Govoritinfo.com

Позначка: Ормузька протока

  • Іран запроваджує оплату за прохід через Ормузьку протоку в криптовалюті

    Іран запроваджує оплату за прохід через Ормузьку протоку в криптовалюті

    Іран планує запровадити нові правила проходу нафтових танкерів через Ормузьку протоку, зобов’язавши судноплавні компанії сплачувати збір у криптовалюті. Такий підхід пояснюється прагненням контролювати рух вантажів у регіоні під час тимчасового припинення вогню.

    За словами представника Профспілки експортерів нафти Ірану Хаміда Хоссейні, тариф становитиме 1 долар за барель нафти. Водночас порожні танкери зможуть проходити протоку безкоштовно.

    Процедура передбачає попереднє повідомлення іранської влади про вантаж електронною поштою. Після перевірки судну надсилається сума збору, яку необхідно оперативно сплатити у цифровій валюті, зокрема в біткоїнах. Такий механізм, за словами іранської сторони, дозволяє уникнути відстеження платежів та їх блокування через санкції.

    Іран також попередив, що судна, які проходитимуть протоку без погодження, можуть стати цілями військових ударів.

    Наразі у Перській затоці накопичилася значна кількість танкерів. За оцінками, близько 175 мільйонів барелів нафти і нафтопродуктів перебувають на борту 187 суден, які очікують можливості вийти з регіону. Загалом від 300 до 400 суден чекають на безпечний прохід.

    Експерти зазначають, що навіть у разі стабілізації ситуації швидко ліквідувати затори не вдасться. За оцінками аналітиків морської безпеки, через протоку зможуть проходити лише 10–15 суден на добу, що значно менше довоєнного рівня у понад 130 суден щодня.

  • Зеленський закликав посилити санкції проти РФ на тлі падіння цін на нафту

    Зеленський закликав посилити санкції проти РФ на тлі падіння цін на нафту

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що міжнародна спільнота не має жодних підстав послаблювати санкційний тиск на Російську Федерацію, особливо в умовах змін на світових енергетичних ринках. Про це він сказав у своєму вечірньому відеозверненні.

    Глава держави проаналізував реакцію глобальних ринків на припинення вогню на Близькому Сході. За його словами, одним із ключових наслідків стало відчутне зниження світових цін на нафту, що є додатковим економічним сигналом для Кремля.

    Президент наголосив, що нинішня ситуація демонструє ефективність не лише санкцій і ударів по російській енергетичній інфраструктурі, а й ширших макроекономічних факторів, які впливають на здатність РФ фінансувати війну.

    «Немає жодних об’єктивних підстав для послаблення санкцій проти Росії», — підкреслив Зеленський.

    Він нагадав, що раніше деякі міжнародні партнери аргументували необхідність пом’якшення санкцій ризиками для стабільності світового нафтового ринку. Однак нині, коли ринок демонструє здатність до саморегуляції після геополітичної стабілізації на Близькому Сході, ці аргументи втратили актуальність.

    Окремо президент звернув увагу на ситуацію з Ормузькою протокою. За його словами, її повноцінне розблокування є важливим фактором для подальшого зниження доходів Росії від експорту енергоносіїв.

    «Якщо вдасться забезпечити стабільне судноплавство, російські нафтові доходи мають і надалі зменшуватися», — зазначив він.

    Зеленський підкреслив, що саме доходи від нафти та газу залишаються ключовим джерелом фінансування російської військової машини, зокрема виробництва ракет і ведення бойових дій.

    Він також вказав на геополітичний контекст, зазначивши, що Росія зацікавлена у дестабілізації ситуації на Близькому Сході, зокрема через підтримку Ірану, оскільки це могло б сприяти зростанню цін на енергоносії та збільшенню її доходів.

    На завершення президент наголосив, що лише консолідована позиція міжнародної спільноти, жорсткі санкції та обмеження фінансування через енергетичний експорт здатні змусити Росію відмовитися від агресивної політики.

    Він закликав світових лідерів зробити стратегічні висновки з поточної ситуації та посилити економічний тиск на державу-агресора.

  • Сибіга привітав припинення вогню на Близькому Сході: “Американська рішучість працює”

    Сибіга привітав припинення вогню на Близькому Сході: “Американська рішучість працює”

    Міністр закордонних справ Андрій Сибіга висловив переконання, що після досягнення припинення вогню на Близькому Сході – настав час “проявити достатню рішучість” для примусу РФ зробити те саме у війні в Україні.

    Глава українського МЗС привітав досягнення щодо припинення вогню між Іраном та США, а також розблокування Ормузької протоки.

    Він вважає, що “американська рішучість працює”.

    “Переконані, що настав час проявити достатню рішучість для примусу Москви до припинення вогню та завершення війни проти України”, – акцентував Сибіга.

    Як відомо, Сполучені Штати та Іран прийняли пропозицію Пакистану щодо припинення вогню на два тижні для підготовки мирної угоди.

    Іран погодився відкрити Ормузьку протоку для судноплавства на два тижні, поки діятиме припинення вогню зі США. А президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати допоможуть у збільшенні обсягів судноплавства в Ормузькій протоці.

  • G7 посилює тиск на Росію: Україна отримала нові гарантії військової підтримки

    G7 посилює тиск на Росію: Україна отримала нові гарантії військової підтримки

    Під час саміту міністрів закордонних справ країн G7 у Франції 26–27 березня партнери обговорили можливість посилення санкцій проти так званого тіньового флоту Росії. Йдеться, зокрема, про заборону на надання таким танкерам морських послуг.

    Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. За його словами, попри нестабільність на енергетичних ринках, спричинену ситуацією навколо Ормузької протоки, питання запровадження додаткового тиску на Росію залишається актуальним.

    У Європейському Союзі наразі розглядають варіанти посилення обмежень саме в частині обслуговування російських танкерів, які використовуються для обходу санкцій.

    Окремо Сибіга наголосив на важливих сигналах від Сполучених Штатів щодо військової допомоги Україні. За його словами, під час зустрічі пролунали чіткі запевнення, що зброя, передбачена в межах відповідних програм підтримки, не була і не буде переадресована в інші країни.

    Міністр уточнив, що такі гарантії були озвучені на рівні державного секретаря США у присутності інших очільників зовнішньополітичних відомств. Йдеться про те, що ресурси, виділені для України, використовуються виключно за призначенням.

    Крім того, Україна отримала додаткові позитивні сигнали щодо подальшого наповнення програми підтримки. Зокрема, очікується внесок від ще однієї нової країни-партнера.

    Обговорення в межах G7 свідчить про намір союзників і надалі посилювати економічний та військово-політичний тиск на Росію, а також зберігати стабільну підтримку України в умовах триваючої війни.

  • Подорожчання палива може вдарити по армії та економіці України

    Подорожчання палива може вдарити по армії та економіці України

    Глобальна енергетична криза, спричинена ескалацією на Близькому Сході, може створити додаткові ризики для забезпечення України паливом і вплинути на проведення військових операцій. Про це повідомляє видання Politico з посиланням на українських військових і аналітиків.

    За словами двох військовослужбовців, які перебувають в Україні, стрімке зростання цін на пальне вже позначається на ресурсах для бойової техніки, зокрема танків, артилерії та бронетранспортерів. Один із них зазначив, що навіть у Збройних силах відчувається обмеженість у паливі.

    Інший військовий розповів, що дизельне паливо в першу чергу спрямовується на передову — підрозділам, які стримують наступ російських військ на сході, зокрема на Донбасі. Підрозділи, які не перебувають у зоні активних бойових дій, отримують пальне за залишковим принципом.

    Водночас, за даними співрозмовників, йдеться не про критичний дефіцит, а про нормування та більш жорсткий розподіл ресурсів.

    Зростання цін на енергоносії впливає і на цивільне населення. Вартість пального на заправках зростає, що додатково підживлює інфляцію і збільшує фінансове навантаження на громадян.

    Однією з причин подорожчання стала ситуація навколо Ірану. Після блокування Ормузької протоки ціни на нафту зросли до 120 доларів за барель, що викликало занепокоєння щодо можливого глобального економічного спаду.

    Водночас у Міністерстві енергетики України заявляють, що дефіциту пального на внутрішньому ринку немає. У відомстві підкреслюють, що уряд разом із учасниками ринку працює над диверсифікацією постачань, щоб забезпечити потреби армії, промисловості та населення.

    За даними міністерства, близько 85% палива Україна імпортує, що робить її залежною від зовнішніх ринків, зокрема європейських і американських постачальників. Пріоритет у розподілі ресурсів надається Збройним силам і службам екстреної допомоги.

    Аналітики зазначають, що подальше зростання цін на енергоносії може збільшити навантаження на державний бюджет України та ускладнити фінансування оборони.

    Окремим фактором залишається політична ситуація в Європі. Зокрема, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан погрожує блокувати рішення ЄС щодо фінансової підтримки України, пов’язуючи це з питанням відновлення нафтопроводу “Дружба”.

    Експерти наголошують, що поєднання високих цін на енергоносії та політичних ризиків може створити додаткові виклики для української економіки та обороноздатності.

  • В Україні може виникнути дефіцит пального вже у квітні — заява Гетманцева

    В Україні може виникнути дефіцит пального вже у квітні — заява Гетманцева

    В Україні вже найближчими місяцями може виникнути дефіцит пального, якщо конфлікт навколо Ірану затягнеться і продовжить впливати на глобальний нафтовий ринок. Про це заявив голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

    За його словами, ризики для світового ринку нафти зростають через можливі перебої з транспортуванням через Ормузька протока — ключовий морський маршрут, через який проходить значна частина світових поставок нафти. Якщо рух танкерів через протоку буде заблокований, це може швидко вплинути на видобуток і глобальні поставки енергоносіїв.

    JPMorgan Chase & Co. прогнозує, що у разі перекриття протоки основні виробники нафти на Близькому Сході зможуть підтримувати нинішній рівень видобутку приблизно 25 днів. Після цього їм доведеться суттєво скорочувати виробництво через переповнення сховищ і проблеми з транспортуванням.

    На думку експертів українського паливного ринку, у такому сценарії країна може зіткнутися не лише зі стрімким зростанням цін, а й із реальним дефіцитом пального. За оцінками, проблеми із забезпеченням паливно-мастильними матеріалами можуть з’явитися вже у квітні.

    Гетманцев закликав ринок готуватися до можливих ризиків заздалегідь. Зокрема, він пропонує стимулювати укладання довгострокових контрактів на постачання нафтопродуктів ключовими операторами ринку, серед яких Укрнафта. Також, за його словами, варто розглянути можливість створення стратегічного резерву нафтопродуктів у сусідніх країнах-партнерах.

    Тим часом ситуація в регіоні Перської затоки залишається напруженою. Як повідомляє Bloomberg, рух суден через Ормузьку протоку майже зупинився. Наразі її перетинають переважно танкери, пов’язані з Іраном.

    Згідно з даними систем відстеження суден, за останню добу лише один супертанкер, пов’язаний з Іраном, залишив Перську затоку, а у зворотному напрямку зайшов іранський танкер для транспортування скрапленого газу. Обидва судна перебувають під санкціями США.

    Через труднощі з перевезенням нафти резервуари для зберігання у країнах Перської затоки швидко заповнюються. У результаті деякі держави вже змушені реагувати. Ірак скоротив видобуток нафти, Кувейт також пішов на подібний крок, тоді як Саудівська Аравія частково перенаправляє експорт на термінали в Червоному морі.

    На тлі цих подій світові ціни на нафту різко зростають. Напередодні вартість бареля на світових ринках досягла 93 доларів, що стало одним із найвищих показників за останній час.

    Експерти попереджають, що подальша ескалація на Близькому Сході може мати серйозні наслідки для глобальної економіки та енергетичних ринків, а країни-імпортери пального, зокрема Україна, можуть відчути ці ризики вже найближчим часом.

  • Ормузький пролив і фактор Ірану: чому пальне в Україні знову дорожчає

    Ормузький пролив і фактор Ірану: чому пальне в Україні знову дорожчає

    Різке зростання цін на пальне в Україні пов’язане не з діями АЗС, а з глобальними коливаннями нафтового ринку. Ескалація навколо Ірану знову зробила Ормузьку протоку ключовою точкою світової енергетики — через неї проходить близько 20% світових поставок нафти, нафтопродуктів і скрапленого газу. Будь-яка загроза цьому маршруту миттєво викликає нервову реакцію трейдерів і зростання цін, повідомляє BIHUS.

    Ланцюг простий: спочатку реагують глобальні нафтові трейдери та переробники, потім європейські постачальники, після чого зростання цін доходить до країн-імпортерів. Україна повністю залежить від імпорту пального, тому світові коливання майже автоматично відображаються на вартості на заправках.

    На світовому ринку зафіксовано тривожний показник — близько 1000 доларів за тонну дизельного пального. Востаннє такі рівні спостерігалися на початку повномасштабної війни у 2022 році. Для порівняння: у лютому того року ціна становила близько 700 доларів за тонну.

    За словами директора консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, саме нова закупівельна ціна формує майбутню роздрібну вартість пального. Наприклад, свіжий прайс литовського підрозділу Orlen Lietuva показав зростання ціни дизеля на 152 долари за тонну лише за один день. У перерахунку це приблизно 6,5 гривні на літр. Собівартість пального на кордоні вже сягає близько 62 грн за літр, а з урахуванням середньої торгової маржі близько 8 грн роздрібна ціна виходить на рівень приблизно 70 грн за літр. Станом на початок березня середня ціна на АЗС уже наблизилася до 71 грн за літр.

    Із бензином ситуація відносно стабільніша, оскільки на березень законтрактовано значні обсяги постачання. Натомість дизель перебуває під сильнішим тиском ринку. Великі постачальники дизеля до Європи — Саудівська Аравія та Кувейт, тому будь-які військові інциденти в регіоні автоматично закладаються ринком як ризик перебоїв саме з цим видом пального.

    Водночас експерти наголошують: фізичного дефіциту пального в Україні немає. Обсяги вже законтрактовані та перебувають у дорозі. Основна проблема — ціна та невизначеність на світовому ринку.

    Головний ризик нині — паніка споживачів. Система постачання не розрахована на одночасний масовий попит. У 2022 році дефіцит виник не лише через руйнування логістики та удари по нафтобазах, а й через панічну скупку пального.

    Сьогодні запаси пального у мережах відносно невеликі: приблизно на два тижні по дизелю і близько одного тижня по бензину. У Європі стратегічні резерви сягають 90 днів, тоді як в Україні великі сховища залишаються вразливими цілями, тому компанії не накопичують значних обсягів.

    За оцінкою Куюна, загальне подорожчання пального зараз становить близько 30%, і ключовий драйвер — фактор Ірану та напруженість навколо Ормузької протоки. Однак такі стрибки не обов’язково є довгостроковими. Подібна ситуація вже відбувалася влітку 2025 року, коли після удару Ізраїлю по іранських ядерних об’єктах ціни різко зросли, але приблизно через 12 днів повернулися до попередніх рівнів після перемир’я.

    Отже, нинішнє зростання цін — це реакція світового ринку на геополітичний ризик. Пальне продовжує надходити в Україну, і дефіциту не очікується. Головний фактор, який може створити проблеми на ринку, — це масова паніка та різке зростання попиту.

  • В Україні прогнозують різке зростання цін на пальне у разі війни США з Іраном

    В Україні прогнозують різке зростання цін на пальне у разі війни США з Іраном

    Ціни на бензин і дизель в Україні можуть суттєво зрости вже протягом найближчого місяця у разі початку військової операції США проти Ірану. За оцінками експертів паливного ринку, у разі затяжного конфлікту подорожчання на АЗС може сягнути до 5 гривень за літр.

    Фахівці зазначають, що ключовим фактором стане тривалість бойових дій та їхній вплив на світові нафтові котирування. Якщо операція буде короткочасною — до двох тижнів — нафта може тимчасово зрости до близько 80 доларів за барель, але згодом ціни стабілізуються. У такому випадку український ринок може відреагувати зростанням вартості пального в межах 1–2 гривень за літр.

    Інша ситуація можлива у разі затягування конфлікту. Якщо напруження триватиме довше, ціна нафти може перевищити 85–90 доларів за барель. Тоді українські споживачі можуть зіткнутися з більш відчутним подорожчанням бензину та дизелю.

    Додатковим ризиком залишається можливе перекриття Ормузької протоки, через яку транспортується близько 20% світових обсягів нафти. Будь-які перебої з постачанням або пошкодження інфраструктури нафтовидобутку здатні спричинити різке зростання світових цін.

    Навіть якщо масштабної військової операції не відбудеться, але напруженість у регіоні збережеться, пальне в Україні може подорожчати приблизно на 1 гривню за літр уже протягом найближчого тижня через коливання нафтових котирувань.

    Крім зовнішніх факторів, на цінову динаміку впливають і внутрішні чинники. У середині або наприкінці березня можливе додаткове підвищення ще приблизно на 1 гривню через девальвацію гривні та зростання витрат на логістику.

    Таким чином, остаточна вартість пального залежатиме від розвитку подій на Близькому Сході, ситуації на світовому нафтовому ринку та економічних процесів усередині країни.

  • Експерт попередив про підвищення роздрібних цін на пальне найближчими тижнями

    Експерт попередив про підвищення роздрібних цін на пальне найближчими тижнями

    В Україні очікується подорожчання пального, однак причиною цього є не можливі перебої з постачанням через трубопровід зі Словаччини та Угорщини, а валютний курс і ситуація на світовому нафтовому ринку. Про це у соцмережі повідомив експерт ринку пального Дмитро Льоушкін.

    За його словами, курс національної валюти поступово коригується, що впливає на імпортну складову вартості пального. «Валюту поступово відпускають, стимулюють експорт, знижують дефіцит бюджету, це зрозуміло», – зазначив він.

    Водночас значну роль відіграє ситуація навколо Ірану та напруженість у регіоні Перської затоки. «То ось із нафтою там вузол на Ірані зав’язаний. Є дві думки. Або на тижні, або вже після Рамадану. Але очікування військової операції нагнітає остраху на ринок», – наголосив Льоушкін.

    Експерт звернув увагу, що Ормузька протока є ключовою артерією світового нафтового ринку, через яку проходить близько 20% глобальних поставок. У разі блокування або суттєвого обмеження руху танкерів ціни на нафту можуть різко зрости — до 100 доларів за барель на хвилі панічних настроїв.

    «Навіть важко уявити, як це відіб’ється на вартості пального в Україні», – додав фахівець.

    За його оцінками, оптові ціни вже зросли ще приблизно на одну гривню, а раніше протягом тижня ринок додав близько гривні поступового підвищення. Найближчим часом ці зміни можуть позначитися й на роздрібних цінах на автозаправках.

    «Все це прилетить у роздріб протягом двох тижнів. Поки що розвороту не проглядається, тому роздріб буде як нитка за голкою за оптовим ринком крокувати», – підсумував Льоушкін.