Govoritinfo.com

Позначка: опалювальний сезон

  • Дитсадки Києва закриють на зиму? У КМДА відповіли на тривожні повідомлення для батьків

    Дитсадки Києва закриють на зиму? У КМДА відповіли на тривожні повідомлення для батьків

    У Києві серед батьків дошкільнят почали поширюватися повідомлення про можливе закриття дитячих садків у зимовий період через відключення електроенергії, проблеми з опаленням та гарячим водопостачанням. У соціальних мережах з’явилися фотографії оголошення, в якому родинам нібито рекомендують за можливості не приводити дітей до дошкільних закладів узимку. Однак у Київській міській державній адміністрації заперечили існування відповідних розпоряджень.

    Про це 29 жовтня повідомляє ТСН з посиланням на коментар Департаменту освіти і науки КМДА.

    Приводом для занепокоєння стало оголошення, яке останніми днями поширювали в батьківських чатах та месенджерах. У ньому йдеться про можливі перебої з електропостачанням, відсутність гарячої води та проблеми з опаленням упродовж зимових місяців.

    Автори повідомлення нібито рекомендували батькам залишати дітей удома, якщо родини мають таку можливість. При цьому в оприлюдненому оголошенні не зазначено конкретного дитячого садка, від імені якого поширюється відповідна інформація.

    На тлі російських ударів по українській енергетичній інфраструктурі такі повідомлення викликали значне занепокоєння серед киян. Для багатьох родин робота дитячих садків має вирішальне значення, адже батьки повинні поєднувати догляд за дітьми з роботою.

    Особливо гостро це питання постає в умовах війни, коли частина родин не має можливості залишити дитину з родичами або організувати постійний догляд удома.

    Однак у столичному Департаменті освіти і науки заявили, що жодних офіційних рішень про масове закриття дитячих садків узимку не ухвалювали.

    «Таких розпоряджень нема. Можливо, це черговий фейк, бо навіть не вказаний заклад освіти», — повідомили представники департаменту журналістам.

    Таким чином, інформація про нібито заплановане припинення роботи всіх київських дитсадків наразі не має офіційного підтвердження.

    Водночас це не означає, що проблеми з електропостачанням чи опаленням не можуть впливати на роботу окремих дошкільних закладів.

    Ще у вересні Міністерство освіти і науки України надало рекомендації щодо організації освітнього процесу в осінньо-зимовий період 2026–2027 років. Відповідно до них, роботу закладу можуть тимчасово скорочувати або призупиняти, якщо через відсутність тепла, електроенергії чи води неможливо забезпечити безпечні умови перебування дітей.

    Важливо, що такі рішення мають ухвалюватися з урахуванням конкретних обставин, а не на підставі непідтверджених повідомлень у соціальних мережах.

    У Києві підготовка закладів освіти до опалювального сезону тривала протягом останніх місяців. Столична влада повідомляла про перевірку систем теплопостачання, резервних джерел живлення та готовності об’єктів соціальної інфраструктури до можливих перебоїв.

    Раніше «Ненька інфо» писала про підготовку Києва до зими та плани КМДА на випадок російських ударів по системах тепло- й водопостачання.

    16 жовтня столиця розпочала опалювальний сезон. Першочергове підключення тепла передбачили для об’єктів соціальної сфери, зокрема лікарень, шкіл та дитячих садків.

    Водночас через пошкодження енергетичної інфраструктури після російських атак у частині Дніпровського та Дарницького районів на момент початку опалювального сезону зберігалися труднощі з підключенням окремих об’єктів.

    За інформацією КМДА, подача тепла до соціальних закладів здійснюється за індивідуальними заявками їхніх керівників.

    Крім проблем з опаленням, важливим залишається питання безпеки дітей під час повітряних тривог.

    У Департаменті освіти і науки КМДА раніше пояснювали, що незалежно від рівня повітряної загрози працівники дошкільних закладів повинні діяти відповідно до затверджених планів реагування та забезпечувати переміщення дітей в укриття.

    Тому можливість безпечного перебування вихованців у дитсадку залежить не лише від наявності опалення й електроенергії, а й від готовності закладу виконувати необхідні заходи безпеки.

    Наразі в міській адміністрації не повідомляли про запровадження загальноміського режиму закриття дитячих садків на зимовий період.

    Батькам рекомендується перевіряти інформацію безпосередньо в адміністрації свого дошкільного закладу або в районних управліннях освіти. Якщо йдеться про зміну графіка роботи, тимчасове припинення прийому дітей чи інші організаційні рішення, відповідна інформація має надходити через офіційні канали комунікації закладу.

    Також важливо розрізняти рекомендації для конкретного дитсадка, який може зіткнутися з технічними проблемами, та рішення про припинення роботи всієї системи дошкільної освіти столиці.

    Отже, станом на 29 жовтня КМДА не підтверджує інформацію про масове закриття дитячих садків Києва взимку. Поширені повідомлення про необхідність залишати дітей удома не мають статусу офіційного розпорядження міської влади.

    Водночас через воєнні ризики та можливі перебої з комунальними послугами робота окремих закладів може змінюватися залежно від безпекових і технічних умов.

  • Операційні не повинні зупинитися навіть без світла: Кличко показав, як столичні лікарні готують до зими

    Операційні не повинні зупинитися навіть без світла: Кличко показав, як столичні лікарні готують до зими

    У Києві посилюють енергетичну автономність медичних закладів на випадок нових російських атак на критичну інфраструктуру. Столичні лікарні забезпечують резервними джерелами електроенергії, тепла та водопостачання, щоб навіть під час масштабних відключень продовжували працювати операційні, реанімаційні відділення та життєво необхідне медичне обладнання.

    Про це 22 жовтня повідомив міський голова Віталій Кличко після перевірки готовності до зими однієї з найбільших багатопрофільних лікарень на лівому березі Києва.

    За словами мера, у медичному закладі наразі перебувають майже 740 пацієнтів. Більшість із них потребують складних хірургічних втручань або вже перенесли операції, тому стабільна робота інженерних систем має особливе значення.

    «Перевірив готовність до зими однієї з лікарень на лівому березі. Це багатопрофільний комунальний заклад, де надають допомогу пацієнтам із найтяжчими патологіями», — розповів Кличко.

    Лікарня вже отримує опалення від власної котельні, що дозволяє зменшити залежність від централізованого теплопостачання. Для забезпечення водою облаштовано свердловину, а додатковим резервом залишається підключення до мереж «Київводоканалу».

    Окрему увагу приділили електропостачанню. Медзаклад має вісім дизельних генераторів, які можуть використовуватися для підтримання роботи обладнання під час перебоїв у загальній енергомережі.

    Крім того, на території лікарні встановили сонячну електростанцію потужністю 250 кВт. Додатково триває монтаж автономного зовнішнього освітлення на сонячних панелях та вертикальних вітрогенераторів.

    Таке поєднання різних джерел енергії має підвищити стійкість закладу до аварійних відключень. Водночас фактична тривалість автономної роботи залежить від навантаження, запасів пального та технічних характеристик резервних систем.

    Важливою частиною підготовки стало облаштування укриття. У лікарні створили захищений простір із ліжками для пацієнтів та операційною кімнатою, оснащеною необхідним обладнанням.

    Це дозволяє організовувати надання медичної допомоги навіть під час повітряних тривог, коли перебування пацієнтів і персоналу в основних приміщеннях може бути небезпечним.

    Підготовка медичних установ є частиною ширшої програми енергетичної стійкості Києва. Раніше, 14 жовтня, під час виступу у Верховній Раді Кличко заявив, що столичні лікарні загалом мають 480 генераторів.

    За його словами, у 15 медичних закладах облаштовано власні свердловини, ще в шести їх будують. Одинадцять лікарень уже мають автономне опалення від власних котелень, а до кінця 2026 року кількість таких закладів планують збільшити до 21.

    Загалом для об’єктів тепло- та водопостачання столиці підготували майже 700 генераторів і 70 пересувних котелень. Також місто створило три дизельні електростанції та резервний водозабір.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що станом на середину вересня Київ виконав близько 80% запланованих заходів із підготовки до опалювального сезону.

    На тлі постійних російських ударів по енергетичній інфраструктурі автономність лікарень залишається одним із ключових напрямів підготовки столиці до зими. Головне завдання — забезпечити безперервну медичну допомогу пацієнтам навіть за умов тривалих перебоїв із централізованим постачанням електроенергії, тепла та води.

  • Генератор біля вікна може вбити без попередження: МОЗ назвало небезпечну відстань

    Генератор біля вікна може вбити без попередження: МОЗ назвало небезпечну відстань

    Через регулярні відключення електроенергії українці дедалі частіше використовують бензинові та дизельні генератори. Однак неправильне розміщення такого обладнання може становити смертельну небезпеку навіть для людей, які перебувають усередині власної оселі. Міністерство охорони здоров’я України попереджає: генератори не можна встановлювати ближче ніж за шість метрів від вікон, дверей і вентиляційних отворів. Причина — чадний газ, який неможливо побачити або відчути за запахом, але який здатен спричинити тяжке отруєння та смерть.

    Про небезпеку використання генераторів і правила захисту від отруєння йдеться в офіційних рекомендаціях МОЗ.

    Особливо актуальними ці застереження стали під час тривалих відключень світла, коли мешканці приватних будинків, підприємці та власники невеликих магазинів використовують автономні джерела живлення.

    Чому генератор може бути смертельно небезпечним

    Під час роботи бензинового чи дизельного двигуна утворюються вихлопні гази, серед яких може міститися монооксид вуглецю — чадний газ.

    Це надзвичайно небезпечна речовина, яка не має кольору, запаху та смаку.

    Саме тому людина може вдихати її, навіть не підозрюючи про небезпеку.

    Потрапляючи в організм, чадний газ зв’язується з гемоглобіном і порушує доставлення кисню до тканин.

    Насамперед страждають головний мозок і серце.

    У тяжких випадках отруєння призводить до втрати свідомості, незворотних ушкоджень органів і смерті.

    За даними Центрів контролю та профілактики захворювань США (CDC), люди, які сплять, можуть отримати смертельне отруєння ще до того, як помітять характерні симптоми.

    Чому потрібно дотримуватися відстані шість метрів

    МОЗ рекомендує встановлювати генератори виключно на відкритому повітрі, щонайменше за шість метрів від вікон, дверей і вентиляційних отворів.

    Американські CDC наводять аналогічну рекомендацію — понад 20 футів, тобто приблизно 6,1 метра.

    Навіть якщо генератор працює надворі, небезпечні вихлопи можуть потрапляти до приміщення через вікна, вентиляцію та інші отвори.

    Особливо ризикованим є розміщення обладнання під вікнами квартир, у гаражах, підвалах, закритих прибудовах та інших місцях із недостатньою вентиляцією.

    Відчинені двері чи вікна гаража не роблять використання генератора всередині безпечним.

    Фахівці також наголошують, що навіть дотримання мінімальної відстані не гарантує повного захисту: напрямок вітру та особливості будівлі можуть впливати на поширення вихлопів.

    Тому генератор необхідно встановлювати так, щоб відпрацьовані гази не спрямовувалися в бік будинку.

    Які симптоми свідчать про отруєння чадним газом

    Перші ознаки отруєння легко сплутати зі звичайною втомою або вірусним захворюванням.

    Людина може відчувати головний біль, запаморочення, слабкість і нудоту.

    Згодом можуть з’явитися блювання, біль у грудях, порушення координації та сплутаність свідомості.

    За високої концентрації чадного газу стан може погіршуватися дуже швидко.

    Особливо вразливими є діти, вагітні жінки, люди похилого віку та особи із захворюваннями серця або органів дихання.

    Якщо кілька людей в одному приміщенні одночасно починають скаржитися на головний біль чи запаморочення, це може бути ознакою небезпечного накопичення чадного газу.

    Що робити при підозрі на отруєння

    МОЗ і ДСНС рекомендують негайно припинити перебування в небезпечному приміщенні та вийти на свіже повітря.

    Потрібно викликати швидку медичну допомогу за номером 103 або скористатися єдиним номером екстреної допомоги 112.

    Якщо існує загроза для інших людей, необхідно повідомити рятувальників за номером 101.

    Не можна повертатися в приміщення, де можливе накопичення чадного газу, до перевірки його безпеки фахівцями.

    Якщо людина втратила свідомість, необхідно повідомити про це диспетчера екстреної допомоги та дотримуватися його інструкцій.

    Які правила допоможуть уникнути трагедії

    Окрім дотримання безпечної відстані, медики рекомендують встановлювати в житлових приміщеннях спеціальні детектори чадного газу.

    Такі пристрої можуть своєчасно сигналізувати про небезпечну концентрацію CO в повітрі.

    При цьому звичайний датчик диму не завжди здатен виявляти чадний газ — потрібен саме відповідний детектор.

    Також генератор слід захищати від дощу та затоплення, не заправляти гарячий двигун і використовувати обладнання відповідно до інструкції виробника.

    Паливо необхідно зберігати у призначених для цього ємностях подалі від джерел займання.

    Важливо пам’ятати, що побутові акумуляторні зарядні станції, які не спалюють пальне, не утворюють чадного газу під час звичайної роботи. Проте вони мають власні вимоги пожежної та електричної безпеки.

    Головне правило під час блекауту: генератор повинен працювати надворі, на достатній відстані від будівель, а не у квартирі, гаражі чи на закритому балконі.

    Енергетична автономність допомагає пережити відключення світла, але порушення правил використання обладнання може виявитися значно небезпечнішим за сам блекаут.

  • Україна знову продаватиме газ за кордон: хто заробить мільйони та чи вистачить палива взимку

    Україна знову продаватиме газ за кордон: хто заробить мільйони та чи вистачить палива взимку

    Україна вперше від початку повномасштабного російського вторгнення дозволила приватним газовидобувним компаніям експортувати частину власного природного газу. Уряд встановив обмеження на рівні 15% щомісячного видобутку та запровадив спеціальний механізм контролю. У галузевій асоціації переконані, що рішення принесе державі додаткову валюту, збільшить податкові надходження та допоможе відновлювати газову інфраструктуру після російських атак. Водночас виникає питання, чи не загрожуватиме продаж газу за кордон енергетичній безпеці України напередодні зими.

    Про економічні переваги нового механізму 14 жовтня повідомила Асоціація газовидобувних компаній України (АГКУ). Представники галузі наголосили, що контрольований експорт дозволить приватним підприємствам отримати додаткові кошти, частину яких можна спрямувати на розвиток внутрішнього видобутку.

    Відповідне рішення уряд ухвалив 7 жовтня постановою №1251. Як повідомляє Українська енергетична біржа, продаж газу за кордон здійснюватиметься через спеціалізовані відкриті біржові аукціони.

    Головне обмеження — приватні виробники зможуть експортувати не більше 15% обсягів газу, видобутих за попередній місяць.

    Водночас експорт дозволений лише протягом визначеного періоду — з 1 березня до 30 листопада. Із початку грудня до кінця лютого продаж українського газу за кордон за цим механізмом не здійснюватиметься.

    Це має забезпечити пріоритет внутрішнього ринку саме під час найхолодніших місяців.

    Додаткові податки та валютна виручка

    За оцінкою АГКУ, нові правила можуть збільшити надходження до державного й місцевих бюджетів. Компанії отримають можливість продавати частину продукції за європейськими цінами, які наразі перевищують внутрішні.

    Окрім валютної виручки, держава розраховує на додаткові рентні платежі, пов’язані з експортованими обсягами газу.

    За даними Асоціації, відповідні платежі розраховуватимуть із прив’язкою до європейських цінових індикаторів.

    Водночас точну суму майбутніх бюджетних надходжень поки не названо. Вона залежатиме від фактичних обсягів експорту, біржових цін та активності приватних виробників.

    Ще один важливий аргумент — інвестиції в українську газову галузь.

    Через російські удари частина газовидобувних підприємств зазнала пошкоджень. Компанії змушені витрачати значні кошти на ремонти, посилення фізичного захисту обладнання й забезпечення безперебійної роботи.

    За словами виконавчого директора АГКУ Артема Петренка, відкриття додаткового ринку збуту дозволить спрямувати більше ресурсів на буріння нових свердловин, геологорозвідку та відновлення пошкоджених об’єктів.

    Водночас через скорочення роботи промислових підприємств попит на газ усередині країни зменшився, що ускладнює реалізацію продукції приватних виробників.

    Чи залишиться Україна без газу взимку

    Саме це питання викликає найбільшу увагу на тлі постійних російських атак по енергетиці.

    У Міністерстві енергетики запевняють, що рішення ухвалювали з урахуванням газового балансу та прогнозованих потреб країни в опалювальний сезон 2026–2027 років.

    За офіційними даними Міненерго, в українських підземних сховищах накопичено майже 15,8 млрд кубометрів газу.

    Це на 2,6 млрд кубометрів більше за мінімально необхідний обсяг і на 1,2 млрд кубометрів перевищує цільовий прогнозований показник.

    Уряд також передбачив можливість оперативного призупинення експорту у разі виникнення загрози дефіциту або кризової ситуації на внутрішньому ринку.

    Таким чином, дозвіл не означає необмеженого продажу українського газу за кордон.

    Україна може посилити свої позиції на європейському енергетичному ринку

    За оцінкою галузевої асоціації, український газ може стати додатковим ресурсом для європейських споживачів, особливо в умовах скорочення залежності ЄС від Росії.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Норвегія обігнала Росію за обсягами експорту трубопровідного газу. Це стало одним із наслідків перебудови європейського енергетичного ринку після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

    Водночас Україна продовжує розвивати співпрацю з іншими постачальниками енергоресурсів. Зокрема, «Ненька інфо» раніше писала про переговори з Азербайджаном щодо можливого постачання газу та використання українських газосховищ у регіональній енергетичній торгівлі.

    Попри відкриття експорту, пріоритетом уряду залишається забезпечення українських споживачів. Саме тому продаж газу обмежили за обсягами, сезонами та процедурами державного контролю.

    Наразі немає підстав стверджувати, що нове рішення автоматично призведе до підвищення тарифів на газ для населення. Механізм стосується контрольованого продажу частини приватного видобутку, а не зміни побутових тарифів.

    В АГКУ переконані, що за належного контролю експорт може стати додатковим джерелом інвестицій, валютних надходжень і податків, водночас сприяючи збереженню власного газовидобутку України.

  • 20 мільярдів заблоковано: Кудрицький попередив про катастрофу з опаленням і комунальними послугами

    20 мільярдів заблоковано: Кудрицький попередив про катастрофу з опаленням і комунальними послугами

    Блокування платежів місцевих громад через Державну казначейську службу може спричинити серйозні проблеми з опаленням, водопостачанням, громадським транспортом і роботою критичної інфраструктури по всій Україні. За даними Асоціації міст України, йдеться про обмеження використання приблизно 20 мільярдів гривень. Колишній керівник «Укренерго» Володимир Кудрицький попередив, що наслідки такого рішення можуть стати катастрофічними напередодні опалювального сезону.

    За словами Кудрицького, блокування розрахунків місцевих бюджетів може запустити ланцюгову реакцію проблем, наслідки якої відчують мешканці українських міст.

    Насамперед під загрозою опиняється робота комунальних підприємств, які щоденно потребують коштів для закупівлі пального, газу, реагентів, запасних частин та оплати праці персоналу.

    Особливо небезпечною така ситуація є для прифронтових міст, зокрема Сум, Харкова, Конотопа, Краматорська, Запоріжжя та Херсона, де критична інфраструктура регулярно потерпає від російських обстрілів.

    Кудрицький наголосив, що навіть короткочасне припинення платежів може порушити роботу цілих комунальних систем.

    Наприклад, підприємства теплопостачання ризикують накопичити борги за газ. У такому випадку відновлення постачання може ускладнитися необхідністю погашення заборгованості.

    Подібні проблеми можуть виникнути і з громадським транспортом. Якщо місцеві підприємства не зможуть оплачувати пальне, електроенергію або заробітну плату працівникам, це створить ризик зупинки автобусів і тролейбусів.

    Ще один можливий наслідок — затримки сплати податків і розрахунків із підрядниками. На думку екскерівника «Укренерго», такі труднощі можуть накопичуватися та потребуватимуть значно більше часу для подальшого врегулювання.

    Раніше Асоціація міст України повідомила, що громади зіткнулися з обмеженнями платежів ще з 9 вересня.

    За твердженням організації, через це ускладнилося фінансування ремонтів пошкодженої інфраструктури, закупівлі пального для екстрених служб, підготовки пунктів незламності та придбання обладнання для медичних і освітніх закладів.

    1 жовтня Асоціація міст України звернулася до уряду з вимогою розблокувати платежі.

    Представники місцевого самоврядування наголосили, що затримки розрахунків можуть негативно позначитися на підготовці громад до опалювального сезону 2026–2027 років.

    Водночас Кабінет Міністрів пояснює запроваджені обмеження необхідністю забезпечити фінансування першочергових потреб держави в умовах нестачі бюджетних ресурсів.

    Згідно з урядовим рішенням, у разі підтвердженого дефіциту фінансування пріоритет надається видаткам на оборону, обслуговування боргу, пенсії, заробітні плати та соціальні виплати.

    Обмеження мають застосовуватися за визначених фінансових умов, а не автоматично до всіх платежів.

    Кудрицький пов’язує бюджетні труднощі, зокрема, із невиконанням реформ, необхідних для отримання міжнародної допомоги. Однак це його оцінка причин дефіциту, а не офіційно встановлений висновок.

    Нагадаємо, раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Мінфін переніс фінансування на 39 млрд грн для захисту енергетики та будівництва укриттів.

    Також видання писало про нестачу коштів у Києві для підготовки до зими.

    Таким чином, на тлі російських атак на енергосистему та наближення холодів обмеження фінансових операцій місцевих громад створюють додаткові ризики для стабільної роботи комунальної інфраструктури.

    В Асоціації міст України закликають уряд терміново врегулювати ситуацію, щоб громади могли використовувати власні кошти для забезпечення життєво необхідних послуг.

    Наразі немає підтвердження, що прогнозовані Кудрицьким масштабні зупинки комунальних служб уже відбулися по всій країні. Йдеться про ризики, на які звертають увагу представники громад та енергетичної галузі.

  • Пішов до лісу по дрова — отримав штраф: українців попередили про покарання до 1020 грн

    Пішов до лісу по дрова — отримав штраф: українців попередили про покарання до 1020 грн

    Українцям, які самовільно заготовляють деревину в лісі для опалення, загрожують штрафи та додаткові фінансові стягнення. Навіть якщо дерево давно впало або повністю висохло, це не означає, що його можна без дозволу розпиляти й забрати додому.

    Відповідні обмеження передбачені Лісовим кодексом України та законодавством про адміністративні правопорушення.

    Із наближенням опалювального сезону питання заготівлі дров стає особливо актуальним для власників приватних будинків із пічним або твердопаливним опаленням.

    Однак далеко не все, що лежить у лісі, дозволено забирати без погодження з лісокористувачем.

    Що можна збирати в лісі без дозволу

    Відповідно до Лісового кодексу України, громадяни мають право безоплатно збирати для власних потреб дикорослі ягоди, гриби, горіхи та інші визначені законом ресурси.

    Із деревними залишками ситуація складніша. Збирання дрібного опалого хмизу, який не потребує рубання дерев, слід відрізняти від заготівлі дров. Водночас не всі природні матеріали дозволено забирати без обмежень: наприклад, заготівля лісової підстилки регулюється окремими правилами.

    Повалені стовбури, сухостій та великі частини дерев не можна вважати безкоштовними дровами лише тому, що вони лежать у лісі.

    Постійні лісокористувачі здійснюють облік деревини, а її заготівля потребує відповідних законних підстав і документів.

    Які штрафи загрожують українцям

    За незаконну порубку та інші порушення, передбачені статтею 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення, громадянам загрожує штраф від 510 до 1020 гривень.

    Для посадових осіб штрафи значно вищі.

    При цьому адміністративним покаранням справа може не обмежитися. Якщо незаконними діями завдано шкоди лісу, порушник може бути зобов’язаний додатково компенсувати збитки.

    Розмір відшкодування визначають за спеціальними нормативними таксами. Залежно від виду порушення, характеристик деревини та інших обставин сума може виявитися значно більшою за сам штраф.

    Коли загрожує кримінальна відповідальність

    Якщо незаконна порубка або інші передбачені законом дії спричинили істотну шкоду, може наставати кримінальна відповідальність за статтею 246 Кримінального кодексу України.

    Покарання залежить від конкретних обставин справи та може передбачати штраф, обмеження або позбавлення волі.

    Водночас не кожен випадок збирання сухих гілок автоматично є незаконною порубкою. Правова оцінка залежить від того, що саме людина зібрала, чи здійснювала рубання, звідки походить деревина та чи були необхідні дозволи.

    Як законно отримати дрова

    Щоб уникнути проблем із законом, українцям рекомендують звертатися до місцевого лісництва або підприємства, яке здійснює лісогосподарську діяльність.

    Там можна уточнити можливість придбання паливної деревини, її вартість та порядок отримання.

    Якщо йдеться про самостійну заготівлю, необхідно попередньо з’ясувати умови проведення робіт і оформлення відповідних документів.

    Головне правило: навіть сухе або повалене дерево не стає автоматично нічиїм. Тому перед тим як вивозити деревину з лісу, варто перевірити законність таких дій, інакше економія на опаленні може обернутися штрафом та додатковими витратами.

  • Клименко очолив Раду експертів з енергетичної безпеки при РНБО

    Клименко очолив Раду експертів з енергетичної безпеки при РНБО

    Президент України Володимир Зеленський призначив секретаря Ради національної безпеки і оборони Ігоря Клименка головою Ради експертів з питань енергетичної безпеки. Відповідний указ №1028/2026 глава держави підписав 5 жовтня, а документ набрав чинності з дня опублікування.

    Указ вносить зміни до президентського документа №206/2020 від 29 травня 2020 року, яким свого часу була створена Рада експертів з питань енергетичної безпеки. У новій редакції прямо зазначено, що її головою призначається Ігор Клименко як чинний секретар РНБО.

    Рада експертів є консультативним органом при РНБО. Вона займається питаннями державної політики у сфері енергетичної безпеки та оцінкою ефективності роботи органів влади в цьому напрямі. Після призначення голови наступним кроком має стати формування персонального складу Ради за погодженням із президентом.

    Призначення відбулося напередодні опалювального сезону 2026/2027 років, коли питання захисту енергетичної інфраструктури знову є одним із ключових для держави. Наприкінці серпня РНБО вже розглядала стан енергетичної безпеки, ситуацію в паливно-енергетичному комплексі, захист критичних об’єктів та готовність регіонів до проходження осінньо-зимового періоду.

    Для самого Клименка це ще один напрям роботи після переходу до РНБО. Раніше «Ненька інфо» писала про призначення Ігоря Клименка секретарем Ради національної безпеки і оборони. Тоді одним із ключових завдань для нього називали координацію роботи всього сектору безпеки та контроль за виконанням рішень РНБО і Ставки.

    У липні «Ненька інфо» також детально писала про перехід Клименка до РНБО та розширення його повноважень у системі національної безпеки.

    Таким чином, новий указ фактично додає до сфери відповідальності секретаря РНБО ще й координацію експертної роботи з енергетичної безпеки — напряму, який особливо важливий напередодні зими та на тлі регулярних російських атак по енергетичній інфраструктурі.

     

  • РФ хоче «відрізати» Київ від світла — ISW

    РФ хоче «відрізати» Київ від світла — ISW

    Росія, ймовірно, розпочала новий етап масованої кампанії ударів по українській енергетиці перед опалювальним сезоном. Цього разу Москва може намагатися не просто завдати загальних збитків енергосистемі, а системно порушити постачання електроенергії до Києва, ускладнити роботу атомної генерації та бити по промислових регіонах України.

    Таку оцінку наводить американський Інститут вивчення війни після масштабної комбінованої атаки РФ у ніч проти 30 вересня. Саме енергетичну інфраструктуру Києва та області аналітики називають одним із головних напрямків удару.

    У своєму звіті ISW зазначає, що Росія застосувала велику кількість ударних безпілотників та ракет, а атака стала однією з найбільших проти української енергетичної системи за останні місяці. Аналітики пов’язують це з підготовкою Кремля до нової зимової кампанії тиску на Україну.

    За даними української сторони, в ніч проти 30 вересня Росія застосувала майже 190 ударних безпілотників і балістичні ракети, а основний удар припав на Київ та область.

    Після атаки в Київському регіоні були зафіксовані пошкодження енергетичних об’єктів. Зокрема, у матеріалі йдеться про пошкодження Трипільської ТЕС, після чого енергетикам довелося застосовувати аварійні відключення.

    Водночас російське Міноборони заявляло про удари по Київській ГЕС, енергетичних підстанціях та об’єктах накопичення електроенергії. Ці заяви походять із російської сторони і не означають незалежного підтвердження результативності всіх заявлених ударів.

    У чому полягає нова тактика

    За оцінкою ISW, нинішня кампанія може відрізнятися від попередніх зимових атак тим, що Росія прагнутиме системніше бити по конкретних елементах енергосистеми, а не лише створювати масштабні пошкодження окремими хвилями.

    У матеріалі виділяються три можливі напрямки такого тиску: спроби ускладнити видачу потужності українських АЕС у загальну мережу, порушити зовнішнє електропостачання Києва та завдати максимальної шкоди енергетичній інфраструктурі промислових регіонів на сході країни.

    Це не означає, що Росія здатна гарантовано реалізувати такий сценарій. Йдеться саме про оцінку намірів і характеру російської кампанії, зроблену аналітиками на основі вибору цілей та структури останніх ударів.

    Особливої уваги привертає Київ. Столиця споживає значні обсяги електроенергії й залежить не лише від місцевої генерації, а й від передачі струму з інших регіонів. Тому удари одночасно по генерації, підстанціях та високовольтних лініях можуть створювати складнішу ситуацію, ніж пошкодження одного окремого енергооб’єкта.

    Саме тому формулювання про спробу «відрізати Київ» стосується насамперед можливого порушення зовнішніх каналів живлення столиці, а не буквального й гарантованого повного відключення міста від електроенергії.

    Росія розширює перелік цілей

    Останні російські атаки вже не обмежуються традиційними ударами по ТЕС, підстанціях чи високовольтних мережах.

    Наприкінці вересня ISW окремо звертав увагу, що РФ значно активізувала удари по дата-центрах та телекомунікаційній інфраструктурі України. За оцінкою інституту, метою може бути порушення роботи не лише інтернету, а й банківських сервісів, платіжних систем, бізнесу, державних електронних послуг і частини військової інфраструктури.

    Таким чином Москва потенційно намагається тиснути одразу на кілька критичних систем — електроенергію, зв’язок, цифрову інфраструктуру та логістику.

    У вересні Росія також посилила удари по автозаправних станціях та паливній інфраструктурі. ISW фіксував, що лише одна з атак на об’єкти «Укрнафти» у Києві стала вже шостим ударом по інфраструктурі компанії за кілька тижнів.

    Під загрозою — опалювальний сезон

    Особливе значення нинішньої кампанії має через наближення холодів.

    У матеріалі зазначається, що українські посадовці вже попереджають про складний опалювальний сезон. Міністр економіки Олександр Кравченко, зокрема, говорив, що зима може стати однією з найважчих за весь час повномасштабної війни через інтенсивність російських атак.

    Основна проблема полягає не лише у фізичному руйнуванні енергетичних об’єктів. Росія намагається змушувати Україну постійно витрачати дефіцитні ракети ППО, ремонтувати трансформатори, підстанції та генерацію, а також створювати необхідність у резервних схемах живлення.

    При повторних ударах по вже пошкоджених об’єктах ремонт може тривати довше, оскільки запас великих трансформаторів та іншого спеціалізованого обладнання обмежений.

    Україна готується до нової хвилі атак

    Українська влада ще до останніх масованих обстрілів готувалася до складного зимового періоду. Президент України Володимир Зеленський наприкінці вересня обговорював із міжнародними партнерами додатковий захист генерації та необхідність посилення ППО.

    Окремим викликом стали реактивні «Шахеди». Зеленський раніше повідомляв про рішення щодо розгортання в Україні виробництва реактивних двигунів та прискорення створення дронів-перехоплювачів, здатних боротися зі швидкісними російськими безпілотниками.

    Україна також продовжує шукати додаткові ракети для Patriot, оскільки саме ці комплекси залишаються одним із головних засобів боротьби з російською балістикою. Президент обговорював постачання перехоплювачів із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте після попередніх серій балістичних ударів по Києву.

    Енергетичні удари можуть тривати всю зиму

    ISW раніше неодноразово оцінював зимові атаки по енергетичній інфраструктурі як частину російської стратегії тиску на українське населення та економіку. У вересні інститут також зазначав, що Москва не погодилася на пропозиції щодо взаємного припинення ударів по енергетиці.

    Тому атака 30 вересня може бути не окремим епізодом, а початком тривалої серії ударів, під час яких Росія намагатиметься виявляти слабкі місця української енергосистеми та повторно атакувати ключові вузли.

    Остаточно визначити масштаб і тривалість цієї кампанії зараз неможливо. Проте вибір цілей наприкінці вересня свідчить, що енергетика знову стала одним із пріоритетних напрямків російських ударів.

    І якщо оцінка ISW підтвердиться подальшими атаками, цієї зими головним завданням РФ може стати не просто створення тимчасових блекаутів, а системне порушення зв’язків між генерацією, мережами передачі та великими центрами споживання — передусім Києвом.

  • Українцям зафіксували ціну на газ на зиму: скільки коштуватиме кубометр

    Українцям зафіксували ціну на газ на зиму: скільки коштуватиме кубометр

    Кабінет Міністрів продовжив дію спеціальних обов’язків на ринку природного газу до 31 березня 2027 року. Це означає, що протягом осінньо-зимового періоду ціна газу для населення залишатиметься незмінною.

    Про рішення повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль. За його словами, нинішня вартість газу для побутових споживачів становить 7,96 грн за кубометр без урахування плати за розподіл.

    Продовження ПСО також має зберегти пільгові умови постачання газу для підприємств теплопостачання, операторів газорозподільних систем та когенераційних установок на прифронтових територіях.

    Шмигаль пояснив рішення необхідністю забезпечити стабільність газового ринку та роботу теплових об’єктів під час війни. Раніше уряд уже використовував механізм ПСО для фіксації цін на газ для населення та виробників теплової енергії в опалювальний період.

    До нового опалювального сезону Україна також сформувала необхідні запаси газу за базовим сценарієм. Станом на кінець серпня в підземних сховищах було 14,6 млрд кубометрів, а цільового показника вдалося досягти приблизно на місяць раніше запланованого терміну.

    Таким чином, щонайменше до кінця березня 2027 року підвищення базової ціни газу для населення не передбачається. Водночас рахунок споживача складається не лише з вартості самого газу — окремо сплачується його розподіл.

  • Київ готується до блекауту: тисячі людей можуть терміново переселити

    Київ готується до блекауту: тисячі людей можуть терміново переселити

    У Києві завершили масштабну перевірку мешканців, яким може знадобитися допомога у разі критичних перебоїв із теплопостачанням та іншими комунальними послугами через російські атаки. Міські служби обстежили понад 12 тисяч будинків і сформували актуальні списки одиноких людей старшого віку, дорослих і дітей з інвалідністю, які у разі надзвичайної ситуації можуть потребувати тимчасового переміщення.

    Київ готується до блекауту: тисячі людей можуть терміново переселити
    ФОТО: Оголошення про тимчасове переселення громадян

    Як розповіла заступниця голови КМДА Марина Хонда, після завершення верифікації бажання тимчасово залишити житло у випадку критичної ситуації висловили 1436 одиноких людей старшого віку, 602 дорослих людей з інвалідністю та 462 дитини з інвалідністю. При цьому разом із кожною дитиною має перебувати щонайменше один дорослий супроводжуючий. Такі цифри наводяться у матеріалі ТСН із посиланням на посадовицю КМДА.

    Таким чином, лише безпосередньо у визначених категоріях йдеться більш ніж про 2,5 тисячі людей, а з урахуванням дорослих, які супроводжуватимуть дітей з інвалідністю, фактична кількість людей, для яких у критичному сценарії потрібно буде організувати розміщення та транспорт, буде більшою.

    Водночас у КМДА наголошують: йдеться не про оголошення евакуації Києва і не про прогноз неминучого масштабного блекауту. Ще 14 серпня міська влада пояснювала, що соціальні служби лише актуалізують фактичні адреси проживання людей із маломобільних груп, аби в надзвичайній ситуації мати можливість оперативно зв’язатися з ними, визначити потреби та надати допомогу.

    До груп, яким місто приділяє особливу увагу, належать одинокі люди старшого віку, люди з інвалідністю та родини, які виховують дітей з інвалідністю. Перевірка потрібна ще й тому, що офіційне місце реєстрації людини не завжди збігається з фактичним місцем її проживання.

    За словами Марини Хонди, саме така проблема проявилася минулої зими: частина маломобільних людей перебувала не там, де була офіційно зареєстрована. У разі аварії або тривалої відсутності тепла це ускладнює роботу соціальних служб — вони мають не лише знати про існування людини, яка потребує допомоги, а й розуміти, де саме вона перебуває.

    Особливо складною категорією залишаються діти з інвалідністю. Їхнє можливе переміщення не можна звести до звичайного перевезення людей із холодного будинку до теплого приміщення.

    Як пояснювала Хонда, разом із дитиною має перебувати один із батьків або інший дорослий, а місце тимчасового проживання повинне бути пристосоване до її потреб. Там можуть знадобитися психологи, реабілітологи, дієтологи, спеціальне харчування та інша допомога.

    Саме тому різні категорії людей не планують хаотично розміщувати в одному великому приміщенні.

    За інформацією, яку Марина Хонда надала ТСН, можливими місцями тимчасового розміщення стануть районні територіальні центри, медичні установи, дитячі садочки, геріатричні пансіонати та інші соціальні заклади, обладнані генераторами та необхідними засобами для перебування людей.

    Окремі місця планують передбачати у приватних геріатричних пансіонатах і медичних установах для паліативних пацієнтів та людей старшого віку, які потребують постійного сестринського догляду. Конкретні адреси таких об’єктів міська влада з міркувань безпеки не розголошує.

    Для перевезення людей планують використовувати мікроавтобуси районних територіальних центрів та Київського міського центру надання соціальних послуг. Якщо власного транспорту буде недостатньо, до допомоги можуть залучати благодійні організації.

    Водночас КМДА закликає не називати всю цю систему підготовки «масовою евакуацією». Для частини людей узагалі може не знадобитися залишати квартиру.

    Місто розглядає й інші варіанти: доставку продуктів і теплих речей, організацію харчування, додаткові візити соціальних працівників та допомогу з транспортом. Тимчасове переміщення передбачатиметься лише тоді, коли допомоги за місцем проживання буде недостатньо.

    Досвід попередньої зими також показав, що далеко не всі маломобільні мешканці погоджуються залишати свої квартири. За інформацією КМДА, минулої зими зафіксували понад три тисячі випадків, коли люди відмовилися від тимчасового переміщення навіть тоді, коли для них уже були підготовлені місце проживання та транспорт.

    Підготовка соціальних служб відбувається на тлі ширшої підготовки Києва до складного опалювального сезону 2026–2027 років.

    Як раніше писала «Ненька інфо», станом на 17 вересня міська влада заявляла про виконання приблизно 80% запланованих заходів із підготовки до зими. Йдеться не лише про ремонти тепломереж, а й про резервну генерацію, запаси пального, підготовку систем водопостачання та відпрацювання аварійних сценаріїв на випадок нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.

    Читайте також: Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді.

    Одним із головних ризиків для Києва залишаються можливі пошкодження великих джерел теплопостачання. Протягом повномасштабної війни енергетичні об’єкти столиці неодноразово ставали цілями російських ракет і безпілотників.

    Саме тому Київ паралельно намагається створювати резервні схеми теплопостачання. Зокрема, на Теремках будується резервна тепломагістраль, яка у випадку аварійної або вимушеної зупинки ТЕЦ-5 повинна забезпечити альтернативне теплопостачання 183 житлових будинків, трьох медичних закладів та 18 шкіл і дитячих садків. Загалом система має захистити від втрати тепла приблизно 200 тисяч мешканців Голосіївського району.

    Читайте також: Від понад 600 дерев до десяти: у Києві переглянули схему теплотраси на Теремках після протестів.

    На тлі ризиків нових відключень змінилася навіть ситуація на ринку нерухомості. «Ненька інфо» раніше повідомляла, що частина мешканців столиці перед зимою почала цікавитися автономними будинками у передмісті — з резервним електроживленням, незалежним опаленням та власними системами водопостачання.

    Читайте також: $2500 за будинок під Києвом: чому українці шукають автономне житло перед зимою.

    При цьому експерти та міська влада закликають не перетворювати підготовку до зими на паніку. У серпні в інформаційному просторі поширювалися заяви про нібито майбутній «зимовий апокаліпсис», необхідність масово залишати великі міста та готуватися до багатоденних відключень. Частина таких тверджень не мала офіційного підтвердження.

    «Ненька інфо» детально розбирала ці прогнози у матеріалі «Тікайте з міст і купуйте дрова»: українців лякають катастрофою взимку — що з цих прогнозів правда.

    Тож нинішнє формування списків маломобільних мешканців означає насамперед підготовку столиці до одного з можливих сценаріїв, а не сигнал про те, що Київ уже готують до масового переселення.

    Місто хоче заздалегідь знати, хто не зможе самостійно впоратися в ситуації, якщо через російський удар окремі будинки або райони надовго залишаться без теплопостачання. Для частини таких людей допомога надаватиметься безпосередньо вдома, а тих, для кого перебування у холодній квартирі стане небезпечним, зможуть тимчасово перевезти у підготовлені соціальні, медичні та інші заклади.

    З огляду на характер російських атак по українській енергетиці Київ готується одразу до кількох варіантів розвитку подій — від локальних аварій і короткочасних перебоїв до ситуацій, коли окремим мешканцям справді доведеться тимчасово залишити свої домівки.