Позначка: Олег Бондаренко

  • Пержанське родовище: хто і як заробляє на надрах Поліського заповідника

    Пержанське родовище: хто і як заробляє на надрах Поліського заповідника

    В Україні стратегічні ресурси зникають не лише внаслідок війни, а й через кулуарні домовленості між бізнесом і посадовцями. Пержанське родовище берилію в Житомирській області стало показовим прикладом того, як держава фактично втратила контроль над критично важливими надрами на користь приватних інтересів бізнесмена Геннадія Буткевича.

    Розробку родовища здійснює ТОВ «Пержанська рудна компанія», яка входить до орбіти BGV Group. Ключова ланка структури — кіпрська BGV Group Limited, через яку стратегічна сировина фактично виводиться в офшорну модель управління та збагачення. Спеціальний дозвіл на користування надрами компанія отримала у 2019 році на аукціоні, де вона була єдиним учасником.

    Формально процедура виглядала законною, однак оцінка впливу на довкілля існувала лише номінально. Реальних екологічних досліджень перед початком видобутку проведено не було, попри те, що роботи розгорнулися в межах Поліського природного заповідника — території, де будь-яка господарська діяльність прямо заборонена законом.

    Просування цього проєкту було неможливим без політичного та адміністративного лобізму. У схемі фігурують колишні керівники Державної служби геології та надр України, які погоджували документи та дозволи. На парламентському рівні процес супроводжували представники фракції «Слуга народу».

    Ключову роль відіграли голова комітету Верховної Ради з питань екологічної політики Олег Бондаренко та голова підкомітету з питань надрокористування Павло Якименко. Останній є сином співзасновника «Пержанської рудної компанії», що створює очевидний і задокументований конфлікт інтересів. Попри це, всі погодження проходили в прискореному режимі без публічних обговорень і належного контролю.

    Паралельно компанія декларує занижені обсяги видобутку берилію, що дозволяє мінімізувати рентні платежі до бюджету. За оцінками експертів, реальна вартість покладів Пержанського родовища становить від 80 до 100 мільярдів доларів. Для порівняння: у бюджет надходять лише незначні суми, тоді як основні фінансові потоки виводяться за кордон.

    Натомість регіон отримує токсичні відходи з важкими металами та радіоактивними домішками, які забруднюють ґрунти й водні горизонти Полісся. Йдеться не лише про економічні втрати, а й про довгострокову екологічну катастрофу.

    Капітал, отриманий від експлуатації надр, Буткевич спрямовує у девелоперський бізнес. У 2024 році BGV Group Management уклала партнерську угоду з компанією SAGA Development Андрія Вавриша для реалізації житлового комплексу Boston Creative House у Києві. Контроль над проєктом було розподілено через інвестиційні фонди «Магнум» та «Ельбрус» між структурами Геннадія Буткевича та Максимом Вавришем — сином девелопера.

    Таким чином формується замкнений ланцюг: стратегічні надра України перетворюються на джерело приватних девелоперських прибутків, тоді як держава втрачає контроль, кошти і ресурси, критично важливі для оборонного сектору.

    За результатами аналізу цієї схеми відкрито низку кримінальних проваджень. Печерська окружна прокуратура Києва внесла відомості до ЄРДР за фактом самоуправства. Служба безпеки України в Дніпропетровській області розслідує службове підроблення. Поліція Харківської області та Державне бюро розслідувань відкрили провадження за фактами незаконного видобутку корисних копалин.

    Втім, подальший хід цих справ демонструє інше. Розслідування носять формальний характер, активних слідчих дій не зафіксовано, а ключові фігуранти залишаються поза реальною процесуальною відповідальністю. Провадження відкриваються, але не доходять до логічного завершення, що лише підтверджує системність і захищеність цієї схеми.

  • Хто з українських чиновників тримає мільйони в крипті

    Хто з українських чиновників тримає мільйони в крипті

    Криптовалюта — нова готівка українських можновладців. За результатами деклараційної кампанії 2024 року, понад дві тисячі держслужбовців офіційно вказали у своїх документах цифрові активи. Це — новий рекорд.

    Згідно з аналізом Опендатабот, криптовалюта стає дедалі популярнішим інструментом збереження капіталу серед чиновників. Якщо до повномасштабного вторгнення таких декларацій було вдвічі менше, то зараз криптоактиви задекларували 2 113 осіб — на 10% більше, ніж у 2023 році.

    Очолила список Національна поліція України — тут 322 посадовці задекларували цифрові активи. Це становить 15% від усіх чиновників із криптовалютою.

    Далі у списку:

    • 240 працівників прокуратури;

    • 227 суддів;

    • 119 представників міських рад;

    • 77 військових із ЗСУ;

    • 38 співробітників НАБУ.

    Найбільше «криптодекларантів» проживає у столиці та області — 767 чиновників, із них:

    • 582 у Києві;

    • 185 у Київській області.

    Інші регіони:

    • Харківщина — 172;

    • Дніпропетровщина — 167;

    • Львівщина — 133.

    Хто з чиновників має найбільше криптовалюти

    Олег Бондаренко, голова комітету Ради з питань екології, став абсолютним рекордсменом за кількістю задекларованих біткоїнів — 80 BTC, що дорівнює 279,4 млн грн за курсом на 1 квітня 2025 року.

    Депутат Сергій Майзель володіє найбільшим обсягом Ethereum — 200 токенів ETH (приблизно 15,5 млн грн).

    Лідером за крипто-доларами (USDT) став представник Офісу Генпрокурора Віталій Бровко, який задекларував 847 908 USDT (близько 35 млн грн).

    Декілька колишніх чиновників заявили про втрату доступу до своїх криптогаманців. Найгучніші випадки:

    • Роман Сарамага, ексзаступник голови Держгеонадр, ще у 2021 році задекларував 380,95 BTC (сьогодні це 1,33 млрд грн), але у 2024 році заявив, що доступ до них втрачено.

    • Ігор Осіпов, депутат Подільської райради на Одещині, також зник із 1 800 ETH (близько 140 млн грн).

    Аналітики припускають, що криптовалюта серед українських держслужбовців виконує подвійну функцію — як засіб збереження в умовах нестабільної економіки, і як альтернатива класичним фінансовим інструментам, що складніше відстежити.

    Зростання таких декларацій викликає запитання щодо прозорості походження коштів, а також необхідності посилення державного контролю над обігом криптовалют серед посадовців.