Govoritinfo.com

Позначка: підприємці

  • Харківський бізнес під тиском: як Лозівський ТЦК шантажує підприємців

    Харківський бізнес під тиском: як Лозівський ТЦК шантажує підприємців

    Керівник Лозівського районного територіального центру комплектування Артур Воронцов опинився у центрі гучного скандалу. У тиловій Харківщині він перетворив свою посаду на джерело особистого збагачення, демонструючи розкішний спосіб життя, що не відповідає офіційним доходам.

    Попри зарплату на рівні 32 тисяч гривень, родина Воронцова володіє автопарком преміумкласу та елітною нерухомістю. Його теща, яка працює медсестрою в поліклініці, під час війни стала власницею одразу кількох дорогих авто: Hyundai Elantra, Toyota Camry Hybrid (2022 року), Lexus NX200 (2023 року), а також двоповерхової садиби. Lexus оформили як “подарунок” для доньки Альони – дружини воєнкома, яка офіційно не має жодних доходів, окрім 10 тисяч гривень на рік у вигляді соціальних виплат.

    У 2023 році сам Воронцов придбав квартиру у житловому комплексі за 2,5 млн грн, пояснивши покупку «позикою» у 2 мільйони. Того ж року він став фігурантом справи про цивільну конфіскацію активів на 3,4 млн грн, яку САП подала до Вищого антикорупційного суду.

    В січні 2025-го Воронцов, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, влаштував ДТП на Volkswagen Touareg. Автомобіль, придбаний за 16 тис. грн, влетів у паркан біля кафе. У салоні також перебував Артем Требесов – колишній керівник Харківського обласного ТЦК, якого вважають покровителем Воронцова.

    Але майнові скандали – лише частина історії. Воєнком застосовує фізичний і адміністративний тиск проти громади. 6 березня 2025 року він жорстоко побив волонтерку Аліну Бологову, яка з 2014 року допомагає армії, шиє форму для бійців. Жінка втратила свідомість після ударів по голові. Поліція відкрила провадження, однак підозру досі не оголошено.

    Місцева влада вже неодноразово звертала увагу на свавілля ТЦК. Воєнкомат Лозової став інструментом шантажу бізнесу: підприємців змушують “домовлятись”, погрожуючи мобілізацією навіть броньованих працівників. При перевірках озвучуються суми за “неперешкоджання”. І навіть співробітники критичної інфраструктури не захищені від незаконного призову.

  • У Львові БЕБ системно тисне на бізнес через фейкові справи

    У Львові БЕБ системно тисне на бізнес через фейкові справи

    У Львові розгортається небезпечна тенденція системного тиску на підприємців, замаскована під роботу Бюро економічної безпеки України. Місцеве управління БЕБ фактично перетворилося на інструмент вибіркового терору проти бізнесу — з використанням сфальсифікованих кримінальних проваджень, нічим не обґрунтованих обшуків, фейкових підозр та переслідувань «заочно».

    Ця практика відбувається відкрито, масово і, як виглядає, за повного сприяння прокуратури. Львівська обласна прокуратура та навіть Офіс Генерального прокурора не бачать жодних порушень, незважаючи на кричущі факти. Усі клопотання від БЕБ проходять без опору — без належного аналізу, правової перевірки чи заперечень.

    Особливу роль у репресивному механізмі відіграє суддя Личаківського райсуду Володимир Мармаш. Йому стабільно дістаються справи від БЕБ — попри те, що справи часто не мають жодного стосунку до юрисдикції його суду. У 100% випадків Мармаш ухвалює рішення на користь силовиків. За офіційною версією, судді обираються автоматично. Але на практиці, як вказують джерела, усі «потрібні» справи спрямовує саме голова суду Григорій Жовнір.

    Цікаво, що після того, як справа про державну зраду Віктора Медведчука була засекречена, у декларації Жовніра несподівано зʼявився мільйон гривень — без пояснень походження.

    Непрозорість спостерігається й у майновому стані родини Мармаша. Його дружина, суддя Залізничного райсуду, задекларувала доходи, походження яких викликає сумніви. Пояснення про «помилкові платежі» виглядають ще більш непереконливо на тлі реальних витрат сім’ї.

    Показовою є й ситуація з очільником львівського теруправління БЕБ Андрієм Козюком. За два роки його родина витратила на квартири та автомобілі значно більше, ніж заробила офіційно. Але питанням різниці між доходами й витратами ніхто не цікавиться — адже «схеми працюють».

    Таким чином, у Львові сформувалася локальна вертикаль — судова, прокурорська та слідча — яка перетворила закон на інструмент збагачення та придушення нелояльного бізнесу. І поки що вона діє безкарно.

  • Львівський суд виніс вирок «вуличній братві», яка вимагала гроши у підприємців

    Львівський суд виніс вирок «вуличній братві», яка вимагала гроши у підприємців

    У Личаківському районному суді Львова завершився розгляд справи щодо шістьох чоловіків, які називали себе «вуличною братвою» та вимагали гроші у підприємців на території львівського «Радіоринку». Вирок суд виніс наприкінці червня, звернув на нього увагу проєкт «Судовий репортер».

    Група з шести осіб — Андрій Сало, Андрій Муранець, Роман Читайло, Михайло Рудка, Данило та Микола Антощаки — у 2020 році втрутилася в комерційний конфлікт між двома підприємцями. Один із них позичив іншому 158 тисяч доларів, але після того як борг не повернули, замість грошей з’явилися невідомі, які погрозами змушували кредитора забути про борг.

    Погрози переросли у фізичний тиск: підприємця заштовхали в авто, вивезли до лісу, де погрожували пістолетом і битами, обіцяли живцем закопати, а також змусили щомісяця платити по 5 тисяч гривень за кожен торговий павільйон. Організатор «розбірок» плюнув у обличчя потерпілому і погрожував «вирвати кадик».

    Лідером угруповання виявився чоловік із багатою кримінальною біографією. У 2008–2017 роках він відсидів понад десять років за умисне вбивство. У колонії мав статус «смотрящого», збирав так званий «общак», мав зв’язки з кримінальним світом і підтримував «злодійські традиції».

    Попри це, суд виправдав його за статтею щодо поширення злочинного впливу, визнавши докази недостатніми. Однак за вимагання та незаконне зберігання зброї його засудили до 4 років ув’язнення. Іншим п’ятьом фігурантам суд присудив по 5 років тюрми за викрадення людини та вимагання, але одразу замінив покарання на 3 роки умовно.

    На пом’якшення вироку вплинула позиція потерпілого, який заявив про примирення з усіма обвинуваченими та підтвердив отримання компенсацій. Він просив суд не карати винуватців тюремним строком.

    Вирок поки не набрав чинності й може бути оскаржений в апеляції.

  • Затримали зарплату — сплатіть пеню: Рада ухвалила нові правила для роботодавців

    Затримали зарплату — сплатіть пеню: Рада ухвалила нові правила для роботодавців

    Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, який посилює відповідальність роботодавців за несвоєчасну виплату заробітної плати. Його мета — забезпечити працівникам конституційне право на вчасну та повну оплату праці.

    У пояснювальній записці до документа зазначено, що затримки заробітної плати залишаються однією з найгостріших соціально-трудових проблем України впродовж усього періоду незалежності. Особливо ця проблема загострилася на тлі повномасштабної війни, коли через агресію Росії багато підприємств були змушені скоротити або зупинити роботу, що призвело до зростання боргів перед працівниками.

    Що передбачає законопроєкт:

    • Право працівника тимчасово припинити роботу, якщо зарплата затримується більш ніж на 15 календарних днів.

    • Компенсацію у разі неплатоспроможності роботодавця — до трьох середньомісячних заробітних плат, але не більше 12 мінімальних зарплат.

    • Зарахування до страхового стажу періоду, за який працівникові було виплачено компенсацію.

    • Обов’язкову пеню, якщо зарплата не виплачена протягом 15 днів після закінчення місяця — розмір пені не може бути меншим за облікову ставку НБУ.

    Автори законопроєкту впевнені: нові норми дозволять скоротити борги з виплати зарплат, а також дадуть реальні механізми захисту працівників у складних економічних умовах.

  • Бізнес в Україні стає активнішим у боротьбі з проявами корупції

    Бізнес в Україні стає активнішим у боротьбі з проявами корупції

    За результатами дослідження «Корупція в Україні 2024: розуміння, сприйняття, поширеність», минулого року бізнес продемонстрував найвищу активність у викритті корупційних проявів. Результати цього дослідження свідчать про зростаюче усвідомлення проблеми корупції серед підприємців, а також про їхню участь у боротьбі з цією проблемою.

    Основні висновки:

    • Корупція – серйозна проблема: 76% представників бізнесу у 2024 році вважають корупцію однією з найбільших проблем в Україні, що на 3% більше порівняно з попереднім роком.
    • Зростання рівня корупції: 57% респондентів зазначили, що за останній рік рівень корупції в країні зріс, порівняно з 46,3% у 2023 році.
    • Зростання сприйняття корупції: 83,1% підприємців вважають корупцію поширеною, що є незначним зростанням порівняно з 81,3% у 2022 році.

    Незважаючи на загальну оцінку високого рівня корупції в Україні, підприємці оцінюють поширеність корупції в своїх сферах діяльності набагато нижче. Третина опитаних бізнесменів вважають, що в їхній сфері немає корупційних проявів.

    Найбільше корупції підприємці виявляють у таких сферах:

    1. Митниця.
    2. Постачальники послуг з підключення та обслуговування електро-, газо-, водопостачання.
    3. Правоохоронні органи, будівництво, земельні відносини.

    У той час як податкові органи, контроль за господарською діяльністю та виконання судових рішень мають найменший рівень корупційного досвіду серед респондентів.

    Значний прогрес було зафіксовано в активності підприємців щодо викриття корупційних проявів. Про корупцію в 2024 році до компетентних органів повідомив кожен шостий представник бізнесу, що є найбільшим показником за останні роки.

  • “БРСМ-Нафта” повернула державі 140 мільйонів гривень несплачених податків

    “БРСМ-Нафта” повернула державі 140 мільйонів гривень несплачених податків

    Мережа автозаправних станцій “БРСМ-Нафта” виплатила до державного бюджету 140 мільйонів гривень у межах справи про усунення від сплати податків. Про це повідомили правоохоронні органи, підприємці, які службові особи підприємств, які входять до групи, приховували у податкових деклараціях операції на всіх мільйонів гривень.

    Про це повідомляє enkorr з посиланням на свої джерела.

    За інформацією Офісу генерального прокурора та Бюро економічної безпеки (БЕБ), службові особи підприємств у 2021-2023 роках приховали у фінансовій звітності операції на загальну суму 435 млн грн і 560 млн грн. Це дозволило їм уникнути сплати 140 млн грн податку на додану вартість (ПДВ).

    “За висновками слідства, такі дії призвели до заниження податкових зобов’язань і ненадходження до державного бюджету понад 140 млн грн”, – йдеться в офіційному повідомленні.

    Завдяки проведеним досудовим розслідуванням 140 млн грн було повністю відшкодовано підприємствами, і ці кошти вже надійшли до державного бюджету.

    У межах кримінального провадження директору та бухгалтеру підприємств оголошено підозру. Однак після повного погашення завданої шкоди до суду подано клопотання про звільнення їх від кримінальної відповідальності.

    Це не єдина кримінальна справа, пов’язана з компанією. Правоохоронці також розслідують ухилення від сплати 5 млрд грн податків Фастівським заводом органічних розчинників, який входить до групи “БРСМ”.

    Крім того, за даними Консалтингової групи “А-95”, у 2023-2024 роках компанія щомісяця не доплачувала до бюджету понад 100 млн грн операційних податків, серед яких ПДВ, податок на прибуток, ПДФО та ЄСВ.

    Розслідування триває, і правоохоронці перевіряють інші можливі порушення з боку компанії.

    Нагадаємо, антирейтинг платників податків поміж мереж АЗС очолює мережа БРСМ, власник якої Андрій Біба – розкошує в Італії та співпрацює з рф.

  • Великі агрокомпанії лобіюють мобілізацію малих фірм для захоплення земель

    Великі агрокомпанії лобіюють мобілізацію малих фірм для захоплення земель

    Наше джерело в ОП розповіло, що великі агрокомпанії пролобіювали посилену мобілізацію маленьких с/г фірм, щоб віджати потужності і землі, при цьому великий бізнес практично не чіпають. У такий спосіб українці позбудуться землі, а великі агрокомпанії збільшать свої потужності, при цьому західні корпорації за копійки активно скуповують землю через посередників.

    В Україні йде наймасштабніша за роки війни хвиля мобілізації, якщо не брати перші дні російського вторгнення. На фронті можуть опинитися і приватні підприємці, перед якими постає питання: як платити податки та зарплату співробітникам та взагалі, чи можна вести бізнес з окопу.

    Фізичні особи-підприємці під час воєнного стану мобілізуються нарівні з іншими категоріями військовозобов’язаних. Громадяни, які працюють на підставах ФОП, на сьогодні не можуть забронювати від призову на військову службу не лише себе, а й своїх працівників. Нагадаємо, великим компаніям така можливість надається.

    Єдина можливість отримати броню для ФОП – це виконання державного контракту, який безпосередньо стосується підвищення обороноздатності країни. Скажімо, якщо ваша фірма збирає дрони для армії і у вас на руках є укладений з державою контракт, це є законною підставою для Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) надати вам відстрочку від мобілізації.

    Але при цьому, якщо ви робите те саме, ваші дрони потрапляють на фронт і знищують окупантів, але при цьому договори на постачання укладені не з державою, а скажімо з волонтерським фондом, відстрочку не дадуть.

    Можливо, згодом це виправлять на законодавчому рівні, але поки що ситуація саме така.

    Те саме стосується й економічного бронювання. До Верховної Ради вже внесено законопроєкт щодо можливості бронювати співробітників від армії, сплачуючи щомісячно фіксовану суму. Закон неоднозначний і чи буде він ухвалений поки що незрозуміло. Також не ясно, в якому вигляді він дійде до голосування в парламенті та чи буде в ньому норма, яка дозволяє ФОП бронювати самих себе.

    Це може здатися дивним, але жодних заборон на те, щоб займатися підприємницькою діяльністю після мобілізації в українському законодавстві немає. Головне, щоби це не шкодило інтересам військовій службі. У вільний час підприємець може контролювати робочий процес, вести переговори з клієнтами.

    Заборонено поєднувати бізнес-діяльність та службу в армії лише тим ФОП, які після мобілізації стали посадовими особами у якомусь військовому формуванні.

    Ліквідувати ФОП закон нікого не зобов’язує. Але це можна зробити, якщо немає жодної можливості керувати справами дистанційно.

    У певному сенсі мобілізація навіть йде на руку підприємцю. Зрозуміло, ефективно управляти бізнесом дистанційно – це найскладніше завдання, але як приємний бонус держава надає повну свободу від сплати податків.

    Після того, як ФОП був мобілізований, йому не потрібно сплачувати ані єдиний податок, ані ПДФО.На додаток, він звільняється від звітності. Однак не забудьте повідомити податкову про зміну свого статусу. Для цього слід подати до фіскальних органів заяву та копію документа, який засвідчує, що ви були зараховані на військову службу (підійде копія військового квитка з відповідним записом або довідка з ТЦК та СП).

    Якщо ж через якусь причину відразу після мобілізації ви не змогли це зробити, то закон дає право протягом десяти днів після демобілізації повідомити податкову, що ви були у військах.

    А ось від необхідності платити податки та пенсійні відрахування за найманих співробітників держава вас не звільнить. ФОП може уповноважити робити це третю особу, на яку також можна покласти обов’язок із виплати заробітної плати працівникам.

    Сплатити всі податки та належні збори за співробітників ФОП необхідно не пізніше 180 днів після мобілізації. Призваним на військову службу підприємцям закон дозволяє розірвати трудові відносини зі співробітниками за власною ініціативою.