрема, увагу приділили ситуації на Близькому Сході та в регіоні Перської затоки, де напруження зростає на тлі конфлікту з Іраном. Зеленський підкреслив, що сучасні війни стають взаємопов’язаними, а безпекові рішення мають вироблятися спільно.

    Президент України наголосив на важливості координації європейських держав у питаннях безпеки. За його словами, результат нинішніх конфліктів визначить майбутню архітектуру міжнародної безпеки, тому країни Європи мають діяти узгоджено.

    Італія залишається одним із ключових партнерів України в Європейському Союзі. Вона послідовно підтримує санкційну політику проти Росії, надає фінансову та військову допомогу, а також бере участь у міжнародних ініціативах на підтримку України. Зокрема, Рим разом із Парижем передавав Україні системи протиповітряної оборони та інше військове обладнання.

    Попередні зустрічі Зеленського та Мелоні також були зосереджені на довгостроковій підтримці України та відновленні інфраструктури. Під час нинішнього візиту ці теми отримали продовження, з акцентом на практичні кроки у сфері оборони.

    У межах поїздки до Італії Зеленський також планує зустрітися з президентом країни Серджо Маттареллою. Очікується, що сторони обговорять політичну підтримку України, перспективи євроінтеграції та подальшу співпрацю на міжнародних майданчиках.

    Аналітики зазначають, що цей візит має важливе значення на тлі загострення глобальної ситуації. Україна прагне не лише отримати додаткову військову допомогу, а й зміцнити політичну підтримку серед європейських союзників.

    Крім того, переговори в Римі демонструють, що Україна активно працює над формуванням нової моделі співпраці з партнерами — не лише як отримувач допомоги, а як рівноправний учасник спільних оборонних проєктів.

    Таким чином, зустріч Зеленського та Мелоні стала черговим етапом дипломатичних зусиль України, спрямованих на зміцнення обороноздатності, розширення міжнародної коаліції підтримки та формування нової безпекової архітектури в Європі.

  • Франція запускає масове виробництво дронів із дальністю 3000 км

    Франція запускає масове виробництво дронів із дальністю 3000 км

    Франція переходить до серійного виробництва нового ударного безпілотника Chorus, який здатен вражати цілі на відстані до 3000 км. Проєкт уже розглядають як один із найважливіших елементів трансформації європейської військової доктрини — із акцентом на масові, дешеві та далекобійні засоби ураження.

    Новий дрон створюється французькою оборонною компанією Turgis Gaillard у партнерстві з Renault під контролем Генерального управління з озброєнь Франції (DGA). Це один із перших прикладів, коли цивільна автомобільна промисловість активно інтегрується у військове виробництво для швидкого масштабування.

    Chorus належить до класу так званих «одноразових ударних дронів» або loitering munition — апаратів, які виконують функцію крилатої ракети, але є значно дешевшими у виробництві. Його ключові характеристики включають дальність польоту до 3000 км, бойову частину масою близько 500 кг і крейсерську швидкість близько 400 км/год.

    За своїми параметрами це не тактичний дрон поля бою, а повноцінна система стратегічного рівня, здатна уражати глибокі тилові цілі — логістичні вузли, склади пального, аеродроми, командні пункти чи об’єкти інфраструктури. Експерти зазначають, що маса бойової частини у 500 кг суттєво перевищує можливості більшості сучасних ударних БПЛА і наближає Chorus до класу крилатих ракет.

    Однією з головних особливостей проєкту є його економічна ефективність. Орієнтовна вартість одного дрона становить близько 100 тисяч євро, що в рази дешевше за сучасні високоточні ракети. Саме це дозволяє реалізувати нову концепцію ведення війни — не точкові удари дорогими засобами, а масовані атаки великою кількістю дешевших платформ.

    Виробництво планують розгорнути у французькому місті Ле-Ман, де за участі Renault може бути досягнута потужність до 600 одиниць на місяць. Такий масштаб є безпрецедентним для європейського ринку безпілотників і свідчить про зміну підходів до оборонної промисловості.

    Концепція Chorus прямо пов’язана з досвідом війни в Україні, яка продемонструвала ефективність масового використання дронів для прориву ППО та виснаження противника. Французькі розробники відкрито визнають, що надихалися подібними системами, зокрема українськими далекобійними розробками.

    Водночас дрон не розглядається як заміна традиційних ракетних систем. Його роль — доповнення. Chorus має виконувати завдання «об’ємного» ураження, перевантажуючи системи протиповітряної оборони противника та створюючи «вікна» для більш точних і дорогих засобів, таких як крилаті ракети типу SCALP.

    Попри відносно невисоку швидкість, яка робить дрон вразливим до сучасних систем ППО при одиночному застосуванні, його ефективність розкривається саме у масових атаках. Комбіноване використання ударних дронів, хибних цілей та засобів радіоелектронної боротьби може суттєво ускладнити оборону навіть добре захищених об’єктів.

    Проєкт Chorus також є частиною ширшої стратегії Франції з переозброєння та створення власної масштабної індустрії безпілотників. У 2024–2026 роках країна активно інвестує у так звані «one-way effectors» — дешеві одноразові системи, які можуть вироблятися у великих обсягах і швидко адаптуватися до змін на полі бою.

    Важливим є й політичний контекст. Після початку повномасштабної війни Росії проти України європейські країни дедалі більше усвідомлюють необхідність зменшення залежності від США у сфері оборони. Розвиток таких систем, як Chorus, має зміцнити автономність Європи у військовому плані.

    Очікується, що перші партії дронів будуть поставлені у 2026 році для оцінки та тестування. За попередніми даними, початкове замовлення передбачає обмежену кількість одиниць, але технологія закладається з прицілом на швидке масштабування у разі потреби.

    Таким чином, запуск виробництва Chorus може стати переломним моментом для європейської оборонної індустрії. Франція фактично робить ставку на нову модель війни — де ключову роль відіграють не поодинокі дорогі системи, а масові, доступні та далекобійні платформи, здатні змінити баланс сил у сучасних конфліктах.

  • Масована нічна атака РФ: понад 300 дронів, загибла в Запоріжжі та десятки пожеж — що відомо станом на ранок 15 квітня

    Масована нічна атака РФ: понад 300 дронів, загибла в Запоріжжі та десятки пожеж — що відомо станом на ранок 15 квітня

    У ніч на 15 квітня російські війська здійснили масовану атаку по території України, застосувавши ударні безпілотники типу Shahed, а також ракети. Під ударами опинилися Дніпропетровська, Черкаська, Запорізька, Сумська області та інші регіони. За даними Повітряних сил та повідомленнями місцевої влади, більшість дронів була збита силами ППО, однак зафіксовано влучання та падіння уламків, що призвело до руйнувань і пожеж.

    У Дніпрі атака відбулася після третьої ночі. Голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа повідомив, що внаслідок влучання безпілотника сталася масштабна пожежа в адміністративній будівлі — її площа, за попередніми оцінками, сягала кількох сотень квадратних метрів. Рятувальники ДСНС працювали на місці до ранку. Також пошкоджено дев’ятиповерхову новобудову у центральній частині міста — вибуховою хвилею вибито вікна та пошкоджено фасад. Відомо щонайменше про одну постраждалу — 29-річну жінку, якій надали допомогу на місці. Частина міста тимчасово залишалася без електропостачання.

    У Черкасах внаслідок атаки безпілотників зафіксовано падіння ворожих цілей одразу на кількох локаціях у межах обласного центру. Про це повідомив голова Черкаської ОВА Ігор Табурець. Повітряна тривога вночі тривала кілька годин і охоплювала також Звенигородський та Золотоніський райони. За попередніми даними, постраждали троє людей. На місцях падіння уламків працюють екстрені служби, зафіксовано пошкодження об’єктів інфраструктури.

    Найбільших руйнувань зазнало Запоріжжя. Голова Запорізької ОВА Олексій Федоров повідомляв про загрозу застосування дронів, керованих авіабомб і ракет ще до початку вибухів. Близько опівночі в місті пролунала серія вибухів, після чого виникли масштабні пожежі. Внаслідок обстрілу пошкоджено автостоянку, промислове підприємство, кіоск, зупинку громадського транспорту та прилеглі житлові будинки. Відомо про загибель 74-річної жінки — продавчині кіоску, яка перебувала на робочому місці під час атаки. Також повідомлялося про пошкодження кількох автомобілів і вибиті вікна у будинках поруч.

    У Сумах ворожий дрон влучив у промислову зону міста, спричинивши пожежу. Рятувальники оперативно ліквідували займання, однак згодом російські війська двічі повторно атакували ту саму локацію, що ускладнило роботу екстрених служб. За попередньою інформацією місцевої влади, обійшлося без постраждалих.

    За попередніми оцінками, ця атака стала однією з наймасштабніших за останній період — ворог застосував сотні безпілотників, більшість із яких була знищена силами протиповітряної оборони. Водночас зафіксовано численні руйнування цивільної інфраструктури в різних регіонах.

    Інформація про наслідки нічної атаки уточнюється, рятувальні та аварійні служби продовжують роботу на місцях влучань.

  • Україна та Німеччина домовилися про нові пакети допомоги: ППО, дрони та боєприпаси

    Україна та Німеччина домовилися про нові пакети допомоги: ППО, дрони та боєприпаси

    Україна та Німеччина погодили нові пакети військової допомоги, які передбачають подальше посилення протиповітряної оборони, постачання безпілотних систем, боєприпасів і компонентів, пов’язаних із далекобійною зброєю. Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським, повідомляє «Європейська правда».

    За словами Мерца, Німеччина залишається одним із ключових партнерів України у сфері безпекової допомоги та у 2026 році продовжує відігравати провідну роль у координації підтримки Києва. Він підкреслив, що Берлін уже надав Україні «безпрецедентну підтримку» і надалі адаптує її до потреб фронту, зокрема з урахуванням змін у характері бойових дій.

    Основний акцент нових домовленостей зроблено на посиленні систем протиповітряної оборони України. Це рішення ухвалюється на тлі триваючих масованих російських атак, які включають використання ударних дронів, крилатих і балістичних ракет, а також комбінованих ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.

    У межах пакетів допомоги передбачено не лише постачання нових засобів ППО, а й забезпечення боєприпасами та технічними компонентами для підтримки вже наявних систем. Окремо наголошується на важливості підвищення щільності та ефективності протиповітряного захисту українських міст і критичної інфраструктури.

    Окремий блок домовленостей стосується безпілотних систем. Дрони сьогодні залишаються одним із головних інструментів ведення бойових дій, виконуючи розвідувальні, ударні та коригувальні функції.

    Постачання безпілотників розглядається як елемент комплексного посилення українських оборонних спроможностей, зокрема в умовах активного використання Росією ударних БпЛА для атак по містах і критичній інфраструктурі.

    Також йдеться про підтримку в розвитку технологій, пов’язаних із далекобійними засобами ураження, що дозволяє Україні розширювати власні можливості ураження військових цілей на значній відстані.

    Питання військової підтримки України залишається важливою темою внутрішньополітичних дискусій у Німеччині. Раніше обговорювалася можливість передачі далекобійних крилатих ракет Taurus, однак канцлер Фрідріх Мерц заявив, що наразі не вважає це необхідним, пояснюючи позицію розвитком українських технологічних можливостей.

    Водночас у політичному середовищі Німеччини продовжуються дискусії щодо обсягів і форм подальшої допомоги Україні, зокрема в частині далекобійних систем, боєприпасів і довгострокового фінансування оборонного сектору.

    Німеччина залишається одним із найбільших європейських донорів військової та фінансової допомоги Україні. З початку повномасштабного вторгнення Берлін суттєво збільшив обсяги підтримки, зосередивши її насамперед на системах ППО, бронетехніці, боєприпасах і підготовці українських військових.

    Нові пакети допомоги продовжують цю тенденцію та спрямовані на довгострокове зміцнення обороноздатності України, зокрема у сфері захисту повітряного простору та розвитку сучасних технологій ведення війни.

    Рішення про нову допомогу ухвалюється на тлі триваючих російських атак по українських містах та інфраструктурі. Українська влада наголошує, що саме посилення ППО є одним із ключових факторів захисту цивільного населення та стабільної роботи енергетичної системи в умовах війни.

  • Зеленський прибув до Берліна: переговори з Мерцом і підготовка до “Рамштайну”

    Зеленський прибув до Берліна: переговори з Мерцом і підготовка до “Рамштайну”

  • В ОП пояснили зміну тактики РФ: «Шахеди» запускають і вдень, і вночі

    В ОП пояснили зміну тактики РФ: «Шахеди» запускають і вдень, і вночі

    Росія змінила тактику застосування ударних дронів типу «Шахед», поєднуючи нічні та денні атаки для посилення тиску на цивільне населення України. Про це заявив заступник керівника Офісу президента, бригадний генерал Павло Паліса.

    За його словами, після завершення опалювального сезону ворог відійшов від масованих ударів по енергетиці та почав зосереджуватися на атаках, що мають максимальний вплив на цивільних і економіку.

    «Росіяни почали комбінувати нічні атаки з денними, щоб завдати більше втрат цивільному населенню та посилити тиск», — зазначив Паліса.

    Він підкреслив, що удари в денний час також спрямовані на дестабілізацію економічної активності, оскільки здатні паралізувати роботу бізнесу.

    Водночас Сили оборони України завдають ударів у відповідь по інфраструктурі, яку Росія використовує для запуску безпілотників. Зокрема, йдеться про ураження об’єктів у районі Донецького аеропорту та знищення ретрансляторів у Криму.

    За оцінками української сторони, ці дії обмежують можливості РФ для одночасних масованих запусків дронів. У результаті російські війська змушені розтягувати атаки впродовж доби.

    Крім того, раніше фіксувалося, що «Шахеди» почали використовуватися на надмалих висотах, що ускладнює їхнє виявлення. Також з’являються швидкісні реактивні безпілотники зі швидкістю до 400–500 км/год і тактика застосування «зграями».

    Україна у відповідь розвиває системи протидії, зокрема використовує дрони-перехоплювачі та ракети класу AIM для знищення повітряних цілей.

  • Україна у березні випередила Росію за кількістю дронових атак

    Україна у березні випередила Росію за кількістю дронових атак

    У березні 2026 року Україна випередила Росію за кількістю атак далекобійними безпілотниками. Такий висновок зробив телеканал ABC News після аналізу офіційних зведень Збройних сил України та Міністерства оборони РФ.

    За даними російської сторони, протягом місяця було збито 7347 українських безпілотників. Це найвищий показник за весь час і в середньому становить близько 237 дронів на добу.

    Водночас українська сторона повідомляє, що за березень сили протиповітряної оборони знищили 5833 безпілотники з 6462 запущених, а також 102 ракети зі 138. У середньому це близько 208 дронів і чотири ракети щодня. Загальна кількість повітряних цілей, за даними України, склала приблизно 6600 за місяць, що також є рекордним показником.

    Наприкінці березня Росія суттєво посилила інтенсивність атак. Президент Володимир Зеленський заявив, що лише за останній тиждень місяця було запущено близько 3000 дронів, що перевищує 400 безпілотників на добу.

    Водночас зазначається, що всі ці дані базуються на офіційних повідомленнях сторін конфлікту і не можуть бути незалежно підтверджені.

    Зростання кількості дронових атак свідчить про подальшу ескалацію війни у повітряному просторі та активне використання безпілотних технологій обома сторонами.