Позначка: пластик

За даними нового звіту дослідницької групи, опублікованого з посиланням у Science Daily, речовини, що входять до складу пластику, можуть сприяти розвитку хронічних захворювань та навіть інвалідності. У центрі уваги авторів дослідження — фталати, бісфеноли та ПФАС, які, як стверджується у звіті, безпосередньо пов’язані з підвищеним ризиком серцево-судинних, метаболічних і неврологічних розладів.

Учені попереджають про особливу вразливість дітей: вплив шкідливих хімікатів з раннього віку може сприяти набору ваги, розвитку астми й гормональним порушенням, що в довготерміновій перспективі позначається на репродуктивному здоров’ї. Звіт також звертає увагу на те, що мікропластик здатен проникати в тканини організму, провокувати хронічне запалення та викликати порушення роботи імунної та ендокринної систем.

Дослідники називають кілька ключових механізмів, через які пластик і пов’язані з ним хімічні речовини шкодять здоров’ю. Серед них — запальна реакція через аномально активну імунну відповідь, дисбаланс гормональної регуляції та прямий тісний контакт мікропластику з м’якими тканинами організму, що може призводити до пошкоджень головного мозку та інших органів.

Речовини, що викликають занепокоєння, містяться в різному широковживаному асортименті: у упаковці для їжі та напоїв, пластиковому посуді, косметиці, текстилі, предметах побуту й іграшках. Автори звіту наголошують, що через широту застосування обережність і профілактика мають стати пріоритетом, особливо коли йдеться про продукти для дітей.

Експерти радять батькам і домогосподарствам віддавати перевагу склу або посуду з нержавіючої сталі замість пластику, уникати розігрівання їжі в пластиковій тарі та не піддавати пластикові вироби тривалій обробці в посудомийній машині, оскільки тепло і механічний вплив сприяють виділенню шкідливих сполук.

Звіт дослідницької групи підкреслює необхідність подальших досліджень і посилення регуляторних заходів щодо вмісту шкідливих речовин у споживчих товарах. Науковці також закликають до міжнародної співпраці задля відстеження довгострокових наслідків впливу мікропластику на здоров’я людини.