Позначка: ООН

  • 4 лютого: Міжнародний день людського братерства та пам’ять святого Ісидора Пилусіотського

    4 лютого: Міжнародний день людського братерства та пам’ять святого Ісидора Пилусіотського

    Сьогодні, 4 лютого, в Україні та світі відзначають Міжнародний день людського братерства – свято, що наголошує на важливості взаємоповаги, толерантності та мирного співіснування між народами та культурами. Також цього дня віряни вшановують пам’ять святого преподобного Ісидора Пилусіотського.

    Що сьогодні за церковне свято

    4 лютого в церковному календарі – день пам’яті святого преподобного Ісидора Пилусіотського. Він народився приблизно 370 року в Александрії, Єгипет. Він був учнем святого Іоанна Златоустого і відомим богословом, автором багатьох богословських творів. Ісидор писав понад 2000 послань, які стали відомими після його смерті. Він відомий своєю боротьбою з аріанством і підтримкою почитання мощів. Ісидор також був активним захисником святого Іоанна Златоустого під час гонінь на нього.

    Що не можна робити 4 лютого

    • Не слід залишати безлад в домі.
    • Не можна лихословити, лаятися.
    • Існує заборона на тяжку фізичну роботу.

    Народні прикмети і традиції на 4 лютого

    Серед наших предків існувало чимало цікавих прикмет на цей день:

    • дивилися, який сьогодні день: гілки на ялинці похилилися донизу — до сильного снігопаду;
    • до цього часу не вдарили морози — зима протримається довго;
    • ліс чорний, в ньому мало снігу — до відлиги;
    • високий туман — чекайте на теплу погоду.

    Часто цього дня стояла досить прохолодна погода. Починалася пора вовчих весіль, тому в народі період називали “вовчий сват”.

    Іменини: як назвати дитину, яка народилася 4 лютого

    Які сьогодні іменини: Андрій, Аркадій, Борис, Василь, Георгій, Дмитро, Іван, Кирило, Михайло, Микола, Олександр, Олексій, Петро, Сергій, Федір, Юрій, Ганна, Катерина.

    Талісманом людини, народженої 4 лютого, є берил. Камінь, який використовували для лікування зубного болю. Також берил носили, щоб налагодити стосунки в родині.

    Цього дня народилися:

    • 1962 рік — інженер, громадський активіст, учасник Євромайдану, один із Героїв Небесної сотні, Герой України Василь Аксенин;
    • 1981 рік —український спортсмен, який представляв Україну на Чемпіонаті Світу зі спортивного запам’ятовування Гордій Остапович;
    • 1981 рік — один із “кіборгів” Донецького аеропорту, Герой України Сергій Колодій.

    Пам’ятні дати 4 лютого

    Календар важливих подій в Україні та світі за 4 лютого:

    • 960 рік — на престол сходить Чжао Куан’їнь, перший імператор китайської династії Сун;
    • 1789 рік — у Філадельфії на засіданні виборщиків, які представляли 10 з 11-и штатів, що ратифікували конституцію США, одноголосно, 69-а голосами, було обрано першого президента Сполучених Штатів Америки — ним став Джордж Вашингтон;
    • 1906 рік — департамент поліції Нью-Йорку постановляє використовувати відбитки пальців для ідентифікації злочинців;
    • 1945 рік — у Лівадії (Крим) відкривається Ялтинська конференція — дипломатична зустріч лідерів США, Великої Британії й СРСР з метою вирішення питань закінчення Другої світової війни та повоєнного ладу;
    • 1948 рік — британська колонія Цейлон отримує незалежність у Співдружності націй;
    • 1961 рік — з Анголи починається колоніальна війна Португалії проти африканських національно-визвольних рухів;
    • 1969 рік — Ясір Арафат очолює Організацію визволення Палестини;
    • 1970 рік — засновують місто Прип’ять;
    • 1971 рік — оголошено про банкрутство британської компанії “Роллс-Ройс”;
    • 1974 рік — після двох років дресирування шимпанзе Нім Чимскі в США пише перше слово;
    • 1998 рік — в обличчя Біла Гейтса в Брюсселі поцілили тортом;
    • 2004 рік — починає роботу соціальна мережа Facebook, яку заснував студент Гарвардського університету Марк Цукерберг;
    • 2005 рік — Верховна Рада України затверджує Юлію Тимошенко на посаді прем’єр-міністра України;
    • 2021 рік — у Запоріжжі стається пожежа у Запорізькій обласній клінічній інфекційній лікарні, внаслідок якої гине четверо людей, а ще двоє постраждали.

    Який сьогодні день в Україні і світі

    4 лютого в Україні і світі святкують Міжнародний день людського братерства. Це свято було запроваджене Генеральною Асамблеєю ООН 2020 року для сприяння міжкультурному та міжрелігійному діалогу, взаєморозумінню та співпраці між людьми різних віросповідань, національностей та культур. День людського братерства має свої корені в історичній події 4 лютого 2019 року, коли Папа Римський Франциск та Великий імам Аль-Азгар Ахмед Ель-Таїб підписали “Документ про людське братерство заради миру та спільного життя” в Абу-Дабі. Цей документ закликав до толерантності, взаємної поваги та мирного співіснування всіх народів.

    ООН ухвалила резолюцію про встановлення цього дня в грудні 2020 року, визнавши важливість братерства та солідарності для подолання глобальних викликів, таких як дискримінація, бідність, війни та екстремізм.

    Також 4 лютого Всесвітній день боротьби з раковими захворюваннями. Його ініціатором став Міжнародний союз боротьби з раком (UICC) 2000 року під час Всесвітнього саміту з боротьби проти раку в Парижі. Рак – одна з головних причин смерті у світі. За даними ВООЗ, щорічно фіксується понад 19 мільйонів нових випадків, і понад 9 мільйонів людей помирають від цієї хвороби. Однак до 40% випадків раку можна запобігти, якщо вести здоровий спосіб життя та вчасно проходити медичні обстеження.

  • Розстріли українських полонених: ООН повідомляє про 79 випадків

    Розстріли українських полонених: ООН повідомляє про 79 випадків

    Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні повідомила про 79 випадків страти українських військовополонених російськими військовими у 24 окремих інцидентах з кінця серпня 2024 року. Більшість таких випадків сталися в районах активних бойових дій під час російських наступальних операцій.

    “Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні сьогодні висловила занепокоєння різким збільшенням кількості повідомлень про страти українських військових, захоплених російськими збройними силами. З кінця серпня 2024 року Місія зафіксувала 79 таких страт у 24 окремих інцидентах”, – йдеться в повідомленні.

    Багатьох українських військових, які здалися в полон або перебували під вартою російських збройних сил, було розстріляно на місці. У свідченнях свідків також розповідалося про вбивства неозброєних і поранених українських військових.

    Щодо 24 інцидентів Місія отримала та проаналізувала відео- та фотоматеріали, опубліковані українськими та російськими джерелами, які показують страти або трупи. Місія також провела детальні опитування свідків. Інциденти з геолокацією та хронологією вказують на те, що страти, про які повідомляється, відбулися в районах, де тривали російські наступальні операції. Ці повідомлення були оцінені як достовірні.

    “Ці інциденти не сталися на порожньому місці. Громадські діячі в російській федерації відкрито закликали до нелюдського поводження та навіть до страти полонених українських військовослужбовців. У поєднанні із широкими законами про амністію такі заяви можуть підбурювати або заохочувати до протиправної поведінки”, – сказала голова Місії ООН Даніель Белл.

    Зазначається, що у  2024 році Місія зафіксувала щонайменше 3 такі дзвінки від державних службовців російської федерації, а також низку публікацій у соціальних мережах військових груп, пов’язаних із російськими збройними силами, які, як повідомляється, віддають накази або схвалюють страти.

    В ООН наголошується, що міжнародне гуманітарне право забороняє віддавати наказ про те, щоб нікого не залишилося в живих, погрожувати цим противнику або вести бойові дії на цій основі. Оголошення про те, що “не буде пощади” є серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права та військовим злочином.

    “Усі заяви про страту захоплених українських військовослужбовців та публічні заяви, які закликають до таких дій або виправдовують їх, мають бути розслідувані”, – сказав Белл.

    Окрім того, в ООН заявляють, що Місія також задокументувала страту українськими Збройними силами пораненого та недієздатного російського солдата у 2024 році.

    Міністр закордонних справ Андрій Сибіга коментуючи надані дані про зростання кількості страт росіянами українських військовополонених, заявив, що це може бути одна з найбільших кампаній умисного вбивства військовополонених у сучасній історії.

    “Ці звірства вимагають термінових міжнародних дій. Жахливі розстріли росією українських військовополонених демонструють, що Україна протистоїть справжнім звірям. Світ повинен не тільки засудити, а й вжити термінових заходів. Потрібні нові ефективні міжнародно-правові інструменти, конкретні кроки для притягнення винних до відповідальності”, – наголосив Сибіга.

    Інституту вивчення війни (ISW) в жовтні 2024 року повідомляв, що останнім часом російські війська збільшили кількість систематичних страт українських військовополонених.

    4 жовтня 2024 року керівник департаменту воєнних злочинів Офісу Генерального прокурора Юрій Бєлоусов повідомляв, що російські окупанти стратили 93 українських військових саме на полі бою.

  • Україна готова до мирних ініціатив, але тільки на своїх умовах, – Сергій Кислиця

    Україна готова до мирних ініціатив, але тільки на своїх умовах, – Сергій Кислиця

    Постійний представник України при ООН, Сергій Кислиця, заявив, що Україна прагне припинення повномасштабної війни, але не погодиться на мир за будь-яку ціну. Він підкреслив, що концепція “миру за будь-яку ціну” не призведе до тривалого миру і лише стане стимулом для агресора продовжувати порушувати міжнародне право.

    Кислиця зазначив, що реалізація концепції “мир через силу” є єдиним ефективним шляхом до зупинення агресора та забезпечення справедливого і міцного миру відповідно до принципів Статуту ООН. За його словами, дипломатичний шлях до миру можливий тільки через реалізацію “Формули миру”, яку представила Україна.

    Україна готова розглядати мирні ініціативи інших країн, але тільки якщо вони враховують відновлення територіальної цілісності країни, ґрунтуються на принципі “нічого про Україну без України” і не рівняють жертву з агресором.

    Кислиця також наголосив на геополітичних амбіціях Росії, які, на його думку, не обмежуються лише Україною. Він підкреслив, що ультиматум Кремля щодо повернення НАТО до кордонів 1997 року є свідченням цих амбіцій. Кислиця додав, що це повинні пам’ятати країни, які стали членами Альянсу після того часу.

    Ці заяви пролунали на тлі обговорення мирних переговорів щодо України, зокрема у контексті заяв колишнього президента США Дональда Трампа, який вважає, що війна може завершитися за кілька місяців, але закриває для України двері в НАТО.

  • Вступ України до НАТО: питання на порядку денному, але без пріоритету

    Вступ України до НАТО: питання на порядку денному, але без пріоритету

    Україна продовжує розглядати можливість вступу до НАТО як важливу стратегічну ціль, однак на сьогоднішній день цей напрямок не є ключовим пріоритетом державної політики. Про це в інтерв’ю німецькому виданню Berliner Morgenpost повідомив постійний представник України в Організації Об’єднаних Націй Андрій Мельник.

    За словами дипломата, угода про гарантії безпеки для України має виходити за межі “чисто політичних обіцянок” на кшалт Будапештського меморандуму 1994 року.

    “Наші партнери повинні ретельно записати, які військові засоби вони використовуватимуть для захисту України, якщо Росія знову нападе на неї”, – наголосив Мельник.

    Він додав, що гарантії безпеки можуть бути як двосторонніми, так і багатосторонніми договорами з країнами Євросоюзу та НАТО. Гарантії безпеки можуть бути частиною великого мирного договору із Росією. За словами Мельника, Україна потребує “твердих зобов’язань” від партнерів у сфері оборони.

    Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що запрошення до НАТО має отримати вся територія України. Водночас він зазначив, що дія 5 статті Альянсу може не поширюватися на тимчасово окуповані території.

    Тим часом у Білому Домі заявили, що питання вступу України до НАТО буде вирішувати вже нова адміністрація президента США. Водночас там відзначили, що не наразі вони “не впевнені в успіху подібних переговорів” і у 2025 році.

  • Від початку повномасштабної війни Росія вбила понад 12 тисяч мирних жителів, ще майже 28 тисяч поранено

    Від початку повномасштабної війни Росія вбила понад 12 тисяч мирних жителів, ще майже 28 тисяч поранено

    В листопаді цього року, внаслідок авіаційних ударів російської армії, загинув 341 мирний житель України. Ці жахливі цифри вкотре нагадують про трагедію, яку приносить війна, розв’язана Росією проти українського народу.

    “За період з 24 лютого 2022 року до 30 листопада 2024 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини зафіксувало в Україні понад 12 340 загиблих і 27 836 поранених серед цивільних осіб”, – заявила заступниця генсека ООН з питань роззброєння Ізумі Накаміцу на засіданні Радбезу, пише “Укрінформ”.

    За її словами, причиною смерті близько 42% цивільних українців впродовж листопада стало застосування росіянами зброї далекої дії. Цей показник значно перевищує дані за попередні місяці.

    Також Накаміцу навела цьогорічну статистику Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. Згідно з цими даними, з 1 січня по 30 листопада внаслідок ударів авіаційними бомбами російських окупаційних військ загинув 341 мирний житель. Ще 1803 особи зазнали поранень через ці атаки. Це у три та шість разів, відповідно, перевищує аналогічні показники минулого року.

    Як повідомляв УНІАН, до цього вересень був місяцем із найбільшою кількістю цивільних жертв в Україні – 208 загиблих цивільних людей і 1 220 поранених.

    У листопаді росіяни завдали значну кількість масованих атак по Україні. Так, вночі та вранці 17 листопада у небі над Україною знищили 144 повітряні цілі – 102 ракети та 42 БПЛА. Загалом було 210 повітряних цілей РФ.

  • ООН закликає інвестувати $2,6 трлн у відновлення деградованих земель до 2030 року

    ООН закликає інвестувати $2,6 трлн у відновлення деградованих земель до 2030 року

    Протягом наступних шести років світ має інвестувати величезні кошти в боротьбу з деградацією земель і опустелюванням, які загрожують безпеці продовольства, водних ресурсів і екосистем. За прогнозами ООН, для відновлення деградованих земель та боротьби з розширенням пустель до кінця десятиліття необхідно вкласти принаймні 2,6 трильйона доларів.

    Зміна клімату, часті посухи та зростаючі потреби у продовольстві на фоні глобального збільшення населення створюють серйозні ризики для стабільності суспільств.

    За словами Тіава, значна частина із необхідних приблизно 1 мільярда доларів на день повинна надійти з приватного сектору. Наразі цей сектор забезпечує лише 6% необхідних коштів, тоді як основний тягар фінансування лежить на державних ресурсах. Тіав наголосив, що приватний сектор, будучи головним рушієм деградації земель через виробництво продуктів харчування, повинен активніше долучатися до їх відновлення.

    Цей глобальний виклик вимагає негайних дій та фінансової участі як урядів, так і приватних компаній.

  • Зеленський відмовив Гутеррешу у візиті до Києва після саміту БРІКС

    Зеленський відмовив Гутеррешу у візиті до Києва після саміту БРІКС

    Президент України Володимир Зеленський відхилив можливість візиту генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша до України. За словами джерела, ця відмова стала реакцією на участь глави ООН у саміті БРІКС, який цього тижня пройшов у російському місті Казань. Такий крок українського керівництва є відповіддю на співпрацю Гутерреша з країнами БРІКС, включно з Росією, яка продовжує повномасштабну війну проти України.

    Гутерреш прагнув відвідати Київ після саміту, однак його запит не отримав підтримки української сторони. Особливо невдоволення в Україні викликала промова, з якою генсек ООН звернувся до учасників саміту, включно з російським президентом Володимиром Путіним. Під час свого виступу він закликав до “справедливого миру” в Україні, водночас уникнувши прямих заяв щодо агресії та порушення міжнародного права Росією.

    Цей візит Гутерреша до Росії став першим з початку повномасштабної війни і спричинив обурення серед українських чиновників. Раніше, у березні 2023 року, Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна за його відповідальність у незаконній депортації українських дітей, що додало вагомих аргументів у небажанні української сторони підтримати візит генсека.

  • Російські атаки призвели до рекордної кількості загиблих серед цивільних

    Російські атаки призвели до рекордної кількості загиблих серед цивільних

    У вересні 2024 року в Україні внаслідок російських ударів загинуло щонайменше 208 цивільних осіб, а 1 220 зазнали поранень. Це зробило вересень місяцем з найбільшою кількістю жертв серед мирного населення у 2024 році, згідно зі щомісячним звітом Моніторингової місії ООН з прав людини.

    Згідно з даними організації, 46% загиблих були старшими за 60 років. Крім того, у вересні загинули 9 дітей, а 76 отримали поранення.

    “Ракетні атаки по всій країні, особливо проти міст Харків і Запоріжжя, сприяли збільшенню кількості жертв. Поблизу лінії фронту значна частина жертв припадає на атаки з використанням безпілотних літальних апаратів”, — зазначається у звіті.

    Моніторингова місія також зафіксувала тенденцію до зростання кількості жертв серед цивільного населення, починаючи з липня. “В останній місяць, уже третій місяць поспіль, кількість жертв серед цивільного населення була вищою, ніж у всі інші місяці, починаючи з жовтня 2022 року”, — констатували в ООН.

    Переважна більшість жертв серед цивільного населення (92%) та пошкоджень освітніх і медичних установ (96%) у вересні сталися на території, підконтрольній Україні. “Щонайменше 30 обстрілів пошкодили або зруйнували енергетичну інфраструктуру (25 на території, контрольованій Україною, і 5 на території, окупованій РФ)”, — йдеться у звіті.

    Російські військові регулярно використовують різні види озброєння — ударні безпілотники, ракети, керовані авіаційні бомби, реактивні системи залпового вогню — для атак на українські регіони.

    Трагічні події на Одещині

    10 жовтня російська окупаційна армія здійснила атаку на Одеську область балістичними ракетами, внаслідок чого загинуло четверо людей, серед яких підліток. Голова Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив, що внаслідок атаки в Одеському районі було зруйновано двоповерхову будівлю, де проживали та працювали цивільні.

    Ще 10 людей отримали поранення та травми, дев’ятеро з них були госпіталізовані. Серед постраждалих четверо перебувають у важкому стані.

  • Влітку кількість жертв серед мирного населення в Україні зросла на 45% — ООН

    Влітку кількість жертв серед мирного населення в Україні зросла на 45% — ООН

    За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, влітку 2024 року в Україні загинуло 589 мирних жителів, а 2685 отримали поранення. Ці цифри свідчать про значне зростання жертв серед цивільного населення, що на 45% більше в порівнянні з весняними місяцями.

    З огляду на 589 убитих і 2685 поранених серед мирного населення, кількість жертв збільшилася на 45 відсотків порівняно з попередніми трьома місяцями. Ці тенденції збереглися у вересні. Число жертв серед цивільного населення у вересні має бути таким же високим, як і в серпні. Інтенсивні військові дії російських збройних сил змусили український уряд евакуювати тисячі людей із прифронтових районів. Атаки на міста по всій Україні, наприклад у Сумах, Харкові та Запоріжжі, завдали шкоди та знищили цивільне майно та інфраструктуру, включаючи школи, лікарні та навіть лікарні для літніх людей

    – заявила Троселл. 

    У серпні внаслідок бойових дій в Україні загинули 184 мирні жителі, зокрема вісім дітей, поранення зазнали 856 цивільних.

  • Зеленський виступає проти переговорів із Росією

    Зеленський виступає проти переговорів із Росією

    Президент України Володимир Зеленський на засіданні Ради Безпеки ООН підкреслив свою рішучу позицію проти проведення переговорів із Росією для вирішення конфлікту в Україні. Він зазначив, що діалоги з Москвою, як правило, не призводять до конструктивних результатів і можуть лише затягувати війну.

    «Ця війна не може просто «вщухнути». Ось чому цю війну не можна заспокоїти розмовами. Необхідні дії… Росію можна тільки примусити до миру. І саме це потрібно – примусити Росію до миру», – сказав український президент.

    Основна думка Зеленського полягала в тому, що війна може закінчитися тільки на основі запропонованої ним «формули миру».

    «Шлях до справедливого миру один – чіткі кроки, які все одно розуміють, і це відображено у «формулі миру»», – заявив він.

    «Ми знаємо, що дехто у світі хоче розмовляти з Путіним. Ми це знаємо. Зустрітися, поговорити, поговорити. Але що вони можуть від нього почути? Як його засмучує, що ми реалізуємо своє право на захист свого народу? Або що він хоче продовжувати війну і терор, щоб ніхто не подумав, що він помилився?», – сказав президент.

    Нагадаємо, «формула миру» Зеленського передбачає виведення всіх російських військ з території України і виплату Росією Україні репарацій. Москва цю «формулу миру» не приймає і обговорювати відмовляється.