Govoritinfo.com

Позначка: Польща

  • У Польщі знову понівечили український меморіал: посольство вимагає знайти винних

    У Польщі знову понівечили український меморіал: посольство вимагає знайти винних

    У Люблінському воєводстві Польщі невідомі знову пошкодили українське місце пам’яті в урочищі Білосток поблизу села Ліски. Посольство України у Варшаві заявило про глибоке обурення інцидентом і закликало польські правоохоронні органи невідкладно встановити обставини наруги, знайти винних та забезпечити відновлення меморіалу. Подія особливо резонансна через те, що це місце вже неодноразово ставало об’єктом вандалізму в минулому, а сам інцидент стався на тлі помітного зростання кількості злочинів на ґрунті ненависті проти українців у Польщі.

    За інформацією українського дипломатичного представництва, невстановлені особи пошкодили меморіальний об’єкт та порушили його належний стан. Посольство наголосило, що поховання та місця пам’яті мають залишатися поза сучасними політичними суперечками незалежно від складності історичних дискусій між Україною та Польщею.

    «Будь-які прояви руйнування, плюндрування чи навмисного пошкодження місць пам’яті є неприйнятними», — заявили українські дипломати.

    Посольство закликало компетентні органи Польщі провести необхідні процесуальні дії, встановити всіх причетних, притягнути їх до відповідальності та відновити пошкоджений об’єкт.

    Що це за місце і хто там похований

    Йдеться про урочище Білосток — польською Białystok, українською також відоме як Білостік — неподалік Лісок у нинішньому Люблінському воєводстві.

    Історія місця складна і безпосередньо пов’язана з українсько-польським прикордонням середини ХХ століття.

    За польськими історичними джерелами, 26 лютого 1946 року неподалік Лісок відбувся бій між підрозділом Української повстанської армії та радянським підрозділом НКВС. Загиблих членів УПА поховали в урочищі. У різних джерелах кількість похованих відрізняється: найчастіше йдеться приблизно про 37–41 особу. Польські церковні довідники також окремо фіксують існування в Білостоці колективної могили членів УПА.

    До Другої світової війни ця територія була ще й місцем греко-католицького релігійного культу. Тут існувала каплиця, джерело, якому місцеві мешканці приписували цілющі властивості, та Хресна дорога. Після повоєнного виселення українського населення значна частина комплексу занепала.

    У 1990-х роках колишні мешканці та українські організації впорядкували поховання, встановили хрест і пам’ятні елементи з іменами та псевдонімами загиблих.

    Цей меморіал уже нищили раніше

    Нинішній випадок далеко не перший.

    Місце пам’яті біля Лісок неодноразово ставало об’єктом вандалізму щонайменше з середини 2010-х років.

    За матеріалами польських дослідників, близько 2014 року написи на пам’ятнику замалювали фарбою. Після очищення об’єкт пошкодили повторно — частину написів та псевдонімів загиблих механічно знищили, а на меморіалі з’явилися згадки про 11 липня 1943 року, дату, пов’язану з Волинською трагедією.

    У 2016 році Об’єднання українців у Польщі також повідомляло про чергову наругу: інформаційну табличку українською мовою замалювали, а на пошкодженому пам’ятнику знову з’явився напис «11 VII 1943». Організація тоді перелічувала Білосток біля Лісок серед низки українських поховань та пам’ятників, які були пошкоджені у Польщі.

    Історики звертали увагу й на інформаційний вимір таких акцій. У польсько-українському середовищі неодноразово висловлювали припущення, що частина синхронних актів наруги над пам’ятниками могла використовуватися у пропагандистських кампаніях для загострення українсько-польських історичних суперечок. Водночас встановлювати конкретних замовників чи виконавців без результатів правоохоронного розслідування не можна.

    Посольство говорить уже не лише про пам’ятники

    У заяві 6 серпня українські дипломати звернули увагу на ширший контекст.

    Посольство заявило про занепокоєння через збільшення проявів ворожості щодо громадян України у Польщі та повідомлення про фізичні напади.

    І статистика справді свідчить про погіршення ситуації.

    За даними польського видання Rzeczpospolita, які наприкінці липня наводив Reuters, у першій половині 2026 року польська поліція отримала 180 повідомлень про злочини на ґрунті ненависті проти українців. Це приблизно на 30% більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

    Серед резонансних епізодів Reuters називав напад у Вроцлаві на українця та його дівчину, образи українських дітей у Познані та Бельсько-Бялій, а також напад на двох 13-річних українців у Легниці.

    Туск уже закликав припинити напади на українців

    Ситуація стала настільки помітною, що наприкінці липня на неї публічно відреагував прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.

    Після серії нападів він заявив, що ксенофобне насильство щодо українців суперечить інтересам самої Польщі.

    Туск наголосив, що люди, які здійснюють подібні напади, фактично працюють проти польських інтересів і підіграють силам, зацікавленим у конфлікті між поляками та українцями.

    Це важливий контекст для нинішньої наруги над меморіалом: польська влада вже визнає проблему ворожості проти українців, хоча конкретний інцидент біля Лісок ще потребує окремого розслідування.

    Історичні суперечки між Києвом і Варшавою загострилися

    Подія також відбувається на тлі нового загострення українсько-польських суперечок довкола історичної пам’яті.

    Однією з найболючіших тем залишаються Волинська трагедія, діяльність ОУН та УПА, питання ексгумацій і форми вшанування загиблих.

    Для значної частини українського суспільства УПА передусім асоціюється з боротьбою за українську незалежність проти Радянського Союзу та інших сил, які контролювали українські землі.

    У Польщі ставлення до УПА принципово інше через участь її підрозділів у масових убивствах польського цивільного населення на Волині та в Галичині під час Другої світової війни.

    Саме тому пам’ятники та поховання членів УПА у Польщі нерідко стають особливо чутливими об’єктами.

    Проте навіть за наявності принципових історичних розбіжностей польське та українське законодавство не дає приватним особам права самовільно знищувати поховання чи пам’ятні місця.

    Саме на цьому наполягає українське посольство: політичні й історичні суперечки мають вестися між державами, істориками та відповідними інституціями, а могили не повинні ставати інструментом помсти.

    Вандалізм відбувається з обох боків кордону

    Проблема наруги над історично чутливими пам’ятниками стосується не лише українських об’єктів у Польщі.

    За останні роки фіксувалися й випадки пошкодження польських меморіалів, пов’язаних із жертвами українського націоналістичного підпілля.

    Саме тому Варшава та Київ неодноразово наголошували на необхідності захищати місця поховань незалежно від того, кого саме вони вшановують.

    Такий підхід має принципове значення: засудження руйнування українського поховання не означає згоди з усіма історичними оцінками діяльності похованих там осіб — так само як захист польського меморіалу не визначає позицію щодо всіх аспектів складної спільної історії.

    Чому цей випадок особливо небезпечний зараз

    У нинішніх умовах навіть локальний акт вандалізму може отримати значно ширший політичний ефект.

    Польща залишається одним із ключових сусідів України, важливим транспортним маршрутом для військової та гуманітарної допомоги і країною, де проживає велика кількість громадян України.

    Водночас суспільна втома від війни, міграційні питання, економічні суперечки та невирішені історичні травми створюють сприятливий ґрунт для радикальної риторики.

    Reuters наприкінці липня відзначав, що початковий надзвичайно високий рівень солідарності польського суспільства з українцями після російського вторгнення поступово змінився зростанням напруження.

    Це не означає, що ворожість є позицією більшості поляків або офіційної польської держави. Навпаки, уряд Туска публічно засудив антиукраїнське насильство.

    Але серія нападів та пошкодження місць пам’яті показують, що проблема вже не може розглядатися як сукупність абсолютно ізольованих інцидентів.

    Київ чекає конкретної реакції польської сторони

    Наразі українська сторона вимагає не політичних заяв, а практичних дій.

    Посольство очікує, що польські правоохоронці встановлять час та обставини пошкодження меморіалу, ідентифікують причетних і з’ясують мотиви.

    Окремо дипломати просять забезпечити відновлення місця пам’яті.

    Станом на момент появи першої інформації про інцидент публічного повідомлення польської поліції про встановлення підозрюваних не було.

    Саме результати розслідування мають показати, чи йдеться про локальний акт вандалізму, історично мотивовану акцію або інший сценарій.

    Але одна обставина вже очевидна: пам’ятне місце біля Лісок, яке нищили ще приблизно десять років тому, знову опинилося в центрі українсько-польської дискусії. І цього разу інцидент відбувається у значно напруженішій суспільній атмосфері — після серії нападів на українців і на тлі офіційних попереджень польського прем’єра про небезпеку ксенофобного насильства.

  • Українців у Польщі попередили про важливий дедлайн: без оновлення документів можна втратити статус PESEL UKR

    Українців у Польщі попередили про важливий дедлайн: без оновлення документів можна втратити статус PESEL UKR

    Частина українців, які перебувають у Польщі під тимчасовим захистом, повинні до 31 серпня 2026 року оновити свої паспортні дані. Якщо цього не зробити, вони можуть втратити статус PESEL UKR, а разом із ним і право на тимчасовий захист та низку пов’язаних соціальних гарантій.

    Про це повідомило Urząd do Spraw Cudzoziemców.

    Польська влада уточнила, що вимога стосується не всіх громадян України, а лише окремих категорій. Насамперед йдеться про осіб, які отримали номер PESEL зі статусом UKR на підставі декларації без пред’явлення чинного паспорта або іншого проїзного документа.

    Особливу увагу звертають на дітей віком до 18 років, особу яких під час оформлення статусу підтверджували фотографіями, внесеними до паспортів батьків чи законних представників. Також оновити інформацію повинні українці, які вже після отримання номера PESEL UKR оформили новий паспорт.

    Для оновлення даних необхідно звернутися до муніципального управління за місцем проживання та пред’явити чинний паспорт. Процедура є безкоштовною й не передбачає зміни номера PESEL — до державного реєстру лише вносяться актуальні паспортні відомості.

    У разі невиконання цієї вимоги до 31 серпня 2026 року особа втратить статус UKR. Це означатиме автоматичну втрату права на тимчасовий захист у Польщі, а також неможливість оформити карту перебування CUKR, яка дозволяє легально проживати в країні на триваліший термін.

    Польська влада закликає українців не відкладати оновлення документів, щоб уникнути втрати правового статусу та пов’язаних із ним пільг і можливостей.

    Нагадаємо, раніше Польща також посилила контроль за працевлаштуванням іноземців. Із 8 липня 2026 року інспекції отримали право перевіряти трудові відносини та переводити цивільно-правові договори в офіційні трудові контракти, якщо буде встановлено, що працівник фактично виконує обов’язки штатного співробітника.

  • Польща знову підняла винищувачі через російський Іл-20

    Польща знову підняла винищувачі через російський Іл-20

    Польські винищувачі вкотре перехопили російський розвідувальний літак Іл-20 поблизу повітряного простору НАТО. Інцидент стався вранці 4 серпня над Балтійським морем, а в Міністерстві оборони Польщі заявили, що Росія продовжує перевіряти готовність сил Альянсу до реагування на подібні провокації.

    Про це повідомив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у соцмережі X.

    За його словами, чергова російська провокація відбулася вранці 4 серпня. Для реагування на появу російського літака у повітря було піднято пару польських винищувачів, які здійснили його перехоплення.

    За інформацією польської сторони, російський літак Іл-20 був виявлений за 56 кілометрів на північний захід від міста Кошалін у Західнопоморському воєводстві.

    Міністр оборони Польщі наголосив, що подібні польоти є черговою спробою Москви перевірити готовність країн НАТО до реагування на потенційні загрози.

    “Росія вкотре здійснює провокаційні дії поблизу кордонів НАТО, перевіряючи пильність та готовність оборонних систем Альянсу”, – заявив Косіняк-Камиш.

    Останнім часом російська військова авіація значно активізувала польоти над Балтійським морем, через що країни НАТО регулярно змушені піднімати винищувачі для супроводу та ідентифікації російських літаків.

    Лише днем раніше, 3 серпня, польські винищувачі також перехопили російський літак-розвідник над Балтійським морем. Тоді повідомлялося, що він летів із вимкненим транспондером, що ускладнює його ідентифікацію цивільними службами контролю повітряного руху.

    Подібний інцидент стався і 31 липня. Тоді російський літак радіоелектронної розвідки Іл-20 здійснював політ над Балтійським морем без поданого плану польоту та з вимкненим транспондером, що також викликало реакцію сил НАТО.

    Ще раніше, 15 липня, два російські винищувачі Су-30СМ2 наблизилися до району проведення навчань протиповітряної оборони Польщі, а 14 липня черговий Іл-20 наблизився до повітряного простору країни, після чого польська авіація також здійснила його перехоплення.

    Серія таких інцидентів свідчить про збереження високої активності російської військової авіації поблизу східного флангу НАТО та регулярне застосування союзниками сил швидкого реагування для контролю ситуації в регіоні.

  • НАТО готується посилити ядерний щит Європи: американські B61-12 можуть з’явитися ближче до кордонів Росії

    НАТО готується посилити ядерний щит Європи: американські B61-12 можуть з’явитися ближче до кордонів Росії

    Північноатлантичний альянс на тлі тривалого протистояння з Росією опрацьовує варіанти посилення ядерного стримування в Європі. Одним зі сценаріїв є збільшення кількості американської нестратегічної ядерної зброї на континенті та потенційне розширення географії її розміщення.

    Про такі плани 31 липня повідомило німецьке агентство dpa. За його інформацією, НАТО аналізує можливість додаткового розміщення американської ядерної зброї, хоча конкретних рішень щодо нових місць базування наразі публічно не оголошено. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте також не виключив подальших змін у ядерному потенціалі Альянсу.

    Йдеться передусім про нестратегічну ядерну зброю. До цієї категорії належать засоби, призначені переважно для застосування проти військових об’єктів — командних пунктів, аеродромів, портів, угруповань військ та іншої критично важливої військової інфраструктури.

    За даними dpa, серед можливих варіантів у разі подальшого погіршення безпекової ситуації розглядається розширення географії ядерної присутності США. У цьому контексті експерти називають Польщу та Фінляндію, а також Литву. Водночас важливо наголосити: підтвердженого рішення НАТО про розміщення ядерних боєприпасів у цих країнах наразі немає.

    Рютте не виключив змін

    Марк Рютте у розмові з dpa не став розкривати подробиць закритих консультацій, однак підтвердив принципову готовність Альянсу адаптувати свій ядерний потенціал до нової безпекової ситуації.

    За його словами, НАТО постійно оцінює, які можливості необхідні Альянсу та яким має бути оптимальний комплекс засобів ядерного стримування. Якщо виникне необхідність у коригуванні цієї системи, Альянс це зробить.

    Показово, що ще на початку липня Рютте окремо наголошував на ролі американського ядерного потенціалу. Він назвав ядерну парасольку США кінцевою гарантією свободи та безпеки всього НАТО, особливо його європейської частини. Водночас британські та французькі ядерні сили залишаються додатковими елементами загальної системи стримування.

    У лютому 2026 року Висока група НАТО з питань ядерної політики вже обговорювала подальше зміцнення надійності та ефективності ядерного стримування на тлі змін у безпековому середовищі. А у червні відбулося засідання Групи ядерного планування на рівні міністрів оборони.

    Скільки американської ядерної зброї вже є в Європі

    Точні дані про американський ядерний арсенал у Європі офіційно не розголошуються. США та НАТО традиційно не підтверджують ані точну кількість боєприпасів, ані повний перелік місць їхнього зберігання.

    За оцінкою Arms Control Association, у Європі розгорнуто приблизно 100 американських ядерних авіабомб сімейства B61. Вони розміщені на шести базах у п’яти країнах: Бельгії, Німеччині, Італії, Нідерландах та Туреччині.

    Одним із важливих елементів модернізації американського арсеналу стала B61-12 — новіша модифікація авіаційної ядерної бомби.

    Окрема увага зараз прикута до британської авіабази RAF Lakenheath. Експерти допускають, що американські B61-12 вже могли повернутися на цей об’єкт, однак офіційного підтвердження такого розміщення немає. Водночас значення Лейкенгіта для ядерної інфраструктури НАТО очевидно зростає: у 2025 році база була одним із майданчиків, залучених до щорічних ядерних навчань Альянсу Steadfast Noon.

    Польща, Фінляндія та Литва можуть змінити ядерну карту Європи

    Найбільш чутливим питанням стане можливе просування елементів американського ядерного стримування далі на схід і північ Європи.

    У липні Рютте коментував рішення Фінляндії та Литви щодо зняття національних обмежень, пов’язаних із можливістю розміщення ядерної зброї. Водночас він не оголошував про плани фактичного розміщення американських боєприпасів у цих державах.

    Саме тому твердження про те, що B61-12 незабаром обов’язково з’являться у Польщі, Фінляндії чи Литві, було б передчасним. Наразі мова йде про потенційні сценарії та експертні пропозиції, а не про підтверджене рішення Альянсу.

    Зокрема, експерт Heritage Foundation Роберт Пітерс вважає доцільним додаткове розміщення в Європі від 100 до 150 американських нестратегічних ядерних боєприпасів. Серед потенційних країн він називав Польщу та Фінляндію. Це, однак, саме експертна рекомендація, а не офіційний план НАТО.

    Причина — Росія та її ядерна риторика

    Перегляд ядерного стримування відбувається на тлі різкого погіршення відносин між НАТО та Росією після початку повномасштабної війни проти України.

    У квітні 2026 року Альянс прямо назвав російське вторгнення в Україну, ядерну риторику Москви та використання ядерних погроз факторами серйозного погіршення міжнародного безпекового середовища. НАТО при цьому наголосило: фундаментальне призначення його ядерного потенціалу полягає у збереженні миру, запобіганні примусу та стримуванні агресії.

    В Альянсі також підтверджують, що залишатимуться ядерним союзом доти, доки у світі існує ядерна зброя.

    Водночас це не означає, що НАТО вже ухвалило рішення про масштабне нарощування ядерного арсеналу або готується до безпосередньої війни з Росією. Заявлена мета таких заходів — навпаки, зробити потенційну атаку на країни Альянсу настільки ризикованою для противника, щоб вона не відбулася.

    Європа входить у новий етап ядерного стримування

    Дискусія навколо B61-12 демонструє масштаб трансформації європейської системи безпеки. Після завершення холодної війни кількість американської ядерної зброї на континенті протягом десятиліть скорочувалася. Тепер цей тренд може змінитися.

    Паралельно європейські члени НАТО різко збільшують звичайні оборонні витрати. За словами Рютте, лише у 2025 році європейські союзники та Канада наростили основні оборонні інвестиції більш ніж на $90 млрд — майже на 20% за рік.

    Тому можливе розширення американської ядерної присутності варто розглядати як частину значно ширшої перебудови системи стримування НАТО.

    Ключове рішення ще не ухвалене. Однак сам факт того, що розширення ядерної присутності США знову відкрито обговорюється, свідчить про фундаментальну зміну безпекової ситуації в Європі. Те, що після холодної війни здавалося малоймовірним, знову стало предметом практичного військового планування.

  • Росія могла навмисно запустити ракету в Польщу: журналіст пояснив, чому це не схоже на випадковість

    Росія могла навмисно запустити ракету в Польщу: журналіст пояснив, чому це не схоже на випадковість

    Заліт російської крилатої ракети Х-101 більш ніж на 100 кілометрів углиб території Польщі міг бути не випадковою помилкою, а навмисною провокацією з боку Росії. Таку думку висловив журналіст-міжнародник, редактор Радіо Свобода Ростислав Хотин, коментуючи інцидент, що стався під час масованої російської атаки на Україну в ніч на 30 липня.

    Водночас він наголосив, що остаточні висновки мають зробити компетентні органи після завершення розслідування, а його оцінка є експертною думкою, а не встановленим фактом.

    Чому виникла версія про навмисну провокацію

    За словами Хотина, масштаб порушення польського повітряного простору змушує сумніватися у версії про випадкове відхилення ракети від курсу.

    Він зазначив, що йдеться не про кілька кілометрів, а про понад 100 кілометрів польоту над територією Польщі.

    «Коли ракета залітає на 100 кілометрів, це не випадковий заліт на 2–5 чи 10 кілометрів. Багато хто говорить, і про це пишуть медіа, що це могла бути свідома провокація з боку Росії», – сказав журналіст.

    Водночас жодних офіційних заяв польської влади про навмисний характер дій Росії наразі немає. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск раніше заявив, що поки немає підстав вважати, що саме Польща була ціллю російської атаки.

    Потужний вибух і великий кратер

    Хотин звернув увагу на масштаби вибуху після падіння ракети.

    За його словами, за попередніми даними, утворився кратер близько 10 метрів у діаметрі та до 5 метрів завглибшки, а уламки розлетілися приблизно на 200 метрів.

    На думку журналіста, такі наслідки свідчать про значну потужність бойової частини ракети Х-101.

    Водночас польські слідчі ще проводять експертизи, які мають остаточно встановити обставини інциденту та характеристики боєприпасу.

    Політичний контекст

    Хотин також звернув увагу на події, що передували російській атаці.

    За день до масованого удару президент України Володимир Зеленський зустрівся у Любліні з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском і попередив польську сторону про підготовку Росією масштабної повітряної атаки.

    У ніч на 30 липня Росія дійсно здійснила один із найбільших комбінованих ударів по Україні, застосувавши десятки крилатих ракет та ударних безпілотників. Під час цієї атаки одна з крилатих ракет Х-101 перетнула державний кордон Польщі та впала на території Люблінського воєводства.

    Що відомо про інцидент

    Після виявлення ракети польські військові підняли в повітря винищувачі та привели сили протиповітряної оборони у повну бойову готовність.

    Місце падіння було виявлено в населеному пункті Тарнава-Колонія Білґорайського повіту. На місці працюють військова жандармерія, поліція та експерти, які досліджують уламки ракети.

    Прем’єр-міністр Дональд Туск повідомив, що наявні дані свідчать про падіння саме російської крилатої ракети Х-101. За його словами, жертв і значних руйнувань вдалося уникнути.

    До розслідування також долучено українського експерта. Польська сторона очікує, що результати технічної експертизи допоможуть встановити точну траєкторію польоту ракети та з’ясувати, чи було порушення повітряного простору наслідком помилки, чи мало інший характер.

    Наразі офіційного підтвердження того, що Росія навмисно спрямувала ракету на територію Польщі, немає. Польська влада наголошує, що остаточні висновки будуть зроблені лише після завершення розслідування.

  • Український пілот переслідував російську ракету до самого кордону з Польщею — Міноборони

    Український пілот переслідував російську ракету до самого кордону з Польщею — Міноборони

    Заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик розповів нові подробиці інциденту з російською крилатою ракетою Х-101, яка 30 липня впала на території Польщі. За його словами, український винищувач супроводжував ракету практично до самого державного кордону, однак за 20 секунд до його перетину був змушений припинити переслідування.

    Про це Томчик заявив в ефірі польського телеканалу TVN24. Його слова проливають світло на дії української авіації під час масованої російської ракетної атаки та пояснюють, чому український літак не продовжив переслідування цілі після наближення до польського повітряного простору.

    Пілот був за 20 секунд до кордону

    За словами Цезарія Томчика, український льотчик до останнього супроводжував російську крилату ракету Х-101, однак не зміг її знищити.

    «Пілот, який відстежував цю останню ракету, яку він не зміг збити, повернув назад за 20 секунд до кордону», — повідомив заступник міністра оборони Польщі.

    Посадовець пояснив, що український винищувач не мав права заходити в повітряний простір Польщі. Крім того, існувала небезпека, що польська система протиповітряної оборони або винищувачі F-16 могли б сприйняти літак як невідомий об’єкт, що створило б ризик дружнього вогню.

    Понад 70 російських ракет

    Томчик також розповів про масштаби нічної атаки Росії.

    За його словами, якщо під час більшості масованих обстрілів Росія запускає приблизно 10–20 крилатих ракет, то цього разу йшлося про значно масштабнішу операцію.

    Загалом Росія випустила близько 70 ракет, із яких близько 20 вже близько третьої години ночі рухалися у напрямку польського кордону. Водночас більшість цих цілей були перехоплені українською протиповітряною обороною ще над територією України.

    Українські Повітряні сили повідомляли, що під час цієї атаки Росія застосувала 61 крилату ракету Х-101 та майже 300 ударних безпілотників різних типів.

    Чому ракету не збили

    Польський посадовець наголосив, що український пілот виконав усі можливі дії в межах своїх повноважень.

    Після наближення ракети до державного кордону він був змушений припинити переслідування, адже українські бойові літаки не можуть без спеціального дозволу входити в повітряний простір іншої держави.

    Польща зі свого боку також підняла в повітря винищувачі F-16, літак дальнього радіолокаційного виявлення Saab 340, вертоліт Мі-24 та інші сили протиповітряної оборони для контролю ситуації після входження російської ракети в польський повітряний простір.

    Чи була Польща ціллю

    На запитання журналістів, чи могла Росія навмисно спрямувати ракету на територію Польщі, Томчик відповів, що наразі виключати не можна жодного сценарію.

    За його словами, остаточні висновки можна буде зробити лише після завершення експертиз і роботи розвідувальних служб.

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск раніше заявив, що наразі немає підстав вважати, що саме Польща була безпосередньою ціллю російського удару. За попередньою оцінкою, ракета впала на території Люблінського воєводства через розвиток бойової ситуації під час масованої атаки на Україну.

    Розслідування триває

    31 липня польські правоохоронні органи та військові продовжують процесуальні дії на місці падіння ракети. Фахівці досліджують уламки, щоб остаточно підтвердити тип озброєння та відновити траєкторію його польоту.

    До розслідування також залучили українського експерта. Польська сторона планує завершити технічну експертизу найближчими тижнями, після чого можуть з’явитися нові офіційні висновки щодо причин інциденту.

    Падіння російської ракети стало одним із найсерйозніших порушень повітряного простору країни-члена НАТО за останній час і вкотре продемонструвало, наскільки близько бойові дії в Україні наблизилися до східного кордону Альянсу.

  • Туск зробив прогноз щодо війни: наступні 100 днів можуть стати вирішальними

    Туск зробив прогноз щодо війни: наступні 100 днів можуть стати вирішальними

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що найближчі 100 днів можуть стати визначальними для перебігу повномасштабної війни Росії проти України. На його думку, саме цей період може вплинути на остаточний результат бойових дій, тому міжнародним партнерам необхідно посилити підтримку Києва.

    Про це повідомляє The Guardian.

    Свою заяву глава польського уряду зробив після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, яка відбулася 29 липня у Польщі. За словами Туска, нинішній етап війни є надзвичайно важливим, а подальший розвиток подій залежатиме як від дій України та її союзників, так і від політичних рішень ключових міжнародних гравців.

    “Ситуація цілком зрозуміла: наступні 100 днів можуть визначити результат цієї війни, і наразі шанси – 50 на 50”, – наголосив польський прем’єр.

    На його переконання, значний вплив на перебіг війни можуть мати президент США Дональд Трамп, а також інші впливові політичні та бізнесові діячі, серед яких він згадав американського підприємця Ілона Маска.

    Окремо Туск прокоментував інцидент із російською ракетою, яка під час чергової масованої атаки РФ на Україну залетіла в повітряний простір Польщі. За його словами, цей випадок лише посилив його переконання у необхідності подальшої підтримки України.

    Прем’єр наголосив, що безпека Польщі безпосередньо залежить від здатності українських військових стримувати російську агресію.

    “Безпека Польщі безпосередньо й беззаперечно залежить від ефективних дій українських військових, зокрема в повітрі. Якби українці мали значно більше того, про що вони давно просять, можливо, ця балістична ракета не була б запущена в бік Польщі”, – заявив він.

    Туск також запевнив, що Польща продовжить підтримувати Україну та докладе всіх зусиль, аби вона не програла війну.

    “Ми зробимо все можливе, щоб Україна не програла цю війну”, – підкреслив глава польського уряду.

    Нагадаємо, під час масованого російського удару по Україні 30 липня крилата ракета Х-101 тимчасово увійшла в повітряний простір Польщі. Після цього Дональд Туск екстрено скликав нараду за участю керівництва силових структур і військового командування.

    Пізніше прем’єр пояснив, що польські сили протиповітряної оборони технічно могли збити російську ракету, однак цього не зробили через чинні процедури та необхідність уникнути додаткових ризиків для населення.

  • У потязі під Варшавою намагалися напасти на 16-річного українця: агресора силоміць виштовхнули з вагона

    У потязі під Варшавою намагалися напасти на 16-річного українця: агресора силоміць виштовхнули з вагона

    У приміському потязі поблизу Варшави стався конфлікт за участю 16-річного громадянина України та двох чоловіків. За словами очевидців, нападники чіплялися до підлітка, ображали його та погрожували. Інцидент вдалося зупинити завдяки втручанню інших пасажирів, які стали на захист хлопця та допомогли вивести агресорів із вагона.

    Про це повідомляє Wirtualna Polska.

    Інцидент стався у потязі, що курсував за маршрутом Варшава – Тлуш, неподалік станції Кобилка-Оссув. За даними польської поліції, двоє чоловіків віком 20 та 22 роки почали чіплятися до 16-річного громадянина України. Сам потерпілий пізніше розповів правоохоронцям, що не розуміє, чому саме він став об’єктом агресії.

    Відео події, яке з’явилося у соціальних мережах, зафіксувало словесний конфлікт між чоловіками та українським підлітком. На записі видно, що нападники поводилися агресивно, вигукували образи та погрожували хлопцю. Користувачі соцмереж також стверджували, що під час інциденту лунали ксенофобські висловлювання, спрямовані проти українців і білорусів.

    Ситуація загострилася, коли один із чоловіків спробував підійти до пасажира, який знімав конфлікт на телефон. У цей момент інші люди, які перебували у вагоні, втрутилися та не дозволили агресору продовжити свої дії. Очевидці стали між ним і пасажирами, намагаючись не допустити подальшої ескалації.

    Невдовзі начальник потяга наказав обом чоловікам залишити вагон. Однак вони не виконали вимогу добровільно, через що між ними та працівниками залізниці виникла штовханина. Під час конфлікту один із нападників відштовхнув начальника потяга.

    Після цього один із пасажирів втрутився та силоміць виштовхнув агресора з вагона. Іншого чоловіка також вдалося знешкодити, що дозволило припинити конфлікт без серйозніших наслідків для пасажирів.

    На місце події прибули правоохоронці. Поліцейські перевірили обох чоловіків на стан алкогольного сп’яніння. За результатами перевірки вони виявилися тверезими. Водночас тестування на вживання наркотичних чи інших психоактивних речовин не проводилося.

    У поліції повідомили, що мати потерпілого українського підлітка не захотіла подавати офіційну заяву. Крім того, вона не підтвердила, що напад був мотивований національною ворожнечею. Правоохоронці також зазначили, що не отримували офіційних повідомлень або доказів щодо ксенофобських вигуків, про які писали користувачі соцмереж.

    За підсумками розгляду інциденту обох чоловіків притягнули до адміністративної відповідальності. Їх оштрафували за порушення громадського порядку на 500 злотих кожного. Інформації про відкриття кримінального провадження наразі немає.

    Останнім часом у Польщі фіксується низка інцидентів за участю громадян України. Зокрема, нещодавно у Вроцлаві суд заарештував на три місяці двох чоловіків, яких підозрюють у нападі на українську пару. У тій справі правоохоронці розслідують можливий злочин на ґрунті національної ненависті, а затриманим загрожує тривале позбавлення волі.

  • У Польщі після масштабної атаки РФ на Україну знайшли вирву від невідомого об’єкта

    У Польщі після масштабної атаки РФ на Україну знайшли вирву від невідомого об’єкта

    У Люблінському воєводстві Польщі після масштабної російської атаки на Україну виявили вирву, яка, за попередніми даними, могла утворитися внаслідок падіння невідомого об’єкта. Інцидент стався після оголошення повітряної тривоги на сході країни через можливу загрозу входження ракет до польського повітряного простору.

    Про це повідомляє BNO News.

    За інформацією видання, у четвер, 30 липня, на сході Польщі оголосили повітряну тривогу після повідомлень про те, що одна або дві ракети могли перетнути повітряний простір країни під час чергової масованої атаки Росії по Україні.

    Водночас польська влада наразі офіційно не підтвердила факт порушення державного повітряного простору. Попри це, мешканці Люблінського воєводства повідомляли про звуки сирен, а в соціальних мережах поширилися відеозаписи, на яких чути сигнали повітряної тривоги в різних населених пунктах регіону.

    Речник воєводи Люблінського воєводства Марцін Бубіч заявив, що рішення про оголошення тривоги було ухвалене на підставі “достовірної та підтвердженої” інформації, отриманої безпосередньо від Урядового центру безпеки Польщі. За його словами, існувала реальна загроза повітряного удару, тому населення було своєчасно попереджене.

    Ще до введення режиму повітряної тривоги польські військові повідомили про посилення заходів безпеки. У повітря були підняті винищувачі та літак дальнього радіолокаційного виявлення, які контролювали ситуацію поблизу східного кордону країни на тлі активності російської дальньої авіації, що здійснювала удари по території України.

    Крім того, Оперативне командування Збройних сил Польщі повідомило про приведення у стан підвищеної бойової готовності наземних систем протиповітряної оборони та радіолокаційних засобів. Такі заходи традиційно застосовуються у випадках, коли російські ракетні удари відбуваються неподалік польського кордону.

    Під час повітряної тривоги жителі Люблінського воєводства також повідомляли про звуки вибухів. Згодом на полі поблизу села Тарнава-Колонія було виявлено вирву, яка, за попередньою інформацією, могла залишитися після падіння невідомого об’єкта.

    На місце події оперативно прибули співробітники поліції, рятувальники та інші екстрені служби. Територію інциденту оточили, щоб забезпечити безпеку та провести необхідні перевірки.

    Речник воєводського командування Державної пожежної охорони в Любліні Томаш Стахира повідомив, що наразі служби охороняють місце падіння та встановлюють усі обставини події. За його словами, поки що неможливо остаточно визначити, який саме об’єкт залишив вирву.

    Офіційної інформації про те, чи пов’язаний інцидент із російською атакою на Україну, наразі немає. Польські компетентні органи продовжують розслідування та обіцяють оприлюднити додаткові подробиці після завершення первинних слідчих дій.

    Нагадаємо, в ніч на 30 липня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак по території України. Під ударами опинилися Київ, Львів, Київська область та низка інших регіонів. Через близькість бойових дій до кордону Польща вкотре активізувала власну систему протиповітряної оборони та підняла в небо бойову авіацію для моніторингу повітряної обстановки.

  • Напад на українську пару у Вроцлаві: суд арештував двох підозрюваних, третього ще шукають

    Напад на українську пару у Вроцлаві: суд арештував двох підозрюваних, третього ще шукають

    У польському Вроцлаві суд обрав запобіжний захід двом чоловікам, яких підозрюють у жорстокому нападі на українську пару. Обох фігурантів справи взяли під варту на три місяці. За версією слідства, злочин мав ознаки насильства на ґрунті національної ворожнечі, а одному із затриманих через рецидив загрожує до 7,5 років позбавлення волі.

    Про це повідомляє Polsat News.

    За даними польської прокуратури, напад кваліфіковано як хуліганство, вчинене з мотивів національної ненависті. Обох підозрюваних затримали ввечері в понеділок, однак під час допитів вони не визнали своєї провини.

    Серед затриманих – 45-річний Адам С., якого підозрюють у нападі та застосуванні насильства за національною ознакою. Оскільки чоловік уже мав проблеми із законом, йому інкримінують рецидив, що збільшує максимальне покарання до 7,5 років ув’язнення. Під час допиту він відмовився давати свідчення.

    Другим підозрюваним є 27-річний Томаш М. Йому також висунули обвинувачення у нападі та насильстві на ґрунті національної ворожнечі. У разі доведення вини йому загрожує до п’яти років позбавлення волі.

    Водночас правоохоронці продовжують пошуки третього учасника нападу, який наразі переховується.

    Прокурор Анна Ленцька повідомила, що конфлікт тривав кілька хвилин і розпочався ще всередині магазину. Згодом учасники вийшли на вулицю, де сутичка продовжилася.

    За її словами, відеозапис, який набув широкого розголосу в соціальних мережах, відображає лише фінальну частину інциденту. Для встановлення повної картини подій поліція та прокуратура вилучили записи камер відеоспостереження з магазину.

    «Відео, яке з’явилося в інтернеті, є останньою частиною цього інциденту. Поліція та прокуратура вилучили записи з камер відеоспостереження магазину, і ми матимемо можливість хронологічно встановити, як саме розвивалися події», – пояснила прокурор.

    Водночас адвокат Адама С. наполягає, що конфлікт нібито мав побутовий характер і не був пов’язаний із національністю потерпілих. Цю версію наразі перевіряє слідство.

    Нагадаємо, напад стався 27 липня у Вроцлаві. За інформацією польських ЗМІ та повідомленнями очевидців у соцмережах, потерпілими стали громадяни України – дівчина та її хлопець, яких жорстоко побили троє чоловіків. Уже того ж дня поліція затримала двох підозрюваних, а тепер суд ухвалив рішення про їхній арешт на час розслідування. Правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини справи та розшукувати третього нападника.