Влітку 2026-го в європейських столицях знову заговорили про грецькі Patriot. Київ запросив до 200 ракет PAC-2 із запасів ВПС Греції, союзники обговорювали схему продажу через Норвегію, Kathimerini посилалася на «обізнані джерела». Офіційного підтвердження ні Афіни, ні Київ не дали. До вересня передачі не було.
Питання закрите не влітку. Його закрили ще на перших переговорах кілька років тому. За відомостями, які отримала редакція, грецька сторона тоді прямо сформулювала умову: без гарантій захисту від Туреччини ракети не підуть. Таких гарантій ніхто не дав і дати не може. Тому всі подальші сюжети про «можливу передачу» залишалися політичною фікцією.
Греція тримає шість батарей Patriot — переважно PAC-2 з пусковими M901, придбаними на рубежі 1990–2000-х. Вони вбудовані в національну ППО разом із S-300PMU-1 на Криті. Прем’єр Кіріакос Міцотакіс ще в квітні 2024 року сказав публічно: «Греція не відправить ні S-300, ні Patriot в Україну». Системи «критичні для нашого стримування». Урядовий представник Павлос Маринакіс тоді ж відкинув повідомлення Financial Times про тиск на саміті в Брюсселі: нічого, що хоча б віддалено послабить стримувальний потенціал, зроблено не буде.
Стримування тут має конкретного адресата. Туреччина залишається для Афін головною військовою загрозою всередині НАТО: невирішене Егейське питання, casus belli Анкари щодо розширення територіальних вод, спори про демілітаризований статус островів Додеканесу за Лозанною 1923 року і Паризьким договором 1947 року. Коли в березні 2026-го Греція висунула Patriot на Карпатос — між Критом і турецьким узбережжям — турецьке МЗС і міноборони заявили протест. Афіни відповіли, що претензії «необґрунтовані», оборона не обговорюється. Влітку батарею перенесли на Суду.
Сама логіка спору не змінилася. Ніхто із союзників не запропонував Греції те, що вона просила від самого початку: заміну, яка закривала б турецький напрямок так само, як Patriot закриває його зараз. Американські гарантії безпеки і фінансові пакети, про які раніше писала грецька преса, залишалися надто загальними. Заміна «потім» для Генштабу в Афінах заміною не вважається.
Греція при цьому не стоїть осторонь допомоги Києву. З 2022 року вона передала техніку і боєприпаси, зокрема ракети Crotale і Sea Sparrow, коли ці системи вже втрачали цінність для власних сил. Одна батарея Patriot з 2021 року стоїть у Саудівській Аравії біля нафтопереробної інфраструктури. Повернення цієї батареї додому обговорювали, але не як крок до передачі Україні. Афіни наголошують: внесок уже є. Знімати шар, який тримає егейський напрямок, вони не будуть.
Липневий запит на 200 PAC-2 — ракети з майже 23-річним терміном служби — виглядав як компроміс: не батареї, а боєкомплект, частину якого українська сторона вважала близькою до кінця ресурсу. Навіть цей варіант уперся в ту саму стіну. PAC-2 слабші проти балістики, якою живе українська ППО. Для Греції це все одно боєзапас власної системи. Норвезька «прокладка» не знімала військового наслідку для Афін.
Позначка: “Петріот”
-
Передачу грецьких Patriot Україні остаточно закрили через позицію Греції щодо Туреччини
-
РФ готується до нової хвилі ударів: Україна має до 10 днів перед новим масованим ударом
Після чергової атаки Росії по території України може настати відносна пауза тривалістю до десяти днів. Такий прогноз в ефірі Radio NV озвучив військовий експерт Павло Нарожний.
За його словами, масштаб останнього обстрілу був помітно меншим за попередні масовані удари. Це може свідчити або про недостатню підготовку противника, або про спробу використати сприятливі погодні умови до завершення морозного періоду.
«Поки що висновки робити важко, але все виглядає так, що вони або не встигли підготуватися, або хотіли вскочити в останній вагон. Бачимо прогноз погоди — це останній тиждень із морозами», — зазначив експерт.
Нарожний пояснив, що після масштабних атак Росії необхідний час на відновлення ресурсів і складний логістичний процес. Йдеться про доставку ракет і дронів, їх підготовку та завантаження в пускові установки. Саме тому, на його думку, Україна може мати щонайменше тиждень, а можливо й до десяти днів відносної паузи перед новою хвилею обстрілів.
Окремо експерт звернув увагу на різке зростання використання балістичних ракет. За січень Росія запустила по Україні 91 балістичну ракету — це найбільший показник від початку повномасштабного вторгнення.
Нарожний наголосив, що ворог робить ставку саме на балістику через обмежені можливості її перехоплення. Україна має близько 12 батарей систем «Петріот», які здатні збивати такі цілі, однак кількість ракет до цих комплексів залишається обмеженою.
Виробництво ракет для цих систем також має свої обмеження. За словами експерта, у США випускають приблизно 650 таких ракет на рік. Саудівська Аравія виробляє їх виключно для власних потреб. Японія передала Україні певну кількість ракет — раніше озвучувалися цифри до 200 одиниць. Нове виробництво планують розгорнути в Німеччині, однак перші результати очікуються не раніше ніж через рік, а реальні поставки можуть розпочатися приблизно через два роки.
У ніч із 16 на 17 лютого Росія здійснила чергову атаку по Україні. В Одесі повітряну тривогу оголошували шість разів. За інформацією начальника міської військової адміністрації Сергія Лисака, внаслідок ударів пошкоджено об’єкт інфраструктури та цивільні будівлі. В одному з районів виникла пожежа на верхніх поверхах житлового будинку, в іншому — зазнали пошкоджень магазин та СТО.
Також удари були зафіксовані у Дніпрі. За даними начальника обласної військової адміністрації Олександра Ганжі, в одному з районів міста сталася пожежа, пошкоджено адміністративну будівлю та автомобілі. Попередньо, обійшлося без постраждалих.
Експерти застерігають, що пауза між масованими атаками не означає зниження загрози, а лише свідчить про підготовчий етап перед можливими новими ударами.
-
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський розповів деталі інциденту з першим F-16
Головнокомандувач Збройних Сил України Сирський поділився новими подробицями інциденту з першим літаком F-16, який зазнав аварії в Україні. В інтерв’ю CNN він розповів про обставини трагедії, що сталася в повітряному просторі країни.
Сирський повідомив, що пілот F-16 був на бойовому завданні та використав бортове озброєння для ураження крилатих ракет. Він уточнив, що наразі немає остаточних даних щодо обставин падіння літака і що розслідування інциденту триває. Головком не прокоментував можливу версію про те, що літак міг бути збитий своїми ж силами.
За словами Сирського, пара F-16 вже встигла знищити чотири крилаті ракети. Він зазначив, що ці літаки використовуються як перехоплювачі та винищувачі, що відповідає їхньому призначенню. F-16 оснащені відповідним обладнанням і озброєнням, яке дозволяє їм ефективно боротися з крилатими ракетами противника, а також з ворожими літаками, якщо ті перетнуть лінію фронту.
Нагадаємо, що раніше нардеп Ірина Безугла заявила про можливе збиття літака українським зенітним ракетним комплексом “Петріот”. Офіційно ця інформація не підтверджена. Після інциденту з падінням літака був звільнений командувач Повітряних сил України Олещук.
-
Розвіддрони обмежують удари ЗСУ по Криму
З початку липня стало помітно зниження кількості ракетних ударів по Криму з боку Збройних Сил України. Ця тенденція викликає різні тлумачення і обговорення у військових та політичних колах.
Останню велику тривогу на півострові оголошували минулої п’ятниці. Про збитки жодна зі сторін не повідомляла. За деякими даними, була загроза від авіаракет Storm Shadow.
При цьому в червні інтенсивність ударів була вищою. Тільки за 20-ті числа червня було щонайменше три удари. Два з них було завдано 23 червня ракетами ATACMS – по Севастополю (там де уламки ракети впали на пляж, унаслідок чого загинуло п’ятеро людей) і по району Євпаторії. Ще одна атака була 29 червня.
У липні ж, як бачимо, повідомлялося тільки про одну атаку.
При цьому в понеділок, 8 липня, російські військові заявили, що підбили три пускові установки HIMARS у районі села Клапая Херсонської області. Було опубліковано відео ураження, зняте з дрона.
Україна його автентичності не підтверджувала, як і втрати трьох HIMARS (з яких, до речі, і запускається ATACMS). Але відтоді нових обстрілів Криму не було.
Природно, це не говорить про те, що нових обстрілів не буде найближчим часом. Тим більше, що HIMARS у ЗСУ ще чимало.
Однак, є одна проблема, яка створює загрозу ураження HIMARS, що завдають ударів по Криму.
Йдеться про активізацію останнім часом російських розвіддронів, які масово коригують удари по об’єктах ЗСУ. Зокрема й по пускових установках.
Щоб застосовувати ракети ATACMS по тому ж Севастополю, потрібно підводити HIMARS кудись у район Миколаєва, звідки до цілі буде близько 270 кілометрів. При цьому і над Миколаєвом, і навіть над Одесою російські дрони-розвідники також літають.
Якщо ж росіяни справді вразили HIMARS біля села Клапая на північний захід від Херсона, то це вже приблизно за 12 кілометрів від російських позицій – що покривається не тільки “Іскандером”, а й звичайною артилерією або РСЗВ.
Якщо ж говорити про удар по Кримському мосту, то, щоб його дістати на граничні для ATACMS 300 кілометрів, пускову установку потрібно підігнати в 11-кілометрову зону біля лінії фронту на правому березі Дніпра, але вже десь у районі Нової Каховки.
Це створює високий ризик для установок HIMARS, оскільки російські розвіддрони вкрай активно працюють на десятки кілометрів від лінії фронту.
Залітаючи часто і набагато далі. І, природно, установки для запуску ракет, а також системи ППО, для них пріоритетна мета.
Звісно, це не означає, що ЗСУ відмовляться від ударів по Криму. Напевно вони будуть повторюватися.
Але проблема з розвіддронами змушує українські сили бути обережнішими у використанні HIMARS поблизу лінії фронту. І здійснювати запуск з більшого віддалення. Що позначатиметься як на частоті ударів, так і на їхній дальності. Якщо по західному узбережжю Криму (включно з Севастополем) ще можна, як писали вище, наносити удари з відносно блакитного тилу (хоча і туди російські розвіддрони долітають), то удари по Кримському мосту, для яких установки потрібно підігнати близько до лінії фронту, стають дуже складним завданням.
Та ж проблема і з використанням систем “Петріот” для ударів по російських літаках, які скидають КАБи. Що ближче системи ППО до лінії фронту, то вища загроза їхнього ураження. Тим більше, що прецеденти ударів по “Петріотах” у ближньому тилу вже були.