Український бізнес продовжує активно змінювати «прописку» всередині країни. За даними Єдиного державного реєстру, протягом січня–серпня 2025 року компанії переїздили між регіонами 8 345 разів. Як повідомляє «Закон і Бізнес» із посиланням на сервіс «Опендатабот», це майже відповідає показникам 2024-го і навіть на 10% менше, ніж у довоєнному 2021 році.
Загалом 7 988 компаній здійснили релокацію у 2025-му, причому деякі робили це двічі й більше. Найбільш мобільними виявилися торговельні підприємства: кожен третій переїзд припав саме на них. Далі йдуть будівельні компанії (6%), бізнес у сфері сільського господарства та нерухомості (по 5%).
Головний напрямок міграції бізнесу залишається незмінним — до та зі столиці. Київ є водночас і найбільшим донором, і головним пунктом тяжіння для компаній. За вісім місяців зі столиці виїхало 2 909 підприємств (36% від усіх релокацій), натомість 2 252 обрали Київ як нове місце роботи.
Популярними маршрутами стали:
Київ → Київська область — 494 компанії,
Київ → Дніпропетровщина — 379,
Київська область → Київ — 378,
Київ → Харківщина — 358,
Дніпропетровщина → Київ — 336.
При цьому прифронтові регіони, здавалося б, несподівано демонструють позитивний баланс. Харківська область у 2025 році прийняла більше компаній, ніж втратила (+374), подібна динаміка у Запорізькій (+276), Львівській (+161), Закарпатській (+83) та Київській (+77) областях.
Натомість Київ втратив найбільше бізнесу у чистому балансі — мінус 657 компаній. Далі йдуть Дніпропетровська область (-102), Донеччина (-97), Волинь (-83) та Полтавщина (-62).
Серед регіонів-донорів після столиці варто відзначити Дніпропетровщину (824 компанії), Київщину (770), Одещину (507) та Львівщину (451).
Водночас саме ці ж регіони, попри втрати, залишаються й серед найпопулярніших для релокації. Після Києва бізнес найчастіше обирає Київську область (847 переїздів), Харківщину (742), Дніпропетровщину (722) та Львівщину (613).
В Україні стрімко зросла кількість судових справ, у яких чоловіки намагаються офіційно встановити факт самостійного виховання неповнолітніх дітей. З початку повномасштабної війни таких справ стало у 67 разів більше.
Про це свідчать дані «Опендатабота», на які посилається видання «Главком».
Якщо з січня по травень 2022 року суди розглянули лише шість таких справ, то за аналогічний період 2025 року їх вже понад 400. У 2022 році загалом було лише 37 справ, а у 2023-му — вже 180. Минулого року кількість подібних позовів сягнула 625.
Усього ж із початку повномасштабного вторгнення в державному судовому реєстрі знайдено щонайменше 1255 справ щодо встановлення факту самостійного виховання батьками.
Юристи звертають увагу: такий статус може стати підставою для виїзду чоловіка за кордон, що нині дозволено лише за певними винятками. Це частково пояснює сплеск відповідних звернень до суду.
Наразі суди продовжують масово розглядати такі справи, що свідчить про значне зростання зацікавленості українських чоловіків у набутті цього статусу.
У першому кварталі 2025 року українці оформили понад 2,17 мільйона договорів мікропозик на загальну суму 12,72 млрд грн. Попри незначне зменшення середньої суми кредиту, загальна заборгованість перед мікрофінансовими організаціями (МФО) зросла до рекордних 24,28 мільярда гривень.
Темпи кредитування зростають: кількість нових договорів у січні-березні 2025 року збільшилася на 8% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. При цьому середня сума позики вперше за два роки знизилася — на 2%, до 5 858 грн. Щомісяця українці оформлювали в середньому по 724 тисячі кредитів.
На 1 квітня 2025 року загальна заборгованість українців перед МФО сягнула 24,28 млрд грн, що вдвічі більше, ніж було у квітні 2022 року. Тільки за перший квартал цього року борг виріс на 4,3 млрд грн, або 22%.
Раніше повідомлялось про можливе скорочення заборгованості на 2,7 млрд, однак за новими даними НБУ, у кінці 2024 року борг навпаки зріс ще на 1,4 млрд грн. Усього ж за 2024 рік заборгованість зросла на 10,7 млрд грн — удвічі більше, ніж на початку року.
За даними «Опендатабот», 63% позик у 2025 році видаються на термін від 93 днів до одного року — ця частка залишилася стабільною. Водночас у 15 разів зросла кількість довгострокових договорів (на 1–2 роки) — наразі їх частка становить 3,6%.
Помітно зросла і частка короткострокових позик до 31 дня — з 14,5% до 24%. Натомість кількість середньострокових кредитів (32–92 дні) обвалилась з 16,5% до 3%.
Торік українці оформили 8,3 млн мікропозик на 52 млрд грн — це на 27% більше, ніж у 2023-му. Проте паралельно зростають ризики неповернення та фінансового навантаження на громадян. Якщо тенденція збережеться, 2025 рік може стати рекордним за обсягами як укладених договорів, так і зростання боргу.
Минулого року в Україні зареєстровано 3,1 мільйона судових справ, що трохи більше, ніж у 2023-му. Про це повідомляє Опендатабот із посиланням на дані Державної судової адміністрації. Найбільше зросла кількість кримінальних справ, тоді як господарських — навпаки, поменшало.
У 2023 році суди розглянули 332 тисячі кримінальних справ, а у 2024-му їх вже стало 528 тисяч — зростання у 1,6 раза. Цивільних справ також побільшало — з 982 тис. до 1 мільйона (плюс 7%).
Водночас, у господарських судах кількість справ зменшилася на 14%, а в адміністративних — на 11%. Зменшилась і кількість справ про адміністративні правопорушення — на 5%.
Про що найчастіше судяться українці
Найбільше справ суди розглянули у сфері цивільного права. Серед них:
Борги за комуналку — 298 тис. справ або 28% всіх цивільних;
Позики та кредити — 126 тис. (12%);
Розлучення — 120 тис. (11,5%).
Серед адміністративних справ лідирують пенсійні питання:
Справи звільнених з публічної служби — 151 тис. (33,7%);
Пенсійне страхування — 85 тис. (19%);
Пільги для “чорнобильців” — 22 тис. (5%).
У господарських судах найчастіше розглядають:
Наказне провадження — 7,3 тис. справ (12%);
Поставки товарів і послуг — 9,4%;
Енергоносії — 7,6%.
Таким чином, за статистикою 2024 року, українці найчастіше звертаються до суду через борги, розлучення та пенсійні спори, а загальна кількість справ залишається стабільно високою — понад три мільйони на рік.
Криптовалюта — нова готівка українських можновладців. За результатами деклараційної кампанії 2024 року, понад дві тисячі держслужбовців офіційно вказали у своїх документах цифрові активи. Це — новий рекорд.
Згідно з аналізом Опендатабот, криптовалюта стає дедалі популярнішим інструментом збереження капіталу серед чиновників. Якщо до повномасштабного вторгнення таких декларацій було вдвічі менше, то зараз криптоактиви задекларували 2 113 осіб — на 10% більше, ніж у 2023 році.
Очолила список Національна поліція України — тут 322 посадовці задекларували цифрові активи. Це становить 15% від усіх чиновників із криптовалютою.
Далі у списку:
240 працівників прокуратури;
227 суддів;
119 представників міських рад;
77 військових із ЗСУ;
38 співробітників НАБУ.
Найбільше «криптодекларантів» проживає у столиці та області — 767 чиновників, із них:
582 у Києві;
185 у Київській області.
Інші регіони:
Харківщина — 172;
Дніпропетровщина — 167;
Львівщина — 133.
Хто з чиновників має найбільше криптовалюти
Олег Бондаренко, голова комітету Ради з питань екології, став абсолютним рекордсменом за кількістю задекларованих біткоїнів — 80 BTC, що дорівнює 279,4 млн грн за курсом на 1 квітня 2025 року.
Депутат Сергій Майзель володіє найбільшим обсягом Ethereum — 200 токенів ETH (приблизно 15,5 млн грн).
Лідером за крипто-доларами (USDT) став представник Офісу Генпрокурора Віталій Бровко, який задекларував 847 908 USDT (близько 35 млн грн).
Декілька колишніх чиновників заявили про втрату доступу до своїх криптогаманців. Найгучніші випадки:
Роман Сарамага, ексзаступник голови Держгеонадр, ще у 2021 році задекларував 380,95 BTC (сьогодні це 1,33 млрд грн), але у 2024 році заявив, що доступ до них втрачено.
Ігор Осіпов, депутат Подільської райради на Одещині, також зник із 1 800 ETH (близько 140 млн грн).
Аналітики припускають, що криптовалюта серед українських держслужбовців виконує подвійну функцію — як засіб збереження в умовах нестабільної економіки, і як альтернатива класичним фінансовим інструментам, що складніше відстежити.
Зростання таких декларацій викликає запитання щодо прозорості походження коштів, а також необхідності посилення державного контролю над обігом криптовалют серед посадовців.
Один із найпопулярніших сьогодні в Україні букмекерів Favbet, який належить колишньому громадянину РФ Андрію Матюсі, опинився в центрі скандалу. Компанія накопичила низку приводів для відкриття кримінальних проваджень, позбавлення ліцензій та навіть накладання санкцій.
Попри повномасштабну війну Росії проти України, Favbet не анулює свої торговельні марки в РФ та Білорусі, що викликає значне обурення серед громадськості. Водночас в Україні компанія займається мінімізацією податкових зобов’язань перед державою, що дає їй конкурентну перевагу над іншими учасниками ринку.
Цікаво, що, поки українська влада активно притягує до відповідальності інших операторів грального бізнесу за аналогічні порушення, бренд Favbet залишається недоторканним. Це породжує підозри у можливих зв’язках компанії з впливовими особами, які можуть сприяти уникненню санкцій та розслідувань.
Як держава розчистила для Favbet шлях до лідерства на ринку азартних ігор
Нещодавно в українських ЗМІ була оприлюднена інформація про те, що компанія Favbet стала новим лідером на ринку азартних ігор, зайнявши цю позицію за рахунок того, що попередні лідери втратили своє місце або через санкції, або через кримінальні провадження.
Як відомо, навесні 2023 року Рада національної безпеки та оборони України ввела санкції на тодішнього лідера букмекерського ринку компанію Parimatch, а також на російського гравця 1xBet. За декілька місяців до цього Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей анулювала ліцензію букмекера FanSport, а в 2024 році проблеми з законом почались у ще трьох лідерів ринку — букмекера Vbet та онлайн-казино Cosmolot та Pin-Up: першому заарештували рахунки за підозрою у відмиванні грошей та зв’язках з рф, другого звинувачують у несплаті більше 1 млрд грн податків, а номінального власника Pin-Up затримало Державне бюро розслідувань.
Таким чином був розчищений простір для компанії Favbet, що сьогодні має одразу п’ять ліцензій КРАІЛ на провадження своєї діяльності в Україні та, на відміну від більшості інших операторів, не має жодних проблем з правоохоронними органами. Що аж підозріло: невже в Україні дійсно знайшлась компанія, що чесно працює на ринку азартних ігор, сплачуюючи всі податки, та не має жодних зв’язків з росією, які має чи не кожен другий гравець на цьому ринку?
Якби ж то. Ми провели дослідження діяльності компанії Favbet за останні роки та прийшли до висновку: хтось явно «прикриває» цього оператора азартних ігор, адже приводів для притягнення до кримінальної відповідальності та накладання санкцій на Favbet не менше, а може й більше, ніж в інших компаній, що вже були позбавлені ліцензій на роботу в Україні.
Як Favbet два роки працював нелегально, уникаючи сплати сотень мільйонів гривень до бюджету
Почнемо з того, що Favbet дозволяв собі працювати нелегально цілих два роки з моменту, як держава легалізувала ринок азартних ігор в 2020 році. Поки інші компанії сплачували десятки і сотні мільйонів гривень в бюджет за отримання ліцензій та в якості податків від своєї офіційної діяльності, Favbet продовжував приймати ставки на спорт без ліцензії аж до кінця 2022 року — ліцензію на букмекерську діяльність, а вона є основною та найприбутковішою для Favbet, ТОВ «Букмекерська компанія «Фавбет» отримала лише 28 грудня 2022 року.
Однак, до цього дня компанія не простоювала, а активно працювала та займалась букмекерською діяльністю на декількох своїх сайтах — www.favbet.com, www.favorit.com.ua та інших. І при цьому не демонструвала перед державою жодних прибутків. Згідно з даними офіційної фінансової звітності ТОВ «Букмекерська компанія «Фавбет», 2021 рік компанія закінчила зі збитком у 31 млн грн, а в 2022 році він збільшився та склав вже 40 млн грн. Лише у 2023 році, коли компанія вже нарешті мала ліцензію на букмекерську діяльність, прибуток «Фавбет» різко став позитивним: дохід склав аж 9,8 млрд грн, а чистий прибуток — 1,7 млрд грн.
До 2023 року ТОВ «Букмекерська компанія «Фавбет» демонструвала у своїй фінансовій звітності лише збитки. Скріншот OpendataBot
Але ж і в 2022, і в 2021 році Favbet так само активно працював і як онлайн-казино, і як букмекер. Тож можна припустити, що десь такі ж цифри доходу та прибутку компанія мала і в ці роки, просто вони пройшли повз податкову. І, що характерно, жоден правоохоронний орган цього не помітив, дозволивши Favbet впевнено йти до лідерства на ринку без таких перепон як кримінальні провадження за ведення нелегальної діяльності та несплату податків.
Самі лише збитки. Як Favbet ухиляється від сплати податків на прибуток
З букмекерською діяльністю зрозуміло, але ж і інші фірми Favbet продовжують і сьогодні показувати державі суцільні збитки. ТОВ «Фаворит Казіно Компані», що з листопада 2021 року має ліцензію на роботу казино в Києві в готелі Mercure Kyiv Congress, теж що не рік — то мінусовий прибуток: у 2022 році він склав 91 млн грн, у 2023 році збиток збільшився до 96 млн грн, за 2 квартали 2024-ого — прибуток казіно склав мінус 29 млн грн.
Фінансова звітність ТОВ «Фаворит Казіно Компані» за останні роки. Скріншот OpendataBot
Або ТОВ «Фавбет Гейм Слотс», що оперує залами гральних автоматів під брендом Favbet, маючи ліцензію на це з кінця 2021 року, також суцільно збиткує: 2022 рік фірма закінчила зі збитком у майже 31 млн грн, 2023-ий — у 27,5 млн грн, а два квартали 2024-ого року прибуток склав мінус 5 млн грн. Ну прям якісь невигідний цей гральний бізнес, судячи зі звітів компаній Favbet — ніяк не вдається заробити. Або ж вдається, але разом з тим вдається і дурити державу, намальовуючи купу «лівих» видатків, аби не сплачувати 18% податку на прибуток. Так необхідній державі для ведення оборони.
ТОВ «Фавбет Гейм Слотс» з ліцензією на зали гральних автоматів також кожного року збиткує. Скріншот OpendataBot
При цьому, за даними Opendatabot, станом на кінець 2021 року Favbet входив у трійку лідерів на ринку гральних автоматів за показником площі зайнятих гральних залів — на той момент у Favbet вона становила 2649 квадратних метрів, що складало 7,9% від площі всіх офіційних залів гральних автоматів по країні, або третє місце — більше було лише у брендів Win та First.
Частка бренду Favbet на ринку гральних автоматів станом на кінець 2021 року за показником площі гральних закладів. Інфографіка Opendatabot
Тобто дивно, погодьтесь, при такій частці на ринку рік за роком закінчувати зі збитками, працюючи чи не у найприбутковішому на сьогоднішній день бізнесі.
І ще цікавий нюанс. За результатами 2022 року всі три ТОВ, що працюють під брендом Favbet на різних ринках грального бізнесу, продемонстрували мільйонні збитки. Але при цьому благодійний фонд Favbet Foundation, заснований 2020 року компанією Favbet, у перший рік повномасштабного вторгнення рф в Україну, прозвітував про направлення до державного бюджету та на підтримку Збройних сил України та постраждалих від війни українців 193 млн грн. Звідки ж гроші у фонду, коли куди не глянь — лише збитки? Виходить, десь на стороні компанія ще має прибутки невідомого походження, з яких змогла пропіаритись на майже 200 млн грн. Що це як не пряма ознака ведення тіньового бізнесу та підтвердження, що всі ці намальовані у звітах збитки є нічим іншим, як мінімізацією податкових зобов’язань? Непоганий такий «лідер ринку». Хіба що за збитками.
Як Андрій Матюха навчився домовлятись з владою
Якщо ж офіційно Favbet — практично збитковий бізнес, окрім показових прибутків ТОВ «Букмекерська компанія «Фавбет» лише з 2023 року, то десь група компаній має заробляти неофіційно і незаконно. Як вона робила всі 11 років перебування грального бізнесу поза законом — з 2009 по 2020 роки.
Власником групи компаній Favbet є Матюха Андрій Валерійович. Він заснував букмекерську контору «Фаворит» (саме так до нещодавного часу називався бренд FavBet) ще у 1999 році, в 2001 році він відкрив веб-сайт для прийому ставок, а вже в 2005 році мережа охоплювала більше 90 міст України і нараховувала близько 170 пунктів прийому ставок. В 2013 році компанія почала працювати в Білорусі, в 2016 році — в Румунії, в 2018-ому — в Хорватії.
Як відомо, з 2009 року в Україні був заборонений гральний бізнес, однак це не стало перепоною для Андрія Матюхи продовжувати розвивати в Україні свій вже нелегальний бізнес. Як і більшість інших бізнесменів в цій сфері, зали гральних автоматів та сайти ставок на спорт він маскував під проведення лотерей, які держава залишила легальними.
Періодично правоохоронці ловили фірми Матюхи: у 2013 році було відкрито кримінальне провадження, в рамках якого було встановлено, що підконтрольні Андрію Матюсі ТОВ «Дніпро-Вікторія», ТОВ «Фаворит Інвест», ТОВ «Фанспортклаб», ТОВ «Сучасні платіжні системи» та ТОВ «Світові платіжні системи» протягом тривалого часу здійснювали свою незаконну діяльність з організації та проведення азартних ігор, прикриваючи її ліцензіями щодо випуску та розповсюдження державної лотереї. Пізніше київська прокуратура проводила обшуки в конторах FavBet, вилучивши десятки одиниць компьютерної техніки.
В 2016 році слідчі поліції в рамках кримінального провадження №12016100040000990 навіть встановили ланцюг фірм Андрія Матюхи, через які він прокачував гроші, зароблені на букмекерьскій діяльності «Фаворит спорт». Кошти гравців надходили на рахунки ТОВ «Праймфорт» та ТОВ «Нейрон Голд», а потім переводились в інші компанії, підконтрольні Матюсі — ТОВ «Планета Спорт», ТОВ «Спорт Арена» та ТОВ «Сфера Макс». Окрім цього значна частина грошей легалізовувалась через ТОВ «Медіа Скоп Глобал» начебто за рекламні послуги для «Фаворит». Як йшлося в матеріалах провадження, незаконні надприбутки в результаті витрачались на придбання нерухомості та автомобілей.
Тоді ж СБУ навіть повідомляла про «ліквідацію» в Україні букмекерської контори «Фаворит» через те, що та фінансувала терористичну діяльність на сході України — вочевидь, виплачуючи виграші жителям окупованих районів Донбасу. Однак жодна спроба провоохоронців притягнути Андрія Матюху до відповідальності не доходила до свого логічного завершенння.
Чому? Можливо, через те, що Андрій Матюха ще з тих часів вивчив правило: з владою треба домовлятись, тоді бізнес, яким би нелегальним він не був, буде цілим і неушкодженим. У 2013 році хакери з міжнародного угруповання Anonymous зламали поштові скриньки депутатів Партії регіонів, і опублікували безліч виявлених у них листів. Серед них опинився і лист Андрія Матюхи з адреси [email protected], в якому він звертався до «регіоналів» зі скаргою на те, що його нелегальній букмекерській конторі доводиться піддаватися постійним «нальотам» правоохоронців, сплачуючи їм щомісячно 150 тисяч доларів США, через що Матюха пропонував тодішній владі Партії регіонів «співпрацювати».
«Обсяг щомісячних платежів по Україні (правоохоронним органам) становить зараз близько 150 000$, але це не дає жодної гарантії більш-менш стабільної роботи. Компанія готова співпрацювати з міністерством (внутрішніх справ) централізовано та не співпрацювати на місцях. Якщо всі наші пункти у всіх регіонах стабільно працюватимуть, ми готові збільшити обсяг щомісячних платежів до 200 000$», – звертався Андрій Матюха до влади, просячи натомість оперативну реакцію з МВС у разі чергових «нальотів» на його зали гральних автоматів.
Судячи з усього, пропозиція була прийнята — зали Матюхи продовжували працювати, а він на лаві підсудних за всі ці роки не опинився. Як тоді, так, можливо, і зараз, власнику Favbet вдається таким чином домовлятись з владою, бо і сьогодні його бізнес, не зважаючи на купу питань щодо його прозорості, не зазнає, на відміну від своїх конкурентів, жодних атак з боку правоохоронців та влади в цілому.
Як Favbet два роки безкарно приймав ставки без ліцензії
І перше з цих питань стосується діяльності Favbet в 2021-2022 роках. Як ми вже зазначили у публічному розслідуванні вище, Андрій Матюха до останнього не легалізовував свій букмекерський бізнес, взявши відповідну ліцензію лише наприкінці 2022 року. Чому? Тому що букмекерська ліцензія — найдорожча з усіх інших і коштує 108 млн грн на рік, а також тому що ставки на спорт — основний, а значить, і найприбутковіший з усіх інших бізнесів Матюхи. Ділитись прибутками з державою після стількох років нелегальної роботи, вочевидь, не хотілось.
Лише у січні 2022 року Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей направила до Favbet письмову вимогу обмежити доступ в Україні до веб-сайту www.favbet.com, з якого компанія продовжувала надавати послуги беттінгу без ліцензії. Судячи з того, що в травні 2022 року журналісти видання Delo.ua писало в своєму розслідуванні про нелегальну роботу Favbet в Україні, значить сайт на той момент продовжував вільно працювати в Україні, тож Матюха проігнорував вимогу КРАІЛ.
На початку 2022 року КРАІЛ вимагала від Favbet припинити незаконну букмекерську діяльність без ліцензії на території України
І при цьому жодних кримінальних проваджень за порушення закону про гральний бізнес, ігнорування вимог ліцензійного органу та несплату податків, він не отримав. Держава просто мовчки дочекалась, коли Андрій Матюха «дозріє» ділитись з нею прибутками та зволить отримати нарешті ліцензію на букмекерську діяльність і почне працювати в своїй країні законно.
А до того — всі просто спостерігали, як власник одного з найрозпіареніших брендів грального бізнесу продовжував працювати нелегально через ряд сайтів та дзеркал до них фактично цілих 2 роки від моменту легалізації ринку. А це, як мінімум, 216 млн грн несплачених ліцензійних зборів до державного бюджету, не рахуючи податки на доходи, що виводились у офшори.
А офшорів у Матюхи більш ніж достатньо. Фактично половина його розголуженої мережі компаній зареєстровані в юрисдикціях Кіпру, Мальти, Белізу та Великобританії. Ліцензію Кюрассао, наприклад, на сайт www.favbet.com отримала фірма Favorit United N.V., що є засновником кіпрської компанії Bintpash Ltd, яка займається прийомом та обробкою платежів гравців Favbet. Директором цієї компанії є Ігор Сосонюк, діловий партнер Андрія Матюхи. Сам Андрій Матюха особисто є бенефіціаром одразу семи компаній, зареєстрованих в Великобританії та на Мальті.
Як виглядає структура бізнесу групи компаній Favbet Андрія Матюхи: майже всі українські компанії зареєстровані на його сина Дмитра Матюху, сам же він є бенефіціаром ряду компаній в юрисдикції Великобританії та Мальти. Інфографіка BlackBox OSINT
І поки українська влада дозволяла Матюсі працювати без ліцензії в Україні, гроші користувачів сайту www.favbet.com йшли не в бюджет воюючої країни, не в її економіку, а на якусь з цих офшорних фірм Андрія Матюхи.
Як у Favbet брехали про свою роботу в росії
Друге ж питання щодо прозорості бізнесу Матюхи ще більш цікавіше. В травні 2022 року Favbet оприлюднив свою заяву, яка містила жорстке та безапеляційне твердження, що букмекер не працює в рф та Білорусі. Більше того, в компанії заявили, що вона ніколи не працювала на ринку росії. «За всю історію існування Favbet не працював на території рф… Favbet не те щоби більше не працює на ринку рф, але й не працював. Favbet не мав ані офісів, ані ліцензій, ані платіжних засобів для клієнтів, тим паче, не здійснював жодних маркетингових активностей», — йшлося у заяві, в якій при цьому було зазначено, що «реєстрація гравців з рф закрита, рахунки гравців, які колись були на сайті за 22 роки роботи — заблоковані». Тобто в рф ніколи не працювали, але рахунки гравців з рф довелось блокувати — цікаве протиріччя, чи не так? Давайте подивимось, чи правду казали в компанії Матюхи.
Навіть поверхневий аналіз російських реєстрів та баз даних одразу вказує на купу цікавих питань. Якщо Favbet ніколи не працював у рф, то навіщо ж Favbet реєстрував в цій країні свою торгівельну марку, чинність якої тривала аж до 30 грудня 2024 року — тобто буквально ще місяць тому, майже три роки з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну.
Реєстрацією цієї ТМ займалось російське ТОВ «Бет Інвест», зареєстроване в москві у розпал війни на Донбасі — 17 червня 2014 року. Директором цього ТОВ значилась громадянка РФ Коцяк Тетяна Анатоліївна, що в 2015 році, до слова, зареєструвала в анексованому росією Криму індивідуальне підприємництво — російський аналог нашого ФОП.
А от товарний знак Favbet з міжнародною реєстрацією, що досі чинний на території рф і буде чинним аж до 3 березня 2030 року, бо ніхто не відкликав свідоцтво на права на цю ТМ, за даними мовсковської патентної служби, в березні 2020 року особисто реєстрував Андрій Матюха.
Факт відсутності анулювання ТМ Favbet на території росії є причиною для накладання санкцій на букмекера. Бо весною 2023 року РНБО України і президент України Володимир Зеленський наклали санкції на букмекера Parimatch як раз за дію їхньої торгівельної марки в росії після початку великої війни останньої проти України. Як писало видання «РБК-Україна», «за фактом дія ліцензійних угод на використання торгових марок Parimatch (у росії) була припинена у вересні 2022 року», хоча кіпрський холдинг «Рілліус Холдинг Лімітед», що є власником Parimatch™, стверджував, що відкликав франшизу з росії на юридичному та технічному рівнях ще у березні 2022 року.
Саме цей момент Parimatch намагався оскаржити в українських судах, подавши позов проти «РБК-Україна», але Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в результаті повністю відхилив позов групи компаній Parimatch до журналістів, фактично цим підтвердивши, що наявність торговельної марки на території іншої країни є ознакою ведення у ній господарської діяльності.
В цей же час на території рф продовжував діяти зареєстрований в росії товарний знак Favbet, який ніхто не відкликав і який був чинним до кінця 2024 року. І знову ніхто в українській владі на це не звертав увагу, санкції на букмекера ніхто не накладав, хоча ситуація аналогічна — такі самі ознаки присутності в росії, за які одна компанія потрапила в санкційний список та була позбавлена ліцензій, а інша — ні. Чим, так би мовити, діяюча в рф торгова марка Favbet краще за торгову марку Parimatch?
Ну і повертаючись до заяви Favbet про те, що вони ніколи не працювали в росії. Точно? Навіть не звертаючись до того, що сайт favbet.com всі роки російської агресії проти України приймав ставки від росіян та від жителів окупованих ними українських територій, виплачував їм виграші, про що свідчать безліч відгуків росіян на роботу букмекерської контори Favbet та Favorit в інтернеті, просте питання: якщо ви ніколи не працювали в росії, то навіщо реєстрували там товарні знаки? Ще й акурат в 2014 році, коли російські війська анексували Крим та ввели свої війська на Донбас, розпочавши там війну.
Один з багатьох відгуків російських гравців на роботу букмекера Favbet
Тоді навіщо Андрій Матюха і в 2020 році вирішив зареєструвати знак з міжнародною реєстрацією Favbet у державі-агресорі, що продовжує бути там чинним і сьогодні? І навіщо він видавав нотаріальні довіреності громадянці рф Тетяні Коцяк, директору ТОВ «Бет Інвест», на представлення його інтересів в росії?
Андрій Матюха — громадянин рф?
І навіщо йому був потрібен паспорт громадянина рф, наявність якого він постійно заперечує. В мережі можна знайти фото російського паспорту на ім’я Андрія Матюхи, але підтвердити його автентичність наразі складно. Однак, і сьогодні деякі російські реєстри демонструють, що довгий час Матюха Андрій Валерійович проходив у них саме як громадянин російської федерації впритул до 11 листопада 2022 року.
Вже маючи російське громадянство Андрій Матюха отримував в росії ідентифікаційний податковий номер 770505760695, який був дійсним з 11 жовтня 2001 року до 11 листопада 2022 року.
На сьогодні Матюха вийшов з російського громадянства, але все одно має новий ІПН 920459743181, який на сьогодні є чинним. Окрім того в російських реєстрах міститься адреса проживання Матюхи у росії: м. Москва, вул. Велика Піонерська, буд. 18, кв. 25.
Тобто власник Favbet фактично до кінця 2022 року — понад півроку від початку повномасштабної війни — залишався громадянином росії. Більше того, зараз він продовжує мати російський ІПН, що ймовірно дозволяє йому сплачувати податки до бюджету держави-агресора.
Нагадаємо, що на букмекерську контору Parimatch українська влада наклала санкції також за те, що в структуру компаній Parimatch Tech входили компанії, створені громадянами російської федерації. А тут історія така, що власник групи компаній сам особисто був громадянином рф. І знову чомусь ніхто цього не помітив, і жодних перепон для розвитку бізнесу Андрія Матюхи в Україні не створював.
Як Favbet продовжує бути присутнім у Білорусі
В своїй травневій заяві 2022 року компанія Favbet також стверджувала, що з «1 березня 2022 року Favbet зупинив оперування в Білорусі і що в цій країні повністю закриті букмекерські зали, сайт, офіс, а ліцензія здана». Але при цьому в Білорусі досі діє ТОВ «Фавбетбел», що зареєструвало в цій країні одразу чотири торгові знаки Favbet, три з яких дійсні до 2028 та 2029 років. Ця ж фірма отримувала ліцензію на букмекерську діяльність в Білорусі строком дії до 14 лютого 2024 року.
Засновниками ТОВ «Фавбетбел» на сьогоднішній день, згідно даних білоруських реєстрів, продовжує бути особисто Андрій Матюха, а також його британська компанія Andalidi Invest LTD, в якій він до осені 2022 року значився засновником і директором, а після переписав фірму на свого партнера Валерія Сокола. Директором ТОВ «Фавбетбел» є громадянин Білорусі Максим Стариченко, якому в 2021 році Матюха виписав нотаріальну довіреність на представлення його інтересів в Білорусі строком до 2024 року.
Співзасновником фірми, що є правовласником чинних в Білорусі торгівельних марок Favbet, є особисто Андрій МатюхаЯк пов’язані між собою та з Андрієм Матюхою правовласники торгових марок Favbet у росії та Білорусі. Інфографіка BlackBox OSINT
Тож, чи насправді такий «чистий» та «прозорий» новий «лідер» ринку азартних ігор України Favbet, як його називають сьогодні деякі медіа, що українські правоохоронні органи, РНБО, виконавча влада та Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей жодним чином з невідомих нам причин не реагують на цілий ряд питань до Favbet. А це ухиляння від сплати податків цілої групи компаній, що з року в рік демонструють державі збитки, нелегальна букмекерська діяльність впродовж двох років без ліцензії, наявність чинних торгівельних марок і фірм в росії та Білорусі. Чому все це українська держава пропускає повз вуха по відношенню до Favbet та не пропустила по відношенню до цілої низки інших операторів азартних ігор? Невже в української влади з’явився фаворит серед грального бізнесу, якому можна те, чого не можна іншим?
P.S. До речі, останні три роки Андрій Матюха живе далеко не в Україні. За даними BlackBox OSINT, з січня 2022 року він постійно проживає в Хорватії. За цей час він відвідав 25 країн світу, серед яких окрім європейських ще Аргентина, Ізраїль, Саудівська Аравія, США, Катар, Чилі, Уругвай, ОАЕ та Мальдіви. В Україну Матюха за час війни жодного разу не заїзжав. Цікаво, як він оформився в Хорватії і за яким паспортом — як український біженець, чи може він має ще якесь громадянство? Бо ж дія закордонного паспорту колись закінчиться, а, як відомо, українські посольства та консульства не поновлюють більше документи ухилянтам.
Протягом 10 місяців 2024 року в Україні було зафіксовано понад 200 випадків булінгу у школах, повідомляє «Опендатабот». З них половина протоколів була складена на підлітків у віці від 14 до 16 років. Кількість таких правопорушень значно зросла в порівнянні з 2021 роком, коли протоколи за булінг на підлітків становили лише 45% від загальної кількості.
Загалом у 2024 році поліція склала 219 протоколів за булінг в освіті. Незважаючи на це, загальна кількість випадків булінгу знизилася порівняно з періодом до початку повномасштабної війни. Сьогодні, за даними Українського інституту дослідження екстремізму, 40% дитячих самогубств відбуваються через цькування.
Судова система також покращила свою роботу: від початку року вже винесено 160 рішень по справах про булінг, що складає 73% від усіх протоколів, складених у 2024 році. Для порівняння, в попередні роки цей показник становив лише 60%. Це свідчить про значну роботу суддів і правоохоронців у боротьбі з булінгом в освітніх закладах.
Одним з характерних аспектів цьогорічних справ є те, що майже кожне шосте правопорушення вчинено групою осіб або ж є повторним випадком булінгу. В Україні активно працює нова система звернень, яка включає кнопку для анонімних повідомлень, що дозволяє батькам і дітям повідомляти про випадки цькування. З моменту запуску кнопки в жовтні вже було подано 85 анонімних повідомлень.
Крім того, за даними Міністерства освіти та науки України, 80% заяв про булінг подають батьки дітей, а лише 20% – самі учні. Заявки на боротьбу з булінгом подаються переважно з Києва, Одещини та Львівщини.
За булінг правопорушники можуть отримати штрафи від 850 до 3400 грн. Освітня омбудсменка Надія Лещик вважає, що підвищення штрафів до 10 тис. грн може зробити цей інструмент більш дієвим. Однак варто зазначити, що адміністративну відповідальність несуть лише підлітки старші за 16 років. Молодші за цей вік діти не несуть особистої відповідальності, а за їхні вчинки відповідають батьки.
Як діяти, якщо ваша дитина стала жертвою булінгу
Потрібно негайно звертатися до керівництва навчального закладу або поліції. Також важливо, щоб батьки були уважні до змін у поведінці та самопочутті дитини. Заклади освіти несуть відповідальність за ненадання належної інформації про інциденти булінгу. За це їм можуть призначити штрафи або ж направити їх на виправні роботи.