Govoritinfo.com

Позначка: пенсійний вік

  • Пенсія у 60 років доступна не всім: скільки стажу потрібно у 2026 році

    Пенсія у 60 років доступна не всім: скільки стажу потрібно у 2026 році

    В Україні право на пенсію за віком залежить не лише від досягнення 60 років, а й від кількості накопиченого страхового стажу. У 2026 році для виходу на пенсію у 60 років потрібно мати щонайменше 33 роки страхового стажу. Якщо стажу менше, виплати можуть призначити пізніше — після досягнення 63 або 65 років залежно від його тривалості.

    Такі правила визначені статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і однаково застосовуються до чоловіків і жінок.

    У Пенсійному фонді нагадують: у 2026 році право на пенсію за віком мають громадяни, які досягли 60 років і мають не менше 33 років стажу, 63 років — за наявності щонайменше 23 років, а 65 років — якщо є мінімум 15 років страхового стажу.

    Якщо 33 років стажу немає

    Відсутність потрібних 33 років у день 60-річчя ще не означає, що людині обов’язково доведеться чекати до 63 років.

    ПФУ окремо пояснює: якщо людині не вистачає, наприклад, кількох місяців стажу, вона може продовжити офіційно працювати й звернутися за пенсією одразу після набуття необхідної тривалості страхового стажу. Тобто право на виплату може виникнути й між 60 та 63 роками.

    Це важливий нюанс, який часто спрощують у заголовках.

    Наприклад, якщо у 60 років людині бракує п’яти місяців до 33 років стажу, після офіційної роботи протягом цих п’яти місяців вона може вже звертатися до Пенсійного фонду, не чекаючи трирічного проміжку.

    Стаж визначають на дату досягнення віку

    Ще одна важлива деталь — кількість необхідного стажу залежить від року, у якому людина досягла відповідного пенсійного віку.

    Якщо 60 років виповнилося ще у 2025 році, але документи людина подає лише у 2026-му, для неї діє норматив саме 2025 року — 32 роки страхового стажу, а не 33.

    Такий самий принцип працює для віку 63 та 65 років. Пенсійний фонд прямо зазначає, що норматив визначають на дату досягнення відповідного віку, а не на день подання заяви.

    У 2027 і 2028 роках вимоги зростуть

    Поріг для виходу на пенсію у 60 років поступово підвищується.

    У 2026 році потрібно мати 33 роки страхового стажу, у 2027 році — вже 34 роки, а з 2028 року — 35 років.

    Для виходу на пенсію у 63 роки вимоги теж посилюватимуться: у 2026 році потрібно щонайменше 23 роки стажу, у 2027-му — 24 роки, а у 2028-му — 25 років.

    Для пенсії у 65 років мінімальний поріг залишатиметься на рівні 15 років страхового стажу.

    Раніше Nenka.info вже детально писала про цей графік у матеріалі «Вихід на пенсію у 2026 році: скільки років стажу потрібно». У ньому також пояснюється, як змінюються вимоги для різних вікових категорій.

    Що буде, якщо до 65 років немає навіть 15 років стажу

    Якщо людина до 65 років не накопичила мінімальних 15 років страхового стажу, права на звичайну пенсію за віком вона не набуває.

    У такому випадку йдеться вже про можливість отримання державної соціальної допомоги за окремими правилами, а не пенсії в межах загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

    Саме тому в Пенсійному фонді радять завчасно перевіряти, чи всі періоди роботи враховані в реєстрі і чи сплачував роботодавець страхові внески.

    Що взагалі зараховується до страхового стажу

    Після 1 січня 2004 року ключовим є не просто факт роботи, а сплата страхових внесків.

    Страховий стаж — це період, за який за людину сплачено єдиний соціальний внесок у розмірі не нижчому за мінімальний.

    Якщо внесок за певний місяць був меншим за мінімальний, цей період може бути зарахований не повністю.

    Саме тому неофіційна робота або зарплата «в конверті» може мати прямі наслідки через десятиліття: період роботи може просто не потрапити до страхового стажу.

    Де перевірити свій стаж

    Найпростіше це зробити через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України.

    У персональному кабінеті можна побачити інформацію про страховий стаж, нараховану зарплату, сплачені внески та періоди трудової діяльності, які містяться в реєстрі.

    У ПФУ радять не чекати до 60-річчя, а перевіряти інформацію завчасно. Це особливо важливо для людей, які працювали в 1990-х або на початку 2000-х, змінювали багато роботодавців чи мають періоди роботи, щодо яких документи могли не потрапити до електронного реєстру.

    Пенсійна система готується до більших змін

    Поступове підвищення вимог до стажу — не єдина зміна, яка очікує українців.

    Уряд паралельно готує масштабнішу реформу пенсійної системи.

    Як раніше писала Nenka.info у матеріалі «Пенсії по-новому: уряд готує масштабну реформу, яка змінить правила для мільйонів українців», один із напрямів — сильніше прив’язати розмір майбутньої виплати до тривалості стажу та сплачених внесків. При цьому офіційний пенсійний вік влада наразі не планує підвищувати — він залишається на рівні 60 років, але фактичний момент виходу дедалі більше залежить від стажу.

    У 2027 році зросте й мінімальна пенсійна база

    Окремо уряд заклав у проєкт Держбюджету-2027 підвищення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, до 2878 грн. Саме цей показник використовується як один із базових орієнтирів для мінімальних пенсійних виплат.

    Раніше Nenka.info писала про це в матеріалі «На ці гроші вижити неможливо: Марченко визнав проблему прожиткового мінімуму».

    Там же зазначалося, що уряд паралельно працює над відв’язкою частини соціальних виплат від прожиткового мінімуму та новою моделлю пенсійного забезпечення.

    Головне для тих, кому скоро 60

    Отже, у 2026 році сам факт досягнення 60 років не гарантує автоматичного призначення пенсії.

    Для цього потрібно мати щонайменше 33 роки страхового стажу. Якщо стажу менше, людина може продовжувати працювати й оформити пенсію після накопичення необхідного показника або отримати право на неї пізніше — у 63 чи 65 років.

    У 2027 році вимога для 60-річних зросте до 34 років, а у 2028 році — до 35.

    Тому людям, які наближаються до пенсійного віку, варто вже зараз перевірити свій страховий стаж у Пенсійному фонді, особливо якщо були періоди неофіційної роботи, підприємницької діяльності або проблеми зі сплатою ЄСВ.

  • Пенсії по-новому: уряд готує масштабну реформу, яка змінить правила для мільйонів українців

    Пенсії по-новому: уряд готує масштабну реформу, яка змінить правила для мільйонів українців

    Кабінет міністрів України готується представити концепцію однієї з наймасштабніших пенсійних реформ за останні десятиліття. Уже 8 липня уряд має презентувати Раді коаліції бачення майбутніх змін, які передбачають повне оновлення підходів до нарахування пенсій, запуск накопичувальної системи, реформування спеціальних пенсій та зміну принципів фінансування Пенсійного фонду. Головна мета реформи — зробити систему більш справедливою, прозорою та фінансово стійкою, а також ліквідувати дисбаланси, через які сьогодні українці з однаковим трудовим стажем і заробітною платою можуть отримувати зовсім різні пенсії.

    Пенсійна реформа є одним із ключових напрямків соціально-економічної політики уряду. Необхідність її проведення пояснюють тим, що чинна модель формувалася багато років тому й більше не відповідає сучасним економічним та демографічним умовам. Україна продовжує стикатися зі старінням населення, скороченням кількості офіційно працевлаштованих громадян, масштабною трудовою міграцією та значним навантаженням на державний бюджет, який щороку змушений покривати дефіцит Пенсійного фонду.

    Урядовці визнають, що без комплексних змін система не зможе гарантувати стабільні та справедливі виплати майбутнім поколінням пенсіонерів. Саме тому концепція реформи передбачає комплексне оновлення всіх ключових елементів пенсійного забезпечення.

    Однією з головних особливостей майбутньої моделі стане її трирівнева структура. Перший рівень залишиться солідарним і надалі фінансуватиметься за рахунок єдиного соціального внеску, який сплачують працюючі громадяни. Саме цей рівень забезпечуватиме базову пенсію більшості українців.

    Другий рівень стосуватиметься професійних пенсій для окремих категорій працівників, які мають право на достроковий вихід на пенсію або працюють у шкідливих чи небезпечних умовах.

    Третім елементом стане накопичувальна система, яка дозволить громадянам самостійно формувати частину майбутньої пенсії протягом усього трудового життя.

    За словами міністра соціальної політики Дениса Улютіна, основою нової системи має стати принцип: «пенсія — це те, що ти заробив».

    Саме цей підхід, за задумом уряду, має стати фундаментом нової пенсійної моделі. Розмір майбутніх виплат буде значно тісніше пов’язаний із сумою внесків, які людина сплачувала протягом усього періоду офіційної роботи.

    Фактично держава прагне перейти до моделі, у якій пенсія максимально відображатиме реальний внесок людини до системи соціального страхування.

    Одночасно уряд планує зробити формулу розрахунку максимально зрозумілою для громадян. Очікується, що кожен українець зможе значно простіше прогнозувати розмір своєї майбутньої пенсії, виходячи з рівня офіційної заробітної плати та суми сплачених внесків.

    Ще одним важливим напрямком стане усунення нинішніх несправедливостей.

    Зараз в Україні нерідко виникають ситуації, коли двоє людей із практично однаковим стажем роботи та схожими зарплатами отримують абсолютно різні пенсії лише через те, що вийшли на заслужений відпочинок у різний час. Такі диспропорції накопичувалися роками внаслідок численних змін законодавства, індексацій та різних механізмів перерахунку виплат.

    Міністр соціальної політики Денис Улютін наголошує, що саме ліквідація такого дисбалансу є одним із ключових завдань реформи.

    «Сьогодні ми бачимо, що при ідентичному стажі та заробітній платі люди отримують зовсім різні виплати через різницю в часі виходу на пенсію. Мета реформи — усунути цей дисбаланс і забезпечити рівні умови для всіх поколінь», — пояснив він.

    Окремий акцент робиться на мінімальних пенсіях.

    Уряд має намір забезпечити, щоб мінімальний рівень пенсійних виплат був не нижчим за реальний прожитковий мінімум. Як один із орієнтирів у концепції називають суму близько 6 тисяч гривень.

    Водночас чиновники підкреслюють, що остаточний розмір мінімальної пенсії залежатиме від фінансових можливостей державного бюджету, економічної ситуації та рівня доходів Пенсійного фонду.

    Для громадян, які не змогли накопичити достатній страховий стаж, планується запровадити гарантовану базову виплату. Вона дозволить уникнути ситуацій, коли люди похилого віку залишаються без мінімального рівня соціального захисту.

    Паралельно уряд планує встановити верхню межу солідарної пенсії. Максимальний розмір виплат пропонується обмежити десятьма прожитковими мінімумами, що наразі становить приблизно 26 тисяч гривень. Таке рішення пояснюють необхідністю зробити систему більш збалансованою та пов’язати максимальні пенсії із максимальною базою нарахування єдиного соціального внеску.

    Суттєвих змін зазнає і система спеціальних пенсій.

    Сьогодні дострокові пенсії та пільгові виплати окремим професіям фінансуються із загального бюджету Пенсійного фонду. Після реформи цей механізм планують поступово змінити.

    Для професій, які мають право на достроковий вихід на пенсію, створять окремі професійні пенсійні програми. Вони фінансуватимуться або за рахунок підвищених ставок єдиного соціального внеску, які сплачуватимуть роботодавці, або через спеціальні накопичувальні фонди.

    Перехід на нову модель планують здійснювати поступово протягом тринадцяти років, щоб уникнути різких змін для нинішніх працівників і роботодавців.

    Одним із найважливіших нововведень стане накопичувальна система.

    Вона працюватиме за принципом автоматичного приєднання. Усі офіційно працевлаштовані українці автоматично стануть її учасниками, однак кожен матиме право добровільно відмовитися.

    Такий механізм широко використовується у багатьох європейських країнах і вважається одним із найефективніших способів залучення громадян до довгострокових пенсійних накопичень.

    У Міністерстві соціальної політики наголошують, що відмова від участі у накопичувальній системі не матиме жодних штрафних санкцій, однак у майбутньому така людина отримуватиме нижчу загальну пенсію порівняно з тими, хто братиме участь у накопиченні коштів.

    Окрему увагу уряд приділяє фінансовій незалежності Пенсійного фонду.

    Планується, що фонд поступово стане самодостатнім і розподілятиме лише ті кошти, які реально надійшли у вигляді страхових внесків. Це має суттєво скоротити навантаження на державний бюджет та зменшити дефіцит пенсійної системи.

    Реформа також передбачає стимулювання тривалішої офіційної роботи.

    За попередніми розрахунками, громадяни, які матимуть понад 40 років страхового стажу, зможуть отримувати пенсії, що будуть у півтора-два рази вищими, ніж за чинною моделлю.

    Попри численні дискусії, уряд наразі не планує підвищувати пенсійний вік.

    Він, як і раніше, залишиться на рівні 60 років.

    Водночас продовжиться реалізація вже чинної стратегії щодо поступового збільшення необхідного страхового стажу.

    Так, у 2026 році для виходу на пенсію у 60 років потрібно буде мати щонайменше 33 роки страхового стажу, у 2027 році — 34 роки, а з 2028 року — вже 35 років.

    Якщо людина не матиме необхідної кількості років офіційної роботи, вона зможе або вийти на пенсію пізніше, або офіційно докупити страховий стаж.

    Голова парламентського Комітету з питань фінансів Данило Гетманцев також наголошує, що реформа має ліквідувати так звані «кланові пенсії», коли окремі категорії громадян отримують суттєво більші виплати без достатнього економічного обґрунтування.

    «Маємо забезпечити, аби пенсійна система була змінена докорінно. Формула нарахування та індексація були справедливими, кланові пенсії скасовані, а мінімальна пенсія була не меншою за реальний прожитковий рівень», — заявив він.

    За словами народного депутата, реформа давно назріла, хоча реалізувати її необхідно було ще кілька років тому.

    «Звичайно, реформа запізніла. Але краще пізно, ніж ніколи», — зазначив Гетманцев.

    Після презентації концепції уряд планує розпочати її обговорення з народними депутатами, профільними експертами, представниками роботодавців, профспілок та міжнародними партнерами України. Лише після цього буде підготовлено пакет законопроєктів, які визначать остаточний механізм роботи нової пенсійної системи та строки її поетапного впровадження.

  • Пенсії перевернуть з ніг на голову: Кабмін готує реформу, яка змінить виплати для мільйонів українців

    Пенсії перевернуть з ніг на голову: Кабмін готує реформу, яка змінить виплати для мільйонів українців

    Українську пенсійну систему може чекати одна з наймасштабніших реформ за останні роки. Уряд представив концепцію нового підходу до нарахування пенсій, яка передбачає повну зміну структури виплат, перегляд принципів справедливості у системі та поступову відмову від низки спеціальних пенсійних режимів. Якщо запропоновані зміни будуть ухвалені Верховною Радою, вони торкнуться практично кожного нинішнього та майбутнього пенсіонера.

    Про деталі концепції повідомила народна депутатка від фракції «Слуга народу» Ольга Василевська-Смаглюк після обговорення реформи на засіданні Ради коаліції. За її словами, уряд планує подати відповідний законопроєкт до парламенту не пізніше осені 2026 року.

    Головна ідея реформи полягає у тому, щоб змінити саму структуру пенсійних виплат. Замість нинішньої системи пропонується запровадити двокомпонентну модель. Пенсія складатиметься з базової та страхової частин.

    Базову частину фінансуватиме держава. Вона має гарантувати мінімальний рівень соціального захисту незалежно від часу виходу людини на пенсію. Саме цей компонент покликаний усунути одну з найбільших проблем сучасної пенсійної системи — стрімке знецінення пенсій через інфляцію та зміну економічних показників.

    Страхова частина пенсії, як і зараз, залежатиме від трудового стажу, розміру офіційної заробітної плати та суми сплачених страхових внесків. Таким чином уряд намагається поєднати принцип соціальної справедливості із заохоченням до офіційного працевлаштування та сплати податків.

    Однією з причин запуску реформи стала ситуація, коли люди, які виходили на пенсію кілька років тому, часто отримують значно менші виплати, ніж нові пенсіонери з аналогічним трудовим стажем та рівнем заробітної плати. За оцінками урядовців, у нинішній системі пенсія може суттєво втрачати свою купівельну спроможність вже через три роки після призначення. Саме тому влада шукає механізм, який дозволить зменшити цей дисбаланс та вирівняти соціальну несправедливість.

    Ще одним важливим напрямком реформи стане скорочення розриву між найменшими та найбільшими пенсіями. Наразі в Україні існує значна різниця між звичайними пенсіями та так званими спеціальними виплатами для окремих категорій громадян. У суспільстві давно точаться дискусії щодо так званих «елітних» пенсій для суддів, прокурорів, окремих державних службовців та інших категорій.

    Саме питання спеціальних пенсій стало одним із ключових під час обговорення концепції в уряді та парламенті. За словами учасників дискусії, Кабмін пропонує поступово переводити такі пенсійні програми до системи професійного пенсійного забезпечення. Це означає, що спеціальні виплати можуть формуватися не за рахунок загального Пенсійного фонду, а через окремі професійні механізми накопичення.

    Паралельно уряд хоче активніше розвивати добровільні пенсійні накопичення. Ідея полягає в тому, щоб українці могли самостійно формувати додаткову пенсію через недержавні пенсійні фонди та інші фінансові інструменти.

    Пенсійна реформа також тісно пов’язана із впровадженням накопичувальної системи, про яку в Україні говорять уже багато років. Раніше Ольга Василевська-Смаглюк повідомляла, що держава працює над запуском другого рівня пенсійної системи, який передбачає формування персональних пенсійних накопичень громадян за участю роботодавців та держави.

    Не менш важливим залишається питання фінансової стійкості Пенсійного фонду. Україна продовжує стикатися з демографічними викликами: кількість працюючих громадян скорочується, а число пенсіонерів залишається значним. Додатковий тиск створює війна, міграція населення та складна ситуація на ринку праці.

    На цьому тлі уряд також аналізує можливі зміни щодо єдиного соціального внеску (ЄСВ), який є основним джерелом наповнення Пенсійного фонду. Остаточні рішення щодо цього питання поки не оприлюднені, однак воно вже винесене на обговорення в рамках майбутньої реформи.

    Паралельно відбуваються й інші зміни у пенсійній сфері. У 2026 році Пенсійний фонд оновив показник середньої заробітної плати для розрахунку пенсій. За перший квартал року він зріс більш ніж на 1300 гривень, що впливає на розмір новопризначених пенсій.

    Також триває процес цифровізації трудових книжок. Пенсійний фонд нагадує, що працівники, які розпочали трудову діяльність до 2004 року, повинні подати електронні копії документів для коректного обліку стажу. У майбутньому саме цифрові дані стануть основою для автоматичного нарахування пенсій.

    Експерти зазначають, що остаточний ефект реформи залежатиме від деталей законопроєкту, який уряд представить восени. Водночас уже зараз зрозуміло, що йдеться не про косметичні зміни, а про спробу перебудувати систему пенсійного забезпечення в умовах війни, старіння населення та хронічного дефіциту Пенсійного фонду.

    Якщо закон буде ухвалений, українці отримають нову модель пенсійного забезпечення, де базова пенсія гарантуватиметься державою, а основний розмір виплат дедалі більше залежатиме від офіційної зайнятості, страхового стажу та власних накопичень. Для мільйонів громадян це може стати найбільшою зміною пенсійних правил за останнє десятиліття.

  • Вихід на пенсію у 2026 році: скільки років стажу потрібно

    Вихід на пенсію у 2026 році: скільки років стажу потрібно

    У 2026 році в Україні змінюються вимоги до страхового стажу для виходу на пенсію за віком. Про це нагадують у Пенсійному фонді, посилаючись на статтю 26 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

    Право на пенсію за віком визначається не лише досягненням відповідного віку, а й наявністю необхідного страхового стажу. У 2026 році пенсію зможуть оформити громадяни, які досягли:

    • 60 років — за умови наявності не менше 33 років страхового стажу;

    • 63 років — за наявності щонайменше 23 років стажу;

    • 65 років — за наявності не менше 15 років страхового стажу.

    Важливий нюанс: кількість страхового стажу визначається на дату досягнення відповідного віку, а не на момент подання заяви до Пенсійного фонду. Тобто подання документів пізніше не впливає на підрахунок стажу.

    Якщо на момент досягнення 60, 63 або 65 років необхідного стажу не вистачає, пенсію можна буде призначити пізніше — після набуття потрібної кількості страхового стажу, але вже з дати досягнення пенсійного віку.

    Для порівняння, у 2025 році вимоги були трохи м’якшими:

    • у 60 років — 32 роки стажу;

    • у 63 роки — 22 роки стажу;

    • у 65 років — 15 років стажу.

    Пенсійний фонд нагадує майбутнім пенсіонерам, що подати заяву на призначення пенсії можна протягом трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку. У такому випадку виплати буде призначено з наступного дня після дня народження.

    Якщо звернутися пізніше, пенсію призначать лише з дня подання заяви, без компенсації за пропущений період, що може призвести до втрати кількох місяців пенсійних виплат.

  • В Україні сотні тисяч силовиків-пенсіонерів можуть бути мобілізовані

    В Україні сотні тисяч силовиків-пенсіонерів можуть бути мобілізовані

    В Україні досі залишається понад 145 тисяч пенсіонерів силових структур призовного віку, які не беруть участі в обороні держави. Вони не мають інвалідності, не працюють і не мобілізовані, однак щомісяця отримують пенсії за вислугу років. Така статистика, оприлюднена Міністерством соціальної політики, викликає дедалі більше питань у суспільстві, що живе у реаліях повномасштабної війни.

    Йдеться про частину з понад 635 тисяч пенсіонерів силових відомств, які мають спеціальний статус. Середній вік виходу на пенсію у цій категорії — лише 51 рік. І кожен четвертий із них — чоловік, який формально підпадає під визначення призовного віку, проте не залучений до бойових дій.

    Пенсійна система для військовослужбовців, правоохоронців, прикордонників та інших силовиків формувалась ще задовго до війни і базувалася на логіці дострокового виходу на пенсію після 25 років служби. Це дозволяє отримувати до 70% від грошового забезпечення навіть у 45 років.

    Втім, участь у бойових діях жодним чином не впливає на розмір чи право на пенсію. Виходить, що ті, хто ніколи не бачив фронту, мають ті самі пенсійні гарантії, що й ті, хто безпосередньо ризикує життям на передовій. Така ситуація породжує глибокий дисбаланс і деморалізує військових, які нині захищають державу.

    На тлі зростання суспільного запиту на справедливість уряд готує перегляд пенсійного законодавства. У Кабінеті Міністрів заявили про намір запровадити чіткі пільги для учасників бойових дій, а також скасувати або обмежити виплати тим, хто не має активного бойового досвіду, проте отримує кошти з держбюджету.

    Йдеться, зокрема, про скасування привілеїв для тих, хто достроково пішов на пенсію, але не бере участі в обороні країни під час війни. За даними ЗМІ, обговорюються також механізми часткової мобілізації серед цієї категорії пенсіонерів — особливо тих, хто має актуальні навички і здатен виконувати тилові чи допоміжні завдання.

    Нині єдина перевага для мобілізованих у пенсійному плані — це можливість вийти на пенсію на 5 років раніше. Проте така поступка виглядає незначною у порівнянні з умовами, що діють для «мирних» пенсіонерів силових структур. Очевидно, що необхідні глибші зміни, аби виправити дисбаланс і зробити систему мотиваційною, а не заохочувальною до уникання служби.

  • Пенсійний вік та стаж у 2025 році: кому призначать виплати

    Пенсійний вік та стаж у 2025 році: кому призначать виплати

    Для отримання пенсії за віком в Україні у 2025 році необхідно досягти пенсійного віку та мати відповідний страховий стаж. Право на пенсію регулюється Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Відповідно до законодавства, пенсія за віком призначається залежно від наявного страхового стажу та віку особи:

    • 60 років – за наявності не менше 32 років страхового стажу.
    • 63 роки – за наявності не менше 22 років страхового стажу.
    • 65 років – за наявності не менше 15 років страхового стажу.

    Страховий стаж – це період, протягом якого сплачуються внески до Пенсійного фонду України.

    Пенсію, якщо за віком можна отримати, надсилається до органів Пенсійного фонду протягом трьох місяців після досягнення пенсійного віку. У разі таких виплат будуть призначені з дня, наступного за днем ​​досягнення відповідного віку.

    Якщо особа має необхідний страховий стаж та її дані внесені до реєстру застрахованих осіб, пенсія може бути призначена автоматично . Це підтверджено тих, чий етап, набутий до 2004 року, через оцифрування трудової книжки чи інших документів.

    Слід зазначити, що мінімальний страховий рівень для виходу на пенсію у 60 років збільшується. У 2025 році йому виповнюється 32 роки, а до 2028 року зросте до 35 років .

    Ці зміни є частиною пенсійної реформи, яка має на меті зробити систему більш стабільною. Тому важливо попередньо дбати про сплату внесків та перевіряти свій страховий стаж.

    Пенсійна система продовжує змінюватися, і громадянам важливо бути в курсі нових вимог, щоб уникнути неприємних сюрпризів у майбутньому.

  • Чи підвищать пенсії у 2025 році? Нові вимоги до стажу і виплат

    Чи підвищать пенсії у 2025 році? Нові вимоги до стажу і виплат

    У 2025 році система пенсійного забезпечення в Україні зазнає певних змін, але не в усіх аспектах. Більшість соціальних виплат, включно з пенсіями, залишаться без змін, як це передбачено державним бюджетом. Однак є кілька важливих деталей, які слід знати.

    Як зазначено в Держбюджеті, мінімальна пенсія, мінімальна зарплата та прожитковий мінімум залишаться на рівні 2024 року до 2028 року. Наразі ці показники такі:

    • Мінімальна пенсія: 2361 гривня (для людей без необхідного стажу).
    • Прожитковий мінімум: 2920 гривень.
    • Мінімальна зарплата: 8000 гривень.

    Це означає, що базові показники для розрахунку соціальних виплат не будуть переглядатися.

    Індексація пенсій

    Попри те, що розмір прожиткового мінімуму не зміниться, планується індексація пенсій у березні 2025 року. Лідія Ткаченко, експертка Інституту демографії та соціальних досліджень, прогнозує підвищення пенсій на 10-12%.

    Для багатьох пенсіонерів такі зміни не стануть суттєвими. Наприклад, при розмірі пенсії в 3000 гривень індексація на 12% збільшить виплати лише на 360 гривень.

    Вимоги до страхового стажу у 2025 році

    У 2025 році збільшаться вимоги до мінімального страхового стажу для виходу на пенсію:

    • У 60 років потрібно буде мати не менше 32 років стажу.
    • У 63 роки – від 22 до 32 років.
    • У 65 років – мінімум 22 роки стажу.

    Чим довше людина працює, тим вищими будуть її пенсійні виплати. Відстрочення виходу на пенсію може бути вигідним для тих, хто хоче отримати більший розмір грошової допомоги.

  • Лубінець розказав про проблеми пенсійної системи в Україні

    Лубінець розказав про проблеми пенсійної системи в Україні

    Дмитро Лубінець, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, звернувся до громадян із заявою, в якій висвітлив гострі проблеми пенсійної системи країни. Він детально розповів про невідповідність розмірів пенсій тривалості страхового стажу, соціальну несправедливість при призначенні пенсій та нагальну потребу в подальших реформах для покращення ситуації.

    До мене як Омбудсмана України постійно надходять звернення громадян щодо низького розміру пенсії, невідповідності її розміру до тривалості страхового стажу та соціальної несправедливості при призначенні пенсії.

    Майже 70% українців станом на початок 2024 року в Україні отримували пенсію у розмірі нижче та на рівні межі бідності, визначеної ООН для країн Центральної та Східної Європи!

    Викликає занепокоєння і зменшення чисельності пенсіонерів в Україні на майже 400 тисяч. Якщо на початку цього року пенсію отримували 10,5 млн осіб, то зараз лише 10,1 млн осіб.

    Система пенсійного забезпечення накопичила низку проблем за останні 20 років, які намагалися реформувати, однак щоразу виникали проблеми й недопрацювання.

    Реформа 2003 року
    Одним з етапів пенсійної реформи є ухвалення Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003. Закон визначив структуру загальної пенсійної системи, натомість система спеціального пенсійного законодавства не зазнала жодних змін. Вигідніші умови мали спеціальні пенсії державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування, народних депутатів і їхніх помічників, наукових і науково-педагогічних працівників, журналістів, суддів, прокурорів.

    Реформа 2011 року
    Черговим етапом пенсійної реформи став Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011. Це перший закон, яким спробували провести реформу обох пенсійних систем – і загальної, і спеціальної.

    Він мав на меті створити умови для збалансування солідарної системи та впровадження обов’язкової накопичувальної системи. Зокрема, закон запровадив максимальний розмір пенсії, який не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів. Законом також запроваджено обмеження для спеціальних пенсій.

    Пенсійний вік для жінок підвищено з 55 до 60 років. Аргументом було те, що пенсії жінок менші за пенсії чоловіків, і це, за думкою законотворців, виправить гендерну нерівність, збільшивши страховий стаж жінок.

    Реформа 2011 року зменшила кількість нових пенсіонерів, але не зупинила зростання пенсійних видатків і дефіциту ПФУ, а також не забезпечила справедливий розмір пенсії для більшості українців. Залишилась диспропорція пенсій між громадянами, які вийшли на пенсію до 2004 року і після.

    Реформа 2017 року
    Чергові зміни відбулися в жовтні 2017 року з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким з 1 січня 2018 року запроваджені єдині підходи для призначення пенсій.

    З прийняттям Закону оцінка одного року страхового стажу зменшилась з 1,35% до 1%. Наслідком стало зменшення розмірів раніше призначених пенсій. Важливо, що реально пенсія продовжувала виплачуватись у раніше встановленому розмірі коштом доплат ПФУ, що спричиняло додаткові видатки з його бюджету.

    Наразі в солідарній системі маючи 30 років страхового стажу коефіцієнт страхового стажу становить 30%. Тобто людина, яка виходить на пенсію, отримує втричі менше доходів. Згідно з Конвенцією Міжнародної організації праці про мінімальні норми соціального забезпечення, пенсія має становити не менше 40% від заробітної плати.

    Безпосередній вплив на розмір пенсії майбутніх та сьогоднішніх пенсіонерів має своєчасність та повнота сплати єдиного соціального внеску роботодавцем. У Щорічній доповіді про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні за 2023 рік я висвітлив питання щодо порушення права працівників держпідприємств, що знаходяться у сфері управління центральних органів виконавчої влади, на своєчасне отримання винагороди за працю.

    Заборгованість із зарплати на таких підприємствах на початок 2024 року становила 2,23 млрд! Це порушує конституційне право громадян на належне пенсійне забезпечення.

    Причинами такої ситуації є те, що у Бюджетній декларації та державному бюджеті не передбачені кошти для державних підприємств на погашення заборгованості по заробітній платі за минулі періоди. У Держбюджеті України на 2021–2023 роки частково виділяли на це кошти, але лише працівникам держпідприємств вугільної промисловості.

    Розв’язати це можливо через передбачення у Бюджетній декларації та держбюджеті коштів на ці видатки. Таке зауваження висловив мій Представник з соціальних та економічних прав до проєкту Бюджетної декларації на 2025-2027 роки. Мінфін звернув увагу, що погашення заборгованості потребуватиме додаткових видатків держбюджету, джерела яких відсутні.

    В кінці травня 2024 року я направив до Мінфіну позицію Уповноваженого щодо можливості передбачення у Бюджетній декларації та державному бюджеті коштів на погашення такої заборгованості.

    Це питання потребує якнайшвидшого врегулювання! Якщо підприємство має борг по сплаті ЄСВ, період заборгованості не зараховується до страхового стажу працівників, а їхня заробітна плата за цей час не включається в розрахунок пенсії. Тільки після повного розрахунку роботодавця з державою ці місяці будуть зараховані до страхового стажу.

    До мене надходять звернення щодо неврахування працівникам страхового стажу у разі несплати роботодавцем ЄСВ. За даними ДПС, на 1 січня 2024 року розмір заборгованості зі сплати єдиного внеску становить 20,5 млрд грн.

    Розв’язати проблему можна внісши зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Я надавав свої рекомендації Мінсоцполітики, однак це питання залишилося не вирішеним.

    Мінсоцполітики розробило законопроєкт щодо комплексного реформування системи пенсійного страхування. Відповідно до нього, при визначенні права на пенсію будуть враховуватися періоди роботи працівників, навіть якщо роботодавець має заборгованість зі сплати страхових внесків. Однак це можливо, якщо роботодавець подає звітність про нарахування цих внесків згідно з законодавством.

    Зауважу також, що я надавав рекомендації щодо зміни черговості сплати роботодавцем єдиного внеску та штрафних санкцій до Комітету ВР України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

    Сума заборгованості за рішеннями судів становить майже 70 млрд гривень
    Ухвалені законодавчі рішення суттєво змінювали підходи до розрахунку пенсій. Через це багато громадян почали масово звертатися до суду, щоб відновити свої права на належну пенсію. Водночас ПФУ систематично не виконує судові рішення.

    Моніторинг встановив, що держава фінансово неспроможна одразу погасити всю заборгованість на виконання усіх судових рішень. Тому виконання судового рішення у повному обсязі можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення коштом держбюджету.

    У бюджеті ПФУ на 2023 рік були передбачені кошти на суму 360 млн грн. За інформацією ПФУ, з липня минулого року розпочалися виплати заборгованості за окремою бюджетною програмою, яких вистачило на виплати за 6586 рішеннями суду. На жаль, у цьому році такі виплати не розпочалися. Причиною є незатвердження Урядом Бюджету ПФУ на 2024 рік. На даний час сума заборгованості за рішеннями судів, ухвалених з 2013 року, становить майже 70 млрд гривень!

    Звертаю увагу, що восени 2023 року Уряд анонсував оновлення пенсійної системи України. Одним із передбачених нововведень є запровадження бальної системи у нарахуванні пенсій. Планується, що вона вирівняє диспропорції між пенсіонерами, котрі вийшли на пенсію давно та нещодавно.

    Сподіваюся, що під час розроблення нової концепції пенсійної реформи Мінсоцполітики та Уряд врахують недоліки попередніх реформ і пенсійна система стане справедливішою та прозорішою.

  • Україна збільшує вимоги до стажу для отримання пенсії

    Україна збільшує вимоги до стажу для отримання пенсії

    З 2017 року в Україні щорічно зростають вимоги до стажу на отримання пенсії. У поточному році для виходу на пенсію у віці 60 років необхідно мати щонайменше 31 рік стажу. Ця кількість збільшиться до 35 років до 2028 року. Це означає, що ті, хто не виконає ці вимоги, змушені будуть працювати до 63 або 65 років.

    Особливу важливість набуває не лише факт наявності стажу, а й платежі у пенсійний фонд заробітної плати протягом цього періоду. Для багатьох українців ця зміна вимог стала несподіванкою. Наприклад, мешканка Дніпра Світлана, яка працювала неофіційно в продуктовому магазині протягом 20 років, офіційно оформилася тільки в 2017 році.

    «Мені не вистачить стажу. Що робити? Продовжувати працювати», – розповіла вона. Відповідно до її обчислень, якби вона не оформилася офіційно вчасно, їй довелося б працювати до 63 років замість 60, щоб отримати пенсію.

    Наразі складно оцінити, скільки українців не зможуть вийти на пенсію у віці 60 років у 2028 році. Ситуація з пандемією коронавірусу та повномасштабною війною значно вплинула на ринок праці та пенсійну систему. Відповідно до попередніх підрахунків, у 2028 році пенсію у віці 60 років не зможуть отримати 45% українців, з них 5% будуть працювати до 65 років.

    Однак старша наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко зауважує, що точних прогнозів щодо кількості осіб, які не зможуть набрати необхідний стаж, поки немає. Вона наголошує на складнощах прогнозування умов на ринку праці на наступні роки.

    Нині спостерігається значне зменшення кількості пенсіонерів в Україні, що пов’язане не лише з воєнним конфліктом та окупацією, але й з загальним трендом до збільшення пенсійного віку.

  • Умови виходу на пенсію в Україні змінюються

    Умови виходу на пенсію в Україні змінюються

    З початку 2025 року українцям стане складніше виходити на пенсію раніше від 65 років через збільшення вимог. Цю інформацію оприлюднила пресслужба Пенсійного фонду України.

    Наприклад, у 2023 році для того, щоб вийти на пенсію у віці 60 років, громадянам досить було накопичити 30 років страхового стажу. Однак з 2024 року ця вимога зросла до 31 року, а з 2025 року знову збільшиться, до 32 років.

    Багатьом українцям вже зараз важко відповісти вимогам щодо страхового стажу, а з новими правилами ситуація тільки загостриться. Багато людей починають працювати з раннього віку, і часто їм вдається набрати лише 35-40 років загального стажу, що недостатньо для отримання повної пенсії.

    Важливість офіційного працевлаштування та сплати соціальних внесків для забезпечення майбутнього пенсійного забезпечення наголошується особливо яскраво. Якщо громадянин працював неофіційно і за нього ніхто не сплачував соціальних внесків, він не матиме страхового стажу і, відповідно, не матиме права на пенсію.

    Якщо страховий стаж громадянина до досягнення ним 65 років становитиме менше 15 років, він не матиме права на отримання пенсії. Замість цього йому буде доступна лише тимчасова соціальна допомога, розмір якої не перевищує прожиткового мінімуму. Крім того, кожні півроку йому доведеться підтверджувати своє право на отримання цієї виплати.

    Також, відомо, що з 1 червня буде проведено перерахунок пенсій, але не всі отримають додаткові виплати. Ті, хто виконали певні умови в квітні, можуть розраховувати на доплату майже в розмірі 1 000 гривень.