Govoritinfo.com

Позначка: політика

  • У ЄС продовжують обговорювати можливість вступу України у 2027 році — Качка

    У ЄС продовжують обговорювати можливість вступу України у 2027 році — Качка

    У Європейському Союзі тривають дискусії щодо можливого вступу України до блоку у 2027 році. Про це заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка під час зустрічі з журналістами в Києві.

    За його словами, наразі не існує чіткої моделі вступу України до ЄС, однак сам факт активного обговорення цього питання він оцінив позитивно.

    Качка зазначив, що до дискусії долучені також країни, які традиційно вважаються більш стриманими у питанні розширення Євросоюзу, зокрема Німеччина, Франція та Нідерланди.

    «Думаю, у травні буде більш чітка картина, але можна сказати, що вони теж орієнтуються на 2027 рік для вирішення питання вступу України до ЄС. Ця дата не зафіксована, але ніхто не відкинув ідею обговорювати модель вступу до Європейського Союзу у 2027 році», — заявив він.

    Віцепрем’єр наголосив, що ключовим фактором залишається темп впровадження реформ в Україні.

    «Усі чекають від нас прогресу у виконанні “бенчмарків”, і це фактично є вирішальним елементом щодо того, як швидко ми можемо вступити до Європейського Союзу», — зазначив Качка.

    За його словами, у Верховній Раді наразі перебуває близько 100 законопроєктів, які спрямовані на виконання зобов’язань України в межах євроінтеграційного процесу.

  • Депутат Львівської облради Андрейко судиться за мандат і через декларацію

    Депутат Львівської облради Андрейко судиться за мандат і через декларацію

    Депутат Львівської обласної ради Віталій Андрейко опинився у центрі одразу двох судових процесів. Він оскаржує рішення про відкликання свого мандата, а також намагається спростувати висновки Національного агентства з питань запобігання корупції щодо порушень у декларації.

    За результатами перевірки декларації за 2023 рік НАЗК виявило розбіжності на загальну суму 17,4 мільйона гривень. Зокрема, йдеться про незадекларований дохід майже на 1 мільйон гривень, який, за даними агентства, міг бути використаний для придбання квартири у Львові.

    Крім того, у декларації не було зазначено автомобіль Mercedes-Benz A 170, що належав дружині депутата. Також, за висновками перевірки, була занижена вартість автомобілів Porsche Cayenne та BMW X4, а доходи неповнолітнього сина не були відображені.

    Окремо НАЗК звернуло увагу на кошти на рахунках дружини депутата, походження яких, за даними перевірки, не підтверджене. Сам Андрейко стверджує, що ці гроші є сімейними заощадженнями та позикою від родичів, однак агентство ці пояснення не врахувало.

    Паралельно триває інший судовий спір — щодо депутатського мандата. У 2022 році обласна організація Української галицької партії ухвалила рішення про відкликання Андрейка через порушення партійної дисципліни після політичних домовленостей із іншими силами.

    Депутат оскаржив це рішення у суді. У липні 2025 року Верховний Суд повернув справу на новий розгляд. Наступне судове засідання призначене на 14 квітня 2026 року.

    Наразі Віталій Андрейко продовжує виконувати депутатські повноваження. Водночас у разі підтвердження порушень у декларації йому може загрожувати кримінальна відповідальність.

  • У Кремлі повідомили про паузу в тристоронніх переговорах

    У Кремлі повідомили про паузу в тристоронніх переговорах

    Переговори між Україною, Сполученими Штатами та Росією щодо завершення війни наразі перебувають на паузі. Про це 6 квітня заявив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков, його слова наводять російські медіа.

    За словами представника російської сторони, причиною призупинення переговорного процесу є складність організації зустрічей у тристоронньому форматі.

    Пєсков зазначив, що Сполучені Штати наразі зосереджені на інших питаннях, через що проведення переговорів у форматі Україна–США–Росія ускладнене.

    Він також підтвердив, що переговорний процес формально не завершений, однак фактично призупинений на невизначений час.

    Офіційних коментарів від української чи американської сторони щодо цієї заяви наразі не оприлюднювалося.

    На цьому тлі перспектива відновлення активної фази переговорів залишається невизначеною.

  • Нардеп Веніславський підтримує жорстку мобілізацію, поки його сини залишаються поза нею

    Нардеп Веніславський підтримує жорстку мобілізацію, поки його сини залишаються поза нею

    Народний депутат від партії «Слуга народу» Федір Веніславський опинився у центрі публічної дискусії через свою позицію щодо мобілізації та обставини життя членів його родини під час війни.

    Про це пише видання СтопКор

    Політик активно підтримує посилення мобілізаційних заходів, зокрема в обласних центрах, пояснюючи це необхідністю забезпечення справедливого розподілу навантаження між регіонами. За його словами, не має бути ситуації, коли у невеликих населених пунктах мобілізовано більшість чоловіків, тоді як у великих містах частина військовозобов’язаних не відчуває війни.

    Водночас, як зазначають у медіа, обидва сини депутата не проходять службу. Старший син працює у Міністерстві закордонних справ і має бронювання. За даними декларацій та відкритих джерел, під час повномасштабної війни він придбав дорогий автомобіль та нерухомість.

    Зокрема, йдеться про автомобіль преміум-класу вартістю близько 2,9 млн гривень, яким, згідно з декларацією, користується і сам депутат. Також повідомляється про придбання квартири в Харкові.

    Крім того, Національне агентство з питань запобігання корупції встановило, що Веніславський не задекларував позику у розмірі 2 млн гривень, надану старшому сину. Попри підтвердження цього факту, ознак адміністративного правопорушення виявлено не було, і покарання не застосовувалося.

    Молодший син депутата проживає за кордоном. Водночас сам Веніславський публічно виступав за пом’якшення правил виїзду для молодих чоловіків, зокрема віком до 22 років, а також підтримував ідею підвищення цього вікового порогу до 25 років.

    У публічному просторі також лунають заяви, що депутат виступав проти запровадження чітких термінів служби та ротацій для військових, що викликало критику з боку окремих політиків.

    Ситуація викликала обговорення щодо можливих подвійних стандартів у питаннях мобілізації, а також щодо прозорості декларування доходів і майна посадовців.

    Сам Веніславський раніше наголошував, що його позиція спрямована на зміцнення обороноздатності держави та забезпечення справедливого підходу до мобілізації.

  • Співачка Злата Огнєвіч пояснила, чому більше не хоче мати справу з політикою

    Співачка Злата Огнєвіч пояснила, чому більше не хоче мати справу з політикою

    Українська співачка Злата Огнєвіч відверто зізналася, що політика більше не є частиною її життя. Ба більше — ця тема викликає у неї сильний стрес, настільки, що вона навіть не відповіла б на дзвінок від президента.

    Артистка чесно говорить: не вважає себе достатньо компетентною у політичних питаннях і намагається триматися від них осторонь.

    «Я б не взяла слухавку. Я дуже хвилююся щодо цієї теми. Я і політика — це дуже різне», — зазначила вона.

    Цікаво, що раніше Огнєвіч уже мала досвід у політиці. У 2012 році вона стала народною депутаткою, потрапивши до парламенту від Радикальної партії Олега Ляшка. Тоді співачка на певний час змінила сцену на сесійну залу.

    Втім, політична кар’єра виявилася недовгою. Уже у 2015 році вона добровільно склала мандат і повернулася до творчості.

    Сьогодні Злата чітко дає зрозуміти: її стихія — це музика, сцена та емоції. Політичні баталії вона залишила в минулому і не планує до них повертатися.

    Артистка зосереджена на кар’єрі, нових проєктах і розвитку в музиці, підкреслюючи, що саме там вона відчуває себе на своєму місці.

  • У ЗСУ заявили що політики використовують тему мобілізації у своїх інтересах

    У ЗСУ заявили що політики використовують тему мобілізації у своїх інтересах

    Мобілізацію в Україні перетворили з процедурного процесу на політичний інструмент, що негативно впливає на ефективність поповнення армії. Про це заявив голова ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко в ефірі Radio NV.

    За його словами, мобілізація за своєю суттю є процедурною нормою, яка регулюється законодавством, однак останнім часом вона стала предметом політичної боротьби. Експерт зазначив, що навколо цього питання сформувалися цілі електоральні стратегії, через що політикам складно відмовитися від цієї теми навіть попри ризики для держави.

    Тимочко підкреслив, що парламент має всі необхідні повноваження для внесення змін у процедуру мобілізації, оскільки саме депутати голосують за продовження воєнного стану та відповідні закони. Водночас, за його словами, політики часто обмежуються публічними заявами та критикою, замість реальних кроків.

    Він також звернув увагу на практику публічних кампаній проти мобілізації, зокрема демонстративні перевірки блокпостів чи звинувачення представників територіальних центрів комплектування. На думку експерта, така поведінка підриває довіру до процесу і ускладнює виконання мобілізаційних заходів.

    Окремо Тимочко наголосив, що відповідальність за мобілізацію покладена не лише на військові структури, а й на органи місцевого самоврядування. Проте, за його словами, ця функція фактично перекладається на територіальні центри комплектування, які стають об’єктом критики.

    Водночас експерт зазначив, що ситуація з мобілізацією не є критичною, попри інформаційний фон. За його словами, щомісяця до лав Збройних сил України мобілізують десятки тисяч людей, і процес продовжується.

    Разом із тим військові звертають увагу на зменшення потоку добровольців. Командувач Десантно-штурмових військ ЗСУ Олег Апостол раніше заявляв, що кількість охочих приєднатися до армії зменшилася, що впливає на можливість ротації та відпочинку військових на передовій.

    Експерти наголошують, що для стабілізації ситуації необхідно знизити рівень політизації мобілізації та зосередитися на виконанні чинного законодавства і забезпеченні балансу між потребами армії та суспільства.

  • Розслідування показало як нардепи ховають елітні маєтки за родичами

    Розслідування показало як нардепи ховають елітні маєтки за родичами

    В Україні значна частина народних депутатів володіє або користується елітною нерухомістю площею у сотні й навіть тисячі квадратних метрів. При цьому частина таких активів формально записана не на самих політиків, а на їхніх родичів чи пов’язані структури.

    Про це пише видання Oboz.ua

    Аналіз декларацій парламентарів показує, що подібна практика є доволі поширеною і охоплює представників різних політичних сил.

    Зокрема, народний депутат від «Слуги народу» Ігор Негулевський наприкінці 2025 року переїхав у будинок площею майже 800 квадратних метрів у Кончі-Заспі. Йдеться про орендовану нерухомість із виходом до води, ринкова вартість якої може сягати близько 10 тисяч доларів на місяць. До цього парламентар користувався значно скромнішим житлом у столиці.

    Водночас Негулевський є фігурантом кримінального провадження щодо можливого отримання неправомірної вигоди за голосування у парламенті. Справу розглядає Вищий антикорупційний суд, однак вирок наразі не ухвалено.

    Інший депутат, Валерій Дубіль із «Батьківщини», користується будинком у Києві, який оформлений на його падчерку. При цьому поруч розташований ще один маєток, що належить її чоловіку. Обидві ділянки об’єднані спільною територією, що фактично створює єдиний житловий комплекс для родини.

    Нардеп від «Слуги народу» Володимир Тимофійчук задекларував будинок своєї дружини в Івано-Франківській області, який вона отримала у спадок у 2025 році. Загальна площа нерухомості разом із господарськими спорудами перевищує 440 квадратних метрів.

    Голова енергетичного комітету Верховної Ради Андрій Герус проживає у будинку під Києвом, оформленому на доньку колишнього керівника Держприкордонслужби. Площа цього житла становить майже 400 квадратних метрів.

    Серед найбільших об’єктів нерухомості, пов’язаних із парламентарями, — маєток Сергія Алєксєєва від «Європейської солідарності» в Кончі-Заспі. Будинок записаний на його матір, якій понад 80 років. У декларації вказано вартість у 35 мільйонів гривень, хоча ринкова ціна подібних об’єктів може бути значно вищою.

    Раніше Алєксєєву повідомляли про підозру у можливому зловживанні впливом, однак він продовжує виконувати депутатські повноваження.

    Один із найбільших задекларованих об’єктів належить родині Василя Петьовки з депутатської групи «Довіра». Йдеться про маєток у Мукачеві загальною площею понад 2000 квадратних метрів, який оформлено на його дружину. Домоволодіння включає основний будинок, гостьовий будинок та технічні споруди.

    Позафракційний депутат Антон Яценко задекларував будинок площею понад 1500 квадратних метрів у Кончі-Заспі, оформлений на тестя. Маєток розташований біля води та обладнаний власним тенісним кортом і басейном. За оцінками, його вартість може сягати близько 10 мільйонів доларів.

    При цьому на тестя депутата оформлено десятки об’єктів нерухомості, зокрема квартири у престижному будинку на вулиці Грушевського в центрі Києва, який давно асоціюється з політичною та бізнес-елітою.

    Експерти зазначають, що оформлення майна на родичів або пов’язаних осіб може використовуватись для зниження уваги до реального рівня статків та уникнення потенційних перевірок. Водночас формально такі схеми складно довести без додаткових доказів фактичного контролю над активами.

    Попри відкритість електронних декларацій, питання відповідності способу життя та офіційних доходів українських політиків залишається актуальним і надалі привертає увагу антикорупційних органів.

  • Президент України різко виступив проти компромісів із Росією

    Президент України різко виступив проти компромісів із Росією

    Президент України Володимир Зеленський різко висловився проти будь-яких територіальних компромісів із Росією, заявивши, що єдиним прийнятним сценарієм є відступ російських військ і компенсація завданих Україні збитків.

    Про це глава держави сказав в інтерв’ю американському телеканалу, коментуючи перебіг міжнародних переговорів та дискусії навколо можливих варіантів завершення війни.

    За словами Зеленського, під час контактів із представниками США та НАТО ключовим питанням залишаються гарантії безпеки для України. Президент наголосив, що реальні механізми безпеки можуть бути забезпечені передусім Сполученими Штатами або після завершення війни.

    Водночас він категорично відкинув риторику про необхідність компромісів із Росією, підкресливши, що такі підходи не враховують масштабу втрат, яких зазнала Україна.

    Глава держави заявив, що справжнім компромісом з боку України вже є той факт, що країна пережила повномасштабне вторгнення, втратила тисячі людей і значну частину інфраструктури. У цьому контексті, за його словами, саме Росія має зробити крок назад.

    Зеленський також звернув увагу на те, що пропозиції, які звучать від російської сторони, передбачають фактичну відмову України від власних територій, що перебувають під її контролем. Такі сценарії він назвав неприйнятними.

    Президент попередив, що будь-які поступки лише стимулюватимуть подальшу агресію. За його словами, Росія не демонструє готовності зупинятися і може використати будь-які компроміси як паузу для нового наступу.

    Окремо Зеленський підкреслив, що міжнародні партнери мають усвідомлювати цю логіку і діяти відповідно, посилюючи тиск на Москву, а не шукаючи варіанти поступок.

    Таким чином, позиція української влади залишається незмінною: жодних територіальних компромісів, повне відновлення суверенітету і відповідальність Росії за наслідки війни.

  • У США назвали Україну можливим союзником у новому оборонному альянсі

    У США назвали Україну можливим союзником у новому оборонному альянсі

    У США знову загострилася дискусія щодо майбутнього НАТО. Відставний генерал-лейтенант Кіт Келлог виступив із різкою критикою Альянсу, заявивши, що він продемонстрував слабкість і неефективність під час останніх міжнародних криз.

    За словами Келлога, реакція союзників на ситуацію навколо Ірану виявила серйозні проблеми всередині НАТО. Він вважає, що організація не змогла діяти рішуче і фактично втратила здатність швидко реагувати на виклики безпеці.

    Генерал прямо поставив під сумнів доцільність збереження нинішнього формату Альянсу. На його думку, Сполучені Штати мають розглянути можливість створення нової системи оборонних союзів, яка буде більш гнучкою та ефективною.

    Серед можливих варіантів Келлог назвав формування нового альянсу за участі країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, зокрема Японії та Австралії, а також окремих європейських держав, які демонструють готовність до активніших дій у сфері безпеки. У цьому контексті він також згадав Україну як країну, що довела свою спроможність як надійний партнер.

    Окрему увагу він звернув на механізми виходу з НАТО, нагадавши, що країни-члени мають право залишити Альянс після офіційного повідомлення. Таким чином, у Вашингтоні дедалі частіше лунають сигнали про можливість перегляду всієї архітектури безпеки.

    Критичні оцінки НАТО пролунали і з боку колишнього держсекретаря США Майка Помпео. Він заявив, що Альянс переживає складний період і не здатен ефективно пояснити своїм громадянам необхідність спільних дій у сфері безпеки.

    На цьому тлі зростає і політичний тиск. Президент США Дональд Трамп, який раніше неодноразово критикував НАТО, знову заговорив про можливість виходу країни з Альянсу. Його невдоволення пов’язане, зокрема, з небажанням європейських партнерів активніше долучатися до військових операцій разом із США.

    Аналітики зазначають, що подібні заяви можуть свідчити про глибшу кризу довіри всередині НАТО. Якщо тенденція збережеться, це може призвести до трансформації або навіть часткового перегляду існуючої системи колективної безпеки.

    Водночас наразі йдеться лише про політичні сигнали та дискусії. Рішення щодо майбутнього Альянсу залежатимуть від позиції ключових держав-членів і розвитку міжнародної ситуації.

  • Меркель заявила що Мінські угоди дали Україні час підготуватися до війни

    Меркель заявила що Мінські угоди дали Україні час підготуватися до війни

    Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що Мінські домовленості 2015 року були необхідним кроком у той момент, коли Україна не могла повноцінно протистояти Росії. За її словами, ці угоди дали Києву час підготуватися до масштабної війни.

    Меркель наголосила, що на той період ситуація була критичною. Україна перебувала у значно слабшій позиції, а міжнародна спільнота не була готова до рішучого стримування Росії. Вона прямо зазначила, що тоді російський президент Володимир Путін міг значно швидше просунутися вглиб української території.

    За словами ексканцлерки, саме Мінські угоди дозволили відтермінувати розвиток подій і виграти час для зміцнення держави. Україна змогла реформувати армію, посилити обороноздатність і краще підготуватися до можливого повномасштабного вторгнення.

    Меркель також підкреслила, що попри всі труднощі Україна змогла вистояти у війні, яка почалася у 2022 році, і зберегти свою державність. Вона висловила сподівання, що країна і надалі залишатиметься суверенною та самостійною у прийнятті рішень.

    Це інтерв’ю стало першим великим публічним виступом Меркель у 2026 році і одразу викликало нову хвилю дискусій щодо ролі Мінських домовленостей. Частина експертів раніше критикувала їх за те, що вони лише відтермінували конфлікт, однак сама Меркель фактично підтвердила іншу логіку — угоди були вимушеною паузою, яка дала Україні шанс зміцнитися.

    Водночас вона прокоментувала і попередні суперечливі заяви щодо ролі країн Східної Європи напередодні вторгнення. За її словами, її позицію було неправильно витлумачено, і вона не звинувачувала Польщу чи країни Балтії у початку війни.

    Таким чином, заява ексканцлерки додає нового виміру до оцінки подій 2015 року. Мінські домовленості у її трактуванні постають не як інструмент миру, а як стратегічне рішення, яке дозволило Україні виграти час у протистоянні з Росією.